Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Томашівський повіт (рос. дореф. Томашовскій уѣздъ, пол. Powiat tomaszowski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Люблінської (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії, України (1918—1919) та Люблінського воєводства міжвоєнної Польщі. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Томашів.
| Томашівський повіт | ||||
 | ||||
| Губернія | Люблінська губернія, Холмська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Томашів | |||
| Створений | 1867 | |||
| Скасований | 1939 | |||
| Площа | 1213,4 (1885) | |||
| Населення | 98 783 осіб (1897) | |||
| Найбільші міста | Томашів | |||
| Наступники | Томашівський повіт | |||
Волості
При утворенні до повіту входили 1 місто (Томашів) і 3 містечка (Комарів, Тишівці, Ярчів) та 13 сільських волостей.
В 1911 р. повіт поділявся на 13 волостей:
- Долгобичів — с. Долгобичів,
- Комарів — с. Комарів,
- Котлиці — с. Котлиці,
- Криниці — с. Криниці,
- Майдан-Горішній — с. Майдан-Горішній,
- Потуржин — с. Потуржин,
- Рахані — с. Рахані,
- Терноватка — с. Терноватка,
- Телятин — с. Телятин,
- Томашів — с. Пасіки,
- Тишівці — м. Тишівці,
- Черкаси — с. Черкаси,
- Ярчів — с. Ярчів.
Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) Томашівський повіт переданий з Люблінської губернії до Холмської.
Розташування
Повіт розташовувався на південному сході губернії. Межував на заході — з Білгорайським і Замостським, на півночі — з Грубешівським, на сході — з Володимир-Волинським повітом Волинської губернії, а на півдні — з Галичиною (Сокальський, Равський і Чесанівський повіти). Площа повіту становила 1213,4 версти.
Населення
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 35 260 українськомовних: 23 921 українськомовних греко-католиків, 11 339 українськомовних римо-католиків, 3 019 польськомовних греко-католиків.
В 1889 р. в повіті нараховувалось 86 806 осіб, з них 4 309 осіб тимчасового проживання. За віровизнанням: 49 000 православних (до 1875 р. — греко-католики), 35 870 римокатоликів, 10 620 юдеїв, 14 протестантів.
За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 98 783 осіб (49 230 чоловіків і 49 553 жінок). Найбільше місто — Томашів (6233 осіб). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 48 940 | 49,54 % |
| польська | 36 043 | 36,49 % |
| єврейська | 10 947 | 11,08 % |
| російська | 2 449 | 2,48 % |
| інші | 404 | 0,41 % |
| Разом | 98 783 | 100 % |
Внаслідок [ru] російського імператора Миколи II від 17 квітня 1905 року, який проголошував релігійну терпимість та дозволив змінювати конфесію, у 1905—1906 роках у повіті 5125 осіб перейшли з православ'я на римо-католицизм. У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 42 921 православний і 56 284 римо-католиків.
Інфраструктура
У 1906/1907 роках у повіті діяло 66 православних церков і 12 римо-католицьких костелів. На 1908 рік у повіті працювало 150 шкіл (55 звичайних і 96 прицерковних).
Див. також
- Томашівський повіт — сучасна адміністративна одиниця у складі Люблінського воєводства Польщі.
Примітки
- . www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Томашовский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
- [pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7, 9-10, 18. (пол.)
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite] (рос.)
- Tomaszowski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 376. (пол.) (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tomashivskij povit ros doref Tomashovskij uѣzd pol Powiat tomaszowski istorichna administrativno teritorialna odinicya Lyublinskoyi 1867 1912 i Holmskoyi 1912 1918 gubernij Rosijskoyi imperiyi Ukrayini 1918 1919 ta Lyublinskogo voyevodstva mizhvoyennoyi Polshi Utvorenij u 1867 roci Povitovij centr misto Tomashiv Tomashivskij povitGuberniya Lyublinska guberniya Holmska guberniyaCentr TomashivStvorenij 1867Skasovanij 1939Plosha 1213 4 1885 Naselennya 98 783 osib 1897 Najbilshi mista TomashivNastupniki Tomashivskij povitVolostiTomashivskij povit 1907 Holmska guberniya v 1914 roci Pri utvorenni do povitu vhodili 1 misto Tomashiv i 3 mistechka Komariv Tishivci Yarchiv ta 13 silskih volostej V 1911 r povit podilyavsya na 13 volostej Dolgobichiv s Dolgobichiv Komariv s Komariv Kotlici s Kotlici Krinici s Krinici Majdan Gorishnij s Majdan Gorishnij Poturzhin s Poturzhin Rahani s Rahani Ternovatka s Ternovatka Telyatin s Telyatin Tomashiv s Pasiki Tishivci m Tishivci Cherkasi s Cherkasi Yarchiv s Yarchiv Uhvaloyu drugoyi Dumi vid 9 travnya 1912 zakon 23 chervnya 1912 Tomashivskij povit peredanij z Lyublinskoyi guberniyi do Holmskoyi RoztashuvannyaPovit roztashovuvavsya na pivdennomu shodi guberniyi Mezhuvav na zahodi z Bilgorajskim i Zamostskim na pivnochi z Grubeshivskim na shodi z Volodimir Volinskim povitom Volinskoyi guberniyi a na pivdni z Galichinoyu Sokalskij Ravskij i Chesanivskij poviti Plosha povitu stanovila 1213 4 versti NaselennyaZa danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u poviti prozhivalo 35 260 ukrayinskomovnih 23 921 ukrayinskomovnih greko katolikiv 11 339 ukrayinskomovnih rimo katolikiv 3 019 polskomovnih greko katolikiv V 1889 r v poviti narahovuvalos 86 806 osib z nih 4 309 osib timchasovogo prozhivannya Za viroviznannyam 49 000 pravoslavnih do 1875 r greko katoliki 35 870 rimokatolikiv 10 620 yudeyiv 14 protestantiv Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 98 783 osib 49 230 cholovikiv i 49 553 zhinok Najbilshe misto Tomashiv 6233 osib Rozpodil naselennya za movoyu zgidno z perepisom 1897 roku Mova Osib Vidsotok ukrayinska 48 940 49 54 polska 36 043 36 49 yevrejska 10 947 11 08 rosijska 2 449 2 48 inshi 404 0 41 Razom 98 783 100 Vnaslidok ru rosijskogo imperatora Mikoli II vid 17 kvitnya 1905 roku yakij progoloshuvav religijnu terpimist ta dozvoliv zminyuvati konfesiyu u 1905 1906 rokah u poviti 5125 osib perejshli z pravoslav ya na rimo katolicizm U 1906 1907 rokah u poviti nalichuvalosya 42 921 pravoslavnij i 56 284 rimo katolikiv InfrastrukturaU 1906 1907 rokah u poviti diyalo 66 pravoslavnih cerkov i 12 rimo katolickih kosteliv Na 1908 rik u poviti pracyuvalo 150 shkil 55 zvichajnih i 96 pricerkovnih Div takozhTomashivskij povit suchasna administrativna odinicya u skladi Lyublinskogo voyevodstva Polshi Primitki www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2016 Procitovano 4 grudnya 2016 Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 362 ros doref Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku Tomashovskij uezd www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej pl Znaczenie historyczne i wartosc naukowa referatu zlozonego w Izbie Panstwowej w sprawie wydzielenie Chelmszczyzny przez D N Czychaczewa Krakow 1913 S 5 7 9 10 18 pol DzherelaEnciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite ros Tomaszowski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 376 pol pol