Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Склерофітні чагарники Джибуті або Склерофітні луки та чагарники Ефіопії (ідентифікатор WWF: AT1305) — афротропічний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований у Північно-Східній Африці.
 Річка Аваш поблизу міста Асаїта (Ефіопія) | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | AT1305 |
| Межі | Еритрейська прибережна пустеля Сомалійські акацієво-комміфорові чагарники та хащі Сомалійські гірські склерофітні рідколісся |
| Площа, км² | 153 457 |
| Країни | Джибуті, Еритрея, Ефіопія, Сомалі, Судан |
| Охороняється | 4,68 % |
 Розташування екорегіону (оранжевим) | |
Географія
Екорегіон склерофітних чагарників Джибуті простягається вздовж південно-західного узбережжя Червоного моря і західного узбережжя Аденської затоки, від кордону Судану та Еритреї на південь через Ефіопію до Джибуті та на схід до західного Сомаліленду в північному Сомалі. Він також включає архіпелаг Дахлак та сусідні острови, розташовані у Червоному морі. Хоча більша частина регіону лежить на висоті до 800 м над рівнем моря, тут є багато пагорбів та гірських масивів, висота яких може досягати 1300 м. Найвищі гірські масиви регіону, такі як гори [en] та [en] в Джибуті, є частиною екорегіону ефіопських гірських лісів. Також в екорегіоні є багато тектонічних улоговин, таких як Данакільська та Ассальська западини, які є частиною Афарської улоговини і лежать на висоті 160 м нижче рівня моря. Загалом висота регіону збільшується на захід, в напрямку Ефіопського та [en]. В передгір'ях Ефіопського нагір'я екорегіон переходить у сомалійські акацієво-комміфорові чагарники та хащі, а в прибережних районах Еритреї — у еритрейську прибережну пустелю.
Регіон є надзвичайно активний у тектонічному відношенні, оскільки він лежить на території Афарського трійника, на стику трьох літосферних плит. Тут трапляється багато землетрусів, пов'язаних із розширенням Великої рифтової долини. Періодично також відбуваються виверження вулканів. З геологічної точки зору основу екорегіону складають переважно третинні лавові потоки, хоча на півночі регіону трапляються четвертинні осадові породи, а на північному заході Сомалі — докрейдові осадові породи. Ґрунти регіону представлені [en], а в місцях, де переважають осадові породи, — [en].
Постійних водних потоків в екорегіоні дуже мало. Найбільшою річкою регіону є Аваш, яка бере свій початок у горах Ефіопського нагір'я і тече на північний схід, однак впадає не до Червоного моря, а до безстічного солоного озера [en] на ефіопсько-джибутійському кордоні.
Територія екорегіону є малонаселеною. Густота населення на більшій частині регіону становить менше 10 осіб/км². а у деяких районах вона може становити менше 1 особи/км². Домінуючими етнічними групами в регіоні є кочові скотарі афари та представники сомалійського клану [en]. Серед міст, розташованих в регіоні, слід відзначити Массауа, портове місто на узбережжі Еритреї, Джибуті, столицю однойменної країни, та Берберу в Сомалі, а також Ассаїту, колишню столицю ефіопського регіону Афар, Таджуру та Сайлу.
Клімат
В межах екорегіону переважає дуже спекотний та сухий пустельний клімат (BWh за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів коливається від менш ніж 25 мм у пустелі Данакіль до приблизно 200 мм в глибині континенту. Середня мінімальна температура коливається від 21 °C до 24 °C, а середня максимальна температура становить близько 30 °C. У Данакільській западині денна температура коливається від 11 °C до 48 °C, а найспекотніші температури фіксуються влітку, з травня по серпень. Це одне з найспекотніших місць Африки та всього світу.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є сухі чагарникові степи та напівпустельні луки. На піщаних рівнинах регіону ростуть зонтичні акації (Vachellia tortilis), [en] (Vachellia nubica) та єгипетські бальзамові дерева (Balanites aegyptiaca), тоді як на базальтових лавових полях домінують кущі або невисокі дерева [en] (Senegalia mellifera) та [vi] (Rhigozum somalense).
У сухих долинах ваді, по яким час від часу текуть сезонні водні потоки, та в западинах, де ґрунтові води залягають близько до поверхні, ростуть [en] (Hyphaene thebaica). У ваді в джибутійських горах [en], на висоті від 165 до 970 м над рівнем моря, ростуть рідкісні [en] (Livistona carinensis). Раніше ця пальма росла також на півночі Сомалі, однак наразі ці популяції вважаються вимерлими. Інші відомі популяції пальми Банкуале зустрічаються в єменському регіоні Хадрамаут, на протилежному березі Аденської затоки.
В горах екорегіону на висоті понад 1000 м над рівнем моря ростуть рідкісні [en] (Dracaena ombet), які перебувають під загрозою зникнення. Вздовж узбережжя, у мулистих гирлах ваді та в бухтах ростуть мангрові зарості.
Флора екорегіону є недостатньо дослідженою. Загалом в Джибуті зареєстровано від 825 до 950 видів квіткових рослин, хоча багато з них зустрічається лише у невеликих ділянках гірських лісів, що ростуть в горах Года та Мабла. В пустелі Данакіль зустрічається 200 видів рослин, з яких близько 25 видів є ендемічними.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити сомалійську газель (Nanger soemmerringii), газель-доркас (Gazella dorcas), великого куду (Tragelaphus strepsiceros), антилопу-стрибуна (Oreotragus oreotragus), бейзу (Oryx beisa), бейру (Dorcatragus megalotis), геренука (Litocranius walleri), еритрейського дікдіка (Madoqua saltiana), африканського бородавочника (Phacochoerus africanus), [en] (Phacochoerus aethiopicus), гамадрила (Papio hamadryas), гривету (Chlorocebus aethiops), абіссинського зайця (Lepus habessinicus), африканського трубкозуба (Orycteropus afer), капського дамана (Procavia capensis), плямистого дамана (Heterohyrax brucei), східноафриканського гунді (Pectinator spekei), рудого африканського ховраха (Xerus rutilus) та голого землекопа (Heterocephalus glaber). На території екорегіону збереглися останні популяції африканських диких віслюків (Equus africanus) у світі, які нараховують близько 200 особин. Серед хижих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити лева (Panthera leo), африканського леопарда (Panthera pardus pardus), суданського гепарда (Acinonyx jubatus soemmeringii), плямисту гієну (Crocuta crocuta), смугасту гієну (Hyaena hyaena), африканського вовка (Canis lupaster), чепрачного шакала (Lupulella mesomelas), піщану лисицю (Vulpes rueppellii), звичайного каракала (Caracal caracal), степового кота (Felis lybica) та майже ендемічну абісинську генету (Genetta abyssinica). Також майже ендемічними представниками екорегіону є джибутійські колючі миші (Acomys mullah), сомалійські піщанки (Gerbillus somalicus) та піщанки Данна (Gerbillus dunni). Ендеміками екорегіону є берберські піщанки (Gerbillus acticola), а також кілька видів плазунів, зокрема [en] (Hemidactylus arnoldi) та карликові гекони Паркера (Tropiocolotes somalicus).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити сомалійського страуса (Struthio molybdophanes), жовтогорлого турача (Pternistis leucoscepus), пустельного рябка (Pterocles exustus), аравійську дрохву (Ardeotis arabs), ефіопську дрохву (Neotis heuglinii), нубійського дрімлюгу (Caprimulgus nubicus), сомалійського бігунця (Cursorius somalensis), червонодзьобого токо (Tockus erythrorhynchus), еритрейського крука (Corvus edithae), блискотливу маріку (Oenanthe chrysopygia), довгохвосту саїмангу (Hedydipna metallica), пустельного жайворонка (Ammomanes deserti), афро-азійську принію (Prinia gracilis), пустельну принію (Prinia rufifrons), аравійську кропив'янку (Curruca leucomelaena), строкатоголову вівсянку (Emberiza striolata), [en] (Oenanthe melanura), рудощокого ткачика (Ploceus galbula) та аравійського горобця (Passer euchlorus).
Збереження
Близько 4,68 % екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en] та [en] в Ефіопії, [de] та [en] в Еритреї, а також Заповідна зона Джаджело та Заповідна зона Ассамо в Джибуті.
Примітки
- "Ethiopian xeric grasslands and shrublands". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 лютого 2024.
Посилання
- «Djibouti Xeric Shrublands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Djibouti Xeric Shrublands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sklerofitni chagarniki Dzhibuti abo Sklerofitni luki ta chagarniki Efiopiyi identifikator WWF AT1305 afrotropichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij u Pivnichno Shidnij Africi Sklerofitni chagarniki Dzhibuti Richka Avash poblizu mista Asayita Efiopiya Ekozona AfrotropikaBiom Pusteli i sklerofitni chagarnikiStatus zberezhennya vrazlivij WWF AT1305Mezhi Eritrejska priberezhna pustelya Somalijski akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi Somalijski girski sklerofitni ridkolissyaPlosha km 153 457Krayini Dzhibuti Eritreya Efiopiya Somali SudanOhoronyayetsya 4 68 Roztashuvannya ekoregionu oranzhevim Landshaft pusteli DanakilGeografiyaEkoregion sklerofitnih chagarnikiv Dzhibuti prostyagayetsya vzdovzh pivdenno zahidnogo uzberezhzhya Chervonogo morya i zahidnogo uzberezhzhya Adenskoyi zatoki vid kordonu Sudanu ta Eritreyi na pivden cherez Efiopiyu do Dzhibuti ta na shid do zahidnogo Somalilendu v pivnichnomu Somali Vin takozh vklyuchaye arhipelag Dahlak ta susidni ostrovi roztashovani u Chervonomu mori Hocha bilsha chastina regionu lezhit na visoti do 800 m nad rivnem morya tut ye bagato pagorbiv ta girskih masiviv visota yakih mozhe dosyagati 1300 m Najvishi girski masivi regionu taki yak gori en ta en v Dzhibuti ye chastinoyu ekoregionu efiopskih girskih lisiv Takozh v ekoregioni ye bagato tektonichnih ulogovin takih yak Danakilska ta Assalska zapadini yaki ye chastinoyu Afarskoyi ulogovini i lezhat na visoti 160 m nizhche rivnya morya Zagalom visota regionu zbilshuyetsya na zahid v napryamku Efiopskogo ta en V peredgir yah Efiopskogo nagir ya ekoregion perehodit u somalijski akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi a v priberezhnih rajonah Eritreyi u eritrejsku priberezhnu pustelyu Region ye nadzvichajno aktivnij u tektonichnomu vidnoshenni oskilki vin lezhit na teritoriyi Afarskogo trijnika na stiku troh litosfernih plit Tut traplyayetsya bagato zemletrusiv pov yazanih iz rozshirennyam Velikoyi riftovoyi dolini Periodichno takozh vidbuvayutsya viverzhennya vulkaniv Z geologichnoyi tochki zoru osnovu ekoregionu skladayut perevazhno tretinni lavovi potoki hocha na pivnochi regionu traplyayutsya chetvertinni osadovi porodi a na pivnichnomu zahodi Somali dokrejdovi osadovi porodi Grunti regionu predstavleni en a v miscyah de perevazhayut osadovi porodi en Postijnih vodnih potokiv v ekoregioni duzhe malo Najbilshoyu richkoyu regionu ye Avash yaka bere svij pochatok u gorah Efiopskogo nagir ya i teche na pivnichnij shid odnak vpadaye ne do Chervonogo morya a do bezstichnogo solonogo ozera en na efiopsko dzhibutijskomu kordoni Teritoriya ekoregionu ye malonaselenoyu Gustota naselennya na bilshij chastini regionu stanovit menshe 10 osib km a u deyakih rajonah vona mozhe stanoviti menshe 1 osobi km Dominuyuchimi etnichnimi grupami v regioni ye kochovi skotari afari ta predstavniki somalijskogo klanu en Sered mist roztashovanih v regioni slid vidznachiti Massaua portove misto na uzberezhzhi Eritreyi Dzhibuti stolicyu odnojmennoyi krayini ta Berberu v Somali a takozh Assayitu kolishnyu stolicyu efiopskogo regionu Afar Tadzhuru ta Sajlu KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye duzhe spekotnij ta suhij pustelnij klimat BWh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid mensh nizh 25 mm u pusteli Danakil do priblizno 200 mm v glibini kontinentu Serednya minimalna temperatura kolivayetsya vid 21 C do 24 C a serednya maksimalna temperatura stanovit blizko 30 C U Danakilskij zapadini denna temperatura kolivayetsya vid 11 C do 48 C a najspekotnishi temperaturi fiksuyutsya vlitku z travnya po serpen Ce odne z najspekotnishih misc Afriki ta vsogo svitu FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye suhi chagarnikovi stepi ta napivpustelni luki Na pishanih rivninah regionu rostut zontichni akaciyi Vachellia tortilis en Vachellia nubica ta yegipetski balzamovi dereva Balanites aegyptiaca todi yak na bazaltovih lavovih polyah dominuyut kushi abo nevisoki dereva en Senegalia mellifera ta vi Rhigozum somalense U suhih dolinah vadi po yakim chas vid chasu tekut sezonni vodni potoki ta v zapadinah de gruntovi vodi zalyagayut blizko do poverhni rostut en Hyphaene thebaica U vadi v dzhibutijskih gorah en na visoti vid 165 do 970 m nad rivnem morya rostut ridkisni en Livistona carinensis Ranishe cya palma rosla takozh na pivnochi Somali odnak narazi ci populyaciyi vvazhayutsya vimerlimi Inshi vidomi populyaciyi palmi Bankuale zustrichayutsya v yemenskomu regioni Hadramaut na protilezhnomu berezi Adenskoyi zatoki V gorah ekoregionu na visoti ponad 1000 m nad rivnem morya rostut ridkisni en Dracaena ombet yaki perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Vzdovzh uzberezhzhya u mulistih girlah vadi ta v buhtah rostut mangrovi zarosti Flora ekoregionu ye nedostatno doslidzhenoyu Zagalom v Dzhibuti zareyestrovano vid 825 do 950 vidiv kvitkovih roslin hocha bagato z nih zustrichayetsya lishe u nevelikih dilyankah girskih lisiv sho rostut v gorah Goda ta Mabla V pusteli Danakil zustrichayetsya 200 vidiv roslin z yakih blizko 25 vidiv ye endemichnimi FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti somalijsku gazel Nanger soemmerringii gazel dorkas Gazella dorcas velikogo kudu Tragelaphus strepsiceros antilopu stribuna Oreotragus oreotragus bejzu Oryx beisa bejru Dorcatragus megalotis gerenuka Litocranius walleri eritrejskogo dikdika Madoqua saltiana afrikanskogo borodavochnika Phacochoerus africanus en Phacochoerus aethiopicus gamadrila Papio hamadryas grivetu Chlorocebus aethiops abissinskogo zajcya Lepus habessinicus afrikanskogo trubkozuba Orycteropus afer kapskogo damana Procavia capensis plyamistogo damana Heterohyrax brucei shidnoafrikanskogo gundi Pectinator spekei rudogo afrikanskogo hovraha Xerus rutilus ta gologo zemlekopa Heterocephalus glaber Na teritoriyi ekoregionu zbereglisya ostanni populyaciyi afrikanskih dikih vislyukiv Equus africanus u sviti yaki narahovuyut blizko 200 osobin Sered hizhih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti leva Panthera leo afrikanskogo leoparda Panthera pardus pardus sudanskogo geparda Acinonyx jubatus soemmeringii plyamistu giyenu Crocuta crocuta smugastu giyenu Hyaena hyaena afrikanskogo vovka Canis lupaster cheprachnogo shakala Lupulella mesomelas pishanu lisicyu Vulpes rueppellii zvichajnogo karakala Caracal caracal stepovogo kota Felis lybica ta majzhe endemichnu abisinsku genetu Genetta abyssinica Takozh majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu ye dzhibutijski kolyuchi mishi Acomys mullah somalijski pishanki Gerbillus somalicus ta pishanki Danna Gerbillus dunni Endemikami ekoregionu ye berberski pishanki Gerbillus acticola a takozh kilka vidiv plazuniv zokrema en Hemidactylus arnoldi ta karlikovi gekoni Parkera Tropiocolotes somalicus Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti somalijskogo strausa Struthio molybdophanes zhovtogorlogo turacha Pternistis leucoscepus pustelnogo ryabka Pterocles exustus aravijsku drohvu Ardeotis arabs efiopsku drohvu Neotis heuglinii nubijskogo drimlyugu Caprimulgus nubicus somalijskogo biguncya Cursorius somalensis chervonodzobogo toko Tockus erythrorhynchus eritrejskogo kruka Corvus edithae bliskotlivu mariku Oenanthe chrysopygia dovgohvostu sayimangu Hedydipna metallica pustelnogo zhajvoronka Ammomanes deserti afro azijsku priniyu Prinia gracilis pustelnu priniyu Prinia rufifrons aravijsku kropiv yanku Curruca leucomelaena strokatogolovu vivsyanku Emberiza striolata en Oenanthe melanura rudoshokogo tkachika Ploceus galbula ta aravijskogo gorobcya Passer euchlorus ZberezhennyaBlizko 4 68 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en ta en v Efiopiyi de ta en v Eritreyi a takozh Zapovidna zona Dzhadzhelo ta Zapovidna zona Assamo v Dzhibuti Primitki Ethiopian xeric grasslands and shrublands DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 20 lyutogo 2024 Posilannya Djibouti Xeric Shrublands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Djibouti Xeric Shrublands One Earth