Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ефіопські гірські ліси (ідентифікатор WWF: AT0112) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований у Північно-Східній Африці.
 Ліс [en] в горах [en] (Ефіопія) | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | AT0112 |
| Межі | Східносуданська савана Акацієва савана Сахелю Ефіопські гірські луки та рідколісся Сомалійські акацієво-комміфорові чагарники та хащі Лісосавана басейну Вікторії |
| Площа, км² | 249 302 |
| Країни | Ефіопія, Еритрея, Джибуті, Сомалі, Судан, Єгипет |
| Охороняється | 7,43 % |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон ефіопських гірських лісів охоплює нижні та середні висоти Ефіопського нагір'я, розташованого в Ефіопії, Еритреї та на крайньому північному заході Сомалі. Крім того, він включає ізольовані гори [en] та Джебель-Хадай-Авеб в Халаїбському трикутинку на кордоні Єгипту та Судану, гору Джебель-Овер у східному Судані, поблизу міста Порт-Судан, та гірські масиви [en] і [en] в Джибуті. Висота регіону переважно становить від 1100 до 1800 м над рівнем моря. На більших висотах ліси екорегіону переходять у ефіопські гірські луки та рідколісся, а в передгір'ях — у сомалійські акацієво-комміфорові чагарники та хащі.
Ефіопське нагір'я сформувалося 55 мільйонів років тому, а близько 13 мільйонів років тому, коли утворився Східно-Африканський рифт, воно було розділене на дві частини. Північно-західна частина Ефіопського нагір'я, або Абіссинський масив, включає гори Симєн та [en], а південно-східна частина, або Харарський масив, — гори [en]. Регіон є сейсмічно активним, а період активного вулканізму в ньому завершився 4-5 мільйонів років тому. Хоча ґрунти екорегіону є досить малородючими, його територія є густонаселеною, і значна частина його земель була перетворена на сільськогосподарські угіддя.
Клімат
В межах екорегіону переважає гірський субтропічний клімат (Cwb за класифікацією кліматів Кеппена), саванний клімат (Aw за класифікацією Кеппена) або напівпустельний клімат (BSh за класифікацією Кеппена). Середня температура залежить від пори року та висоти над рівнем моря. Загалом середня максимальна температура коливається від 18 °C до 24 °C, а середня мінімальна температура — від 12 °C до 15 °C. Протягом всього року вітри, що дмуть з Червоного моря, приносять в регіон вологу, а з травня по жовтень до них додаються південно-західні вітри, що приносять опади в ефіопську частину екорегіону. Середньорічна кількість опадів коливається від 600 мм в місцях, що перебувають у дощовій тіні, до 1500 мм у більш вологих областях на півдні та південному заході. Загалом клімат екорегіону є більш прохолодний та вологий, ніж клімат напівпустель, сухих чагарників та саван, поширених в передгір'ях та на навколишніх рівнинах.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є вічнозелені та напіввічнозелені ліси і рідколісся, що перемежовуються саванами, луками та чагарниковими заростями. Флора екорегіону представлена переважно афромонтанськими видами, характерними для високогір'їв Африки, однак також включає типові низинні афротропічні види та деякі види палеарктичного походження, які потрапили в регіон в часи останнього льодовикового періоду. На більшій частині екорегіону природний рослинний покрив був знищений або значно деградував внаслідок перевипасу худоби та перетворення на сільськогосподарські угіддя і плантації екзотичної деревини.
На низьких висотах регіону поширені відкриті рідколісся, відомі як колла. Серед дерев, що складають основу цих рідколісь, слід відзначити різні види акацій з родів [en] та Senegalia, а також різні види [en] (Terminalia spp.), комміфорових дерев (Commiphora spp.) та [en] (Boswellia spp.).
На півдні та заході екорегіону, де випадає більше опадів, зустрічаються афромонтанські вологі перехідні ліси та дощові ліси, відомі як вейна-дега. Серед дерев, що складають основу цих лісів, слід відзначити звичайний афрокарпус (Afrocarpus falcatus), африканський яловець (Juniperus procera), [en] (Diospyros abyssinica), [en] (Mitragyna rubrostipulata), [sv] (Macaranga capensis), [sv] (Ochna holstii), [en] (Olea capensis), [en] (Aningeria adolfi-friederici), [en] (Prunus africana) та [en] (Croton macrostachyus), а також [en] (Alsophila dregei) та [en] (Alsophila manniana)
Найбільшим збереженим лісовим масивом екорегіону є ліс [en], що росте в горах [en] на південному сході екорегіону. Серед дерев, що складають його високий, відкритий лісовий намет, слід відзначити [en] (Warburgia ugandensis), великоколосий кротон (Croton macrostachyus) та звичайний афрокарпус (Afrocarpus falcatus). В підліску домінують чагарники аравійської кави (Coffea arabica).
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити великого куду (Tragelaphus strepsiceros), антилопу-стрибуна (Oreotragus oreotragus), південного бушбока (Tragelaphus sylvaticus), звичайного дуїкера (Sylvicapra grimmia), дуїкера Харві (Cephalophus harveyi), великого лісового кабана (Hylochoerus meinertzhageni), африканського бородавочника (Phacochoerus africanus), чагарникову свиню (Potamochoerus larvatus), гривету (Chlorocebus aethiops), східну герезу (Colobus guereza), верветку (Chlorocebus pygerythrus), павіана-анубіса (Papio anubis), лева (Panthera leo), африканського леопарда (Panthera pardus pardus), звичайного каракала (Caracal caracal), сервала (Leptailurus serval), смугастого шакала (Lupulella adusta), чепрачного шакала (Lupulella mesomelas), плямисту гієну (Crocuta crocuta) та дуже рідкісну гієнову собаку (Lycaon pictus). Раніше в регіоні зустрічалися саванні слони (Loxodonta africana), чорні носороги (Diceros bicornis) та африканські буйволи (Syncerus caffer), однак наразі вони вимерли.
Серед майже ендемічних птахів, поширених в регіоні, слід відзначити абісинського дятла (Dendropicos abyssinicus), червонолобу лібію (Lybius undatus), жовтоголового папугу-довгокрила (Poicephalus flavifrons), ефіопську вивільгу (Oriolus monacha), ефіопського пікулика (Macronyx flavicollis), еритрейського щедрика (Crithagra xanthopygia), білохвосту ластівку (Hirundo megaensis) та чагарникову джиджітку (Zavattariornis stresemanni). Ендеміками екорегіону є червоноокі турачі (Pternistis harwoodi), чорнолобі турачі (Pternistis ochropectus), ефіопські турако (Tauraco ruspolii) та абісинські щедрики (Crithagra xantholaema), .
Герпетофауна екорегіону також включає низку ендемічних видів. Серед ендемічних амфібій слід відзначити [en] (Afrixalus clarkei), [en] (Afrixalus enseticola) та [en] (Sylvacaecilia grandisonae), а серед плазунів — [en] (Trioceros balebicornutus) та [en] (Trioceros harennae).
Збереження
Близько 7,43 % екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], Національний парк Аваш, [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en] в Ефіопії, [en], [en] та Природний заповідник Еркавіт в Еритреї, [en] та [en] в Джибуті, а також Національний парк гори Ельба в Єгипті.
Примітки
- "Ethiopian montane forests". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 лютого 2024.
Посилання
- «Ethiopian montane forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Ethiopian Montane Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Efiopski girski lisi identifikator WWF AT0112 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij u Pivnichno Shidnij Africi Efiopski girski lisi Lis en v gorah en Efiopiya Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT0112 Mezhi Shidnosudanska savana Akaciyeva savana Sahelyu Efiopski girski luki ta ridkolissya Somalijski akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi Lisosavana basejnu Viktoriyi Plosha km 249 302 Krayini Efiopiya Eritreya Dzhibuti Somali Sudan Yegipet Ohoronyayetsya 7 43 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim GeografiyaEkoregion efiopskih girskih lisiv ohoplyuye nizhni ta seredni visoti Efiopskogo nagir ya roztashovanogo v Efiopiyi Eritreyi ta na krajnomu pivnichnomu zahodi Somali Krim togo vin vklyuchaye izolovani gori en ta Dzhebel Hadaj Aveb v Halayibskomu trikutinku na kordoni Yegiptu ta Sudanu goru Dzhebel Over u shidnomu Sudani poblizu mista Port Sudan ta girski masivi en i en v Dzhibuti Visota regionu perevazhno stanovit vid 1100 do 1800 m nad rivnem morya Na bilshih visotah lisi ekoregionu perehodyat u efiopski girski luki ta ridkolissya a v peredgir yah u somalijski akaciyevo kommiforovi chagarniki ta hashi Efiopske nagir ya sformuvalosya 55 miljoniv rokiv tomu a blizko 13 miljoniv rokiv tomu koli utvorivsya Shidno Afrikanskij rift vono bulo rozdilene na dvi chastini Pivnichno zahidna chastina Efiopskogo nagir ya abo Abissinskij masiv vklyuchaye gori Simyen ta en a pivdenno shidna chastina abo Hararskij masiv gori en Region ye sejsmichno aktivnim a period aktivnogo vulkanizmu v nomu zavershivsya 4 5 miljoniv rokiv tomu Hocha grunti ekoregionu ye dosit malorodyuchimi jogo teritoriya ye gustonaselenoyu i znachna chastina jogo zemel bula peretvorena na silskogospodarski ugiddya KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye girskij subtropichnij klimat Cwb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu Keppena abo napivpustelnij klimat BSh za klasifikaciyeyu Keppena Serednya temperatura zalezhit vid pori roku ta visoti nad rivnem morya Zagalom serednya maksimalna temperatura kolivayetsya vid 18 C do 24 C a serednya minimalna temperatura vid 12 C do 15 C Protyagom vsogo roku vitri sho dmut z Chervonogo morya prinosyat v region vologu a z travnya po zhovten do nih dodayutsya pivdenno zahidni vitri sho prinosyat opadi v efiopsku chastinu ekoregionu Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 600 mm v miscyah sho perebuvayut u doshovij tini do 1500 mm u bilsh vologih oblastyah na pivdni ta pivdennomu zahodi Zagalom klimat ekoregionu ye bilsh proholodnij ta vologij nizh klimat napivpustel suhih chagarnikiv ta savan poshirenih v peredgir yah ta na navkolishnih rivninah FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye vichnozeleni ta napivvichnozeleni lisi i ridkolissya sho peremezhovuyutsya savanami lukami ta chagarnikovimi zarostyami Flora ekoregionu predstavlena perevazhno afromontanskimi vidami harakternimi dlya visokogir yiv Afriki odnak takozh vklyuchaye tipovi nizinni afrotropichni vidi ta deyaki vidi palearktichnogo pohodzhennya yaki potrapili v region v chasi ostannogo lodovikovogo periodu Na bilshij chastini ekoregionu prirodnij roslinnij pokriv buv znishenij abo znachno degraduvav vnaslidok perevipasu hudobi ta peretvorennya na silskogospodarski ugiddya i plantaciyi ekzotichnoyi derevini Na nizkih visotah regionu poshireni vidkriti ridkolissya vidomi yak kolla Sered derev sho skladayut osnovu cih ridkolis slid vidznachiti rizni vidi akacij z rodiv en ta Senegalia a takozh rizni vidi en Terminalia spp kommiforovih derev Commiphora spp ta en Boswellia spp Na pivdni ta zahodi ekoregionu de vipadaye bilshe opadiv zustrichayutsya afromontanski vologi perehidni lisi ta doshovi lisi vidomi yak vejna dega Sered derev sho skladayut osnovu cih lisiv slid vidznachiti zvichajnij afrokarpus Afrocarpus falcatus afrikanskij yalovec Juniperus procera en Diospyros abyssinica en Mitragyna rubrostipulata sv Macaranga capensis sv Ochna holstii en Olea capensis en Aningeria adolfi friederici en Prunus africana ta en Croton macrostachyus a takozh en Alsophila dregei ta en Alsophila manniana Najbilshim zberezhenim lisovim masivom ekoregionu ye lis en sho roste v gorah en na pivdennomu shodi ekoregionu Sered derev sho skladayut jogo visokij vidkritij lisovij namet slid vidznachiti en Warburgia ugandensis velikokolosij kroton Croton macrostachyus ta zvichajnij afrokarpus Afrocarpus falcatus V pidlisku dominuyut chagarniki aravijskoyi kavi Coffea arabica FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti velikogo kudu Tragelaphus strepsiceros antilopu stribuna Oreotragus oreotragus pivdennogo bushboka Tragelaphus sylvaticus zvichajnogo duyikera Sylvicapra grimmia duyikera Harvi Cephalophus harveyi velikogo lisovogo kabana Hylochoerus meinertzhageni afrikanskogo borodavochnika Phacochoerus africanus chagarnikovu svinyu Potamochoerus larvatus grivetu Chlorocebus aethiops shidnu gerezu Colobus guereza vervetku Chlorocebus pygerythrus paviana anubisa Papio anubis leva Panthera leo afrikanskogo leoparda Panthera pardus pardus zvichajnogo karakala Caracal caracal servala Leptailurus serval smugastogo shakala Lupulella adusta cheprachnogo shakala Lupulella mesomelas plyamistu giyenu Crocuta crocuta ta duzhe ridkisnu giyenovu sobaku Lycaon pictus Ranishe v regioni zustrichalisya savanni sloni Loxodonta africana chorni nosorogi Diceros bicornis ta afrikanski bujvoli Syncerus caffer odnak narazi voni vimerli Sered majzhe endemichnih ptahiv poshirenih v regioni slid vidznachiti abisinskogo dyatla Dendropicos abyssinicus chervonolobu libiyu Lybius undatus zhovtogolovogo papugu dovgokrila Poicephalus flavifrons efiopsku vivilgu Oriolus monacha efiopskogo pikulika Macronyx flavicollis eritrejskogo shedrika Crithagra xanthopygia bilohvostu lastivku Hirundo megaensis ta chagarnikovu dzhidzhitku Zavattariornis stresemanni Endemikami ekoregionu ye chervonooki turachi Pternistis harwoodi chornolobi turachi Pternistis ochropectus efiopski turako Tauraco ruspolii ta abisinski shedriki Crithagra xantholaema Gerpetofauna ekoregionu takozh vklyuchaye nizku endemichnih vidiv Sered endemichnih amfibij slid vidznachiti en Afrixalus clarkei en Afrixalus enseticola ta en Sylvacaecilia grandisonae a sered plazuniv en Trioceros balebicornutus ta en Trioceros harennae ZberezhennyaBlizko 7 43 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Nacionalnij park Avash en en en en en en ta en v Efiopiyi en en ta Prirodnij zapovidnik Erkavit v Eritreyi en ta en v Dzhibuti a takozh Nacionalnij park gori Elba v Yegipti Primitki Ethiopian montane forests DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 20 lyutogo 2024 Posilannya Ethiopian montane forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Ethiopian Montane Forests One Earth