Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Солом'янський район — район міста Києва, який було утворено у жовтні 2001 року в результаті адміністративно-територіальної реформи на базі Жовтневого та більшої частини Залізничного районів (утворено 9 квітня 1938 року). Площа території Солом'янського району становить 4,05 тис. га, в ньому мешкає 383 тис. киян.
| Солом'янський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Місто: | Київ | ||||
| Утворений: | 1921 | ||||
| Населення: | 364 785 | ||||
| Площа: | 40,05 км² | ||||
| Густота населення: | 9120 осіб/км² | ||||
| Географічні координати: | 50°25′14″ пн. ш. 30°27′28″ сх. д. / 50.42058333336110820° пн. ш. 30.45777777780555695° сх. д.Координати: 50°25′14″ пн. ш. 30°27′28″ сх. д. / 50.42058333336110820° пн. ш. 30.45777777780555695° сх. д. | ||||
| Станції метро: |  «Вокзальна» «Політехнічний інститут» «Шулявська» «Берестейська» | ||||
| Районна влада | |||||
| Адреса адміністрації: | 03020, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 41. | ||||
| Вебсторінка: | solor.gov.ua | ||||
| Голова РДА: | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
 Солом'янський район у Вікісховищі | |||||
Історія
Територією нинішнього Солом'янського району протікає права притока Дніпра — Либідь, з якою пов'язана історія Києва часів Київської Русі. Колись Либідь обертала колеса водяних млинів, та була природною перепоною на шляху загарбників. Для охорони жителів на ній було створено низку поселень-застав. Сліди таких богатирських застав знайдено поблизу сучасних Караваєвих дач та у районі станції метро «Берестейська».
Швидкому зростанню села Солом'янки, переселенню жителів до Либіді сприяли розпочате в 1834 році будівництво Києво-Печерської фортеці та прокладення залізничної лінії Київ—Балта. 18 лютого 1870 року відкрилось регулярне сполучення з Балтою, став до ладу збудований у стилі англійської готики архітектора Вишневського залізничний вокзал. 1857 року збудовано Володимирський кадетський корпус — за проєктом І. В. Штрома.
За даними перепису населення Києва XIX століття на Солом'янці разом з Протасовим яром проживало 3910 мешканців. Найбільше підприємство Солом'янки — Залізничні майстерні. Тут працювало близько 1,5 тис. осіб.
Солом'янка XIX століття мала одну лікарню, чотири трактири-харчевні, три швейні майстерні, одну єврейську школу.
У 1910 році до Солом'янки приєднали селища Верхню та Нижню Солом'янку, Батиєву гору, Протасів Яр.
Інша історична місцевість, що увійшла до сучасного Солом'янського району — Шулявка згадується в Іпатіївському літопису-середньовічній хроніці, що датуються 1146 роком. У XVIII столітті на Шулявці було розташовано літню резиденцію Київських митрополитів.
Активно ця територія почала освоюватись після 1847 року. 1882 року тут було відкрито підприємство, яке згодом стало одним з провідних в Україні — машинобудівний завод Гретера і Криванека (тепер акціонерна компанія «ПКМЗ»).
Крім цього заводу, в останню чверть XIX століття на Шулявці відкрито й інші підприємства (залізні ліжка, стільці, ваги), чавуноливарний і механічний заводи Велера, механічний завод Залінгера та ін. Трохи далі у бік Святошина відкрився завод сільгоспінвентарю, завод ковкого чавуну, ремісниче підприємство та безліч невеликих кустарних майстерень.
1898 року на Шулявці було відкрито Київський політехнічний інститут (тепер Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»).
Колишній Жовтневий район це такі історичні місцевості, як Шулявка, Відрадний, Грушки, Караваєві дачі. На кінець століття тут проживало 136800 осіб.
Особистості
Іван Світличний - вул. Уманська 35
Від 1960 року до ув'язнення в 1973 році на вулиці Уманській, 35, кв. 20 мешкав дисидент Іван Світличний зі своєю дружиною Леонідою Терещенко. Враження від нового місця проживання Світличний виклав у листі до сестри:
«Цього листа я тобі пишу з нової, СВОЄЇ квартири. Це – по дорозі з центру на аеродром. Місце хороше, старих будинків і близько немає, кругом одні новобудови, планування чудесне, до центру – 20 хвилин тролейбусом».
Нове житло сприймалося Світличними дещо ідеалізовано, оскільки перед цим вони мешкали в переобладнаній на кімнату келії Флорівського монастиря, разом з сім’єю Леоніди Світличної. Микола Плахотнюк порівнював її з «рукавичкою», а Василь Стус – із «голубником» через майже постійну присутність гостей. Сюди часто навідувалися Алла Горська, Василь Симоненко, Василь Стус, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Іван Дзюба, який жив неподалік, та низка інших представників творчої молоді з усієї УРСР. У спогадах сучасників квартира на Уманській постає як мультифункціональний відкритий простір. Там відбувалися колективні вечері, академічні дискусії, читання поезій, «відкриття» творчості заборонених митців «розстріляного відродження», прослуховування віршів в авторському виконанні поетів на журналістському магнітофоні «Весна».
Іван Дзюба - Повітрофлотський проспект 50
У кінці 1965 р., після створення ним праці («Інтернаціоналізм чи русифікація?»), переїхав у двокімнатну квартиру на Повітрофлотському проспекті 50, що її надала Спілка письменників. За словами Івана Дзюби, нове помешкання було розміщене в «будинку КДБ». Систематична поява автівок спецслужб у дворі маркувала будинок як відомчий. На думку Дзюби, ордер на це житло він отримав не випадково. «Переселили мене так, щоб був під рукою». Як свідчать спогади Леоніда Плюща, до проживання в цьому будинку критик ставився з іронією, жартуючи. «Народ почне бити вікна в цьому будинку, а я ж то за що страждатиму?». Проживав за вказаною адресою до своєї смерті.
Віктор Могильний - вул. Возіанова 10
З 1939 по 1960-ті роки, у будинку садибного типу, на вул. Карпінського 10 жив дисидент Віктор Могильний. Будинок був знищений для перебудови. Разом із цим будинком зник і «культурологічний клуб на Чоколівці», один із осередків шістдесятництва. Раз на тиждень тут, у неформальній атмосфері, збиралися молоді поети, які відвідували літературну студію при видавництві «Молодь». Серед таких Микола Холодний, Гриць Тименко, Євген Варда, Юрій Мурашов та інші. Гості читали вірші й дискутували в той час, як дружина господаря Аврелія Могильна несла варту біля будинку. У ході обговорень часто згадували про сусіда з вул. Уманської – літературного критика Івана Світличного. Гості долучалися до формування інтер’єру цього помешкання. На стінах рясніли написи-автографи, що їх залишали охочі.
Як згадував Олесь Шевченко, тут був один з небагатьох «островів незалежності» в зрусифікованому Києві, де українець міг комфортно почуватися.
Сучасність
У жовтні 2001 року в результаті адміністративно-територіальної реформи на базі Жовтневого та більшої частини Залізничного районів утворено новий, Солом'янський (розпорядження голови Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001 р. № 1625 «Про утворення районних у місті Києві державних адміністрацій»).
| Святошинський район | Шевченківський район | Шевченківський район |
| Святошинський район |  | Голосіївський район |
| Київська область (Бучанський район) | Голосіївський район | Голосіївський район |
До складу району входять території: Грушки, Відрадний, Караваєві дачі, Новокараваєві дачі, Чоколівка, Жуляни, Совки, Монтажник, Залізничний масив, Протасів Яр, Батиєва гора, Кучмин Яр, Олександрівська слобідка, Солом'янка, Першотравневий, Залізнична колонія, Шулявка (частина), Турецьке містечко.
Характерною рисою району є найбільші транспортні об'єкти столиці України — залізничні станції Київ-Пасажирський і Київ-Товарний, аеропорт «Київ» (Жуляни). Район має багатогалузевий потужний промисловий комплекс, який складається з 65 промислових підприємств, їхня частка в обсязі промислової продукції міста становить 7,2 відсотка. На території району зосереджена велика частина наукового потенціалу міста — 54 науково-дослідні та проєктні інститути, 6 вищих навчальних закладів.
У районі зареєстровано 18035 суб'єктів підприємницької діяльності (СПД) — юридичних осіб та 14444 СПД-фізичних осіб.
Торговельне обслуговування населення здійснюють 817 підприємств торгівлі та громадського харчування. Різноманітні види послуг населенню надає 351 підприємство побутового обслуговування.
Провідне місце в розвитку охорони здоров'я району та міста в цілому посідають всесвітньовідомі науково-дослідні медичні заклади: Інститут фтизіатрії І пульмонології ім. Ф. Г. Яновського, Український НДУ кардіології ім. М. Д. Стражеска, Київський НДУ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського, Інститут серцево-судинної хірургії АМН України, Центр мікрохірургії ока, Інститут клінічної та експериментальної хірургії АМН України.
У районі багато культурних закладів — 5 музичних шкіл, художня школа, 59 бібліотек різних систем і відомств, 3 кінотеатри, Палац творчості дітей та юнацтва, 8 відомчих палаців культури та 4 відомчі музеї, Центр молодіжного дозвілля «Колізей», український театр-студія та камерний театр-студія.
Освітянська галузь району нараховує 48 дитячих дошкільних закладів, 32 середні загальноосвітні школи, 12 шкіл-дитячих садків, 2 гімназії, 7 ліцеїв, 2 вечірні школи, 3 школи-інтернати, 2 дитячо-юнацькі спортивні школи.
На території району функціонують 5 стадіонів, 9 басейнів, 136 спортмайданчиків, 89 спортивних залів, 13 стрілецьких тирів та інші споруди для занять спортом.
Населення
Чисельність населення району:
- 2001 — 287 801
- 2008 — 326 725
- 2009 — 333 453
- 2010 — 338 834
- 2011 — 342 376
- 2012 — 345 058
- 2013 — 351 169
- 2014 — 356 600
- 2015 — 360 500
- 2016 — 364 785
- 2017 — 370 106
- 2018 — 370 838
- 2019 — 375 909
- 2020 — 383 387
- 2021 — 384 616
- 2022 ― 386 647
- 2023 ― 358 754
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 190 165 | 67,51 % |
| Російська | 85 809 | 30,47 % |
| Інше | 5 690 | 2,02 % |
| Разом | 281 664 | 100,00 % |
Співпраця
| Прапор країни | Місто, регіон | Країна | Документ про співпрацю | Дата підписання документу |
|---|---|---|---|---|
 | Біла Церква (Київська область) | Україна | Договір «Про співробітництво між Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією та Білоцерківською міською радою» | 20 червня 2009 р. |
Навчальні заклади
| Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. |
- Національний авіаційний університет
- Київський національний університет будівництва та архітектури (Повітрофлотський проспект, 31)
- Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України
- Навчально-науковий інститут права та психології київської національної Академії Внутрішніх Справ
- Державний Університет Телекомунікацій
- Телеком науково-аналітичний центр ДУІКТ
- Національний університет оборони України
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
- Ліцей № 144 ім. Григорія Ващенка
- Ліцей № 142
- Legal Lyceum Yaroslav Kondratiev
- Lyceum Prestige
- Kyiv professional college «Aviant»
- Київський професійний ліцей будівництва та фітодизайну
- Київський спортивний ліцей-інтернат
- Ліцей інформаційних технологій № 79
- Ліцей податкової та рекламної справи № 21
- Liceum № 227 Named Above M.M.Gromova
- Заклад Фахової Передвищої Освіти «Київський медичний коледж імені П. І. Гаврося»
- Ліцей № 145
- Lyceum № 38 V.M. Molchanova
- Гімназія біотехнологій № 177
- Гімназія № 178
- Середня загальноосвітня школа № 60 ім. Артема Авіка
- Загальноосвітня школа № 69
- Середня загальноосвітня школа № 166
- Спеціалізована школа № 43
- Спеціалізована школа № 64
- Спеціалізована школа № 149
- Початкова спеціалізована школа І ступеня № 164 з поглибленим вивченням окремих предметів
- Полілінгвальна школа № 1
- Школа № 221
- Спеціалізована школа № 115
- Гімназія № 178
- Спеціалізована школа № 7 імені М. Т. Рильського з поглибленим вивченням англійської мови
- Спеціалізована школа № 52 в Києві з поглибленим вивченням інформаційних технологій
- Спеціалізована школа № 173
- Школа № 174
- Середня загальноосвітня школа № 229
- Школа № 22
- Школа Ерудит
- Спеціалізована школа № 159 з поглибленим вивченням англійської мови
- Школа іноземних мов E-Land
- Спеціалізована школа № 187
- Лінгвістичний корпус «FOX» (головний офіс)
- Спеціалізована школа № 67
- Київський коледж будівництва, архітектури та дизайну
Див. також
Примітки
- Станом на 1 січня 2016 року
- Розпорядження Президента України від 18 травня 2020 року № 328/2020-рп «Про призначення І. Чечотки головою Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації»
- Рішення Київської міської ради від 30 січня 2001 року № 162/1139 «Про адміністративно-територіальний устрій м. Києва» [ 2013-12-25 у Wayback Machine.]
- Населення міських районів України з 1959 року
- Головне управління статистики м.Києва - Чисельність населення (щомісячна інформація). www.kiev.ukrstat.gov.ua. Процитовано 14 травня 2020.
Джерела
- Шкуро М. Наш Солом'янський район. — К. : «Варто», 2018. — 168 с. : іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solom yanskij rajon rajon mista Kiyeva yakij bulo utvoreno u zhovtni 2001 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi na bazi Zhovtnevogo ta bilshoyi chastini Zaliznichnogo rajoniv utvoreno 9 kvitnya 1938 roku Plosha teritoriyi Solom yanskogo rajonu stanovit 4 05 tis ga v nomu meshkaye 383 tis kiyan Solom yanskij rajonGerb Solom yanskogo rajonu Prapor Solom yanskogo rajonuOsnovni daniKrayina UkrayinaMisto KiyivUtvorenij 1921Naselennya 364 785Plosha 40 05 km Gustota naselennya 9120 osib km Geografichni koordinati 50 25 14 pn sh 30 27 28 sh d 50 42058333336110820 pn sh 30 45777777780555695 sh d 50 42058333336110820 30 45777777780555695 Koordinati 50 25 14 pn sh 30 27 28 sh d 50 42058333336110820 pn sh 30 45777777780555695 sh d 50 42058333336110820 30 45777777780555695Stanciyi metro Vokzalna Politehnichnij institut Shulyavska Berestejska Rajonna vladaAdresa administraciyi 03020 m Kiyiv pr Povitroflotskij 41 Vebstorinka solor gov uaGolova RDA Mapa Solom yanskij rajon u VikishovishiIstoriyaDiv takozh Zhovtnevij rajon Kiyiv Teritoriyeyu ninishnogo Solom yanskogo rajonu protikaye prava pritoka Dnipra Libid z yakoyu pov yazana istoriya Kiyeva chasiv Kiyivskoyi Rusi Kolis Libid obertala kolesa vodyanih mliniv ta bula prirodnoyu pereponoyu na shlyahu zagarbnikiv Dlya ohoroni zhiteliv na nij bulo stvoreno nizku poselen zastav Slidi takih bogatirskih zastav znajdeno poblizu suchasnih Karavayevih dach ta u rajoni stanciyi metro Berestejska Shvidkomu zrostannyu sela Solom yanki pereselennyu zhiteliv do Libidi spriyali rozpochate v 1834 roci budivnictvo Kiyevo Pecherskoyi forteci ta prokladennya zaliznichnoyi liniyi Kiyiv Balta 18 lyutogo 1870 roku vidkrilos regulyarne spoluchennya z Baltoyu stav do ladu zbudovanij u stili anglijskoyi gotiki arhitektora Vishnevskogo zaliznichnij vokzal 1857 roku zbudovano Volodimirskij kadetskij korpus za proyektom I V Shtroma Za danimi perepisu naselennya Kiyeva XIX stolittya na Solom yanci razom z Protasovim yarom prozhivalo 3910 meshkanciv Najbilshe pidpriyemstvo Solom yanki Zaliznichni majsterni Tut pracyuvalo blizko 1 5 tis osib Solom yanka XIX stolittya mala odnu likarnyu chotiri traktiri harchevni tri shvejni majsterni odnu yevrejsku shkolu U 1910 roci do Solom yanki priyednali selisha Verhnyu ta Nizhnyu Solom yanku Batiyevu goru Protasiv Yar Insha istorichna miscevist sho uvijshla do suchasnogo Solom yanskogo rajonu Shulyavka zgaduyetsya v Ipatiyivskomu litopisu serednovichnij hronici sho datuyutsya 1146 rokom U XVIII stolitti na Shulyavci bulo roztashovano litnyu rezidenciyu Kiyivskih mitropolitiv Zavod Ya Gretera ta O Krivanenka Aktivno cya teritoriya pochala osvoyuvatis pislya 1847 roku 1882 roku tut bulo vidkrito pidpriyemstvo yake zgodom stalo odnim z providnih v Ukrayini mashinobudivnij zavod Gretera i Krivaneka teper akcionerna kompaniya PKMZ Krim cogo zavodu v ostannyu chvert XIX stolittya na Shulyavci vidkrito j inshi pidpriyemstva zalizni lizhka stilci vagi chavunolivarnij i mehanichnij zavodi Velera mehanichnij zavod Zalingera ta in Trohi dali u bik Svyatoshina vidkrivsya zavod silgospinventaryu zavod kovkogo chavunu remisniche pidpriyemstvo ta bezlich nevelikih kustarnih majsteren 1898 roku na Shulyavci bulo vidkrito Kiyivskij politehnichnij institut teper Nacionalnij tehnichnij universitet Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut Kolishnij Zhovtnevij rajon ce taki istorichni miscevosti yak Shulyavka Vidradnij Grushki Karavayevi dachi Na kinec stolittya tut prozhivalo 136800 osib OsobistostiIvan Svitlichnij vul Umanska 35 Vid 1960 roku do uv yaznennya v 1973 roci na vulici Umanskij 35 kv 20 meshkav disident Ivan Svitlichnij zi svoyeyu druzhinoyu Leonidoyu Tereshenko Vrazhennya vid novogo miscya prozhivannya Svitlichnij viklav u listi do sestri Cogo lista ya tobi pishu z novoyi SVOYeYi kvartiri Ce po dorozi z centru na aerodrom Misce horoshe starih budinkiv i blizko nemaye krugom odni novobudovi planuvannya chudesne do centru 20 hvilin trolejbusom Nove zhitlo sprijmalosya Svitlichnimi desho idealizovano oskilki pered cim voni meshkali v pereobladnanij na kimnatu keliyi Florivskogo monastirya razom z sim yeyu Leonidi Svitlichnoyi Mikola Plahotnyuk porivnyuvav yiyi z rukavichkoyu a Vasil Stus iz golubnikom cherez majzhe postijnu prisutnist gostej Syudi chasto naviduvalisya Alla Gorska Vasil Simonenko Vasil Stus Lina Kostenko Mikola Vingranovskij Ivan Dzyuba yakij zhiv nepodalik ta nizka inshih predstavnikiv tvorchoyi molodi z usiyeyi URSR U spogadah suchasnikiv kvartira na Umanskij postaye yak multifunkcionalnij vidkritij prostir Tam vidbuvalisya kolektivni vecheri akademichni diskusiyi chitannya poezij vidkrittya tvorchosti zaboronenih mitciv rozstrilyanogo vidrodzhennya prosluhovuvannya virshiv v avtorskomu vikonanni poetiv na zhurnalistskomu magnitofoni Vesna Ivan Dzyuba Povitroflotskij prospekt 50 U kinci 1965 r pislya stvorennya nim praci Internacionalizm chi rusifikaciya pereyihav u dvokimnatnu kvartiru na Povitroflotskomu prospekti 50 sho yiyi nadala Spilka pismennikiv Za slovami Ivana Dzyubi nove pomeshkannya bulo rozmishene v budinku KDB Sistematichna poyava avtivok specsluzhb u dvori markuvala budinok yak vidomchij Na dumku Dzyubi order na ce zhitlo vin otrimav ne vipadkovo Pereselili mene tak shob buv pid rukoyu Yak svidchat spogadi Leonida Plyusha do prozhivannya v comu budinku kritik stavivsya z ironiyeyu zhartuyuchi Narod pochne biti vikna v comu budinku a ya zh to za sho strazhdatimu Prozhivav za vkazanoyu adresoyu do svoyeyi smerti Viktor Mogilnij vul Vozianova 10 Z 1939 po 1960 ti roki u budinku sadibnogo tipu na vul Karpinskogo 10 zhiv disident Viktor Mogilnij Budinok buv znishenij dlya perebudovi Razom iz cim budinkom znik i kulturologichnij klub na Chokolivci odin iz oseredkiv shistdesyatnictva Raz na tizhden tut u neformalnij atmosferi zbiralisya molodi poeti yaki vidviduvali literaturnu studiyu pri vidavnictvi Molod Sered takih Mikola Holodnij Gric Timenko Yevgen Varda Yurij Murashov ta inshi Gosti chitali virshi j diskutuvali v toj chas yak druzhina gospodarya Avreliya Mogilna nesla vartu bilya budinku U hodi obgovoren chasto zgaduvali pro susida z vul Umanskoyi literaturnogo kritika Ivana Svitlichnogo Gosti doluchalisya do formuvannya inter yeru cogo pomeshkannya Na stinah ryasnili napisi avtografi sho yih zalishali ohochi Yak zgaduvav Oles Shevchenko tut buv odin z nebagatoh ostroviv nezalezhnosti v zrusifikovanomu Kiyevi de ukrayinec mig komfortno pochuvatisya SuchasnistU zhovtni 2001 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi na bazi Zhovtnevogo ta bilshoyi chastini Zaliznichnogo rajoniv utvoreno novij Solom yanskij rozporyadzhennya golovi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi vid 01 08 2001 r 1625 Pro utvorennya rajonnih u misti Kiyevi derzhavnih administracij Svyatoshinskij rajon Shevchenkivskij rajon Shevchenkivskij rajonSvyatoshinskij rajon Golosiyivskij rajonKiyivska oblast Buchanskij rajon Golosiyivskij rajon Golosiyivskij rajon Do skladu rajonu vhodyat teritoriyi Grushki Vidradnij Karavayevi dachi Novokaravayevi dachi Chokolivka Zhulyani Sovki Montazhnik Zaliznichnij masiv Protasiv Yar Batiyeva gora Kuchmin Yar Oleksandrivska slobidka Solom yanka Pershotravnevij Zaliznichna koloniya Shulyavka chastina Turecke mistechko Harakternoyu risoyu rajonu ye najbilshi transportni ob yekti stolici Ukrayini zaliznichni stanciyi Kiyiv Pasazhirskij i Kiyiv Tovarnij aeroport Kiyiv Zhulyani Rajon maye bagatogaluzevij potuzhnij promislovij kompleks yakij skladayetsya z 65 promislovih pidpriyemstv yihnya chastka v obsyazi promislovoyi produkciyi mista stanovit 7 2 vidsotka Na teritoriyi rajonu zoseredzhena velika chastina naukovogo potencialu mista 54 naukovo doslidni ta proyektni instituti 6 vishih navchalnih zakladiv U rajoni zareyestrovano 18035 sub yektiv pidpriyemnickoyi diyalnosti SPD yuridichnih osib ta 14444 SPD fizichnih osib Torgovelne obslugovuvannya naselennya zdijsnyuyut 817 pidpriyemstv torgivli ta gromadskogo harchuvannya Riznomanitni vidi poslug naselennyu nadaye 351 pidpriyemstvo pobutovogo obslugovuvannya Providne misce v rozvitku ohoroni zdorov ya rajonu ta mista v cilomu posidayut vsesvitnovidomi naukovo doslidni medichni zakladi Institut ftiziatriyi I pulmonologiyi im F G Yanovskogo Ukrayinskij NDU kardiologiyi im M D Strazheska Kiyivskij NDU epidemiologiyi ta infekcijnih hvorob im L V Gromashevskogo Institut sercevo sudinnoyi hirurgiyi AMN Ukrayini Centr mikrohirurgiyi oka Institut klinichnoyi ta eksperimentalnoyi hirurgiyi AMN Ukrayini Nacionalnij tehnichnij universitet Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut U rajoni bagato kulturnih zakladiv 5 muzichnih shkil hudozhnya shkola 59 bibliotek riznih sistem i vidomstv 3 kinoteatri Palac tvorchosti ditej ta yunactva 8 vidomchih palaciv kulturi ta 4 vidomchi muzeyi Centr molodizhnogo dozvillya Kolizej ukrayinskij teatr studiya ta kamernij teatr studiya Osvityanska galuz rajonu narahovuye 48 dityachih doshkilnih zakladiv 32 seredni zagalnoosvitni shkoli 12 shkil dityachih sadkiv 2 gimnaziyi 7 liceyiv 2 vechirni shkoli 3 shkoli internati 2 dityacho yunacki sportivni shkoli Na teritoriyi rajonu funkcionuyut 5 stadioniv 9 basejniv 136 sportmajdanchikiv 89 sportivnih zaliv 13 strileckih tiriv ta inshi sporudi dlya zanyat sportom NaselennyaStatevo vikova piramida naselennya Solom yanskogo rajonu u 2001 r Chiselnist naselennya rajonu 2001 287 801 2008 326 725 2009 333 453 2010 338 834 2011 342 376 2012 345 058 2013 351 169 2014 356 600 2015 360 500 2016 364 785 2017 370 106 2018 370 838 2019 375 909 2020 383 387 2021 384 616 2022 386 647 2023 358 754Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 190 165 67 51 Rosijska 85 809 30 47 Inshe 5 690 2 02 Razom 281 664 100 00 SpivpracyaPrapor krayini Misto region Krayina Dokument pro spivpracyu Data pidpisannya dokumentuBila Cerkva Kiyivska oblast Ukrayina Dogovir Pro spivrobitnictvo mizh Solom yanskoyu rajonnoyu u m Kiyevi derzhavnoyu administraciyeyu ta Bilocerkivskoyu miskoyu radoyu 20 chervnya 2009 r Navchalni zakladiCej rozdil potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi jogo Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Nacionalnij aviacijnij universitet Kiyivskij nacionalnij universitet budivnictva ta arhitekturi Povitroflotskij prospekt 31 Institut telekomunikacij i globalnogo informacijnogo prostoru NAN Ukrayini Navchalno naukovij institut prava ta psihologiyi kiyivskoyi nacionalnoyi Akademiyi Vnutrishnih Sprav Derzhavnij Universitet Telekomunikacij Telekom naukovo analitichnij centr DUIKT Nacionalnij universitet oboroni Ukrayini Nacionalnij tehnichnij universitet Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut imeni Igorya Sikorskogo Licej 144 im Grigoriya Vashenka Licej 142 Legal Lyceum Yaroslav Kondratiev Lyceum Prestige Kyiv professional college Aviant Kiyivskij profesijnij licej budivnictva ta fitodizajnu Kiyivskij sportivnij licej internat Licej informacijnih tehnologij 79 Licej podatkovoyi ta reklamnoyi spravi 21 Liceum 227 Named Above M M Gromova Zaklad Fahovoyi Peredvishoyi Osviti Kiyivskij medichnij koledzh imeni P I Gavrosya Licej 145 Lyceum 38 V M Molchanova Gimnaziya biotehnologij 177 Gimnaziya 178 Serednya zagalnoosvitnya shkola 60 im Artema Avika Zagalnoosvitnya shkola 69 Serednya zagalnoosvitnya shkola 166 Specializovana shkola 43 Specializovana shkola 64 Specializovana shkola 149 Pochatkova specializovana shkola I stupenya 164 z pogliblenim vivchennyam okremih predmetiv Polilingvalna shkola 1 Shkola 221 Specializovana shkola 115 Gimnaziya 178 Specializovana shkola 7 imeni M T Rilskogo z pogliblenim vivchennyam anglijskoyi movi Specializovana shkola 52 v Kiyevi z pogliblenim vivchennyam informacijnih tehnologij Specializovana shkola 173 Shkola 174 Serednya zagalnoosvitnya shkola 229 Shkola 22 Shkola Erudit Specializovana shkola 159 z pogliblenim vivchennyam anglijskoyi movi Shkola inozemnih mov E Land Specializovana shkola 187 Lingvistichnij korpus FOX golovnij ofis Specializovana shkola 67 Kiyivskij koledzh budivnictva arhitekturi ta dizajnuDiv takozhAdministrativno teritorialnij ustrij KiyevaPrimitkiStanom na 1 sichnya 2016 roku Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 18 travnya 2020 roku 328 2020 rp Pro priznachennya I Chechotki golovoyu Solom yanskoyi rajonnoyi v misti Kiyevi derzhavnoyi administraciyi Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 30 sichnya 2001 roku 162 1139 Pro administrativno teritorialnij ustrij m Kiyeva 2013 12 25 u Wayback Machine Naselennya miskih rajoniv Ukrayini z 1959 roku Golovne upravlinnya statistiki m Kiyeva Chiselnist naselennya shomisyachna informaciya www kiev ukrstat gov ua Procitovano 14 travnya 2020 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaShkuro M Nash Solom yanskij rajon K Varto 2018 168 s il ISBN 978 966 2321 43 2