Фра́нклін Де́лано Ру́звельт (англ. Franklin Delano Roosevelt, МФА: [ˈfræŋklɪn ˈdɛlənoʊ ˈroʊzəˌvɛlt]; 30 січня 1882, Нью-Йорк, США — 12 квітня 1945, Вашингтон, США) — американський політик та державний діяч, адвокат, 32-й Президент США в 1933—1945 роках від Демократичної партії. Єдиний президент США, який обирався більше ніж на два терміни. Вважається одним з найбільш видатних політичних діячів в історії США.
Франклін Делано Рузвельт | |
---|---|
англ. Franklin Delano Roosevelt | |
32-й Президент США | |
4 березня 1933 — 12 квітня 1945 | |
Віцепрезидент | Джон Гарнер (1933–1941) Генрі Воллес (1941–1945) Гаррі Трумен (1945) |
Попередник | Герберт Гувер |
Наступник | Гаррі Трумен |
44-й Губернатор штату Нью-Йорк | |
1 січня 1929 — 31 грудня 1932 | |
Попередник | Ел Сміт |
Наступник | |
| |
Народився | 30 січня 1882 Гайд-Парк, штат Нью-Йорк |
Помер | 12 квітня 1945 (63 роки) Ворм-Спрінгс, штат Джорджія |
Похований | d |
Відомий як | державний діяч |
Країна | США |
Alma mater | Гарвардський коледж, Колумбійська школа права (1907) і d (1900) |
Політична партія | Демократична партія США |
Батько | d[1] |
Мати | d[1] |
У шлюбі з | Елеонора Рузвельт |
Діти | d[2][1], d[1], d[1], d[2][1], d[2][1] і d[2][1] |
Рідня | Теодор Рузвельт |
Професія | юрист |
Релігія | Єпископальна церква |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Був губернатором штату Нью-Йорк у 1929—1933 роках. Став президентом під час Великої депресії, запровадив програму «Нового Курсу», що запустила реформи в економіці на основі балансу вільного ринку та державного етатизму (у дусі ідей Кейнса), а також форму соціальних програм, що зробило Рузвельта дуже популярним серед населення.
Був головною постаттю у світових подіях під час першої половини XX століття. Після початку Другої світової війни він запровадив програму ленд-лізу для підтримки військових союзників і підготував Атлантичну хартію.
Франклін Делано Рузвельт — далекий родич 26-го президента США Теодора Рузвельта, а дружина Франкліна Елеонора Рузвельт доводилася Теодору племінницею.
Ранні роки
Франклін Делано Рузвельт народився в родині заможного землевласника й підприємця, яка мала широкі зв'язки в політичних колах північно-східних штатів. Належав до «Рузвельтів із Гайд-парку» — гілки родини, виділеної в XVII столітті. До іншої впливової гілки — «Рузвельтів з Ойстер-бея» — належав 26-й президент США Теодор Рузвельт (1858—1919).
Мати Франкліна опікувалася його освітою. Коли хлопчикові було сім років, його стали навчати викладачі. До 14 років юний Франклін здобував освіту тільки вдома, після чого його послали до приватної школи в Гортоні, де йому доводилося жити майже в спартанських умовах. Кімнати учнів були мізерно малі, вода в душі часто холодна, але всупереч усім незручностям на вечері учні мали бути в костюмах, білих сорочках з накрохмаленими комірцями й лакових черевиках.
Восени 1900 року він вступив до Гарвардського університету, у Кембриджі, недалеко від Бостона. Франклін оселився разом із земляком Л. Брауном у трикімнатній квартирі, розташованій в Вестморлі-корт, районі дорогих пансіонів. 7 грудня 1900 року в 72-річному віці помер батько Рузвельта і його мати переїхала до Бостона, ближче до сина.
В університеті Франклін записався на максимально можливу кількість курсів, насамперед у галузі гуманітарних наук. Він вчив англійську і французьку літературу, латину й геологію, палеонтологію, ораторське мистецтво, історію, державне право й економіку. Там же він захопився журналістикою та друкувався у студентській газеті «Крімсон», а з 1903 року став її головним редактором.
У 1903 році Франклін здобув ступінь бакалавра та продовжив навчання для одержання освітнього ступеня магістра мистецтв. Проте, вже восени 1904 року, Рузвельт покинув Гарвард та вступив до юридичної школи Колумбійського університету в Нью-Йорку.
У 1905 році одружився зі своєю далекою родичкою Елеонорою Рузвельт, племінницею президента Теодора Рузвельта. У подружжя Рузвельтів народилося шестеро дітей, один із яких помер у дитинстві. Елеонора Рузвельт зіграла значну роль у політичній кар'єрі чоловіка, особливо після 1921 року, коли він захворів на паралітичну форму поліомієліту і вже не розлучався з інвалідним кріслом.
Політична кар'єра
Рузвельт рано включився в активну політичну діяльність у лавах Демократичної партії, незважаючи на те, що походив із багатої родини, і вся його родина та родичі підтримували Республіканську партію (а далекий родич Теодор Рузвельт узагалі був президентом від цієї партії).
У 1910 році він був обраний в сенат штату Нью-Йорк. У передвиборчій президентській кампанії 1912 року він активно підтримав демократа Томаса Вудро Вільсона. В адміністрації президента Вільсона Рузвельту запропонували пост помічника морського міністра. Рузвельт одразу погодився переїхати до Вашингтону, де протягом 1913—1920 років, виступав за посилення військово-морської могутності США, що було необхідно для здійснення політики «великого кийка».
1914 року він зробив спробу отримати місце сенатора в Конгресі США, але зазнав невдачі. У 1920 році під гаслом вступу США до Ліги Націй Рузвельт балотувався від Демократичної партії у віцепрезиденти США в парі з кандидатом у президенти Джеймсом Коксом. Зазнав поразки й повернувся до приватної юридичної практики та підприємництва.
Хвороба
3 серпня 1921 року після купання в озері Фанді (Канада), Рузвельт захворів на поліомієліт. У результаті лікарської помилки хірурга У. Кіна, Рузвельту призначили неправильне лікування, яке призвело до паралічу. Після дзвінка з Бостона лікаря Роберта Ловетта, правильний діагноз встановили, однак лікування не призвело до відновлення діяльності ніг. Однак це легенда того часу, адже появі паралічів при поліомієліті, який почався, і на сьогодні неможливо запобігти (особливо у дорослих), а відновити рухи вкрай важко (тільки при парезах), а при повних паралічах — неможливе. Політик на все життя став інвалідом, втратив здатність вільно пересуватися. Однак Рузвельт не змирився з хворобою, проходив курс спеціальних процедур і пізніше на публіці старався робити свій стан якомога менш помітним, вставав на ноги й стоячи виголошував найзначніші промови. Рузвельт на три роки відійшов від політики та занурився в роздуми. До 1928 року залишався «в тіні», не заявляв про себе на громадській або політичній арені, але стає все помітнішою фігурою в керівництві Демократичної партії.
Губернатор штату Нью-Йорк
У 1928 році Рузвельта обрали губернатором впливового в економічному і політичному відношенні штату Нью-Йорк. Пробувши два терміни на посаді губернатора, він отримав дуже цінний досвід, який знадобився йому в роки президентства. У 1931 році, в момент загострення економічної кризи, він створив у штаті Тимчасову надзвичайну адміністрацію з надання допомоги сім'ям безробітних. Також він запровадив традицію спілкування з виборцями за допомогою радіо (відомі «бесіди біля каміна»).
Президентська кампанія: 1932
Президентські вибори 1932 року проходили 8 листопада 1932 року. Ще продовжувалась «Велика депресія», яка шаленіла до 1933 року. Разом з економікою страждала також і репутація президента Герберта Гувера. На настрої виборців впливала і все ще чинна заборона на спиртні напої в США, яка отримала назву «Сухого закону». Демократ Франклін Рузвельт побачив в цьому можливість свого успіху на майбутніх президентських виборах, обіцяючи політику реформ, відому як «Новий курс».
Багато хто з демократів сподівався, що вибори 1932 року призведуть до обрання першого після Вудро Вільсона президента від їх партії. Переобрання Рузвельта на посаду губернатора Нью-Йорка говорило про нього як про найімовірнішого переможця при висуванні від Демократичної партії на посаду 32-го президента США. Після чотирьох голосувань з'їзду його кандидатура отримала необхідну більшість голосів. Дізнавшись про свою перемогу в праймериз, Рузвельт прилетів на партійний з'їзд в Чикаго, ставши першим кандидатом в президенти, який особисто прийняв номінацію.
У своїй історичній промові на цьому з'їзді він сказав:
Я клянуся вам, я клянусь собі в новому курсі для американського народу… Це більше, ніж політична кампанія. Це заклик до зброї.
Під час передвиборчих виступів Рузвельта його всюди зустрічали величезні натовпи, які вітали претендента. Пісня його передвиборчої кампанії «Знову наступають щасливі дні» (англ. «Happy Days Are Here Again») стала однією з найпопулярніших в історії Сполучених Штатів.
У результаті виборів Франклін Рузвельт отримав підтримку 57,4 % виборців, чим здобув яскраву перемогу на виборах, яка ознаменувала початок ери домінування Демократичної партії в політиці США.
Президент
Коли Рузвельт вступив на посаду, США перебували у небувалій кризі. У лютому 1933 року всій банківській системі загрожував крах, і було кілька випадків голодної смерті в країні, у якій не було дефіциту продуктів харчування. У перші сто днів свого президентства (що почалося в березні 1933 року) Рузвельт здійснив ряд важливих реформ. Для відновлення банківської системи відразу після вступу на посаду уряд Рузвельта оголосив чотириденні та ввів . У травні Рузвельт підписав закон про створення Федеральної надзвичайної адміністрації допомоги голодним і безробітним. Був прийнятий Закон про рефінансування фермерської заборгованості, а також Закон про відновлення сільського господарства, який передбачав державний контроль за обсягом виробництва сільськогосподарської продукції. Рузвельт вважав найбільш перспективним Закон про відновлення промисловості, який передбачав цілий комплекс урядових заходів з регулювання промисловості. Президент започаткував політику «Нового курсу».
Новий курс
Усі заходи в цій галузі служили трьом цілям: радикальна реформа досить хаотичної банківської системи, нагляд і контроль торгівлі цінними паперами і, що особливо важливо було на початковій фазі, створення законних основ для інфляційної політики держави, щоб подолати дефляцію за допомогою нової грошової емісії.
У тогочасних США політику Рузвельта доволі часто порівнювали з фашистськими методами управління.
Політику Рузвельта можна привести до одного знаменника на базі однієї гіпотези… Містер Рузвельт прагне йти до фашизму.
— писав американський публіцист І. Ф. Стоун.
Період, який почався світовою економічною кризою 1929—1933 років і завершився перемогою сил антигітлерівської коаліції, посідає особливе місце в історії. Роль Рузвельта та його оточення у визначенні принципів та реалізації соціальної та зовнішньополітичної стратегії, спрямованої на збереження і зміцнення економічних і зовнішньополітичних позицій США, виключно велика.
15 квітня 1935 року в Білому домі у Вашингтоні Франклін Рузвельт підписав перший в історії міжнародний договір «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам'яток (Пакт Реріха)».
Другий етап Нового курсу: 1935—1940
Другий етап «Нового курсу» розпочався зі звернення Франкліна Рузвельта до Конгресу 4 січня 1935 року, в якому він запропонував створити систему соціального страхування та збільшити обсяги суспільних робіт для безробітних. Найпродуктивнішою щодо прийняття рішень виявилась середина 1935 року. Якщо на першому етапі впровадження Нового курсу уряд намагався управляти економікою за допомогою федеральних агентств і регламентування промисловості, то «Другий Новий курс» цілком сприймав реалії ринкової економіки, заснованої на підприємницькій ініціативі. Уряд прагнув регулювати господарську діяльність за допомогою антитрестових законів і державного регулювання. Однак уряд продовжував регулювати аграрний сектор, встановлюючи розміри квот, щоб обмежити виробництво, на федеральній владі також лежала відповідальність за дотримання паритету товарних цін. Характерною особливістю «Другого Нового курсу» стало законодавче запровадження і значне розширення соціальних прав і гарантій найманих працівників. У 1935 році були проведені важливі реформи в галузі праці (закон Вагнера), соціального забезпечення, оподаткування, банківської справи й т. д.
Під час виборів 1936 року Рузвельт здобув виняткову перемогу. Це дозволило Рузвельту в 1937—1938 роках просунутися в галузі цивільного будівництва, заробітної плати та трудового законодавства. Ухвалені Конгресом з ініціативи президента закони були сміливим експериментом державного регулювання з метою зміни розподільного механізму економіки та соціального захисту населення.
Після економічного спаду 1937—1938 років, в якому винили скорочення урядом державних видатків, адміністрація Рузвельта була готова стимулювати споживчий попит, попри дефіцит бюджету. Вважають, що «Новий курс» закінчився 1940 року, коли увага адміністрації Рузвельта перемкнулась на міжнародні проблеми та переозброєння.
Друга світова війна
Економіка США поступово виходила з Великої депресії на тлі розпочатої Другої світової війни. Президент-демократ Франклін Рузвельт виставив свою кандидатуру в президенти втретє наперекір складеної ще з часів Джорджа Вашингтона традиції перебування не більше двох термінів на посаді президента. Рузвельт користувався широкою підтримкою профспілок та населення великих міст. Його підтримували етнічні меншини та традиційно продемократичні штати Півдня. Суперник Рузвельта — республіканець Венделл Вілкі критикував Рузвельта за нездатність закінчити економічну депресію та прагнення до війни. Рузвельт, знаючи про широке поширення ізоляціоністських настроїв у Сполучених Штатах, обіцяв, що країна не буде брати участь в іноземних війнах, якщо його оберуть президентом. Того часу він пообіцяв, що «не відправить американських хлопців ні в яку іноземну війну», про що незабаром пожалкував.
Бліцкриг Гітлера в Європі та третя поспіль перемога Рузвельта на виборах 1940 року активізували американську допомогу Великій Британії.
11 березня 1941 року президент підписав «Закон про подальше зміцнення обороноздатності Сполучених Штатів та про сприяння іншим цілям» для антигітлерівської коаліції. Закон про ленд-ліз поширювався на СРСР, якому була надана безвідсоткова позика на суму 1 млрд доларів США.
Рузвельт прагнув якомога довше обмежуватися постачанням озброєнь і по можливості уникати широкомасштабної участі США в європейській війні. При цьому під гаслом «активної оборони» з осені 1941 року в Атлантиці йшла «неоголошена війна» з Німеччиною. Дозволялося ведення прицільного вогню по німецьких та італійських суднах, які зайшли в зону безпеки США, скасовані статті законодавства про нейтралітет, які забороняли озброєння торгових кораблів та заход американських суден у зони бойових дій.
Напад 7 грудня 1941 року японських літаків на американську військово-повітряну базу Перл-Гарбор в Тихому океані став несподіванкою для Рузвельта, який намагався в останні місяці 1941 року шляхом дипломатичних переговорів відтягнути неминучість війни з Японією. Наступного дня США і Велика Британія оголосили війну Японії, а 11 грудня війна Сполученим Штатам була оголошена Німеччиною та Італією. Рузвельт, відповідно до конституції, взяв на себе всі обов'язки головнокомандувача у воєнний час. Він доклав чимало зусиль для зміцнення антигітлерівської коаліції, надаючи велике значення створенню Організації Об'єднаних Націй.
1 січня 1942 року у Вашингтоні відбулося підписання Декларації Об'єднаних Націй, яка закріплювала цей союз у міжнародно-правовому порядку. Водночас Рузвельт тривалий час займав вичікувальну позицію в питанні про відкриття другого фронту.
Рузвельт вперше на Квебекській конференції (1943) виклав свій проєкт створення міжнародної організації та відповідальності США, Великої Британії, СРСР і Китаю («чотирьох поліцейських») за збереження миру. Обговорення цієї теми було продовжено на Московській конференції, Тегеранської конференції та на , Вашингтон. 1944 року Рузвельт взяв участь у , на якій обговорювалося майбутнє повоєнної Німеччини.
7 листопада 1944 року пройшли чергові президентські вибори в США, попри те, що Франклін Рузвельт був президентом вже три терміни поспіль, він залишався дуже популярним серед американців. Республіканці виступали з критикою Нового курсу Рузвельта та закликали до скорочення уряду і до менш регульованої економіки. Для того, щоб заглушити чутки про своє погане здоров'я, Рузвельт зробив величезні зусилля для активної кампанії в жовтні та постійно з'являвся на вулицях міст у відкритому автомобілі. Воєнні перемоги США в Європі та на Тихому океані, такі як звільнення Парижа в серпні 1944 року та успішна морська битва в затоці Лейте на Філіппінах в жовтні, зробили перемогу Рузвельта безсумнівною.
Переобраний в 1944 році на четвертий термін Рузвельт вніс значний внесок в історичні рішення Ялтинської конференції 1945 року. Його реалістична позиція була продиктована тверезим прорахунком поточної військово-стратегічної та політичної обстановки у зв'язку з успішним просуванням радянських військ у Східній Європі та бажанням домовитися про вступ Радянського Союзу у війну з Японією.
Після повернення з Тегерана радники відзначили різке погіршення здоров'я президента. Після обстеження у кардіологічній клініці в Віфезді лікар Хауард Бруен виявив, що президент страждає від обмінної та гіпертонічної енцефалопатії, застійної серцевої недостатності, хронічної артеріальної гіпертензії. Лорд Моран, який супроводжував Черчилля на Ялтинській конференції записав, що Рузвельт виглядав дуже хворою людиною із запущеним атеросклерозом. Попри втому та хворобу, Рузвельт продовжував займатися державними справами та готувався до відкриття 23 квітня конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско, а також 17 липня до відкриття Потсдамської конференції. Проте, 12 квітня 1945 року Франклін Рузвельт помер від крововиливу в мозок.
Оцінка діяльності
Рузвельт завжди залишався тверезим і прагматичним політиком. Чотири рази переобирався на пост президента країни (що є рекордом в історії США) і обіймав його до самої смерті. З його іменем пов'язана також одна із найзначніших сторінок в історії зовнішньої політики та дипломатії США, і зокрема участь США в антигітлерівської коаліції. Велика роль Рузвельта у формуванні та втіленні в життя так званого «Нового курсу» всередині країни, курсу демократичної спрямованості, що зіграло видатну роль у стабілізації економічної та соціальної ситуації в країні в період після глибокої економічної кризи 1929—1934 років, курсу, що дозволив уникнути тяжких соціально-політичних потрясінь. Рузвельт проявив себе як неординарний, гнучкий політик, який тонко відчуває ситуацію, здатний правильно вгадувати тенденції та своєчасно і точно реагувати на зміну настрою всіх верств суспільства. Рузвельт робив все, щоб зберегти та розвинути чинний суспільно-економічний лад у країні й зміцнити домінантне положення США в усьому світі.
В одному зі своїх листів наприкінці січня 1941 року Томас Манн, великий німецький письменник-гуманіст, що емігрував із нацистської Німеччини, писав про прийняття у президента Рузвельта в Білому домі:
Подальша наша подорож була цікава і втомлива — цікава, звичайно, особливо на наступному етапі, де нас прийняли з винятковою увагою. Запаморочливою вершиною його був коктейль в робочому кабінеті, коли іншим запрошеним на обід гостям довелося чекати внизу. Але у нас вже був з «ним» перший сніданок. «Він» знову справив на мене сильне враження або, вірніше, знову викликав у мене інтерес і симпатію: важко схарактеризувати цю суміш хитрості, сонячності, розпещеності, кокетства і чесної віри, але є на ньому якась ознака благодаті, і я прилучивсь до нього як до природженого, на мій погляд, противника того, що має впасти.
Впасти повинен був фашизм. Це зауваження письменника-антифашиста точно і яскраво передає складний і суперечливий внутрішній світ 32-го президента США.
22-га поправка до Конституції
До Франкліна Рузвельта жодна людина не обіймала пост президента США понад два рази. Багато в чому це було наслідком традиції, що йде від Джорджа Вашингтона, першого президента США, що відмовився балотуватися на третій термін.
Порушення Рузвельтом цієї традиції призвело до її оформлення у вигляді закону та ухвалення 22-ї поправки до Конституції США. Поправка була запропонована вже через два роки після смерті Рузвельта (у 1947 році) і набрала чинності в 1951 році, під час другого терміну Гаррі Трумена.
Оскільки пост Президента США можна обійняти не тільки в результаті виборів (віцепрезидент стає президентом після смерті або відставки свого попередника), в поправці передбачено положення про те, що виконання повноважень Президента США протягом хоча б двох повних років прирівнюється до повного президентського терміну.
Поправка не мала зворотної сили, тому Гаррі Трумен мав теоретичну можливість балотуватися на третій термін — хоча його перший термін тривав майже повні чотири роки, він не був обраний на нього, а отримав у результаті смерті Рузвельта (через три місяці після чергової інавгурації). Трумен не скористався цією можливістю і в 1952 році відмовився від участі у виборах.
Промови і виступи
- Перша інавгураційна промова (рос.)
- «Чотири свободи» (рос.)
- Воєнне послання нації (рос.)
Див. також
- Елеонора Рузвельт — дружина Рузвельта.
- Теодор Рузвельт — дядько дружини Рузвельта Елеонори.
- Фала — собака Рузвельта породи шотландський тер'єр, що жив із ним в Білому домі під час його перебування на посаді.
Примітки
- Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
- З погляду вимови це прізвище годилось би відтворювати як Розевелт.
- The CMU Pronouncing Dictionary
- Word: Franklin Delano Roosevelt
- Walsh, Kenneth T (10 апреля 2015). Franklin Delano Roosevelt, the 32nd president of the United States. U.S. News & World Report (англ.).
FDR: The President Who Made America Into a Superpower
- Total Scores/Overall Rankings | C-SPAN Survey on Presidents 2017. www.c-span.org. Процитовано 21 квітня 2023.
- . web.archive.org. 2 листопада 2005. Архів оригіналу за 2 листопада 2005. Процитовано 21 квітня 2023.
- Smith, Jean Edward (2007). FDR (англ.). Random House. ISBN .
- Greenstein, F I (2009). The Presidential Difference Leadership Style from FDR to Barack Obama Third Edition. United Kingdom: Princeton University Press. p. 14. .
- Вивиан Грин. Безумные короли. М. «Зевс». 1997 (рос.)
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина». — 2012. — С. 778 — 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) .
- Brands, H. W. (2009). «Traitor to His Class: The Privileged Life and Radical Presidency of Franklin Delano Roosevelt». (стор. 232—236, 246—251). Anchor Books. .
- Burns, James MacGregor (1956). «Roosevelt: The Lion and the Fox». (стор. 139). Easton Press. .
- Зубок Л.И, Яковлев Н. Н. Новейшая история США. -М., «Просвещение»; −1972; -Стр.79 (рос.)
- Словарь Американской истории. Под редакцией Т. Первиса. — М.: РОСПЭН, 2007. — с. 340 (рос.)
- Енцефалопатія — незапальне, судинне ураження головного мозку
Література
- Черевко О. С. Рузвельт Франклін Делано // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 356. — .
- І. С. Покровська. Закон про нейтралітет США // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- В. І. Головченко. Рузвельт Франклін Делано // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- М. Рижков. Рузвельт Франклін Делано // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.645
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Франклін Делано Рузвельт |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Franklin Delano Roosevelt |
- (рос.)
- «Новий курс» Франкліна Рузвельта та сім висновків для української влади
Посилання
- Рузвельт // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.163-164
- Рузвельт // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ruzvelt Fra nklin De lano Ru zvelt angl Franklin Delano Roosevelt MFA ˈfraeŋklɪn ˈdɛlenoʊ ˈroʊzeˌvɛlt 30 sichnya 1882 Nyu Jork SShA 12 kvitnya 1945 Vashington SShA amerikanskij politik ta derzhavnij diyach advokat 32 j Prezident SShA v 1933 1945 rokah vid Demokratichnoyi partiyi Yedinij prezident SShA yakij obiravsya bilshe nizh na dva termini Vvazhayetsya odnim z najbilsh vidatnih politichnih diyachiv v istoriyi SShA Franklin Delano Ruzveltangl Franklin Delano RooseveltFranklin Delano Ruzvelt32 j Prezident SShA4 bereznya 1933 12 kvitnya 1945Viceprezident Dzhon Garner 1933 1941 Genri Volles 1941 1945 Garri Trumen 1945 Poperednik Gerbert GuverNastupnik Garri Trumen44 j Gubernator shtatu Nyu Jork1 sichnya 1929 31 grudnya 1932Poperednik El SmitNastupnikNarodivsya 30 sichnya 1882 1882 01 30 Gajd Park shtat Nyu JorkPomer 12 kvitnya 1945 1945 04 12 63 roki Vorm Springs shtat DzhordzhiyaPohovanij dVidomij yak derzhavnij diyachKrayina SShAAlma mater Garvardskij koledzh Kolumbijska shkola prava 1907 i d 1900 Politichna partiya Demokratichna partiya SShABatko d 1 Mati d 1 U shlyubi z Eleonora RuzveltDiti d 2 1 d 1 d 1 d 2 1 d 2 1 i d 2 1 Ridnya Teodor RuzveltProfesiya yuristReligiya Yepiskopalna cerkvaNagorodi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Buv gubernatorom shtatu Nyu Jork u 1929 1933 rokah Stav prezidentom pid chas Velikoyi depresiyi zaprovadiv programu Novogo Kursu sho zapustila reformi v ekonomici na osnovi balansu vilnogo rinku ta derzhavnogo etatizmu u dusi idej Kejnsa a takozh formu socialnih program sho zrobilo Ruzvelta duzhe populyarnim sered naselennya Buv golovnoyu postattyu u svitovih podiyah pid chas pershoyi polovini XX stolittya Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni vin zaprovadiv programu lend lizu dlya pidtrimki vijskovih soyuznikiv i pidgotuvav Atlantichnu hartiyu Franklin Delano Ruzvelt dalekij rodich 26 go prezidenta SShA Teodora Ruzvelta a druzhina Franklina Eleonora Ruzvelt dovodilasya Teodoru pleminniceyu Ranni rokiFranklin Delano Ruzvelt narodivsya v rodini zamozhnogo zemlevlasnika j pidpriyemcya yaka mala shiroki zv yazki v politichnih kolah pivnichno shidnih shtativ Nalezhav do Ruzveltiv iz Gajd parku gilki rodini vidilenoyi v XVII stolitti Do inshoyi vplivovoyi gilki Ruzveltiv z Ojster beya nalezhav 26 j prezident SShA Teodor Ruzvelt 1858 1919 Mati Franklina opikuvalasya jogo osvitoyu Koli hlopchikovi bulo sim rokiv jogo stali navchati vikladachi Do 14 rokiv yunij Franklin zdobuvav osvitu tilki vdoma pislya chogo jogo poslali do privatnoyi shkoli v Gortoni de jomu dovodilosya zhiti majzhe v spartanskih umovah Kimnati uchniv buli mizerno mali voda v dushi chasto holodna ale vsuperech usim nezruchnostyam na vecheri uchni mali buti v kostyumah bilih sorochkah z nakrohmalenimi komircyami j lakovih cherevikah Franklin Ruzvelt u 18 richnomu vici Voseni 1900 roku vin vstupiv do Garvardskogo universitetu u Kembridzhi nedaleko vid Bostona Franklin oselivsya razom iz zemlyakom L Braunom u trikimnatnij kvartiri roztashovanij v Vestmorli kort rajoni dorogih pansioniv 7 grudnya 1900 roku v 72 richnomu vici pomer batko Ruzvelta i jogo mati pereyihala do Bostona blizhche do sina V universiteti Franklin zapisavsya na maksimalno mozhlivu kilkist kursiv nasampered u galuzi gumanitarnih nauk Vin vchiv anglijsku i francuzku literaturu latinu j geologiyu paleontologiyu oratorske mistectvo istoriyu derzhavne pravo j ekonomiku Tam zhe vin zahopivsya zhurnalistikoyu ta drukuvavsya u studentskij gazeti Krimson a z 1903 roku stav yiyi golovnim redaktorom U 1903 roci Franklin zdobuv stupin bakalavra ta prodovzhiv navchannya dlya oderzhannya osvitnogo stupenya magistra mistectv Prote vzhe voseni 1904 roku Ruzvelt pokinuv Garvard ta vstupiv do yuridichnoyi shkoli Kolumbijskogo universitetu v Nyu Jorku U 1905 roci odruzhivsya zi svoyeyu dalekoyu rodichkoyu Eleonoroyu Ruzvelt pleminniceyu prezidenta Teodora Ruzvelta U podruzhzhya Ruzveltiv narodilosya shestero ditej odin iz yakih pomer u ditinstvi Eleonora Ruzvelt zigrala znachnu rol u politichnij kar yeri cholovika osoblivo pislya 1921 roku koli vin zahvoriv na paralitichnu formu poliomiyelitu i vzhe ne rozluchavsya z invalidnim krislom U 1907 1910 rokah pracyuvav u yuridichnij firmi Politichna kar yeraRuzvelt rano vklyuchivsya v aktivnu politichnu diyalnist u lavah Demokratichnoyi partiyi nezvazhayuchi na te sho pohodiv iz bagatoyi rodini i vsya jogo rodina ta rodichi pidtrimuvali Respublikansku partiyu a dalekij rodich Teodor Ruzvelt uzagali buv prezidentom vid ciyeyi partiyi U 1910 roci vin buv obranij v senat shtatu Nyu Jork U peredviborchij prezidentskij kampaniyi 1912 roku vin aktivno pidtrimav demokrata Tomasa Vudro Vilsona V administraciyi prezidenta Vilsona Ruzveltu zaproponuvali post pomichnika morskogo ministra Ruzvelt odrazu pogodivsya pereyihati do Vashingtonu de protyagom 1913 1920 rokiv vistupav za posilennya vijskovo morskoyi mogutnosti SShA sho bulo neobhidno dlya zdijsnennya politiki velikogo kijka 1914 roku vin zrobiv sprobu otrimati misce senatora v Kongresi SShA ale zaznav nevdachi U 1920 roci pid gaslom vstupu SShA do Ligi Nacij Ruzvelt balotuvavsya vid Demokratichnoyi partiyi u viceprezidenti SShA v pari z kandidatom u prezidenti Dzhejmsom Koksom Zaznav porazki j povernuvsya do privatnoyi yuridichnoyi praktiki ta pidpriyemnictva Hvoroba3 serpnya 1921 roku pislya kupannya v ozeri Fandi Kanada Ruzvelt zahvoriv na poliomiyelit U rezultati likarskoyi pomilki hirurga U Kina Ruzveltu priznachili nepravilne likuvannya yake prizvelo do paralichu Pislya dzvinka z Bostona likarya Roberta Lovetta pravilnij diagnoz vstanovili odnak likuvannya ne prizvelo do vidnovlennya diyalnosti nig Odnak ce legenda togo chasu adzhe poyavi paralichiv pri poliomiyeliti yakij pochavsya i na sogodni nemozhlivo zapobigti osoblivo u doroslih a vidnoviti ruhi vkraj vazhko tilki pri parezah a pri povnih paralichah nemozhlive Politik na vse zhittya stav invalidom vtrativ zdatnist vilno peresuvatisya Odnak Ruzvelt ne zmirivsya z hvoroboyu prohodiv kurs specialnih procedur i piznishe na publici staravsya robiti svij stan yakomoga mensh pomitnim vstavav na nogi j stoyachi vigoloshuvav najznachnishi promovi Ruzvelt na tri roki vidijshov vid politiki ta zanurivsya v rozdumi Do 1928 roku zalishavsya v tini ne zayavlyav pro sebe na gromadskij abo politichnij areni ale staye vse pomitnishoyu figuroyu v kerivnictvi Demokratichnoyi partiyi Gubernator shtatu Nyu JorkU 1928 roci Ruzvelta obrali gubernatorom vplivovogo v ekonomichnomu i politichnomu vidnoshenni shtatu Nyu Jork Probuvshi dva termini na posadi gubernatora vin otrimav duzhe cinnij dosvid yakij znadobivsya jomu v roki prezidentstva U 1931 roci v moment zagostrennya ekonomichnoyi krizi vin stvoriv u shtati Timchasovu nadzvichajnu administraciyu z nadannya dopomogi sim yam bezrobitnih Takozh vin zaprovadiv tradiciyu spilkuvannya z viborcyami za dopomogoyu radio vidomi besidi bilya kamina Prezidentska kampaniya 1932Dokladnishe Prezidentski vibori u SShA 1932 Prezidentski vibori 1932 roku prohodili 8 listopada 1932 roku She prodovzhuvalas Velika depresiya yaka shalenila do 1933 roku Razom z ekonomikoyu strazhdala takozh i reputaciya prezidenta Gerberta Guvera Na nastroyi viborciv vplivala i vse she chinna zaborona na spirtni napoyi v SShA yaka otrimala nazvu Suhogo zakonu Demokrat Franklin Ruzvelt pobachiv v comu mozhlivist svogo uspihu na majbutnih prezidentskih viborah obicyayuchi politiku reform vidomu yak Novij kurs Bagato hto z demokrativ spodivavsya sho vibori 1932 roku prizvedut do obrannya pershogo pislya Vudro Vilsona prezidenta vid yih partiyi Pereobrannya Ruzvelta na posadu gubernatora Nyu Jorka govorilo pro nogo yak pro najimovirnishogo peremozhcya pri visuvanni vid Demokratichnoyi partiyi na posadu 32 go prezidenta SShA Pislya chotiroh golosuvan z yizdu jogo kandidatura otrimala neobhidnu bilshist golosiv Diznavshis pro svoyu peremogu v prajmeriz Ruzvelt priletiv na partijnij z yizd v Chikago stavshi pershim kandidatom v prezidenti yakij osobisto prijnyav nominaciyu U svoyij istorichnij promovi na comu z yizdi vin skazav Ya klyanusya vam ya klyanus sobi v novomu kursi dlya amerikanskogo narodu Ce bilshe nizh politichna kampaniya Ce zaklik do zbroyi Pid chas peredviborchih vistupiv Ruzvelta jogo vsyudi zustrichali velichezni natovpi yaki vitali pretendenta Pisnya jogo peredviborchoyi kampaniyi Znovu nastupayut shaslivi dni angl Happy Days Are Here Again stala odniyeyu z najpopulyarnishih v istoriyi Spoluchenih Shtativ U rezultati viboriv Franklin Ruzvelt otrimav pidtrimku 57 4 viborciv chim zdobuv yaskravu peremogu na viborah yaka oznamenuvala pochatok eri dominuvannya Demokratichnoyi partiyi v politici SShA Kolorove foto Ruzvelta 1933 roku PrezidentKoli Ruzvelt vstupiv na posadu SShA perebuvali u nebuvalij krizi U lyutomu 1933 roku vsij bankivskij sistemi zagrozhuvav krah i bulo kilka vipadkiv golodnoyi smerti v krayini u yakij ne bulo deficitu produktiv harchuvannya U pershi sto dniv svogo prezidentstva sho pochalosya v berezni 1933 roku Ruzvelt zdijsniv ryad vazhlivih reform Dlya vidnovlennya bankivskoyi sistemi vidrazu pislya vstupu na posadu uryad Ruzvelta ogolosiv chotiridenni ta vviv U travni Ruzvelt pidpisav zakon pro stvorennya Federalnoyi nadzvichajnoyi administraciyi dopomogi golodnim i bezrobitnim Buv prijnyatij Zakon pro refinansuvannya fermerskoyi zaborgovanosti a takozh Zakon pro vidnovlennya silskogo gospodarstva yakij peredbachav derzhavnij kontrol za obsyagom virobnictva silskogospodarskoyi produkciyi Ruzvelt vvazhav najbilsh perspektivnim Zakon pro vidnovlennya promislovosti yakij peredbachav cilij kompleks uryadovih zahodiv z regulyuvannya promislovosti Prezident zapochatkuvav politiku Novogo kursu Novij kurs Dokladnishe Novij kurs Usi zahodi v cij galuzi sluzhili trom cilyam radikalna reforma dosit haotichnoyi bankivskoyi sistemi naglyad i kontrol torgivli cinnimi paperami i sho osoblivo vazhlivo bulo na pochatkovij fazi stvorennya zakonnih osnov dlya inflyacijnoyi politiki derzhavi shob podolati deflyaciyu za dopomogoyu novoyi groshovoyi emisiyi U togochasnih SShA politiku Ruzvelta dovoli chasto porivnyuvali z fashistskimi metodami upravlinnya Politiku Ruzvelta mozhna privesti do odnogo znamennika na bazi odniyeyi gipotezi Mister Ruzvelt pragne jti do fashizmu pisav amerikanskij publicist I F Stoun Period yakij pochavsya svitovoyu ekonomichnoyu krizoyu 1929 1933 rokiv i zavershivsya peremogoyu sil antigitlerivskoyi koaliciyi posidaye osoblive misce v istoriyi Rol Ruzvelta ta jogo otochennya u viznachenni principiv ta realizaciyi socialnoyi ta zovnishnopolitichnoyi strategiyi spryamovanoyi na zberezhennya i zmicnennya ekonomichnih i zovnishnopolitichnih pozicij SShA viklyuchno velika 15 kvitnya 1935 roku v Bilomu domi u Vashingtoni Franklin Ruzvelt pidpisav pershij v istoriyi mizhnarodnij dogovir Pro ohoronu hudozhnih i naukovih zakladiv ta istorichnih pam yatok Pakt Reriha Drugij etap Novogo kursu 1935 1940 Dokladnishe Prezidentski vibori u SShA 1936 Drugij etap Novogo kursu rozpochavsya zi zvernennya Franklina Ruzvelta do Kongresu 4 sichnya 1935 roku v yakomu vin zaproponuvav stvoriti sistemu socialnogo strahuvannya ta zbilshiti obsyagi suspilnih robit dlya bezrobitnih Najproduktivnishoyu shodo prijnyattya rishen viyavilas seredina 1935 roku Yaksho na pershomu etapi vprovadzhennya Novogo kursu uryad namagavsya upravlyati ekonomikoyu za dopomogoyu federalnih agentstv i reglamentuvannya promislovosti to Drugij Novij kurs cilkom sprijmav realiyi rinkovoyi ekonomiki zasnovanoyi na pidpriyemnickij iniciativi Uryad pragnuv regulyuvati gospodarsku diyalnist za dopomogoyu antitrestovih zakoniv i derzhavnogo regulyuvannya Odnak uryad prodovzhuvav regulyuvati agrarnij sektor vstanovlyuyuchi rozmiri kvot shob obmezhiti virobnictvo na federalnij vladi takozh lezhala vidpovidalnist za dotrimannya paritetu tovarnih cin Harakternoyu osoblivistyu Drugogo Novogo kursu stalo zakonodavche zaprovadzhennya i znachne rozshirennya socialnih prav i garantij najmanih pracivnikiv U 1935 roci buli provedeni vazhlivi reformi v galuzi praci zakon Vagnera socialnogo zabezpechennya opodatkuvannya bankivskoyi spravi j t d Pid chas viboriv 1936 roku Ruzvelt zdobuv vinyatkovu peremogu Ce dozvolilo Ruzveltu v 1937 1938 rokah prosunutisya v galuzi civilnogo budivnictva zarobitnoyi plati ta trudovogo zakonodavstva Uhvaleni Kongresom z iniciativi prezidenta zakoni buli smilivim eksperimentom derzhavnogo regulyuvannya z metoyu zmini rozpodilnogo mehanizmu ekonomiki ta socialnogo zahistu naselennya Pislya ekonomichnogo spadu 1937 1938 rokiv v yakomu vinili skorochennya uryadom derzhavnih vidatkiv administraciya Ruzvelta bula gotova stimulyuvati spozhivchij popit popri deficit byudzhetu Vvazhayut sho Novij kurs zakinchivsya 1940 roku koli uvaga administraciyi Ruzvelta peremknulas na mizhnarodni problemi ta pereozbroyennya Druga svitova vijnaEkonomika SShA postupovo vihodila z Velikoyi depresiyi na tli rozpochatoyi Drugoyi svitovoyi vijni Prezident demokrat Franklin Ruzvelt vistaviv svoyu kandidaturu v prezidenti vtretye naperekir skladenoyi she z chasiv Dzhordzha Vashingtona tradiciyi perebuvannya ne bilshe dvoh terminiv na posadi prezidenta Ruzvelt koristuvavsya shirokoyu pidtrimkoyu profspilok ta naselennya velikih mist Jogo pidtrimuvali etnichni menshini ta tradicijno prodemokratichni shtati Pivdnya Supernik Ruzvelta respublikanec Vendell Vilki kritikuvav Ruzvelta za nezdatnist zakinchiti ekonomichnu depresiyu ta pragnennya do vijni Ruzvelt znayuchi pro shiroke poshirennya izolyacionistskih nastroyiv u Spoluchenih Shtatah obicyav sho krayina ne bude brati uchast v inozemnih vijnah yaksho jogo oberut prezidentom Togo chasu vin poobicyav sho ne vidpravit amerikanskih hlopciv ni v yaku inozemnu vijnu pro sho nezabarom pozhalkuvav Blickrig Gitlera v Yevropi ta tretya pospil peremoga Ruzvelta na viborah 1940 roku aktivizuvali amerikansku dopomogu Velikij Britaniyi 11 bereznya 1941 roku prezident pidpisav Zakon pro podalshe zmicnennya oboronozdatnosti Spoluchenih Shtativ ta pro spriyannya inshim cilyam dlya antigitlerivskoyi koaliciyi Zakon pro lend liz poshiryuvavsya na SRSR yakomu bula nadana bezvidsotkova pozika na sumu 1 mlrd dolariv SShA Ruzvelt pragnuv yakomoga dovshe obmezhuvatisya postachannyam ozbroyen i po mozhlivosti unikati shirokomasshtabnoyi uchasti SShA v yevropejskij vijni Pri comu pid gaslom aktivnoyi oboroni z oseni 1941 roku v Atlantici jshla neogoloshena vijna z Nimechchinoyu Dozvolyalosya vedennya pricilnogo vognyu po nimeckih ta italijskih sudnah yaki zajshli v zonu bezpeki SShA skasovani statti zakonodavstva pro nejtralitet yaki zaboronyali ozbroyennya torgovih korabliv ta zahod amerikanskih suden u zoni bojovih dij Napad 7 grudnya 1941 roku yaponskih litakiv na amerikansku vijskovo povitryanu bazu Perl Garbor v Tihomu okeani stav nespodivankoyu dlya Ruzvelta yakij namagavsya v ostanni misyaci 1941 roku shlyahom diplomatichnih peregovoriv vidtyagnuti neminuchist vijni z Yaponiyeyu Nastupnogo dnya SShA i Velika Britaniya ogolosili vijnu Yaponiyi a 11 grudnya vijna Spoluchenim Shtatam bula ogoloshena Nimechchinoyu ta Italiyeyu Ruzvelt vidpovidno do konstituciyi vzyav na sebe vsi obov yazki golovnokomanduvacha u voyennij chas Vin doklav chimalo zusil dlya zmicnennya antigitlerivskoyi koaliciyi nadayuchi velike znachennya stvorennyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij 1 sichnya 1942 roku u Vashingtoni vidbulosya pidpisannya Deklaraciyi Ob yednanih Nacij yaka zakriplyuvala cej soyuz u mizhnarodno pravovomu poryadku Vodnochas Ruzvelt trivalij chas zajmav vichikuvalnu poziciyu v pitanni pro vidkrittya drugogo frontu Ruzvelt vpershe na Kvebekskij konferenciyi 1943 viklav svij proyekt stvorennya mizhnarodnoyi organizaciyi ta vidpovidalnosti SShA Velikoyi Britaniyi SRSR i Kitayu chotiroh policejskih za zberezhennya miru Obgovorennya ciyeyi temi bulo prodovzheno na Moskovskij konferenciyi Tegeranskoyi konferenciyi ta na Vashington 1944 roku Ruzvelt vzyav uchast u na yakij obgovoryuvalosya majbutnye povoyennoyi Nimechchini 7 listopada 1944 roku projshli chergovi prezidentski vibori v SShA popri te sho Franklin Ruzvelt buv prezidentom vzhe tri termini pospil vin zalishavsya duzhe populyarnim sered amerikanciv Respublikanci vistupali z kritikoyu Novogo kursu Ruzvelta ta zaklikali do skorochennya uryadu i do mensh regulovanoyi ekonomiki Dlya togo shob zaglushiti chutki pro svoye pogane zdorov ya Ruzvelt zrobiv velichezni zusillya dlya aktivnoyi kampaniyi v zhovtni ta postijno z yavlyavsya na vulicyah mist u vidkritomu avtomobili Voyenni peremogi SShA v Yevropi ta na Tihomu okeani taki yak zvilnennya Parizha v serpni 1944 roku ta uspishna morska bitva v zatoci Lejte na Filippinah v zhovtni zrobili peremogu Ruzvelta bezsumnivnoyu Yaltinska konferenciya 1945 Vinston Cherchill Ruzvelt i Josip Stalin Pereobranij v 1944 roci na chetvertij termin Ruzvelt vnis znachnij vnesok v istorichni rishennya Yaltinskoyi konferenciyi 1945 roku Jogo realistichna poziciya bula prodiktovana tverezim prorahunkom potochnoyi vijskovo strategichnoyi ta politichnoyi obstanovki u zv yazku z uspishnim prosuvannyam radyanskih vijsk u Shidnij Yevropi ta bazhannyam domovitisya pro vstup Radyanskogo Soyuzu u vijnu z Yaponiyeyu Misce ostannogo spochivannya Franklina Delano Ruzvelta Pislya povernennya z Tegerana radniki vidznachili rizke pogirshennya zdorov ya prezidenta Pislya obstezhennya u kardiologichnij klinici v Vifezdi likar Hauard Bruen viyaviv sho prezident strazhdaye vid obminnoyi ta gipertonichnoyi encefalopatiyi zastijnoyi sercevoyi nedostatnosti hronichnoyi arterialnoyi gipertenziyi Lord Moran yakij suprovodzhuvav Cherchillya na Yaltinskij konferenciyi zapisav sho Ruzvelt viglyadav duzhe hvoroyu lyudinoyu iz zapushenim aterosklerozom Popri vtomu ta hvorobu Ruzvelt prodovzhuvav zajmatisya derzhavnimi spravami ta gotuvavsya do vidkrittya 23 kvitnya konferenciyi Ob yednanih Nacij u San Francisko a takozh 17 lipnya do vidkrittya Potsdamskoyi konferenciyi Prote 12 kvitnya 1945 roku Franklin Ruzvelt pomer vid krovovilivu v mozok Ocinka diyalnostiRuzvelt zavzhdi zalishavsya tverezim i pragmatichnim politikom Chotiri razi pereobiravsya na post prezidenta krayini sho ye rekordom v istoriyi SShA i obijmav jogo do samoyi smerti Z jogo imenem pov yazana takozh odna iz najznachnishih storinok v istoriyi zovnishnoyi politiki ta diplomatiyi SShA i zokrema uchast SShA v antigitlerivskoyi koaliciyi Velika rol Ruzvelta u formuvanni ta vtilenni v zhittya tak zvanogo Novogo kursu vseredini krayini kursu demokratichnoyi spryamovanosti sho zigralo vidatnu rol u stabilizaciyi ekonomichnoyi ta socialnoyi situaciyi v krayini v period pislya glibokoyi ekonomichnoyi krizi 1929 1934 rokiv kursu sho dozvoliv uniknuti tyazhkih socialno politichnih potryasin Ruzvelt proyaviv sebe yak neordinarnij gnuchkij politik yakij tonko vidchuvaye situaciyu zdatnij pravilno vgaduvati tendenciyi ta svoyechasno i tochno reaguvati na zminu nastroyu vsih verstv suspilstva Ruzvelt robiv vse shob zberegti ta rozvinuti chinnij suspilno ekonomichnij lad u krayini j zmicniti dominantne polozhennya SShA v usomu sviti V odnomu zi svoyih listiv naprikinci sichnya 1941 roku Tomas Mann velikij nimeckij pismennik gumanist sho emigruvav iz nacistskoyi Nimechchini pisav pro prijnyattya u prezidenta Ruzvelta v Bilomu domi Podalsha nasha podorozh bula cikava i vtomliva cikava zvichajno osoblivo na nastupnomu etapi de nas prijnyali z vinyatkovoyu uvagoyu Zapamorochlivoyu vershinoyu jogo buv koktejl v robochomu kabineti koli inshim zaproshenim na obid gostyam dovelosya chekati vnizu Ale u nas vzhe buv z nim pershij snidanok Vin znovu spraviv na mene silne vrazhennya abo virnishe znovu viklikav u mene interes i simpatiyu vazhko sharakterizuvati cyu sumish hitrosti sonyachnosti rozpeshenosti koketstva i chesnoyi viri ale ye na nomu yakas oznaka blagodati i ya priluchivs do nogo yak do prirodzhenogo na mij poglyad protivnika togo sho maye vpasti Vpasti povinen buv fashizm Ce zauvazhennya pismennika antifashista tochno i yaskravo peredaye skladnij i superechlivij vnutrishnij svit 32 go prezidenta SShA 22 ga popravka do KonstituciyiDokladnishe Dvadcyat druga popravka do Konstituciyi SShA Do Franklina Ruzvelta zhodna lyudina ne obijmala post prezidenta SShA ponad dva razi Bagato v chomu ce bulo naslidkom tradiciyi sho jde vid Dzhordzha Vashingtona pershogo prezidenta SShA sho vidmovivsya balotuvatisya na tretij termin Porushennya Ruzveltom ciyeyi tradiciyi prizvelo do yiyi oformlennya u viglyadi zakonu ta uhvalennya 22 yi popravki do Konstituciyi SShA Popravka bula zaproponovana vzhe cherez dva roki pislya smerti Ruzvelta u 1947 roci i nabrala chinnosti v 1951 roci pid chas drugogo terminu Garri Trumena Oskilki post Prezidenta SShA mozhna obijnyati ne tilki v rezultati viboriv viceprezident staye prezidentom pislya smerti abo vidstavki svogo poperednika v popravci peredbacheno polozhennya pro te sho vikonannya povnovazhen Prezidenta SShA protyagom hocha b dvoh povnih rokiv pririvnyuyetsya do povnogo prezidentskogo terminu Popravka ne mala zvorotnoyi sili tomu Garri Trumen mav teoretichnu mozhlivist balotuvatisya na tretij termin hocha jogo pershij termin trivav majzhe povni chotiri roki vin ne buv obranij na nogo a otrimav u rezultati smerti Ruzvelta cherez tri misyaci pislya chergovoyi inavguraciyi Trumen ne skoristavsya ciyeyu mozhlivistyu i v 1952 roci vidmovivsya vid uchasti u viborah Promovi i vistupi Persha inavguracijna promova ros Chotiri svobodi ros Voyenne poslannya naciyi ros Div takozhEleonora Ruzvelt druzhina Ruzvelta Teodor Ruzvelt dyadko druzhini Ruzvelta Eleonori Fala sobaka Ruzvelta porodi shotlandskij ter yer sho zhiv iz nim v Bilomu domi pid chas jogo perebuvannya na posadi PrimitkiKindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Z poglyadu vimovi ce prizvishe godilos bi vidtvoryuvati yak Rozevelt The CMU Pronouncing Dictionary Word Franklin Delano Roosevelt Walsh Kenneth T 10 aprelya 2015 Franklin Delano Roosevelt the 32nd president of the United States U S News amp World Report angl FDR The President Who Made America Into a Superpower Total Scores Overall Rankings C SPAN Survey on Presidents 2017 www c span org Procitovano 21 kvitnya 2023 web archive org 2 listopada 2005 Arhiv originalu za 2 listopada 2005 Procitovano 21 kvitnya 2023 Smith Jean Edward 2007 FDR angl Random House ISBN 978 1 4000 6121 1 Greenstein F I 2009 The Presidential Difference Leadership Style from FDR to Barack Obama Third Edition United Kingdom Princeton University Press p 14 ISBN 9780691143835 Vivian Grin Bezumnye koroli M Zevs 1997 ros Infekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 2012 S 778 12 s kolor vkl O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 214 3 Brands H W 2009 Traitor to His Class The Privileged Life and Radical Presidency of Franklin Delano Roosevelt stor 232 236 246 251 Anchor Books ISBN 978 0 307 27794 7 Burns James MacGregor 1956 Roosevelt The Lion and the Fox stor 139 Easton Press ISBN 978 0 15 678870 0 Zubok L I Yakovlev N N Novejshaya istoriya SShA M Prosveshenie 1972 Str 79 ros Slovar Amerikanskoj istorii Pod redakciej T Pervisa M ROSPEN 2007 s 340 ros Encefalopatiya nezapalne sudinne urazhennya golovnogo mozkuLiteraturaCherevko O S Ruzvelt Franklin Delano Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 356 ISBN 978 966 00 1290 5 I S Pokrovska Zakon pro nejtralitet SShA Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X V I Golovchenko Ruzvelt Franklin Delano Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 M Rizhkov Ruzvelt Franklin Delano Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 645 ISBN 978 966 611 818 2Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Franklin Delano RuzveltVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Franklin Delano Roosevelt ros Novij kurs Franklina Ruzvelta ta sim visnovkiv dlya ukrayinskoyi vladiPosilannyaRuzvelt Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 163 164 Ruzvelt Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Poperednik Gerbert Guver 1929 1933 32 j Prezident SShA 4 bereznya 1933 12 kvitnya 1945 Nastupnik Garri Trumen 1945 1953