Ру́сів — село в Україні у Коломийському районі Івано-Франківської області. До 2020 центр сільської ради. Розташоване за 8 км від центру територіальної громади— міста Снятин та за 14 км від залізничної станції Снятин. Населення — 1119 чоловік.
село Русів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Коломийський район |
Громада | Снятинська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA26080230210091199 |
Основні дані | |
Засноване | 1443 |
Населення | 1197 ▲ (станном на (2021) рік |
Площа | 4,550 км² |
Густота населення | 35,90 ▲ осіб/км² |
Поштовий індекс | 78335 |
Телефонний код | +380 3476 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°30′55″ пн. ш. 25°31′30″ сх. д. / 48.51528° пн. ш. 25.52500° сх. д.Координати: 48°30′55″ пн. ш. 25°31′30″ сх. д. / 48.51528° пн. ш. 25.52500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 295 м |
Відстань до обласного центру | 74 (фізична) км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78300, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Снятин, пл.Незалежності України, буд. 1 |
Карта | |
Русів | |
Русів | |
Мапа | |
Русів у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Снятинської міської громади.
Історія
Перша згадка про село належить до 1443 року.
Згадується також 7 березня 1447 року в книгах галицького суду.
У грудні 1944 року працівники підсобного господарства Станіславського НКҐБ Щербаков, Довгополов та Примаков виїхали в село Русів Снятинського району. Там вони почали проводити незаконні обшуки, незрозумілою мовою зухвало вимагали горілку, а коли вдосталь напилися, розстріляли сімох місцевих жителів, а Ірину Луцик ще й зґвалтували. В результаті в боротьбу проти окупантів вступали навіть прорадянсько настроєні жителі.
Станом на 1971 рік у селі була восьмирічна школа, палац культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, 2 магазини, майстерні побуткомбінату. У селі була розміщена центральна садиба колгоспу ім. В. С. Стефаника. Господарство мало 2637 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2407 га орної землі. Бригада в Русові мала відповідно 1337 і 1037 га. Напрямок господарства було зернове й м'ясо-молочне виробництво.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1114 | 99.55% |
російська | 2 | 0.18% |
білоруська | 2 | 0.18% |
польська | 1 | 0.09% |
Усього | 1119 | 100% |
Церква
Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Дерев'яна, хрестоподібна. Іконостас триярусний. Побудована у 1885 р. на кошти громади УГКЦ. Зараз належить до УПЦ КП, настоятель — о. Василь Джус.
Відомі люди
У Русові народився відомий український письменник-новеліст Василь Стефаник (1871—1936), який прожив і творив усе своє життя тут. На місцевому матеріалі написав, зокрема, «Кленові листки», «Камінний хрест», «Злодій», «Новина» та інші новели. 1941 року в будинку письменника відкрито літературно-меморіальний музей В. С. Стефаника. Директором музею працював син письменника — Кирило Стефаник.
Київська кіностудія ім. О. П. Довженка за мотивами новел В. Стефаника зняла в 1968 році художній фільм «Камінний хрест». Зйомки відбувалися в селах Белелуї та Русові. Головну роль Іванихи виконала 73-річна жителька, самодіяльна артистка К. М. Матеїк. У Русові вона зіграла понад 500 ролей.
- Микола Плав'юк — 4-й (останній) Президент УНР в екзилі, з 1979 року 5-й Голова ОУН.
- Тарас Мигаль — український радянський письменник, похресник Василя Стефаника, народився у селі.
- Юрій Кіцул — український військовик.
- Василь Стефаник — український науковець-біолог.
- Тофан Микола — директор Тернопільської української коедукаційної гімназії товариства «Рідна Школа»
Сучасність
Школа, палац культури, бібліотека, амбулаторія загальної практики сімейної медицини.
Див. також
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.125, № 1342 (лат.)
- Akta grodzkie i ziemskie… — T. 12. — S. 157. — № 1801 [ 26 грудня 2015 у Wayback Machine.]. (лат.)
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 5 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
- Мельничук Б., Пиндус Б. Тофан Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — .
- На Прикарпатті відремонтували амбулаторію, в якій протікав дах і опалювалася одна кімната
Література
- Маттіас Кальтербруннер. Русів: галицьке село з глобальними зв’язками [ 18 травня 2019 у Wayback Machine.] // Спільне. — 17 травня 2019.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Джерела
- Історичне Прикарпаття [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Rusiv Ru siv selo v Ukrayini u Kolomijskomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti Do 2020 centr silskoyi radi Roztashovane za 8 km vid centru teritorialnoyi gromadi mista Snyatin ta za 14 km vid zaliznichnoyi stanciyi Snyatin Naselennya 1119 cholovik selo Rusiv Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Gromada Snyatinska miska gromada Kod KATOTTG UA26080230210091199 Osnovni dani Zasnovane 1443 Naselennya 1197 stannom na 2021 rik Plosha 4 550 km Gustota naselennya 35 90 osib km Poshtovij indeks 78335 Telefonnij kod 380 3476 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 30 55 pn sh 25 31 30 sh d 48 51528 pn sh 25 52500 sh d 48 51528 25 52500 Koordinati 48 30 55 pn sh 25 31 30 sh d 48 51528 pn sh 25 52500 sh d 48 51528 25 52500 Serednya visota nad rivnem morya 295 m Vidstan do oblasnogo centru 74 fizichna km Misceva vlada Adresa radi 78300 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n m Snyatin pl Nezalezhnosti Ukrayini bud 1 Karta Rusiv Rusiv Mapa Rusiv u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Snyatinskoyi miskoyi gromadi IstoriyaPersha zgadka pro selo nalezhit do 1443 roku Zgaduyetsya takozh 7 bereznya 1447 roku v knigah galickogo sudu U grudni 1944 roku pracivniki pidsobnogo gospodarstva Stanislavskogo NKGB Sherbakov Dovgopolov ta Primakov viyihali v selo Rusiv Snyatinskogo rajonu Tam voni pochali provoditi nezakonni obshuki nezrozumiloyu movoyu zuhvalo vimagali gorilku a koli vdostal napilisya rozstrilyali simoh miscevih zhiteliv a Irinu Lucik she j zgvaltuvali V rezultati v borotbu proti okupantiv vstupali navit proradyansko nastroyeni zhiteli Stanom na 1971 rik u seli bula vosmirichna shkola palac kulturi biblioteka feldshersko akusherskij punkt viddilennya zv yazku 2 magazini majsterni pobutkombinatu U seli bula rozmishena centralna sadiba kolgospu im V S Stefanika Gospodarstvo malo 2637 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 2407 ga ornoyi zemli Brigada v Rusovi mala vidpovidno 1337 i 1037 ga Napryamok gospodarstva bulo zernove j m yaso molochne virobnictvo NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1114 99 55 rosijska 2 0 18 biloruska 2 0 18 polska 1 0 09 Usogo 1119 100 CerkvaCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Derev yana hrestopodibna Ikonostas triyarusnij Pobudovana u 1885 r na koshti gromadi UGKC Zaraz nalezhit do UPC KP nastoyatel o Vasil Dzhus Vidomi lyudiU Rusovi narodivsya vidomij ukrayinskij pismennik novelist Vasil Stefanik 1871 1936 yakij prozhiv i tvoriv use svoye zhittya tut Na miscevomu materiali napisav zokrema Klenovi listki Kaminnij hrest Zlodij Novina ta inshi noveli 1941 roku v budinku pismennika vidkrito literaturno memorialnij muzej V S Stefanika Direktorom muzeyu pracyuvav sin pismennika Kirilo Stefanik Kiyivska kinostudiya im O P Dovzhenka za motivami novel V Stefanika znyala v 1968 roci hudozhnij film Kaminnij hrest Zjomki vidbuvalisya v selah Beleluyi ta Rusovi Golovnu rol Ivanihi vikonala 73 richna zhitelka samodiyalna artistka K M Mateyik U Rusovi vona zigrala ponad 500 rolej Mikola Plav yuk 4 j ostannij Prezident UNR v ekzili z 1979 roku 5 j Golova OUN Taras Migal ukrayinskij radyanskij pismennik pohresnik Vasilya Stefanika narodivsya u seli Yurij Kicul ukrayinskij vijskovik Vasil Stefanik ukrayinskij naukovec biolog Tofan Mikola direktor Ternopilskoyi ukrayinskoyi koedukacijnoyi gimnaziyi tovaristva Ridna Shkola SuchasnistShkola palac kulturi biblioteka ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini Div takozhRusivske zapovidne urochishe Mar yanikove 1 zapovidne urochishe Mar yanikove 2 zapovidne urochishe Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 125 1342 lat Akta grodzkie i ziemskie T 12 S 157 1801 26 grudnya 2015 u Wayback Machine lat Arhiv originalu za 10 grudnya 2014 Procitovano 5 bereznya 2016 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 10 chervnya 2018 https socialdata org ua projects mova 2001 Arhiv originalu za 23 serpnya 2017 Procitovano 22 serpnya 2017 Melnichuk B Pindus B Tofan Mikola Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 2010 ISBN 966 528 197 6 Na Prikarpatti vidremontuvali ambulatoriyu v yakij protikav dah i opalyuvalasya odna kimnataLiteraturaMattias Kalterbrunner Rusiv galicke selo z globalnimi zv yazkami 18 travnya 2019 u Wayback Machine Spilne 17 travnya 2019 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim DzherelaIstorichne Prikarpattya 18 serpnya 2016 u Wayback Machine