Сня тинський райо н колишній район України на південному сході Івано Франківської області Населення становить 65 975 осі

Сня́тинський райо́н — колишній район України на південному сході Івано-Франківської області. Населення становить 65 975 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 600 км². Район утворено у 1940 році.

Снятинський район

адміністративно-територіальна одиниця


Герб	Прапор

Район на карті Івано-Франківська область

Основні дані

Країна:

Україна

Область:

Івано-Франківська область

Код КОАТУУ:

2625200000

Населення:

▼ 64 093 (на 1.01.2019)

Площа:

600 км²

Густота:

110.2 осіб/км²

Тел. код:

+380-3476

Поштові індекси:

78300—78364

Населені пункти та ради

Районний центр:

Снятин

Міські ради:

1

Селищні ради:

1

Сільські ради:

31

Міста:

1

Смт:

1

Села:

47

Мапа району

Районна влада

Голова ради:

Угрин Іван Михайлович

Голова РДА:

Свіщовський Богдан Романович

Вебсторінка:

Снятинська РДА
Снятинська райрада

Адреса:

78300, Івано-Франківська обл., Снятинський р-н, м. Снятин, пл. Незалежності, 1

Мапа

Снятинський район у Вікісховищі

Географія

Розташування

Снятинський район розмістився на південному сході Івано-Франківської області та розташований на Східноєвропейській платформі. Належить до Верхньопрутсько-Дністровського фізико-географічного району. Лежить на т. зв. Прутсько-Черемоській височині та на Коломийсько-Снятинській рівнині.

	Городенківський район
Коломийський район		Чернівецька область (Кіцманський район)
Косівський район	Чернівецька область (Вижницький район)	Чернівецька область (Кіцманський район)

Геологія

Територія Снятинщини, як і всього Прикарпаття у минулому була вкрита Галицько-Бассарабським морем. І тільки близько 50 млн років тому, внаслідок тектонічного підвищення земної кори, вода стекла в басейн сучасного Чорного моря. Трохи згодом, 15 млн років тому, через загальне потепління клімату почали танути південний і карпатський льодовики. Останній і утворив нинішнє русло річки Прут. Почало створюватися «обличчя» сучасного суходолу.

Припрутський природний район простягається вздовж лівого берега Пруту і представлений серією високих та середніх його терас. На поверхні вони складені лесовидними суглинками, під якими залягають потужні верстви галечникового алювію, відкладеного карпатськими притоками Пруту. Тераси глибоко почленовані долинами приток річки, внаслідок чого мають дуже хвилястий, а місцями навіть горбистий рельєф. У минулому вони були зайняті дібровами і різнотравно-злаковими луками, під якими утворилися опідзолені ґрунти чорноземного типу 28.

Ґрунти

Є значні масиви чорноземів опідзолених, вилугованих, малогумусних карбонатних чорноземів.

Гідрографія

Джерела Пруту починаються на північних схилах Чорногірського хребта на висоті понад 1750 м над рівнем моря в районі гори і Говерли.

Від Ланчина до Снятина дно долини Прута плоске і широке, русло розбивається на густу сітку рукавів, приток тощо. До Заболотова правий берег річки крутий, часто лісистий, лівий — довгий, пологий, покритий луками і полями. Від Заболотова до Снятина лівий берег Пруту крутий, порізаний ярами і балками.

Басейн Пруту в межах Івано-Франківської області своєю верхньою течією збирає води з найвищої частини Прикарпаття — гуцульських Карпат. Основна водозбірна площа — на правобережжі, і там само — найбільші його притоки — Черемош, Рибниця, Пістинька, Луква, Ослава та інші. Лівих приток багато тільки в гірській частині. Покутські (ліві) притоки маловодні: найбільші з них — Турка (40 км; площа басейну 110 км), Чорнява (62 км; 351 км), Белелуйка (30 км; 253 км), Орелець (13 км; 31,2 км).

Флора

Край лежить у лісостеповій ландшафтній зоні. У структурі земель переважають сільськогосподарські угіддя. У районі розорано 64 % земель. Природна трав'яниста рослинність тут збереглася тільки на крутих схилах, в долинах річок, по ярах і балках. Ліси розміщені, головним чином, на непридатних для сільськогосподарського використання угіддях. Вони, в основному, дубові та грабово-дубові.

Природно-заповідний фонд

Ботанічні заказники:

Іванків, Урочище Лупені, Хомів.

Заповідні урочища:

Дубки, За Лазами, За Прутом, Мар'яникове-1, Мар'яникове-2, Панський луг-1, Панський луг-2, Русівське, Чорняве.

Ботанічні пам'ятки природи:

Дуб Яноти, Урочище «Сивулька-Бита».

Дендрологічні парки:

«Пролісок».

Районний центр

Районний центр — місто Снятин. Поверхня його хвиляста, перевищення висот становить 110 м. Тут є поклади гіпсо-ангідриту, гіпсу, глин. Пересічна температура січня — 4,9°, липня +18,7°. Опадів 620 мл. на рік. Площа земельних насаджень 36 га. В межах міста є 4 заповідні зони місцевого значення. Найвищі висоти: Снятин — 273, Кулачин — 238 , Залуччя — 212, Микулинці — 209 м понад рівнем моря. За 5 км від райцентру проходить залізниця Львів—Чернівці.

До обласного центру 107 км шосейним шляхом, 90 км залізницею. Снятин населяють більш ніж 10 тисяч осіб. Місто розташоване на лівому березі р. Прут (ліва притока Дунаю). Загальна протяжність Пруту — 910 км, площа басейну 27500 км². У межах області, від витоку до м. Снятина, річка має довжину близько 150 км.

Історія

Місто Снятин — районний центр, розташований на лівому березі річки Прут. На території міста знайдено скарб та велику кількість окремих римських монет II—IV ст. Перші відомості про Снятин належать до 1158 року.

Снятин назвали ім'ям власника міста — воєводи Костянтина Сірославовича, високого воєначальника і боярина при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла, який в літописі іменується Кснятин, Костянтин.

На Снятинщині у 1490 році відбулось відоме антифеодальне повстання під приводом Мухи.

До стародавніх поселень району належать Княже (1405 р.), (1442), Балинці (1462 р.), Заболотів (1579 р.), Рудники (друга половина XV ст.), Стецева (1472 р.).

Сучасний Снятинський район утворено у 1940 році.

На території району діяла районна організація ОУН, очолювана районним проводом ОУН, який підпорядковувався Городенківському надрайонному проводу ОУН.

9 березня 1960 р. Станіславський облвиконком ухвалив рішення про приєднання Русівської сільради до Потічківської.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Снятинського району

Адміністративно-територіально район устрій Снятинського району Івано-Франківської області на 1 міську раду, 1 селишну раду та 31 сільську раду, які об'єднують 49 населених пунктів і підпорядковані Снятинській районній раді. Адміністративний центр — місто Снятин.

Економіка

Провідне місце в економіці Снятинщини займає виробництво зерна і цукрових буряків, м'ясо-молочне тваринництво.

Провідне місце в економіці Снятина займає сільське господарство.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

31 991

7032

4796

9906

6545

3563

149

Жінки

36 978

6538

4682

9912

7881

7364

601

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
149	85 +	601
277	80-84	843
665	75-79	1859
1138	70-74	2287
1483	65-69	2375
1444	60-64	2252
1120	55-59	1438
1878	50-54	2067
2103	45-49	2124
2662	40-44	2820
2497	35-39	2511
2331	30-34	2207
2416	25-29	2374
2440	20-24	2339
2356	15-20	2343
2807	10-14	2621
2397	5-9	2167
1828	0-4	1750

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	68481	99,29 %
росіяни	305	0,44 %
поляки	45	0,06 %
білоруси	38	0,06 %
молдовани	23	0,03 %
інші	79	0,11 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	68608	99,47 %
російська	273	0,40 %
білоруська	23	0,03 %
польська	20	0,03 %
молдовська	12	0,02 %
інші	35	0,05 %

Населений пункт	Рада	Населення
Балинці	Балинцівська сільська рада	&&&&&&&&&&&01346.&&&&001346
Белелуя	Белелуївська сільська рада	&&&&&&&&&&&01500.&&&&001500
Борщів	Борщівська сільська рада	&&&&&&&&&&&01700.&&&&001700
Борщівська Турка	Борщівська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0265.&&&&00265
Будилів	Будилівська сільська рада	&&&&&&&&&&&01194.&&&&001194
Бучачки	Балинцівська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0704.&&&&00704
Видинів	Видинівська сільська рада	&&&&&&&&&&&01148.&&&&001148
Вишнівка	Ганьківська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0102.&&&&00102
Вовчківці	Вовчківська сільська рада	&&&&&&&&&&&02304.&&&&002304
Ганьківці	Ганьківська сільська рада	&&&&&&&&&&&01702.&&&&001702
Горішнє Залуччя	Горішньозалучанська сільська рада	&&&&&&&&&&&01297.&&&&001297
Джурів	Джурівська сільська рада	&&&&&&&&&&&01810.&&&&001810
Долішнє Залуччя	Горішньозалучанська сільська рада	&&&&&&&&&&&01843.&&&&001843
Драгасимів	Княженська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0543.&&&&00543
Завалля	Завальська сільська рада	&&&&&&&&&&&01145.&&&&001145
Заболотів	Заболотівська селищна рада	&&&&&&&&&&&04129.&&&&004129
Задубрівці	Задубрівська сільська рада	&&&&&&&&&&&01838.&&&&001838
Запруття	Завальська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0179.&&&&00179
Зібранівка	Шевченківська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0801.&&&&00801
Іллінці	Іллінецька сільська рада	&&&&&&&&&&&02366.&&&&002366
Келихів	Тулуківська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0410.&&&&00410
Княже	Княженська сільська рада	&&&&&&&&&&&01384.&&&&001384
Красноставці	Красноставська сільська рада	&&&&&&&&&&&01093.&&&&001093
Кулачківці	Кулачківська сільська рада	&&&&&&&&&&&01410.&&&&001410
Любківці	Олешківська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0690.&&&&00690
Новоселиця	Новоселицька сільська рада	&&&&&&&&&&&01252.&&&&001252
Олешків	Олешківська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0596.&&&&00596
Орелець	Устянська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0795.&&&&00795
Підвисоке	Підвисоцька сільська рада	&&&&&&&&&&&&0850.&&&&00850
Попельники	Попельниківська сільська рада	&&&&&&&&&&&01512.&&&&001512
Потічок	Потічківська сільська рада	&&&&&&&&&&&01201.&&&&001201
Прутівка	Прутівська сільська рада	&&&&&&&&&&&01511.&&&&001511
Рожневі Поля	Шевченківська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0424.&&&&00424
Рудники	Рудниківська сільська рада	&&&&&&&&&&&01429.&&&&001429
Русів	Русівська сільська рада	&&&&&&&&&&&01119.&&&&001119
Снятин	Снятинська міська рада	10 210
Стецева	Стецівська сільська рада	&&&&&&&&&&&03204.&&&&003204
Стецівка	Стецівська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0216.&&&&00216
Троїця	Троїцька сільська рада	&&&&&&&&&&&01898.&&&&001898
Тростянець	Тростянецька сільська рада	&&&&&&&&&&&01416.&&&&001416
Трофанівка	Балинцівська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0704.&&&&00704
Тулова	Устянська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0887.&&&&00887
Тулуків	Тулуківська сільська рада	&&&&&&&&&&&01330.&&&&001330
Тучапи	Тучапська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0542.&&&&00542
Устя	Устянська сільська рада	&&&&&&&&&&&01244.&&&&001244
Хлібичин	Борщівська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0573.&&&&00573
Хом'яківка	Кулачківська сільська рада	&&&&&&&&&&&01010.&&&&001010
Хутір-Будилів	Хутір-Будилівська сільська рада	&&&&&&&&&&&01187.&&&&001187
Шевченкове	Шевченківська сільська рада	&&&&&&&&&&&&0424.&&&&00424

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Снятинського району було створено 59 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 74,06 % (проголосували 38 332 із 51 760 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 52,20 % (20 009 виборців); Юлія Тимошенко — 25,48 % (9 766 виборців), Олег Ляшко — 12,16 % (4 660 виборців), Анатолій Гриценко — 4,24 % (1 626 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,64 %.

Пам'ятки

У Снятинському районі на обліку перебувають 134 пам'ятки архітектури.

Персоналії

Багато мешканців Снятина стали знатними людьми. Найбільш відомий видатний український письменник-новеліст Василь Стефаник (у селі Русові він проживав і творив все своє життя, народний художник, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка В. Касіян, письменниця демократичного напрямку, публіцистка і громадська діячка Наталя Кобринська (Озаркевич), композитор і педагог Р. Симович (у 1954 р. його було удостоєно звання заслуженого діяча мистецтв України) та письменник П. Мельник (псевдонім Петро Голота). У Снятині відкрито літературно-меморіальні музеї в будинках, де жили українські письменники Василь Стефаник (1941 р.), Марко Черемшина (1949 р.).

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Снятинський район

Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 492/2019-рп «Про призначення Б. Свіщовського головою Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 22 серпня 2019.
Адміністративно-територіальний устрій Снятинського району [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
. Архів оригіналу за 26 липня 2021.
. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 20 лютого 2019.
ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2016.

Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 492/2019-рп «Про призначення Б. Свіщовського головою Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 22 серпня 2019.

[3] Адміністративно-територіальний устрій Снятинського району [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України

[4] . Архів оригіналу за 26 липня 2021.

[Розподіл_населення_за_національністю_та_рідною_мовою-5] . Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 20 лютого 2019.

[6] ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2016.