Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Було запропоновано цю статтю або розділ з Ліквідація автономії Гетьманщини, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з липня 2020. |
Скасування козацького устрою в Слобідській Україні — адміністративна та військова реформа уряду Російської імперії, проведена у 1763—1765 рр. та націлена на ліквідацію автономії слобідських козацьких полків. У наслідку реформи на території Слобідської України почали діяти російські державні установи, а козацькі полки було реформовано у регулярні гусарські. На території слобідських полків було утворено Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові.
Передумови
Від часів Петра І російський уряд почав чимраз більше втручатися у внутрішнє життя слобідських полків і обмежувати їх автономію. У 1700 р. Петро І позбавляє полки права обирати собі полковників, постановивши, що вони обираються до самої смерті. Тим же наказом, Петро І значно зменшує кількість виборних козаків — приблизно до 3500 чоловік, у том числі у Сумському полку — 1200, Охтирському — 820, Харківському — 850, Ізюмському — 250, Острогозькому — 350 козаків. Усіх інших слобідських козаків було переведено у подпомічники, які були зобов'язані орати землю, постачати спорядження, коней та зброю для виборних козаків. На посади полковників російське керівництво почало призначати потрібних собі людей, у тому числі іноземців.
За часів Катерини I слобідські полки переводять до відомства Військової колегії, внаслідок чого у кожному полку було створено регулярну роту.
У 1732 р. за часів правлінні Анни Іоанівни автономію Слобідської України було скасовано. Слобідські полки було перетворено в армійські та підпорядковано спеціальній комісії. Усі питання діяльності полків вирішалися комісією, а полковники запрошувалися лише в окремих випадках. Також було створено «кріпосні контори» для запису земельних документів, та було ліквідовано право зайняття вільних земель козаками. Полковники були перетворені на прем'єр-майорів, а на їх чолі було поставлено дивізійного генерала.
У 1743 р. Єлисавета Петрівна скасувала попередні зміни та відновила попереднє козацьке самоврядування. Також вона видала жалувану грамоту для всіх слобідських полків. Після часткового скасування нововведень 1743 р. суперечності у Слобідських полках давалися взнаки й особливо загострилися наприкінці 50-х рр. Старшини упорядкували «Экстракт о изнеможеннии слободских полков» й спорядили делегацію до Петербургу з чолобиттям про «нужди» й потреби. Однак делегація так і не отримала аудієнції у Єлизавети, а потім у Петра ІІІ. Разом з тим, відомо два проєкти місцевих старшин щодо реформування слобідських полків 50-х рр. XVIII ст. Один з цих проєктів запропонував ізюмський полковник Михайло Милорадович, інший — острогозький полковник Степан Тев'яшов.
Після сходження на престол Катерини II, її реформи стосовно усіх українських козаків були розпочаті зі слобідських. Найперше імператорський уряд планував реорганізувати козацькі полки в регулярні військові частини.
У 1763 році, на початку нового правління, Катерина II доручила майору лейб-гвардії Ізмайловського полку Євдокиму Щербиніну очолити «Комісію о Слобідських полках» з метою вивчення причин «неблагополуччя» на цих землях для їх усунення.
Козацька старшина задовго до ліквідації слобідських полків, була інтегрована до політичного тіла імператорської Росії. Абсолютна її більшість відносилась (чи відносила себе) до «вищого стану народонаселення» («шляхетства» та «простих панів» і «дворянських фамилій») ще з найранніших хвиль переселенців часів перших колонізаторських потуг полковника Івана Дзика (Дзиковського). Широке роздолля малозаселених степів колишнього Дикого степу з можливостями землеволодіння, імператорські дозволи на переселення і сприяння в заселенні південних кордонів Росії привело до того, що з часом «…слобідські полковники й старшими забули про свою батьківщину», «стали зовсім байдужі до народних інтересів…» і дбали лише, аби «з дійсного свого становища здобути… власні користі». Все це відбувалося на фоні відсутності чіткого юридичного регулювання дрібного землеволодіння навіть напередодні реформ полково-сотенного устрою 1765 року.
Комісія Щербініна
Комісія Щербініна була направлена впорядкувати фіскальну систему, розслідувати земельні справи, з'ясувати причини важкого становища обивателів. Головне, гвардії секунд-майору Євдокиму Щербініну дозволили за своїм розсудом приймати скарги і розслідувати справи про зловживання старшин в усіх слобідських полках «и как скоро слободских полков командиры и старшина при начатии следствия подозрительны усмотрятся, оных немедленно от команды отрешать, а на место их заступать тем кои по старшинству следуют из действительно служащих». Таким чином, Комісії Щербініна надавались практичні права по управлінню краєм, усуненню і призначенню старшин.
У Харків Комісія прибула за височайшим повелінням із столиці. Вона, зокрема, розслідувала численні скарги населення на зловживання полкової старшини слобідських полків (оскільки територія була «напіввільна», полковники і сотники дійсно собі вельми багато дозволяли). Були виявлені факти захоплення старшиною громадських і полкових земель, значне казнокрадство (державних грошей), присвоювання громадських грошей, продаж військових і виборних посад за гроші, порушення діловодства, вимагання, фізичні розправи та інші факти.
Згідно з доповіддю Комісії Катерина II запевнюється, що на Слобожанщині немає громадянської влади, і приймає рішення про введення цивільного адміністративного управління шляхом створення губернії (при схоронності існуючої структури території). Також в результаті успішних російсько-турецьких воєн кордон значно відсунулася на південь від Слобожанщини, з'явився новий захист від татар — Слов'яносербія зі своїми полками, і військове значення території Слобожанщини як бар'єру від татарських набігів зменшилася. І тому також у знову створюваній губернії було введено цивільне управління.
Підсумком став маніфест Катерини ІІ від 28 липня 1765 року «Про заснування в слобідських полках пристойного цивільного устрою і про перебування канцелярії губернської і провінційної», згідно з яким ґрунтувалася Слобідсько-Українська губернія з п'ятьма провінціями на місці полків і адміністративним центром у Харкові. Євдоким Щербінін став губернатором нової губернії. Згідно того ж маніфесту приймається рішення про перетворення слобідських полків в регулярні гусарські.
Реформа військових полків
Протягом 1763—1764 рр. замість скасованих козацьких полків, утворено імперські регулярні — Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський і Острогозький гусарські полки. Слобідських козаків і підпомічників перетворено на так званих військових обивателів (за соціальним станом вони були подібні до державних селян), козацьку старшину зрівняно з російським дворянством (в залежності від рангу надавалося спадкове чи особисте дворянство). Виявившим бажання продовжувати службу у імперських полках надано військові чини відповідно від уряду який вони обіймали у козацьких полках. Старшинам які відмовилися продовжували службу також отримували відповідні чини, військові чи цивільні згідно Табелю про ранги.
Військові обивателі та міщани (крім власницьких підданих та кріпаків) за жеребом (від якого тепер деякі ухилялися) служили в територіальних гусарських полках постійного складу. Полковий склад у мирний час був встановлений маленький — 1000 осіб на полк, але найчастіше він перевищував, іноді значно. Решта військові обивателі призовного віку, які не пройшли за жеребом, періодично проходили навчальні збори. При початку війни полки розширювалися за штатом воєнного часу, і в її продовженні при потребі отримували поповнення з мирної губернії із тих, хто пройшов в минулому підготовку у складі маршових ескадронів.
Переформування, на прикладі Охтирського полку, відбувалося наступним чином :
«В момент получения Высочайшего указа в Ахтырском казачьем полку состояло налицо: 9 полковых и 25 сотенных старшин, 59 подпрапорных, 26 полковых служителей и 1227 казаков. Инструкция требовала, чтобы в гусары поступали люди не менее 2-х аршин и 6-ти вершков роста; а так как ахтырские казаки в большинстве были народ хотя и с сильно развитою мускулатурою, но малорослые и приземистые, то большинство из них оказалось непригодными для гусарского строя. Выбраны были одни богатыри, которые при физической силе отличались еще и значительным ростом. Таких людей набралось только 378 человек, из числа которых 341 зачислены были во фронт, 7 обращены в трубачи, 5, оказавшихся грамотными, в писаря и 25 человек в нестроевые. Кроме них, принято было еще 22 «подпрапорных», т. е. старшинских детей, добровольно изъявивших желание поступить в гусары и предназначенных для замещения в эскадронах должностей вахмистров, унтер-офицеров и капралов. Все остальные казаки, как непригодные к регулярному строю, отпущены были домой и превратились с этих пор в простых, мирных пахарей»
Як згодом виявилося, новоспеченим гусарам поталанило набагато більше, ніж тим із козаків, що перетворилися на «простих мирних орачів» — останніх, у переважній більшості, невдовзі було просто закріпачено.
Перетворенням козацьких полків на гусарські місцеву старшину було урівняно в правах з російським дворянством. Тоді серед привілейованого стану саме «дворяни-українці» на території колишніх Сумського, Охтирського, Харківського та Ізюмського слобідських козацьких полків переважали (і володіли основною частиною земель), на відміну від Острогожчини (мається на увазі Острогожчина в межах до булавінського повстання, без Приайдарщини), де більшість була за росіянами. Така фіксація власників земель за національною ознакою зрозуміла, бо залежала від географічної близькості Острогожська до центральних губерній Росії.
Скасування козацького устрою
Маніфест 1765 р. ліквідував козацький устрій і слобідські полки та ввів російські установи.
До реформи полки утримувалися «на місцях» населенням. Ті, хто служив в полках до 1765 року часто на свої гроші купував коня і обмундирування (крім зброї). З 1765 року полк стала утримувати влада, а не місцеве населення. Також замість постійних поборів старшини з місцевих жителів — на коней, амуніцію, озброєння, фураж, провіант, платню козакам і старшині, вилучення місцевих коней і волів для перевезень, тощо — був введений єдиний податок «з душі», що проживає на Слобожанщині, мавший 4 градації і надходивший в скарбницю. Найбільший податок був з привілейованих державних військових обивателів (так переменували козаків та їх помічників), які мали право гнати і продавати в дозволених поселень «вино» — 90-95 копійок на рік. З непривілейогіваних військових, які вино не мали права гнати, — 80-85 копійок річних з душі. З циган та чужинців — 70 копійок. З «власницьких підданих черкас» — 60 копійок. Дворяни, духовенство і жінки податків не платили.
Зберігалися пільги (не всі), даровані слобожанам Петром І. Найголовніше — у військових поселеннях, слободах, містечках, містах (крім кількох) дозволялося винокуріння. Також приблизно двом третинам населення губернії був дозволений видобуток солі, за якою їздили на Тор. «Непривілейовані» змушені були купляти казенне вино у «привілейованих», а також казенну сіль, на яку була державна монополія. Також привілейованим дозволялися інші промисли (виготовлення на продаж різних речей, продаж продуктів і пр.) без сплати податків.
Полкові й сотенні форми цивільного управління були формально скасовані. Але насправді полковники і сотники мали владу на своїх територіях не тільки військову, вона була остаточно скасована в 1780 році при реорганізації провінцій і комісарств в повіти.
Території полкових сотень об'єднувалися в комісарства при збереженні самих сотень. У центрах комісарства були організовані: комісарське управління, комісарська канцелярія, місцевий суд. Комісарства об'єднувалися в провінції, які територіально точно відповідали полкам. Всі провінції складали губернію.
В 1766 було скасовано існуючий адміністративний поділ і всю територію слобідських козаків було перетворено в нову Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові. П'ять слобід: Охтирка, Харків, Ізюм тощо отримали статус міст. Особлива увага була приділена Харкову, який з 1780 став головним містом в новоствореній Харківській губернії.
Протести козаків
Дізнавшись про це, полковник Ізюмського полку Федір Краснокутський у 1764 р. спробував підняти слобідську старшину на масовий протест проти намірів російської влади. Ізюмський полк і деякі старшини Харківського полку виступили явно проти реформи. Але інша козацька старшина не відгукнулася на його пропозицію — подати імператриці колективну петицію. Кожен із старшин боявся втратити нажите багатство, посади й сподівався знайти тепле місце в нових структурах.
Російський уряд провів арешти, шукаючи ширшої змови. Краснокутського позбавили чинів, маєтку й заслали до Казані, декого з рядових старшин вибито батогами. Вияви невдоволення й протесту мали місце й під час виборів до Комісії складання проєкту «Нового Уложенія» 1767 р.: в деяких наказах (зокрема на Сумщині) була вимога відновити козаччину. Але російські урядові репресії ліквідували цей рух опору.
За даними генерала Щербініна, мешканці Слобожанщини ворожо сприйняли реформування полків. Козаки, що перейшли до гусарів зазнавали утисків не лише з боку місцевих урядників, а й з боку власних батьків. У зв'язку з цим ці козаки почали збігати зі служби, їх ловили, били батогами та повертали до полків.
Наслідки
Козацьку автономію та полковий устрій було остаточно ліквідовано. Слобідська Україна перетворилась на звичайну провінцію Російської Імперії, Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові.
Див. також
Примітки
- Українське козацтво. Мала енціклопедія: Київ. «Генеза», 2002, с 454—456
- Д. Багалей, Д. Миллер — История города Харькова за 250 лет его существования (с 1655-го по 1905-й год). Историческая монография.: Издательство Харьковскаго городского общественнаго управления, 1905 — с.94
- Маслійчук В. Л. — Щербінінська Комісія та скасування слобідських полків 1762—1764 рр.
- За П. Головинським
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 11 червня 2014.
- Багалей Д. И. История Слободской Украины.// Скасування автономії при царицях Анні та Катерині ІІ. Издательство «Союз» Харьковского кредитного союза кооперативов. — 1918 г. — с. 87
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Likvidaciya avtonomiyi Getmanshini ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z lipnya 2020 Skasuvannya kozackogo ustroyu v Slobidskij Ukrayini administrativna ta vijskova reforma uryadu Rosijskoyi imperiyi provedena u 1763 1765 rr ta nacilena na likvidaciyu avtonomiyi slobidskih kozackih polkiv U naslidku reformi na teritoriyi Slobidskoyi Ukrayini pochali diyati rosijski derzhavni ustanovi a kozacki polki bulo reformovano u regulyarni gusarski Na teritoriyi slobidskih polkiv bulo utvoreno Slobidsko Ukrayinsku guberniyu z centrom u Harkovi Karta polkiv Slobidskoyi Ukrayini v 1764 mu Bilim kolorom suchasni kordoni PeredumoviVid chasiv Petra I rosijskij uryad pochav chimraz bilshe vtruchatisya u vnutrishnye zhittya slobidskih polkiv i obmezhuvati yih avtonomiyu U 1700 r Petro I pozbavlyaye polki prava obirati sobi polkovnikiv postanovivshi sho voni obirayutsya do samoyi smerti Tim zhe nakazom Petro I znachno zmenshuye kilkist vibornih kozakiv priblizno do 3500 cholovik u tom chisli u Sumskomu polku 1200 Ohtirskomu 820 Harkivskomu 850 Izyumskomu 250 Ostrogozkomu 350 kozakiv Usih inshih slobidskih kozakiv bulo perevedeno u podpomichniki yaki buli zobov yazani orati zemlyu postachati sporyadzhennya konej ta zbroyu dlya vibornih kozakiv Na posadi polkovnikiv rosijske kerivnictvo pochalo priznachati potribnih sobi lyudej u tomu chisli inozemciv Za chasiv Katerini I slobidski polki perevodyat do vidomstva Vijskovoyi kolegiyi vnaslidok chogo u kozhnomu polku bulo stvoreno regulyarnu rotu U 1732 r za chasiv pravlinni Anni Ioanivni avtonomiyu Slobidskoyi Ukrayini bulo skasovano Slobidski polki bulo peretvoreno v armijski ta pidporyadkovano specialnij komisiyi Usi pitannya diyalnosti polkiv virishalisya komisiyeyu a polkovniki zaproshuvalisya lishe v okremih vipadkah Takozh bulo stvoreno kriposni kontori dlya zapisu zemelnih dokumentiv ta bulo likvidovano pravo zajnyattya vilnih zemel kozakami Polkovniki buli peretvoreni na prem yer majoriv a na yih choli bulo postavleno divizijnogo generala U 1743 r Yelisaveta Petrivna skasuvala poperedni zmini ta vidnovila poperednye kozacke samovryaduvannya Takozh vona vidala zhaluvanu gramotu dlya vsih slobidskih polkiv Pislya chastkovogo skasuvannya novovveden 1743 r superechnosti u Slobidskih polkah davalisya vznaki j osoblivo zagostrilisya naprikinci 50 h rr Starshini uporyadkuvali Ekstrakt o iznemozhennii slobodskih polkov j sporyadili delegaciyu do Peterburgu z cholobittyam pro nuzhdi j potrebi Odnak delegaciya tak i ne otrimala audiyenciyi u Yelizaveti a potim u Petra III Razom z tim vidomo dva proyekti miscevih starshin shodo reformuvannya slobidskih polkiv 50 h rr XVIII st Odin z cih proyektiv zaproponuvav izyumskij polkovnik Mihajlo Miloradovich inshij ostrogozkij polkovnik Stepan Tev yashov Pislya shodzhennya na prestol Katerini II yiyi reformi stosovno usih ukrayinskih kozakiv buli rozpochati zi slobidskih Najpershe imperatorskij uryad planuvav reorganizuvati kozacki polki v regulyarni vijskovi chastini U 1763 roci na pochatku novogo pravlinnya Katerina II doruchila majoru lejb gvardiyi Izmajlovskogo polku Yevdokimu Sherbininu ocholiti Komisiyu o Slobidskih polkah z metoyu vivchennya prichin neblagopoluchchya na cih zemlyah dlya yih usunennya Kozacka starshina zadovgo do likvidaciyi slobidskih polkiv bula integrovana do politichnogo tila imperatorskoyi Rosiyi Absolyutna yiyi bilshist vidnosilas chi vidnosila sebe do vishogo stanu narodonaselennya shlyahetstva ta prostih paniv i dvoryanskih familij she z najrannishih hvil pereselenciv chasiv pershih kolonizatorskih potug polkovnika Ivana Dzika Dzikovskogo Shiroke rozdollya malozaselenih stepiv kolishnogo Dikogo stepu z mozhlivostyami zemlevolodinnya imperatorski dozvoli na pereselennya i spriyannya v zaselenni pivdennih kordoniv Rosiyi privelo do togo sho z chasom slobidski polkovniki j starshimi zabuli pro svoyu batkivshinu stali zovsim bajduzhi do narodnih interesiv i dbali lishe abi z dijsnogo svogo stanovisha zdobuti vlasni koristi Vse ce vidbuvalosya na foni vidsutnosti chitkogo yuridichnogo regulyuvannya dribnogo zemlevolodinnya navit naperedodni reform polkovo sotennogo ustroyu 1765 roku Komisiya SherbininaKomisiya Sherbinina bula napravlena vporyadkuvati fiskalnu sistemu rozsliduvati zemelni spravi z yasuvati prichini vazhkogo stanovisha obivateliv Golovne gvardiyi sekund majoru Yevdokimu Sherbininu dozvolili za svoyim rozsudom prijmati skargi i rozsliduvati spravi pro zlovzhivannya starshin v usih slobidskih polkah i kak skoro slobodskih polkov komandiry i starshina pri nachatii sledstviya podozritelny usmotryatsya onyh nemedlenno ot komandy otreshat a na mesto ih zastupat tem koi po starshinstvu sleduyut iz dejstvitelno sluzhashih Takim chinom Komisiyi Sherbinina nadavalis praktichni prava po upravlinnyu krayem usunennyu i priznachennyu starshin U Harkiv Komisiya pribula za visochajshim povelinnyam iz stolici Vona zokrema rozsliduvala chislenni skargi naselennya na zlovzhivannya polkovoyi starshini slobidskih polkiv oskilki teritoriya bula napivvilna polkovniki i sotniki dijsno sobi velmi bagato dozvolyali Buli viyavleni fakti zahoplennya starshinoyu gromadskih i polkovih zemel znachne kaznokradstvo derzhavnih groshej prisvoyuvannya gromadskih groshej prodazh vijskovih i vibornih posad za groshi porushennya dilovodstva vimagannya fizichni rozpravi ta inshi fakti Zgidno z dopoviddyu Komisiyi Katerina II zapevnyuyetsya sho na Slobozhanshini nemaye gromadyanskoyi vladi i prijmaye rishennya pro vvedennya civilnogo administrativnogo upravlinnya shlyahom stvorennya guberniyi pri shoronnosti isnuyuchoyi strukturi teritoriyi Takozh v rezultati uspishnih rosijsko tureckih voyen kordon znachno vidsunulasya na pivden vid Slobozhanshini z yavivsya novij zahist vid tatar Slov yanoserbiya zi svoyimi polkami i vijskove znachennya teritoriyi Slobozhanshini yak bar yeru vid tatarskih nabigiv zmenshilasya I tomu takozh u znovu stvoryuvanij guberniyi bulo vvedeno civilne upravlinnya Pidsumkom stav manifest Katerini II vid 28 lipnya 1765 roku Pro zasnuvannya v slobidskih polkah pristojnogo civilnogo ustroyu i pro perebuvannya kancelyariyi gubernskoyi i provincijnoyi zgidno z yakim gruntuvalasya Slobidsko Ukrayinska guberniya z p yatma provinciyami na misci polkiv i administrativnim centrom u Harkovi Yevdokim Sherbinin stav gubernatorom novoyi guberniyi Zgidno togo zh manifestu prijmayetsya rishennya pro peretvorennya slobidskih polkiv v regulyarni gusarski Reforma vijskovih polkivProtyagom 1763 1764 rr zamist skasovanih kozackih polkiv utvoreno imperski regulyarni Harkivskij Sumskij Ohtirskij Izyumskij i Ostrogozkij gusarski polki Slobidskih kozakiv i pidpomichnikiv peretvoreno na tak zvanih vijskovih obivateliv za socialnim stanom voni buli podibni do derzhavnih selyan kozacku starshinu zrivnyano z rosijskim dvoryanstvom v zalezhnosti vid rangu nadavalosya spadkove chi osobiste dvoryanstvo Viyavivshim bazhannya prodovzhuvati sluzhbu u imperskih polkah nadano vijskovi chini vidpovidno vid uryadu yakij voni obijmali u kozackih polkah Starshinam yaki vidmovilisya prodovzhuvali sluzhbu takozh otrimuvali vidpovidni chini vijskovi chi civilni zgidno Tabelyu pro rangi Vijskovi obivateli ta mishani krim vlasnickih piddanih ta kripakiv za zherebom vid yakogo teper deyaki uhilyalisya sluzhili v teritorialnih gusarskih polkah postijnogo skladu Polkovij sklad u mirnij chas buv vstanovlenij malenkij 1000 osib na polk ale najchastishe vin perevishuvav inodi znachno Reshta vijskovi obivateli prizovnogo viku yaki ne projshli za zherebom periodichno prohodili navchalni zbori Pri pochatku vijni polki rozshiryuvalisya za shtatom voyennogo chasu i v yiyi prodovzhenni pri potrebi otrimuvali popovnennya z mirnoyi guberniyi iz tih hto projshov v minulomu pidgotovku u skladi marshovih eskadroniv Pereformuvannya na prikladi Ohtirskogo polku vidbuvalosya nastupnim chinom V moment polucheniya Vysochajshego ukaza v Ahtyrskom kazachem polku sostoyalo nalico 9 polkovyh i 25 sotennyh starshin 59 podprapornyh 26 polkovyh sluzhitelej i 1227 kazakov Instrukciya trebovala chtoby v gusary postupali lyudi ne menee 2 h arshin i 6 ti vershkov rosta a tak kak ahtyrskie kazaki v bolshinstve byli narod hotya i s silno razvitoyu muskulaturoyu no maloroslye i prizemistye to bolshinstvo iz nih okazalos neprigodnymi dlya gusarskogo stroya Vybrany byli odni bogatyri kotorye pri fizicheskoj sile otlichalis eshe i znachitelnym rostom Takih lyudej nabralos tolko 378 chelovek iz chisla kotoryh 341 zachisleny byli vo front 7 obrasheny v trubachi 5 okazavshihsya gramotnymi v pisarya i 25 chelovek v nestroevye Krome nih prinyato bylo eshe 22 podprapornyh t e starshinskih detej dobrovolno izyavivshih zhelanie postupit v gusary i prednaznachennyh dlya zamesheniya v eskadronah dolzhnostej vahmistrov unter oficerov i kapralov Vse ostalnye kazaki kak neprigodnye k regulyarnomu stroyu otpusheny byli domoj i prevratilis s etih por v prostyh mirnyh paharej Yak zgodom viyavilosya novospechenim gusaram potalanilo nabagato bilshe nizh tim iz kozakiv sho peretvorilisya na prostih mirnih orachiv ostannih u perevazhnij bilshosti nevdovzi bulo prosto zakripacheno Peretvorennyam kozackih polkiv na gusarski miscevu starshinu bulo urivnyano v pravah z rosijskim dvoryanstvom Todi sered privilejovanogo stanu same dvoryani ukrayinci na teritoriyi kolishnih Sumskogo Ohtirskogo Harkivskogo ta Izyumskogo slobidskih kozackih polkiv perevazhali i volodili osnovnoyu chastinoyu zemel na vidminu vid Ostrogozhchini mayetsya na uvazi Ostrogozhchina v mezhah do bulavinskogo povstannya bez Priajdarshini de bilshist bula za rosiyanami Taka fiksaciya vlasnikiv zemel za nacionalnoyu oznakoyu zrozumila bo zalezhala vid geografichnoyi blizkosti Ostrogozhska do centralnih gubernij Rosiyi Skasuvannya kozackogo ustroyuManifest 1765 r likviduvav kozackij ustrij i slobidski polki ta vviv rosijski ustanovi Do reformi polki utrimuvalisya na miscyah naselennyam Ti hto sluzhiv v polkah do 1765 roku chasto na svoyi groshi kupuvav konya i obmundiruvannya krim zbroyi Z 1765 roku polk stala utrimuvati vlada a ne misceve naselennya Takozh zamist postijnih poboriv starshini z miscevih zhiteliv na konej amuniciyu ozbroyennya furazh proviant platnyu kozakam i starshini viluchennya miscevih konej i voliv dlya perevezen tosho buv vvedenij yedinij podatok z dushi sho prozhivaye na Slobozhanshini mavshij 4 gradaciyi i nadhodivshij v skarbnicyu Najbilshij podatok buv z privilejovanih derzhavnih vijskovih obivateliv tak peremenuvali kozakiv ta yih pomichnikiv yaki mali pravo gnati i prodavati v dozvolenih poselen vino 90 95 kopijok na rik Z neprivilejogivanih vijskovih yaki vino ne mali prava gnati 80 85 kopijok richnih z dushi Z cigan ta chuzhinciv 70 kopijok Z vlasnickih piddanih cherkas 60 kopijok Dvoryani duhovenstvo i zhinki podatkiv ne platili Zberigalisya pilgi ne vsi darovani slobozhanam Petrom I Najgolovnishe u vijskovih poselennyah slobodah mistechkah mistah krim kilkoh dozvolyalosya vinokurinnya Takozh priblizno dvom tretinam naselennya guberniyi buv dozvolenij vidobutok soli za yakoyu yizdili na Tor Neprivilejovani zmusheni buli kuplyati kazenne vino u privilejovanih a takozh kazennu sil na yaku bula derzhavna monopoliya Takozh privilejovanim dozvolyalisya inshi promisli vigotovlennya na prodazh riznih rechej prodazh produktiv i pr bez splati podatkiv Polkovi j sotenni formi civilnogo upravlinnya buli formalno skasovani Ale naspravdi polkovniki i sotniki mali vladu na svoyih teritoriyah ne tilki vijskovu vona bula ostatochno skasovana v 1780 roci pri reorganizaciyi provincij i komisarstv v poviti Teritoriyi polkovih soten ob yednuvalisya v komisarstva pri zberezhenni samih soten U centrah komisarstva buli organizovani komisarske upravlinnya komisarska kancelyariya miscevij sud Komisarstva ob yednuvalisya v provinciyi yaki teritorialno tochno vidpovidali polkam Vsi provinciyi skladali guberniyu V 1766 bulo skasovano isnuyuchij administrativnij podil i vsyu teritoriyu slobidskih kozakiv bulo peretvoreno v novu Slobidsko Ukrayinsku guberniyu z centrom u Harkovi P yat slobid Ohtirka Harkiv Izyum tosho otrimali status mist Osobliva uvaga bula pridilena Harkovu yakij z 1780 stav golovnim mistom v novostvorenij Harkivskij guberniyi Protesti kozakivDiznavshis pro ce polkovnik Izyumskogo polku Fedir Krasnokutskij u 1764 r sprobuvav pidnyati slobidsku starshinu na masovij protest proti namiriv rosijskoyi vladi Izyumskij polk i deyaki starshini Harkivskogo polku vistupili yavno proti reformi Ale insha kozacka starshina ne vidguknulasya na jogo propoziciyu podati imperatrici kolektivnu peticiyu Kozhen iz starshin boyavsya vtratiti nazhite bagatstvo posadi j spodivavsya znajti teple misce v novih strukturah Rosijskij uryad proviv areshti shukayuchi shirshoyi zmovi Krasnokutskogo pozbavili chiniv mayetku j zaslali do Kazani dekogo z ryadovih starshin vibito batogami Viyavi nevdovolennya j protestu mali misce j pid chas viboriv do Komisiyi skladannya proyektu Novogo Ulozheniya 1767 r v deyakih nakazah zokrema na Sumshini bula vimoga vidnoviti kozachchinu Ale rosijski uryadovi represiyi likviduvali cej ruh oporu Za danimi generala Sherbinina meshkanci Slobozhanshini vorozho sprijnyali reformuvannya polkiv Kozaki sho perejshli do gusariv zaznavali utiskiv ne lishe z boku miscevih uryadnikiv a j z boku vlasnih batkiv U zv yazku z cim ci kozaki pochali zbigati zi sluzhbi yih lovili bili batogami ta povertali do polkiv NaslidkiKozacku avtonomiyu ta polkovij ustrij bulo ostatochno likvidovano Slobidska Ukrayina peretvorilas na zvichajnu provinciyu Rosijskoyi Imperiyi Slobidsko Ukrayinsku guberniyu z centrom u Harkovi Div takozhLikvidaciya avtonomiyi Getmanshini 1764 1765 Likvidaciya Zaporozkoyi Sichi 1775 PrimitkiUkrayinske kozactvo Mala enciklopediya Kiyiv Geneza 2002 s 454 456 D Bagalej D Miller Istoriya goroda Harkova za 250 let ego sushestvovaniya s 1655 go po 1905 j god Istoricheskaya monografiya Izdatelstvo Harkovskago gorodskogo obshestvennago upravleniya 1905 s 94 Maslijchuk V L Sherbininska Komisiya ta skasuvannya slobidskih polkiv 1762 1764 rr Za P Golovinskim Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2014 Arhiv originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2014 Bagalej D I Istoriya Slobodskoj Ukrainy Skasuvannya avtonomiyi pri caricyah Anni ta Katerini II Izdatelstvo Soyuz Harkovskogo kreditnogo soyuza kooperativov 1918 g s 87