Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ніко́льське-Урю́піно, також «Ніко́ло-Урю́піно» (рос. Никольское-Урюпино, Николо-Урюпино) — старовинна шляхетська садиба в Підмосков'ї. З другої половини XVIII ст. належала князям Голіциним. Знаходиться в однойменному селі Іллінського сільського поселення Красногорського району Московської обл. З XVII ст. там існує кам'яна церква у пам'ять Св. Миколая Чудотворця, за якою село й отримало свою назву.
| Садиба Нікольське-Урюпіно | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Садибна церква Св. Миколая Чудотворця | ||||
55°47′42″ пн. ш. 37°11′47″ сх. д. / 55.79520000002777635° пн. ш. 37.1966200000277780° сх. д.Координати: 55°47′42″ пн. ш. 37°11′47″ сх. д. / 55.79520000002777635° пн. ш. 37.1966200000277780° сх. д. | ||||
| Статус | Не охороняється | |||
| Статус спадщини | d[1] | |||
| Країна |  Росія | |||
| Розташування | Московська область | |||
| Архітектурний стиль | Російське бароко, Класицизм, Ампір | |||
| Будівництво | XVII століття — | |||
| Сайт | nikolo-urupino.ru | |||
  Нікольське-Урюпіно (Росія) | ||||
 Нікольське-Урюпіно у Вікісховищі | ||||
Історія садиби
Історія до 1774 року
Село Ніколо-Урюпіно (Нікольське-Урюпіно) відоме з XVI століття. З 1621 року ним володів князь Одоєвський. Родині Одоєвських спочатку належало й сусіднє Архангельське. Саме за Одоєвських в селі побудована церква Миколая Чудотворця у XVII столітті. Наступні 100 років село належало різним власникам (Долгорукови, Кайсаров, знову Долгорукови). У 1774 р. у В. Долгорукова воно було придбане князем М. О. Голіциним.
Голіцинський період садиби
З 1774 року за наказом Голіцина розпочалися будівельні роботи. Невелика садиба не мала парадного, представницького характеру, який мав пізніше інший маєток Голіцина — Архангельське. Тому до її розпланування і розбудови не залучили відомих архітекторів (виняток лише один — павільйон «Білий будиночок»). Планування і комплекс будівель мали типовий для провінційної садиби характер — садибний дім (палац), садибна церква, службові приміщення, пейзажний парк, ставок.
У XIX столітті тут розмістили суконну фабрику, де працювало до 250 осіб. Садибні будівлі уникли деградації і руйнацій і проіснували до 1917 року.
Сучасність
Після 1917 року в палаці зробили музей побуту, який проіснував лише до 1929 року. Поряд з садибою розмістили військовий полігон. Садиба не мала охоронного статусу, тому незабаром стала руйнуватися. У 2007 році там сталася пожежа, вигоріли всі дерев'яні конструкції і дах. Зараз залишились лише стіни. Садиба не має хазяїна і доля її не вирішена.
Головні споруди садиби
Церква Святого Миколая Чудотворця
Церква Святого Миколая у селі — унікальна перлина архітектури XVII ст. Вона належить до рідкісних та примітних храмів старої Великої Русі. Кам'яний храм був збудований у 1664—1665 роках на місці ранішнього дерев'яного, за наказом боярина Аникити Івановича Одоєвського. Про це каже примхливий напис на білокам'яної дошці, яка збереглася в приділі. Будівничим церкви був архітектор-кріпак князів Черкасських (родичів Одоєвських) — П. С. Потєхін. Освящено храм 1667 року архієпіскопом Смоленським і Дорогобузьким Філаретом.
Окрім головного вівтаря у пам'ять Миколая Чудотворця, там існують два бокових: один у памя'ть Казанської ікони Божої Матері, другий — у пам'ять благовірних Михайла й Федора Чернігівських. У 1840 році на західному фасаді зведено кам'яну дзвіницю. Останній архівний запис з церкви належить 1910 року, у ньому містяться її страхова оцінка і опис архітектурних деталей, розміри трьох іконостасів. У підвальному приміщенні на початку XX ст. було «духове» опалення.
Служби у церкві припинилися у 1939 році, начиння втрачено. У приміщенні храму влаштовано зерносховище, згодом там розмістили сільську раду, потім комору, а надалі храм перетворили на майстерні. Протягом 25 років тут був механічний цех Красногорського механічного заводу, стояли штампувальні верстати. У 70-80-х роках у храмі провадилися реставраційні роботи, що не дало йому остаточно зруйнуватися.
Перша служба тут відбулася 1990 року, біля стіни храму, наступна у 1991 році, за вівтарем. Храм повернули вірянам 1991 року. Незважаючи на злигодній стан церкви (відсутність ікон, опалення, електрики), служби провадилися регулярно. Відтоді почалося відновлення, яке триває й досі. На теперішній час відновлені приміщення головного та Казанського вівтарів, доброустроєні цвинтар та храмова територія. При церкві відкрито недільну школу.
Садибний дім
Садибний дім (палац) збудовано у 1809—1810 роках у стилі провінційного ампіру. Ззовні палац виглядає дуже скромно: із прикрас тільки портик з чотирма тосканськими колонами і фронтон. Усі цікавинки були перенесені в інтер'єри й їхні наповнення. Розпланування було анфіладою, де були вітальні, будуар господині, кабінет господаря з колекцією люльок та зброї, кутова кімната-їдальня, бібліотека, портретна галерея. В останній розмістили портрети в повний зріст представників родини Голіциних пензля кріпака Іванова та пензля італійця Молінарі. Стінописи зображали квіти та орнаменти у стилі ампір.
Родзинкою садиби була бібліотека. Голіцини вивезли сюди велику бібліотеку з садиби Архангельске разом з книжковими шафами. Шафи настільки сподобались новому господарю Архангельського, що Юсупов наказав виготовити їх копії і розмістив в своїй бібліотеці. Ймовірно, тут був і архів родини Голіциних. Архів господарів садиби Голіциних не зберігся.
Біля палацу знаходяться руїни колишнього кухонного флігеля.
Павільйон «Білий будиночок»
Окрасою садиби був павільйон «Білий будиночок» у стилі класицизму. Дивовижні інтер'єри цієї унікальної будови остаточно знищено на початку XXI ст. Його архітектор невідомий. Надзвичайна мистецька цінність архітектури і унікальні стінописи з використанням золота на тлі орнаментів викликають припущення про твір видатного архітектора та декоратора. Серед кандидатів на створення унікальної споруди — Ж. Ж. де Герн, автор проєкту Палацу в Архангельському.
Сперечання викликає і його призначення. Парадна, палацового рівня архітектура і унікальні стінописи павільйону свідчать, що він слугував, здогадно, для проведення тут дозвілля. Подібними будовами є павільйони «ермітаж» (від фр. hermitage — «самітність»), що існували в садах стилю бароко. Збудований єдним блоком павільйон має кілька приміщень: крихітний вестибюль, «Золота зала» (див. фото), невеличкі «Сіра» та «Блакитна» вітальні, «Зелений кабінет» тощо. Кімнати розташовано одна за одною — анфіладою. Парадний фасад тричастинний, кожна частина підкреслена трикутним фронтоном. Будівля має дев'ять осей симетрії, над вікнами розміщені рельєфи. До будиночка примикають два бічні портали з колонами, а центр прикрашений тричастинним вікном. На протилежному фасаді — лоджия. Майже зразкову класичну архітектуру доповнювали два сфінкси з жіночими головами — елементи модного на початку XIX ст. єгипетського (точніше, псевдоєгипетського) стилю. На збережених фото інтер'єрів — елегантні меблі стилю ампір, каміни з годинниками, порцеляна і бронза. Одна із зал має балкон-галерею для музикантів.
На початок XXI століття павільйон захаращений, ніяк не використовується. Прийнято рішення про його реставрацію, яка триває з 2005 року.
Див. також
Примітки
- Постановление Правительства Московской области № 84/9 от 15.03.2002
- . Архів оригіналу за 14 березня 2022.
- Безсонов С. В. Архангельское. Подмосковная усадьба. М.: Гос. музей-усадьба «Архангельское», «Коллекция М», 2004 (рос.).
Джерела
- Вергунов А. П., Горохов В. А. Русские сады и парки. М.: «Наука», 1988. (рос.)
- Тихомиров Н. Я. «Архитектура подмосковных усадеб», М. 1955. (рос.)
- Чижков А. Б. Подмосковные усадьбы сегодня. — М.: Аиро-ХХ, 2000. — С. 87. — 256 с. (рос.)
- Сайт храму в Нікольському-Урюпіні [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Niko lske Uryu pino takozh Niko lo Uryu pino ros Nikolskoe Uryupino Nikolo Uryupino starovinna shlyahetska sadiba v Pidmoskov yi Z drugoyi polovini XVIII st nalezhala knyazyam Golicinim Znahoditsya v odnojmennomu seli Illinskogo silskogo poselennya Krasnogorskogo rajonu Moskovskoyi obl Z XVII st tam isnuye kam yana cerkva u pam yat Sv Mikolaya Chudotvorcya za yakoyu selo j otrimalo svoyu nazvu Sadiba Nikolske UryupinoSadibna cerkva Sv Mikolaya Chudotvorcya55 47 42 pn sh 37 11 47 sh d 55 79520000002777635 pn sh 37 1966200000277780 sh d 55 79520000002777635 37 1966200000277780 Koordinati 55 47 42 pn sh 37 11 47 sh d 55 79520000002777635 pn sh 37 1966200000277780 sh d 55 79520000002777635 37 1966200000277780StatusNe ohoronyayetsyaStatus spadshinid 1 Krayina Rosiya ISO3166 1 alpha 3 RUS ISO3166 1 cifrovij 643 RoztashuvannyaMoskovska oblastArhitekturnij stilRosijske baroko Klasicizm AmpirBudivnictvoXVII stolittya Sajtnikolo urupino ruNikolske Uryupino Rosiya Nikolske Uryupino u VikishovishiIstoriya sadibiIstoriya do 1774 roku Selo Nikolo Uryupino Nikolske Uryupino vidome z XVI stolittya Z 1621 roku nim volodiv knyaz Odoyevskij Rodini Odoyevskih spochatku nalezhalo j susidnye Arhangelske Same za Odoyevskih v seli pobudovana cerkva Mikolaya Chudotvorcya u XVII stolitti Nastupni 100 rokiv selo nalezhalo riznim vlasnikam Dolgorukovi Kajsarov znovu Dolgorukovi U 1774 r u V Dolgorukova vono bulo pridbane knyazem M O Golicinim Golicinskij period sadibi Vlasnik sadibi M O Golicin Z 1774 roku za nakazom Golicina rozpochalisya budivelni roboti Nevelika sadiba ne mala paradnogo predstavnickogo harakteru yakij mav piznishe inshij mayetok Golicina Arhangelske Tomu do yiyi rozplanuvannya i rozbudovi ne zaluchili vidomih arhitektoriv vinyatok lishe odin paviljon Bilij budinochok Planuvannya i kompleks budivel mali tipovij dlya provincijnoyi sadibi harakter sadibnij dim palac sadibna cerkva sluzhbovi primishennya pejzazhnij park stavok U XIX stolitti tut rozmistili sukonnu fabriku de pracyuvalo do 250 osib Sadibni budivli unikli degradaciyi i rujnacij i proisnuvali do 1917 roku Suchasnist Pislya 1917 roku v palaci zrobili muzej pobutu yakij proisnuvav lishe do 1929 roku Poryad z sadiboyu rozmistili vijskovij poligon Sadiba ne mala ohoronnogo statusu tomu nezabarom stala rujnuvatisya U 2007 roci tam stalasya pozhezha vigorili vsi derev yani konstrukciyi i dah Zaraz zalishilis lishe stini Sadiba ne maye hazyayina i dolya yiyi ne virishena Golovni sporudi sadibiCerkva Svyatogo Mikolaya Chudotvorcya Cerkva Svyatogo Mikolaya u seli unikalna perlina arhitekturi XVII st Vona nalezhit do ridkisnih ta primitnih hramiv staroyi Velikoyi Rusi Kam yanij hram buv zbudovanij u 1664 1665 rokah na misci ranishnogo derev yanogo za nakazom boyarina Anikiti Ivanovicha Odoyevskogo Pro ce kazhe primhlivij napis na bilokam yanoyi doshci yaka zbereglasya v pridili Budivnichim cerkvi buv arhitektor kripak knyaziv Cherkasskih rodichiv Odoyevskih P S Potyehin Osvyasheno hram 1667 roku arhiyepiskopom Smolenskim i Dorogobuzkim Filaretom Okrim golovnogo vivtarya u pam yat Mikolaya Chudotvorcya tam isnuyut dva bokovih odin u pamya t Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi drugij u pam yat blagovirnih Mihajla j Fedora Chernigivskih U 1840 roci na zahidnomu fasadi zvedeno kam yanu dzvinicyu Ostannij arhivnij zapis z cerkvi nalezhit 1910 roku u nomu mistyatsya yiyi strahova ocinka i opis arhitekturnih detalej rozmiri troh ikonostasiv U pidvalnomu primishenni na pochatku XX st bulo duhove opalennya Sluzhbi u cerkvi pripinilisya u 1939 roci nachinnya vtracheno U primishenni hramu vlashtovano zernoshovishe zgodom tam rozmistili silsku radu potim komoru a nadali hram peretvorili na majsterni Protyagom 25 rokiv tut buv mehanichnij ceh Krasnogorskogo mehanichnogo zavodu stoyali shtampuvalni verstati U 70 80 h rokah u hrami provadilisya restavracijni roboti sho ne dalo jomu ostatochno zrujnuvatisya Persha sluzhba tut vidbulasya 1990 roku bilya stini hramu nastupna u 1991 roci za vivtarem Hram povernuli viryanam 1991 roku Nezvazhayuchi na zligodnij stan cerkvi vidsutnist ikon opalennya elektriki sluzhbi provadilisya regulyarno Vidtodi pochalosya vidnovlennya yake trivaye j dosi Na teperishnij chas vidnovleni primishennya golovnogo ta Kazanskogo vivtariv dobroustroyeni cvintar ta hramova teritoriya Pri cerkvi vidkrito nedilnu shkolu Sadibnij dim Suchasnij viglyad palacu Sadibnij dim palac zbudovano u 1809 1810 rokah u stili provincijnogo ampiru Zzovni palac viglyadaye duzhe skromno iz prikras tilki portik z chotirma toskanskimi kolonami i fronton Usi cikavinki buli pereneseni v inter yeri j yihni napovnennya Rozplanuvannya bulo anfiladoyu de buli vitalni buduar gospodini kabinet gospodarya z kolekciyeyu lyulok ta zbroyi kutova kimnata yidalnya biblioteka portretna galereya V ostannij rozmistili portreti v povnij zrist predstavnikiv rodini Golicinih penzlya kripaka Ivanova ta penzlya italijcya Molinari Stinopisi zobrazhali kviti ta ornamenti u stili ampir Rodzinkoyu sadibi bula biblioteka Golicini vivezli syudi veliku biblioteku z sadibi Arhangelske razom z knizhkovimi shafami Shafi nastilki spodobalis novomu gospodaryu Arhangelskogo sho Yusupov nakazav vigotoviti yih kopiyi i rozmistiv v svoyij biblioteci Jmovirno tut buv i arhiv rodini Golicinih Arhiv gospodariv sadibi Golicinih ne zberigsya Bilya palacu znahodyatsya ruyini kolishnogo kuhonnogo fligelya Paviljon Bilij budinochok Zolota zala v Bilomu budinochku Fotografiya 1910 r Okrasoyu sadibi buv paviljon Bilij budinochok u stili klasicizmu Divovizhni inter yeri ciyeyi unikalnoyi budovi ostatochno znisheno na pochatku XXI st Jogo arhitektor nevidomij Nadzvichajna mistecka cinnist arhitekturi i unikalni stinopisi z vikoristannyam zolota na tli ornamentiv viklikayut pripushennya pro tvir vidatnogo arhitektora ta dekoratora Sered kandidativ na stvorennya unikalnoyi sporudi Zh Zh de Gern avtor proyektu Palacu v Arhangelskomu Sperechannya viklikaye i jogo priznachennya Paradna palacovogo rivnya arhitektura i unikalni stinopisi paviljonu svidchat sho vin sluguvav zdogadno dlya provedennya tut dozvillya Podibnimi budovami ye paviljoni ermitazh vid fr hermitage samitnist sho isnuvali v sadah stilyu baroko Zbudovanij yednim blokom paviljon maye kilka primishen krihitnij vestibyul Zolota zala div foto nevelichki Sira ta Blakitna vitalni Zelenij kabinet tosho Kimnati roztashovano odna za odnoyu anfiladoyu Paradnij fasad trichastinnij kozhna chastina pidkreslena trikutnim frontonom Budivlya maye dev yat osej simetriyi nad viknami rozmisheni relyefi Do budinochka primikayut dva bichni portali z kolonami a centr prikrashenij trichastinnim viknom Na protilezhnomu fasadi lodzhiya Majzhe zrazkovu klasichnu arhitekturu dopovnyuvali dva sfinksi z zhinochimi golovami elementi modnogo na pochatku XIX st yegipetskogo tochnishe psevdoyegipetskogo stilyu Na zberezhenih foto inter yeriv elegantni mebli stilyu ampir kamini z godinnikami porcelyana i bronza Odna iz zal maye balkon galereyu dlya muzikantiv Na pochatok XXI stolittya paviljon zaharashenij niyak ne vikoristovuyetsya Prijnyato rishennya pro jogo restavraciyu yaka trivaye z 2005 roku Div takozhKripactvo Sadiba Sad baroko Pejzazhnij park Paviljon Vinec sadibam kniga Tovaristvo vivchennya rosijskoyi sadibiPrimitkiPostanovlenie Pravitelstva Moskovskoj oblasti 84 9 ot 15 03 2002 Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Bezsonov S V Arhangelskoe Podmoskovnaya usadba M Gos muzej usadba Arhangelskoe Kollekciya M 2004 ros DzherelaVergunov A P Gorohov V A Russkie sady i parki M Nauka 1988 ros Tihomirov N Ya Arhitektura podmoskovnyh usadeb M 1955 ros Chizhkov A B Podmoskovnye usadby segodnya M Airo HH 2000 S 87 256 s ros Sajt hramu v Nikolskomu Uryupini 14 bereznya 2022 u Wayback Machine ros PosilannyaPortal Mistectvo Portal Arhitektura Portal Klasicizm Portal Kultura eliti