Франсуа́ Жера́р, повне ім'я Франсуа Паска́ль Симо́н Жера́р, барон Жерар (фр. François Pascal Simon, Baron Gérard; 4 травня, 1770, Рим — 11 січня, 1837, Париж) — французький художник і графік доби класицизму і ампіру.
Життєпис
Народився в Римі. Батько був французьким дипломатом в Римі, що одружився з італійкою. У віці 12 років сина вивезли до Парижа і влаштували до пансіону. Він обрав художню кар'єру і почав опановувати майстерність у скульптора Огюстена Пажу (1730—1809). Бажання слави і живопис спонукали до переходу у майстерню художника Ніколя-Гая Брене (1728—1792). Він покине і Брене́ заради стажування в майстерні уславленого на той час художника Жака-Луї Давіда (1748—1824).
1789 року брав участь у конкурсі на римську премію. Але власний твір виконав з допомогою свого приятеля Ан-Луї Жироде-Тріозона. Це було заборонено тодішніми правилами. Про допомогу дізнались і сумісний твір двох художників (а не одного) нагороду не отримав. 1790 року помер його батько і Франсуа Жерар вивіз матір-італійку у Рим.
Почали діяти революційні закони про французьких емігрантів, котрих революційний уряд декларував як зрадників. Франсуа Жерар, аби не бути покараним за законом про емігрантів, 1791 року повернувся у Париж. Впливовий на той час вчитель Жерара (Жак-Луї Давід) допоміг молодому митцю, що бідував, узяв його у власну майстерню. Є відомості, що Жерар допомагав художникові при створенні уславленого портрета Ле Пеллетьє де Сен-Фаржо, що було звичною практикою в майстерні Давіда, примушеного обставинами працювати в шаленому темпі.
Перебування в революційному Парижі і праця в майстерні революційно налаштованого художника не позначилися на свідомості Жерара, котрий не виробив власної політичної позиції. Влаштований Давідом у Революційний трибунал, Жерар перебував там формально, роблячи усе можливе, аби не брати на себе відповідальності. Франсуа Жерар і надалі легко переходитиме з одного політичного табору до іншого, ставлячи за мету власні прибутки і комфортне життя. Він починає працювати портретистом по замовам, але не полишає історичний живопис, котрий вважали тоді престижнішим за портретний. Його звернення до міфологічного жанру обумовлене змаганням із тим же Ан-Луї Жироде-Тріозоном у намаганні довести, що він не гірший.
Водночас зросла його слава портретиста. В Парижі пройшов контрреволюційний переворот і владу в країні перехопили військові на чолі з генералом Наполеоном. Народилась нова наполеонівська еліта, котра волала слави як у стародавніх римлян, величі і пишного оточення. Складовою пишного побуту наполеонівської еліти та Наполеона став ампірний портрет, різновид парадного портрету дореформенного і дореволюційного періоду. Франсуа Жерар і став обслуговувати наполеонівську еліту та Наполеона, нарешті виборов матеріальний успіх і започаткував у власному помешканні модний салон. Серед вдалих портретів цього періоду — портрет мадам Мере́ (Летиція Бонапарт, мати Наполеона 1799 рік, котру він подав як молоду красуню)…
Серед відвідувачів його салону люди різних політичних уподобань як про- так і антинаполеонівські налаштовані (Талейран, Джордж Каннінг, мадам де Сталь тощо). Згодом салон художника відвідав навіть герцог Веллінгтон, переможець Наполеона Бонапрта, якому прислужився свого часу і Франсуа Жерар. Серед творів художника «Наполеон І у коронаційному вбранні», «Портрет Жозефіни Богарне, 1-ї дружини Наполеона Бонапарта», Ермітаж, портрети родичок Наполеона тощо. Франсуа Жерар слухняно перейшов на стилістику наполеонівського ампіру, започатковану самим Наполеоном.
Лише іноді сама модель давала підстави створити героїчний образ в портреті. Тоді Жерар переводив пафос, притаманний театральному класицизму — у пафос офіційного звеличення особи, що піднялась із соціальних низів до вищих соціальних щаблів («Портрет Бернадота», наполенівського генерала, що стане королем Швеції).
Розпад наполеонівської імперії і усунення його із європейської політики не позначились погано на матеріальному стані тоді вже барона Жерара. Він в черговий раз перейшов на обслуговування аристократів-реставраторів монархії і двору короля Франції Карла Х.
Але його авторитет збряк і був затьмарений художниками нового покоління. Він створює картини в стилістиці холодного або еротичного класицизму («Дафніс і Хлоя», «Амур і Психея», 1822 р.), що почав входити в смугу довгої системної кризи і перетворився згодом на помертвілий академізм.
11 січня 1837 року, після трьох діб невідомої гарячки, він помер у Парижі. Поховання відбулося на цвинтарі Монпарнас.
Вибрані твори
- «Художник Ізабе з малою донькою»
- «Свята Тереза Авільська»
- «Констанция Любенська»
- «Марія Валевська»
- «Наполеон І у коронаційному вбранні»
- «Портрет Жозефіни Богарне, 1-ї дружини Наполеона Бонапарта», Ермітаж
- «Гортензія Богарне»
- «Каражина Стажинська», Львівська національна галерея мистецтв
- «Вікторія Потоцька»
- «Амур і Психея»
- «Дафніс і Хлоя»
- «Корінна»
- «Амур точить вістря стріли»
- «Гілас і німфа»
- «Повенення Йосипа Прекрасного у родину»
Галерея вибраних творів
- «Портрет Людовика XVIII», (1789).
- «Кароліна Неаполітанська в парку Багатель», Булонський ліс під Парижем, до 1836 року.
- «Шарль Філіп Французький, граф Артуа».
- «Художник Ізабе з малою донькою», 1796 рік
- «Йоахим Мюрат», наполеонівський генерал, 1801 рік
- «Філіп Поль, граф Сегюр».
- «Портрет невідомої доби ампіру», 1810 рік, Музей красних мистецтв Нансі.
- Констанція Любенська, 1814 рік
- «Томмазо Сгріччі», 1824 рік
- «Корінна»
- «Амур точить вістря стріли»
- «Повернення Йосипа Прекрасного в родину»
Див. також
Примітки
- Гос.Эрмитаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976, с. 262
- RKDartists
- https://collections.frick.org/people/1327/baron-francois-gerard/objects
- https://www.metmuseum.org/art/collection/search/438546
- https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/gerard-francois-1
- https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=6421
- Portret van Willem II, prins van Oranje — 1815.
- https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO1691_III
- Гос. Эрмитаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976, с. 262
Джерела
- Гос. Эрмитаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976
- Ilaria Ciseri, Romantyzm, Warszawa: Arkady, 2010,
- Leksykon malarstwa od A do Z, Warszawa: Muza S.A., 1992,
- Waldemar Łysiak, Malarstwo białego człowieka, wyd. 2, t. 7, Warszawa: Nobilis, 2011,
- Andrzej Dulewicz, Encyklopedia sztuki francuskiej, Warszawa: Wydaw. Naukowe PWN; WAiF 1997,
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zherar Fransua Zhera r povne im ya Fransua Paska l Simo n Zhera r baron Zherar fr Francois Pascal Simon Baron Gerard 4 travnya 1770 Rim 11 sichnya 1837 Parizh francuzkij hudozhnik i grafik dobi klasicizmu i ampiru Fransua ZherarFrancois Pascal Simon Baron GerardPortret Fransua Zherara Blizko 1790Pri narodzhenni Fransua Paskal Simon ZherarNarodzhennya 4 travnya 1770 1770 05 04 RimSmert 11 sichnya 1837 1837 01 11 66 rokiv ParizhPohovannya cvintar MonparnasNacionalnist francuzKrayina FranciyaZhanr istorichnij zhivopisNavchannya Nacionalna visha shkola krasnih mistectvDiyalnist hudozhnik politik pedagog mitec portretist ilyustrator unaochnyuvachNapryamok klasicizm i ampirRoki tvorchosti 1782 2 1837 2 Vchitel Ogyusten Pazhu Zhak Luyi David i Nikolya Gaj BreneVidomi uchni d i Jozef Karl ShtilerPracivnik Nacionalna visha shkola krasnih mistectvChlen Nimeckij arheologichnij institut Niderlandska korolivska akademiya nauk i Akademiya krasnih mistectv FranciyiTvori d d d d i dBatko Q18121519 Brati sestri dRoboti v kolekciyi galereya Belveder Shtedel d Muzej Prado Hudozhnij institut Chikago d d Muzej Getti Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Kolekciya Frika 3 Muzej mistectva Metropoliten 4 Muzej Bojmansa van Beningena Rejksmuzej d d d d d d d Muzej Viktoriyi ta Alberta Nimeckij istorichnij muzej Nacionalna galereya Irlandiyi Muzej Konde d d Karnavale Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Muzej mistectv okrugu Los Anzheles Muzej Kapodimonte Ermitazh Nacionalnij muzej u Varshavi Muzej istoriyi mistectv Muzej obrazotvorchih mistectv Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu Derzhavni hudozhni zibrannya Drezdena d Muzej obrazotvorchih mistectv Nansi d Detrojtskij institut mistectv Muzej Marmottan Mone d Lionskij muzej krasnih mistectv Muzej Bouz d Gamburzka kartinna galereya Q27479992 Nacionalnij hudozhnij muzej Bilorusi Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni B G Voznickogo Budinok muzej Viktora Gyugo d Muzej obrazotvorchih mistectv Marsel d Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv 5 Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva 6 d 7 Versalskij palac Epsli haus d d d Muzej fyurera d Muzej Valrafa Riharca Bremenska kartinna galereya Palac To d Muzej Fabra Gaj muzej mistectva Malmezon Mangejmskij palac d Korolivskij zamok u Varshavi d Muzej palacu korolya Yana III u Vilyanuvi d Muzej armiyi d 8 i d Fransua Zherar u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Rimi Batko buv francuzkim diplomatom v Rimi sho odruzhivsya z italijkoyu U vici 12 rokiv sina vivezli do Parizha i vlashtuvali do pansionu Vin obrav hudozhnyu kar yeru i pochav opanovuvati majsternist u skulptora Ogyustena Pazhu 1730 1809 Bazhannya slavi i zhivopis sponukali do perehodu u majsternyu hudozhnika Nikolya Gaya Brene 1728 1792 Vin pokine i Brene zaradi stazhuvannya v majsterni uslavlenogo na toj chas hudozhnika Zhaka Luyi Davida 1748 1824 1789 roku brav uchast u konkursi na rimsku premiyu Ale vlasnij tvir vikonav z dopomogoyu svogo priyatelya An Luyi Zhirode Triozona Ce bulo zaboroneno todishnimi pravilami Pro dopomogu diznalis i sumisnij tvir dvoh hudozhnikiv a ne odnogo nagorodu ne otrimav 1790 roku pomer jogo batko i Fransua Zherar viviz matir italijku u Rim Pochali diyati revolyucijni zakoni pro francuzkih emigrantiv kotrih revolyucijnij uryad deklaruvav yak zradnikiv Fransua Zherar abi ne buti pokaranim za zakonom pro emigrantiv 1791 roku povernuvsya u Parizh Vplivovij na toj chas vchitel Zherara Zhak Luyi David dopomig molodomu mitcyu sho biduvav uzyav jogo u vlasnu majsternyu Ye vidomosti sho Zherar dopomagav hudozhnikovi pri stvorenni uslavlenogo portreta Le Pelletye de Sen Farzho sho bulo zvichnoyu praktikoyu v majsterni Davida primushenogo obstavinami pracyuvati v shalenomu tempi Perebuvannya v revolyucijnomu Parizhi i pracya v majsterni revolyucijno nalashtovanogo hudozhnika ne poznachilisya na svidomosti Zherara kotrij ne virobiv vlasnoyi politichnoyi poziciyi Vlashtovanij Davidom u Revolyucijnij tribunal Zherar perebuvav tam formalno roblyachi use mozhlive abi ne brati na sebe vidpovidalnosti Fransua Zherar i nadali legko perehoditime z odnogo politichnogo taboru do inshogo stavlyachi za metu vlasni pributki i komfortne zhittya Vin pochinaye pracyuvati portretistom po zamovam ale ne polishaye istorichnij zhivopis kotrij vvazhali todi prestizhnishim za portretnij Jogo zvernennya do mifologichnogo zhanru obumovlene zmagannyam iz tim zhe An Luyi Zhirode Triozonom u namaganni dovesti sho vin ne girshij Portret Bernadota yak princa Shveciyi 1811 r Vodnochas zrosla jogo slava portretista V Parizhi projshov kontrrevolyucijnij perevorot i vladu v krayini perehopili vijskovi na choli z generalom Napoleonom Narodilas nova napoleonivska elita kotra volala slavi yak u starodavnih rimlyan velichi i pishnogo otochennya Skladovoyu pishnogo pobutu napoleonivskoyi eliti ta Napoleona stav ampirnij portret riznovid paradnogo portretu doreformennogo i dorevolyucijnogo periodu Fransua Zherar i stav obslugovuvati napoleonivsku elitu ta Napoleona nareshti viborov materialnij uspih i zapochatkuvav u vlasnomu pomeshkanni modnij salon Sered vdalih portretiv cogo periodu portret madam Mere Leticiya Bonapart mati Napoleona 1799 rik kotru vin podav yak molodu krasunyu Sered vidviduvachiv jogo salonu lyudi riznih politichnih upodoban yak pro tak i antinapoleonivski nalashtovani Talejran Dzhordzh Kanning madam de Stal tosho Zgodom salon hudozhnika vidvidav navit gercog Vellington peremozhec Napoleona Bonaprta yakomu prisluzhivsya svogo chasu i Fransua Zherar Sered tvoriv hudozhnika Napoleon I u koronacijnomu vbranni Portret Zhozefini Bogarne 1 yi druzhini Napoleona Bonaparta Ermitazh portreti rodichok Napoleona tosho Fransua Zherar sluhnyano perejshov na stilistiku napoleonivskogo ampiru zapochatkovanu samim Napoleonom Lishe inodi sama model davala pidstavi stvoriti geroyichnij obraz v portreti Todi Zherar perevodiv pafos pritamannij teatralnomu klasicizmu u pafos oficijnogo zvelichennya osobi sho pidnyalas iz socialnih niziv do vishih socialnih shabliv Portret Bernadota napolenivskogo generala sho stane korolem Shveciyi Rozpad napoleonivskoyi imperiyi i usunennya jogo iz yevropejskoyi politiki ne poznachilis pogano na materialnomu stani todi vzhe barona Zherara Vin v chergovij raz perejshov na obslugovuvannya aristokrativ restavratoriv monarhiyi i dvoru korolya Franciyi Karla H Ale jogo avtoritet zbryak i buv zatmarenij hudozhnikami novogo pokolinnya Vin stvoryuye kartini v stilistici holodnogo abo erotichnogo klasicizmu Dafnis i Hloya Amur i Psiheya 1822 r sho pochav vhoditi v smugu dovgoyi sistemnoyi krizi i peretvorivsya zgodom na pomertvilij akademizm 11 sichnya 1837 roku pislya troh dib nevidomoyi garyachki vin pomer u Parizhi Pohovannya vidbulosya na cvintari Monparnas Vibrani tvoriFransua Zherar Portret Katerini Stazhenskoyi Lvivska nacionalna galereya mistectv Hudozhnik Izabe z maloyu donkoyu Svyata Tereza Avilska Konstanciya Lyubenska Mariya Valevska Napoleon I u koronacijnomu vbranni Portret Zhozefini Bogarne 1 yi druzhini Napoleona Bonaparta Ermitazh Gortenziya Bogarne Karazhina Stazhinska Lvivska nacionalna galereya mistectv Viktoriya Potocka Amur i Psiheya Dafnis i Hloya Korinna Amur tochit vistrya strili Gilas i nimfa Povenennya Josipa Prekrasnogo u rodinu Galereya vibranih tvoriv Gilas i Nimfa Dafnis i Hloya 1824 rik Portret Lyudovika XVIII 1789 Karolina Neapolitanska v parku Bagatel Bulonskij lis pid Parizhem do 1836 roku Sharl Filip Francuzkij graf Artua Hudozhnik Izabe z maloyu donkoyu 1796 rik Joahim Myurat napoleonivskij general 1801 rik Filip Pol graf Segyur Portret nevidomoyi dobi ampiru 1810 rik Muzej krasnih mistectv Nansi Konstanciya Lyubenska 1814 rik Tommazo Sgrichchi 1824 rik Korinna Amur tochit vistrya strili Povernennya Josipa Prekrasnogo v rodinu Div takozhFrancuzke mistectvo Ampir Revolyucijnij klasicizm Romantizm Istorichnij zhivopis Paradnij portretPrimitkiGos Ermitazh Katalog 1 Zapadnoevropejskaya zhivopis Leningrad Avrora 1976 s 262 RKDartists d Track Q17299517 https collections frick org people 1327 baron francois gerard objects https www metmuseum org art collection search 438546 https www fine arts museum be nl de collectie artist gerard francois 1 https americanart si edu collections search artist id 6421 Portret van Willem II prins van Oranje 1815 https www museabrugge be collection work id 2014 GRO1691 III Gos Ermitazh Katalog 1 Zapadnoevropejskaya zhivopis Leningrad Avrora 1976 s 262DzherelaGos Ermitazh Katalog 1 Zapadnoevropejskaya zhivopis Leningrad Avrora 1976 Ilaria Ciseri Romantyzm Warszawa Arkady 2010 ISBN 978 83 213 4599 4 Leksykon malarstwa od A do Z Warszawa Muza S A 1992 ISBN 83 7079 076 3 Waldemar Lysiak Malarstwo bialego czlowieka wyd 2 t 7 Warszawa Nobilis 2011 ISBN 978 83 60279 50 6 Andrzej Dulewicz Encyklopedia sztuki francuskiej Warszawa Wydaw Naukowe PWN WAiF 1997 ISBN 83 01 12330 3Posilannya