Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Топоні́міка (від грец. Τόπος — місце і грец. ὄνομα (onoma) — ім'я, назва) — наука, що вивчає географічні назви, їх походження, смислове значення, розвиток, сучасний стан, написання і вимову. Топоніміка є інтегральною науковою дисципліною, яка розташована на стику трьох наук і використовує дані з трьох областей знань цих наук: географії, історії та лінгвістики.
Топонімія (інакше топоні́міка, топонома́стика) — галузь ономастики, розділу мовознавства, що вивчає місцеві назви (топоніми). У більш конкретному значенні термін топонімія належить до переліку топонімів, тоді як дисципліна, що досліджує такі назви, називається топонімікою або топономастикою[].
Топонімія — сукупність географічних назв певної території.
В Україні
З огляду на розташування України на шляху міжнародних шляхів, вона є перспективним полем для досліджень назв річок та інших водних об'єктів (гідронімів), які завдяки більшій консервативності відбивають історію нашарувань народів краще, ніж інші топоніми. Початковою стадією вивчення гідронімії є накопичення матеріалу. «Сирий» матеріал подають каталоги і словники річок:
- П. Маштаков «Список рек Днепровского бассейна» (1913), «Список рек бассейнов Днестра и Буга (Южного)» (1917), «Список рек Донского бассейна» (1934);
- Г. Швець, Н. Дрозд, С. Левченко «Каталог річок України» (1957, дуже зросійщений);
- «Worterbuch der russischen Gewässernamen» за ред. М. Фасмера (1960–1973), до якого включено й українські назви.
Наукове вивчення гідронімії фахівцями-мовознавцями почалося після Другої Світової війни. Інститут мовознавства АН УРСР підготував «Гідронімічний атлас України» від 1960. Українські річкові назви досліджували зокрема:
- Я.Розвадовський («Studia nad nazwami wód slowiańskich», 1948),
- О. Стрижак («Назви річок Полтавщини», 1963, «Назви річок Запоріжжя і Херсонщини. Нижньонаддніпровське Лівобережжя», 1967),
- О.Трубачов («Названия рек Правобережной Украины. Словообразование, этимология, этнические интерпретации», 1968),
- Я. Рігер («Nazwy wodne dorzecza Sanu», 1969) тощо.
- О. Знойко («Міфи Київської землі та події стародавні», 1989.)
З Дніпром пов'язані дослідження назв його порогів, починаючи від записів у Костянтина Багрянорідного (сер. 10 ст.).
Інші фізіографічні назви (наприклад, ороніми — назви гір) більш, ніж гідроніми, підлягають політичним маніпуляціям та культурним модам. На ойконімах (назвах поселень), відчутно позначилось зросійщення від 18 ст. у формах:
- накидання російських назв — як «Катеринослав» на честь Катерини II замість давнього «Половиця» (потім «Дніпропетровськ» на честь Г. Петровського);
- запроваджування російських морфемних структур, наприклад, приставки -ськ, яка давно відмерла у власне українському топонімічному словотворі;
- на півдні України російська класицистична мода на в кінці 18 століття залишила такі назви, як «Евпаторія» замість «Гьозлів», Феодосія замість «Кафа», Херсон тощо
Про сучасну добу див. Яр Славутич «The Russianization of Ukr. place-names» («Proceedings of the 9th Internat Congress of Onom. Sciences», 1969).
Спеціальних опрацювань ойконімії обмаль. «Сирий» матеріал дає довідник «Укр. РСР. Адміністративно-територіальний поділ» (найновіший на 1 січня 1972).
Краще представлені напрацювання:
- Т. В. Чубенко «Географические названия на территории Донецкого кряжа» (1939),
- Я. Б. Рудницький «Nazwy geograficzne Bojkowszczyzny» (1939 і 1962),
- З. Штібер «Toponomastyka Łemkowszczyzny» (1948 — 49),
- С. Грабец «Nazwy geograficzne Huoulszczyzny» (1950),
- А. Вінценц «La toponymie des Carpates du Nord» (1959),
- Ю. Карпенко «Топоніміка гірських районів Чернівецької області» (1964), «Топоніміка Буковини» (1973), «Топоніміка північно-східної Одещини» (1975),
- С. Вархол. «Nazwy miast Lubelszczyzny» (1964, польські і українські назви);
- Е. Павловський «Nazwy miejscowe Sądecczyzny» (1965 — 1975, польські і українські назви);
- А. Єремія «Нуме де локалитэць» (1970, молдавські, українські і турецькі назви Молдавії);
- В. Прохоров, «Вся Воронежская земля. Краткий историко-топонимический словарь» (1953, російські і українські);
- М. Кондратюк «Nazwy miejscowe południowo-wschodniej Białostocczyzny» (1965 — 1975, українські, білоруські і польські).
Серед регіональних досліджень є присвячені мікротопонімії (назвам урочищ): О. Петров «Karpato-ruské pomistni názvy z pal. XIX. а poč. XX. st.» (1929); М. Лесів «Terenowe nazwy własne Lubelszczyzny» (1972, польські й українські назви).
Для досліджень над мовним субстратом української топоніміки цінна праця «Iranische Ortsnamen in Südrußland — Untersuchungen über die ältesten Wohnsitze der Slaven», I. (1923) М. Фасмера;
Топоніміка Київської Русі досліджується Е. Барсовим в «Географическом словаре русской земли IX–XIV ст.» (1865) і «Очерках русской исторической географии. География Начальной (Несторовой) летописи» (друге вид., 1885);
До української топоніміки в Америці відносяться «Українські назви в ЗСА та інші праці з назвознавства й історично-літературні дослідження» А. Власенко-Бойцуна (1977).
До міжмовних топонімічних конкорданцій можуть служити словники: Я. Б. Рудницький «Українські місцеві назви. Українсько-німецький та німецько-український показник важніших місцевих назм» (1942); А. Кара-Моско, М. Токарський «Російсько-український словник географічних назв» (1953), В. Нежнипапа «Укр.-рос. словник географічних назв Української РСР» (1964, 1971), Л. Деже «Конкорданция русских (украинских, словацких, румынских) и венгерских названий» (Закарпаття) в його «Очерках по истории закарпатских говоров» (1967).
Загальними джерелами матеріалу з української топоніміки є: «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego і innych krajów słowiańskich» (1880–1914), М. Янко «Топонімічний словник-довідник Української РСР» (1973; дилетантський, але подає дещо про зміни назв) і «Russisches geographisches Namenbuch» під редакцією М. Фасмера і Г. Броєра (1962, український матеріал змішаний з російським). Довідником різних, не тільки українських географічних, назв є «Словник географічних назв» М. Боднарського (1955, 1959, адаптований з російської).
Дослідження над словотвором української топоніміки вели:
- Я. Рудницький (наростки -ище, -исько, 1935),
- Г. Сафаревічова (-щина = поль. -izna, -szczyzna, 1956),
- І. Ковалик (-иця, 1960),
- І. Муромцев (словотвір гідронімів Дінця, 1966),
- А. Корепанова (словотвір гідронімів додатків Десни, 1969),
- С. Роспонд (-ськ, 1969),
- Е. Отін (-оват-, -еньк-, 1973) тощо.
Підручниками з загальних топонімічних знань є «Географічні назви» Б. Безвенґлінського (1938) і «Топоніміка в школі» С. Бабишина (1962). Чимало праць про українські топонімічні особливості публікується в серії «Onomastica», заснованій у Вінніпезі Я. Рудницьким 1951. АН УРСР видає спорадичні збірки статей за редакцією К. Цілуйка, частково або повністю присвячені проблемам топоніміки:
- «Питання Топоніміки та ономастики» 1962,
- «Українська діалектологія і ономастика», 1964,
- «Територіальні діалекти і власні назви», 1965,
- «Питання ономастики», 1965,
- «Повідомлення Української ономастичної комісії», 1966,
- «Питання гідроніміки», 1971,
- «Питання ономастики Південної України», 1974.
Примітки
- Мурзаєв, Е. М. (1974). Очерки топонимики (російською) . М.
- Янко, М. Т. (1998). Топонімічний словник України: Словник-довідник (українською) . К.: Знання.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Проценко Л. А. Актові книги як джерело до вивчення спеціальних історичних дисциплін // Історичні джерела та їх використання. — 1964. — № 1. — С. 52-63.
- Історична топоніміка : навч. посіб. / Г. В. Бондаренко, В. В. Кихтюк; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2012. - 162 с. - (Посіб. та підруч. СНУ ім. Лесі Українки"). - Бібліогр.: с. 157-162.
- Лучик В.В. Топоніміка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 124. — .
- Топоніміка : навчальний посібник / Галина Лабінська. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – 274 с. –
Посилання
- Типономія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1898-1899. — 1000 екз.
- Топоніміка // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 489.
- Про затвердження Правил написання українських географічних назв на картах та в інших виданнях: Мінагрополітики України; Наказ, Правила, Перелік від 29.07.2014 № 282
Це незавершена стаття з науки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti traven 2018 Toponi mika vid grec Topos misce i grec ὄnoma onoma im ya nazva nauka sho vivchaye geografichni nazvi yih pohodzhennya smislove znachennya rozvitok suchasnij stan napisannya i vimovu Toponimika ye integralnoyu naukovoyu disciplinoyu yaka roztashovana na stiku troh nauk i vikoristovuye dani z troh oblastej znan cih nauk geografiyi istoriyi ta lingvistiki Toponimiya inakshe toponi mika toponoma stika galuz onomastiki rozdilu movoznavstva sho vivchaye miscevi nazvi toponimi U bilsh konkretnomu znachenni termin toponimiya nalezhit do pereliku toponimiv todi yak disciplina sho doslidzhuye taki nazvi nazivayetsya toponimikoyu abo toponomastikoyu dzherelo Toponimiya sukupnist geografichnih nazv pevnoyi teritoriyi V UkrayiniZ oglyadu na roztashuvannya Ukrayini na shlyahu mizhnarodnih shlyahiv vona ye perspektivnim polem dlya doslidzhen nazv richok ta inshih vodnih ob yektiv gidronimiv yaki zavdyaki bilshij konservativnosti vidbivayut istoriyu nasharuvan narodiv krashe nizh inshi toponimi Pochatkovoyu stadiyeyu vivchennya gidronimiyi ye nakopichennya materialu Sirij material podayut katalogi i slovniki richok P Mashtakov Spisok rek Dneprovskogo bassejna 1913 Spisok rek bassejnov Dnestra i Buga Yuzhnogo 1917 Spisok rek Donskogo bassejna 1934 G Shvec N Drozd S Levchenko Katalog richok Ukrayini 1957 duzhe zrosijshenij Worterbuch der russischen Gewassernamen za red M Fasmera 1960 1973 do yakogo vklyucheno j ukrayinski nazvi Naukove vivchennya gidronimiyi fahivcyami movoznavcyami pochalosya pislya Drugoyi Svitovoyi vijni Institut movoznavstva AN URSR pidgotuvav Gidronimichnij atlas Ukrayini vid 1960 Ukrayinski richkovi nazvi doslidzhuvali zokrema Ya Rozvadovskij Studia nad nazwami wod slowianskich 1948 O Strizhak Nazvi richok Poltavshini 1963 Nazvi richok Zaporizhzhya i Hersonshini Nizhnonaddniprovske Livoberezhzhya 1967 O Trubachov Nazvaniya rek Pravoberezhnoj Ukrainy Slovoobrazovanie etimologiya etnicheskie interpretacii 1968 Ya Riger Nazwy wodne dorzecza Sanu 1969 tosho O Znojko Mifi Kiyivskoyi zemli ta podiyi starodavni 1989 Z Dniprom pov yazani doslidzhennya nazv jogo porogiv pochinayuchi vid zapisiv u Kostyantina Bagryanoridnogo ser 10 st Inshi fiziografichni nazvi napriklad oronimi nazvi gir bilsh nizh gidronimi pidlyagayut politichnim manipulyaciyam ta kulturnim modam Na ojkonimah nazvah poselen vidchutno poznachilos zrosijshennya vid 18 st u formah nakidannya rosijskih nazv yak Katerinoslav na chest Katerini II zamist davnogo Polovicya potim Dnipropetrovsk na chest G Petrovskogo zaprovadzhuvannya rosijskih morfemnih struktur napriklad pristavki sk yaka davno vidmerla u vlasne ukrayinskomu toponimichnomu slovotvori na pivdni Ukrayini rosijska klasicistichna moda na v kinci 18 stolittya zalishila taki nazvi yak Evpatoriya zamist Gozliv Feodosiya zamist Kafa Herson tosho Pro suchasnu dobu div Yar Slavutich The Russianization of Ukr place names Proceedings of the 9th Internat Congress of Onom Sciences 1969 Specialnih opracyuvan ojkonimiyi obmal Sirij material daye dovidnik Ukr RSR Administrativno teritorialnij podil najnovishij na 1 sichnya 1972 Krashe predstavleni napracyuvannya T V Chubenko Geograficheskie nazvaniya na territorii Doneckogo kryazha 1939 Ya B Rudnickij Nazwy geograficzne Bojkowszczyzny 1939 i 1962 Z Shtiber Toponomastyka Lemkowszczyzny 1948 49 S Grabec Nazwy geograficzne Huoulszczyzny 1950 A Vincenc La toponymie des Carpates du Nord 1959 Yu Karpenko Toponimika girskih rajoniv Cherniveckoyi oblasti 1964 Toponimika Bukovini 1973 Toponimika pivnichno shidnoyi Odeshini 1975 S Varhol Nazwy miast Lubelszczyzny 1964 polski i ukrayinski nazvi E Pavlovskij Nazwy miejscowe Sadecczyzny 1965 1975 polski i ukrayinski nazvi A Yeremiya Nume de lokalitec 1970 moldavski ukrayinski i turecki nazvi Moldaviyi V Prohorov Vsya Voronezhskaya zemlya Kratkij istoriko toponimicheskij slovar 1953 rosijski i ukrayinski M Kondratyuk Nazwy miejscowe poludniowo wschodniej Bialostocczyzny 1965 1975 ukrayinski biloruski i polski Sered regionalnih doslidzhen ye prisvyacheni mikrotoponimiyi nazvam urochish O Petrov Karpato ruske pomistni nazvy z pal XIX a poc XX st 1929 M Lesiv Terenowe nazwy wlasne Lubelszczyzny 1972 polski j ukrayinski nazvi Dlya doslidzhen nad movnim substratom ukrayinskoyi toponimiki cinna pracya Iranische Ortsnamen in Sudrussland Untersuchungen uber die altesten Wohnsitze der Slaven I 1923 M Fasmera Toponimika Kiyivskoyi Rusi doslidzhuyetsya E Barsovim v Geograficheskom slovare russkoj zemli IX XIV st 1865 i Ocherkah russkoj istoricheskoj geografii Geografiya Nachalnoj Nestorovoj letopisi druge vid 1885 Do ukrayinskoyi toponimiki v Americi vidnosyatsya Ukrayinski nazvi v ZSA ta inshi praci z nazvoznavstva j istorichno literaturni doslidzhennya A Vlasenko Bojcuna 1977 Do mizhmovnih toponimichnih konkordancij mozhut sluzhiti slovniki Ya B Rudnickij Ukrayinski miscevi nazvi Ukrayinsko nimeckij ta nimecko ukrayinskij pokaznik vazhnishih miscevih nazm 1942 A Kara Mosko M Tokarskij Rosijsko ukrayinskij slovnik geografichnih nazv 1953 V Nezhnipapa Ukr ros slovnik geografichnih nazv Ukrayinskoyi RSR 1964 1971 L Dezhe Konkordanciya russkih ukrainskih slovackih rumynskih i vengerskih nazvanij Zakarpattya v jogo Ocherkah po istorii zakarpatskih govorov 1967 Zagalnimi dzherelami materialu z ukrayinskoyi toponimiki ye Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich 1880 1914 M Yanko Toponimichnij slovnik dovidnik Ukrayinskoyi RSR 1973 diletantskij ale podaye desho pro zmini nazv i Russisches geographisches Namenbuch pid redakciyeyu M Fasmera i G Broyera 1962 ukrayinskij material zmishanij z rosijskim Dovidnikom riznih ne tilki ukrayinskih geografichnih nazv ye Slovnik geografichnih nazv M Bodnarskogo 1955 1959 adaptovanij z rosijskoyi Doslidzhennya nad slovotvorom ukrayinskoyi toponimiki veli Ya Rudnickij narostki ishe isko 1935 G Safarevichova shina pol izna szczyzna 1956 I Kovalik icya 1960 I Muromcev slovotvir gidronimiv Dincya 1966 A Korepanova slovotvir gidronimiv dodatkiv Desni 1969 S Rospond sk 1969 E Otin ovat enk 1973 tosho Pidruchnikami z zagalnih toponimichnih znan ye Geografichni nazvi B Bezvenglinskogo 1938 i Toponimika v shkoli S Babishina 1962 Chimalo prac pro ukrayinski toponimichni osoblivosti publikuyetsya v seriyi Onomastica zasnovanij u Vinnipezi Ya Rudnickim 1951 AN URSR vidaye sporadichni zbirki statej za redakciyeyu K Cilujka chastkovo abo povnistyu prisvyacheni problemam toponimiki Pitannya Toponimiki ta onomastiki 1962 Ukrayinska dialektologiya i onomastika 1964 Teritorialni dialekti i vlasni nazvi 1965 Pitannya onomastiki 1965 Povidomlennya Ukrayinskoyi onomastichnoyi komisiyi 1966 Pitannya gidronimiki 1971 Pitannya onomastiki Pivdennoyi Ukrayini 1974 PrimitkiMurzayev E M 1974 Ocherki toponimiki rosijskoyu M Yanko M T 1998 Toponimichnij slovnik Ukrayini Slovnik dovidnik ukrayinskoyu K Znannya LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Procenko L A Aktovi knigi yak dzherelo do vivchennya specialnih istorichnih disciplin Istorichni dzherela ta yih vikoristannya 1964 1 S 52 63 Istorichna toponimika navch posib G V Bondarenko V V Kihtyuk Shidnoyevrop nac un t im Lesi Ukrayinki Luck 2012 162 s Posib ta pidruch SNU im Lesi Ukrayinki Bibliogr s 157 162 Luchik V V Toponimika Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 124 ISBN 978 966 00 1359 9 Toponimika navchalnij posibnik Galina Labinska Lviv LNU imeni Ivana Franka 2016 274 s ISBN 978 617 10 0273 9PosilannyaTiponomiya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1898 1899 1000 ekz Toponimika Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 489 Pro zatverdzhennya Pravil napisannya ukrayinskih geografichnih nazv na kartah ta v inshih vidannyah Minagropolitiki Ukrayini Nakaz Pravila Perelik vid 29 07 2014 282 Ce nezavershena stattya z nauki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi