Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сливниця (пол. Śliwnica) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Красичин Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 350 осіб (2011).
Село  Координати 49°45′43″ пн. ш. 22°38′13″ сх. д. / 49.762200000028° пн. ш. 22.637200000028° сх. д.Координати: 49°45′43″ пн. ш. 22°38′13″ сх. д. / 49.762200000028° пн. ш. 22.637200000028° сх. д.
 Сливниця у Вікісховищі |
Географія
Село розміщене на відстані 1 кілометр на південь від центру гміни — села Красічина, 9 кілометрів на захід від центру повіту — міста Перемишля і 47 кілометрів на південний схід від центру воєводства — міста Ряшева.
Історія
У XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею село в 1340–1772 роках входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.
За податковим реєстром 1515 р. село обслуговувало фортецю Перемишль, в селі було 8 ланів (коло 200 га) оброблюваної землі, млин і піп (отже, була церква), а в 1589 р. село належало Красицьким і було 5 ланів (коло 125 га) оброблюваної землі, піп, 16 загородників, 3 коморники з тягловою худобою і 6 — без неї.
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу австрійської провінції Королівство Галичини та Володимирії.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 році село входило до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії в Австро-Угорщини. В селі були церква, 85 будинків і 642 мешканці (41 будинок і 304 мешканці в Сливниці, 21 будинок і 101 мешканець у Нагорчанах, 23 будинки і 78 мешканців у Комарі), з них 540 греко-католиків, 95 римо-католиків і 7 юдеїв; 540 українців і 95 латинників. За шематизмом того року в селі було 268 греко-католиків, які належали до парафії Дубецько Бірчанського деканату Перемишльської єпархії.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це українське село Надсяння, як й інші етнічні українські території було окуповане Польщею. Входило до Перемишльського повіту Львівського воєводства.
На 01.01.1939 село налічувало 890 осіб, серед яких 475 українців, 400 поляків, 15 євреїв.
Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу та вторгнення СРСР до Польщі Сливниця, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Перемишльського району (районний центр — Перемишль) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.
В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.
13 серпня розпочато насильну мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).
В березні 1945 року Сливниця, як і вся західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передані Польщі.
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення по лінії Керзона українсько-польського кордону та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, посилалися на Угоду між цими державами, підписану в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква
У 1831 р. у Сливниці була парафіяльна церква Вмч. Параскевії, в селі налічувалось 179 греко-католиків, у парафії було 745 парафіян, належала до Нижанківського деканату Перемишльської єпархії.
Дерев'яна церква Вмч. Параскевії збудована в 1924, була парафіяльною, належала з 1920 р. до Перемиського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ (до парафії належали також Красічин і Тернівці). Церква після виселення українців перетворена на костел.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 166 | 34 | 117 | 15 |
| Жінки | 184 | 32 | 119 | 33 |
| Разом | 350 | 66 | 236 | 48 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej: [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. — Lublin: Redakcja Wydawnictw KUL, 1986.
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 131.(лат.)
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 15.(лат.)
- Śliwnica, 1.) Sływnicia z Nahorczanami // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 767. (пол.)
- Схиматизм всего клира руско-католического Епархій соединених Перемиской, Самборской и Сяноцкой на Рок от Рожд. Хр. 1888. — с. 34.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 57.
- Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 11 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 11 січня 2018.
- Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 11 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 11 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 11 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 11 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 11 січня 2018.
- Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831. — p. 51.(лат.)
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slivnicya pol Sliwnica selo na Zakerzonni v Polshi u gmini Krasichin Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 350 osib 2011 Selo Slivnicya pol Sliwnica Koordinati 49 45 43 pn sh 22 38 13 sh d 49 762200000028 pn sh 22 637200000028 sh d 49 762200000028 22 637200000028 Koordinati 49 45 43 pn sh 22 38 13 sh d 49 762200000028 pn sh 22 637200000028 sh d 49 762200000028 22 637200000028 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina KrasichinNaselennya 350 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 741Avtomobilnij kod RPRSIMC 0604940OSM 3012895 R Gmina Krasichin SlivnicyaSlivnicya Polsha SlivnicyaSlivnicya Pidkarpatske voyevodstvo Slivnicya u VikishovishiGeografiyaSelo rozmishene na vidstani 1 kilometr na pivden vid centru gmini sela Krasichina 9 kilometriv na zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 47 kilometriv na pivdennij shid vid centru voyevodstva mista Ryasheva IstoriyaU XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu selo v 1340 1772 rokah vhodilo do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Za podatkovim reyestrom 1515 r selo obslugovuvalo fortecyu Peremishl v seli bulo 8 laniv kolo 200 ga obroblyuvanoyi zemli mlin i pip otzhe bula cerkva a v 1589 r selo nalezhalo Krasickim i bulo 5 laniv kolo 125 ga obroblyuvanoyi zemli pip 16 zagorodnikiv 3 komorniki z tyaglovoyu hudoboyu i 6 bez neyi V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi selo vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv i vvijshlo do skladu avstrijskoyi provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Vidpovidno do Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo v 1880 roci selo vhodilo do Peremishlskogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi v Avstro Ugorshini V seli buli cerkva 85 budinkiv i 642 meshkanci 41 budinok i 304 meshkanci v Slivnici 21 budinok i 101 meshkanec u Nagorchanah 23 budinki i 78 meshkanciv u Komari z nih 540 greko katolikiv 95 rimo katolikiv i 7 yudeyiv 540 ukrayinciv i 95 latinnikiv Za shematizmom togo roku v seli bulo 268 greko katolikiv yaki nalezhali do parafiyi Dubecko Birchanskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce ukrayinske selo Nadsyannya yak j inshi etnichni ukrayinski teritoriyi bulo okupovane Polsheyu Vhodilo do Peremishlskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Na 01 01 1939 selo nalichuvalo 890 osib sered yakih 475 ukrayinciv 400 polyakiv 15 yevreyiv Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu ta vtorgnennya SRSR do Polshi Slivnicya sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Peremishlskogo rajonu rajonnij centr Peremishl utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato nasilnu mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev V berezni 1945 roku Slivnicya yak i vsya zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredani Polshi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya po liniyi Kerzona ukrayinsko polskogo kordonu ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR posilalisya na Ugodu mizh cimi derzhavami pidpisanu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistka pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva Cerkva U 1831 r u Slivnici bula parafiyalna cerkva Vmch Paraskeviyi v seli nalichuvalos 179 greko katolikiv u parafiyi bulo 745 parafiyan nalezhala do Nizhankivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Derev yana cerkva Vmch Paraskeviyi zbudovana v 1924 bula parafiyalnoyu nalezhala z 1920 r do Peremiskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC do parafiyi nalezhali takozh Krasichin i Ternivci Cerkva pislya viselennya ukrayinciv peretvorena na kostel DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 166 34 117 15 Zhinki 184 32 119 33 Razom 350 66 236 48PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Wladyslaw Makarski Nazwy miejscowosci dawnej ziemi sanockiej rozprawa doktorska KUL Wydzial Nauk Humanistycznych Lublin Redakcja Wydawnictw KUL 1986 ISBN 83 00 00202 2 Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 7 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 1 p 131 lat Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 7 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 1 p 15 lat Sliwnica 1 Slywnicia z Nahorczanami Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 767 pol Shimatizm vsego klira rusko katolicheskogo Eparhij soedinenih Peremiskoj Samborskoj i Syanockoj na Rok ot Rozhd Hr 1888 s 34 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 57 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 11 sichnya 2018 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 11 sichnya 2018 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 11 sichnya 2018 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 11 sichnya 2018 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 11 sichnya 2018 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 11 sichnya 2018 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 11 sichnya 2018 Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831 p 51 lat Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi