Не плутати з Російське узороччя московське узороччя або просто узороччя рос узорочье архітектурний стиль що сформувався

Не плутати з .

Російське узороччя (московське узороччя або просто узороччя; рос. узорочье) — архітектурний стиль, що сформувався в XVII столітті на території Московського царства, що характеризувався вигадливими формами, багатством декору, складністю композиції та мальовничістю силуету.

, Москва — один з найвідоміших прикладів архітектури узороччя

Історія

Однозначної думки щодо походження стилю не існує. Існують протилежні точки зору на тимчасовий зв'язок церковної і цивільної форм: одні дослідники знаходять в російському узороччі риси «обмирщення» і вказують на запозичення з цивільного зодчества (зімкнуті склепіння, карнизи, лиштви, філіровані пояски), а інші дотримуються думки про первинність для даного стилю його церковної форми. Поширена думка про зв'язок російського узороччя з європейським пізнім ренесансом і маньєризмом.

У розвитку стилю виділяють два етапи: ранній (стиль Олексія Михайловича) і пізній (стиль Федора Олексійовича). Починаючи з середини XVII століття російське узороччя еволюційно витісняється російським бароко, іноді ці поняття змішуються або помилково взаємозамінюються.

У XIX столітті російське узороччя — джерело цитат і об'єкт імітацій для архітектури еклектики і історизму. На початку XX століття узороччя є одним з основних джерел натхнення для архітектури російського модерну.

Основні характеристики

Композиція

Протягом всього періоду свого існування російське узороччя зазнає значної еволюції. Для першої половини XVII століття характерна складна просторова композиція. Типові кам'яні будівлі цього періоду — (безстовпові) храми з зімкнутим склепінням, на високому підкліті, з трапезною, приділами і дзвіницею. Вони зазвичай мають п'ять бань, невеличкі бані над приділами, шатри над ґанками і дзвіницею, яруси кокошників над склепіннями. Композиція втрачає монументальну ясність. Наос в плані має поперечну орієнтацію, таким чином збільшується ступінь індивідуального в молитві і літургії. Для другої половини XVII століття більш характерні ясні і врівноважені, нерідко симетричні, композиції. При цьому декор фасадів стає також врівноваженішим, його розміщення на фасадах підпорядковане ордеру.

Покрівля

Для стилю, як і для допетровської архітектури Росії загалом, характерні шатрові завершення храмів, дзвіниць і ґанків. Два або три шатри у таких храмах як правило не мали конструктивного значення, а були декоративним елементом. Подібними за архітектурним рішенням пам'ятками є церква Введення , Успенська церква в Нижньому Новгороді і інші. Барабани бань зазвичай були глухими, також як і шатра, будучи декоративним елементом (на відміну від світлових барабанів). Також для узороччя характерні бочкоподібні покрівлі.

Ґанок

Типові ґанки періоду узороччя були повзучими, окрім шатра для них також характерні декоративні гирки.

Декор

Архітектурі узороччя притаманні різьблені лиштви вікон (в тому числі у вигляді кокошників), багатоярусні кокошники на склепіннях, карнизи у вигляді «півнячих гребінців», кручені стовпчики, напівколонки, а в інтер'єрі — багатий кольоровий рослинний орнамент стін і склепінь. Площа декору на стінах дуже велика.

Приклади

Москва

Теремний палац у Московському Кремлі (1635–1636 роки)
(1649–1652 роки). Витягнутий з півночі на південь четверик увінчаний трьома шатрами; кубоподібний приділ Неопалимої купини покриває гірка кокошників з шатриком на барабані, між ними — двох'ярусна шатрова дзвіниця. Приміщення церкви і Неопалимівського приділу перекриті зімкнутими склепіннями. Наприкінці XVII століття прибудована одностовпна трапезна і шатровий ґанок. Наслідуючи деякі риси архітектури XVI століття, церква є одним з яскравих прикладів узороччя в Москві
(1628–1653 роки)
(1654 рік)
(1680 рік). Кубічний об'єм основного приміщення церкви покритий двома рядами кокошників, завершений п'ятьма глухими банями; із заходу з'єднаний з трапезною і шатровою дзвіницею. З північної сторони до трапезної примикає Климентівський приділ, спочатку також п'ятибанний. Декор фасадів включає карнизи, кілеподібні кокошники і напівколонки. Яскравий приклад узороччя третьої чверті XVII століття.
(1679–1682 роки)
(1676 рік)
(1649–1653 роки)
(1670–1674 роки)
(1676–1679 роки)
(1677–1692 роки)
(1673–1680 роки)
(1675 рік)
(1653 рік)
(після реставрації 1680 року)

Московська область

Смоленська область

у Вязьмі (1674–1676 роки, перебудована)

Нижньогородська область

в Нижньому Новгороді
Успенська церква в Нижньому Новгороді

Вологодська область

в Вологді (близько 1690 року). Наприкінці XVII століття в архітектуру Вологди ще не увійшло російське бароко, а дух узороччя ще не згас. Кубічний об'єм основного холодного храму стоїть на підкліті, який служить приміщенням для теплої церкви. Загальний план і силует будівлі майже симетричний за рахунок рівних за розміром прямокутної вівтарної частини і трапезної. Шатрова дзвіниця, яка примикає до трапезної, складається з трьох ярусів-восьмериків. Декор типовий для узороччя — кокошники, напівколонки (прості і строєні), слухові вікна шатра дзвіниці, розписний перспективний портал верхньої церкви, шатровий в минулому ґанок з колонами-бочками, гирками і повзучою аркою.
з палатами у Вологді (1635–1656 роки)
у Вологді (1731–1735 роки). Пам'ятка змішаного стилю узороччя та російського бароко
Гавриїло-Архангельський храм, або у Вологді та дзвіниця (1684–1689 роки)
у Вологді (1669 рік)

Калузька область

Церква Введення в с. Спас Калузького району
в (1614–1696 роки)

Владимирська область

Свято-Троїцький собор Троїцького монастиря в Муромі (1642–1643 роки)
Благовіщенський собор в Муромі (1664 рік)

Тверська область

Стрітенський собор (1674 рік)

Івановська область

в селищі Лух (1680 рік)

Тульська область

в Тулі (1692 рік)

Теремний палац в Кремлі
Теремний палац на поштовій марці Росії, 1993
Церква Трійці в Нікітниках
Церква Трійці в Нікітниках
Церква Різдва Богородиці в Путінках, фото кінця XIX ст.
Церква Різдва Богородиці в Путінках, рисунок , 1890-ті рр.
Церква Різдва Богородиці в Путінках, сучасний вигляд
Церква пророка Іллі на Воронцовому полі, фото 1900 року
Церква пророка Іллі на Воронцовому полі, сучасне фото
Церква Знамення за Петровськими воротами
Храм Миколи Чудотворця в Хамовниках
Церква Костянтина і Олени, Вологда. Фото не пізніше 1907 р.

Архітектори, пов'язані з узороччям

Павло Потєхін

Див. також

Примітки

Владимир Седов. Стиль великого посольства (рос.)
Церковь Одигитрии в Вязьме. (рос.)
Власов В. Г. Большой энциклопедический словарь изобразительного искусства В 8 т. — СПб.: ЛИТА, 2000. — 864с.: ил.
Лебедев, А. В. Московские древности — электронные издания: реалии и перспективы. (рос.)
(рос.)Академия художеств СССР. Институт теории и истории изобразительных искусств. Всеобщая история искусств. Том 2. Искусство средних веков. Книга первая. Искусство Византии, Армении, Грузии, южных славян, Древней Руси, Украины и Белоруссии. Русское искусство 17 века
Вл. В. Седов. Церковь Введения Воротынского монастыря (рос.)
Ред. Т. В. Моисеева (1989). Памятники архитектуры Москвы (російською) . Москва: Искусство.
Памятники архитектуры Москвы. Ред. Т. В. Моисеева. Искусство. 1989 г. (рос.)
Баниге В., Перцев Н. (1970). Вологда (російською) . Москва: «Искусство».

[1] Владимир Седов. Стиль великого посольства (рос.)

[Vdovichenko-2] Церковь Одигитрии в Вязьме. (рос.)

[3] Власов В. Г. Большой энциклопедический словарь изобразительного искусства В 8 т. — СПб.: ЛИТА, 2000. — 864с.: ил.

[4] Лебедев, А. В. Московские древности — электронные издания: реалии и перспективы. (рос.)

[istisk-5] (рос.)Академия художеств СССР. Институт теории и истории изобразительных искусств. Всеобщая история искусств. Том 2. Искусство средних веков. Книга первая. Искусство Византии, Армении, Грузии, южных славян, Древней Руси, Украины и Белоруссии. Русское искусство 17 века

[sed-6] Вл. В. Седов. Церковь Введения Воротынского монастыря (рос.)

[7] Ред. Т. В. Моисеева (1989). Памятники архитектуры Москвы (російською) . Москва: Искусство.

[pamarch-8] Памятники архитектуры Москвы. Ред. Т. В. Моисеева. Искусство. 1989 г. (рос.)

[9] Баниге В., Перцев Н. (1970). Вологда (російською) . Москва: «Искусство».