Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Варга Євген Самуїлович (угор. Varga Jenő; нар. 6 листопада 1879, Будапешт — пом. 7 жовтня 1964, Москва) — радянський економіст, академік АН СРСР (з 1939), академік Академії наук Української РСР (22.02.1939), лауреат Ленінської премії (1963), діяч міжнародного комуністичного і робітничого руху.
| Варга Євген Самійлович | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | угор. Weisz Jenő |
| Народився | 6 листопада 1879[1][2][…] d[4] |
| Помер | 7 жовтня 1964[5][1][…](84 роки) Москва, СРСР[5] |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  СРСР Угорщина |
| Діяльність | економіст, політик |
| Alma mater | Будапештський університет (1907) |
| Галузь | економіка |
| Заклад | d |
| Посада | d |
| Науковий ступінь | доктор філософії (1909) |
| Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР НАН України Угорська академія наук Академія наук НДР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |     |
 Варга Євген Самійлович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в єврейській родині сільського вчителя.
Закінчив Будапештський університет (1909) зі ступенем доктора філософії.
У роки навчання в Будапештському університеті серйозно вивчав твори теоретиків марксизму, брав участь в соціал-демократичному русі в Австро-Угорщині та Німеччині, з 1906 року був членом угорської соціал-демократичної партії, примикав до її лівого крила. Співпрацював у теоретичних органах соціал-демократичної преси; розгорнув активну дискусію з ідеологом австромарксизма Отто Бауером щодо інфляції в Австро-Угорщині. До Першої світової війни деякий час підтримував центристську позицію в середовищі європейської соціал-демократії, орієнтуючись на праці Карла Каутського; в 1914 році засудив її як опортуністичну і встав на антивоєнні позиції Леніна і Люксембург.
З 1918 році професор політичної економії в Будапештському університеті.
Активний діяч Угорської Радянської республіки. В 1919 емігрував в СРСР. Зустрічався і листувався з В. І. Леніним, був делегатом 4, 5 і 6-го конгресів Комінтерну. В 1927-47 очолював Ін-т світового господарства і світової політики АН СРСР; головний редактор журналу «Мировое хозяйство и мировая политика». Праці з питань політичної економії капіталізму. Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора.
Сім'я
Дочка — Марія Євгенівна Варга (одружена з фізіологом Яковом Матвійовичем Прессманом). Внучка — психолог Ганна Яківна Варга (нар. 1954), кандидат психологічних наук, автор книг «Вступ до системної сімейної психотерапії» (2009) та «Сучасна дитина: енциклопедія взаєморозуміння» (2006).
Нагороди, премії, почесні звання
- Орден Трудового Червоного Прапора (10.06.1945)
- Три ордени Леніна (21.11.1944; 1953; 05.11.1959)
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
- Премія імені Ст І. Леніна (1935) — за книгу «Нові явища у світовій економічній кризі» (М., 1934)
- Ленінська премія (1963)
- Почесний член Угорської академії наук (1955)
Праці
- Проблеми економічної політики за пролетарської диктатури. — М., 1922.
- Криза світового капіталістичного господарства. — М., 1923.
- Захід сонця імперіалізму. — М., 1923.
- Світова економіка та світова криза. — М., 1925.
- Економіка капіталізму під час заходу сонця після стабілізації. — М., Л. 1928.
- Світова економічна криза. — М.: Держвидав РРФСР «Московський робітник», 1930. — 173 с.
- Проблема «організованого капіталізму». — М.: Держвидав РРФСР Московський робітник, 1930. — 28, [3] с.
- Історичне коріння особливостей німецького імперіалізму. — М., 1946.
- Зміни економіки капіталізму внаслідок Другої світової війни. — М., 1946.
- Основні питання економіки та політики імперіалізму (після Другої світової війни). — 2 видавництва, М., 1957 .
- Капіталізм ХХ століття. — М.: Держполітвидав, 1961. — 148 с.
- Нариси щодо проблем політекономії капіталізму. — М.: Політвидав, 1964. — 383 с.
- Вибрані твори: Початок загальної кризи капіталізму Економічні кризи Капіталізм після Другої світової війни (у 3-х томах). — М., 1974.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. Ágnes — Budapest: Akadémiai Kiadó, 1967.
- Варга Евгений Самуилович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
- УРЕ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Varga Yevgen Samuyilovich ugor Varga Jeno nar 6 listopada 1879 Budapesht pom 7 zhovtnya 1964 Moskva radyanskij ekonomist akademik AN SRSR z 1939 akademik Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR 22 02 1939 laureat Leninskoyi premiyi 1963 diyach mizhnarodnogo komunistichnogo i robitnichogo ruhu Varga Yevgen SamijlovichIm ya pri narodzhenniugor Weisz JenoNarodivsya6 listopada 1879 1879 11 06 1 2 d 4 Pomer7 zhovtnya 1964 1964 10 07 5 1 84 roki Moskva SRSR 5 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSR UgorshinaDiyalnistekonomist politikAlma materBudapeshtskij universitet 1907 GaluzekonomikaZakladdPosadadNaukovij stupindoktor filosofiyi 1909 ChlenstvoRosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR NAN Ukrayini Ugorska akademiya nauk Akademiya nauk NDRPartiyaKPRSNagorodi Varga Yevgen Samijlovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v yevrejskij rodini silskogo vchitelya Zakinchiv Budapeshtskij universitet 1909 zi stupenem doktora filosofiyi U roki navchannya v Budapeshtskomu universiteti serjozno vivchav tvori teoretikiv marksizmu brav uchast v social demokratichnomu rusi v Avstro Ugorshini ta Nimechchini z 1906 roku buv chlenom ugorskoyi social demokratichnoyi partiyi primikav do yiyi livogo krila Spivpracyuvav u teoretichnih organah social demokratichnoyi presi rozgornuv aktivnu diskusiyu z ideologom avstromarksizma Otto Bauerom shodo inflyaciyi v Avstro Ugorshini Do Pershoyi svitovoyi vijni deyakij chas pidtrimuvav centristsku poziciyu v seredovishi yevropejskoyi social demokratiyi oriyentuyuchis na praci Karla Kautskogo v 1914 roci zasudiv yiyi yak oportunistichnu i vstav na antivoyenni poziciyi Lenina i Lyuksemburg Z 1918 roci profesor politichnoyi ekonomiyi v Budapeshtskomu universiteti Aktivnij diyach Ugorskoyi Radyanskoyi respubliki V 1919 emigruvav v SRSR Zustrichavsya i listuvavsya z V I Leninim buv delegatom 4 5 i 6 go kongresiv Kominternu V 1927 47 ocholyuvav In t svitovogo gospodarstva i svitovoyi politiki AN SRSR golovnij redaktor zhurnalu Mirovoe hozyajstvo i mirovaya politika Praci z pitan politichnoyi ekonomiyi kapitalizmu Nagorodzhenij 3 ordenami Lenina ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Sim yaDochka Mariya Yevgenivna Varga odruzhena z fiziologom Yakovom Matvijovichem Pressmanom Vnuchka psiholog Ganna Yakivna Varga nar 1954 kandidat psihologichnih nauk avtor knig Vstup do sistemnoyi simejnoyi psihoterapiyi 2009 ta Suchasna ditina enciklopediya vzayemorozuminnya 2006 Nagorodi premiyi pochesni zvannyaOrden Trudovogo Chervonogo Prapora 10 06 1945 Tri ordeni Lenina 21 11 1944 1953 05 11 1959 Medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 Premiya imeni St I Lenina 1935 za knigu Novi yavisha u svitovij ekonomichnij krizi M 1934 Leninska premiya 1963 Pochesnij chlen Ugorskoyi akademiyi nauk 1955 PraciProblemi ekonomichnoyi politiki za proletarskoyi diktaturi M 1922 Kriza svitovogo kapitalistichnogo gospodarstva M 1923 Zahid soncya imperializmu M 1923 Svitova ekonomika ta svitova kriza M 1925 Ekonomika kapitalizmu pid chas zahodu soncya pislya stabilizaciyi M L 1928 Svitova ekonomichna kriza M Derzhvidav RRFSR Moskovskij robitnik 1930 173 s Problema organizovanogo kapitalizmu M Derzhvidav RRFSR Moskovskij robitnik 1930 28 3 s Istorichne korinnya osoblivostej nimeckogo imperializmu M 1946 Zmini ekonomiki kapitalizmu vnaslidok Drugoyi svitovoyi vijni M 1946 Osnovni pitannya ekonomiki ta politiki imperializmu pislya Drugoyi svitovoyi vijni 2 vidavnictva M 1957 Kapitalizm HH stolittya M Derzhpolitvidav 1961 148 s Narisi shodo problem politekonomiyi kapitalizmu M Politvidav 1964 383 s Vibrani tvori Pochatok zagalnoyi krizi kapitalizmu Ekonomichni krizi Kapitalizm pislya Drugoyi svitovoyi vijni u 3 h tomah M 1974 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Magyar eletrajzi lexikon za red K Agnes Budapest Akademiai Kiado 1967 d Track Q19158937d Track Q23296657d Track Q555093d Track Q1781 Varga Evgenij Samuilovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135PosilannyaURE 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim