Павло Сидорович Потє́хін (рос. Павел Сидорович Потехин; 1626 — кінець XVII) — російський архітектор XVII століття. Кріпак бояр Шереметєвих (надалі князів Одоєвських та ).
Павло Сидорович Потєхін | |
---|---|
Павел Сидорович Потехин | |
Народження | 1626 село Кадниці, Надволжя, Московське царство |
Смерть | кінець XVII |
Релігія | православ'я |
Національність | росіянин |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Москва |
Архітектурний стиль | Російське узороччя |
Найважливіші споруди | Церква в Архангельському, церква в Нікольське-Урюпіно |
Біографія
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODJMelptTHlWRU1DVTVSQ1ZFTUNWQ01DVkVNQ1ZDTkNWRU1DVkNNaVZFTVNVNE1DVkVNQ1ZDTUNWRU1TVTRNaVZFTUNWQ1JDVkVNQ1ZDTUNWRU1TVTRSbDhsUkRFbE9EWWxSREFsUWpVbFJERWxPREFsUkRBbFFrRWxSREFsUWtVbFJEQWxRaklsUkRFbE9FTmZKVVF3SlRsREpVUXdKVUk0SlVReEpUZzFKVVF3SlVJd0pVUXdKVUk0SlVRd0pVSkNKVVF3SlVJd1h5VkVNQ1U1TUNWRU1TVTRNQ1ZFTVNVNE5TVkVNQ1ZDTUNWRU1DVkNSQ1ZFTUNWQ015VkVNQ1ZDTlNWRU1DVkNRaVZFTUNWQ01GOGxSREFsT1VNbFJEQWxRakFsUkRBbFFrRWxSREFsUWpBbFJERWxPREFsUkRFbE9FTWxSREFsUWpVbFJEQWxRaklsUkRFbE9ERWxSREFsUWtFbFJEQWxRa1VsUkRBbFFqTWxSREFsUWtWZkpVUXdKVGsySlVRd0pVSTFKVVF3SlVKQ0pVUXhKVGd5SlVRd0pVSkZKVVF3SlVJeUpVUXdKVUpGSlVRd0pVSTBKVVF4SlRneEpVUXdKVUpCSlVRd0pVSkZKVVF3SlVJekpVUXdKVUpGWHlWRU1DVkNReVZFTUNWQ1JTVkVNQ1ZDUkNWRU1DVkNNQ1ZFTVNVNE1TVkVNU1U0TWlWRU1TVTRRaVZFTVNVNE1DVkVNU1U0Umk1cWNHY3ZNakl3Y0hndEpVUXdKVGxFSlVRd0pVSXdKVVF3SlVJMEpVUXdKVUl5SlVReEpUZ3dKVVF3SlVJd0pVUXhKVGd5SlVRd0pVSkVKVVF3SlVJd0pVUXhKVGhHWHlWRU1TVTROaVZFTUNWQ05TVkVNU1U0TUNWRU1DVkNRU1ZFTUNWQ1JTVkVNQ1ZDTWlWRU1TVTRRMThsUkRBbE9VTWxSREFsUWpnbFJERWxPRFVsUkRBbFFqQWxSREFsUWpnbFJEQWxRa0lsUkRBbFFqQmZKVVF3SlRrd0pVUXhKVGd3SlVReEpUZzFKVVF3SlVJd0pVUXdKVUpFSlVRd0pVSXpKVVF3SlVJMUpVUXdKVUpDSlVRd0pVSXdYeVZFTUNVNVF5VkVNQ1ZDTUNWRU1DVkNRU1ZFTUNWQ01DVkVNU1U0TUNWRU1TVTRReVZFTUNWQ05TVkVNQ1ZDTWlWRU1TVTRNU1ZFTUNWQ1FTVkVNQ1ZDUlNWRU1DVkNNeVZFTUNWQ1JWOGxSREFsT1RZbFJEQWxRalVsUkRBbFFrSWxSREVsT0RJbFJEQWxRa1VsUkRBbFFqSWxSREFsUWtVbFJEQWxRalFsUkRFbE9ERWxSREFsUWtFbFJEQWxRa1VsUkRBbFFqTWxSREFsUWtWZkpVUXdKVUpESlVRd0pVSkZKVVF3SlVKRUpVUXdKVUl3SlVReEpUZ3hKVVF4SlRneUpVUXhKVGhDSlVReEpUZ3dKVVF4SlRoR0xtcHdadz09LmpwZw==.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHlMekprTDBOb2RYSmphRTFwYUdGcGJGOUJjbWhoYm1kbGJDMUJMbXB3Wnk4eU1qQndlQzFEYUhWeVkyaE5hV2hoYVd4ZlFYSm9ZVzVuWld3dFFTNXFjR2M9LmpwZw==.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHhMekV3TDBWbmJHbHpaVjlUZEM0dFRtbGpiMnhoYzE4bFF6TWxRVEJmVG1scmIyeHZMVTkxY25Wd2FXNXZYeTFmY0dGdWIzSmhiV2x2TG1wd1p5OHlNakJ3ZUMxRloyeHBjMlZmVTNRdUxVNXBZMjlzWVhOZkpVTXpKVUV3WDA1cGEyOXNieTFQZFhKMWNHbHViMTh0WDNCaGJtOXlZVzFwYnk1cWNHYz0uanBn.jpg)
Народився у селі Кадниці на Волзі (зараз Кстовський район Нижньогородської області) у родині коваля Сидора Коб'якова, прозваного Потєшкою (Потішкою) за участь у скомороших іграх — «потіхах». Мав трьох братів. Після кончини батька, разом з братом потрапив у будівельну артіль, оборонцем якої був князь Д. М. Пожарський. У 1644 році князь помирає, а артіль запрошено князем Михайлом Яковичем Черкаським для зведення у селі Павловське-на-Оці нового собору Преображення. Потєхін там спочатку працював різноробом, але потім по кончині керівника будівництва Кирила Іванова, Потєхіну довірили нагляд над закінченням будування. У рідних Кадницях Потєхін зібрав цілу будівельну артіль, яка працювала на Шереметевих, Одоєвських, Черкаських. На 1670 рік у ній налічувалося 93 майстри, серед яких муляри, каменярі, різьбярі по дереву, теслярі, іконописці та золотильники. Всі вони були майстрами дуже високого класу, та при необхідності могли підмінити один одного.
У 1664—1665 рр. архітектор будує храм Св. Миколая в селі Нікольське-Урюпіно, у 1667 році — храм Архангела Михайла у селі Уполози (Архангельське). З 1670 року артіль Потєхіна працює на Волзі, у [ru], де нею збудовані Святі ворота та надбрамна церква Архангела Михайла. У 1672—1680 р.р. зводиться Казанський храм у селі .
У 1675 році Черкаський затіває перебудування свого подвір'я у Московському Кремлі і поручає його Потєхіну. Будівничий зводить нові чотириповерхові палати «на погребах» (склепіннях), службові будови і два храми — в ім'я та в ім'я Бориса і Гліба.
1677 року Михайло Черкаський одружується з Марфою, дочкою Якова Одоєвського. Серед посагу княжни були два села: Кадниці і Останкіно. Восени Черкаський задумав повне перебудування Останкіна, у тому числі ветхого дерев'яного Троїцького храму. На його місці Потєхін будує нову кам'яну церкву, там же він обирає собі помічників: Федора Перфільєва, Семена Ускова, Якова Мутовіна і Кузьму Взварикіна.
У 1688 році Черкаський починає будування монастирського ансамблю на острові Ворсменського озера у своїй нижньогородській вотчині. Головний храм монастиря князь задумав збудувати за зразком московського храму Воскресіння у Кадашах. Він знову поручає цю справу Потєхіну.
Під час робіт архітектора стало підводити здоров'я: слабшав зір, через хворі ноги майстер вже не міг сам підніматися на риштування. 16 листопада 1691 року князь відсуває будівничого від справ: його заміняють учні — Федір Перфільєв і Кузьма Ігнатьєв. Потєхін повертається у рідне село. Про дату його кончини нічого не відоме, відсутні відомості і про його родину, повідомляється лише, що він мав чотирьох синів.
Список споруд
- Собор Спаса Преображення (1644—1657) — Нижньогородська обл., с. (не зберігся).
- Церква Святого Миколая у садибі Нікольське-Урюпіно (1664—1665) — Московська обл., Красногорський район, село Нікольське-Урюпіно.
- Церква Архангела Михайла у садибі Архангельське (1667) — Московська обл., Красногорський район, музей-садиба «Архангельське» (здогадно).
- Надбрамна церква Архангела Михайла у мон. Макарієві-Жовтоводському (1670) — Нижньогородська обл., Лисковський район, сел. Макарьєво.
- Святі ворота у мон. Макарієві-Жовтоводському (1670) — Нижньогородська обл., Лисковський район, сел. .
- Казанська церква у Маркові (1672—1680) — Московська обл., Раменський район, с. Марково.
- Подвір'я боярина Черкаського (1675) — Москва, Кремль (не збереглося).
- Троїцька церква у садибі Останкіно (1677) — Москва, 1-я Останкінська вул., 5 (здогадно)
- Ансамбль [ru] (1688—1891) — Нижньогородська обл., Павловський район, [ru].