Підтверджувальне упередження (англ. confirmation bias), інша назва — упередження мого боку (як — «ти на чиєму боці?»), — це тенденція шукати або інтерпретувати інформацію таким чином, щоб вона підтверджувала власні переконання або гіпотези. Люди демонструють це упередження, коли збирають або пам'ятають інформацію вибірково або коли вони її інтерпретують упереджено. Ефект сильніший для емоційно напружених питань та для сильних переконань. Люди також мають тенденцію інтерпретувати неоднозначні свідчення/інформацію з якогось питання як такі, що підтримують їхню усталену позицію щодо такого питання. Упереджений пошук, інтерпретація та пам'ять вважаються причинами таких явищ, як (коли суперечка стає все більш екстремальною попри те, що обидві сторони отримують однакові докази), сталість переконань (коли переконання залишаються навіть після того, як було доведено, що докази, на яких вони базувались, — хибні), ірраціональний ефект первинності (більше ваги надається інформації, отриманій раніше) та ілюзорна кореляція (коли люди хибно бачать зв'язок між двома подіями або ситуаціями).
Результати серії експериментів у 1960-х роках показали, що люди є упередженими на користь підтвердження своїх наявних переконань. Пізніші дослідження реінтерпретували ці результати як тенденцію тестувати ідеї однобоко, з фокусом на одну можливість та ігноруючи альтернативи. В певних ситуаціях ця тенденція може викривлювати висновки людей. Пояснення таких упереджень включають прийняття бажаного за дійсне та обмежену людську здатність до обробки інформації. Інше пояснення — людина демонструє підтверджувальне упередження, оскільки вона зважує вартість помилки у судженні, а не вивчає питання у нейтральний, науковий спосіб.
Підтверджувальні упередження впливають на надмірну впевненість в особистих переконаннях та можуть підтримувати або посилювати переконання при отриманні заперечувальних доказів. Погані рішення завдяки цим упередженням присутні як у політичному, так і в організаційному контексті.
Типи
Підтверджувальні упередження — це ефекти обробки інформації та відрізняються від ефекту поведінкового підтвердження, що також називають «самовтілюване пророцтво», коли поведінка під впливом очікувань спричиняє те, що ці очікування справджуються. Деякі психологи використовують термін «підтверджувальне упередження» для тенденції уникати відкидання переконань (вірувань) при пошуку, інтерпретації чи пригадуванні доказів. Інші психологи обмежують використання цього терміну вибірковим пошуком інформації.
Упереджений пошук інформації
Експерименти неодноразово показували, що люди мають тенденцію тестувати гіпотезу однобоко, шукаючи докази, що узгоджуються з їх поточною гіпотезою. Замість того, щоб шукати за всіма наявними доказами, вони формулюють питання таким чином, щоб отримати ствердну відповідь, яка підтримує їх гіпотезу. Вони шукають наслідків, які вони б очікували, якби їх гіпотеза була правильною, замість того, щоб б сталося, якби вона була хибною. Наприклад, при використанні запитань формату «так/ні» для того, щоб дізнатися число, яке, як припускає особа, є три (3), може запитати: «Це непарне число?» Люди надають перевагу таким запитанням (називається «позитивний тест»), навіть якщо негативний тест, наприклад «Це парне число?» надасть абсолютно таку саму інформацію. Однак це не означає, що люди шукають тести, які гарантують позитивну відповідь. В дослідженнях, де учасники могли вибрати або такі псевдо-тести, або справжні діагностичні, вони надавали перевагу діагностичним.
Надання переваги позитивним тестам само по собі не є упередженням, оскільки вони також можуть бути дуже інформативними. Однак у поєднанні з іншими ефектами, така стратегія може підтвердити наявні переконання або припущення, незалежно від того, чи є вони правильними. В реальному світі докази часто складні та змішані. Наприклад, суперечливі думки про одну і ту ж особу можуть бути підтверджені, якщо фокусуватись на різних аспектах його/її поведінки. Тому пошук доказів на підтвердження наявної гіпотези швидше за все буде успішним. Формулювання питання може суттєво змінити відповідь, зокрема, люди, яких запитали «Ви задоволені Вашим суспільним життям?», показують більший рівень задоволеності, ніж ті, кого запитали «Ви незадоволені Вашим суспільним життям?»
Навіть маленька зміна у формулюванні запитання може впливати на те, як люди шукають відповіді серед наявної інформації, а отже, і на висновки, яких вони дійдуть. Це було продемонстровано на прикладі вигаданої справи про опіку над дитиною. Учасники прочитали, що один(-на) з батьків (A) був середньо здатний до виконання функцій опікуна по багатьох критеріях. Другий(-а) з батьків (B) мав суміш яскраво виражених гарних та поганих рис: близькі стосунки з дитиною, але роботу, яка потребувала відряджень на тривалий час. Коли питали: «Хто з батьків повинен отримати опіку над дитиною?», більшість учасників відповіла, що B, зважаючи переважно на позитивні риси. Однак, коли спитали: «Кому з батьків слід відмовити в опіці над дитиною?», вони дивились на негативні риси та більшість сказала, що B слід відмовити, що натякало, що опіка має бути надана A.
Схожі дослідження також продемонстрували, як люди упереджено займаються пошуком інформації, але також і те, що цей феномен може обмежуватись наданням переваги справжнім діагностичним тестам. В початковому експерименті учасники оцінювали іншу людину за категоріями особистості по шкалі «інтроверсія — екстраверсія» на основі інтерв'ю. Вони могли вибрати питання для інтерв'ю з наданого переліку. Коли людину, в якої брали інтерв'ю, представляли як інтроверта, учасники обирали питання, які передбачали інтроверсію, наприклад: «Що Вам неприємно у гучних вечірках?» Коли ж таку людину представляли як екстраверта, майже всі питання передбачали екстраверсію, наприклад: «Щоб Ви зробили для поліпшення нудної вечірки?» Ці питання з підтекстом не дозволяли (або давали мало шансів) людині, в якої брали інтерв'ю, «підробити» гіпотезу про неї. В пізнішій версії експерименту учасникам надавався менш жорсткий перелік питань для вибору, наприклад: «Чому Ви ухиляєтесь від соціальної взаємодії?» Учасники надавали перевагу таким більш загальнодіагностичним питанням, демонструючи лише слабке упередження на користь позитивних тестів. Ця тенденція до надання переваги більш діагностичним тестам була підтверджена і іншими дослідженнями.
Риси особистості впливають та взаємодіють з процесом упередженого пошуку інформації. Люди різняться у своїх здатності захищати свої ставлення від зовнішнього впливу в частині . Селективне сприйняття — це коли людина шукає інформацію, яка швидше відповідає, а не суперечить, їх особистим переконанням. Було проведено експеримент, який вивчав, в якій мірі люди можуть спростовувати докази, що суперечать їх особистим переконанням. Для формулювання доказів, більш впевнені люди з більшою готовністю шукають інформацію, яка суперечить їх особистій думці. Невпевнені люди не шукають суперечливу інформацію та надають перевагу інформації, що підтримує їх власну думку. Люди створюють та оцінюють свідчення в доказах, які є упередженими на користь їх власних переконань та думок. Вищі рівні впевненості знижують ступінь надання переваги інформації, що підтримує власні переконання.
В іншому експерименті учасники повинні були виконати складне завдання на пошук правил, що включали рух об'єктів в комп'ютерній симуляції. Об'єкти на екрані комп'ютера рухались за певними правилами, а учасники мали їх з'ясувати. Учасники могли «вистрілювати» об'єкти по екрану для тестування їх гіпотез. Однак, незважаючи на багато спроб протягом 10-годинного експерименту, жоден з учасників не вгадав правила системи. Вони переважно намагались підтвердити, а не спростувати свої гіпотези та не хотіли розглядати альтернативи. Навіть після отримання об'єктивних свідчень, які суперечили їх гіпотезам, вони часто повторювали ті самі тести. Деяким учасникам повідомили про правильний спосіб тестування гіпотез, однак ці знання не мали майже ніякого впливу на їх дії.
Упереджена інтерпретація
Підтверджувальні упередження не обмежені пошуком доказів. Навіть якщо дві людини мають однакову інформацію, упередженою може бути її інтерпретація.
Команда в Стенфордському університеті провела експеримент з учасниками, які мали сильні переконання з питання страти (половина учасників — «за» і половина — «проти»). Кожен учасник читав опис двох досліджень: порівняння штатів США з та без смертної кари та порівняння кількості вбивств у штаті до та після запровадження смертної кари. Після того, як учасники прочитали короткий опис кожного дослідження, їх питали, чи не змінилося їх переконання. Після того, вони читали більш повний опис процедури проведення кожного з досліджень і повинні були оцінити, чи було дослідження правильно проведене та переконливе. Насправді обидва дослідження були вигадані, при цьому половині учасників повідомили, що перше з досліджень підтримує наявність ефекту стримування, а друге — заперечує його, а другій половині учасників сказали навпаки.
Учасники (і прихильники, і противники смертної кари) повідомили про невелику зміну своїх ставлень в напрямку висновків першого дослідження, яке вони прочитали. Після того, як вони прочитали більш детальний опис процедур двох досліджень, майже все повернулися до своїх початкових переконань, незважаючи на надані докази, вказуючи на деталі, які підтримували їх точку зору, та відкидаючи все, що їй суперечило. Учасники описали дослідження, що підтримували їхню точку зору, як кращі за ті, що їй суперечили, з наведенням деталей, чому. Наприклад, прихильник смертної кари, описуючи дослідження, яке начебто заперечувало ефект стримання, написав: «Дослідження не покриває достатньо довгий проміжок часу», а противник про те саме дослідження сказав таке: «Суттєвих доказів, які б суперечили дослідникам, не наведено». Результати продемонстрували, що люди встановлюють вищі стандарти для доказів гіпотези, яка суперечить їх наявним переконанням/очікуванням. Цей ефект, відомий як «упередження відсутності підтвердження», був виявлений і іншими експериментами.
Інше дослідження упередженої інтерпретації здійснювалось протягом кампанії з виборів президента США 2004 року та включали учасників, які були сильними прихильниками якогось з кандидатів. Цим учасникам показали суперечливі на вигляд пари тверджень або від кандидата-республіканця Джорджа Буша, або від кандидата-демократа Джона Керрі або від політично нейтральної публічної фігури. Їм також надали твердження, які начебто пояснювали/усували цю суперечливість. На основі цих трьох шматочків інформації учасники повинні були вирішити, чи є твердження непослідовними. В результаті була отримана суттєва різниця в оцінках, коли учасники з набагато більшою ймовірністю оцінювали твердження «чужого» кандидата як суперечливі.
У цьому експерименті учасники надавали свої оцінки, перебуваючи в МРТ, який моніторив активність їх мозку. Коли учасники оцінювали суперечливі твердження свого кандидата, були збуджені емоційні центри мозку. А при оцінці інших тверджень такого не відбувалось. Експериментатори припустили, що різні реакції на твердження надходили не через пасивні помилки суджень, а через те, що учасники активно зменшували когнітивний дисонанс, викликаний тим, що вони прочитали про ірраціональну чи лицемірну поведінку їх улюбленого кандидата.
Упередження при інтерпретації переконань дуже стійкі, незалежно від рівня інтелекту. Учасники експерименту склали тест SAT (тест на вступ до коледжу в США) для оцінки їх рівня інтелекту. Після тесту вони ознайомились з інформацією щодо безпеки автомобілів, в якій експериментаторами була змінена країна походження авто. Учасники з США надавали свою думку, чи таке авто повинно бути заборонено в країні за шестибальною шкалою, де один означало «однозначно так», а шість — «точно ні.» Спочатку учасники оцінювати, чи вони б випустили небезпечну німецьку машину на вулиці Америки та небезпечну американську машину на вулиці Німеччини. Учасники зазначили, що небезпечну німецьку машину в Америці слід заборонити швидше, ніж небезпечну американську машину в Німеччині. Різниця в рівні інтелекту не відігравала жодної ролі в тому, який бал учасники ставили забороні машини.
Упереджена інтерпретація не обмежується емоційно важливими темами. В іншому експерименті учасникам розповіли історію про крадіжку. Вони мали оцінити важливість доказів свідчення за або проти вини певної особи. Коли вони робили припущення щодо вини чи невинності, то оцінювали твердження, які підтримували їх гіпотезу як більш важливі, ніж ті, що їм суперечили.
Упереджена пам'ять
Навіть якщо люди збирають та інтерпретують інформацію нейтральним чином, вони все одно можуть її пам'ятати вибірково для підсилення своїх очікувань. Цей ефект називається «селективне пригадування», «підтверджувальна пам'ять» або «пам'ять за доступом». Психологічні теорії щодо селективного пригадування різняться. передбачає, що інформація, яка відповідає попереднім очікуванням, легше запам'ятовується та зберігається, ніж інформація, яка їм не відповідає. Деякі альтернативні підходи вважають, що неочікувана інформація виділяється і тому запам'ятовується. Постулати обох цих теорій були підтверджені у різних експериментальних умовах, а тому жодна теорія поки що не отримала переваги.
В одному з досліджень учасники читали інформацію про жінку, яка мала суміш екстравертивної та інтровертивної поведінки, після чого вони повинні були пригадати приклади її екстраверсії та інтроверсії. Одній групі сказали, що це необхідно для оцінки її придатності на посаду бібліотекаря, а іншій — для посади ріелтора. В результаті була отримана значуща різниця між тим, що пригадували ці дві групи: перша пригадувала більше інтровертивних прикладів, а друга — прикладів екстраверсії.
Ефект селективного пригадування також був продемонстрований в експериментах, які маніпулюють привабливістю типу особистості. В одному з таких експериментів одній групі учасників навели докази, що есктраверти є більш успішними, ніж інтроверти, а другій групі — навпаки. У наступному, начебто непов'язаному, дослідженні обидві групи попросили пригадати події зі свого життя, коли вони поводились інтровертивно або екстравертивно. Кожна з груп надала більше прикладів, пов'язаних з більш привабливим типом та пригадувала такі випадки швидше.
Зміни емоційного стану також можуть впливати на пригадування. Учасники оцінювали, як вони почували себе, коли вперше дізналися, що О. Джей Сімпсон був виправданий за звинуваченням у вбивстві. Вони описували свої емоційні реакції та рівень впевненості у вердикті через один тиждень, два місяці та один рік після суду. Результати вказували на те, що оцінка учасників щодо вини Сімпсона змінювалася з перебігом часу. Чим більше змінювалась думка учасників щодо вердикту, тим менш стабільними були їх спогади щодо їх первинних емоційних реакцій. Коли учасники пригадували свої первинні емоційні реакції через два місяці та через один рік, їх оцінка минулої реакції була дуже схожа на їх оцінку поточної реакції. Люди демонструють досить значне підтверджувальне упередження при обговоренні їх думок щодо суперечливих питань. Пригадування та побудова досвіду переглядаються в залежності від відповідних емоційних станів.
Підтверджувальне упередження впливає на точність пригадування. В одному з досліджень, вдови та вдівці оцінювали силу їх скорботи через шість місяців та через 5 років після смерті їх чоловіка/дружини. Учасники відзначили вищу ступінь скорботи через 6 місяців у порівнянні з 5 роками. Однак, коли через 5 років їх спитали, як вони почувалися через 6 місяців після смерті їх половинки, сила скорботи, яку вони пригадали, мала високу кореляцію з їх поточними відчуттями. Було зроблено припущення, що емоційні спогади пригадуються з урахуванням поточного емоційного стану, тобто людина ймовірно використовує поточний емоційний стан для аналізу, як вони відчували себе в минулому.
Ще одне дослідження продемонструвало, як вибіркове пригадування може підтримувати переконання (віру) у екстрасенсорне сприйняття. Людям, які вірили та не вірили у таке сприйняття, показали опис експериментів з екстрасенсорного сприйняття. Половині учасників в кожній з цих двох груп сказали, що експериментальні результати підтверджують існування такого сприйняття, а половині — що ні. Після цього при тестуванні більшість учасників правильно пригадувала показаний їм матеріал, крім тих віруючих, які прочитали непідтримуючі свідчення. Ця група пам'ятала значно менше наведеної інформації, а деякі ще й неправильно пригадували результати як підтримуючі екстрасенсорне сприйняття.
Пов'язані ефекти
Поляризація думок
Коли люди з протилежними поглядами інтерпретують нову інформацію упереджено, їхні погляди можуть розійтися ще далі. Це називається «поляризацією ставлень». Ефект був продемонстрований в експерименті, в якому витягалися ряд червоних та чорних кульок з одного або другого прихованих ящиків. Учасники знали, що один з ящиків містив 60 % чорних та 40 % червоних кульок, а інший — 40 % чорних та 60 % червоних. Експериментатори спостерігали, що відбувалось коли кульки різних кольорів витягались по черзі, тобто у послідовності, яка не надає переваги якомусь з ящиків. У міру витягання кожної кульки учасників однієї з груп просили вголос називати свої судження стосовно ймовірності, що кулька була витягнута з одного чи другого ящика. І ці учасники ставали все більш впевненими у своїх оцінках з кожною наступною кулькою — незалежно від того, вважали вони, що кулька була з більшою ймовірністю витягнута з ящика з 60 % чорними або з ящика з 60 % червоними кульками, їх оцінка ймовірності зростала. Іншу групу учасників попросили зазначити оцінку ймовірності, з якого ящика була витягнута серія кульок, лише по завершенню серії. Вони не продемонстрували ефекту поляризації, що свідчить, що він не обов'язково виникає, коли люди просто мають протилежні оцінки, а лише тоді, коли вони відкрито їх називають.
Менш абстрактним дослідженням було Стенфордський експеримент з упередженої інтерпретації, в якому учасники з яскраво вираженими позиціями щодо смертної кари ознайомлювались зі змішаними експериментальними свідченнями. Двадцять три відсотки учасників повідомили, що їх переконання підсилились, і така зміна сильно корелювала з їх початковими ставленнями. У пізніших експериментах учасники також повідомляли, що їх думки також ставали більш різкими після отримання неоднозначної інформації, однак порівняння їх ставлень до та після отримання нових свідчень не показали суттєвих змін, що може свідчити про те, що самостійно оцінені зміни можуть насправді не існувати. На основі цих експериментів, Діанна Кун та Джозеф Лао зробили висновок, що поляризація є справжнім феноменом, однак далека від неминучості і трапляється лише у невеликій кількості випадків. Вони з'ясували, що таке упередження спонукається не лише розглядом змішаних свідчень, а й просто розмірковуванням над таким питанням.
Чарльз Табер та Мільтон Лодж доводили, що результат Стенфордської команди було важко відтворити, оскільки докази, використані у наступних експериментах, були дуже абстрактні або неясні для отримання емоційної реакції. Дослідження Табера та Лоджа використовувало емоційно гострі для США теми контролю за зброєю та позитивної дискримінації. Вони вимірювали ставлення учасників цих досліджень до цих питань до та після читання доказів з кожної сторони дискусії. Дві групи учасників показали поляризацію ставлень: люди з сильними попередніми думками з цих питань та політично підковані. В частині цього дослідження учасники обирали, які джерела інформації читати, з переліку, підготованого науковцями. Наприклад, вони могли читати докази з питання контролю за зброєю від Національної стрілецької асоціації та Коаліції Брейді проти зброї. Навіть після інструктажу щодо необхідності бути нейтральними, учасники все одно з більшою ймовірністю обирали ті докази, які підтримували їх наявні ставлення. Такий упереджений пошук інформації корелював з ефектом поляризації.
«Ефект зворотнього результату» — це термін, який застосовується для ситуації, коли при свідченнях проти їх переконань, люди можуть відкинути ці свідчення та стати більш переконаними. Термін був вперше використаний Брендоном Ніаном та Джейсоном Райфлером.
Сталість дискредитованих переконань
—Лі Росс та Крейг Андерсон
Підтверджувальні упередження можуть бути використані для пояснення, чому деякі переконання залишаються, коли їх початкові докази щезають. Така тривалість існування переконань була продемонстрована в серії експериментів, які використовували так звану «парадигму доповіді»: (1) учасники читають про несправжні докази гіпотези, вимірюється зміна їх ставлення; (2) після цього їм детально пояснюють, в чому була підробка доказів, («розвінчують») і знову вимірюють зміну їх ставлень, щоб побачити, чи повернулись їх переконання на початковий рівень.
Загальний результат для цих експериментів — принаймні частина початкового переконання лишається після такого «розвінчування». В одному з експериментів учасників просили розрізнити справжні та підроблені записки самогубців. Коментар науковців на думки учасників експерименту був випадковий: частині казали, що вони добре вгадали, частині — що погано. І навіть після того, як учасникам детально розповіли про експеримент та випадковість коментарів, учасники все одно залишались під впливом коментарів — вони продовжували думати, що вони є кращі або гірші за середнє в таких завданнях, в залежності від того, який коментар вони отримали на початку.
В іншому дослідженні, учасники читали оцінки роботи двох пожежників та їх реакції на тест з [en]. Ці дані були сфабриковані таким чином, щоб показувати негативну або позитивну кореляцію: частині учасників надали інформацію, що пожежник, який любить ризикувати, мав більші успіхи, ніж обережний, деяким — навпаки. Навіть якби ці дані були справжніми, дві оцінки є дуже поганим науковим доказом, щоб робити висновки про всіх пожежників. Однак для учасників вони були суб'єктивно переконливі. Коли ж учасникам сказали, що дані були вигадані, їх віра у зв'язок зменшилась, однак залишилась на рівні близько половини початкового ефекту. Інтерв'ю після експерименту підтвердили, що учасники зрозуміли «розвінчування» та сприйняли його серйозно; вони йому вірили, однак відкидали цю інформацію, як таку, що не стосується їх особистих переконань.
Надання переваги більш ранній інформації
Експерименти показали, що інформація має більшу вагу, якщо вона отримана раніше, навіть коли порядок її отримання не важливий. Наприклад, люди формують більш позитивні враження про когось «розумного, працьовитого, імпульсивного, критичного, впертого, заздрісного», ніж коли ті самі характеристики подані у зворотньому порядку. Цей ефект ірраціональної первинності незалежний від ефекту первинності, коли більш ранні елементи (слова) в серії залишають більший слід у пам'яті. Одним з пояснень цього ефекту є упереджена інтерпретація: коли людина бачить початковий доказ (свідчення), вона формує робочу гіпотезу, яка впливає на те, як вона інтерпретує всю наступну інформацію.
В одній з демонстрацій ірраціональної первинності використовувались кольорові жетони, що були «витягнуті» з двох ящиків. Учасникам казали кольоровий розподіл в цих ящиках та просили оцінити ймовірність того, що жетон був витягнутий з кожного з цих ящиків. Насправді жетони були розташовані у спеціальному порядку: «витягування» перших тридцяти надавало перевагу першому ящику, а наступних тридцяти — другому. Серія в цілому була нейтральною, тому, раціонально, обидва ящики були однаково ймовірні. Однак, після 60 «витягувань», учасники експерименту надавали перевагу тому ящику, який частіше фігурував у перших 30 «витягуваннях».
Інший експеримент включав слайд-шоу одного і того ж об'єкту, який спочатку показували дуже розмито з покращенням фокусу у кожному наступному слайді. Після кожного слайду, учасники повинні були запропонувати свою здогадку щодо зображеного об'єкта. Учасники, чиї перші здогадки були неправильними, наполягали на цих здогадках, навіть коли картинка вже була настільки сфокусована, що інші люди легко впізнавали цей предмет.
Ілюзорний зв'язок між подіями
Ілюзорна кореляція — це тенденція бачити зв'язки у наборі даних, які насправді відсутні. Ця тенденція вперше була продемонстрована в серії експериментів наприкінці 1960-х. В одному з експериментів учасники читали декілька матеріалів практичних психологічних досліджень, які включали відповіді на тест Роршаха. Вони зробили висновок про те, що гомосексуали мають більшу схильність бачити у фігурах тесту сідниці або інші сексуально двозначні фігури, ніж гетеросексуали. Насправді ж, всі ці матеріали досліджень були повністю вигадані, а в одній з версій експерименту, з матеріалів взагалі виходило, що гомосексуали бачать такі фігури у тестах менш часто, ніж гетеросексуали. В опитуванні, група досвідчених психоаналітиків повторила такі ж самі ілюзорні висновки про зв'язки реакцій на малюнки та гомосексуальністю.
Інше дослідження протягом 15 місяців записувало симптоми пацієнтів з артритом та погодні умови. Майже всі пацієнти повідомили, що їхні болі були пов'язані з погодними умовами, хоча реальна кореляція дорівнювала нулю.
Цей ефект є типом викривленої (упередженої) інтерпретації, коли об'єктивно нейтральні або негативні докази інтерпретуються для підтримки наявних переконань. Він також пов'язаний з упередженнями в поведінці з тестування гіпотез. При оцінці зв'язку двох подій, як от хвороби та поганої погоди, люди сильно покладаються на кількість випадків так-так: у цьому прикладі, коли одночасно був біль та погана погода. Вони звертають відносно мало уваги на інші види спостережень (відсутність болю та/або хороша погода). Це схоже на покладання на гарні результати при тестуванні гіпотези, а може також свідчити про селективне пригадування, коли люди відчувають, що дві події пов'язані, оскільки легше пригадувати випадки, коли вони відбувались одночасно.
Дні | Дощ | Ясно |
---|---|---|
Біль від артриту | 14 | 6 |
Болю немає | 7 | 2 |
У наведеному вигаданому прикладі, приступи артриту більш ймовірні у дні без дощу, однак людина з більшою ймовірністю сфокусується на відносно великій кількості днів, коли був і приступ, і дощ. Приділяючи увагу лише одній клітинці таблиці з чотирьох, людина може дійти хибних висновків, у цьому випадку, що дощ є причиною приступів артриту.
Історія
Неформальні спостереження
Задовго до психологічних досліджень підтверджувального упередження, згадку про феномен можна знайти у письменників, наприклад у давньогрецького історика Фукідіда (бл. 460 до н. е. — бл. 395 до н. е.), італійського поета Данте Аліґ'єрі (1265—1321), англійського філософа та вченого Френсіса Бекона (1561—1626), та російського письменника Льва Толстого (1828—1910). Фукідід у (Історії Пелепоннеської війни) писав: «… бо це звичка людства піддаватися бездумній надії на те, чого вони прагнуть та використовувати власні судження, щоб відкинути те, що їм не подобається.» В поемі Божественна комедія, Святий Тома Аквінський дає пораду Данте, коли вони зустрічаються в Раю: «ті, що швидко формують власну думку, можуть помилитися і тоді прив'язаність до власної думки зв'язує та ув'язнює розум.»
Бекон в роботі «Новий Органон» написав:
Розуміння людини, коли вона вже прислала до якоїсь думки, ... притягує всі речі для її підтримки та погодження з нею. І хоча більша існує кількість і вага моментів з іншого боку, цими вона нехтує або зневажає, або за якоюсь ознакою відставляє або відкидає[.]
Бекон сказав, що упереджена оцінка доказів рухає «всіма забобонами, в астрології, снах, знаменнях, божественній справедливості та іншому». В есе Л.Толстой написав:
Я знаю, що більшість людей, не лише тих, хто вважається розумним, але і тих, хто насправді дуже розумні та можуть зрозуміти найскладніші наукові, математичні та філософські проблеми, можуть дуже рідко зрозуміти хоча б просту та очевидну істину, однак таку, яка примушує їх припустити, що сформоване ними деколи з великими зусиллями судження про предмет, судження, яким вони пишаються, якому вони навчали інших, на основі якого вони побудували своє життя, - що це судження може бути хибним.
В трактаті «Царство Боже всередині вас…» (1893) він написав схоже: «Найскладніші деталі можуть бути пояснені найбільш тупій людині, якщо вона ще не сформувала свою думку про них; однак найпростіша річ не може бути пояснена найрозумнішій людині, якщо вона твердо переконана, без тіні сумнівів, що вона вже знає, що перед ним.»
Дослідження Вейсона щодо тестування гіпотез
Сам термін «підтверджувальне упередження» був запропонований англійським психологом Пітером Вайсоном (англ. Peter Cathcart Wason). В експерименті, результати якого були опубліковані в 1960 році, він зажадав від учасників сформулювати правило, яке б стосувалося трійок чисел. На початку, їх сказали що трійка (2,4,6) відповідає правилу. Учасники могли пропонувати власні трійки, а експериментатор повідомляв їм, чи відповідає така трійка правилу.
І хоча насправді правило було «будь-яка висхідна послідовність», учасникам було дуже важко його вгадати. При цьому вони часто пропонували значно складніші правила, наприклад: «друге число є середнім першого та третього». Учасники тестували лише трійки на позитивний приклад, тобто ті, які відповідали їх гіпотезі щодо правила. Наприклад, якщо вони думали, що правило: «наступне число на два більше ніж попереднє», вони пропонували трійку, яка йому відповідала, напр. (11,13,15), а не трійку, яка його порушувала, наприклад (11,12,19).
Вейсон вірив у фальсифікаціонізм, відповідно до якого наукове тестування гіпотези — це серйозна спроба її спростувати і тому він проінтерпретував результати експерименту так, що учасники надавали перевагу підтвердженню, а не спростуванню, звідси і термін «підтверджувальне упередження». Він також використав підтверджувальне упередження для пояснення результатів свого експерименту на [en]. У цій задачі учасникам надали часткову інформацію щодо набору предметів, а вони повинні визначити, яка додаткова інформація їм потрібна для того, щоб сказати, чи застосовується до цього набору умовне правило («Якщо A, тоді B»). Неодноразові дослідження показали, що люди дуже погано справляються з різними формами цього тесту, у більшості випадків ігноруючи інформацію, яка могла б потенційно скасувати правило.
Критика Клеймана та Ха
У роботі 1987 року Джошуа Клейман та Янг-Вон Ха доводили, що експерименти Вейсона насправді не продемонстрували упередження на користь підтвердження. Натомість, вони проінтерпретували результати як тенденцію людей робити тести, які узгоджуються з робочою гіпотезою і назвали це «стратегія позитивних тестів». Ця стратегія є прикладом [en] — «короткого шляху» при розмірковуванні, який неідеальний, однак легкий для реалізації. Для свого стандарту в тестуванні гіпотез, Клейман та Ха використали не фальсифікаціонізм, а баєсову ймовірність та теорію інформації. Відповідно до цих ідей, кожна відповідь на питання дає різний обсяг інформації, що залежить від наявних переконань людини. Тому наукове тестування гіпотези — це те, яке має принести найбільше інформації. Оскільки склад інформації залежить від первісних ймовірностей, позитивний тест може бути високо- або неінформативним. Клейман та Ха доводили, що коли люди думають про реалістичні проблеми, вони шукають конкретну відповідь з невисокою первісною ймовірністю. В цьому випадку, позитивні тести як правило більш інформативні, ніж негативні. Однак, у задачі Вейсона на пошук правила відповідь «три числа у висхідному порядку» дуже широка, а тому позитивні тести навряд чи дадуть інформативні відповіді. Клайман та Ха підтримали свій аналіз прикладом експерименту, який використовували ярлики «DAX» and «MED» замість «відповідає правилу» та «не відповідає правилу». Це дозволило уникнути припущення, що метою є знайти правило з низькою ймовірністю. В цій версії експерименту учасники були набагато успішніші.
В світлі цієї та інших критик, фокус досліджень змістився від підтвердження проти спростування до дослідження, чи люди тестують гіпотези інформативним шляхом або неінформативним, але позитивним. Пошук «справжнього» підтверджувального упередження примусив психологів подивитися на широкий спектр наслідків обробки людиною інформації.
Пояснення
Підтверджувальне упередження часто визначається як результат автоматичних, ненавмисних стратегій, а не зумисного обману. Відповідно до Роберта Маккуна, найбільш упереджена обробка інформації відбувається внаслідок комбінації «холодного» (когнітивного) та «гарячого» (мотивованого, емоційного) механізмів.
Когнітивні пояснення підтверджувального упередження засновані на обмеженнях людської здатності до обробки складних завдань та відповідних скороченнях шляху, що при цьому використовуються і називаються . Наприклад, люди можуть оцінювати надійність свідчень, використовуючи евристику доступності — тобто те, наскільки легко якась ідея спадає на думку. Можливо також, що люди можуть одночасно фокусуватись лише на одній думці з якогось питання, тому їм складно паралельно тестувати альтернативні гіпотези. Інша евристика — це стратегія позитивних тестів, яку виявили Клейман та Ха, тобто коли люди тестують гіпотезу шляхом вивчення тих випадків, в яких вони очікують прояв характеристики або настання події, яку вони підтримують. Ця евристика уникає складного або неможливого завдання з'ясувати, наскільки діагностичним буде кожне можливе питання. Однак така евристика не є повністю надійною, тому люди не бачать викликів своїм наявним переконанням.
Мотиваційні пояснення підтверджувального упередження включають вплив бажання на , що деколи називають «прийняття бажаного за дійсне». Відомо, що люди надають перевагу приємним думкам над неприємними багатьма шляхами («принцип Поліанни»). При застосуванні до аргументів або джерел доказів, таке ставлення може пояснити, чому з більшою ймовірністю вірять бажаним висновкам. Відповідно до результатів експериментів, які маніпулювали бажаністю висновків, люди вимагають високої якості доказів для неприємних ідей та приймають низький стандарт для ідей, яким вони надають перевагу. Іншими словами, для одних ідей вони питають «Чи можу я цьому вірити?», а для інших — «Чи вимушений я цьому вірити?». І хоча постійність є бажаною характеристикою ставлень, надмірне прагнення до постійності — це потенційне джерело упередження, оскільки воно може завадити людини нейтрально оцінювати нову, неочікувану інформацію. Соціальний психолог Зіва Кунда поєднала когнітивну та мотиваційну теорію. доводячи, що мотивація створює упередження, але саме когнітивні фактори визначають його величину.
Пояснення в термінах зисків і витрат припускають, що люди не просто нейтрально тестують гіпотези, а оцінюють вартість різних помилок. Використовуючи ідеїеволюційної психології, Джеймс Фрідріх припускає, що при тестуванні гіпотези людина в першу чергу намагається уникнути найбільш вартісних помилок, а не знайти істину. Наприклад, роботодавці при співбесіді з потенційним працівником можуть ставити однобокі питання, оскільки їх фокус у виявленні непридатних кандидатів. Уточнення цієї теорії Яковом Тропом та Аківою Ліберманом передбачає, що людина порівнює два різних типи помилок: прийняття хибної гіпотези та відкидання істинної гіпотези. Наприклад, якщо хтось недооцінить чесність друга, він може поставитись до нього з підозрою та втратити дружбу; переоцінка його чесності також може дорого обійтись, але в порівнянні менше. У такому випадку, раціональним є шукати, оцінювати та пам'ятати чесність друга упереджено на його користь. Коли складається перше враження про когось, що він є інтроверт або екстраверт, питання, які відповідають такому враженню, здаються більш емпатичними. Тому при розмові з ймовірним інтровертом здається, що демонстрацією кращих є питання: «Ви почуваєтесь ніяково в соціальних ситуаціях?», а не «Вам подобаються галасливі вечірки?» Зв'язок між підтверджувальним упередженням та соціальними навичками був підтверджений дослідженням, як студенти знайомляться з іншими людьми. Студенти з високим ступенем , які більш чутливі до свого оточення та соціальних норм, ставили більш відповідні запитання при опитуванні високостатусних членів професорського складу університету, ніж при знайомстві з такими ж студентами, як вони.
Психологи Дженніфер Лернер та Філіп Тетлок вирізняють два різних види процесу мислення. нейтрально розглядає різні точки зору та намагається передбачити всі можливі заперечення до певної позиції, а підтверджувальне мислення намагається виправдати (підтвердити) певну точку зору. Лернер та Тетлок вважають, що коли людина очікує, що їй буде потрібно обґрунтувати свою позицію іншим людям, чия позиція їм уже відома, вони мають тенденцію приймати позицію, схожу на позицію цих людей, а потім використовують підтверджувальне мислення для посилення власної позиції. Однак, якщо зовнішня сторона надмірно агресивна або критична, люди повністю відмовляються від розмірковування та просто намагаються встановити власну позицію без обґрунтування. Лернер та Тетлок стверджують, що люди примушують себе думати критично та логічно лише тоді, коли вони знають заздалегідь, що їм треба буде пояснювати свої думки іншим добре поінформованим людям, які справді зацікавлені в істині та чиї погляди вони ще не знають. Оскільки всі ці умови рідко збігаються, на думку згаданих психологів переважну частину часу люди використовують підтверджувальне мислення.
Наслідки
Для фінансів
Внаслідок підтверджувального упередження інвестори можуть діяти з надмірною впевненістю, ігноруючи свідчення, що їхні стратегії призведуть до втрати грошей. У дослідженнях щодо політичних (виборчих) ринків акцій (тобто ринків, прив'язаних до результатів виборів), інвестори отримували більше прибутку, якщо вони не піддавалися упередженню. Наприклад, учасники, які реагували на виступ кандидата на посаду нейтрально, а не як палкі прихильники, мали більшу ймовірність отримати прибуток. Для нейтралізації впливу підтверджувального упередження, інвестори можуть спробувати тимчасово пристати на протилежні погляди. В одній з технік вони повинні уявити, що всі їхні інвестиції провалилися, та пояснити собі, чому так може статися.
Для фізичного та розумового здоров'я
Психолог Реймонд Нікерсон звинувачує підтверджувальне упередження у неефективних медичних процедурах, що століттями використовувались до появи наукової медицини. Якщо пацієнт одужував, медична влада вважала лікування успішним, замість того, щоб перевірити альтернативні пояснення, наприклад що завершився перебіг хвороби. Упереджене узагальнення є фактором і в сучасній привабливості альтернативної медицини, чиї прихильники сприймають недоведені докази її позитивного впливу, однак надзвичайно критичні до наукових свідчень.
Когнітивна психотерапія, розроблена Аароном Беком на початку 1960-х років, останнім часом стала популярним підходом. Відповідно до Бека, чинником депресії є упереджена обробка інформації. Його підхід навчає людей ставитись до інформації неупереджено замість селективного підсилення негативних поглядів на життя. Згідно з дослідженнями, фобії та іпохондрія також використовують підтверджувальне упередження, коли людина стикається з лякаючою або небезпечною інформацією.
Для політики та юриспруденції
Нікерсон доводить, що судження в юридичному та політичному контексті є деколи підсвідомо упередженим, бо надається перевага висновкам, які вже були прийняті суддями, журі присяжних або урядами. Оскільки докази/свідчення на суді присяжних можуть бути складними, неоднозначними, а присяжні часто приймають свої рішення щодо вердикту достатньо рано на процесі, то слід очікувати ефекту поляризації ставлень. Ця гіпотеза (що присяжні ставатимуть більш категоричними в своїх поглядах у міру розгляду судом доказів/свідчень) була підтверджена в експериментах з «ігровими судами» (несправжні суди, які використовуються для відпрацювання адвокатами промов або для навчання студентів судової практики). Підтверджувальне упередження має вплив і в слідчій (англ. inquisitorial) системі кримінального правосуддя в романо-германському праві, і суперницький (англ. adversarial) системі кримінального правосуддя в англо-саксонському праві.
Підтверджувальне упередження може бути чинником у створенні або продовженні конфліктів, від емоційно заряджених суперечок до воєн: інтерпретуючи докази та свідчення на свою користь, кожна зі сторін конфлікту може стати надмірно впевненою в тому, що її позиція сильніша. З іншого боку, підтверджувальне упередження може мати наслідком ігнорування або неправильну інтерпретацію ознак конфлікту, що розпочинається або зароджується. Наприклад, психологи Стюарт Сазерленд та Томас Кіда, кожен окремо, вважали, що адмірал США продемонстрував підтверджувальне упередження, коли не звернув уваги на перші ознаки японського нападу на Перл-Гарбор.
Американський професор Філіп Тетлок протягом двох десятиліть здійснював дослідження політичних експертів (було зібрано 28 тисяч прогнозів) та з'ясував, що в цілому, їх прогнози незначно відрізнялись від випадкових та були гірші, за комп'ютерний алгоритм. Він поділив експертів на «лисиць», які дотримувалися багатьох гіпотез та «їжаків», які були більш догматичні. В цілому, прогнози «їжаків» були менш точними. Тетлок пояснював їх невдачу підтверджувальним упередженням, зокрема, їх нездатністю використовувати нову інформацію, яка суперечила їх теоріям.
Для паранормального
Одним з факторів привабливості екстрасенсорних «зчитувань» в тому, що ті, хто звертається до екстрасенсів, застосовують підтверджувальне упередження, що узгоджує твердження екстрасенса з їхнім власним життям. Коли екстрасенс каже багато неоднозначних тверджень, він дає клієнту більше можливостей знайти відповідність. Це одна з технік , коли екстрасенс може надати суб'єктивно вражаючий опис клієнта без будь-якої первинної інформації про нього. Відомий канадсько-американський ілюзіоніст та скептик Джеймс Ренді порівняв розшифровку «зчитування» та розповідь клієнта про нього і побачив, що в клієнта було виражене селективне пригадування про «попадання».
Яскравою ілюстрацією підтверджувального упередження в реальному світі (а не в лабораторії) Нікерсон вважає нумерологічну (практики пошуку значень та знання у пропорціях єгипетських пірамід). Оскільки існує значна кількість обмірів, які можна здійснити, наприклад в Піраміді Хеопса, і багато шляхів для їх комбінування та інтерпретації, то ті, хто дивиться на дані вибірково, майже 100 % знайдуть вражаючу узгодженість, наприклад з вимірами Землі.
Для науки
Наукове мислення вирізняє з-поміж інших видів мислення пошук не лише підтверджуючих, а й спростовуючих доказів. Однак не раз в історії науки вчені чинили спротив новим відкриттям внаслідок селективної інтерпретації або ігнорування «неприйнятних» даних. Попередні дослідження показали, що оцінка якості наукових досліджень особливо чутлива до підтверджувального упередження, а саме — не один раз науковці вище оцінювали дослідження, результати яких збігалися з попередніми переконаннями цих науковців, ніж ті, які не відповідали їх переконанням. Хоча в рамках наукового мислення, якщо досліджуване питання суттєве, побудова експерименту правильна, а дані чітко та повно описані, то результати є важливими для наукового товариства і не повинні розглядатися з упередженням, незалежно від того, відповідають вони поточним теоріям чи ні.
В контексті наукового дослідження підтверджувальні упередження можуть підтримувати теорії чи програми досліджень, навіть якщо докази на їх підтримку недостатні або суперечливі; що особливо часто ставалося в галузі парапсихології.
Підтверджувальне упередження експериментатора може потенційно вплинути на те, про які дані він повідомляє. Дані, які конфліктують з його очікуваннями, можуть відкидатися легше, що призводить до так званого ефекту ящика для документів. Для подолання такої тенденції навчання науковців включає шляхи запобігання цього упередження. Наприклад, такі речі як рандомізоване контрольоване дослідження у плануванні експерименту (у поєднанні з їх систематичним оглядом) спрямовані на мінімізацію джерел упередження. Соціальний процес рецензування колегами також вважається шляхом для зменшення впливу упереджень окремих науковців, хоча саме по собі рецензування може зазнавати впливу таких упереджень. Таким чином, підтверджувальне упередження може особливо шкодити об'єктивним оцінкам тих результатів, що не відповідають гіпотезі, оскільки упереджені особистості можуть вважати такі результати слабкими по суті та не замислюватися про необхідність перегляду їх переконань. Науковці, які пропонують щось нове, часто стикаються зі спротивом з боку наукового товариства, а дослідження з контроверсійними результатами часто отримує розгромні рецензії.
Для самооцінки
Соціальні психологи ідентифікували дві тенденції серед того, як люди шукають або інтерпретують інформацію про себе: , прагнення закріпити/підсилити наявну самооцінку, та , прагнення отримати позитивну реакцію. Обидві тенденції реалізуються з залученням підтверджувальних упереджень. В експериментах, коли люди отримували реакцію на себе, що суперечить їх самооцінці, вони з меншою ймовірністю звертали на неї увагу чи запам'ятовували, ніж коли отримували підтверджуючу реакцію. Вони зменшували вплив такої інформації, інтерпретуючи її як ненадійну. Схожі експерименти показали, що люди надають перевагу позитивній реакції та людям, які так реагують, перед негативною.
Див. також
Нотатки
- Генетик Девід Перкінс вигадав термін «упередження моєї сторони», коли посилався на надання переваги «моїй» стороні проблеми. (Baron, 2000, с. 195)
- Текст в цитованій статті: Тухман (1984) описала форму реалізації підтверджувального упередження в процесі виправдання політик, ухвалених урядом: «Коли якась політика була ухвалена та запроваджена, всі подальші дії є зусиллями з її виправдання» (ст.245), на прикладі політики, яка призвела до участі США у війні у В'єтнамі, де армія США була присутня 16 років, попри численні докази, що з самого початку це було не виправдано.
Твердолобість, джерело самообману — це фактор, який має на диво велику роль в уряді. Він складається з оцінки ситуації в термінах раніше усталених думок про неї, повністю ігноруючи або відкидаючи будь-які протилежні знаки. Це — діяти як хочеш, одночасно не дозволяючи собі відвертатися на факти. Його вершиною є твердження істориків про Філіпа II Габсбургського, чия твердолобість перевершила твердолобість всіх правителів: «жодний приклад провалу його політики не ставив під сумнів його віру у притаманну цій політиці досконалість». (ст.7)
Дурість, на її думку, є однією з форм самообману, що характеризується «наполяганням на думках, які вкоренилися, незалежно від доказів протилежного» (ст.209)
- «Упередження асиміляції» — інший термін, який використовується для упередженої інтерпретації інформації. (Risen та Gilovich, 2007, с. 113)
- Він також використовував термін «упередження верифікації». (Poletiek, 2001, с. 73)
Примітки
- Plous, 1993, с. 233
- Nickerson, Raymond S. (June 1998). підтверджувальне упередження: A Ubiquitous Phenomenon in Many Guises. Review of General Psychology. 2 (2): 175—220. doi:10.1037/1089-2680.2.2.175.
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Darley, John M.; Gross, Paget H. (2000), A Hypothesis-Confirming Bias in Labelling Effects, у Stangor, Charles (ред.), Stereotypes and prejudice: essential readings, Psychology Press, с. 212, ISBN , OCLC 42823720
- Risen та Gilovich, 2007
- Zweig, Jason (19 листопада 2009), , Wall Street Journal, Dow Jones & Company, архів оригіналу за 1 березня 2010, процитовано 13 червня 2010
- Nickerson, 1998, с. 177—178
- Kunda, 1999, с. 112—115
- Baron, 2000, с. 162—164
- Kida, 2006, с. 162—165
- Devine, Patricia G.; Hirt, Edward R.; Gehrke, Elizabeth M. (1990), Diagnostic and confirmation strategies in trait hypothesis testing, Journal of Personality and Social Psychology, American Psychological Association, 58 (6): 952—963, doi:10.1037/0022-3514.58.6.952, ISSN 1939-1315
- Trope, Yaacov; Bassok, Miriam (1982), Confirmatory and diagnosing strategies in social information gathering, Journal of Personality and Social Psychology, American Psychological Association, 43 (1): 22—34, doi:10.1037/0022-3514.43.1.22, ISSN 1939-1315
- Klayman, Joshua; Ha, Young-Won (1987), (PDF), Psychological Review, American Psychological Association, 94 (2): 211—228, doi:10.1037/0033-295X.94.2.211, ISSN 0033-295X, архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2011, процитовано 14 серпня 2009
- Oswald та Grosjean, 2004, с. 82—83
- Kunda, Ziva; Fong, G.T.; Sanitoso, R.; Reber, E. (1993), Directional questions direct self-conceptions, Journal of Experimental Social Psychology, Society of Experimental Social Psychology, 29: 62—63, ISSN 0022-1031 via Fine, 2006, с. 63—65
- Shafir, E. (1993), Choosing versus rejecting: why some options are both better and worse than others, Memory and Cognition, 21 (4): 546—56, doi:10.3758/bf03197186, PMID 8350746 via Fine, 2006, с. 63—65
- Snyder, Mark; Swann, Jr., William B. (1978), Hypothesis-Testing Processes in Social Interaction, Journal of Personality and Social Psychology, American Psychological Association, 36 (11): 1202—1212, doi:10.1037/0022-3514.36.11.1202 via Poletiek, 2001, с. 131
- Kunda, 1999, с. 117—118
- Albarracin, D.; Mitchell, A.L. (2004). The Role of Defensive Confidence in Preference for Proattitudinal Information: How Believing That One Is Strong Can Sometimes Be a Defensive Weakness. Personality and Social Psychology Bulletin. 30 (12): 1565—1584. doi:10.1177/0146167204271180.
- Fischer, P.; Fischer, Julia K.; Aydin, Nilüfer; Frey, Dieter (2010). Physically Attractive Social Information Sources Lead to Increased Selective Exposure to Information. Basic and Applied Social Psychology. 32 (4): 340—347. doi:10.1080/01973533.2010.519208.
- Stanovich, K. E.; West, R. F.; Toplak, M. E. (2013). Myside Bias, Rational Thinking, and Intelligence. Current Directions in Psychological Science. 22 (4): 259—264. doi:10.1177/0963721413480174.
- Mynatt, Clifford R.; Doherty, Michael E.; Tweney, Ryan D. (1978), Consequences of confirmation and disconfirmation in a simulated research environment, Quarterly Journal of Experimental Psychology, 30 (3): 395—406, doi:10.1080/00335557843000007
- Kida, 2006, с. 157
- Lord, Charles G.; Ross, Lee; Lepper, Mark R. (1979), Biased assimilation and attitude polarization: The effects of prior theories on subsequently considered evidence, Journal of Personality and Social Psychology, American Psychological Association, 37 (11): 2098—2109, doi:10.1037/0022-3514.37.11.2098, ISSN 0022-3514
- Baron, 2000, с. 201—202
- Vyse, 1997, с. 122
- Taber, Charles S.; Lodge, Milton (July 2006), Motivated Skepticism in the Evaluation of Political Beliefs, American Journal of Political Science, Midwest Political Science Association, 50 (3): 755—769, doi:10.1111/j.1540-5907.2006.00214.x, ISSN 0092-5853
- Westen, Drew; Blagov, Pavel S.; Harenski, Keith; Kilts, Clint; Hamann, Stephan (2006), (PDF), Journal of Cognitive Neuroscience, Massachusetts Institute of Technology, 18 (11): 1947—1958, doi:10.1162/jocn.2006.18.11.1947, PMID 17069484, архів оригіналу (PDF) за 24.03.2012, процитовано 14 серпня 2009
- Gadenne, V.; Oswald, M. (1986), Entstehung und Veränderung von Bestätigungstendenzen beim Testen von Hypothesen [Formation and alteration of confirmatory tendencies during the testing of hypotheses], Zeitschrift für experimentelle und angewandte Psychologie, 33: 360—374 via Oswald та Grosjean, 2004, с. 89
- Hastie, Reid; Park, Bernadette (2005), The Relationship Between Memory and Judgment Depends on Whether the Judgment Task is Memory-Based or On-Line, у Hamilton, David L. (ред.), Social cognition: key readings, New York: Psychology Press, с. 394, ISBN , OCLC 55078722
- Oswald та Grosjean, 2004, с. 88—89
- Stangor, Charles; McMillan, David (1992), Memory for expectancy-congruent and expectancy-incongruent information: A review of the social and social developmental literatures, Psychological Bulletin, American Psychological Association, 111 (1): 42—61, doi:10.1037/0033-2909.111.1.42
- Snyder, M.; Cantor, N. (1979), Testing hypotheses about other people: the use of historical knowledge, Journal of Experimental Social Psychology, 15 (4): 330—342, doi:10.1016/0022-1031(79)90042-8 via Goldacre, 2008, с. 231
- Kunda, 1999, с. 225—232
- Sanitioso, Rasyid; Kunda, Ziva; Fong, G.T. (1990), Motivated recruitment of autobiographical memories, Journal of Personality and Social Psychology, American Psychological Association, 59 (2): 229—241, doi:10.1037/0022-3514.59.2.229, ISSN 0022-3514, PMID 2213492
- Levine, L.; Prohaska, V.; Burgess, S.L.; Rice, J.A.; Laulhere, T.M. (2001). Remembering past emotions: The role of current appraisals. Cognition and Emotion. 15: 393—417. doi:10.1080/02699930125955.
- Safer, M.A.; Bonanno, G.A.; Field, N. (2001). "It was never that bad": Biased recall of grief and long-term adjustment to the death of a spouse. Memory. 9 (3): 195—203. doi:10.1080/09658210143000065.
- Russell, Dan; Jones, Warren H. (1980), When superstition fails: Reactions to disconfirmation of paranormal beliefs, Personality and Social Psychology Bulletin, Society for Personality and Social Psychology, 6 (1): 83—88, doi:10.1177/014616728061012, ISSN 1552-7433 via Vyse, 1997, с. 121
- Kuhn, Deanna; Lao, Joseph (March 1996), Effects of Evidence on Attitudes: Is Polarization the Norm?, Psychological Science, American Psychological Society, 7 (2): 115—120, doi:10.1111/j.1467-9280.1996.tb00340.x
- Baron, 2000, с. 201
- Miller, A.G.; McHoskey, J.W.; Bane, C.M.; Dowd, T.G. (1993), The attitude polarization phenomenon: Role of response measure, attitude extremity, and behavioral consequences of reported attitude change, Journal of Personality and Social Psychology, 64 (4): 561—574, doi:10.1037/0022-3514.64.4.561
- . The Skeptic's Dictionary. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 26 квітня 2012.
- Silverman, Craig (17 червня 2011). . Columbia Journalism Review. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 1 травня 2012.
Коли Ваші найсильніші переконання піддаються сумніву доказами протилежного, Ваші переконання підсилюються.
- Nyhan, Brendan; Reifler, Jason (2010). (PDF). Political Behavior. 32 (2): 303—330. doi:10.1007/s11109-010-9112-2. Архів оригіналу (PDF) за 30 липня 2014. Процитовано 1 травня 2012.
- Ross, Lee; Anderson, Craig A. (1982), Shortcomings in the attribution process: On the origins and maintenance of erroneous social assessments, у Kahneman, Daniel; Slovic, Paul; Tversky, Amos (ред.), Judgment under uncertainty: Heuristics and biases, Cambridge University Press, с. 129—152, ISBN , OCLC 7578020
- Nickerson, 1998, с. 187
- Kunda, 1999, с. 99
- Ross, Lee; Lepper, Mark R.; Hubbard, Michael (1975), Perseverance in self-perception and social perception: Biased attributional processes in the debriefing paradigm, Journal of Personality and Social Psychology, American Psychological Association, 32 (5): 880—892, doi:10.1037/0022-3514.32.5.880, ISSN 0022-3514, PMID 1185517 via Kunda, 1999, с. 99
- Baron, 2000, с. 197—200
- Fine, 2006, с. 66—70
- Plous, 1993, с. 164—166
- Redelmeir, D. A.; Tversky, Amos (1996), On the belief that arthritis pain is related to the weather, Proceedings of the National Academy of Sciences, 93 (7): 2895—2896, doi:10.1073/pnas.93.7.2895 via Kunda, 1999, с. 127
- Kunda, 1999, с. 127—130
- Plous, 1993, с. 162—164
- Адаптовано з Fielder, Klaus (2004), Illusory correlation, у Pohl, Rüdiger F. (ред.), Cognitive Illusions: A Handbook on Fallacies and Biases in Thinking, Judgement and Memory, Hove, UK: Psychology Press, с. 103, ISBN , OCLC 55124398
- Baron, 2000, с. 195—196
- Thucydides 4.108.4
- Alighieri, Dante. Paradiso canto XIII: 118—120.
- Bacon, Francis (1620). Novum Organum. reprinted in Burtt, E.A., ред. (1939), The English philosophers from Bacon to Mill, New York: Random House, с. 36 via Nickerson, 1998, с. 176
- Лев Толстой. "Что такое искусство" [ 6 вересня 2014 у Wayback Machine.] (1899) Цитата: "Я знаю, что большинство не только считающихся умными людьми, но действительно очень умные люди, способные понять самые трудные рассуждения научные, математические, философские, очень редко могут понять хотя бы самую простую и очевидную истину, но такую, вследствие которой приходится допустить, что составленное ими иногда с большими усилиями суждение о предмете, суждение, которым они гордятся, которому они поучали других, на основании которого они устроили всю свою жизнь,— что это суждение может быть ложно."
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
- Gale, Maggie; Ball, Linden J. (2002), Does Positivity Bias Explain Patterns of Performance on Wason's 2-4-6 task?, у Gray, Wayne D.; Schunn, Christian D. (ред.), Proceedings of the Twenty-Fourth Annual Conference of the Cognitive Science Society, Routledge, с. 340, ISBN , OCLC 469971634
- Wason, Peter C. (1960), On the failure to eliminate hypotheses in a conceptual task, Quarterly Journal of Experimental Psychology, Psychology Press, 12 (3): 129—140, doi:10.1080/17470216008416717, ISSN 1747-0226
- Nickerson, 1998, с. 179
- Lewicka, 1998, с. 238
- Oswald та Grosjean, 2004, с. 79—96
- Wason, Peter C. (1968), Reasoning about a rule, Quarterly Journal of Experimental Psychology, Psychology Press, 20 (3): 273—28, doi:10.1080/14640746808400161, ISSN 1747-0226
- Sutherland, Stuart (2007), Irrationality (вид. 2nd), London: Pinter and Martin, с. 95—103, ISBN , OCLC 72151566
- Barkow, Jerome H.; Cosmides, Leda; Tooby, John (1995), The adapted mind: evolutionary psychology and the generation of culture, Oxford University Press US, с. 181—184, ISBN , OCLC 33832963
- Oswald та Grosjean, 2004, с. 81—82, 86—87
- Lewicka, 1998, с. 239
- Tweney, Ryan D.; Doherty, Michael E.; Worner, Winifred J.; Pliske, Daniel B.; Mynatt, Clifford R.; Gross, Kimberly A.; Arkkelin, Daniel L. (1980), Strategies of rule discovery in an inference task, The Quarterly Journal of Experimental Psychology, Psychology Press, 32 (1): 109—123, doi:10.1080/00335558008248237, ISSN 1747-0226 (Experiment IV)
- Oswald та Grosjean, 2004, с. 86—89
- Hergovich, Schott та Burger, 2010
- Maccoun, 1998
- Friedrich, 1993, с. 298
- Kunda, 1999, с. 94
- Nickerson, 1998, с. 198—199
- Nickerson, 1998, с. 200
- Nickerson, 1998, с. 197
- Baron, 2000, с. 206
- Matlin, Margaret W. (2004), Pollyanna Principle, у Pohl, Rüdiger F. (ред.), Cognitive Illusions: A Handbook on Fallacies and Biases in Thinking, Judgement and Memory, Hove: Psychology Press, с. 255–272, ISBN , OCLC 55124398
- Dawson, Erica; Gilovich, Thomas; Regan, Dennis T. (October 2002), (PDF), Personality and Social Psychology Bulletin, Society for Personality and Social Psychology, 28 (10): 1379—1387, doi:10.1177/014616702236869, архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2015, процитовано 30 вересня 2009
- Ditto, Peter H.; Lopez, David F. (1992), Motivated skepticism: use of differential decision criteria for preferred and nonpreferred conclusions, Journal of personality and social psychology, American Psychological Association, 63 (4): 568—584, doi:10.1037/0022-3514.63.4.568, ISSN 0022-3514
- Nickerson, 1998, с. 198
- Oswald та Grosjean, 2004, с. 91—93
- Friedrich, 1993, с. 299, 316—317
- Trope, Y.; Liberman, A. (1996), Social hypothesis testing: cognitive and motivational mechanisms, у Higgins, E. Tory; Kruglanski, Arie W. (ред.), Social Psychology: Handbook of basic principles, New York: Guilford Press, ISBN , OCLC 34731629 via Oswald та Grosjean, 2004, с. 91—93
- Dardenne, Benoit; Leyens, Jacques-Philippe (1995), Confirmation bias as a Social Skill, Personality and Social Psychology Bulletin, Society for Personality and Social Psychology, 21 (11): 1229—1239, doi:10.1177/01461672952111011, ISSN 1552-7433
- Shanteau, James (2003). Sandra L. Schneider (ред.). . Cambridge [u.a.]: Cambridge University Press. с. 445. ISBN . Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 28 серпня 2014.
- Haidt, Jonathan (2012). The Righteous Mind : Why Good People are Divided by Politics and Religion. New York: Pantheon Books. с. 1473–4 (e-book edition). ISBN .
- Lindzey, edited by Susan T. Fiske, Daniel T. Gilbert, Gardner (2010). (вид. 5th). Hoboken, N.J.: Wiley. с. 811. ISBN . Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 28 серпня 2014.
- Pompian, Michael M. (2006), Behavioral finance and wealth management: how to build optimal portfolios that account for investor biases, John Wiley and Sons, с. 187—190, ISBN , OCLC 61864118
- Hilton, Denis J. (2001), The psychology of financial decision-making: Applications to trading, dealing, and investment analysis, Journal of Behavioral Finance, Institute of Behavioral Finance, 2 (1): 37—39, doi:10.1207/S15327760JPFM0201_4, ISSN 1542-7579
- Krueger, David; Mann, John David (2009), The Secret Language of Money: How to Make Smarter Financial Decisions and Live a Richer Life, McGraw Hill Professional, с. 112—113, ISBN , OCLC 277205993
- Nickerson, 1998, с. 192
- Goldacre, 2008, с. 233
- Singh, Simon; Ernst, Edzard (2008), Trick or Treatment?: Alternative Medicine on Trial, London: Bantam, с. 287—288, ISBN
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - Atwood, Kimball (2004), Naturopathy, Pseudoscience, and Medicine: Myths and Fallacies vs Truth, Medscape General Medicine, 6 (1): 33
- Neenan, Michael; Dryden, Windy (2004), Cognitive therapy: 100 key points and techniques, Psychology Press, с. ix, ISBN , OCLC 474568621
- Blackburn, Ivy-Marie; Davidson, Kate M. (1995), Cognitive therapy for depression & anxiety: a practitioner's guide (вид. 2), Wiley-Blackwell, с. 19, ISBN , OCLC 32699443
- Harvey, Allison G.; Watkins, Edward; Mansell, Warren (2004), Cognitive behavioural processes across psychological disorders: a transdiagnostic approach to research and treatment, Oxford University Press, с. 172—173, 176, ISBN , OCLC 602015097
- Nickerson, 1998, с. 191—193
- Myers, D.G.; Lamm, H. (1976), The group polarization phenomenon, Psychological Bulletin, 83 (4): 602—627, doi:10.1037/0033-2909.83.4.602 via Nickerson, 1998, с. 193—194
- Halpern, Diane F. (1987), Critical thinking across the curriculum: a brief edition of thought and knowledge, Lawrence Erlbaum Associates, с. 194, ISBN , OCLC 37180929
- Roach, Kent (2010), Wrongful Convictions: Adversarial and Inquisitorial Themes, North Carolina Journal of International Law and Commercial Regulation, 35, SSRN 1619124,
І суперницька, і слідча системи перебувають під впливом небезпечного тунельного погляду або підтверджувального упередження.
- Baron, 2000, с. 191, 195
- Kida, 2006, с. 155
- Tetlock, Philip E. (2005), Expert Political Judgment: How Good Is It? How Can We Know?, Princeton, N.J.: Princeton University Press, с. 125—128, ISBN , OCLC 56825108
- Smith, Jonathan C. (2009), Pseudoscience and Extraordinary Claims of the Paranormal: A Critical Thinker's Toolkit, John Wiley and Sons, с. 149—151, ISBN , OCLC 319499491
- Randi, James (1991), James Randi: psychic investigator, Boxtree, с. 58—62, ISBN , OCLC 26359284
- Nickerson, 1998, с. 190
- Nickerson, 1998, с. 192—194
- Koehler, 1993
- Mahoney, 1977
- Proctor, Robert W.; Capaldi, E. John (2006), Why science matters: understanding the methods of psychological research, Wiley-Blackwell, с. 68, ISBN , OCLC 318365881
- Sternberg, Robert J. (2007), Critical Thinking in Psychology: It really is critical, у Sternberg, Robert J.; Roediger III, Henry L.; Halpern, Diane F. (ред.), Critical Thinking in Psychology, Cambridge University Press, с. 292, ISBN , OCLC 69423179,
Одні з найгірших випадків підтверджувального упередження спостерігаються в дослідженнях парапсихології ... Тут є ціле поле досліджень без будь-яких сильних даних на підтвердження теорій. Однак люди хочуть вірити, і тому знаходять шляхи, щоб продовжувати вірити.
- Shadish, William R. (2007), Critical Thinking in Quasi-Experimentation, у Sternberg, Robert J.; Roediger III, Henry L.; Halpern, Diane F. (ред.), Critical Thinking in Psychology, Cambridge University Press, с. 49, ISBN
- PMID 11440947 (PMID 11440947)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - Shermer, Michael (July 2006), , Scientific American, ISSN 0036-8733, архів оригіналу за 19 березня 2011, процитовано 14 серпня 2009
- PMID 21098355 (PMID 21098355)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - Horrobin, 1990
- Swann, William B.; Pelham, Brett W.; Krull, Douglas S. (1989), Agreeable Fancy or Disagreeable Truth? Reconciling Self-Enhancement and Self-Verification, Journal of Personality and Social Psychology, American Psychological Association, 57 (5): 782—791, doi:10.1037/0022-3514.57.5.782, ISSN 0022–3514, PMID 2810025
{{}}
: Перевірте значення|issn=
() - Swann, William B.; Read, Stephen J. (1981), Self-Verification Processes: How We Sustain Our Self-Conceptions, Journal of Experimental Social Psychology, Academic Press, 17 (4): 351—372, doi:10.1016/0022-1031(81)90043-3, ISSN 0022–1031
{{}}
: Перевірте значення|issn=
() - Story, Amber L. (1998), Self-Esteem and Memory for Favorable and Unfavorable Personality Feedback, Personality and Social Psychology Bulletin, Society for Personality and Social Psychology, 24 (1): 51—64, doi:10.1177/0146167298241004, ISSN 1552-7433
- White, Michael J.; Brockett, Daniel R.; Overstreet, Belinda G. (1993), Confirmatory Bias in Evaluating Personality Test Information: Am I Really That Kind of Person?, Journal of Counseling Psychology, American Psychological Association, 40 (1): 120—126, doi:10.1037/0022-0167.40.1.120, ISSN 0022-0167
- Swann, William B.; Read, Stephen J. (1981), Acquiring Self-Knowledge: The Search for Feedback That Fits, Journal of Personality and Social Psychology, American Psychological Association, 41 (6): 1119—1128, doi:10.1037/0022-3514.41.6.1119, ISSN 0022–3514
{{}}
: Перевірте значення|issn=
() - Shrauger, J. Sidney; Lund, Adrian K. (1975), Self-evaluation and reactions to evaluations from others, Journal of Personality, Duke University Press, 43 (1): 94—108, doi:10.1111/j.1467-6494.1975.tb00574, PMID 1142062
Джерела
- Baron, Jonathan (2000), Thinking and deciding (вид. 3rd), New York: Cambridge University Press, ISBN , OCLC 316403966
- Fine, Cordelia (2006), A Mind of its Own: how your brain distorts and deceives, Cambridge, UK: Icon books, ISBN , OCLC 60668289
- Friedrich, James (1993), Primary error detection and minimization (PEDMIN) strategies in social cognition: a reinterpretation of підтверджувальне упередження phenomena, Psychological Review, American Psychological Association, 100 (2): 298—319, doi:10.1037/0033-295X.100.2.298, ISSN 0033-295X, PMID 8483985
- Goldacre, Ben (2008), Bad Science, London: Fourth Estate, ISBN , OCLC 259713114
- Hergovich, Andreas; Schott, Reinhard; Burger, Christoph (2010), Biased Evaluation of Abstracts Depending on Topic and Conclusion: Further Evidence of a підтверджувальне упередження Within Scientific Psychology, Current Psychology, 29 (3): 188—209, doi:10.1007/s12144-010-9087-5
- Horrobin, David F. (1990), The philosophical basis of peer review and the suppression of innovation, Journal of the American Medical Association, 263 (10): 1438—1441, doi:10.1001/jama.263.10.1438, PMID 2304222
- Kida, Thomas E. (2006), Don't believe everything you think: the 6 basic mistakes we make in thinking, Amherst, New York: Prometheus Books, ISBN , OCLC 63297791
- Koehler, Jonathan J. (1993), The influence of prior beliefs on scientific judgments of evidence quality, Organizational Behavior and Human Decision Processes, 56: 28—55, doi:10.1006/obhd.1993.1044
- Kunda, Ziva (1999), Social Cognition: Making Sense of People, MIT Press, ISBN , OCLC 40618974
- Lewicka, Maria (1998), підтверджувальне упередження: Cognitive Error or Adaptive Strategy of Action Control?, у Kofta, Mirosław; Weary, Gifford; Sedek, Grzegorz (ред.), Personal control in action: cognitive and motivational mechanisms, Springer, с. 233—255, ISBN , OCLC 39002877
- Maccoun, Robert J. (1998), (PDF), Annual Review of Psychology, 49: 259—87, doi:10.1146/annurev.psych.49.1.259, PMID 15012470, архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2011, процитовано 28 серпня 2014
- Mahoney, Michael J. (1977), Publication prejudices: an experimental study of confirmatory bias in the peer review system, Cognitive Therapy and Research, 1 (2): 161—175, doi:10.1007/BF01173636
- Nickerson, Raymond S. (1998), підтверджувальне упередження; A Ubiquitous Phenomenon in Many Guises, Review of General Psychology, Educational Publishing Foundation, 2 (2): 175—220, doi:10.1037/1089-2680.2.2.175, ISSN 1089-2680
- Oswald, Margit E.; Grosjean, Stefan (2004), підтверджувальне упередження, у Pohl, Rüdiger F. (ред.), Cognitive Illusions: A Handbook on Fallacies and Biases in Thinking, Judgement and Memory, Hove, UK: Psychology Press, с. 79–96, ISBN , OCLC 55124398
- Plous, Scott (1993), The Psychology of Judgment and Decision Making, McGraw-Hill, ISBN , OCLC 26931106
- Poletiek, Fenna (2001), Hypothesis-testing behaviour, Hove, UK: Psychology Press, ISBN , OCLC 44683470
- Risen, Jane; Gilovich, Thomas (2007), Informal Logical Fallacies, у Sternberg, Robert J.; Roediger III, Henry L.; Halpern, Diane F. (ред.), Critical Thinking in Psychology, Cambridge University Press, с. 110—130, ISBN , OCLC 69423179
- Vyse, Stuart A. (1997), Believing in magic: The psychology of superstition, New York: Oxford University Press, ISBN , OCLC 35025826
- Stanovich, Keith (2009), What Intelligence Tests Miss: The Psychology of Rational Thought, New Haven (CT): Yale University Press, ISBN , загальний огляд (21 November 2010)
- Westen, Drew (2007), The political brain: the role of emotion in deciding the fate of the nation, PublicAffairs, ISBN , OCLC 86117725
- Keohane, Joe (11 липня 2010), , Boston Globe, NY Times, архів оригіналу за 6 березня 2016, процитовано 28 серпня 2014
Посилання
- Skeptic's Dictionary: підтверджувальне упередження [ 14 березня 2017 у Wayback Machine.] by Robert T. Carroll
- Навчання про підтверджувальне упередження [ 25 лютого 2017 у Wayback Machine.], матеріали для студентів та інструктора від K. H. Grobman
- підтверджувальне упередження на You Are Not So Smart [ 21 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Навчання про підтверджувальне упередження (інтерактивні трійки чисел) [ 21 березня 2017 у Wayback Machine.], від Rod McFarland для Simon Fraser University
- Brief summary of the 1979 Stanford assimilation bias study [ 9 березня 2017 у Wayback Machine.] by Keith Rollag, Babson College
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidtverdzhuvalne uperedzhennya angl confirmation bias insha nazva uperedzhennya mogo boku yak ti na chiyemu boci ce tendenciya shukati abo interpretuvati informaciyu takim chinom shob vona pidtverdzhuvala vlasni perekonannya abo gipotezi Lyudi demonstruyut ce uperedzhennya koli zbirayut abo pam yatayut informaciyu vibirkovo abo koli voni yiyi interpretuyut uperedzheno Efekt silnishij dlya emocijno napruzhenih pitan ta dlya silnih perekonan Lyudi takozh mayut tendenciyu interpretuvati neodnoznachni svidchennya informaciyu z yakogos pitannya yak taki sho pidtrimuyut yihnyu ustalenu poziciyu shodo takogo pitannya Uperedzhenij poshuk interpretaciya ta pam yat vvazhayutsya prichinami takih yavish yak koli superechka staye vse bilsh ekstremalnoyu popri te sho obidvi storoni otrimuyut odnakovi dokazi stalist perekonan koli perekonannya zalishayutsya navit pislya togo yak bulo dovedeno sho dokazi na yakih voni bazuvalis hibni irracionalnij efekt pervinnosti bilshe vagi nadayetsya informaciyi otrimanij ranishe ta ilyuzorna korelyaciya koli lyudi hibno bachat zv yazok mizh dvoma podiyami abo situaciyami Rezultati seriyi eksperimentiv u 1960 h rokah pokazali sho lyudi ye uperedzhenimi na korist pidtverdzhennya svoyih nayavnih perekonan Piznishi doslidzhennya reinterpretuvali ci rezultati yak tendenciyu testuvati ideyi odnoboko z fokusom na odnu mozhlivist ta ignoruyuchi alternativi V pevnih situaciyah cya tendenciya mozhe vikrivlyuvati visnovki lyudej Poyasnennya takih uperedzhen vklyuchayut prijnyattya bazhanogo za dijsne ta obmezhenu lyudsku zdatnist do obrobki informaciyi Inshe poyasnennya lyudina demonstruye pidtverdzhuvalne uperedzhennya oskilki vona zvazhuye vartist pomilki u sudzhenni a ne vivchaye pitannya u nejtralnij naukovij sposib Pidtverdzhuvalni uperedzhennya vplivayut na nadmirnu vpevnenist v osobistih perekonannyah ta mozhut pidtrimuvati abo posilyuvati perekonannya pri otrimanni zaperechuvalnih dokaziv Pogani rishennya zavdyaki cim uperedzhennyam prisutni yak u politichnomu tak i v organizacijnomu konteksti TipiPidtverdzhuvalni uperedzhennya ce efekti obrobki informaciyi ta vidriznyayutsya vid efektu povedinkovogo pidtverdzhennya sho takozh nazivayut samovtilyuvane proroctvo koli povedinka pid vplivom ochikuvan sprichinyaye te sho ci ochikuvannya spravdzhuyutsya Deyaki psihologi vikoristovuyut termin pidtverdzhuvalne uperedzhennya dlya tendenciyi unikati vidkidannya perekonan viruvan pri poshuku interpretaciyi chi prigaduvanni dokaziv Inshi psihologi obmezhuyut vikoristannya cogo terminu vibirkovim poshukom informaciyi Uperedzhenij poshuk informaciyi Pidtverdzhuvalne uperedzhennya opisuvalos yak vnutrishnya tak lyudina sho vidtvoryuye perekonannya lyudini yak personazha Charlza Dikkensa Uriyi Gipa Eksperimenti neodnorazovo pokazuvali sho lyudi mayut tendenciyu testuvati gipotezu odnoboko shukayuchi dokazi sho uzgodzhuyutsya z yih potochnoyu gipotezoyu Zamist togo shob shukati za vsima nayavnimi dokazami voni formulyuyut pitannya takim chinom shob otrimati stverdnu vidpovid yaka pidtrimuye yih gipotezu Voni shukayut naslidkiv yaki voni b ochikuvali yakbi yih gipoteza bula pravilnoyu zamist togo shob b stalosya yakbi vona bula hibnoyu Napriklad pri vikoristanni zapitan formatu tak ni dlya togo shob diznatisya chislo yake yak pripuskaye osoba ye tri 3 mozhe zapitati Ce neparne chislo Lyudi nadayut perevagu takim zapitannyam nazivayetsya pozitivnij test navit yaksho negativnij test napriklad Ce parne chislo nadast absolyutno taku samu informaciyu Odnak ce ne oznachaye sho lyudi shukayut testi yaki garantuyut pozitivnu vidpovid V doslidzhennyah de uchasniki mogli vibrati abo taki psevdo testi abo spravzhni diagnostichni voni nadavali perevagu diagnostichnim Nadannya perevagi pozitivnim testam samo po sobi ne ye uperedzhennyam oskilki voni takozh mozhut buti duzhe informativnimi Odnak u poyednanni z inshimi efektami taka strategiya mozhe pidtverditi nayavni perekonannya abo pripushennya nezalezhno vid togo chi ye voni pravilnimi V realnomu sviti dokazi chasto skladni ta zmishani Napriklad superechlivi dumki pro odnu i tu zh osobu mozhut buti pidtverdzheni yaksho fokusuvatis na riznih aspektah jogo yiyi povedinki Tomu poshuk dokaziv na pidtverdzhennya nayavnoyi gipotezi shvidshe za vse bude uspishnim Formulyuvannya pitannya mozhe suttyevo zminiti vidpovid zokrema lyudi yakih zapitali Vi zadovoleni Vashim suspilnim zhittyam pokazuyut bilshij riven zadovolenosti nizh ti kogo zapitali Vi nezadovoleni Vashim suspilnim zhittyam Navit malenka zmina u formulyuvanni zapitannya mozhe vplivati na te yak lyudi shukayut vidpovidi sered nayavnoyi informaciyi a otzhe i na visnovki yakih voni dijdut Ce bulo prodemonstrovano na prikladi vigadanoyi spravi pro opiku nad ditinoyu Uchasniki prochitali sho odin na z batkiv A buv seredno zdatnij do vikonannya funkcij opikuna po bagatoh kriteriyah Drugij a z batkiv B mav sumish yaskravo virazhenih garnih ta poganih ris blizki stosunki z ditinoyu ale robotu yaka potrebuvala vidryadzhen na trivalij chas Koli pitali Hto z batkiv povinen otrimati opiku nad ditinoyu bilshist uchasnikiv vidpovila sho B zvazhayuchi perevazhno na pozitivni risi Odnak koli spitali Komu z batkiv slid vidmoviti v opici nad ditinoyu voni divilis na negativni risi ta bilshist skazala sho B slid vidmoviti sho natyakalo sho opika maye buti nadana A Shozhi doslidzhennya takozh prodemonstruvali yak lyudi uperedzheno zajmayutsya poshukom informaciyi ale takozh i te sho cej fenomen mozhe obmezhuvatis nadannyam perevagi spravzhnim diagnostichnim testam V pochatkovomu eksperimenti uchasniki ocinyuvali inshu lyudinu za kategoriyami osobistosti po shkali introversiya ekstraversiya na osnovi interv yu Voni mogli vibrati pitannya dlya interv yu z nadanogo pereliku Koli lyudinu v yakoyi brali interv yu predstavlyali yak introverta uchasniki obirali pitannya yaki peredbachali introversiyu napriklad Sho Vam nepriyemno u guchnih vechirkah Koli zh taku lyudinu predstavlyali yak ekstraverta majzhe vsi pitannya peredbachali ekstraversiyu napriklad Shob Vi zrobili dlya polipshennya nudnoyi vechirki Ci pitannya z pidtekstom ne dozvolyali abo davali malo shansiv lyudini v yakoyi brali interv yu pidrobiti gipotezu pro neyi V piznishij versiyi eksperimentu uchasnikam nadavavsya mensh zhorstkij perelik pitan dlya viboru napriklad Chomu Vi uhilyayetes vid socialnoyi vzayemodiyi Uchasniki nadavali perevagu takim bilsh zagalnodiagnostichnim pitannyam demonstruyuchi lishe slabke uperedzhennya na korist pozitivnih testiv Cya tendenciya do nadannya perevagi bilsh diagnostichnim testam bula pidtverdzhena i inshimi doslidzhennyami Risi osobistosti vplivayut ta vzayemodiyut z procesom uperedzhenogo poshuku informaciyi Lyudi riznyatsya u svoyih zdatnosti zahishati svoyi stavlennya vid zovnishnogo vplivu v chastini Selektivne sprijnyattya ce koli lyudina shukaye informaciyu yaka shvidshe vidpovidaye a ne superechit yih osobistim perekonannyam Bulo provedeno eksperiment yakij vivchav v yakij miri lyudi mozhut sprostovuvati dokazi sho superechat yih osobistim perekonannyam Dlya formulyuvannya dokaziv bilsh vpevneni lyudi z bilshoyu gotovnistyu shukayut informaciyu yaka superechit yih osobistij dumci Nevpevneni lyudi ne shukayut superechlivu informaciyu ta nadayut perevagu informaciyi sho pidtrimuye yih vlasnu dumku Lyudi stvoryuyut ta ocinyuyut svidchennya v dokazah yaki ye uperedzhenimi na korist yih vlasnih perekonan ta dumok Vishi rivni vpevnenosti znizhuyut stupin nadannya perevagi informaciyi sho pidtrimuye vlasni perekonannya V inshomu eksperimenti uchasniki povinni buli vikonati skladne zavdannya na poshuk pravil sho vklyuchali ruh ob yektiv v komp yuternij simulyaciyi Ob yekti na ekrani komp yutera ruhalis za pevnimi pravilami a uchasniki mali yih z yasuvati Uchasniki mogli vistrilyuvati ob yekti po ekranu dlya testuvannya yih gipotez Odnak nezvazhayuchi na bagato sprob protyagom 10 godinnogo eksperimentu zhoden z uchasnikiv ne vgadav pravila sistemi Voni perevazhno namagalis pidtverditi a ne sprostuvati svoyi gipotezi ta ne hotili rozglyadati alternativi Navit pislya otrimannya ob yektivnih svidchen yaki superechili yih gipotezam voni chasto povtoryuvali ti sami testi Deyakim uchasnikam povidomili pro pravilnij sposib testuvannya gipotez odnak ci znannya ne mali majzhe niyakogo vplivu na yih diyi Uperedzhena interpretaciya Rozumni lyudi roblyat divni rechi oskilki voni dosvidcheni u zahisti perekonan yaki voni otrimali z nerozumnih prichin Majkl Shermer Pidtverdzhuvalni uperedzhennya ne obmezheni poshukom dokaziv Navit yaksho dvi lyudini mayut odnakovu informaciyu uperedzhenoyu mozhe buti yiyi interpretaciya Komanda v Stenfordskomu universiteti provela eksperiment z uchasnikami yaki mali silni perekonannya z pitannya strati polovina uchasnikiv za i polovina proti Kozhen uchasnik chitav opis dvoh doslidzhen porivnyannya shtativ SShA z ta bez smertnoyi kari ta porivnyannya kilkosti vbivstv u shtati do ta pislya zaprovadzhennya smertnoyi kari Pislya togo yak uchasniki prochitali korotkij opis kozhnogo doslidzhennya yih pitali chi ne zminilosya yih perekonannya Pislya togo voni chitali bilsh povnij opis proceduri provedennya kozhnogo z doslidzhen i povinni buli ociniti chi bulo doslidzhennya pravilno provedene ta perekonlive Naspravdi obidva doslidzhennya buli vigadani pri comu polovini uchasnikiv povidomili sho pershe z doslidzhen pidtrimuye nayavnist efektu strimuvannya a druge zaperechuye jogo a drugij polovini uchasnikiv skazali navpaki Uchasniki i prihilniki i protivniki smertnoyi kari povidomili pro neveliku zminu svoyih stavlen v napryamku visnovkiv pershogo doslidzhennya yake voni prochitali Pislya togo yak voni prochitali bilsh detalnij opis procedur dvoh doslidzhen majzhe vse povernulisya do svoyih pochatkovih perekonan nezvazhayuchi na nadani dokazi vkazuyuchi na detali yaki pidtrimuvali yih tochku zoru ta vidkidayuchi vse sho yij superechilo Uchasniki opisali doslidzhennya sho pidtrimuvali yihnyu tochku zoru yak krashi za ti sho yij superechili z navedennyam detalej chomu Napriklad prihilnik smertnoyi kari opisuyuchi doslidzhennya yake nachebto zaperechuvalo efekt strimannya napisav Doslidzhennya ne pokrivaye dostatno dovgij promizhok chasu a protivnik pro te same doslidzhennya skazav take Suttyevih dokaziv yaki b superechili doslidnikam ne navedeno Rezultati prodemonstruvali sho lyudi vstanovlyuyut vishi standarti dlya dokaziv gipotezi yaka superechit yih nayavnim perekonannyam ochikuvannyam Cej efekt vidomij yak uperedzhennya vidsutnosti pidtverdzhennya buv viyavlenij i inshimi eksperimentami Skaner MRT dozvoliv doslidnikam vivchati yak mozok lyudini reaguye na neprijnyatnu informaciyu Inshe doslidzhennya uperedzhenoyi interpretaciyi zdijsnyuvalos protyagom kampaniyi z viboriv prezidenta SShA 2004 roku ta vklyuchali uchasnikiv yaki buli silnimi prihilnikami yakogos z kandidativ Cim uchasnikam pokazali superechlivi na viglyad pari tverdzhen abo vid kandidata respublikancya Dzhordzha Busha abo vid kandidata demokrata Dzhona Kerri abo vid politichno nejtralnoyi publichnoyi figuri Yim takozh nadali tverdzhennya yaki nachebto poyasnyuvali usuvali cyu superechlivist Na osnovi cih troh shmatochkiv informaciyi uchasniki povinni buli virishiti chi ye tverdzhennya neposlidovnimi 1948 V rezultati bula otrimana suttyeva riznicya v ocinkah koli uchasniki z nabagato bilshoyu jmovirnistyu ocinyuvali tverdzhennya chuzhogo kandidata yak superechlivi 1951 U comu eksperimenti uchasniki nadavali svoyi ocinki perebuvayuchi v MRT yakij monitoriv aktivnist yih mozku Koli uchasniki ocinyuvali superechlivi tverdzhennya svogo kandidata buli zbudzheni emocijni centri mozku A pri ocinci inshih tverdzhen takogo ne vidbuvalos Eksperimentatori pripustili sho rizni reakciyi na tverdzhennya nadhodili ne cherez pasivni pomilki sudzhen a cherez te sho uchasniki aktivno zmenshuvali kognitivnij disonans viklikanij tim sho voni prochitali pro irracionalnu chi licemirnu povedinku yih ulyublenogo kandidata Uperedzhennya pri interpretaciyi perekonan duzhe stijki nezalezhno vid rivnya intelektu Uchasniki eksperimentu sklali test SAT test na vstup do koledzhu v SShA dlya ocinki yih rivnya intelektu Pislya testu voni oznajomilis z informaciyeyu shodo bezpeki avtomobiliv v yakij eksperimentatorami bula zminena krayina pohodzhennya avto Uchasniki z SShA nadavali svoyu dumku chi take avto povinno buti zaboroneno v krayini za shestibalnoyu shkaloyu de odin oznachalo odnoznachno tak a shist tochno ni Spochatku uchasniki ocinyuvati chi voni b vipustili nebezpechnu nimecku mashinu na vulici Ameriki ta nebezpechnu amerikansku mashinu na vulici Nimechchini Uchasniki zaznachili sho nebezpechnu nimecku mashinu v Americi slid zaboroniti shvidshe nizh nebezpechnu amerikansku mashinu v Nimechchini Riznicya v rivni intelektu ne vidigravala zhodnoyi roli v tomu yakij bal uchasniki stavili zaboroni mashini Uperedzhena interpretaciya ne obmezhuyetsya emocijno vazhlivimi temami V inshomu eksperimenti uchasnikam rozpovili istoriyu pro kradizhku Voni mali ociniti vazhlivist dokaziv svidchennya za abo proti vini pevnoyi osobi Koli voni robili pripushennya shodo vini chi nevinnosti to ocinyuvali tverdzhennya yaki pidtrimuvali yih gipotezu yak bilsh vazhlivi nizh ti sho yim superechili Uperedzhena pam yat Navit yaksho lyudi zbirayut ta interpretuyut informaciyu nejtralnim chinom voni vse odno mozhut yiyi pam yatati vibirkovo dlya pidsilennya svoyih ochikuvan Cej efekt nazivayetsya selektivne prigaduvannya pidtverdzhuvalna pam yat abo pam yat za dostupom Psihologichni teoriyi shodo selektivnogo prigaduvannya riznyatsya peredbachaye sho informaciya yaka vidpovidaye poperednim ochikuvannyam legshe zapam yatovuyetsya ta zberigayetsya nizh informaciya yaka yim ne vidpovidaye Deyaki alternativni pidhodi vvazhayut sho neochikuvana informaciya vidilyayetsya i tomu zapam yatovuyetsya Postulati oboh cih teorij buli pidtverdzheni u riznih eksperimentalnih umovah a tomu zhodna teoriya poki sho ne otrimala perevagi V odnomu z doslidzhen uchasniki chitali informaciyu pro zhinku yaka mala sumish ekstravertivnoyi ta introvertivnoyi povedinki pislya chogo voni povinni buli prigadati prikladi yiyi ekstraversiyi ta introversiyi Odnij grupi skazali sho ce neobhidno dlya ocinki yiyi pridatnosti na posadu bibliotekarya a inshij dlya posadi rieltora V rezultati bula otrimana znachusha riznicya mizh tim sho prigaduvali ci dvi grupi persha prigaduvala bilshe introvertivnih prikladiv a druga prikladiv ekstraversiyi Efekt selektivnogo prigaduvannya takozh buv prodemonstrovanij v eksperimentah yaki manipulyuyut privablivistyu tipu osobistosti V odnomu z takih eksperimentiv odnij grupi uchasnikiv naveli dokazi sho esktraverti ye bilsh uspishnimi nizh introverti a drugij grupi navpaki U nastupnomu nachebto nepov yazanomu doslidzhenni obidvi grupi poprosili prigadati podiyi zi svogo zhittya koli voni povodilis introvertivno abo ekstravertivno Kozhna z grup nadala bilshe prikladiv pov yazanih z bilsh privablivim tipom ta prigaduvala taki vipadki shvidshe Zmini emocijnogo stanu takozh mozhut vplivati na prigaduvannya Uchasniki ocinyuvali yak voni pochuvali sebe koli vpershe diznalisya sho O Dzhej Simpson buv vipravdanij za zvinuvachennyam u vbivstvi Voni opisuvali svoyi emocijni reakciyi ta riven vpevnenosti u verdikti cherez odin tizhden dva misyaci ta odin rik pislya sudu Rezultati vkazuvali na te sho ocinka uchasnikiv shodo vini Simpsona zminyuvalasya z perebigom chasu Chim bilshe zminyuvalas dumka uchasnikiv shodo verdiktu tim mensh stabilnimi buli yih spogadi shodo yih pervinnih emocijnih reakcij Koli uchasniki prigaduvali svoyi pervinni emocijni reakciyi cherez dva misyaci ta cherez odin rik yih ocinka minuloyi reakciyi bula duzhe shozha na yih ocinku potochnoyi reakciyi Lyudi demonstruyut dosit znachne pidtverdzhuvalne uperedzhennya pri obgovorenni yih dumok shodo superechlivih pitan Prigaduvannya ta pobudova dosvidu pereglyadayutsya v zalezhnosti vid vidpovidnih emocijnih staniv Pidtverdzhuvalne uperedzhennya vplivaye na tochnist prigaduvannya V odnomu z doslidzhen vdovi ta vdivci ocinyuvali silu yih skorboti cherez shist misyaciv ta cherez 5 rokiv pislya smerti yih cholovika druzhini Uchasniki vidznachili vishu stupin skorboti cherez 6 misyaciv u porivnyanni z 5 rokami Odnak koli cherez 5 rokiv yih spitali yak voni pochuvalisya cherez 6 misyaciv pislya smerti yih polovinki sila skorboti yaku voni prigadali mala visoku korelyaciyu z yih potochnimi vidchuttyami Bulo zrobleno pripushennya sho emocijni spogadi prigaduyutsya z urahuvannyam potochnogo emocijnogo stanu tobto lyudina jmovirno vikoristovuye potochnij emocijnij stan dlya analizu yak voni vidchuvali sebe v minulomu She odne doslidzhennya prodemonstruvalo yak vibirkove prigaduvannya mozhe pidtrimuvati perekonannya viru u ekstrasensorne sprijnyattya Lyudyam yaki virili ta ne virili u take sprijnyattya pokazali opis eksperimentiv z ekstrasensornogo sprijnyattya Polovini uchasnikiv v kozhnij z cih dvoh grup skazali sho eksperimentalni rezultati pidtverdzhuyut isnuvannya takogo sprijnyattya a polovini sho ni Pislya cogo pri testuvanni bilshist uchasnikiv pravilno prigaduvala pokazanij yim material krim tih viruyuchih yaki prochitali nepidtrimuyuchi svidchennya Cya grupa pam yatala znachno menshe navedenoyi informaciyi a deyaki she j nepravilno prigaduvali rezultati yak pidtrimuyuchi ekstrasensorne sprijnyattya Pov yazani efektiPolyarizaciya dumok Dokladnishe Koli lyudi z protilezhnimi poglyadami interpretuyut novu informaciyu uperedzheno yihni poglyadi mozhut rozijtisya she dali Ce nazivayetsya polyarizaciyeyu stavlen Efekt buv prodemonstrovanij v eksperimenti v yakomu vityagalisya ryad chervonih ta chornih kulok z odnogo abo drugogo prihovanih yashikiv Uchasniki znali sho odin z yashikiv mistiv 60 chornih ta 40 chervonih kulok a inshij 40 chornih ta 60 chervonih Eksperimentatori sposterigali sho vidbuvalos koli kulki riznih koloriv vityagalis po cherzi tobto u poslidovnosti yaka ne nadaye perevagi yakomus z yashikiv U miru vityagannya kozhnoyi kulki uchasnikiv odniyeyi z grup prosili vgolos nazivati svoyi sudzhennya stosovno jmovirnosti sho kulka bula vityagnuta z odnogo chi drugogo yashika I ci uchasniki stavali vse bilsh vpevnenimi u svoyih ocinkah z kozhnoyu nastupnoyu kulkoyu nezalezhno vid togo vvazhali voni sho kulka bula z bilshoyu jmovirnistyu vityagnuta z yashika z 60 chornimi abo z yashika z 60 chervonimi kulkami yih ocinka jmovirnosti zrostala Inshu grupu uchasnikiv poprosili zaznachiti ocinku jmovirnosti z yakogo yashika bula vityagnuta seriya kulok lishe po zavershennyu seriyi Voni ne prodemonstruvali efektu polyarizaciyi sho svidchit sho vin ne obov yazkovo vinikaye koli lyudi prosto mayut protilezhni ocinki a lishe todi koli voni vidkrito yih nazivayut Rizki dumki shodo takih pitan yak volodinnya zbroyeyu mozhut uperedzhuvati te yak lyudina interpretuye novi svidchennya Mensh abstraktnim doslidzhennyam bulo Stenfordskij eksperiment z uperedzhenoyi interpretaciyi v yakomu uchasniki z yaskravo virazhenimi poziciyami shodo smertnoyi kari oznajomlyuvalis zi zmishanimi eksperimentalnimi svidchennyami Dvadcyat tri vidsotki uchasnikiv povidomili sho yih perekonannya pidsililis i taka zmina silno korelyuvala z yih pochatkovimi stavlennyami U piznishih eksperimentah uchasniki takozh povidomlyali sho yih dumki takozh stavali bilsh rizkimi pislya otrimannya neodnoznachnoyi informaciyi odnak porivnyannya yih stavlen do ta pislya otrimannya novih svidchen ne pokazali suttyevih zmin sho mozhe svidchiti pro te sho samostijno ocineni zmini mozhut naspravdi ne isnuvati Na osnovi cih eksperimentiv Dianna Kun ta Dzhozef Lao zrobili visnovok sho polyarizaciya ye spravzhnim fenomenom odnak daleka vid neminuchosti i traplyayetsya lishe u nevelikij kilkosti vipadkiv Voni z yasuvali sho take uperedzhennya sponukayetsya ne lishe rozglyadom zmishanih svidchen a j prosto rozmirkovuvannyam nad takim pitannyam Charlz Taber ta Milton Lodzh dovodili sho rezultat Stenfordskoyi komandi bulo vazhko vidtvoriti oskilki dokazi vikoristani u nastupnih eksperimentah buli duzhe abstraktni abo neyasni dlya otrimannya emocijnoyi reakciyi Doslidzhennya Tabera ta Lodzha vikoristovuvalo emocijno gostri dlya SShA temi kontrolyu za zbroyeyu ta pozitivnoyi diskriminaciyi Voni vimiryuvali stavlennya uchasnikiv cih doslidzhen do cih pitan do ta pislya chitannya dokaziv z kozhnoyi storoni diskusiyi Dvi grupi uchasnikiv pokazali polyarizaciyu stavlen lyudi z silnimi poperednimi dumkami z cih pitan ta politichno pidkovani V chastini cogo doslidzhennya uchasniki obirali yaki dzherela informaciyi chitati z pereliku pidgotovanogo naukovcyami Napriklad voni mogli chitati dokazi z pitannya kontrolyu za zbroyeyu vid Nacionalnoyi strileckoyi asociaciyi ta Koaliciyi Brejdi proti zbroyi Navit pislya instruktazhu shodo neobhidnosti buti nejtralnimi uchasniki vse odno z bilshoyu jmovirnistyu obirali ti dokazi yaki pidtrimuvali yih nayavni stavlennya Takij uperedzhenij poshuk informaciyi korelyuvav z efektom polyarizaciyi Efekt zvorotnogo rezultatu ce termin yakij zastosovuyetsya dlya situaciyi koli pri svidchennyah proti yih perekonan lyudi mozhut vidkinuti ci svidchennya ta stati bilsh perekonanimi Termin buv vpershe vikoristanij Brendonom Nianom ta Dzhejsonom Rajflerom Stalist diskreditovanih perekonan Perekonannya mozhut zalishatisya pislya silnih logichnih abo empirichnih viklikiv do nih Voni mozhut perezhiti ta navit pidsilitis dokazami yaki na dumku bilshosti neuperedzhenih sposterigachiv mali b yih poslabiti Voni navit mozhut perezhiti povne znishennya yih pochatkovoyi dokazovoyi bazi Li Ross ta Krejg Anderson Pidtverdzhuvalni uperedzhennya mozhut buti vikoristani dlya poyasnennya chomu deyaki perekonannya zalishayutsya koli yih pochatkovi dokazi shezayut Taka trivalist isnuvannya perekonan bula prodemonstrovana v seriyi eksperimentiv yaki vikoristovuvali tak zvanu paradigmu dopovidi 1 uchasniki chitayut pro nespravzhni dokazi gipotezi vimiryuyetsya zmina yih stavlennya 2 pislya cogo yim detalno poyasnyuyut v chomu bula pidrobka dokaziv rozvinchuyut i znovu vimiryuyut zminu yih stavlen shob pobachiti chi povernulis yih perekonannya na pochatkovij riven Zagalnij rezultat dlya cih eksperimentiv prinajmni chastina pochatkovogo perekonannya lishayetsya pislya takogo rozvinchuvannya V odnomu z eksperimentiv uchasnikiv prosili rozrizniti spravzhni ta pidrobleni zapiski samogubciv Komentar naukovciv na dumki uchasnikiv eksperimentu buv vipadkovij chastini kazali sho voni dobre vgadali chastini sho pogano I navit pislya togo yak uchasnikam detalno rozpovili pro eksperiment ta vipadkovist komentariv uchasniki vse odno zalishalis pid vplivom komentariv voni prodovzhuvali dumati sho voni ye krashi abo girshi za serednye v takih zavdannyah v zalezhnosti vid togo yakij komentar voni otrimali na pochatku V inshomu doslidzhenni uchasniki chitali ocinki roboti dvoh pozhezhnikiv ta yih reakciyi na test z en Ci dani buli sfabrikovani takim chinom shob pokazuvati negativnu abo pozitivnu korelyaciyu chastini uchasnikiv nadali informaciyu sho pozhezhnik yakij lyubit rizikuvati mav bilshi uspihi nizh oberezhnij deyakim navpaki Navit yakbi ci dani buli spravzhnimi dvi ocinki ye duzhe poganim naukovim dokazom shob robiti visnovki pro vsih pozhezhnikiv Odnak dlya uchasnikiv voni buli sub yektivno perekonlivi Koli zh uchasnikam skazali sho dani buli vigadani yih vira u zv yazok zmenshilas odnak zalishilas na rivni blizko polovini pochatkovogo efektu Interv yu pislya eksperimentu pidtverdili sho uchasniki zrozumili rozvinchuvannya ta sprijnyali jogo serjozno voni jomu virili odnak vidkidali cyu informaciyu yak taku sho ne stosuyetsya yih osobistih perekonan Nadannya perevagi bilsh rannij informaciyi Eksperimenti pokazali sho informaciya maye bilshu vagu yaksho vona otrimana ranishe navit koli poryadok yiyi otrimannya ne vazhlivij Napriklad lyudi formuyut bilsh pozitivni vrazhennya pro kogos rozumnogo pracovitogo impulsivnogo kritichnogo vpertogo zazdrisnogo nizh koli ti sami harakteristiki podani u zvorotnomu poryadku Cej efekt irracionalnoyi pervinnosti nezalezhnij vid efektu pervinnosti koli bilsh ranni elementi slova v seriyi zalishayut bilshij slid u pam yati Odnim z poyasnen cogo efektu ye uperedzhena interpretaciya koli lyudina bachit pochatkovij dokaz svidchennya vona formuye robochu gipotezu yaka vplivaye na te yak vona interpretuye vsyu nastupnu informaciyu V odnij z demonstracij irracionalnoyi pervinnosti vikoristovuvalis kolorovi zhetoni sho buli vityagnuti z dvoh yashikiv Uchasnikam kazali kolorovij rozpodil v cih yashikah ta prosili ociniti jmovirnist togo sho zheton buv vityagnutij z kozhnogo z cih yashikiv Naspravdi zhetoni buli roztashovani u specialnomu poryadku vityaguvannya pershih tridcyati nadavalo perevagu pershomu yashiku a nastupnih tridcyati drugomu Seriya v cilomu bula nejtralnoyu tomu racionalno obidva yashiki buli odnakovo jmovirni Odnak pislya 60 vityaguvan uchasniki eksperimentu nadavali perevagu tomu yashiku yakij chastishe figuruvav u pershih 30 vityaguvannyah Inshij eksperiment vklyuchav slajd shou odnogo i togo zh ob yektu yakij spochatku pokazuvali duzhe rozmito z pokrashennyam fokusu u kozhnomu nastupnomu slajdi Pislya kozhnogo slajdu uchasniki povinni buli zaproponuvati svoyu zdogadku shodo zobrazhenogo ob yekta Uchasniki chiyi pershi zdogadki buli nepravilnimi napolyagali na cih zdogadkah navit koli kartinka vzhe bula nastilki sfokusovana sho inshi lyudi legko vpiznavali cej predmet Ilyuzornij zv yazok mizh podiyami Dokladnishe Ilyuzorna korelyaciya Ilyuzorna korelyaciya ce tendenciya bachiti zv yazki u nabori danih yaki naspravdi vidsutni Cya tendenciya vpershe bula prodemonstrovana v seriyi eksperimentiv naprikinci 1960 h V odnomu z eksperimentiv uchasniki chitali dekilka materialiv praktichnih psihologichnih doslidzhen yaki vklyuchali vidpovidi na test Rorshaha Voni zrobili visnovok pro te sho gomoseksuali mayut bilshu shilnist bachiti u figurah testu sidnici abo inshi seksualno dvoznachni figuri nizh geteroseksuali Naspravdi zh vsi ci materiali doslidzhen buli povnistyu vigadani a v odnij z versij eksperimentu z materialiv vzagali vihodilo sho gomoseksuali bachat taki figuri u testah mensh chasto nizh geteroseksuali V opituvanni grupa dosvidchenih psihoanalitikiv povtorila taki zh sami ilyuzorni visnovki pro zv yazki reakcij na malyunki ta gomoseksualnistyu Inshe doslidzhennya protyagom 15 misyaciv zapisuvalo simptomi paciyentiv z artritom ta pogodni umovi Majzhe vsi paciyenti povidomili sho yihni boli buli pov yazani z pogodnimi umovami hocha realna korelyaciya dorivnyuvala nulyu Cej efekt ye tipom vikrivlenoyi uperedzhenoyi interpretaciyi koli ob yektivno nejtralni abo negativni dokazi interpretuyutsya dlya pidtrimki nayavnih perekonan Vin takozh pov yazanij z uperedzhennyami v povedinci z testuvannya gipotez Pri ocinci zv yazku dvoh podij yak ot hvorobi ta poganoyi pogodi lyudi silno pokladayutsya na kilkist vipadkiv tak tak u comu prikladi koli odnochasno buv bil ta pogana pogoda Voni zvertayut vidnosno malo uvagi na inshi vidi sposterezhen vidsutnist bolyu ta abo horosha pogoda Ce shozhe na pokladannya na garni rezultati pri testuvanni gipotezi a mozhe takozh svidchiti pro selektivne prigaduvannya koli lyudi vidchuvayut sho dvi podiyi pov yazani oskilki legshe prigaduvati vipadki koli voni vidbuvalis odnochasno Priklad Dni Dosh Yasno Bil vid artritu 14 6 Bolyu nemaye 7 2 U navedenomu vigadanomu prikladi pristupi artritu bilsh jmovirni u dni bez doshu odnak lyudina z bilshoyu jmovirnistyu sfokusuyetsya na vidnosno velikij kilkosti dniv koli buv i pristup i dosh Pridilyayuchi uvagu lishe odnij klitinci tablici z chotiroh lyudina mozhe dijti hibnih visnovkiv u comu vipadku sho dosh ye prichinoyu pristupiv artritu IstoriyaNeformalni sposterezhennya Zadovgo do psihologichnih doslidzhen pidtverdzhuvalnogo uperedzhennya zgadku pro fenomen mozhna znajti u pismennikiv napriklad u davnogreckogo istorika Fukidida bl 460 do n e bl 395 do n e italijskogo poeta Dante Alig yeri 1265 1321 anglijskogo filosofa ta vchenogo Frensisa Bekona 1561 1626 ta rosijskogo pismennika Lva Tolstogo 1828 1910 Fukidid u Istoriyi Peleponneskoyi vijni pisav bo ce zvichka lyudstva piddavatisya bezdumnij nadiyi na te chogo voni pragnut ta vikoristovuvati vlasni sudzhennya shob vidkinuti te sho yim ne podobayetsya V poemi Bozhestvenna komediya Svyatij Toma Akvinskij daye poradu Dante koli voni zustrichayutsya v Rayu ti sho shvidko formuyut vlasnu dumku mozhut pomilitisya i todi priv yazanist do vlasnoyi dumki zv yazuye ta uv yaznyuye rozum Bekon v roboti Novij Organon napisav Rozuminnya lyudini koli vona vzhe prislala do yakoyis dumki prityaguye vsi rechi dlya yiyi pidtrimki ta pogodzhennya z neyu I hocha bilsha isnuye kilkist i vaga momentiv z inshogo boku cimi vona nehtuye abo znevazhaye abo za yakoyus oznakoyu vidstavlyaye abo vidkidaye Bekon skazav sho uperedzhena ocinka dokaziv ruhaye vsima zabobonami v astrologiyi snah znamennyah bozhestvennij spravedlivosti ta inshomu V ese L Tolstoj napisav Ya znayu sho bilshist lyudej ne lishe tih hto vvazhayetsya rozumnim ale i tih hto naspravdi duzhe rozumni ta mozhut zrozumiti najskladnishi naukovi matematichni ta filosofski problemi mozhut duzhe ridko zrozumiti hocha b prostu ta ochevidnu istinu odnak taku yaka primushuye yih pripustiti sho sformovane nimi dekoli z velikimi zusillyami sudzhennya pro predmet sudzhennya yakim voni pishayutsya yakomu voni navchali inshih na osnovi yakogo voni pobuduvali svoye zhittya sho ce sudzhennya mozhe buti hibnim V traktati Carstvo Bozhe vseredini vas 1893 vin napisav shozhe Najskladnishi detali mozhut buti poyasneni najbilsh tupij lyudini yaksho vona she ne sformuvala svoyu dumku pro nih odnak najprostisha rich ne mozhe buti poyasnena najrozumnishij lyudini yaksho vona tverdo perekonana bez tini sumniviv sho vona vzhe znaye sho pered nim Doslidzhennya Vejsona shodo testuvannya gipotez Sam termin pidtverdzhuvalne uperedzhennya buv zaproponovanij anglijskim psihologom Piterom Vajsonom angl Peter Cathcart Wason V eksperimenti rezultati yakogo buli opublikovani v 1960 roci vin zazhadav vid uchasnikiv sformulyuvati pravilo yake b stosuvalosya trijok chisel Na pochatku yih skazali sho trijka 2 4 6 vidpovidaye pravilu Uchasniki mogli proponuvati vlasni trijki a eksperimentator povidomlyav yim chi vidpovidaye taka trijka pravilu I hocha naspravdi pravilo bulo bud yaka vishidna poslidovnist uchasnikam bulo duzhe vazhko jogo vgadati Pri comu voni chasto proponuvali znachno skladnishi pravila napriklad druge chislo ye serednim pershogo ta tretogo Uchasniki testuvali lishe trijki na pozitivnij priklad tobto ti yaki vidpovidali yih gipotezi shodo pravila Napriklad yaksho voni dumali sho pravilo nastupne chislo na dva bilshe nizh poperednye voni proponuvali trijku yaka jomu vidpovidala napr 11 13 15 a ne trijku yaka jogo porushuvala napriklad 11 12 19 Vejson viriv u falsifikacionizm vidpovidno do yakogo naukove testuvannya gipotezi ce serjozna sproba yiyi sprostuvati i tomu vin prointerpretuvav rezultati eksperimentu tak sho uchasniki nadavali perevagu pidtverdzhennyu a ne sprostuvannyu zvidsi i termin pidtverdzhuvalne uperedzhennya Vin takozh vikoristav pidtverdzhuvalne uperedzhennya dlya poyasnennya rezultativ svogo eksperimentu na en U cij zadachi uchasnikam nadali chastkovu informaciyu shodo naboru predmetiv a voni povinni viznachiti yaka dodatkova informaciya yim potribna dlya togo shob skazati chi zastosovuyetsya do cogo naboru umovne pravilo Yaksho A todi B Neodnorazovi doslidzhennya pokazali sho lyudi duzhe pogano spravlyayutsya z riznimi formami cogo testu u bilshosti vipadkiv ignoruyuchi informaciyu yaka mogla b potencijno skasuvati pravilo Kritika Klejmana ta Ha U roboti 1987 roku Dzhoshua Klejman ta Yang Von Ha dovodili sho eksperimenti Vejsona naspravdi ne prodemonstruvali uperedzhennya na korist pidtverdzhennya Natomist voni prointerpretuvali rezultati yak tendenciyu lyudej robiti testi yaki uzgodzhuyutsya z robochoyu gipotezoyu i nazvali ce strategiya pozitivnih testiv Cya strategiya ye prikladom en korotkogo shlyahu pri rozmirkovuvanni yakij neidealnij odnak legkij dlya realizaciyi Dlya svogo standartu v testuvanni gipotez Klejman ta Ha vikoristali ne falsifikacionizm a bayesovu jmovirnist ta teoriyu informaciyi Vidpovidno do cih idej kozhna vidpovid na pitannya daye riznij obsyag informaciyi sho zalezhit vid nayavnih perekonan lyudini Tomu naukove testuvannya gipotezi ce te yake maye prinesti najbilshe informaciyi Oskilki sklad informaciyi zalezhit vid pervisnih jmovirnostej pozitivnij test mozhe buti visoko abo neinformativnim Klejman ta Ha dovodili sho koli lyudi dumayut pro realistichni problemi voni shukayut konkretnu vidpovid z nevisokoyu pervisnoyu jmovirnistyu V comu vipadku pozitivni testi yak pravilo bilsh informativni nizh negativni Odnak u zadachi Vejsona na poshuk pravila vidpovid tri chisla u vishidnomu poryadku duzhe shiroka a tomu pozitivni testi navryad chi dadut informativni vidpovidi Klajman ta Ha pidtrimali svij analiz prikladom eksperimentu yakij vikoristovuvali yarliki DAX and MED zamist vidpovidaye pravilu ta ne vidpovidaye pravilu Ce dozvolilo uniknuti pripushennya sho metoyu ye znajti pravilo z nizkoyu jmovirnistyu V cij versiyi eksperimentu uchasniki buli nabagato uspishnishi Yaksho pravilo T vklyuchaye potochnu gipotezu H todi pozitivnij test vivchennya H dlya z yasuvannya chi vono T ne pokazhe sho gipoteza hibna Yaksho spravzhnye pravilo T chastkovo peretinayetsya z potochnoyu gipotezoyu H to sprostuvannya gipotezi H potencijno mozhlive i pozitivnim i negativnim testom Koli robocha gipoteza H vklyuchaye spravzhnye pravilo T to pozitivni testi yedinij shlyah sprostuvati H V svitli ciyeyi ta inshih kritik fokus doslidzhen zmistivsya vid pidtverdzhennya proti sprostuvannya do doslidzhennya chi lyudi testuyut gipotezi informativnim shlyahom abo neinformativnim ale pozitivnim Poshuk spravzhnogo pidtverdzhuvalnogo uperedzhennya primusiv psihologiv podivitisya na shirokij spektr naslidkiv obrobki lyudinoyu informaciyi PoyasnennyaPidtverdzhuvalne uperedzhennya chasto viznachayetsya yak rezultat avtomatichnih nenavmisnih strategij a ne zumisnogo obmanu Vidpovidno do Roberta Makkuna najbilsh uperedzhena obrobka informaciyi vidbuvayetsya vnaslidok kombinaciyi holodnogo kognitivnogo ta garyachogo motivovanogo emocijnogo mehanizmiv Kognitivni poyasnennya pidtverdzhuvalnogo uperedzhennya zasnovani na obmezhennyah lyudskoyi zdatnosti do obrobki skladnih zavdan ta vidpovidnih skorochennyah shlyahu sho pri comu vikoristovuyutsya i nazivayutsya Napriklad lyudi mozhut ocinyuvati nadijnist svidchen vikoristovuyuchi evristiku dostupnosti tobto te naskilki legko yakas ideya spadaye na dumku Mozhlivo takozh sho lyudi mozhut odnochasno fokusuvatis lishe na odnij dumci z yakogos pitannya tomu yim skladno paralelno testuvati alternativni gipotezi Insha evristika ce strategiya pozitivnih testiv yaku viyavili Klejman ta Ha tobto koli lyudi testuyut gipotezu shlyahom vivchennya tih vipadkiv v yakih voni ochikuyut proyav harakteristiki abo nastannya podiyi yaku voni pidtrimuyut Cya evristika unikaye skladnogo abo nemozhlivogo zavdannya z yasuvati naskilki diagnostichnim bude kozhne mozhlive pitannya Odnak taka evristika ne ye povnistyu nadijnoyu tomu lyudi ne bachat viklikiv svoyim nayavnim perekonannyam Motivacijni poyasnennya pidtverdzhuvalnogo uperedzhennya vklyuchayut vpliv bazhannya na sho dekoli nazivayut prijnyattya bazhanogo za dijsne Vidomo sho lyudi nadayut perevagu priyemnim dumkam nad nepriyemnimi bagatma shlyahami princip Polianni Pri zastosuvanni do argumentiv abo dzherel dokaziv take stavlennya mozhe poyasniti chomu z bilshoyu jmovirnistyu viryat bazhanim visnovkam Vidpovidno do rezultativ eksperimentiv yaki manipulyuvali bazhanistyu visnovkiv lyudi vimagayut visokoyi yakosti dokaziv dlya nepriyemnih idej ta prijmayut nizkij standart dlya idej yakim voni nadayut perevagu Inshimi slovami dlya odnih idej voni pitayut Chi mozhu ya comu viriti a dlya inshih Chi vimushenij ya comu viriti I hocha postijnist ye bazhanoyu harakteristikoyu stavlen nadmirne pragnennya do postijnosti ce potencijne dzherelo uperedzhennya oskilki vono mozhe zavaditi lyudini nejtralno ocinyuvati novu neochikuvanu informaciyu Socialnij psiholog Ziva Kunda poyednala kognitivnu ta motivacijnu teoriyu dovodyachi sho motivaciya stvoryuye uperedzhennya ale same kognitivni faktori viznachayut jogo velichinu Poyasnennya v terminah ziskiv i vitrat pripuskayut sho lyudi ne prosto nejtralno testuyut gipotezi a ocinyuyut vartist riznih pomilok Vikoristovuyuchi ideyievolyucijnoyi psihologiyi Dzhejms Fridrih pripuskaye sho pri testuvanni gipotezi lyudina v pershu chergu namagayetsya uniknuti najbilsh vartisnih pomilok a ne znajti istinu Napriklad robotodavci pri spivbesidi z potencijnim pracivnikom mozhut staviti odnoboki pitannya oskilki yih fokus u viyavlenni nepridatnih kandidativ Utochnennya ciyeyi teoriyi Yakovom Tropom ta Akivoyu Libermanom peredbachaye sho lyudina porivnyuye dva riznih tipi pomilok prijnyattya hibnoyi gipotezi ta vidkidannya istinnoyi gipotezi Napriklad yaksho htos nedoocinit chesnist druga vin mozhe postavitis do nogo z pidozroyu ta vtratiti druzhbu pereocinka jogo chesnosti takozh mozhe dorogo obijtis ale v porivnyanni menshe U takomu vipadku racionalnim ye shukati ocinyuvati ta pam yatati chesnist druga uperedzheno na jogo korist Koli skladayetsya pershe vrazhennya pro kogos sho vin ye introvert abo ekstravert pitannya yaki vidpovidayut takomu vrazhennyu zdayutsya bilsh empatichnimi Tomu pri rozmovi z jmovirnim introvertom zdayetsya sho demonstraciyeyu krashih ye pitannya Vi pochuvayetes niyakovo v socialnih situaciyah a ne Vam podobayutsya galaslivi vechirki Zv yazok mizh pidtverdzhuvalnim uperedzhennyam ta socialnimi navichkami buv pidtverdzhenij doslidzhennyam yak studenti znajomlyatsya z inshimi lyudmi Studenti z visokim stupenem yaki bilsh chutlivi do svogo otochennya ta socialnih norm stavili bilsh vidpovidni zapitannya pri opituvanni visokostatusnih chleniv profesorskogo skladu universitetu nizh pri znajomstvi z takimi zh studentami yak voni Psihologi Dzhennifer Lerner ta Filip Tetlok viriznyayut dva riznih vidi procesu mislennya nejtralno rozglyadaye rizni tochki zoru ta namagayetsya peredbachiti vsi mozhlivi zaperechennya do pevnoyi poziciyi a pidtverdzhuvalne mislennya namagayetsya vipravdati pidtverditi pevnu tochku zoru Lerner ta Tetlok vvazhayut sho koli lyudina ochikuye sho yij bude potribno obgruntuvati svoyu poziciyu inshim lyudyam chiya poziciya yim uzhe vidoma voni mayut tendenciyu prijmati poziciyu shozhu na poziciyu cih lyudej a potim vikoristovuyut pidtverdzhuvalne mislennya dlya posilennya vlasnoyi poziciyi Odnak yaksho zovnishnya storona nadmirno agresivna abo kritichna lyudi povnistyu vidmovlyayutsya vid rozmirkovuvannya ta prosto namagayutsya vstanoviti vlasnu poziciyu bez obgruntuvannya Lerner ta Tetlok stverdzhuyut sho lyudi primushuyut sebe dumati kritichno ta logichno lishe todi koli voni znayut zazdalegid sho yim treba bude poyasnyuvati svoyi dumki inshim dobre poinformovanim lyudyam yaki spravdi zacikavleni v istini ta chiyi poglyadi voni she ne znayut Oskilki vsi ci umovi ridko zbigayutsya na dumku zgadanih psihologiv perevazhnu chastinu chasu lyudi vikoristovuyut pidtverdzhuvalne mislennya NaslidkiDlya finansiv Vnaslidok pidtverdzhuvalnogo uperedzhennya investori mozhut diyati z nadmirnoyu vpevnenistyu ignoruyuchi svidchennya sho yihni strategiyi prizvedut do vtrati groshej U doslidzhennyah shodo politichnih viborchih rinkiv akcij tobto rinkiv priv yazanih do rezultativ viboriv investori otrimuvali bilshe pributku yaksho voni ne piddavalisya uperedzhennyu Napriklad uchasniki yaki reaguvali na vistup kandidata na posadu nejtralno a ne yak palki prihilniki mali bilshu jmovirnist otrimati pributok Dlya nejtralizaciyi vplivu pidtverdzhuvalnogo uperedzhennya investori mozhut sprobuvati timchasovo pristati na protilezhni poglyadi V odnij z tehnik voni povinni uyaviti sho vsi yihni investiciyi provalilisya ta poyasniti sobi chomu tak mozhe statisya Dlya fizichnogo ta rozumovogo zdorov ya Psiholog Rejmond Nikerson zvinuvachuye pidtverdzhuvalne uperedzhennya u neefektivnih medichnih procedurah sho stolittyami vikoristovuvalis do poyavi naukovoyi medicini Yaksho paciyent oduzhuvav medichna vlada vvazhala likuvannya uspishnim zamist togo shob pereviriti alternativni poyasnennya napriklad sho zavershivsya perebig hvorobi Uperedzhene uzagalnennya ye faktorom i v suchasnij privablivosti alternativnoyi medicini chiyi prihilniki sprijmayut nedovedeni dokazi yiyi pozitivnogo vplivu odnak nadzvichajno kritichni do naukovih svidchen Kognitivna psihoterapiya rozroblena Aaronom Bekom na pochatku 1960 h rokiv ostannim chasom stala populyarnim pidhodom Vidpovidno do Beka chinnikom depresiyi ye uperedzhena obrobka informaciyi Jogo pidhid navchaye lyudej stavitis do informaciyi neuperedzheno zamist selektivnogo pidsilennya negativnih poglyadiv na zhittya Zgidno z doslidzhennyami fobiyi ta ipohondriya takozh vikoristovuyut pidtverdzhuvalne uperedzhennya koli lyudina stikayetsya z lyakayuchoyu abo nebezpechnoyu informaciyeyu Dlya politiki ta yurisprudenciyi Igrovi sudi dozvolyayut naukovcyam vivchati pidtverdzhuvalni uperedzhennya v realistichnij obstanovci Nikerson dovodit sho sudzhennya v yuridichnomu ta politichnomu konteksti ye dekoli pidsvidomo uperedzhenim bo nadayetsya perevaga visnovkam yaki vzhe buli prijnyati suddyami zhuri prisyazhnih abo uryadami Oskilki dokazi svidchennya na sudi prisyazhnih mozhut buti skladnimi neodnoznachnimi a prisyazhni chasto prijmayut svoyi rishennya shodo verdiktu dostatno rano na procesi to slid ochikuvati efektu polyarizaciyi stavlen Cya gipoteza sho prisyazhni stavatimut bilsh kategorichnimi v svoyih poglyadah u miru rozglyadu sudom dokaziv svidchen bula pidtverdzhena v eksperimentah z igrovimi sudami nespravzhni sudi yaki vikoristovuyutsya dlya vidpracyuvannya advokatami promov abo dlya navchannya studentiv sudovoyi praktiki Pidtverdzhuvalne uperedzhennya maye vpliv i v slidchij angl inquisitorial sistemi kriminalnogo pravosuddya v romano germanskomu pravi i supernickij angl adversarial sistemi kriminalnogo pravosuddya v anglo saksonskomu pravi Pidtverdzhuvalne uperedzhennya mozhe buti chinnikom u stvorenni abo prodovzhenni konfliktiv vid emocijno zaryadzhenih superechok do voyen interpretuyuchi dokazi ta svidchennya na svoyu korist kozhna zi storin konfliktu mozhe stati nadmirno vpevnenoyu v tomu sho yiyi poziciya silnisha Z inshogo boku pidtverdzhuvalne uperedzhennya mozhe mati naslidkom ignoruvannya abo nepravilnu interpretaciyu oznak konfliktu sho rozpochinayetsya abo zarodzhuyetsya Napriklad psihologi Styuart Sazerlend ta Tomas Kida kozhen okremo vvazhali sho admiral SShA prodemonstruvav pidtverdzhuvalne uperedzhennya koli ne zvernuv uvagi na pershi oznaki yaponskogo napadu na Perl Garbor Amerikanskij profesor Filip Tetlok protyagom dvoh desyatilit zdijsnyuvav doslidzhennya politichnih ekspertiv bulo zibrano 28 tisyach prognoziv ta z yasuvav sho v cilomu yih prognozi neznachno vidriznyalis vid vipadkovih ta buli girshi za komp yuternij algoritm Vin podiliv ekspertiv na lisic yaki dotrimuvalisya bagatoh gipotez ta yizhakiv yaki buli bilsh dogmatichni V cilomu prognozi yizhakiv buli mensh tochnimi Tetlok poyasnyuvav yih nevdachu pidtverdzhuvalnim uperedzhennyam zokrema yih nezdatnistyu vikoristovuvati novu informaciyu yaka superechila yih teoriyam Dlya paranormalnogo Odnim z faktoriv privablivosti ekstrasensornih zchituvan v tomu sho ti hto zvertayetsya do ekstrasensiv zastosovuyut pidtverdzhuvalne uperedzhennya sho uzgodzhuye tverdzhennya ekstrasensa z yihnim vlasnim zhittyam Koli ekstrasens kazhe bagato neodnoznachnih tverdzhen vin daye kliyentu bilshe mozhlivostej znajti vidpovidnist Ce odna z tehnik koli ekstrasens mozhe nadati sub yektivno vrazhayuchij opis kliyenta bez bud yakoyi pervinnoyi informaciyi pro nogo Vidomij kanadsko amerikanskij ilyuzionist ta skeptik Dzhejms Rendi porivnyav rozshifrovku zchituvannya ta rozpovid kliyenta pro nogo i pobachiv sho v kliyenta bulo virazhene selektivne prigaduvannya pro popadannya Yaskravoyu ilyustraciyeyu pidtverdzhuvalnogo uperedzhennya v realnomu sviti a ne v laboratoriyi Nikerson vvazhaye numerologichnu praktiki poshuku znachen ta znannya u proporciyah yegipetskih piramid Oskilki isnuye znachna kilkist obmiriv yaki mozhna zdijsniti napriklad v Piramidi Heopsa i bagato shlyahiv dlya yih kombinuvannya ta interpretaciyi to ti hto divitsya na dani vibirkovo majzhe 100 znajdut vrazhayuchu uzgodzhenist napriklad z vimirami Zemli Dlya nauki Naukove mislennya viriznyaye z pomizh inshih vidiv mislennya poshuk ne lishe pidtverdzhuyuchih a j sprostovuyuchih dokaziv Odnak ne raz v istoriyi nauki vcheni chinili sprotiv novim vidkrittyam vnaslidok selektivnoyi interpretaciyi abo ignoruvannya neprijnyatnih danih Poperedni doslidzhennya pokazali sho ocinka yakosti naukovih doslidzhen osoblivo chutliva do pidtverdzhuvalnogo uperedzhennya a same ne odin raz naukovci vishe ocinyuvali doslidzhennya rezultati yakih zbigalisya z poperednimi perekonannyami cih naukovciv nizh ti yaki ne vidpovidali yih perekonannyam Hocha v ramkah naukovogo mislennya yaksho doslidzhuvane pitannya suttyeve pobudova eksperimentu pravilna a dani chitko ta povno opisani to rezultati ye vazhlivimi dlya naukovogo tovaristva i ne povinni rozglyadatisya z uperedzhennyam nezalezhno vid togo vidpovidayut voni potochnim teoriyam chi ni V konteksti naukovogo doslidzhennya pidtverdzhuvalni uperedzhennya mozhut pidtrimuvati teoriyi chi programi doslidzhen navit yaksho dokazi na yih pidtrimku nedostatni abo superechlivi sho osoblivo chasto stavalosya v galuzi parapsihologiyi Pidtverdzhuvalne uperedzhennya eksperimentatora mozhe potencijno vplinuti na te pro yaki dani vin povidomlyaye Dani yaki konfliktuyut z jogo ochikuvannyami mozhut vidkidatisya legshe sho prizvodit do tak zvanogo efektu yashika dlya dokumentiv Dlya podolannya takoyi tendenciyi navchannya naukovciv vklyuchaye shlyahi zapobigannya cogo uperedzhennya Napriklad taki rechi yak randomizovane kontrolovane doslidzhennya u planuvanni eksperimentu u poyednanni z yih sistematichnim oglyadom spryamovani na minimizaciyu dzherel uperedzhennya Socialnij proces recenzuvannya kolegami takozh vvazhayetsya shlyahom dlya zmenshennya vplivu uperedzhen okremih naukovciv hocha same po sobi recenzuvannya mozhe zaznavati vplivu takih uperedzhen Takim chinom pidtverdzhuvalne uperedzhennya mozhe osoblivo shkoditi ob yektivnim ocinkam tih rezultativ sho ne vidpovidayut gipotezi oskilki uperedzheni osobistosti mozhut vvazhati taki rezultati slabkimi po suti ta ne zamislyuvatisya pro neobhidnist pereglyadu yih perekonan Naukovci yaki proponuyut shos nove chasto stikayutsya zi sprotivom z boku naukovogo tovaristva a doslidzhennya z kontroversijnimi rezultatami chasto otrimuye rozgromni recenziyi Dlya samoocinki Socialni psihologi identifikuvali dvi tendenciyi sered togo yak lyudi shukayut abo interpretuyut informaciyu pro sebe pragnennya zakripiti pidsiliti nayavnu samoocinku ta pragnennya otrimati pozitivnu reakciyu Obidvi tendenciyi realizuyutsya z zaluchennyam pidtverdzhuvalnih uperedzhen V eksperimentah koli lyudi otrimuvali reakciyu na sebe sho superechit yih samoocinci voni z menshoyu jmovirnistyu zvertali na neyi uvagu chi zapam yatovuvali nizh koli otrimuvali pidtverdzhuyuchu reakciyu Voni zmenshuvali vpliv takoyi informaciyi interpretuyuchi yiyi yak nenadijnu Shozhi eksperimenti pokazali sho lyudi nadayut perevagu pozitivnij reakciyi ta lyudyam yaki tak reaguyut pered negativnoyu Div takozhPortal Psihologiya Pomilka vibirkovih dokaziv en en Zaperechennya psihologiya Uperedzhennya doslidnika Bulbashka filtriv Efekt vorozhih ZMI Perelik kognitivnih uperedzhen Efekt ochikuvan sposterigacha en Uperedzhennya publikaciyi en Efekt Buki Konflikt interesiv Kritichne mislennya Perelik kognitivnih uperedzhen en NotatkiGenetik Devid Perkins vigadav termin uperedzhennya moyeyi storoni koli posilavsya na nadannya perevagi moyij storoni problemi Baron 2000 s 195 Tekst v citovanij statti Tuhman 1984 opisala formu realizaciyi pidtverdzhuvalnogo uperedzhennya v procesi vipravdannya politik uhvalenih uryadom Koli yakas politika bula uhvalena ta zaprovadzhena vsi podalshi diyi ye zusillyami z yiyi vipravdannya st 245 na prikladi politiki yaka prizvela do uchasti SShA u vijni u V yetnami de armiya SShA bula prisutnya 16 rokiv popri chislenni dokazi sho z samogo pochatku ce bulo ne vipravdano Tverdolobist dzherelo samoobmanu ce faktor yakij maye na divo veliku rol v uryadi Vin skladayetsya z ocinki situaciyi v terminah ranishe ustalenih dumok pro neyi povnistyu ignoruyuchi abo vidkidayuchi bud yaki protilezhni znaki Ce diyati yak hochesh odnochasno ne dozvolyayuchi sobi vidvertatisya na fakti Jogo vershinoyu ye tverdzhennya istorikiv pro Filipa II Gabsburgskogo chiya tverdolobist perevershila tverdolobist vsih praviteliv zhodnij priklad provalu jogo politiki ne staviv pid sumniv jogo viru u pritamannu cij politici doskonalist st 7 Durist na yiyi dumku ye odniyeyu z form samoobmanu sho harakterizuyetsya napolyagannyam na dumkah yaki vkorenilisya nezalezhno vid dokaziv protilezhnogo st 209 Uperedzhennya asimilyaciyi inshij termin yakij vikoristovuyetsya dlya uperedzhenoyi interpretaciyi informaciyi Risen ta Gilovich 2007 s 113 Vin takozh vikoristovuvav termin uperedzhennya verifikaciyi Poletiek 2001 s 73 PrimitkiPlous 1993 s 233 Nickerson Raymond S June 1998 pidtverdzhuvalne uperedzhennya A Ubiquitous Phenomenon in Many Guises Review of General Psychology 2 2 175 220 doi 10 1037 1089 2680 2 2 175 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a access date vimagaye url dovidka Darley John M Gross Paget H 2000 A Hypothesis Confirming Bias in Labelling Effects u Stangor Charles red Stereotypes and prejudice essential readings Psychology Press s 212 ISBN 978 0 86377 589 5 OCLC 42823720 Risen ta Gilovich 2007 Zweig Jason 19 listopada 2009 Wall Street Journal Dow Jones amp Company arhiv originalu za 1 bereznya 2010 procitovano 13 chervnya 2010 Nickerson 1998 s 177 178 Kunda 1999 s 112 115 Baron 2000 s 162 164 Kida 2006 s 162 165 Devine Patricia G Hirt Edward R Gehrke Elizabeth M 1990 Diagnostic and confirmation strategies in trait hypothesis testing Journal of Personality and Social Psychology American Psychological Association 58 6 952 963 doi 10 1037 0022 3514 58 6 952 ISSN 1939 1315 Trope Yaacov Bassok Miriam 1982 Confirmatory and diagnosing strategies in social information gathering Journal of Personality and Social Psychology American Psychological Association 43 1 22 34 doi 10 1037 0022 3514 43 1 22 ISSN 1939 1315 Klayman Joshua Ha Young Won 1987 PDF Psychological Review American Psychological Association 94 2 211 228 doi 10 1037 0033 295X 94 2 211 ISSN 0033 295X arhiv originalu PDF za 1 zhovtnya 2011 procitovano 14 serpnya 2009 Oswald ta Grosjean 2004 s 82 83 Kunda Ziva Fong G T Sanitoso R Reber E 1993 Directional questions direct self conceptions Journal of Experimental Social Psychology Society of Experimental Social Psychology 29 62 63 ISSN 0022 1031 via Fine 2006 s 63 65 Shafir E 1993 Choosing versus rejecting why some options are both better and worse than others Memory and Cognition 21 4 546 56 doi 10 3758 bf03197186 PMID 8350746 via Fine 2006 s 63 65 Snyder Mark Swann Jr William B 1978 Hypothesis Testing Processes in Social Interaction Journal of Personality and Social Psychology American Psychological Association 36 11 1202 1212 doi 10 1037 0022 3514 36 11 1202 via Poletiek 2001 s 131 Kunda 1999 s 117 118 Albarracin D Mitchell A L 2004 The Role of Defensive Confidence in Preference for Proattitudinal Information How Believing That One Is Strong Can Sometimes Be a Defensive Weakness Personality and Social Psychology Bulletin 30 12 1565 1584 doi 10 1177 0146167204271180 Fischer P Fischer Julia K Aydin Nilufer Frey Dieter 2010 Physically Attractive Social Information Sources Lead to Increased Selective Exposure to Information Basic and Applied Social Psychology 32 4 340 347 doi 10 1080 01973533 2010 519208 Stanovich K E West R F Toplak M E 2013 Myside Bias Rational Thinking and Intelligence Current Directions in Psychological Science 22 4 259 264 doi 10 1177 0963721413480174 Mynatt Clifford R Doherty Michael E Tweney Ryan D 1978 Consequences of confirmation and disconfirmation in a simulated research environment Quarterly Journal of Experimental Psychology 30 3 395 406 doi 10 1080 00335557843000007 Kida 2006 s 157 Lord Charles G Ross Lee Lepper Mark R 1979 Biased assimilation and attitude polarization The effects of prior theories on subsequently considered evidence Journal of Personality and Social Psychology American Psychological Association 37 11 2098 2109 doi 10 1037 0022 3514 37 11 2098 ISSN 0022 3514 Baron 2000 s 201 202 Vyse 1997 s 122 Taber Charles S Lodge Milton July 2006 Motivated Skepticism in the Evaluation of Political Beliefs American Journal of Political Science Midwest Political Science Association 50 3 755 769 doi 10 1111 j 1540 5907 2006 00214 x ISSN 0092 5853 Westen Drew Blagov Pavel S Harenski Keith Kilts Clint Hamann Stephan 2006 PDF Journal of Cognitive Neuroscience Massachusetts Institute of Technology 18 11 1947 1958 doi 10 1162 jocn 2006 18 11 1947 PMID 17069484 arhiv originalu PDF za 24 03 2012 procitovano 14 serpnya 2009 Gadenne V Oswald M 1986 Entstehung und Veranderung von Bestatigungstendenzen beim Testen von Hypothesen Formation and alteration of confirmatory tendencies during the testing of hypotheses Zeitschrift fur experimentelle und angewandte Psychologie 33 360 374 via Oswald ta Grosjean 2004 s 89 Hastie Reid Park Bernadette 2005 The Relationship Between Memory and Judgment Depends on Whether the Judgment Task is Memory Based or On Line u Hamilton David L red Social cognition key readings New York Psychology Press s 394 ISBN 0 86377 591 8 OCLC 55078722 Oswald ta Grosjean 2004 s 88 89 Stangor Charles McMillan David 1992 Memory for expectancy congruent and expectancy incongruent information A review of the social and social developmental literatures Psychological Bulletin American Psychological Association 111 1 42 61 doi 10 1037 0033 2909 111 1 42 Snyder M Cantor N 1979 Testing hypotheses about other people the use of historical knowledge Journal of Experimental Social Psychology 15 4 330 342 doi 10 1016 0022 1031 79 90042 8 via Goldacre 2008 s 231 Kunda 1999 s 225 232 Sanitioso Rasyid Kunda Ziva Fong G T 1990 Motivated recruitment of autobiographical memories Journal of Personality and Social Psychology American Psychological Association 59 2 229 241 doi 10 1037 0022 3514 59 2 229 ISSN 0022 3514 PMID 2213492 Levine L Prohaska V Burgess S L Rice J A Laulhere T M 2001 Remembering past emotions The role of current appraisals Cognition and Emotion 15 393 417 doi 10 1080 02699930125955 Safer M A Bonanno G A Field N 2001 It was never that bad Biased recall of grief and long term adjustment to the death of a spouse Memory 9 3 195 203 doi 10 1080 09658210143000065 Russell Dan Jones Warren H 1980 When superstition fails Reactions to disconfirmation of paranormal beliefs Personality and Social Psychology Bulletin Society for Personality and Social Psychology 6 1 83 88 doi 10 1177 014616728061012 ISSN 1552 7433 via Vyse 1997 s 121 Kuhn Deanna Lao Joseph March 1996 Effects of Evidence on Attitudes Is Polarization the Norm Psychological Science American Psychological Society 7 2 115 120 doi 10 1111 j 1467 9280 1996 tb00340 x Baron 2000 s 201 Miller A G McHoskey J W Bane C M Dowd T G 1993 The attitude polarization phenomenon Role of response measure attitude extremity and behavioral consequences of reported attitude change Journal of Personality and Social Psychology 64 4 561 574 doi 10 1037 0022 3514 64 4 561 The Skeptic s Dictionary Arhiv originalu za 6 lyutogo 2017 Procitovano 26 kvitnya 2012 Silverman Craig 17 chervnya 2011 Columbia Journalism Review Arhiv originalu za 22 grudnya 2016 Procitovano 1 travnya 2012 Koli Vashi najsilnishi perekonannya piddayutsya sumnivu dokazami protilezhnogo Vashi perekonannya pidsilyuyutsya Nyhan Brendan Reifler Jason 2010 PDF Political Behavior 32 2 303 330 doi 10 1007 s11109 010 9112 2 Arhiv originalu PDF za 30 lipnya 2014 Procitovano 1 travnya 2012 Ross Lee Anderson Craig A 1982 Shortcomings in the attribution process On the origins and maintenance of erroneous social assessments u Kahneman Daniel Slovic Paul Tversky Amos red Judgment under uncertainty Heuristics and biases Cambridge University Press s 129 152 ISBN 978 0 521 28414 1 OCLC 7578020 Nickerson 1998 s 187 Kunda 1999 s 99 Ross Lee Lepper Mark R Hubbard Michael 1975 Perseverance in self perception and social perception Biased attributional processes in the debriefing paradigm Journal of Personality and Social Psychology American Psychological Association 32 5 880 892 doi 10 1037 0022 3514 32 5 880 ISSN 0022 3514 PMID 1185517 via Kunda 1999 s 99 Anderson Craig A Lepper Mark R Ross Lee 1980 Perseverance of Social Theories The Role of Explanation in the Persistence of Discredited Information Journal of Personality and Social Psychology American Psychological Association 39 6 1037 1049 doi 10 1037 h0077720 ISSN 0022 3514 Baron 2000 s 197 200 Fine 2006 s 66 70 Plous 1993 s 164 166 Redelmeir D A Tversky Amos 1996 On the belief that arthritis pain is related to the weather Proceedings of the National Academy of Sciences 93 7 2895 2896 doi 10 1073 pnas 93 7 2895 via Kunda 1999 s 127 Kunda 1999 s 127 130 Plous 1993 s 162 164 Adaptovano z Fielder Klaus 2004 Illusory correlation u Pohl Rudiger F red Cognitive Illusions A Handbook on Fallacies and Biases in Thinking Judgement and Memory Hove UK Psychology Press s 103 ISBN 978 1 84169 351 4 OCLC 55124398 Baron 2000 s 195 196 Thucydides 4 108 4 Alighieri Dante Paradiso canto XIII 118 120 Bacon Francis 1620 Novum Organum reprinted in Burtt E A red 1939 The English philosophers from Bacon to Mill New York Random House s 36 via Nickerson 1998 s 176 Lev Tolstoj Chto takoe iskusstvo 6 veresnya 2014 u Wayback Machine 1899 Citata Ya znayu chto bolshinstvo ne tolko schitayushihsya umnymi lyudmi no dejstvitelno ochen umnye lyudi sposobnye ponyat samye trudnye rassuzhdeniya nauchnye matematicheskie filosofskie ochen redko mogut ponyat hotya by samuyu prostuyu i ochevidnuyu istinu no takuyu vsledstvie kotoroj prihoditsya dopustit chto sostavlennoe imi inogda s bolshimi usiliyami suzhdenie o predmete suzhdenie kotorym oni gordyatsya kotoromu oni pouchali drugih na osnovanii kotorogo oni ustroili vsyu svoyu zhizn chto eto suzhdenie mozhet byt lozhno Arhiv originalu za 5 serpnya 2014 Procitovano 8 veresnya 2014 Gale Maggie Ball Linden J 2002 Does Positivity Bias Explain Patterns of Performance on Wason s 2 4 6 task u Gray Wayne D Schunn Christian D red Proceedings of the Twenty Fourth Annual Conference of the Cognitive Science Society Routledge s 340 ISBN 978 0 8058 4581 5 OCLC 469971634 Wason Peter C 1960 On the failure to eliminate hypotheses in a conceptual task Quarterly Journal of Experimental Psychology Psychology Press 12 3 129 140 doi 10 1080 17470216008416717 ISSN 1747 0226 Nickerson 1998 s 179 Lewicka 1998 s 238 Oswald ta Grosjean 2004 s 79 96 Wason Peter C 1968 Reasoning about a rule Quarterly Journal of Experimental Psychology Psychology Press 20 3 273 28 doi 10 1080 14640746808400161 ISSN 1747 0226 Sutherland Stuart 2007 Irrationality vid 2nd London Pinter and Martin s 95 103 ISBN 978 1 905177 07 3 OCLC 72151566 Barkow Jerome H Cosmides Leda Tooby John 1995 The adapted mind evolutionary psychology and the generation of culture Oxford University Press US s 181 184 ISBN 978 0 19 510107 2 OCLC 33832963 Oswald ta Grosjean 2004 s 81 82 86 87 Lewicka 1998 s 239 Tweney Ryan D Doherty Michael E Worner Winifred J Pliske Daniel B Mynatt Clifford R Gross Kimberly A Arkkelin Daniel L 1980 Strategies of rule discovery in an inference task The Quarterly Journal of Experimental Psychology Psychology Press 32 1 109 123 doi 10 1080 00335558008248237 ISSN 1747 0226 Experiment IV Oswald ta Grosjean 2004 s 86 89 Hergovich Schott ta Burger 2010 Maccoun 1998 Friedrich 1993 s 298 Kunda 1999 s 94 Nickerson 1998 s 198 199 Nickerson 1998 s 200 Nickerson 1998 s 197 Baron 2000 s 206 Matlin Margaret W 2004 Pollyanna Principle u Pohl Rudiger F red Cognitive Illusions A Handbook on Fallacies and Biases in Thinking Judgement and Memory Hove Psychology Press s 255 272 ISBN 978 1 84169 351 4 OCLC 55124398 Dawson Erica Gilovich Thomas Regan Dennis T October 2002 PDF Personality and Social Psychology Bulletin Society for Personality and Social Psychology 28 10 1379 1387 doi 10 1177 014616702236869 arhiv originalu PDF za 12 chervnya 2015 procitovano 30 veresnya 2009 Ditto Peter H Lopez David F 1992 Motivated skepticism use of differential decision criteria for preferred and nonpreferred conclusions Journal of personality and social psychology American Psychological Association 63 4 568 584 doi 10 1037 0022 3514 63 4 568 ISSN 0022 3514 Nickerson 1998 s 198 Oswald ta Grosjean 2004 s 91 93 Friedrich 1993 s 299 316 317 Trope Y Liberman A 1996 Social hypothesis testing cognitive and motivational mechanisms u Higgins E Tory Kruglanski Arie W red Social Psychology Handbook of basic principles New York Guilford Press ISBN 978 1 57230 100 9 OCLC 34731629 via Oswald ta Grosjean 2004 s 91 93 Dardenne Benoit Leyens Jacques Philippe 1995 Confirmation bias as a Social Skill Personality and Social Psychology Bulletin Society for Personality and Social Psychology 21 11 1229 1239 doi 10 1177 01461672952111011 ISSN 1552 7433 Shanteau James 2003 Sandra L Schneider red Cambridge u a Cambridge University Press s 445 ISBN 0 521 52718 X Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 28 serpnya 2014 Haidt Jonathan 2012 The Righteous Mind Why Good People are Divided by Politics and Religion New York Pantheon Books s 1473 4 e book edition ISBN 0 307 37790 3 Lindzey edited by Susan T Fiske Daniel T Gilbert Gardner 2010 vid 5th Hoboken N J Wiley s 811 ISBN 0 470 13749 5 Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 28 serpnya 2014 Pompian Michael M 2006 Behavioral finance and wealth management how to build optimal portfolios that account for investor biases John Wiley and Sons s 187 190 ISBN 978 0 471 74517 4 OCLC 61864118 Hilton Denis J 2001 The psychology of financial decision making Applications to trading dealing and investment analysis Journal of Behavioral Finance Institute of Behavioral Finance 2 1 37 39 doi 10 1207 S15327760JPFM0201 4 ISSN 1542 7579 Krueger David Mann John David 2009 The Secret Language of Money How to Make Smarter Financial Decisions and Live a Richer Life McGraw Hill Professional s 112 113 ISBN 978 0 07 162339 1 OCLC 277205993 Nickerson 1998 s 192 Goldacre 2008 s 233 Singh Simon Ernst Edzard 2008 Trick or Treatment Alternative Medicine on Trial London Bantam s 287 288 ISBN 978 0 593 06129 9 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Atwood Kimball 2004 Naturopathy Pseudoscience and Medicine Myths and Fallacies vs Truth Medscape General Medicine 6 1 33 Neenan Michael Dryden Windy 2004 Cognitive therapy 100 key points and techniques Psychology Press s ix ISBN 978 1 58391 858 6 OCLC 474568621 Blackburn Ivy Marie Davidson Kate M 1995 Cognitive therapy for depression amp anxiety a practitioner s guide vid 2 Wiley Blackwell s 19 ISBN 978 0 632 03986 9 OCLC 32699443 Harvey Allison G Watkins Edward Mansell Warren 2004 Cognitive behavioural processes across psychological disorders a transdiagnostic approach to research and treatment Oxford University Press s 172 173 176 ISBN 978 0 19 852888 3 OCLC 602015097 Nickerson 1998 s 191 193 Myers D G Lamm H 1976 The group polarization phenomenon Psychological Bulletin 83 4 602 627 doi 10 1037 0033 2909 83 4 602 via Nickerson 1998 s 193 194 Halpern Diane F 1987 Critical thinking across the curriculum a brief edition of thought and knowledge Lawrence Erlbaum Associates s 194 ISBN 978 0 8058 2731 6 OCLC 37180929 Roach Kent 2010 Wrongful Convictions Adversarial and Inquisitorial Themes North Carolina Journal of International Law and Commercial Regulation 35 SSRN 1619124 I supernicka i slidcha sistemi perebuvayut pid vplivom nebezpechnogo tunelnogo poglyadu abo pidtverdzhuvalnogo uperedzhennya Baron 2000 s 191 195 Kida 2006 s 155 Tetlock Philip E 2005 Expert Political Judgment How Good Is It How Can We Know Princeton N J Princeton University Press s 125 128 ISBN 978 0 691 12302 8 OCLC 56825108 Smith Jonathan C 2009 Pseudoscience and Extraordinary Claims of the Paranormal A Critical Thinker s Toolkit John Wiley and Sons s 149 151 ISBN 978 1 4051 8122 8 OCLC 319499491 Randi James 1991 James Randi psychic investigator Boxtree s 58 62 ISBN 978 1 85283 144 8 OCLC 26359284 Nickerson 1998 s 190 Nickerson 1998 s 192 194 Koehler 1993 Mahoney 1977 Proctor Robert W Capaldi E John 2006 Why science matters understanding the methods of psychological research Wiley Blackwell s 68 ISBN 978 1 4051 3049 3 OCLC 318365881 Sternberg Robert J 2007 Critical Thinking in Psychology It really is critical u Sternberg Robert J Roediger III Henry L Halpern Diane F red Critical Thinking in Psychology Cambridge University Press s 292 ISBN 0 521 60834 1 OCLC 69423179 Odni z najgirshih vipadkiv pidtverdzhuvalnogo uperedzhennya sposterigayutsya v doslidzhennyah parapsihologiyi Tut ye cile pole doslidzhen bez bud yakih silnih danih na pidtverdzhennya teorij Odnak lyudi hochut viriti i tomu znahodyat shlyahi shob prodovzhuvati viriti Shadish William R 2007 Critical Thinking in Quasi Experimentation u Sternberg Robert J Roediger III Henry L Halpern Diane F red Critical Thinking in Psychology Cambridge University Press s 49 ISBN 978 0 521 60834 3 PMID 11440947 PMID 11440947 Bibliografichnij opis z yavitsya avtomatichno cherez deyakij chas Vi mozhete pidstaviti citatu vlasnoruch abo vikoristovuyuchi bota Shermer Michael July 2006 Scientific American ISSN 0036 8733 arhiv originalu za 19 bereznya 2011 procitovano 14 serpnya 2009 PMID 21098355 PMID 21098355 Bibliografichnij opis z yavitsya avtomatichno cherez deyakij chas Vi mozhete pidstaviti citatu vlasnoruch abo vikoristovuyuchi bota Horrobin 1990 Swann William B Pelham Brett W Krull Douglas S 1989 Agreeable Fancy or Disagreeable Truth Reconciling Self Enhancement and Self Verification Journal of Personality and Social Psychology American Psychological Association 57 5 782 791 doi 10 1037 0022 3514 57 5 782 ISSN 0022 3514 PMID 2810025 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Perevirte znachennya issn dovidka Swann William B Read Stephen J 1981 Self Verification Processes How We Sustain Our Self Conceptions Journal of Experimental Social Psychology Academic Press 17 4 351 372 doi 10 1016 0022 1031 81 90043 3 ISSN 0022 1031 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Perevirte znachennya issn dovidka Story Amber L 1998 Self Esteem and Memory for Favorable and Unfavorable Personality Feedback Personality and Social Psychology Bulletin Society for Personality and Social Psychology 24 1 51 64 doi 10 1177 0146167298241004 ISSN 1552 7433 White Michael J Brockett Daniel R Overstreet Belinda G 1993 Confirmatory Bias in Evaluating Personality Test Information Am I Really That Kind of Person Journal of Counseling Psychology American Psychological Association 40 1 120 126 doi 10 1037 0022 0167 40 1 120 ISSN 0022 0167 Swann William B Read Stephen J 1981 Acquiring Self Knowledge The Search for Feedback That Fits Journal of Personality and Social Psychology American Psychological Association 41 6 1119 1128 doi 10 1037 0022 3514 41 6 1119 ISSN 0022 3514 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Perevirte znachennya issn dovidka Shrauger J Sidney Lund Adrian K 1975 Self evaluation and reactions to evaluations from others Journal of Personality Duke University Press 43 1 94 108 doi 10 1111 j 1467 6494 1975 tb00574 PMID 1142062DzherelaBaron Jonathan 2000 Thinking and deciding vid 3rd New York Cambridge University Press ISBN 0 521 65030 5 OCLC 316403966 Fine Cordelia 2006 A Mind of its Own how your brain distorts and deceives Cambridge UK Icon books ISBN 1 84046 678 2 OCLC 60668289 Friedrich James 1993 Primary error detection and minimization PEDMIN strategies in social cognition a reinterpretation of pidtverdzhuvalne uperedzhennya phenomena Psychological Review American Psychological Association 100 2 298 319 doi 10 1037 0033 295X 100 2 298 ISSN 0033 295X PMID 8483985 Goldacre Ben 2008 Bad Science London Fourth Estate ISBN 978 0 00 724019 7 OCLC 259713114 Hergovich Andreas Schott Reinhard Burger Christoph 2010 Biased Evaluation of Abstracts Depending on Topic and Conclusion Further Evidence of a pidtverdzhuvalne uperedzhennya Within Scientific Psychology Current Psychology 29 3 188 209 doi 10 1007 s12144 010 9087 5 Horrobin David F 1990 The philosophical basis of peer review and the suppression of innovation Journal of the American Medical Association 263 10 1438 1441 doi 10 1001 jama 263 10 1438 PMID 2304222 Kida Thomas E 2006 Don t believe everything you think the 6 basic mistakes we make in thinking Amherst New York Prometheus Books ISBN 978 1 59102 408 8 OCLC 63297791 Koehler Jonathan J 1993 The influence of prior beliefs on scientific judgments of evidence quality Organizational Behavior and Human Decision Processes 56 28 55 doi 10 1006 obhd 1993 1044 Kunda Ziva 1999 Social Cognition Making Sense of People MIT Press ISBN 978 0 262 61143 5 OCLC 40618974 Lewicka Maria 1998 pidtverdzhuvalne uperedzhennya Cognitive Error or Adaptive Strategy of Action Control u Kofta Miroslaw Weary Gifford Sedek Grzegorz red Personal control in action cognitive and motivational mechanisms Springer s 233 255 ISBN 978 0 306 45720 3 OCLC 39002877 Maccoun Robert J 1998 PDF Annual Review of Psychology 49 259 87 doi 10 1146 annurev psych 49 1 259 PMID 15012470 arhiv originalu PDF za 22 chervnya 2011 procitovano 28 serpnya 2014 Mahoney Michael J 1977 Publication prejudices an experimental study of confirmatory bias in the peer review system Cognitive Therapy and Research 1 2 161 175 doi 10 1007 BF01173636 Nickerson Raymond S 1998 pidtverdzhuvalne uperedzhennya A Ubiquitous Phenomenon in Many Guises Review of General Psychology Educational Publishing Foundation 2 2 175 220 doi 10 1037 1089 2680 2 2 175 ISSN 1089 2680 Oswald Margit E Grosjean Stefan 2004 pidtverdzhuvalne uperedzhennya u Pohl Rudiger F red Cognitive Illusions A Handbook on Fallacies and Biases in Thinking Judgement and Memory Hove UK Psychology Press s 79 96 ISBN 978 1 84169 351 4 OCLC 55124398 Plous Scott 1993 The Psychology of Judgment and Decision Making McGraw Hill ISBN 978 0 07 050477 6 OCLC 26931106 Poletiek Fenna 2001 Hypothesis testing behaviour Hove UK Psychology Press ISBN 978 1 84169 159 6 OCLC 44683470 Risen Jane Gilovich Thomas 2007 Informal Logical Fallacies u Sternberg Robert J Roediger III Henry L Halpern Diane F red Critical Thinking in Psychology Cambridge University Press s 110 130 ISBN 978 0 521 60834 3 OCLC 69423179 Vyse Stuart A 1997 Believing in magic The psychology of superstition New York Oxford University Press ISBN 0 19 513634 9 OCLC 35025826 Stanovich Keith 2009 What Intelligence Tests Miss The Psychology of Rational Thought New Haven CT Yale University Press ISBN 978 0 300 12385 2 zagalnij oglyad 21 November 2010 Westen Drew 2007 The political brain the role of emotion in deciding the fate of the nation PublicAffairs ISBN 978 1 58648 425 5 OCLC 86117725 Keohane Joe 11 lipnya 2010 Boston Globe NY Times arhiv originalu za 6 bereznya 2016 procitovano 28 serpnya 2014PosilannyaSkeptic s Dictionary pidtverdzhuvalne uperedzhennya 14 bereznya 2017 u Wayback Machine by Robert T Carroll Navchannya pro pidtverdzhuvalne uperedzhennya 25 lyutogo 2017 u Wayback Machine materiali dlya studentiv ta instruktora vid K H Grobman pidtverdzhuvalne uperedzhennya na You Are Not So Smart 21 bereznya 2017 u Wayback Machine Navchannya pro pidtverdzhuvalne uperedzhennya interaktivni trijki chisel 21 bereznya 2017 u Wayback Machine vid Rod McFarland dlya Simon Fraser University Brief summary of the 1979 Stanford assimilation bias study 9 bereznya 2017 u Wayback Machine by Keith Rollag Babson College