Четверик (архітектура)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Четверик (значення).

Четвери́к — чотирикутна у плані культова споруда або її частина, форма якої підкреслюється куполом або шатром. Притаманна українській та російській архітектурі XVII–XVIII століттях.

Церква Іоанна Богослова в Москві, Російська федерація

У храмовій архітектурі до володарювання Петра Першого форму четверика мала основна частина будівлі храму, а всередині він міг мати стовпи, що підпирають склепіння і купол.

В XVII–XVIII століттях набули поширення безстовпні храми з четвериком, перекритим хрещатим, зімкнутим або ступінчастим склепінням. В шатрових храмах і в архітектурі або московського бароко четверик часто використовувався в поєднанні надбудованим восьмигранним ярусом — восьмериком. Такий багатоярусний храм часто називають «восьмерик на четверику».

Примітки

1. Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — .

Посилання

• Четверик. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
• Четверик // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 211. — .