Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кня́же — село в Україні, у Снятинській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.
| село Княже | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Громада | Снятинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26080230130030498 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1405 (Джерело: Історичний альманах "Новоселиця") |
| Населення | 1421 |
| Площа | 3,44 км² |
| Густота населення | 429,07 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78360 |
| Телефонний код | +380 03476 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°24′29″ пн. ш. 25°27′20″ сх. д. / 48.40806° пн. ш. 25.45556° сх. д.Координати: 48°24′29″ пн. ш. 25°27′20″ сх. д. / 48.40806° пн. ш. 25.45556° сх. д. |
| Водойми | Черемош |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78300, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Снятин, пл.Незалежності України, буд. 1 |
| Карта | |
  Княже | |
 Княже | |
| Мапа | |
| | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Снятинської міської громади.
Розташування
Село розташоване у річковій долині на нижній течії лівого берега річки Черемош. Ширина долини до 2,5 км. З другої сторони села розташовані Обочі — плоскогір'я, що розділяє Черемошську і Надпрутянську долину і, поступово піднімаючись, переходить повз Косів у гірське пасмо Карпат — Чорногорський кряж. Найвища вершина в селі — Чуга (називають ще Вишка), висота 440 метрів над рівнем моря. На плоскогір’ї розташовані лани, раніше колгоспні, зараз розпайовані. На горішніх Обочах зосталися сліди терас — колишніх виноградників довоєнної польської гуральні, на долішніх — невеликий лісовий масив. Село ділиться на Горішній і Долішній кути, Левади і Підгірку. До 1927 року до території села належали Серафинці по правому березі Черемошу, сполучення з яким здійснювалося двома човновими перевозами. Зараз Серафинці — є місцевістю (кутом) села Слобода-Банилів Вижницького району Чернівецької області.
Повз село проходить дорога обласного значення Чернівці—Косів (цісарська дорога, побудована у зв'язку з прибуттям до краю матері цісаря Австро-Угорської імперії Франца Йосипа І Марії у 1847 р.). Село з'єднане польовими дорогами з Прутівкою, Видиновом і Рудниками.
В селі є загальноосвітня школа.
Історія
Княже було не панським (приватним) селом, а державним. Про село Княже, як вартий письмової уваги достеменний і важливий населений пункт з теперішньою назвою, вперше подають польські джерела за 1405 рік (MRPS. – V.1915. – Vol. III. – Pars IV. 371.). Далі село згадується 6 травня 1471 року в книгах галицького суду .
У 1531 село спалили вояки волоського воєводи Патрила з війська семигородського князя Іштвана Баторія.
За Королівською люстрацією 1565 року налічувались 40 господарів, 3 вільних від податей і 2 попи (отже, була й церква).
Село пережило пошесть тифу в 1570 р., коли вимерло більшість селян, у 1589 — напали турки. Під час походів у Галичину і в Угорщину на село не раз нападали кримські татари.
У 1880 у селі була греко-католицька парафія — 1661 душ парафії, однокласова українська школа, каса позичкова громадська — 1969 зл. У 1930-х у селі попри польський спротив, була чотирьохкласна школа, з 1946 — семирічка, зараз повна середня школа.
До Першої світової війни у селі була ґуральня, після війни перебудована в плодоовочевий консервний завод. У 1990-х роках розграбований, обладнання вивезене на металобрухт, а цехи спалені.
У селі був водяний млин на річці Перевід, яка була штучно прокопана як рукав Черемоша у XVIII-XIX століттях. Млин був підірваний власівцями при відступі німців у березні 1944 році разом з двором і будинком польського поміщика Ярузельського. Млин відновлений у 1945 зусиллями Андрія Мамчака, Ілька Станчака, Івана Грицюка та Дмитра Грицюка. Завідував млином Кароль Дзівідзінський. У 1969 після великої повені Перевід засипали, а млин перевели з водяної тяги на електричну, лотки і водяний привід знищили. Без лотків він так і залишився, зараз не експлуатується.
Мешканці села брали активну участь у захисті Західно-Української Народної Республіки, у селі було сформовано Резервний курінь УГА, який брав участь у боях за Львів, багато селян записалися до кавалерії Української галицької армії і морської піхоти флоту УНР.
Село пережило великі повені у 1927, 1969 роках, остання була особливо руйнівною. У 1974 році збудували захисну дамбу від розливу у повінь Черемошу, яка захистила село у велику повінь 2008 року.
У 1920-х і до 1939 року у селі діяв селянський кооператив взаємодопомоги, який був розігнаний радянською владою як буржуазний, а майно конфісковане. У довоєнні часи в селі існували організації Просвіти, Радикальної партії, «Сельроб» і КПЗУ, лідерами якої були Олекса Фербей, Микола Гнідан, Олексій Винничук і Дмитро Мошук. У 1934-1939 роках село входило до ґміни Залуччя Снятинського повіту Станиславівського воєводства. Напередодні Другої світової війни село налічувало 1920 мешканців, у тому числі 1730 українців, 80 поляків і 110 євреїв.
У серпні-вересні 1939 року у селі знаходився повітовий штаб антипольського повстання, командиром якого був Дмитро Мошук. 17 вересня 1939 року село зустрічало Червону армію хлібом-сіллю як визволительку, а вже у листопаді у селі відбулося антирадянське повстання — селяни відбили у сільського гарнізону НКВС 14 арештованих молодих сільських хлопців. Це було, можливо, перше повстання проти більшовиків на Західній Україні. У перші дні після «визволення», новозбудована за кошти села сільська цегляна школа була перетворена «визволителями» на тюрму-катівню. Перший колгосп ім. Сталіна був створений у 1939 році, причому до нього включили виключно середняків, які мали землю, коней і реманент. Взимку 1940 року за вказівкою райкому в селі вночі була спалена бібліотека як буржуазна, розігнані «Просвіта», гуртки художньої самодіяльності і сільський «Кооператив» та організація «Тверезе життя». Колгосп розпався під час німецької окупації у 1941 році. Клуб збудований у 1942 році для товариства «Просвіта» силами мешканців села, існує і зараз. У 1943 році у Княжу була створена сотня УПА (розгромлена військами НКВС 1951 року). Сільська сотня у 1943 році роззброїла румунський ешелон з військом, брала участь у боях з німцями під Космачем, у рейдах Буковиною і Карпатами. 11 травня 1944 року біля села відбувся великий бій з полком НКВС і НКДБ, після якого 21 хата у селі була спалена. В 1947 році у селі був розгромлений гарнізон НКДБ, на Пасху 1949 року село атакували війська НКДБ з танками, згоріло 11 хат і подвір'їв. Останній бій з військами НКВС відбувся після Зелених Свят під час депортації Драгасимова. Могила загиблих офіцерів-червонопогонників знаходиться скраю сільського цвинтаря. Могила загиблих останніх воїнів УПА в 1991 році урочисто перенесена з Трилісків на сільський цвинтар, могил загиблих сільських повстанців у селі немає, їх тіла окупанти знищували.
Колгосп відновлений у 1949 році. Першим повоєнним головою колгоспу був Мошук Дмитро, лідер місцевої організації КПЗУ, після нього Грінчак, на якого за участь у депортаціях селян був скоєний напад боївки УПА — був поранений у ногу. Останнім головою колгоспу був Ярослав Курилюк. У селі була створена велика колгоспна молочно-тваринна ферма. Колгосп, який об'єднував крім села Княже, села Драгасимів, Прутівка (колишній Карлів) і Видинів, мав назви ім. Сталіна, «Україна», імені Григорія Петровського. Головним селом колгоспу було Княже, де і знаходилася колгоспна контора. Колгосп спершу розпався на колгоспи окремих сіл, а потім був перетворений в агрофірму «Черемош», яка в 2003 році взагалі розпалася.
В радянську добу село понесло найважчі втрати за всю свою історію. На фронтах ІІ Світової війни загинув 101 односелець, 76 родин каральними органами було депортовано до Сибіру, більшість з яких загинула і не повернулася в село, 60 жителів села загинуло в лавах УПА, 6 родин безневинно було розстріляно і спалено разом з домівками під час облав НКДБ на село, шість жителів загинуло від голоду 1947 року, 31 мешканець села загинув від рук УПА. Перші арешти у селі відбулися вже у грудні 1940 року, всі арештовані були розстріляні у травні-червні в Дем'яновому лазу під Станіславом. У 1944 році першими були репресовані і загинули у сталінських катівнях сільський священик і директор школи.
У 1946-47 роках в селі рятувалися від голоду тисячі мешканців південних областей України, село прогодувати всіх змоги не мало — багато голодних померли і були поховані на Каплинських Обочах без будь-якого обліку, радянська влада могили безіменних померлих зрівняла з землею.
У 1954 р. на Черемоші збудувало першу сільську гідроелектростанцію в районі, однак у 1958 році весняна повінь її вщент знищила. Наступна електростанція на дизельному моторі була збудована на початку 1960-х у коморі колгоспу.
В селі є пам'ятник Тарасу Шевченку, пам'ятник воїнам, полеглим у Другій світовій війні, могила Січових стрільців з стелою Борцям за волю України, відновлений пам'ятний хрест про знесення панщини у 1848 році (був пошкоджений сільськими комуністами у 1963). Відновлені могили воїнам УПА і НКВД, які загинули в бою з УПА. Збереглася одна криївка УПА.
Церква
Церква Вознесіння Господнього збудована в 1847 р. в 1961 р. закрита комуністами. Відремонтована і відкрита 1989 р. Підпорядкована Православній Церкві України. З 2000 р. настоятель протоієрей Віталій Кулаєць.
У селі є невелика греко-католицька громада, настоятель о. Богдан Киктик.
Люди
- Винничук Юрій (1898—1980) — булавний Української Галицької армії. Учасник походу УГА на Київ, анигетьманського повстання, врятував з польського заточення і доставив до Праги Євгена Коновальця. Арештовувався польською до війни і радянською владою після війни, був депортований з родиною до Сибіру.
- Гринчак Іван Пантелеймонович (нар. 1956) — український майстер художнього оброблення шкіри.
- Данилюк Іван Васильович (нар. 1969) — український психолог.
- Залозецький Василь Дмитрович (1833—1915) — письменник-русофіл, представник російської літератури в «Подкарпатской Руси» (Галичині), етнограф, священик, син Княженського пароха. Провів дитинство і юність в Княжому. Організатор братств «Тверезости». Автор повістей «Пригоди руськой молодіцы», «Несвоюрщина», «Настя Чагровна», «Похождения Мендля Зильбермана» та історично-етнографічних нарисів «Ярмарок в Кутах», «Из теки русского священника», "О Бояне в «Повести о полку Игореве», «Речские гуцулы» і інших. Лауреат літературних премій Санкт-Петербургської академії наук.
- Залозецький Володимир Дмитрович (1842—1898) — український (буковинський) хірург, громадський діяч.
- Збігнєв Цибульський (1927—1967) — польський актор театру і кіно, легенда свого покоління.
- Кобзей Тома (1895—1972) — український письменник, публіцист у Канаді.
- Мамчак Мирослав Андрійович (нар. 1952) — український морський офіцер, громадський діяч, публіцист, журналіст, поет, дослідник історії українського флоту.
- Фербей Михайло (1887—1969) — засновник однієї з перших бібліотек у провінції Альберта, Канада.Завідував нею до початку Першої світової війни.
- Фербей Микола Васильович (нар. 1958), голова Снятинської районної ради (1996—2002 рр.), голова 2002—2005 рр., депутат Івано-Франківської обласної ради.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.343, №3534 (лат.)
- М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І [ 11 Липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — с. 9.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 Лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 79.
- . Архів оригіналу за 2 Березня 2014. Процитовано 11 Січня 2012.
- . Архів оригіналу за 12 Червня 2018. Процитовано 10 Червня 2018.
- . Архів оригіналу за 7 Листопада 2017. Процитовано 3 Листопада 2017.
- Джерело: Скалічене життя. Снятин, ПрутПринт, 2007
- Джерело: М.Бажанський. «Снятин — моя гордість і любов». Снятин, ПрутПринт, 2009.
Джерела
- М. Бажанський. "Снятин-моя гордість і любов". Снятин,ПрутПринт, 2009
- Ю.Винничук. "Скалічене життя". Снятин, ПрутПринт, 2008
- В.Пилипюк. Історичний альманах "Новоселиця", Львів, Світло і тінь, 2007
- М. Мамчак. Княже понад Черемошем. Снятин, ПрутПринт,2011
- Особистий архів Мирослава Мамчака з спогадів односельців.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knya zhe selo v Ukrayini u Snyatinskij miskij gromadi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo KnyazheKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kolomijskij rajonGromada Snyatinska miska gromadaKod KATOTTG UA26080230130030498Osnovni daniZasnovane 1405 Dzherelo Istorichnij almanah Novoselicya Naselennya 1421Plosha 3 44 km Gustota naselennya 429 07 osib km Poshtovij indeks 78360Telefonnij kod 380 03476Geografichni daniGeografichni koordinati 48 24 29 pn sh 25 27 20 sh d 48 40806 pn sh 25 45556 sh d 48 40806 25 45556 Koordinati 48 24 29 pn sh 25 27 20 sh d 48 40806 pn sh 25 45556 sh d 48 40806 25 45556Vodojmi CheremoshMisceva vladaAdresa radi 78300 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n m Snyatin pl Nezalezhnosti Ukrayini bud 1KartaKnyazheKnyazheMapa Knyazhe u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Knyazhe Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Snyatinskoyi miskoyi gromadi RoztashuvannyaSelo roztashovane u richkovij dolini na nizhnij techiyi livogo berega richki Cheremosh Shirina dolini do 2 5 km Z drugoyi storoni sela roztashovani Obochi ploskogir ya sho rozdilyaye Cheremoshsku i Nadprutyansku dolinu i postupovo pidnimayuchis perehodit povz Kosiv u girske pasmo Karpat Chornogorskij kryazh Najvisha vershina v seli Chuga nazivayut she Vishka visota 440 metriv nad rivnem morya Na ploskogir yi roztashovani lani ranishe kolgospni zaraz rozpajovani Na gorishnih Obochah zostalisya slidi teras kolishnih vinogradnikiv dovoyennoyi polskoyi guralni na dolishnih nevelikij lisovij masiv Selo dilitsya na Gorishnij i Dolishnij kuti Levadi i Pidgirku Do 1927 roku do teritoriyi sela nalezhali Serafinci po pravomu berezi Cheremoshu spoluchennya z yakim zdijsnyuvalosya dvoma chovnovimi perevozami Zaraz Serafinci ye miscevistyu kutom sela Sloboda Baniliv Vizhnickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Povz selo prohodit doroga oblasnogo znachennya Chernivci Kosiv cisarska doroga pobudovana u zv yazku z pributtyam do krayu materi cisarya Avstro Ugorskoyi imperiyi Franca Josipa I Mariyi u 1847 r Selo z yednane polovimi dorogami z Prutivkoyu Vidinovom i Rudnikami V seli ye zagalnoosvitnya shkola IstoriyaKnyazhe bulo ne panskim privatnim selom a derzhavnim Pro selo Knyazhe yak vartij pismovoyi uvagi dostemennij i vazhlivij naselenij punkt z teperishnoyu nazvoyu vpershe podayut polski dzherela za 1405 rik MRPS V 1915 Vol III Pars IV 371 Dali selo zgaduyetsya 6 travnya 1471 roku v knigah galickogo sudu U 1531 selo spalili voyaki voloskogo voyevodi Patrila z vijska semigorodskogo knyazya Ishtvana Batoriya Za Korolivskoyu lyustraciyeyu 1565 roku nalichuvalis 40 gospodariv 3 vilnih vid podatej i 2 popi otzhe bula j cerkva Selo perezhilo poshest tifu v 1570 r koli vimerlo bilshist selyan u 1589 napali turki Pid chas pohodiv u Galichinu i v Ugorshinu na selo ne raz napadali krimski tatari U 1880 u seli bula greko katolicka parafiya 1661 dush parafiyi odnoklasova ukrayinska shkola kasa pozichkova gromadska 1969 zl U 1930 h u seli popri polskij sprotiv bula chotirohklasna shkola z 1946 semirichka zaraz povna serednya shkola Do Pershoyi svitovoyi vijni u seli bula guralnya pislya vijni perebudovana v plodoovochevij konservnij zavod U 1990 h rokah rozgrabovanij obladnannya vivezene na metalobruht a cehi spaleni U seli buv vodyanij mlin na richci Perevid yaka bula shtuchno prokopana yak rukav Cheremosha u XVIII XIX stolittyah Mlin buv pidirvanij vlasivcyami pri vidstupi nimciv u berezni 1944 roci razom z dvorom i budinkom polskogo pomishika Yaruzelskogo Mlin vidnovlenij u 1945 zusillyami Andriya Mamchaka Ilka Stanchaka Ivana Gricyuka ta Dmitra Gricyuka Zaviduvav mlinom Karol Dzividzinskij U 1969 pislya velikoyi poveni Perevid zasipali a mlin pereveli z vodyanoyi tyagi na elektrichnu lotki i vodyanij privid znishili Bez lotkiv vin tak i zalishivsya zaraz ne ekspluatuyetsya Meshkanci sela brali aktivnu uchast u zahisti Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki u seli bulo sformovano Rezervnij kurin UGA yakij brav uchast u boyah za Lviv bagato selyan zapisalisya do kavaleriyi Ukrayinskoyi galickoyi armiyi i morskoyi pihoti flotu UNR Selo perezhilo veliki poveni u 1927 1969 rokah ostannya bula osoblivo rujnivnoyu U 1974 roci zbuduvali zahisnu dambu vid rozlivu u povin Cheremoshu yaka zahistila selo u veliku povin 2008 roku U 1920 h i do 1939 roku u seli diyav selyanskij kooperativ vzayemodopomogi yakij buv rozignanij radyanskoyu vladoyu yak burzhuaznij a majno konfiskovane U dovoyenni chasi v seli isnuvali organizaciyi Prosviti Radikalnoyi partiyi Selrob i KPZU liderami yakoyi buli Oleksa Ferbej Mikola Gnidan Oleksij Vinnichuk i Dmitro Moshuk U 1934 1939 rokah selo vhodilo do gmini Zaluchchya Snyatinskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni selo nalichuvalo 1920 meshkanciv u tomu chisli 1730 ukrayinciv 80 polyakiv i 110 yevreyiv U serpni veresni 1939 roku u seli znahodivsya povitovij shtab antipolskogo povstannya komandirom yakogo buv Dmitro Moshuk 17 veresnya 1939 roku selo zustrichalo Chervonu armiyu hlibom sillyu yak vizvolitelku a vzhe u listopadi u seli vidbulosya antiradyanske povstannya selyani vidbili u silskogo garnizonu NKVS 14 areshtovanih molodih silskih hlopciv Ce bulo mozhlivo pershe povstannya proti bilshovikiv na Zahidnij Ukrayini U pershi dni pislya vizvolennya novozbudovana za koshti sela silska ceglyana shkola bula peretvorena vizvolitelyami na tyurmu kativnyu Pershij kolgosp im Stalina buv stvorenij u 1939 roci prichomu do nogo vklyuchili viklyuchno serednyakiv yaki mali zemlyu konej i remanent Vzimku 1940 roku za vkazivkoyu rajkomu v seli vnochi bula spalena biblioteka yak burzhuazna rozignani Prosvita gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti i silskij Kooperativ ta organizaciya Tvereze zhittya Kolgosp rozpavsya pid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 roci Klub zbudovanij u 1942 roci dlya tovaristva Prosvita silami meshkanciv sela isnuye i zaraz U 1943 roci u Knyazhu bula stvorena sotnya UPA rozgromlena vijskami NKVS 1951 roku Silska sotnya u 1943 roci rozzbroyila rumunskij eshelon z vijskom brala uchast u boyah z nimcyami pid Kosmachem u rejdah Bukovinoyu i Karpatami 11 travnya 1944 roku bilya sela vidbuvsya velikij bij z polkom NKVS i NKDB pislya yakogo 21 hata u seli bula spalena V 1947 roci u seli buv rozgromlenij garnizon NKDB na Pashu 1949 roku selo atakuvali vijska NKDB z tankami zgorilo 11 hat i podvir yiv Ostannij bij z vijskami NKVS vidbuvsya pislya Zelenih Svyat pid chas deportaciyi Dragasimova Mogila zagiblih oficeriv chervonopogonnikiv znahoditsya skrayu silskogo cvintarya Mogila zagiblih ostannih voyiniv UPA v 1991 roci urochisto perenesena z Triliskiv na silskij cvintar mogil zagiblih silskih povstanciv u seli nemaye yih tila okupanti znishuvali Kolgosp vidnovlenij u 1949 roci Pershim povoyennim golovoyu kolgospu buv Moshuk Dmitro lider miscevoyi organizaciyi KPZU pislya nogo Grinchak na yakogo za uchast u deportaciyah selyan buv skoyenij napad boyivki UPA buv poranenij u nogu Ostannim golovoyu kolgospu buv Yaroslav Kurilyuk U seli bula stvorena velika kolgospna molochno tvarinna ferma Kolgosp yakij ob yednuvav krim sela Knyazhe sela Dragasimiv Prutivka kolishnij Karliv i Vidiniv mav nazvi im Stalina Ukrayina imeni Grigoriya Petrovskogo Golovnim selom kolgospu bulo Knyazhe de i znahodilasya kolgospna kontora Kolgosp spershu rozpavsya na kolgospi okremih sil a potim buv peretvorenij v agrofirmu Cheremosh yaka v 2003 roci vzagali rozpalasya V radyansku dobu selo poneslo najvazhchi vtrati za vsyu svoyu istoriyu Na frontah II Svitovoyi vijni zaginuv 101 odnoselec 76 rodin karalnimi organami bulo deportovano do Sibiru bilshist z yakih zaginula i ne povernulasya v selo 60 zhiteliv sela zaginulo v lavah UPA 6 rodin beznevinno bulo rozstrilyano i spaleno razom z domivkami pid chas oblav NKDB na selo shist zhiteliv zaginulo vid golodu 1947 roku 31 meshkanec sela zaginuv vid ruk UPA Pershi areshti u seli vidbulisya vzhe u grudni 1940 roku vsi areshtovani buli rozstrilyani u travni chervni v Dem yanovomu lazu pid Stanislavom U 1944 roci pershimi buli represovani i zaginuli u stalinskih kativnyah silskij svyashenik i direktor shkoli U 1946 47 rokah v seli ryatuvalisya vid golodu tisyachi meshkanciv pivdennih oblastej Ukrayini selo progoduvati vsih zmogi ne malo bagato golodnih pomerli i buli pohovani na Kaplinskih Obochah bez bud yakogo obliku radyanska vlada mogili bezimennih pomerlih zrivnyala z zemleyu U 1954 r na Cheremoshi zbuduvalo pershu silsku gidroelektrostanciyu v rajoni odnak u 1958 roci vesnyana povin yiyi vshent znishila Nastupna elektrostanciya na dizelnomu motori bula zbudovana na pochatku 1960 h u komori kolgospu V seli ye pam yatnik Tarasu Shevchenku pam yatnik voyinam poleglim u Drugij svitovij vijni mogila Sichovih strilciv z steloyu Borcyam za volyu Ukrayini vidnovlenij pam yatnij hrest pro znesennya panshini u 1848 roci buv poshkodzhenij silskimi komunistami u 1963 Vidnovleni mogili voyinam UPA i NKVD yaki zaginuli v boyu z UPA Zbereglasya odna kriyivka UPA CerkvaCerkva Voznesinnya Gospodnogo zbudovana v 1847 r v 1961 r zakrita komunistami Vidremontovana i vidkrita 1989 r Pidporyadkovana Pravoslavnij Cerkvi Ukrayini Z 2000 r nastoyatel protoiyerej Vitalij Kulayec U seli ye nevelika greko katolicka gromada nastoyatel o Bogdan Kiktik LyudiVinnichuk Yurij 1898 1980 bulavnij Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi Uchasnik pohodu UGA na Kiyiv anigetmanskogo povstannya vryatuvav z polskogo zatochennya i dostaviv do Pragi Yevgena Konovalcya Areshtovuvavsya polskoyu do vijni i radyanskoyu vladoyu pislya vijni buv deportovanij z rodinoyu do Sibiru Grinchak Ivan Pantelejmonovich nar 1956 ukrayinskij majster hudozhnogo obroblennya shkiri Danilyuk Ivan Vasilovich nar 1969 ukrayinskij psiholog Zalozeckij Vasil Dmitrovich 1833 1915 pismennik rusofil predstavnik rosijskoyi literaturi v Podkarpatskoj Rusi Galichini etnograf svyashenik sin Knyazhenskogo paroha Proviv ditinstvo i yunist v Knyazhomu Organizator bratstv Tverezosti Avtor povistej Prigodi ruskoj molodicy Nesvoyurshina Nastya Chagrovna Pohozhdeniya Mendlya Zilbermana ta istorichno etnografichnih narisiv Yarmarok v Kutah Iz teki russkogo svyashennika O Boyane v Povesti o polku Igoreve Rechskie guculy i inshih Laureat literaturnih premij Sankt Peterburgskoyi akademiyi nauk Zalozeckij Volodimir Dmitrovich 1842 1898 ukrayinskij bukovinskij hirurg gromadskij diyach Zbignyev Cibulskij 1927 1967 polskij aktor teatru i kino legenda svogo pokolinnya Kobzej Toma 1895 1972 ukrayinskij pismennik publicist u Kanadi Mamchak Miroslav Andrijovich nar 1952 ukrayinskij morskij oficer gromadskij diyach publicist zhurnalist poet doslidnik istoriyi ukrayinskogo flotu Ferbej Mihajlo 1887 1969 zasnovnik odniyeyi z pershih bibliotek u provinciyi Alberta Kanada Zaviduvav neyu do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Ferbej Mikola Vasilovich nar 1958 golova Snyatinskoyi rajonnoyi radi 1996 2002 rr golova 2002 2005 rr deputat Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 343 3534 lat M Grushevskij Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t I 11 Lipnya 2021 u Wayback Machine Lviv NTSh 1895 s 9 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 Lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 79 Arhiv originalu za 2 Bereznya 2014 Procitovano 11 Sichnya 2012 Arhiv originalu za 12 Chervnya 2018 Procitovano 10 Chervnya 2018 Arhiv originalu za 7 Listopada 2017 Procitovano 3 Listopada 2017 Dzherelo Skalichene zhittya Snyatin PrutPrint 2007 Dzherelo M Bazhanskij Snyatin moya gordist i lyubov Snyatin PrutPrint 2009 DzherelaM Bazhanskij Snyatin moya gordist i lyubov Snyatin PrutPrint 2009 Yu Vinnichuk Skalichene zhittya Snyatin PrutPrint 2008 V Pilipyuk Istorichnij almanah Novoselicya Lviv Svitlo i tin 2007 M Mamchak Knyazhe ponad Cheremoshem Snyatin PrutPrint 2011 Osobistij arhiv Miroslava Mamchaka z spogadiv odnoselciv