Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Північно-східний економічний район | |
|---|---|
 | |
| Основні дані | |
| Площа: | 84 тис. км² |
| Населення: | 5.5 млн осіб |
| Області: | . |
| Рельєф: | рівнинний |
| Клімат: | помірно континентальний |
| Ґрунти: | сірі лісові, чорноземи |
| Річки: | Дніпро, Ворскла, Псел, Сіверський Донець, Сейм, Хорол, Десна, Ромен |
| Природні ресурси: | кам'яне вугілля, природний газ, нафта, торф, буре вугілля |
| Міста: |  Харків Полтава Суми Конотоп Охтирка |
| Проблеми: | |
«Північно-східний економічний район» — економічний район України розташований на північному сході котрий межує на півночі та північному сході з РФ, на заході — зі Столичним, на сході — з Донецьким, на півдні — з Придніпровським. Район включає територію Полтавської, Сумської і Харківської областей, також має вплив на північні (слобожанські) райони Луганської та Донецької областей. Належить до найбільш індустріально розвинених та держбюджетоутворюючих районів країни. За рівнем загального економічного розвитку, до подій на сході України, посідав трете місце поступаючись Придніпровському та Донецькому. Уперше, в існуючих межах, окреслений О. Мариничем в 1990-му році.
Географія та клімат
Район розташований в межах Придніпровської низовини та Полтавської рівнини і має рівнинний рельєф. Помірно теплий клімат із достатньою кількістю опадів дає змогу вирощувати різноманітні сільськогосподарські культури лісостепової і степової зон. Район відносно добре забезпечений водними ресурсами. Лише у південно-східній частині Харківської області відчувається їх дефіцит. Найважливішу роль у водозабезпеченні регіону відіграють Дніпро, Ворскла, Сіверський Донець, Сейм, Псел, Десна, Хорол.
Містить наступні природні зони: східна частина зони мішаних лісів, Лісостепова зона та північна частина Степової зони. Зональність впливає на територіальну різноманітність розміщення сільського і лісового господарства, будівництва, транспорту, економічну ефективність галузей господарства.
Рельєф району характеризується пониженням абсолютних висот у південно-східному напрямку. Так, відроги Середньоруської височини переходять в акумулятивну плесову Полтавську рівнину і в Придніпровську низовину. Для території притаманною є яружно-балкова система з глибоко розчленованими долинами річок.
За агрокліматичним районуванням район входить до складу недостатньо вологої теплої зони. Клімат характеризується ознаками континентальності. Його відміни проявляються у розрізі природних зон.
Східне Полісся (Сумщина) відрізняється більш континентальним кліматом у порівнянні з іншими поліськими областями. Зими тут холодні, період з стійким сніговим покривом триває 110—115 днів, безморозний період — 150—160 днів, період активної вегетації — 145—160 днів, сума активних температур — 2300—2600°С. Кількість опадів становить 600 мм.
Ґрунтовий покрив характеризується зміною в зональному відношенні. Для Полісся характерними є дерново-слабопідзолисті, дерново-середньопідзолисті та сірі лісові ґрунти. У Лісостеповій частині, яка займає переважну більшість району, поширені чорноземи типові і чорноземи опідзолені. На півдні району, в степовій зоні поширені чорноземи звичайні.
Історично-етнічні фактори
Державні традиції характерні для території з IX ст. Край з часом виокремився з Сіверщини у Переяславське князівство, територія котрого включала південну частину сучасної Сумщини, а Лтава та Донець були його крайніми форпостами. Проте ці землі значно занепали опісля ординської навали. Їх відновлення та заселення, насамперед сучасної Полтавської області, пов'язане з селітряними промислами часів Речі Посполитої.
За часу Хмельниччини постали перші зорганізовані козацькі полки — Миргородський, значно рекрутований з колишнього надвірного козацького війська Вишневецького, та Полтавський, а згодом й інші.
Пізніше, в XVII ст., початково з чугуївців, а згодом з переселенців від негод польсько-козацьких і міжкланових війн котрі підтримували сусідні імперії, формується історико-географічна земля Слобожанщина (що активно почала заселятись козаками, котрі засновували за царським указом в кінці XVIII ст. «слободи» — вільні поселення, що певний час були самоуправними і звільнялись від оподаткування).
Як і все Лівобережжя після Андрусівського перемир'я територія перебувала під впливом МЦ. За імперських часів Полтава та Харків стали центрами губерній.
Після Української революції, відтоді як Харків був визначений як столиця УРСР, місто, до котрого відповідно переносили більшість визначних промислових та наукових центрів, стрімко почало зростати. Обидві області — Харківська та Полтавська значно втратили населення під час Великого терору, голодоморів та військових дій II СВ.
Населення і трудові ресурси
Частка українців в даному економічному районі — 82 %. Близько 16 % становлять росіяни. На 1 січня 2003 року в Північно-Східному економічному районі проживало 5,5 млн осіб, з них понад 2,9 млн осіб проживало в Харківській області (37,7 % від населення району). Питома вага населення Північно-Східного соціально-економічного району від населення України становить майже 12 %.
Для району характерним є високий рівень смертності (16,7 ‰), що перевищує пересічноукраїнський (14,8 ‰). Природно, що це породжує високі показники скорочення населення — природний приріст — -9,7 ‰ і практично однаковим він є в усіх адміністративних областях.
В статевій структурі населення переважають жінки — 54 % (в Сумській області 57,3 %).
Розміщується населення нерівномірно, що відображається в неоднаковій щільності. Середні її показники становлять 69,7 осіб/км² ; тобто загалом нижче від пересічноукраїнського. Найбільша густота населення в Харківській області — 95,0 осіб/км². Тут склалась велика Харківська міська агломерація з ядром у Харкові (1500 тис. осіб). У складі агломерації міста Чугуїв, Мерефа, Старий Салтів, Дергачі, Люботин та низка селищ міського типу.
Загалом в Північно-Східному районі налічується 47 міст та 101 селище міського типу. Рівень урбанізації в районі становить 72 %. Для більшості міст характерним є скорочення населення. Так за 1990—2000 р. чисельність мешканців Харкова зменшилась на 110 тис. осіб, Шостки — на 3 тис. осіб, Полтави — на 2 тис. осіб. На стабільному рівні тримається населення таких міст як Кременчук, Суми та Ромни.
Для району характерною рисою є достатня забезпеченість трудовими ресурсами при тому переважно це висококваліфіковані кадри. Загальна їх чисельність становить 3590,3 тис. осіб; найкраще забезпечена ними Харківська область. Рівень зайнятості досягає 55 %. Переважна більшість населення зайнята у матеріальному виробництві.
Ресурси
Для поширення корисних копалин в Північно-Східному економічному районі визначальним є розташування Дніпровсько-Донецької западини. Тут на великій глибині залягають докембрійські кристалічні породи, а ближче до поверхні — осадові палеозойські та мезозойські відклади. Насамперед виділяються нафтогазоносні родовища, які об'єднані в складі Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної провінції, найпродуктивнішої на сьогоднішній день в Україні.
Важливу роль відіграє розробка Кременчуцької групи родовищ залізної руди. Площа, на якій розташовані поклади — 150 км², загальний запас руди — 4,5 млрд т. На цих рудах працює Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат.
Окрім того, в Сумській та частково Полтавській областях є поклади торфу. В районі міста Ромни є значні поклади кам'яних солей. В Харківській області бурого вугілля, цементної сировини — крейди, глини. Гірничохімічної сировини, нерудної сировини для металургії в Горішньоплавненських кар'єрах. Є також значні поклади мінеральних вод.
Район добре забезпечений практично всіма видами ресурсів, а нестачу компенсує сусідське розташування з Донбасом та Придніпров'ям. На їх базі розвивається багатогалузевий господарський комплекс Північно-Східного економічного району.
Промисловість
Найбільш розвинутими галузями промисловості Північно-Східного району є машинобудування і металообробка, значна доля котрого припадає на ВПК. Район постачав близько 20% продукції машинобудування України. Друге і третє місце відповідно займають легка і харчова галузі, далі йдуть хімія, нафтохімія, промисловість будівельних матеріалів. Машинобудування спеціалізується на виробництві устаткування для енергетики, вугільної та залізорудної промисловості, чорної металургії, транспортних засобів, сільськогосподарських машин, приладів тощо. Найбільша територіальна зосередженість промисловості характерна для Харківської області, обсяг продукції якої в розрахунку на одного жителя значно вищий, ніж у середньому по Україні.
Для областей району характерний високий рівень розвитку сільського господарства. Наприклад, обсяг продукції в розрахунку на одного жителя Полтавської області, майже на 50 % більший за середнє значення по країні. Урожайні чорноземні ґрунти і сприятливі кліматичні умови дають можливість вирощувати товарне зерно, зокрема пшеницю, кукурудзу, а також цукрові буряки, соняшник, розвивати овочівництво і садівництво, м'ясо-молочне і м'ясо-сальне тваринництво.
Найбільші міста
Харків
Харків — адміністративний, економічний та культурно-науковий центр однойменної області. Водночас є центром Харківського промислового вузла — одного з найбільших в Україні. Провідними галузями індустрії в місті є машинобудування, де зайнято понад 70 % усіх працюючих у промисловості. Також у Харкові є значна кількість підприємств хімічної, легкої та харчової індустрії. В місті є понад 40 вищих навчальних закладів, шість театрів, 70 музеїв тощо.
Полтава
Полтава спеціалізується на електротехнічному та інших видах точного машинобудування, галузях харчової та легкої індустрії. У Полтаві діє шість державних та кілька приватних вищих навчальних закладів, два театри, шість музеїв. Попри найбільшу, в області, величину населення основним місцевим центром важкої промисловості регіону є Кременчук.
Суми
Суми є третім за величиною областним центром в економічному районі. Воно є центром промислового вузла, спеціалізується на машинобудуванні, хімічній та нафтохімічній, легкій та харчовій галузях промисловості. Тут є три університети, українська академія банківської справи, два театри та інші культурно-освітні заклади.
Проблеми й перспективи розвитку
Однією із проблем району є великий розрив у рівнях соціально-економічного розвитку між великими містами і віддаленими територіями, особливо Сумської області. Там гостро постають проблеми низької народжуваності, високої смертності, безробіття, неефективного використання сільськогосподарських угідь, забруднення регіонів продуктами видобування нафто-газової галузі.
Примітки
- Петро Масляк, Петро Шищенко, Федір Заставний, Олег Шаблій, Микола Пістун
- Районування території України як один з факторів соціально-економічного розвитку регіонів
- Кривошея В. В. Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Том І — Ч.: «Десна Поліграф», 2014 — С.5-6
- Крамар (1 червня 2016). На засідання сесії обласної ради принесли жовту та чорну воду. http://misto-tv.poltava.ua. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 26 червня 2017.
{{}}:|ім'я1=з пропущеним|прізвище1=() - Крамар (30 вересня 2016). Унікальне поєднання низки природних переваг Полтавщини не конвертується в належний рівень життя населення краю. http://tyzhden.ua. Процитовано 26 червня 2017.
{{}}:|ім'я1=з пропущеним|прізвище1=()
Посилання
- Заболоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка. — К., 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichno shidnij ekonomichnij rajon Osnovni dani Plosha 84 tis km Naselennya 5 5 mln osib Oblasti Poltavska oblast Sumska oblast Harkivska oblast Relyef rivninnij Klimat pomirno kontinentalnij Grunti siri lisovi chornozemi Richki Dnipro Vorskla Psel Siverskij Donec Sejm Horol Desna Romen Prirodni resursi kam yane vugillya prirodnij gaz nafta torf bure vugillya Mista Harkiv Poltava Sumi Konotop Ohtirka Problemi Pivnichno shidnij ekonomichnij rajon 1 ekonomichnij rajon Ukrayini roztashovanij na pivnichnomu shodi kotrij mezhuye na pivnochi ta pivnichnomu shodi z RF na zahodi zi Stolichnim na shodi z Doneckim na pivdni z Pridniprovskim Rajon vklyuchaye teritoriyu Poltavskoyi Sumskoyi i Harkivskoyi oblastej takozh maye vpliv na pivnichni slobozhanski rajoni Luganskoyi ta Doneckoyi oblastej Nalezhit do najbilsh industrialno rozvinenih ta derzhbyudzhetoutvoryuyuchih rajoniv krayini Za rivnem zagalnogo ekonomichnogo rozvitku do podij na shodi Ukrayini posidav trete misce postupayuchis Pridniprovskomu ta Doneckomu Upershe v isnuyuchih mezhah okreslenij O Marinichem v 1990 mu roci 2 Zmist 1 Geografiya ta klimat 2 Istorichno etnichni faktori 3 Naselennya i trudovi resursi 4 Resursi 5 Promislovist 6 Najbilshi mista 6 1 Harkiv 6 2 Poltava 6 3 Sumi 7 Problemi j perspektivi rozvitku 8 Primitki 9 PosilannyaGeografiya ta klimatred Rajon roztashovanij v mezhah Pridniprovskoyi nizovini ta Poltavskoyi rivnini i maye rivninnij relyef Pomirno teplij klimat iz dostatnoyu kilkistyu opadiv daye zmogu viroshuvati riznomanitni silskogospodarski kulturi lisostepovoyi i stepovoyi zon Rajon vidnosno dobre zabezpechenij vodnimi resursami Lishe u pivdenno shidnij chastini Harkivskoyi oblasti vidchuvayetsya yih deficit Najvazhlivishu rol u vodozabezpechenni regionu vidigrayut Dnipro Vorskla Siverskij Donec Sejm Psel Desna Horol Mistit nastupni prirodni zoni shidna chastina zoni mishanih lisiv Lisostepova zona ta pivnichna chastina Stepovoyi zoni Zonalnist vplivaye na teritorialnu riznomanitnist rozmishennya silskogo i lisovogo gospodarstva budivnictva transportu ekonomichnu efektivnist galuzej gospodarstva Relyef rajonu harakterizuyetsya ponizhennyam absolyutnih visot u pivdenno shidnomu napryamku Tak vidrogi Serednoruskoyi visochini perehodyat v akumulyativnu plesovu Poltavsku rivninu i v Pridniprovsku nizovinu Dlya teritoriyi pritamannoyu ye yaruzhno balkova sistema z gliboko rozchlenovanimi dolinami richok Za agroklimatichnim rajonuvannyam rajon vhodit do skladu nedostatno vologoyi teployi zoni Klimat harakterizuyetsya oznakami kontinentalnosti Jogo vidmini proyavlyayutsya u rozrizi prirodnih zon Shidne Polissya Sumshina vidriznyayetsya bilsh kontinentalnim klimatom u porivnyanni z inshimi poliskimi oblastyami Zimi tut holodni period z stijkim snigovim pokrivom trivaye 110 115 dniv bezmoroznij period 150 160 dniv period aktivnoyi vegetaciyi 145 160 dniv suma aktivnih temperatur 2300 2600 S Kilkist opadiv stanovit 600 mm Gruntovij pokriv harakterizuyetsya zminoyu v zonalnomu vidnoshenni Dlya Polissya harakternimi ye dernovo slabopidzolisti dernovo serednopidzolisti ta siri lisovi grunti U Lisostepovij chastini yaka zajmaye perevazhnu bilshist rajonu poshireni chornozemi tipovi i chornozemi opidzoleni Na pivdni rajonu v stepovij zoni poshireni chornozemi zvichajni Istorichno etnichni faktorired Dokladnishe Istoriya Poltavskoyi oblasti Dokladnishe Istoriya Slobidskoyi Ukrayini Derzhavni tradiciyi harakterni dlya teritoriyi z IX st Kraj z chasom viokremivsya z Sivershini u Pereyaslavske knyazivstvo teritoriya kotrogo vklyuchala pivdennu chastinu suchasnoyi Sumshini a Ltava ta Donec buli jogo krajnimi forpostami Prote ci zemli znachno zanepali opislya ordinskoyi navali Yih vidnovlennya ta zaselennya nasampered suchasnoyi Poltavskoyi oblasti pov yazane z selitryanimi promislami chasiv Rechi Pospolitoyi 3 Za chasu Hmelnichchini postali pershi zorganizovani kozacki polki Mirgorodskij znachno rekrutovanij z kolishnogo nadvirnogo kozackogo vijska Vishneveckogo ta Poltavskij a zgodom j inshi Piznishe v XVII st pochatkovo z chuguyivciv a zgodom z pereselenciv vid negod polsko kozackih i mizhklanovih vijn kotri pidtrimuvali susidni imperiyi formuyetsya istoriko geografichna zemlya Slobozhanshina sho aktivno pochala zaselyatis kozakami kotri zasnovuvali za carskim ukazom v kinci XVIII st slobodi vilni poselennya sho pevnij chas buli samoupravnimi i zvilnyalis vid opodatkuvannya Yak i vse Livoberezhzhya pislya Andrusivskogo peremir ya teritoriya perebuvala pid vplivom MC Za imperskih chasiv Poltava ta Harkiv stali centrami gubernij Pislya Ukrayinskoyi revolyuciyi vidtodi yak Harkiv buv viznachenij yak stolicya URSR misto do kotrogo vidpovidno perenosili bilshist viznachnih promislovih ta naukovih centriv strimko pochalo zrostati Obidvi oblasti Harkivska ta Poltavska znachno vtratili naselennya pid chas Velikogo teroru golodomoriv ta vijskovih dij II SV Naselennya i trudovi resursired Chastka ukrayinciv v danomu ekonomichnomu rajoni 82 Blizko 16 stanovlyat rosiyani Na 1 sichnya 2003 roku v Pivnichno Shidnomu ekonomichnomu rajoni prozhivalo 5 5 mln osib z nih ponad 2 9 mln osib prozhivalo v Harkivskij oblasti 37 7 vid naselennya rajonu Pitoma vaga naselennya Pivnichno Shidnogo socialno ekonomichnogo rajonu vid naselennya Ukrayini stanovit majzhe 12 Dlya rajonu harakternim ye visokij riven smertnosti 16 7 sho perevishuye peresichnoukrayinskij 14 8 Prirodno sho ce porodzhuye visoki pokazniki skorochennya naselennya prirodnij pririst 9 7 i praktichno odnakovim vin ye v usih administrativnih oblastyah V statevij strukturi naselennya perevazhayut zhinki 54 v Sumskij oblasti 57 3 Rozmishuyetsya naselennya nerivnomirno sho vidobrazhayetsya v neodnakovij shilnosti Seredni yiyi pokazniki stanovlyat 69 7 osib km tobto zagalom nizhche vid peresichnoukrayinskogo Najbilsha gustota naselennya v Harkivskij oblasti 95 0 osib km Tut sklalas velika Harkivska miska aglomeraciya z yadrom u Harkovi 1500 tis osib U skladi aglomeraciyi mista Chuguyiv Merefa Starij Saltiv Dergachi Lyubotin ta nizka selish miskogo tipu Zagalom v Pivnichno Shidnomu rajoni nalichuyetsya 47 mist ta 101 selishe miskogo tipu Riven urbanizaciyi v rajoni stanovit 72 Dlya bilshosti mist harakternim ye skorochennya naselennya Tak za 1990 2000 r chiselnist meshkanciv Harkova zmenshilas na 110 tis osib Shostki na 3 tis osib Poltavi na 2 tis osib Na stabilnomu rivni trimayetsya naselennya takih mist yak Kremenchuk Sumi ta Romni Dlya rajonu harakternoyu risoyu ye dostatnya zabezpechenist trudovimi resursami pri tomu perevazhno ce visokokvalifikovani kadri Zagalna yih chiselnist stanovit 3590 3 tis osib najkrashe zabezpechena nimi Harkivska oblast Riven zajnyatosti dosyagaye 55 Perevazhna bilshist naselennya zajnyata u materialnomu virobnictvi Resursired Dlya poshirennya korisnih kopalin v Pivnichno Shidnomu ekonomichnomu rajoni viznachalnim ye roztashuvannya Dniprovsko Doneckoyi zapadini Tut na velikij glibini zalyagayut dokembrijski kristalichni porodi a blizhche do poverhni osadovi paleozojski ta mezozojski vidkladi Nasampered vidilyayutsya naftogazonosni rodovisha yaki ob yednani v skladi Dniprovsko Doneckoyi naftogazonosnoyi provinciyi najproduktivnishoyi na sogodnishnij den v Ukrayini Vazhlivu rol vidigraye rozrobka Kremenchuckoyi grupi rodovish zaliznoyi rudi Plosha na yakij roztashovani pokladi 150 km zagalnij zapas rudi 4 5 mlrd t Na cih rudah pracyuye Poltavskij girnicho zbagachuvalnij kombinat Okrim togo v Sumskij ta chastkovo Poltavskij oblastyah ye pokladi torfu V rajoni mista Romni ye znachni pokladi kam yanih solej V Harkivskij oblasti burogo vugillya cementnoyi sirovini krejdi glini Girnichohimichnoyi sirovini nerudnoyi sirovini dlya metalurgiyi v Gorishnoplavnenskih kar yerah Ye takozh znachni pokladi mineralnih vod Rajon dobre zabezpechenij praktichno vsima vidami resursiv a nestachu kompensuye susidske roztashuvannya z Donbasom ta Pridniprov yam Na yih bazi rozvivayetsya bagatogaluzevij gospodarskij kompleks Pivnichno Shidnogo ekonomichnogo rajonu Promislovistred Najbilsh rozvinutimi galuzyami promislovosti Pivnichno Shidnogo rajonu ye mashinobuduvannya i metaloobrobka znachna dolya kotrogo pripadaye na VPK Rajon postachav blizko 20 produkciyi mashinobuduvannya Ukrayini Druge i tretye misce vidpovidno zajmayut legka i harchova galuzi dali jdut himiya naftohimiya promislovist budivelnih materialiv Mashinobuduvannya specializuyetsya na virobnictvi ustatkuvannya dlya energetiki vugilnoyi ta zalizorudnoyi promislovosti chornoyi metalurgiyi transportnih zasobiv silskogospodarskih mashin priladiv tosho Najbilsha teritorialna zoseredzhenist promislovosti harakterna dlya Harkivskoyi oblasti obsyag produkciyi yakoyi v rozrahunku na odnogo zhitelya znachno vishij nizh u serednomu po Ukrayini Dlya oblastej rajonu harakternij visokij riven rozvitku silskogo gospodarstva Napriklad obsyag produkciyi v rozrahunku na odnogo zhitelya Poltavskoyi oblasti majzhe na 50 bilshij za serednye znachennya po krayini Urozhajni chornozemni grunti i spriyatlivi klimatichni umovi dayut mozhlivist viroshuvati tovarne zerno zokrema pshenicyu kukurudzu a takozh cukrovi buryaki sonyashnik rozvivati ovochivnictvo i sadivnictvo m yaso molochne i m yaso salne tvarinnictvo nbsp Sumihimprom nbsp Kremenchucka GES nbsp HTZ nbsp PAZNajbilshi mistared Harkivred Harkiv administrativnij ekonomichnij ta kulturno naukovij centr odnojmennoyi oblasti Vodnochas ye centrom Harkivskogo promislovogo vuzla odnogo z najbilshih v Ukrayini Providnimi galuzyami industriyi v misti ye mashinobuduvannya de zajnyato ponad 70 usih pracyuyuchih u promislovosti Takozh u Harkovi ye znachna kilkist pidpriyemstv himichnoyi legkoyi ta harchovoyi industriyi V misti ye ponad 40 vishih navchalnih zakladiv shist teatriv 70 muzeyiv tosho Poltavared Poltava specializuyetsya na elektrotehnichnomu ta inshih vidah tochnogo mashinobuduvannya galuzyah harchovoyi ta legkoyi industriyi U Poltavi diye shist derzhavnih ta kilka privatnih vishih navchalnih zakladiv dva teatri shist muzeyiv Popri najbilshu v oblasti velichinu naselennya osnovnim miscevim centrom vazhkoyi promislovosti regionu ye Kremenchuk Sumired Sumi ye tretim za velichinoyu oblastnim centrom v ekonomichnomu rajoni Vono ye centrom promislovogo vuzla specializuyetsya na mashinobuduvanni himichnij ta naftohimichnij legkij ta harchovij galuzyah promislovosti Tut ye tri universiteti ukrayinska akademiya bankivskoyi spravi dva teatri ta inshi kulturno osvitni zakladi Problemi j perspektivi rozvitkured Odniyeyu iz problem rajonu ye velikij rozriv u rivnyah socialno ekonomichnogo rozvitku mizh velikimi mistami i viddalenimi teritoriyami osoblivo Sumskoyi oblasti Tam gostro postayut problemi nizkoyi narodzhuvanosti visokoyi smertnosti bezrobittya neefektivnogo vikoristannya silskogospodarskih ugid zabrudnennya regioniv produktami vidobuvannya nafto gazovoyi galuzi 4 5 Primitkired Petro Maslyak Petro Shishenko Fedir Zastavnij Oleg Shablij Mikola Pistun Rajonuvannya teritoriyi Ukrayini yak odin z faktoriv socialno ekonomichnogo rozvitku regioniv Krivosheya V V Ukrayinske kozactvo v nacionalnij pam yati Poltavskij polk Tom I Ch Desna Poligraf 2014 S 5 6 Kramar 1 chervnya 2016 Na zasidannya sesiyi oblasnoyi radi prinesli zhovtu ta chornu vodu http misto tv poltava ua Arhiv originalu za 29 serpnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a im ya1 z propushenim prizvishe1 dovidka Kramar 30 veresnya 2016 Unikalne poyednannya nizki prirodnih perevag Poltavshini ne konvertuyetsya v nalezhnij riven zhittya naselennya krayu http tyzhden ua Procitovano 26 chervnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a im ya1 z propushenim prizvishe1 dovidka Posilannyared Zabolockij B F Rozmishennya produktivnih sil Ukrayini Nacionalna makroekonomika K 2002 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pivnichno shidnij ekonomichnij rajon amp oldid 43677771