Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Васи ль Іва нович Сімо вич 9 березня 1880 Гадинківці Гусятинський район Тернопільська область 13 березня 1944 Львів укра

Сімович Василь Іванович

Сімович Василь Іванович

Васи́ль Іва́нович Сімо́вич (9 березня 1880, Гадинківці, Гусятинський район Тернопільська область — 13 березня 1944, Львів) — український мовознавець, філолог і культурний діяч, дійсний член НТШ (з 1923). Псевдоніми: Верниволя В., Сімартич, Васаген; крипт. — В. С., Вв., В-я., В., Сім-ич.

Сімович Василь Іванович
image
Народився 9 березня 1880(1880-03-09)
Гадинківці, Гусятинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 13 березня 1944(1944-03-13) (64 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Країна image Австро-Угорщина
image ЗУНР
image УНР
Діяльність мовознавець, філолог, редактор
Alma mater ЧНУ імені Юрія Федьковича
Галузь філологія[2], редагування[2] і педагогіка[2]
Заклад ЛНУ ім. І. Франка
Посада ректор Львівського університету
Членство Наукове товариство імені Шевченка
image Роботи у Вікіджерелах
image Сімович Василь Іванович у Вікісховищі
image
Пам'ятник філологу, мовознавцю, діячу культури Василю Сімовичу в селі Гадинківці
image
Гробівець родини Сімовичів на Личаківському цвинтарі

Життєпис

Народився у багатодітній родині. Початкову освіту здобув у рідному селі, а потім у Станиславівській класичній гімназії (Івано-Франківськ) у 1899. Вступив до Чернівецького університету на філософський факультет, здобув спеціальність «українська, слов'янська та класична філологія». Став найкращим учнем Степана Смаль-Стоцького.

1902—1903 — співредактор видань РУП, що друкувалися у Чернівцях (журнали «Гасло», «Селянин» та ін.) та газети «Буковина». Входив до складу Спілки В. — гуртка укладачів виданого у Чернівцях 1912 під керівництвом Володимира Кміцикевича «Німецько-українського словника».

1914—1918 — співробітник Союзу Визволення України. Разом із С. Смаль-Стоцьким, Б. Лепким, А. Чайківським проводив у таборах полонених українців (що були розташовані у таких містах Німеччини та Австро-Угощини як Раштат, Вецляр, Зальцведель, Фрайштадт) культурно-освітню діяльність. Група організовувала курси для неписьменних, читальні, театральні трупи, трикласні народні школи. У новостворених Василь Сімович викладав основи психології, давню українську літературу, логіку, історію педагогіки. Саме під час викладання у таборах була видана «Практична граматика української мови» (1918), яка вже у 2-му виданні (1920) ввібрала елементи наукової граматики.

1920—1923 — редактор «Української Накладні» Якова Оренштайна (Берлін).

1923—1933 — професор Українського Високого Педагогічного Інституту імені Драгоманова у Празі (1925 — проректор, завідувач кафедри української мови).

У 1939 році стає професором, завідувачем кафедри української мови у Львівському університеті. У липні 1941 обраний ректором, але німецька окупаційна влада не дозволила продовжити діяльність ВНЗ.

У важкі воєнні 1942—1943 роки В.Сімович очолив Науковий фонд при Українському Центральному Комітеті, аби допомогти талановитим молодим студентам продовжити вищу науку у університетах Праги, Відня, Берліна.

1941—1944 — редактор «Українського Видавництва».

Помер 13 березня 1944 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі (поле 5, головна алея) біля дружини Ізидори Сімович.

Наукова діяльність

Мовознавство

Коло інтересів:

  • українська історична антропонімія
  • морфологія, фонетика української мови
  • проблеми правопису
  • культура мови та стилістика
  • історія літературної мови

1911 року виходить праця «Дидактика. Доповнена основами логіки» С. Канюка, до якої В. Сімович укладає словник психологічних, логічних, дидактичних термінів. З 1916 року видає такі посібники: «Поука для коректорів» (1916), «Коротенька українська правопись» (1917), «Як стати поукраїнському грамотним» (1919), що містять відомості з української орфоепії, орфографії, морфології, синтаксису, розраховані на якнайшвидше засвоєння мови.

Василь Сімович був учасником І з'їзду славістів-філологів у Празі (1929), з'їзду фонологів у Празі (1930), Міжнародного лінгвістичного з'їзду в Женеві (1931), з'їзду класичних слов'янських філологів (1931).

Окрім того, учений брав участь у роботі Празького лінгвістичного гуртка, Українського історико-філологічного товариства у Празі, був членом секції Української АН у Києві.

Членство у Празькому лінгвістичному гуртку та знайомство з фонологічною течією в мовознавстві вплинуло на мовознавчі переконання вченого. Він почав застосовувати фонологічний метод на ґрунті українського мовознавства. У цей період (1928—1939 рр.) виходять такі праці:

  1. «Українське що» (1928)
  2. «До морфології українських прикметників» (1933)
  3. «Проблема гармонії складів в морфології слов'янських мов» (1938)
  4. «Правописні системи Драгоманова» (1932)
  5. «Йосиф Їречек і українська мова» (1932)

В. Сімович був першим українським фонологом празького напряму, але сполучав ідеї структуралізму з гумбольдтіянсько-потебнянським підходом до мови як вияву духовності нації (про це свідчить його праця «Рідна мова й інтелектуальний розвій дитини», що висвітлює і досі актуальні питання з соціолгінгвістики).

Науковець порушував питання періодизації та становлення правопису. У 1934 році вийшла друком розвідка для Української загальної енциклопедії, у якій автор встановлює такі основні етапи правописної системи:

  1. X—XIV вплив звукових процесів на письмову передачу;
  2. XVI—XVII сковування усталення народної мови церковними правописними традиціями;
  3. XVIII боротьба традиційного й фонетичного правописних принципів;
  4. XIX правописні реформи Максимовича, Куліша, Драгоманова;
  5. XX унормування української літературної мови 1919, 1927, 1933 рр. Наскрізно простежується у статті боротьба двох культурних впливів на українську мову: візантійського та західноєвропейського (латинського), що пояснюється географічними та політичними умовами розвитку української держави.

Видавнича справа

1908 року молодий вчитель Василь Сімович вирішив допомогти Іванові Франку у перевиданні першоповісті (журнал «Друг»). У постскриптумі до повісті письменник зізнається:

«Знаючи хиби тої в молодих літах писаної повісті, я був би навіть не подумав передрукувати її, як би не предложення д. Василя Сімовича, професора учит. семінарії з Чернівців, який 1908 р., в часі, коли мене постигнуло нещастє чи щастє убезвладнення моїх рук, через посередництво д. В. Гнатюка попросив у мене дозволу передрукувати сю повість у видаваній ним „Бібліотеці для молодіжи“, яку він там дав переписати фонетичним правописом».

image
Видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка з поясненнями і примітками Василя Сімовича

1920 року вийшла упорядковане видання творів Івана Франка «З вершин і низин». Крім поезій з однойменної збірки, Василь Сімович додав «Зів'яле листя», кращі вірші зі збірок «Мій Ізмарагд», «Давнє й нове», «Із літ моєї молодості» та поеми «Панські жарти» й «Великі роковини». Вперше було здійснено хноронологічний покажчик поетичних творів Івана Франка.

В. Сімович здійснив перевидання «Кобзаря» Тараса Шевченка (1921 рік). Епіграфом до передмови слугували слова Бориса Грінченка:

«Перед широким світом»: «Нема чого нам тішитися, що ось, мовляв, маємо такого великого поета, що його в кожній селянській хаті розуміють і що на йому може виховуватися нарід. Ми справді маємо великого поета, але в селянській хаті його ще не знають або мало розуміють. Зробимо ж, щоб люди з тієї хати піднялися духовно стільки, щоб справді могли його зрозуміти».

У виданні твори Т. Шевченка розташовані у хронологічній послідовності, майже до кожного написана стисла передмова. Допоміжний апарат («Зміст „Кобзаря“ за азбукою») створено у вигляді алфавітного покажчика творів поета.

Перекладацька діяльність

Першою перекладацькою спробою Василя Сімовича став роман Л. Толстого «Воскресіння». Твір друкувався в газеті «Буковина» впродовж 1899—1900 рр., а в 1901 р. у Чернівцях вийшло окреме його видання під назвою «Відродженє». У перше десятиліття ХХ ст. вийшли й інші переклади В. Сімовича з російської літератури: комедія М. Гоголя «Ревізор», «Весняні мелодії» М. Горького, «У великодню ніч» В. Короленка, «Семеро повішених» Л. Андреєва. Їхні видання ініціювали члени студентського товариства «Січ», представники якого зосереджували свою увагу на культурно-освітній, науковій праці серед буковинських українців. Товариство видавало свою «Бібліотеку», редактором якої був В. Сімович.

Праці

  • Сімович В. Рідне письменство: (що кожний українець повинен прочитати з рід. письменства) / др. Василь Сімович. — Відень: Накладом «Вістника політики, літ. й життя», 1918. — 30 с. [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Др. В.Сімович. Граматика української мови. — Київ-Ляйпціґ, 1919
  • Сімович В. Граматика української мови: для самонавчання та в допомогу шкіл. науці / др. Василь Сімович. — 2-ге вид. з одмінами й додатками. — Київ ; Ляйпціг: Укр. накладня, [19–?]. — 583 с. : табл. [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Сімович В. На теми мови / др. Василь Сімович. — Прага ; Берлін: Нова Україна, 1924. — 45 с. [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Сімович В. Хрестоматія з пам'ятників староукраїнської мови (старого й середнього періоду до кінця XVIII стол.). — Прага, 1932.

Примітки

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 157. —
    d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Українська мова. Енциклопедія (українська) . Київ: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана. 2000. с. 824. ISBN .
  4. Франкіана Василя Сімовича (українська) . Львів: Вид-во ЛНУ ім. Івана Франка. 2005. с. 234. ISBN . {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |Упоряд., передмова та приміт. М. Білоус і З.Терлака= ()
  5. Зубченко, В.Н. (27.09. 2014). До правописних питань у працях Василя Сімовича. irbis-nbuv.gov.ua (українська) . Філологічні студії. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
  6. Сімович, В. І. (2005). Українська мова і правопис (українська) . Чернівці: Мовознавство. с. 520.
  7. Франко, І.Я. (1913). Петрії і Довбущуки (українська) . Чернівці. с. 295.
  8. Шевченко, Т. Г. (1921). Кобзарь: народнє видання з поясненнями і примітками Д-ра Василя Сімовича (українська) . Катеринослав; Кам’янець; Ляйпціґ: Українське видавництво у Катеринославі. с. 431.
  9. Москаленко М. (2006). Нарис з історії українського перекладу // Всесвіт. – 2006. – № 5 – 6. с. 174—194.

Джерела та література

Посилання

  • Сімович Василь Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 779-780.
  • Сімович Василь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1744-1745. — 1000 екз.
  • Сімович В. Листування Лесі Українки з Й. Маковеєм: із дод. О. Пчілки та влас. споминів про побут Л. Українки в Чернівцях / Василь Сімович. — Львів: Накладом Вид. кооп. «Хортиця», 1938. — 78 с. : фот. [ 20 вересня 2018 у Wayback Machine.]
  • Ольга Шелюх. Принципи наукового редагування Василя Сімовича. (На прикладі видання творів Івана Франка) [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Козелко І. Р. Лінгвістична термінологія В. Сімовича в контексті граматик кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2019. [ 14 серпня 2021 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття про українського мовознавця чи мовознавицю.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vasi l Iva novich Simo vich 9 bereznya 1880 Gadinkivci Gusyatinskij rajon Ternopilska oblast 13 bereznya 1944 Lviv ukrayinskij movoznavec filolog i kulturnij diyach dijsnij chlen NTSh z 1923 Psevdonimi Vernivolya V Simartich Vasagen kript V S Vv V ya V Sim ich Simovich Vasil IvanovichNarodivsya 9 bereznya 1880 1880 03 09 Gadinkivci Gusyatinskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPomer 13 bereznya 1944 1944 03 13 64 roki Lviv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Krayina Avstro Ugorshina ZUNR UNRDiyalnist movoznavec filolog redaktorAlma mater ChNU imeni Yuriya FedkovichaGaluz filologiya 2 redaguvannya 2 i pedagogika 2 Zaklad LNU im I FrankaPosada rektor Lvivskogo universitetuChlenstvo Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaRoboti u Vikidzherelah Simovich Vasil Ivanovich u Vikishovishi Pam yatnik filologu movoznavcyu diyachu kulturi Vasilyu Simovichu v seli Gadinkivci Grobivec rodini Simovichiv na Lichakivskomu cvintariZhittyepisNarodivsya u bagatoditnij rodini Pochatkovu osvitu zdobuv u ridnomu seli a potim u Stanislavivskij klasichnij gimnaziyi Ivano Frankivsk u 1899 Vstupiv do Cherniveckogo universitetu na filosofskij fakultet zdobuv specialnist ukrayinska slov yanska ta klasichna filologiya Stav najkrashim uchnem Stepana Smal Stockogo 1902 1903 spivredaktor vidan RUP sho drukuvalisya u Chernivcyah zhurnali Gaslo Selyanin ta in ta gazeti Bukovina Vhodiv do skladu Spilki V gurtka ukladachiv vidanogo u Chernivcyah 1912 pid kerivnictvom Volodimira Kmicikevicha Nimecko ukrayinskogo slovnika 1914 1918 spivrobitnik Soyuzu Vizvolennya Ukrayini Razom iz S Smal Stockim B Lepkim A Chajkivskim provodiv u taborah polonenih ukrayinciv sho buli roztashovani u takih mistah Nimechchini ta Avstro Ugoshini yak Rashtat Veclyar Zalcvedel Frajshtadt kulturno osvitnyu diyalnist Grupa organizovuvala kursi dlya nepismennih chitalni teatralni trupi triklasni narodni shkoli U novostvorenih Vasil Simovich vikladav osnovi psihologiyi davnyu ukrayinsku literaturu logiku istoriyu pedagogiki Same pid chas vikladannya u taborah bula vidana Praktichna gramatika ukrayinskoyi movi 1918 yaka vzhe u 2 mu vidanni 1920 vvibrala elementi naukovoyi gramatiki 1920 1923 redaktor Ukrayinskoyi Nakladni Yakova Orenshtajna Berlin 1923 1933 profesor Ukrayinskogo Visokogo Pedagogichnogo Institutu imeni Dragomanova u Prazi 1925 prorektor zaviduvach kafedri ukrayinskoyi movi U 1939 roci staye profesorom zaviduvachem kafedri ukrayinskoyi movi u Lvivskomu universiteti U lipni 1941 obranij rektorom ale nimecka okupacijna vlada ne dozvolila prodovzhiti diyalnist VNZ U vazhki voyenni 1942 1943 roki V Simovich ocholiv Naukovij fond pri Ukrayinskomu Centralnomu Komiteti abi dopomogti talanovitim molodim studentam prodovzhiti vishu nauku u universitetah Pragi Vidnya Berlina 1941 1944 redaktor Ukrayinskogo Vidavnictva Pomer 13 bereznya 1944 roku u Lvovi Pohovanij na Lichakivskomu cvintari pole 5 golovna aleya bilya druzhini Izidori Simovich Naukova diyalnistMovoznavstvo Kolo interesiv ukrayinska istorichna antroponimiya morfologiya fonetika ukrayinskoyi movi problemi pravopisu kultura movi ta stilistika istoriya literaturnoyi movi 1911 roku vihodit pracya Didaktika Dopovnena osnovami logiki S Kanyuka do yakoyi V Simovich ukladaye slovnik psihologichnih logichnih didaktichnih terminiv Z 1916 roku vidaye taki posibniki Pouka dlya korektoriv 1916 Korotenka ukrayinska pravopis 1917 Yak stati poukrayinskomu gramotnim 1919 sho mistyat vidomosti z ukrayinskoyi orfoepiyi orfografiyi morfologiyi sintaksisu rozrahovani na yaknajshvidshe zasvoyennya movi Vasil Simovich buv uchasnikom I z yizdu slavistiv filologiv u Prazi 1929 z yizdu fonologiv u Prazi 1930 Mizhnarodnogo lingvistichnogo z yizdu v Zhenevi 1931 z yizdu klasichnih slov yanskih filologiv 1931 Okrim togo uchenij brav uchast u roboti Prazkogo lingvistichnogo gurtka Ukrayinskogo istoriko filologichnogo tovaristva u Prazi buv chlenom sekciyi Ukrayinskoyi AN u Kiyevi Chlenstvo u Prazkomu lingvistichnomu gurtku ta znajomstvo z fonologichnoyu techiyeyu v movoznavstvi vplinulo na movoznavchi perekonannya vchenogo Vin pochav zastosovuvati fonologichnij metod na grunti ukrayinskogo movoznavstva U cej period 1928 1939 rr vihodyat taki praci Ukrayinske sho 1928 Do morfologiyi ukrayinskih prikmetnikiv 1933 Problema garmoniyi skladiv v morfologiyi slov yanskih mov 1938 Pravopisni sistemi Dragomanova 1932 Josif Yirechek i ukrayinska mova 1932 V Simovich buv pershim ukrayinskim fonologom prazkogo napryamu ale spoluchav ideyi strukturalizmu z gumboldtiyansko potebnyanskim pidhodom do movi yak viyavu duhovnosti naciyi pro ce svidchit jogo pracya Ridna mova j intelektualnij rozvij ditini sho visvitlyuye i dosi aktualni pitannya z sociolgingvistiki Naukovec porushuvav pitannya periodizaciyi ta stanovlennya pravopisu U 1934 roci vijshla drukom rozvidka dlya Ukrayinskoyi zagalnoyi enciklopediyi u yakij avtor vstanovlyuye taki osnovni etapi pravopisnoyi sistemi X XIV vpliv zvukovih procesiv na pismovu peredachu XVI XVII skovuvannya ustalennya narodnoyi movi cerkovnimi pravopisnimi tradiciyami XVIII borotba tradicijnogo j fonetichnogo pravopisnih principiv XIX pravopisni reformi Maksimovicha Kulisha Dragomanova XX unormuvannya ukrayinskoyi literaturnoyi movi 1919 1927 1933 rr Naskrizno prostezhuyetsya u statti borotba dvoh kulturnih vpliviv na ukrayinsku movu vizantijskogo ta zahidnoyevropejskogo latinskogo sho poyasnyuyetsya geografichnimi ta politichnimi umovami rozvitku ukrayinskoyi derzhavi Vidavnicha sprava 1908 roku molodij vchitel Vasil Simovich virishiv dopomogti Ivanovi Franku u perevidanni pershopovisti Petriyi i Dovbushuki zhurnal Drug U postskriptumi do povisti pismennik ziznayetsya Znayuchi hibi toyi v molodih litah pisanoyi povisti ya buv bi navit ne podumav peredrukuvati yiyi yak bi ne predlozhennya d Vasilya Simovicha profesora uchit seminariyi z Chernivciv yakij 1908 r v chasi koli mene postignulo neshastye chi shastye ubezvladnennya moyih ruk cherez poserednictvo d V Gnatyuka poprosiv u mene dozvolu peredrukuvati syu povist u vidavanij nim Biblioteci dlya molodizhi yaku vin tam dav perepisati fonetichnim pravopisom Vidannya Kobzarya T G Shevchenka z poyasnennyami i primitkami Vasilya Simovicha 1920 roku vijshla uporyadkovane vidannya tvoriv Ivana Franka Z vershin i nizin Krim poezij z odnojmennoyi zbirki Vasil Simovich dodav Ziv yale listya krashi virshi zi zbirok Mij Izmaragd Davnye j nove Iz lit moyeyi molodosti ta poemi Panski zharti j Veliki rokovini Vpershe bulo zdijsneno hnoronologichnij pokazhchik poetichnih tvoriv Ivana Franka V Simovich zdijsniv perevidannya Kobzarya Tarasa Shevchenka 1921 rik Epigrafom do peredmovi sluguvali slova Borisa Grinchenka Pered shirokim svitom Nema chogo nam tishitisya sho os movlyav mayemo takogo velikogo poeta sho jogo v kozhnij selyanskij hati rozumiyut i sho na jomu mozhe vihovuvatisya narid Mi spravdi mayemo velikogo poeta ale v selyanskij hati jogo she ne znayut abo malo rozumiyut Zrobimo zh shob lyudi z tiyeyi hati pidnyalisya duhovno stilki shob spravdi mogli jogo zrozumiti U vidanni tvori T Shevchenka roztashovani u hronologichnij poslidovnosti majzhe do kozhnogo napisana stisla peredmova Dopomizhnij aparat Zmist Kobzarya za azbukoyu stvoreno u viglyadi alfavitnogo pokazhchika tvoriv poeta Perekladacka diyalnistPershoyu perekladackoyu sproboyu Vasilya Simovicha stav roman L Tolstogo Voskresinnya Tvir drukuvavsya v gazeti Bukovina vprodovzh 1899 1900 rr a v 1901 r u Chernivcyah vijshlo okreme jogo vidannya pid nazvoyu Vidrodzhenye U pershe desyatilittya HH st vijshli j inshi perekladi V Simovicha z rosijskoyi literaturi komediya M Gogolya Revizor Vesnyani melodiyi M Gorkogo U velikodnyu nich V Korolenka Semero povishenih L Andreyeva Yihni vidannya iniciyuvali chleni studentskogo tovaristva Sich predstavniki yakogo zoseredzhuvali svoyu uvagu na kulturno osvitnij naukovij praci sered bukovinskih ukrayinciv Tovaristvo vidavalo svoyu Biblioteku redaktorom yakoyi buv V Simovich PraciSimovich V Ridne pismenstvo sho kozhnij ukrayinec povinen prochitati z rid pismenstva dr Vasil Simovich Viden Nakladom Vistnika politiki lit j zhittya 1918 30 s 3 serpnya 2020 u Wayback Machine Dr V Simovich Gramatika ukrayinskoyi movi Kiyiv Lyajpcig 1919 Simovich V Gramatika ukrayinskoyi movi dlya samonavchannya ta v dopomogu shkil nauci dr Vasil Simovich 2 ge vid z odminami j dodatkami Kiyiv Lyajpcig Ukr nakladnya 19 583 s tabl 28 veresnya 2020 u Wayback Machine Simovich V Na temi movi dr Vasil Simovich Praga Berlin Nova Ukrayina 1924 45 s 18 veresnya 2020 u Wayback Machine Simovich V Hrestomatiya z pam yatnikiv staroukrayinskoyi movi starogo j serednogo periodu do kincya XVIII stol Praga 1932 PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 157 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Ukrayinska mova Enciklopediya ukrayinska Kiyiv Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2000 s 824 ISBN 966 7492 19 2 Frankiana Vasilya Simovicha ukrayinska Lviv Vid vo LNU im Ivana Franka 2005 s 234 ISBN 966 613 363 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr Uporyad peredmova ta primit M Bilous i Z Terlaka dovidka Zubchenko V N 27 09 2014 Do pravopisnih pitan u pracyah Vasilya Simovicha irbis nbuv gov ua ukrayinska Filologichni studiyi a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Simovich V I 2005 Ukrayinska mova i pravopis ukrayinska Chernivci Movoznavstvo s 520 Franko I Ya 1913 Petriyi i Dovbushuki ukrayinska Chernivci s 295 Shevchenko T G 1921 Kobzar narodnye vidannya z poyasnennyami i primitkami D ra Vasilya Simovicha ukrayinska Katerinoslav Kam yanec Lyajpcig Ukrayinske vidavnictvo u Katerinoslavi s 431 Moskalenko M 2006 Naris z istoriyi ukrayinskogo perekladu Vsesvit 2006 5 6 s 174 194 Dzherela ta literaturaBilous M Terlak 3 Vasil Simovich 1880 1944 Zhittyepisno bibliogr naris Lviv 1995 Bichko Z Melnichuk B Pindus B Sherbak L Simovich Vasil Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 263 264 ISBN 978 966 528 279 2 Dzendzelivskij J O Simovich Vasil Ivanovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Simovich Vasil Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Luckij O I Simovich Vasil Ivanovich 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 577 ISBN 978 966 00 1290 5 Simovich Vasil Ivanovich Ukrayinska mova Enciklopediya Redkol Rusanivskij V M Taranenko O O spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s ISBN 966 7492 19 2 Frankiana Vasilya Simovicha uporyad M Bilous Z Terlak Lviv nac un t im I Franka L 2005 234 c PosilannyaSimovich Vasil Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 779 780 Simovich Vasil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1744 1745 1000 ekz Simovich V Listuvannya Lesi Ukrayinki z J Makoveyem iz dod O Pchilki ta vlas spominiv pro pobut L Ukrayinki v Chernivcyah Vasil Simovich Lviv Nakladom Vid koop Horticya 1938 78 s fot 20 veresnya 2018 u Wayback Machine Olga Shelyuh Principi naukovogo redaguvannya Vasilya Simovicha Na prikladi vidannya tvoriv Ivana Franka 6 bereznya 2022 u Wayback Machine Kozelko I R Lingvistichna terminologiya V Simovicha v konteksti gramatik kincya HIH pershoyi polovini HH stolittya Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata filologichnih nauk za specialnistyu 10 02 01 ukrayinska mova Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Lviv 2019 14 serpnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo movoznavcya chi movoznavicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela

Дата публікації:
Топ