Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стара́ Вели́ка Болга́рія (грец. Παλαιά Μεγάλη Βουλγαρία, Palaiá Megálē Voulgaría) — середньовічне об'єднання тюркських (огурських) племен у степах Південно-Східної Європи між Дунаєм, Волгою та Кавказькими горами, очолюване ханом Кубратом, що існувало в середині VII століття.
| Стара Велика Болгарія | |
| Дата створення / заснування | 632 |
|---|---|
| Значима особа | Кубрат |
| Офіційна мова | булгарська мова |
| Континент | Європа |
| Попередник | Західний тюркський каганат і Аварський каганат |
| Наступник | Волзька Болгарія |
| Мова комунікації | Кримськоготська мова, булгарська мова і середньогрецька мова |
| Час/дата припинення існування | 668 |
 | |
 Стара Велика Болгарія у Вікісховищі | |
Координати: 48° пн. ш. 42° сх. д. / 48° пн. ш. 42° сх. д.
Кубрат
Кубрат (також Курт або Хуврат) походив зі знатного роду Дуло. Пращуром Кубрата був гунський володар Аттіла. Він провів своє отроцтво у Візантійській імперії, де здобув освіту і хрещення. Правителем одноплемінників Кубрата в цей час був Орган, якого пізніші джерела називають дядьком Кубрата, хоча в родинних зв'язках двох ватажків є сумніви.
Близько 608 року Кубрат повернувся у свою батьківщину, прийняв керівництво над своїм народом, найімовірніше, зі схвалення кагана — західнотюркського або ж аварського. Однак незабаром йому вдалося здобути незалежність від обох сусідніх каганатів.
Створення
Між 630 і 635, хану Кубрату вдалося об'єднати два провідних булгарських племені кутригурів і утигурів у єдину державу створивши потужну конфедерацію, яка згадується у середньовічних авторів, як Стара Велика Болгарія, а також відома як оногундурсько-булгарська імперія. Деякі вчені припускають, що вона також включала в число своїх підданих переможених аварів і простягнулася на захід, до Паннонської рівнини. Іноді столицею держави називають місто Фанагорія на Таманському півострові, але радше вона «переміщувалася» разом зі ставкою хана.
Велика Болгарія за часів правління Кубрата простягалась від Карпат на заході до Уралу на сході, від Кавказу на півдні до Десни на півночі. Для захисту від північних войовничих народів за часів Кубрата продовжувалась традиція будівництва укріплень. Можливо під час одного з походів він загинув і був похований поблизу сучасної Полтави (Перещепинський скарб).
Розпад держави
За часів правління імператора Костянтина IV хан Кубрат загинув, і Батбаян, найстарший з п'яти його синів, отримав владу над державою. Під сильним хозарським тиском, інші сини Кубрата проігнорували поради батька залишитися разом, щоб протистояти ворогам. Велика Болгарія була поділена на три частини. Від Великої Болгарії відділились Волзька Болгарія та Дунайська Болгарія.
Волзька Болгарія
Котраг, керманич кутригурів, опанував Середню Волгу, де він створив державу Волзька Болгарія в місці злиття Волги й Ками. Волзькі або срібні булгари добровільно прийняли іслам у IX столітті, і їм удалося зберегти свою національну самобутність до першої монгольської навали 1223 року. Сучасні волзькі татари і чуваші вважають себе нащадками тих булгар.
Булгари у Воєводині й Македонії
Каган групи племен Кубер відстоював свої права на спадок прадіда — гунського володаря Аттіли. У місті Сірмій він спробував стати каганом Аварському каганату. Після невдалого повстання він привів свій народ у Македонію. Там він осів у районі і зробив невдалу спробу захоплення міста Салоніки. Після цього він зник з історії, а його люди об'єдналися зі слов'янськими племенами Македонії.
Булгари в Південній Італії
Інші булгари, близько 662, на чолі з князем Альцеком спробували влаштуватись у лангобардів і просили землю у короля лангобардів Грімоальда I Беневентського в Беневенто в обмін на військову службу. Король Грімуальд відправив їх до свого сина Ромуальда в Беневенто, де вони й осіли в , і . Ромуальд прийняв болгар гарно і дав їм землі. Він також розпорядився, щоб титул Альцека був змінений з герцога, як називає його історик Павло Диякон на гастальдія (мається на увазі ймовірно титул князя), згідно з латинською назвою.
Павло Диякон завершує розповідь про булгар Альцека так: І вони живуть в цих місцях, про які ми говорили, аж до теперішнього часу, і хоча вони говорять і на латині теж, але все-таки ще до кінця не відмовилися від вживання власної мови.
Розкопки у некрополі Віценне-Кампок'яро біля Боїно які датуються 7-мим століттям, серед 130 поховань, були 13 осіб поховані разом з кіньми й артефактами німецького й аварського походження. Поховання з кіньми характерні для Центральної Азії для номадів, тому можна певно сказати що ці поховання є булгарських поселенців в Молізе і Кампанії.
Кавказькі булгари / балкарці
Народ Батбаяна, так звані чорні булгари, залишилися на батьківщині, і незабаром були підкорені хозарами. Деякі вчені вважають, що сьогоденні балкарці є нащадками орди Батбаяня, хоча вони й називають себе малкари (від річки Малка) і говорять тюркською кипчацькою мовою. У багатьох тюркських мовах звук «б» переходить в «м».
У договорах великих київських князів з візантійськими імператорами згадуються «чорні клобуки», які виступали союзниками руських князів.
За часів правління великого київського князя Святослава І Хороброго (онук болгарського царя Володимира і новгородського конунга Рюрика, син князя Ігоря I Старого та княгині Олени (Ольги) Великої) чорні клобуки, торки і берендеї виступали союзниками у боротьбі з хозарами. Були переселені до Середнього Подніпров'я.
Перше Болгарське царство
Аспарух, нащадок Кубрата, у спадок отримав західну частину Великої Болгарії за р. Дніпром до р. Дунай (Буджак). Згодом завоював Мезію і Добруджу у Візантійської імперії 680 року та заснував Перше Болгарське царство. Під час походу проти хозар загинув. Можливо, був похований на території теперішнього м. Запоріжжя (так званий «Вознесенський скарб»).
Див. також
Примітки
- Theophanes, Op. cit., p. 356—357
- [en], Chronicle
- Олексій Мустафін. Мандрівні державотворці. Еспресо. 2022-08-29.
- Никифор (патріарх), Historia syntomos, breviarium
- (Uppsala University: Institute of Linguistics and Philology)
- (Pauli Diac. HL, V, 29)
- (Златарски. История, I, 1, с. 173).
- История лангобардов, книга 5, Павел Диакон
- Genito, Bruno (2001). (PDF). I° Congresso Nazionale di Archeologia Medievale. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2003. Процитовано 27 вересня 2007.
- Belcastro, M. G.; Faccini F. (2001). (PDF). Collegium antropologicum (Coll. antropol.) ISSN 0350-6134. 25 (2): 387—401. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2009. Процитовано 27 вересня 2007.
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2007. Процитовано 27 вересня 2007.
- Conte Miltenova, N. — I Bulgari di Gallo Matese — Prefazione e postfazione di Giuseppe Mario Tufarulo Passaporto Editore, Roma, 1993. — C.N.R.
Джерела
- О. М. Приходнюк. Велика Болгарія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 456. — .
Посилання
- John of Nikiu Chronicles 47
- Old Great Bulgaria — facts and sources-hebrew, greek and latin
- BULGARS, Oxford Dictionary of Byzantium (1991), vol.1, p.338
- Ivan Mikulčić, Towns and castles in medieval Macedonia, Makedonska civilizacija, Skopje, 1996 (in Macedonian)
Документальні фільми
- «Заповіт Кубрата» «Завет Кубрата», документальний фільм, Україна.
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stara Veli ka Bolga riya grec Palaia Megalh Boylgaria Palaia Megale Voulgaria serednovichne ob yednannya tyurkskih ogurskih plemen u stepah Pivdenno Shidnoyi Yevropi mizh Dunayem Volgoyu ta Kavkazkimi gorami ocholyuvane hanom Kubratom sho isnuvalo v seredini VII stolittya Stara Velika Bolgariya Data stvorennya zasnuvannya632 Znachima osobaKubrat Oficijna movabulgarska mova KontinentYevropa PoperednikZahidnij tyurkskij kaganat i Avarskij kaganat NastupnikVolzka Bolgariya Mova komunikaciyiKrimskogotska mova bulgarska mova i serednogrecka mova Chas data pripinennya isnuvannya668 Stara Velika Bolgariya u Vikishovishi Koordinati 48 pn sh 42 sh d 48 pn sh 42 sh d 48 42Istoriya BolgariyiStarodavnistKaranovo kulturaKultura VinchaVarnenskij nekropolFrakiyaOdriske carstvoMeziyaSerednovichchyaBulgariPivdenni slov yaniVelika BulgariyaPershe Bolgarske carstvoZahidne Bolgarske carstvoDruge Bolgarske carstvoVidinske carstvoDobrudzhanske knyazivstvoOsmanska BolgariyaBolgariya u skladi Osmanskoyi imperiyiBolgarske nacionalne vidrodzhennyaKnyazivstvo BolgariyaShidna RumeliyaTretye Bolgarske carstvoNarodna Respublika BolgariyaRespublika BolgariyaPortal Bolgariya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Velika Bolgariya 650 rokuKubratDokladnishe Kubrat Kubrat takozh Kurt abo Huvrat pohodiv zi znatnogo rodu Dulo Prashurom Kubrata buv gunskij volodar Attila Vin proviv svoye otroctvo u Vizantijskij imperiyi de zdobuv osvitu i hreshennya Pravitelem odnopleminnikiv Kubrata v cej chas buv Organ yakogo piznishi dzherela nazivayut dyadkom Kubrata hocha v rodinnih zv yazkah dvoh vatazhkiv ye sumnivi Blizko 608 roku Kubrat povernuvsya u svoyu batkivshinu prijnyav kerivnictvo nad svoyim narodom najimovirnishe zi shvalennya kagana zahidnotyurkskogo abo zh avarskogo Odnak nezabarom jomu vdalosya zdobuti nezalezhnist vid oboh susidnih kaganativ StvorennyaMizh 630 i 635 hanu Kubratu vdalosya ob yednati dva providnih bulgarskih plemeni kutriguriv i utiguriv u yedinu derzhavu stvorivshi potuzhnu konfederaciyu yaka zgaduyetsya u serednovichnih avtoriv yak Stara Velika Bolgariya a takozh vidoma yak onogundursko bulgarska imperiya Deyaki vcheni pripuskayut sho vona takozh vklyuchala v chislo svoyih piddanih peremozhenih avariv i prostyagnulasya na zahid do Pannonskoyi rivnini Inodi stoliceyu derzhavi nazivayut misto Fanagoriya na Tamanskomu pivostrovi ale radshe vona peremishuvalasya razom zi stavkoyu hana Velika Bolgariya za chasiv pravlinnya Kubrata prostyagalas vid Karpat na zahodi do Uralu na shodi vid Kavkazu na pivdni do Desni na pivnochi Dlya zahistu vid pivnichnih vojovnichih narodiv za chasiv Kubrata prodovzhuvalas tradiciya budivnictva ukriplen Mozhlivo pid chas odnogo z pohodiv vin zaginuv i buv pohovanij poblizu suchasnoyi Poltavi Pereshepinskij skarb Rozpad derzhaviZa chasiv pravlinnya imperatora Kostyantina IV han Kubrat zaginuv i Batbayan najstarshij z p yati jogo siniv otrimav vladu nad derzhavoyu Pid silnim hozarskim tiskom inshi sini Kubrata proignoruvali poradi batka zalishitisya razom shob protistoyati vorogam Velika Bolgariya bula podilena na tri chastini Vid Velikoyi Bolgariyi viddililis Volzka Bolgariya ta Dunajska Bolgariya Volzka Bolgariya Kotrag kermanich kutriguriv opanuvav Serednyu Volgu de vin stvoriv derzhavu Volzka Bolgariya v misci zlittya Volgi j Kami Volzki abo sribni bulgari dobrovilno prijnyali islam u IX stolitti i yim udalosya zberegti svoyu nacionalnu samobutnist do pershoyi mongolskoyi navali 1223 roku Suchasni volzki tatari i chuvashi vvazhayut sebe nashadkami tih bulgar Bulgari u Voyevodini j Makedoniyi Kagan grupi plemen Kuber vidstoyuvav svoyi prava na spadok pradida gunskogo volodarya Attili U misti Sirmij vin sprobuvav stati kaganom Avarskomu kaganatu Pislya nevdalogo povstannya vin priviv svij narod u Makedoniyu Tam vin osiv u rajoni i zrobiv nevdalu sprobu zahoplennya mista Saloniki Pislya cogo vin znik z istoriyi a jogo lyudi ob yednalisya zi slov yanskimi plemenami Makedoniyi Bulgari v Pivdennij Italiyi Poselennya bolgar u 6 7 stolittyah Inshi bulgari blizko 662 na choli z knyazem Alcekom sprobuvali vlashtuvatis u langobardiv i prosili zemlyu u korolya langobardiv Grimoalda I Beneventskogo v Benevento v obmin na vijskovu sluzhbu Korol Grimuald vidpraviv yih do svogo sina Romualda v Benevento de voni j osili v i Romuald prijnyav bolgar garno i dav yim zemli Vin takozh rozporyadivsya shob titul Alceka buv zminenij z gercoga yak nazivaye jogo istorik Pavlo Diyakon na gastaldiya mayetsya na uvazi jmovirno titul knyazya zgidno z latinskoyu nazvoyu Pavlo Diyakon zavershuye rozpovid pro bulgar Alceka tak I voni zhivut v cih miscyah pro yaki mi govorili azh do teperishnogo chasu i hocha voni govoryat i na latini tezh ale vse taki she do kincya ne vidmovilisya vid vzhivannya vlasnoyi movi Rozkopki u nekropoli Vicenne Kampok yaro bilya Boyino yaki datuyutsya 7 mim stolittyam sered 130 pohovan buli 13 osib pohovani razom z kinmi j artefaktami nimeckogo j avarskogo pohodzhennya Pohovannya z kinmi harakterni dlya Centralnoyi Aziyi dlya nomadiv tomu mozhna pevno skazati sho ci pohovannya ye bulgarskih poselenciv v Molize i Kampaniyi Kavkazki bulgari balkarci Persten Kubrata Narod Batbayana tak zvani chorni bulgari zalishilisya na batkivshini i nezabarom buli pidkoreni hozarami Deyaki vcheni vvazhayut sho sogodenni balkarci ye nashadkami ordi Batbayanya hocha voni j nazivayut sebe malkari vid richki Malka i govoryat tyurkskoyu kipchackoyu movoyu U bagatoh tyurkskih movah zvuk b perehodit v m U dogovorah velikih kiyivskih knyaziv z vizantijskimi imperatorami zgaduyutsya chorni klobuki yaki vistupali soyuznikami ruskih knyaziv Za chasiv pravlinnya velikogo kiyivskogo knyazya Svyatoslava I Horobrogo onuk bolgarskogo carya Volodimira i novgorodskogo konunga Ryurika sin knyazya Igorya I Starogo ta knyagini Oleni Olgi Velikoyi chorni klobuki torki i berendeyi vistupali soyuznikami u borotbi z hozarami Buli pereseleni do Serednogo Podniprov ya Pershe Bolgarske carstvoAsparuh nashadok Kubrata u spadok otrimav zahidnu chastinu Velikoyi Bolgariyi za r Dniprom do r Dunaj Budzhak Zgodom zavoyuvav Meziyu i Dobrudzhu u Vizantijskoyi imperiyi 680 roku ta zasnuvav Pershe Bolgarske carstvo Pid chas pohodu proti hozar zaginuv Mozhlivo buv pohovanij na teritoriyi teperishnogo m Zaporizhzhya tak zvanij Voznesenskij skarb Div takozhKubrat Mala Pereshepina Magna HungariaPrimitkiTheophanes Op cit p 356 357 en Chronicle Oleksij Mustafin Mandrivni derzhavotvorci Espreso 2022 08 29 Nikifor patriarh Historia syntomos breviarium Uppsala University Institute of Linguistics and Philology Pauli Diac HL V 29 Zlatarski Istoriya I 1 s 173 Istoriya langobardov kniga 5 Pavel Diakon Genito Bruno 2001 PDF I Congresso Nazionale di Archeologia Medievale Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2003 Procitovano 27 veresnya 2007 Belcastro M G Faccini F 2001 PDF Collegium antropologicum Coll antropol ISSN 0350 6134 25 2 387 401 Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2009 Procitovano 27 veresnya 2007 Arhiv originalu za 6 listopada 2007 Procitovano 27 veresnya 2007 Conte Miltenova N I Bulgari di Gallo Matese Prefazione e postfazione di Giuseppe Mario Tufarulo Passaporto Editore Roma 1993 C N R DzherelaO M Prihodnyuk Velika Bolgariya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 456 ISBN 966 00 0734 5 PosilannyaJohn of Nikiu Chronicles 47 Old Great Bulgaria facts and sources hebrew greek and latin BULGARS Oxford Dictionary of Byzantium 1991 vol 1 p 338 Ivan Mikulcic Towns and castles in medieval Macedonia Makedonska civilizacija Skopje 1996 in Macedonian Dokumentalni filmi Zapovit Kubrata Zavet Kubrata dokumentalnij film Ukrayina Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi