Церква Успіння Пресвятої Богородиці — церква у печерному місті Ескі-Кермен в Криму.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці | |
---|---|
Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Ескі-Кермен. | |
44°36′26″ пн. ш. 33°44′23″ сх. д. / 44.60722° пн. ш. 33.73972° сх. д.Координати: 44°36′26″ пн. ш. 33°44′23″ сх. д. / 44.60722° пн. ш. 33.73972° сх. д. | |
Тип споруди | Церква |
Розташування | Україна, Ескі-Кермен |
Належність | Православ'я |
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Ескі-Кермен) (Автономна Республіка Крим) | |
Знаходиться в південно-східному обриві плато, вище, над Храмом Трьох Вершників і є частиною невеликого печерного комплексу.
Історія
Датування «Храму Успіння» другою половиною XIII століття засноване головним чином на припущенні, що на його північній стіні зображено патріарха Арсенія. Однак таке прочитання напису, який містить ім'я глави Вселенської церкви, є спірним. Нещодавно Н. В. Дніпровський навів низку аргументів, які дають змогу віднести розпис храму до XII століття.
Раніше церква мала господарське призначення: в ній залишилися зернова яма, чавильня винограду, поглиблення під піфоси та перегородки. Пізніше в східному кутку було влаштовано вівтар. У печері фрагментарно збереглися фрескові розписи, основний мотив яких — сцена Успіння Богородиці.
- Господарська яма у Храмі Успіння на Ескі-Кермен
- Храм Успіння на Ескі-Кемен. Малюнок Медведєва
- Господарська яма у церкві Успіння на Ескі-Кермен
І. Г. Волконська дійшла висновку, що храм Успіння має зв'язок з іншим печерним храмом городища — Трьох вершників. На її думку, обидві церкви були розписані однією артіллю майстрів в той самий сезон. Сталося це в останній чверті XIII ст.
Храм Успіння по праву можна назвати найзагадковішою культовою спорудою Ескі-Кермена, а можливо і всього південно-західного Криму.
Назва
Церква, розписана фресками, одна з яких є сценою Успіння Пресвятої Богородиці, звідки і походить її умовна назва.
Архітектура
Крім власне церкви до храмового комплексу входять гробниця, де розкопками виявлено останки двох людей, печера-усипальниця та невелика «келія» з нішами, розташовані на невеликому скельному майданчику, що нависає над прірвою. Зверху до храму ведуть вирубані у скелі сходинки.
Храм
Приміщення розмірами 5,7×3 м і висотою 2,25 м має форму, близьку до прямокутної, і витягнуте по осі північ-південь, а не схід-захід, як це личило б церкві. Вхід у печеру з південного сходу та вівтарна апсида знаходиться праворуч від нього. Вона хоч і містить повний набір літургійних прилад, займає у просторі храму дуже мале місце, перебуваючи у розі приміщення. Виходить, що священикові доводилося служити літургію у надзвичайно обмежених умовах.
Внизу перед престолом знаходиться загадковий пристрій у вигляді ванни, що не має аналогів у скельній архітектурі Криму. У східній частині храму в стелі отвір, а в підлозі велика прямокутна вирубка, що перекривалася дерев'яним настилом. Це свого роду льох, у якому, судячи з спеціальних заглиблень, колись стояли великі судини-піфоси, що призначалися для зберігання води, зерна та інших запасів. Всі ці незвичайні деталі пояснюють тим, що протягом свого тривалого існування печера, у якій вирубано церкву, виконувала різні функції. Багато дослідників сходяться на думці, що спочатку на цьому місці знаходилася цистерна для води. Саме від неї залишився отвір у стелі, закладений камінням. Пізніше тут видовбали печеру, яка мала господарський характер або була пов'язана з оборонною системою міста, являючи собою бойовий каземат. І лише після довгого часу її переобладнали в храм і розписали фресками.
Можливо, що зміна цільового призначення печери була пов'язана з тим, що поряд виявилися поховані два захисники міста, пам'ять про яких хотіли зберегти їх співгромадяни. За іншою версією, яка не виключає повністю першу, причиною влаштування тут храму стала наявність невеликого джерела води, що почивалася по тріщині в стіні, його вважали святим. Для збору води та її очищення відповідно використовувався пристрій, що нагадує тарапан, та «ванна» перед вівтарним престолом.
Північна частина та апсида
- Вівтарна частина Храму Успіння на Ескі-Кермен. Акварель Л.Ліно та Г.Андреєва
- Фрагмент фрески Успіння Пресвятої Богородиці в храмі на Ескі-Кермен за І.Г.Волконською
- Фреска Успіння Пресвятої Богородиці в храмі на Ескі-Кермен за Є.М.Осауленком
- Богоматір у правій передвівтарній арці Храму Успіння
- Христос на престолі - Фреска в апсидній частині храму Успіння
- Христос на престолі - Фреска в апсидній частині храму Успіння. Малюнок І.Г.Волконської
- Христос на престолі - Фреска в апсидній частині храму Успіння
Північну частину храму розписали фресками, які збереглися дуже погано. Подекуди вони сильно подряпані так, що нічого неможливо розібрати, місцями штукатурка повністю обсипалася через надлишок вологи, оголивши камінь, лики навмисне пошкоджені. У 1929 р. художниками Г. Андреєвим та Л. Лінно були виконані акварелі інтер'єру Церкви Успіння, включаючи розпис, а в 2001—2002 рр. мистецтвознавець І. Г. Волконська зробила кальки з усіх фрагментів фресок, що збереглися до цього моменту, що дозволяє частково реконструювати їх початковий вигляд. Детальний опис розписів Храму Успіння міститься у роботах О. І. Домбровського, І. Г. Волконської, Є. М. Осауленко, а також у колективній статті Н. Є. Гайдукова, Е. М. Каранушеко, О. В. Джанова.
У консі апсиди композиція, що з'єднує Деісуса і лик пророка Єзекіїля. У центрі зображено Христа, що сидить на престолі. Німб Спасителя золотавий з червоним хрестом всередині. Він одягнений у пурпуровий гіматій і темно-бордовий хітон. Права рука піднята у благословляючому жесті, у лівій руці — закрите Євангеліє. Трон, на якому сидить Христос, золотисто-жовтого кольору із перлинами. Його чекають Богородиця та Іоанн Хреститель. Від зображення Богоматері залишилася лише частина німба з фрагментом голови та невелика нижня частина фігури. Предтеча, фігура якого збереглася дещо краще, одягнений у оливковий гіматій та жовтий хітон. Між престолом та фігурами майбутніх зображені ангельські сили. Лівий ангел із шістьма крилами (серафим), правий із чотирма (херувим). У передвівтарній арці по обидва боки від Деїсуса розміщена сцена Благовіщення. Від зображення архангела Гавриїла в лівій частині збереглися лише нижня частина лику та шия. Богоматір зображена в зріст праворуч, у традиційному одязі та червоних черевичках. Її ліва рука спрямована до архангела. Посередині арки напис: «Радій, Втішена. Благовіщення». Під постаттю Богоматері видно залишок німба якогось святого.
- Хрещення Господнє. Сцена з храму Успіння на Ескі-Кермен. Реконструкція Є.М.Осауленка
- Хрещення Господнє. Сцена з храму Успіння на Ескі-Кермен. Реконструкція Лінно та Андреєва
У нижньому регістрі — залишки сцени «Поклоніння жертві», що сформувалася у другій половині XII ст. як відповідь на богословські суперечки у Візантії про сутність євхаристії. У центрі було зображення Христа-Немовля в чаші, нині майже повністю втрачене. До нього схиляються постаті ангелів із рипідами в руках. За ними стоять святителі, від яких збереглися лише рештки німбів.
Там де стеля з'єднувався з апсидою, за свідченням М. Рєпнікова, у першій половині минулого століття проглядалося зображення Спасителя в круглому медальйоні. Сьогодні воно повністю втрачено. Розпис північної стіни У ніші жертовника, розташованого ліворуч від вівтаря, поясне зображення Одигітрії, написане такими ж чистими та яскравими фарбами, як і фрески апсиди.
Зліва від нього в центральній частині північної стіни залишки зображень двох святих на зріст. Кожне з них займає площу приблизно 141х55 см. Перший святий — молодий воїн із щитом та списом. Судячи з фрагмента напису, це св. Георгій Змієборець. Від нього збереглися частина лику, обриси німба, щит за лівим плечем та спис у правій. У порівнянні з фрескою Храму Трьох вершників образ Святого Георгія у Храмі Успіння характеризується більшою статичністю, урочистістю та монументальністю.
Поруч із ним зображення святителя у хрещатому поліставрії та білому підризнику. Обличчя його не збереглося, але, судячи з усього, це вже немолодий чоловік із клиноподібною борідкою та сивим волоссям. Права рука піднята у благословенному жесті, у лівій він тримає Євангеліє. На початку минулого століття Н. Л. Ернст побачив поруч залишки грецького напису, з якого випливало, що тут зображено якийсь «всесвятий» патріарх. Від його імені залишалися лише літери «CE». Сам дослідник, проконсультувавшись із відомим елліністом Д. С. Спіридоновим, припустив, що може йтися про Сергія II Студита (998/1001-1019), обмовившись, проте, що зображення цього святого у храмі провінційного Ескі-Кермена виглядає дивно, зважаючи на його малу популярність. Пізніше було зроблено спробу ототожнити його з Сергієм I (611—638), за правління якого відбулося встановлення свята Акафіста Божої Матері. Однак її не можна вважати вдалою, оскільки цей Сергій був анафемований на VI Вселенському Соборі (680/81 рр.) за підтримки монофелітської релігійної політики імператора Іраклія.
Своє прочитання напису запропонував А. Ю. Виноградов, який побачив у ній ім'я «Арсеній». Носив його патріарх у Константинополі був лише один: Арсеній Авторіан (1255—1260, 1261—1265) прославився тим, що відлучив від церкви і заборонив присягати Михайлу VIII Палеологу за те, що той засліпив свого малолітнього співправителя Іоанна IV Ласкариса. У відповідь імператор наказав скинути і відправити патріарха на заслання. Багато православних продовжували вважати Арсенія законним главою церкви, а після смерті, що настала через кілька років, святим. Розкол, що виник у результаті його зміщення, тривав до 1310 року.
У верхньому лівому кутку північної стіни видно залишки євангельської сцени Стрітення. Йосип і Марія приносять Ісуса до храму, де їх зустрічають св. Симеон та Ганна. Найкраще збереглося обличчя Симеона, який приймає з рук батьків Богонемовля. Він зображений як старець із сивою бородою та довгим волоссям. У нижньому регістрі під сценою Стрітення — три старозавітні пророки з сувоями.
|
Західна частина
Усю розписану фресками частину західної стіни займає композиція Успіння Пресвятої Богородиці, розмірами 159х90 см. Зараз вона сильно фрагментована: вціліли лише обриси фігури Марії, що лежить на човні. Спасителя та майже невиразні обличчя апостолів. На щастя, до нас дійшли описи і замальовки фрески, зроблені в той час, коли її збереження була значно кращою, і допомагають скласти уявлення про її зовнішній вигляд. Богородиця лежить на високому різьбленому ложі з покривалом, що звисає до підлоги. Вона одягнена у синю туніку та коричневий мафорій. Над ложем — Христос, що схилився з немовлям, що символізує душу Марії, на руках. Видно частина німбу, волосся та одягу. Праворуч від Спасителя — фрагмент фігури ангела: придивившись можна помітити крило і частину німба.
Найбільшу увагу дослідників привертали зображення скорботних апостолів, що обступили лежачу Богоматір з двох сторін. Ліва група майже не проглядається через численні ушкодження. Фігури правої групи розташовані у два ряди. Рідкісний випадок для печерних храмів — видні лики кількох з них, сповнені людських емоцій: скорботи та смутку. У нижньому ряду один з апостолів у коричневій гіматії та синьому хітоні схилився до ложа, простягнувши руки вперед. Інший — молода людина з темним волоссям дивиться у протилежний бік, прикриваючи обличчя долонею у скорботному жесті. У другому (верхньому) ряду між ними погрудне зображення зрілого чоловіка з високим чолом, вусами та короткою бородою. Він дивиться кудись убік сумним поглядом, підперши щоку рукою. Ліворуч від нього, ближче до ложа, схилившись, стоїть сивобородий старець. Поруч із ним збереглася верхня частина голови ще одного апостола з прямим темним волоссям.
Генерал Ф. А. Козен, що вперше згадав Храм Успіння у своїй записці про відвідання Ескі-Кермена, складеної в 1821 році, писав, що його фрески зробили б честь віку Чімабуе. У путівниках XIX століття порівняння Ескі-Керменських розписів із творінням одного з предтеч ренесансу стало своєрідним штампом.
Проте, якщо придивитися до ілюстрації композиції Успіння Богородиці, наведеної у книзі О. І. Домбровського «Фрески середньовічного Криму» створюється враження деякої її лубочності. Живописцю явно не вистачало майстерності: фігури, голови, руки апостолів часом непропорційні один одному, а лики, зображені у суворій відповідності з каноном, своєю схематичною нагадують застиглі маски. Все це змушує думати, що автором фрески був талановитий, але недостатньо вмілий провінційний художник. Перед ложем Богоматері на тлі візерункового покривала, що спускається вниз, з важкою облямівкою в минулому столітті було видно диво з Ефонієм. Згідно з легендою, цей зловмисний іудей спробував перекинути одр Богородиці, за що був покараний ангелом, який відсік йому руки. Грішник отримав зцілення лише після щирого каяття.
На стелі зображені дві євангельські сцени: Різдво і Хрещення Христові. Перша майже повністю втрачена. Друга, написана впритул до Успіння, збереглася дещо краще. Голий Спаситель зображений на повний зріст, що стоїть у водах Йордану. На його голові кремово-червоний німб. Особою він звернений до глядача. На березі, ліворуч від Ісуса, стоїть Іоанн Хреститель, простягнувши над його головою праву руку. За традицією, у нього довга пряма борода і волосся, ноги босі. Предтеча одягнений у фіалковий плащ та жовтий хітон. За ним ще одна постать — можливо біблійний пророк зі свитком, на якому якийсь майже нерозбірливий грецький напис. На протилежному березі — дві інші постаті, можливо, ангельські, нині майже повністю втрачені. На думку Є. М. Осауленка, в нижній лівій частині біля ніг Ісуса зображено божество річки Йордан у вигляді зеленошкірого товстуна, що сидить по-турецьки. У руці він тримає перевернутий глечик із довгою тонкою ручкою. Праворуч у водах річки, що три пливуть одна над одною, великі риби.
Примітки
- Гайдуков Н. Є. Нове прочитання одного напису храму Успіння печерного міста Ескі-Кермен: Арсеніти у Тавриді? / Н. Є. Гайдуков// Лев Миколайович Гумільов: Теорія етногенезу та історичні долі Євразії: в 2 т. — Санкт-Петербург, 2002. — Т. 1. — С. 169—171.
- Волконська І. Г. Ескі-керменські фрески. Нові дослідження/І. Г. Волконська // Церковні давнини. — Сімферополь, 2005. — С. 217—239.
- Дніпровський Н. В. До питання валідності деяких критеріїв датування фрескового розпису Ескі-Керменського храму «Успіння» / Н. В. Дніпровський / / Бахчисарай: археологія, історія, етнографія. — Бахчисарай-Бєлгород: Костянта, 2018. — С. 70-87.
- Домбровський О. І. Фрески середньовічного Криму/О. І. Домбровський. — Київ: АН УРСР, 1966. — 126 с.
- Дніпровський Н. В. До питання про генезу та призначення комплексу печерного храму «Успіння» в Ескі-Кермені / Н. В. Дніпровський / / МАІАСК. — 2012. — Т. 4. — С. 125—193.
- Осауленко Є. М. Фрески церкви «Успіння» на Ескі-Кермені — пам'ятка монументального живопису Кримської Готії першої половини ХІV століття / Є. М. Осауленко// Сугдейський збірник. — 2005. — Т. 2. — С. 285—314.
- Могаричов Ю. М. Печерні церкви Таврики/Ю. М. Могаричов. — Сімферополь, 1997. — 384 с.
- Волконська І. Г. Іконографічні схеми вівтарних розписів храму «Успіння» та храму «Донаторів» / І. Г. Волконська // Стародавнє місто Ескі-Кермен: Археологія, історія, гіпотези. — Санкт-Петербург, 2004. — С. 131—134.
- Гайдуков Н. Є. Нові дані щодо храмових розписів Ескі-Кремена та його округи / Н. Є. Гайдуков, Е. М. Карнаушенко, О. В. Джанов // Православні давнини Таврики: Збірник матеріалів з церковної археології. — Київ, 2002. — С. 114—125.
- Рєпніков М. І. Матеріали до археологічної карти південно-західного нагір'я Криму (РКП) / М. І. Рєпніков. — 1939. — 387 с.
- Виноградов А. Ю. До питання про середньовічну епіграфіку південно-західного Криму / О. Ю. Виноградов // Сурож, Сугдея, Солдая в історії та культурі Русі-України. — Київ, 2002. — С. 55-58.
- Ернст Н. Л. Ескі-Кермен та печерні міста Криму / Н. Л. Ернст // ІТОІАЕ. — 1929. — Т. 3 (60). — С. 15-43.
- Діяння Вселенських соборів, видані в російському перекладі. Т. 6. — Казань, 1908. — 311 с.
- Виноградов А. Ю. До питання про датування розписів печерних храмів «Успіння» та «Донаторів» у Криму / А. Ю. Виноградов, Є. А. Луковнікова // Питання епіграфіки. — 2008. — № 2. — С. 124—133.
- Козен Ф. А. Виписка з листа про Троглодити/Ф. А. Козен // ЖМПС. — 1828. — Т. 12. — С. 13-48.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici cerkva u pechernomu misti Eski Kermen v Krimu Cerkva Uspinnya Presvyatoyi BogorodiciCerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Eski Kermen 44 36 26 pn sh 33 44 23 sh d 44 60722 pn sh 33 73972 sh d 44 60722 33 73972 Koordinati 44 36 26 pn sh 33 44 23 sh d 44 60722 pn sh 33 73972 sh d 44 60722 33 73972Tip sporudiCerkvaRoztashuvannya Ukrayina Eski KermenNalezhnistPravoslav yaCerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Eski Kermen Avtonomna Respublika Krim Znahoditsya v pivdenno shidnomu obrivi plato vishe nad Hramom Troh Vershnikiv i ye chastinoyu nevelikogo pechernogo kompleksu IstoriyaDatuvannya Hramu Uspinnya drugoyu polovinoyu XIII stolittya zasnovane golovnim chinom na pripushenni sho na jogo pivnichnij stini zobrazheno patriarha Arseniya Odnak take prochitannya napisu yakij mistit im ya glavi Vselenskoyi cerkvi ye spirnim Neshodavno N V Dniprovskij naviv nizku argumentiv yaki dayut zmogu vidnesti rozpis hramu do XII stolittya Ranishe cerkva mala gospodarske priznachennya v nij zalishilisya zernova yama chavilnya vinogradu pogliblennya pid pifosi ta peregorodki Piznishe v shidnomu kutku bulo vlashtovano vivtar U pecheri fragmentarno zbereglisya freskovi rozpisi osnovnij motiv yakih scena Uspinnya Bogorodici Gospodarska yama u Hrami Uspinnya na Eski Kermen Hram Uspinnya na Eski Kemen Malyunok Medvedyeva Gospodarska yama u cerkvi Uspinnya na Eski Kermen I G Volkonska dijshla visnovku sho hram Uspinnya maye zv yazok z inshim pechernim hramom gorodisha Troh vershnikiv Na yiyi dumku obidvi cerkvi buli rozpisani odniyeyu artillyu majstriv v toj samij sezon Stalosya ce v ostannij chverti XIII st Hram Uspinnya po pravu mozhna nazvati najzagadkovishoyu kultovoyu sporudoyu Eski Kermena a mozhlivo i vsogo pivdenno zahidnogo Krimu NazvaCerkva rozpisana freskami odna z yakih ye scenoyu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici zvidki i pohodit yiyi umovna nazva ArhitekturaKrim vlasne cerkvi do hramovogo kompleksu vhodyat grobnicya de rozkopkami viyavleno ostanki dvoh lyudej pechera usipalnicya ta nevelika keliya z nishami roztashovani na nevelikomu skelnomu majdanchiku sho navisaye nad prirvoyu Zverhu do hramu vedut virubani u skeli shodinki Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Eski Kermen Hram Primishennya rozmirami 5 7 3 m i visotoyu 2 25 m maye formu blizku do pryamokutnoyi i vityagnute po osi pivnich pivden a ne shid zahid yak ce lichilo b cerkvi Vhid u pecheru z pivdennogo shodu ta vivtarna apsida znahoditsya pravoruch vid nogo Vona hoch i mistit povnij nabir liturgijnih prilad zajmaye u prostori hramu duzhe male misce perebuvayuchi u rozi primishennya Vihodit sho svyashenikovi dovodilosya sluzhiti liturgiyu u nadzvichajno obmezhenih umovah Vnizu pered prestolom znahoditsya zagadkovij pristrij u viglyadi vanni sho ne maye analogiv u skelnij arhitekturi Krimu U shidnij chastini hramu v steli otvir a v pidlozi velika pryamokutna virubka sho perekrivalasya derev yanim nastilom Ce svogo rodu loh u yakomu sudyachi z specialnih zagliblen kolis stoyali veliki sudini pifosi sho priznachalisya dlya zberigannya vodi zerna ta inshih zapasiv Vsi ci nezvichajni detali poyasnyuyut tim sho protyagom svogo trivalogo isnuvannya pechera u yakij virubano cerkvu vikonuvala rizni funkciyi Bagato doslidnikiv shodyatsya na dumci sho spochatku na comu misci znahodilasya cisterna dlya vodi Same vid neyi zalishivsya otvir u steli zakladenij kaminnyam Piznishe tut vidovbali pecheru yaka mala gospodarskij harakter abo bula pov yazana z oboronnoyu sistemoyu mista yavlyayuchi soboyu bojovij kazemat I lishe pislya dovgogo chasu yiyi pereobladnali v hram i rozpisali freskami Mozhlivo sho zmina cilovogo priznachennya pecheri bula pov yazana z tim sho poryad viyavilisya pohovani dva zahisniki mista pam yat pro yakih hotili zberegti yih spivgromadyani Za inshoyu versiyeyu yaka ne viklyuchaye povnistyu pershu prichinoyu vlashtuvannya tut hramu stala nayavnist nevelikogo dzherela vodi sho pochivalasya po trishini v stini jogo vvazhali svyatim Dlya zboru vodi ta yiyi ochishennya vidpovidno vikoristovuvavsya pristrij sho nagaduye tarapan ta vanna pered vivtarnim prestolom Pivnichna chastina ta apsida Vivtarna chastina Hramu Uspinnya na Eski Kermen Akvarel L Lino ta G Andreyeva Fragment freski Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v hrami na Eski Kermen za I G Volkonskoyu Freska Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v hrami na Eski Kermen za Ye M Osaulenkom Bogomatir u pravij peredvivtarnij arci Hramu Uspinnya Hristos na prestoli Freska v apsidnij chastini hramu Uspinnya Hristos na prestoli Freska v apsidnij chastini hramu Uspinnya Malyunok I G Volkonskoyi Hristos na prestoli Freska v apsidnij chastini hramu Uspinnya Pivnichnu chastinu hramu rozpisali freskami yaki zbereglisya duzhe pogano Podekudi voni silno podryapani tak sho nichogo nemozhlivo rozibrati miscyami shtukaturka povnistyu obsipalasya cherez nadlishok vologi ogolivshi kamin liki navmisne poshkodzheni U 1929 r hudozhnikami G Andreyevim ta L Linno buli vikonani akvareli inter yeru Cerkvi Uspinnya vklyuchayuchi rozpis a v 2001 2002 rr mistectvoznavec I G Volkonska zrobila kalki z usih fragmentiv fresok sho zbereglisya do cogo momentu sho dozvolyaye chastkovo rekonstruyuvati yih pochatkovij viglyad Detalnij opis rozpisiv Hramu Uspinnya mistitsya u robotah O I Dombrovskogo I G Volkonskoyi Ye M Osaulenko a takozh u kolektivnij statti N Ye Gajdukova E M Karanusheko O V Dzhanova U konsi apsidi kompoziciya sho z yednuye Deisusa i lik proroka Yezekiyilya U centri zobrazheno Hrista sho sidit na prestoli Nimb Spasitelya zolotavij z chervonim hrestom vseredini Vin odyagnenij u purpurovij gimatij i temno bordovij hiton Prava ruka pidnyata u blagoslovlyayuchomu zhesti u livij ruci zakrite Yevangeliye Tron na yakomu sidit Hristos zolotisto zhovtogo koloru iz perlinami Jogo chekayut Bogorodicya ta Ioann Hrestitel Vid zobrazhennya Bogomateri zalishilasya lishe chastina nimba z fragmentom golovi ta nevelika nizhnya chastina figuri Predtecha figura yakogo zbereglasya desho krashe odyagnenij u olivkovij gimatij ta zhovtij hiton Mizh prestolom ta figurami majbutnih zobrazheni angelski sili Livij angel iz shistma krilami serafim pravij iz chotirma heruvim U peredvivtarnij arci po obidva boki vid Deyisusa rozmishena scena Blagovishennya Vid zobrazhennya arhangela Gavriyila v livij chastini zbereglisya lishe nizhnya chastina liku ta shiya Bogomatir zobrazhena v zrist pravoruch u tradicijnomu odyazi ta chervonih cherevichkah Yiyi liva ruka spryamovana do arhangela Poseredini arki napis Radij Vtishena Blagovishennya Pid postattyu Bogomateri vidno zalishok nimba yakogos svyatogo Hreshennya Gospodnye Scena z hramu Uspinnya na Eski Kermen Rekonstrukciya Ye M Osaulenka Hreshennya Gospodnye Scena z hramu Uspinnya na Eski Kermen Rekonstrukciya Linno ta Andreyeva U nizhnomu registri zalishki sceni Pokloninnya zhertvi sho sformuvalasya u drugij polovini XII st yak vidpovid na bogoslovski superechki u Vizantiyi pro sutnist yevharistiyi U centri bulo zobrazhennya Hrista Nemovlya v chashi nini majzhe povnistyu vtrachene Do nogo shilyayutsya postati angeliv iz ripidami v rukah Za nimi stoyat svyatiteli vid yakih zbereglisya lishe reshtki nimbiv Tam de stelya z yednuvavsya z apsidoyu za svidchennyam M Ryepnikova u pershij polovini minulogo stolittya proglyadalosya zobrazhennya Spasitelya v kruglomu medaljoni Sogodni vono povnistyu vtracheno Rozpis pivnichnoyi stini U nishi zhertovnika roztashovanogo livoruch vid vivtarya poyasne zobrazhennya Odigitriyi napisane takimi zh chistimi ta yaskravimi farbami yak i freski apsidi Zliva vid nogo v centralnij chastini pivnichnoyi stini zalishki zobrazhen dvoh svyatih na zrist Kozhne z nih zajmaye ploshu priblizno 141h55 sm Pershij svyatij molodij voyin iz shitom ta spisom Sudyachi z fragmenta napisu ce sv Georgij Zmiyeborec Vid nogo zbereglisya chastina liku obrisi nimba shit za livim plechem ta spis u pravij U porivnyanni z freskoyu Hramu Troh vershnikiv obraz Svyatogo Georgiya u Hrami Uspinnya harakterizuyetsya bilshoyu statichnistyu urochististyu ta monumentalnistyu Poruch iz nim zobrazhennya svyatitelya u hreshatomu polistavriyi ta bilomu pidrizniku Oblichchya jogo ne zbereglosya ale sudyachi z usogo ce vzhe nemolodij cholovik iz klinopodibnoyu boridkoyu ta sivim volossyam Prava ruka pidnyata u blagoslovennomu zhesti u livij vin trimaye Yevangeliye Na pochatku minulogo stolittya N L Ernst pobachiv poruch zalishki greckogo napisu z yakogo viplivalo sho tut zobrazheno yakijs vsesvyatij patriarh Vid jogo imeni zalishalisya lishe literi CE Sam doslidnik prokonsultuvavshis iz vidomim ellinistom D S Spiridonovim pripustiv sho mozhe jtisya pro Sergiya II Studita 998 1001 1019 obmovivshis prote sho zobrazhennya cogo svyatogo u hrami provincijnogo Eski Kermena viglyadaye divno zvazhayuchi na jogo malu populyarnist Piznishe bulo zrobleno sprobu ototozhniti jogo z Sergiyem I 611 638 za pravlinnya yakogo vidbulosya vstanovlennya svyata Akafista Bozhoyi Materi Odnak yiyi ne mozhna vvazhati vdaloyu oskilki cej Sergij buv anafemovanij na VI Vselenskomu Sobori 680 81 rr za pidtrimki monofelitskoyi religijnoyi politiki imperatora Irakliya Svoye prochitannya napisu zaproponuvav A Yu Vinogradov yakij pobachiv u nij im ya Arsenij Nosiv jogo patriarh u Konstantinopoli buv lishe odin Arsenij Avtorian 1255 1260 1261 1265 proslavivsya tim sho vidluchiv vid cerkvi i zaboroniv prisyagati Mihajlu VIII Paleologu za te sho toj zaslipiv svogo malolitnogo spivpravitelya Ioanna IV Laskarisa U vidpovid imperator nakazav skinuti i vidpraviti patriarha na zaslannya Bagato pravoslavnih prodovzhuvali vvazhati Arseniya zakonnim glavoyu cerkvi a pislya smerti sho nastala cherez kilka rokiv svyatim Rozkol sho vinik u rezultati jogo zmishennya trivav do 1310 roku U verhnomu livomu kutku pivnichnoyi stini vidno zalishki yevangelskoyi sceni Stritennya Josip i Mariya prinosyat Isusa do hramu de yih zustrichayut sv Simeon ta Ganna Najkrashe zbereglosya oblichchya Simeona yakij prijmaye z ruk batkiv Bogonemovlya Vin zobrazhenij yak starec iz sivoyu borodoyu ta dovgim volossyam U nizhnomu registri pid scenoyu Stritennya tri starozavitni proroki z suvoyami Shema rozpisu oltarnoyi apsidi Hramu Uspinnya na Eski Kermen za I G VolkonskoyuShema rozpisu oltarnoyi apsidi Hramu Uspinnya na Eski Kermen za I G Volkonskoyu Shema rozpisu pivnichnoyi chastini Hramu Uspinnya na Eski Kermen za O I DombrovskimShema rozpisu pivnichnoyi chastini Hramu Uspinnya na Eski Kermen za O I Dombrovskim Vivtar hramu Uspinnya na Eski KermenVivtar hramu Uspinnya na Eski Kermen Rozpisi na steli hramu Uspinnya na Eski KermenRozpisi na steli hramu Uspinnya na Eski Kermen Zahidna chastina Usyu rozpisanu freskami chastinu zahidnoyi stini zajmaye kompoziciya Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici rozmirami 159h90 sm Zaraz vona silno fragmentovana vcilili lishe obrisi figuri Mariyi sho lezhit na chovni Spasitelya ta majzhe nevirazni oblichchya apostoliv Na shastya do nas dijshli opisi i zamalovki freski zrobleni v toj chas koli yiyi zberezhennya bula znachno krashoyu i dopomagayut sklasti uyavlennya pro yiyi zovnishnij viglyad Bogorodicya lezhit na visokomu rizblenomu lozhi z pokrivalom sho zvisaye do pidlogi Vona odyagnena u sinyu tuniku ta korichnevij maforij Nad lozhem Hristos sho shilivsya z nemovlyam sho simvolizuye dushu Mariyi na rukah Vidno chastina nimbu volossya ta odyagu Pravoruch vid Spasitelya fragment figuri angela pridivivshis mozhna pomititi krilo i chastinu nimba Najbilshu uvagu doslidnikiv privertali zobrazhennya skorbotnih apostoliv sho obstupili lezhachu Bogomatir z dvoh storin Liva grupa majzhe ne proglyadayetsya cherez chislenni ushkodzhennya Figuri pravoyi grupi roztashovani u dva ryadi Ridkisnij vipadok dlya pechernih hramiv vidni liki kilkoh z nih spovneni lyudskih emocij skorboti ta smutku U nizhnomu ryadu odin z apostoliv u korichnevij gimatiyi ta sinomu hitoni shilivsya do lozha prostyagnuvshi ruki vpered Inshij moloda lyudina z temnim volossyam divitsya u protilezhnij bik prikrivayuchi oblichchya doloneyu u skorbotnomu zhesti U drugomu verhnomu ryadu mizh nimi pogrudne zobrazhennya zrilogo cholovika z visokim cholom vusami ta korotkoyu borodoyu Vin divitsya kudis ubik sumnim poglyadom pidpershi shoku rukoyu Livoruch vid nogo blizhche do lozha shilivshis stoyit sivoborodij starec Poruch iz nim zbereglasya verhnya chastina golovi she odnogo apostola z pryamim temnim volossyam General F A Kozen sho vpershe zgadav Hram Uspinnya u svoyij zapisci pro vidvidannya Eski Kermena skladenoyi v 1821 roci pisav sho jogo freski zrobili b chest viku Chimabue U putivnikah XIX stolittya porivnyannya Eski Kermenskih rozpisiv iz tvorinnyam odnogo z predtech renesansu stalo svoyeridnim shtampom Prote yaksho pridivitisya do ilyustraciyi kompoziciyi Uspinnya Bogorodici navedenoyi u knizi O I Dombrovskogo Freski serednovichnogo Krimu stvoryuyetsya vrazhennya deyakoyi yiyi lubochnosti Zhivopiscyu yavno ne vistachalo majsternosti figuri golovi ruki apostoliv chasom neproporcijni odin odnomu a liki zobrazheni u suvorij vidpovidnosti z kanonom svoyeyu shematichnoyu nagaduyut zastigli maski Vse ce zmushuye dumati sho avtorom freski buv talanovitij ale nedostatno vmilij provincijnij hudozhnik Pered lozhem Bogomateri na tli vizerunkovogo pokrivala sho spuskayetsya vniz z vazhkoyu oblyamivkoyu v minulomu stolitti bulo vidno divo z Efoniyem Zgidno z legendoyu cej zlovmisnij iudej sprobuvav perekinuti odr Bogorodici za sho buv pokaranij angelom yakij vidsik jomu ruki Grishnik otrimav zcilennya lishe pislya shirogo kayattya Na steli zobrazheni dvi yevangelski sceni Rizdvo i Hreshennya Hristovi Persha majzhe povnistyu vtrachena Druga napisana vpritul do Uspinnya zbereglasya desho krashe Golij Spasitel zobrazhenij na povnij zrist sho stoyit u vodah Jordanu Na jogo golovi kremovo chervonij nimb Osoboyu vin zvernenij do glyadacha Na berezi livoruch vid Isusa stoyit Ioann Hrestitel prostyagnuvshi nad jogo golovoyu pravu ruku Za tradiciyeyu u nogo dovga pryama boroda i volossya nogi bosi Predtecha odyagnenij u fialkovij plash ta zhovtij hiton Za nim she odna postat mozhlivo biblijnij prorok zi svitkom na yakomu yakijs majzhe nerozbirlivij greckij napis Na protilezhnomu berezi dvi inshi postati mozhlivo angelski nini majzhe povnistyu vtracheni Na dumku Ye M Osaulenka v nizhnij livij chastini bilya nig Isusa zobrazheno bozhestvo richki Jordan u viglyadi zelenoshkirogo tovstuna sho sidit po turecki U ruci vin trimaye perevernutij glechik iz dovgoyu tonkoyu ruchkoyu Pravoruch u vodah richki sho tri plivut odna nad odnoyu veliki ribi Rozpisi hramu Uspinnya na Eski Kermen Malyunok Linno ta AndreyevaPrimitkiGajdukov N Ye Nove prochitannya odnogo napisu hramu Uspinnya pechernogo mista Eski Kermen Arseniti u Tavridi N Ye Gajdukov Lev Mikolajovich Gumilov Teoriya etnogenezu ta istorichni doli Yevraziyi v 2 t Sankt Peterburg 2002 T 1 S 169 171 Volkonska I G Eski kermenski freski Novi doslidzhennya I G Volkonska Cerkovni davnini Simferopol 2005 S 217 239 Dniprovskij N V Do pitannya validnosti deyakih kriteriyiv datuvannya freskovogo rozpisu Eski Kermenskogo hramu Uspinnya N V Dniprovskij Bahchisaraj arheologiya istoriya etnografiya Bahchisaraj Byelgorod Kostyanta 2018 S 70 87 Dombrovskij O I Freski serednovichnogo Krimu O I Dombrovskij Kiyiv AN URSR 1966 126 s Dniprovskij N V Do pitannya pro genezu ta priznachennya kompleksu pechernogo hramu Uspinnya v Eski Kermeni N V Dniprovskij MAIASK 2012 T 4 S 125 193 Osaulenko Ye M Freski cerkvi Uspinnya na Eski Kermeni pam yatka monumentalnogo zhivopisu Krimskoyi Gotiyi pershoyi polovini HIV stolittya Ye M Osaulenko Sugdejskij zbirnik 2005 T 2 S 285 314 Mogarichov Yu M Pecherni cerkvi Tavriki Yu M Mogarichov Simferopol 1997 384 s Volkonska I G Ikonografichni shemi vivtarnih rozpisiv hramu Uspinnya ta hramu Donatoriv I G Volkonska Starodavnye misto Eski Kermen Arheologiya istoriya gipotezi Sankt Peterburg 2004 S 131 134 Gajdukov N Ye Novi dani shodo hramovih rozpisiv Eski Kremena ta jogo okrugi N Ye Gajdukov E M Karnaushenko O V Dzhanov Pravoslavni davnini Tavriki Zbirnik materialiv z cerkovnoyi arheologiyi Kiyiv 2002 S 114 125 Ryepnikov M I Materiali do arheologichnoyi karti pivdenno zahidnogo nagir ya Krimu RKP M I Ryepnikov 1939 387 s Vinogradov A Yu Do pitannya pro serednovichnu epigrafiku pivdenno zahidnogo Krimu O Yu Vinogradov Surozh Sugdeya Soldaya v istoriyi ta kulturi Rusi Ukrayini Kiyiv 2002 S 55 58 Ernst N L Eski Kermen ta pecherni mista Krimu N L Ernst ITOIAE 1929 T 3 60 S 15 43 Diyannya Vselenskih soboriv vidani v rosijskomu perekladi T 6 Kazan 1908 311 s Vinogradov A Yu Do pitannya pro datuvannya rozpisiv pechernih hramiv Uspinnya ta Donatoriv u Krimu A Yu Vinogradov Ye A Lukovnikova Pitannya epigrafiki 2008 2 S 124 133 Kozen F A Vipiska z lista pro Trogloditi F A Kozen ZhMPS 1828 T 12 S 13 48