Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Середи́но-Бу́дський район — колишнє адміністративно-територіальне утворення в Сумській області України. Районний центр: Середина-Буда.
| Середино-Будський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Колишній район на карті Сумська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Сумська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 5924400000 | ||||
| Утворений: | 1923 р. | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 р. | ||||
| Населення: | ▼ 16 464 (на 1.02.2016) | ||||
| Площа: | 1123 км² | ||||
| Густота: | 15.8 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5451 | ||||
| Поштові індекси: | 41000—41055 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Середина-Буда | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 16 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 57 | ||||
| Селища: | 4 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Харитоненко Микола Олексійович | ||||
| Голова РДА: | Губенко Віктор Григорович | ||||
| Вебсторінка: | Середино-Будська районна рада Середино-Будська РДА | ||||
| Адреса: | 41000, м. Середина-Буда, вул. Центральна, 25 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Середино-Будський район розташований у північній частині Сумської області. З півночі та сходу він межує з Брянською областю Росії, на заході — Чернігівською областю України, на півдні — Ямпільським та Шосткинським районами Сумської області.
 Росія | Росія | |
| Чернігівська область (Новгород-Сіверський район) |  | Росія |
| Шосткинський район | Ямпільський район |
Територія району розташована в басейні лівобережних приток Десни на південному схилі Середньоруської височини. Річища рік дуже широкі, хоч самі річки в порівнянні з розмірами долин незначні. Заплави рік заболочені, в них багато озер і стариць. В основному в районі переважають дерново-підзолисті, глинисто-піщані, супіщані та суглинисті ґрунти, які потребують внесення органічних і мінеральних добрив. У північно—східній і південно-східній частинах переважають темно-сірі глеюваті ґрунти з високою природною родючістю.
Район порівняно небагатий на корисні копалини. В основному це — крейда, глина, торф, які використовуються в дуже малих обсягах і для внутрішніх потреб. Характерною рисою геологічних умов району є неглибоке залягання крейдяних порід і пов'язаних з ними підземних вод.
За природно кліматичними умовами територія району належить до Поліської зони.
Природний скарб Середино-Будського району — ліси. Загальна площа лісів, лісового фонду становить 35,9 тис. га. Загальна площа озер — 299,2 га ставків — 449,2 га. У межах району розташований Деснянсько-Старогутський національний природний парк.
У лісах, на полях та болотах водиться 94 видів тварин і 164 — птахів. У водоймищах живе понад 30 видів риб. На території району росте понад 700 видів рослин, у тому числі лікарських: звіробій, валер'яна, безсмертник, , пижмо, чебрець, чистотіл тощо.
Історія
Середина-Буда стає районним центром у 1923 році, спочатку в складі Новгород-Сіверського, а з 1925 року — Глухівського округу. Із січня 1939 року Середину-Буду переведено до складу новоствореної Сумської області.
Центр району — м. Середина-Буда, відповідною постановою Кабінету Міністрів України віднесено до історичних міст України.
Перші писемні свідчення про заснування поселення датуються 1638 роком, коли тут були побудовані буда і кузня і розпочалося виробництво поташу та деревинного вугілля. Будний промисел дав назву майбутньому місцю; його поширення приваблювало сюди людей як з України, так і з сусідніх регіонів Московщини.
Люди заселяли ці місця ще на початку XVII століття. Це були козаки, селяни-втікачі з Правобережної України і розкольники, які переселилися з Росії в Стародубський полк, щоб позбутися релігійних утисків царського уряду. У цей період з'являються й інші поселення: Ромашкове, Порохонь, Зноб-Новгородське (Зноба), Кривоносівка, Голубівка, Уралове (до 1922 року Олтар) та інші.
У кінці ХУІІ століття Середина-Буда стала значним поселенням, яке 1689 року гетьман Іван Мазепа віддав своєму прибічникові А.Гамалію. На початок XVIII століття Середина-Буда перейшла в розряд рангових сіл. Її жителі платили грошові та інші податки. У 1727 році доходи з містечка були визначені на утримання таємного радника Наумова, а у 1764 році на утримання Рум'янцева.
Перебуваючи на кордоні з Росією, Середина-Буда у другій половині XVIII століття стала значним торговим центром, з розвиненими промислами, особливо винокурінням. Продукція винокурних підприємств відправлялася Десною і Дніпром у різні місця Придніпров'я, сухопутно до Полтави, Хорола й інших районів Лівобережної України. Сюди приїжджають і російські купці. Зростає кількість мануфактурних, рибних, м'ясних лавок, ведеться широка торгівля тканинами, прядивом, олією, хлібом, рибою тощо.
Протягом багатьох років Середина-Буда називалася селом, а після «Жалуваної грамоти містам Російської імперії» (1785 рік) село Середина-Буда стає містечком або ж посадом, а її жителі — деякі з торгових людей — гільдійськими купцями, а власники з посполитих — міщанами.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 1 селищна рада та 16 сільські ради, які об'єднують 53 населений пункт та підпорядковані Середино-Будській районній раді.
Політика
Депутатський корпус рад різних рівнів становить 284 осіб, з них: — районна рада — 36 осіб; — міська рада — 30 осіб; — селищна рада — 16 осіб; — сільські ради — 202 особи.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Середино-Будського району було створено 37 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,81 % (проголосували 6 917 із 13 097 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 37,31 % (2 581 виборців); Сергій Тігіпко — 16,73 % (1 157 виборців), Петро Симоненко — 10,21 % (706 виборців), Юлія Тимошенко — 10,05 % (695 виборців), Михайло Добкін — 7,32 % (506 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,80 %.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 9641 | 1710 | 1382 | 2742 | 2450 | 1309 | 48 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 11 311 | 1688 | 1222 | 2558 | 2660 | 2916 | 267 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 18724 | 89,35 % |
| росіяни | 2065 | 9,85 % |
| білоруси | 61 | 0,29 % |
| молдовани | 13 | 0,06 % |
| вірмени | 12 | 0,06 % |
| інші | 80 | 0,38 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 16577 | 79,11 % |
| українська | 4348 | 20,75 % |
| інші | 30 | 0,14 % |
Розподіл населення району у розрізі міст, селищ та сільрад за рідною мовою станом на 2001 рік, %:
| російська | українська | білоруська | вірменська | молдовська | |
|---|---|---|---|---|---|
| Середино-Будський район | 79,1 | 20,8 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| м. Середина-Буда | 86,1 | 13,8 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| с-ще Красний Прогрес | 88,9 | 11,1 | - | - | - |
| с-ще Рудак | 93,8 | 6,2 | - | - | - |
| с-ще Свердлове | 98,2 | 1,8 | - | - | - |
| с-ще Нова Спарта | 97,9 | 2,1 | - | - | - |
| с-ще Високосів | 100,0 | - | - | - | - |
| с-ще Курган | 50,0 | 50,0 | - | - | - |
| смт. Зноб-Новгородське | 68,9 | 31,1 | - | - | - |
| Великоберізківська с-да | 88,6 | 11,2 | 0,3 | - | - |
| Голубівська с-да | 79,6 | 20,4 | - | - | - |
| Жихівська с-да | 76,2 | 23,4 | 0,4 | - | 0,1 |
| Зноб-Трубчевська с-да | 98,3 | 1,7 | - | - | - |
| Кам`янська с-да | 68,6 | 31,4 | - | - | - |
| Кренидівська с-да | 89,7 | 10,3 | - | - | - |
| Кривоносівська с-да | 38,0 | 62,0 | - | - | - |
| Нововасилівська с-да | 95,7 | 2,7 | - | - | - |
| Очкинська с-да | 45,9 | 54,1 | - | - | - |
| Пигарівська с-да | 52,5 | 47,5 | - | - | - |
| Рожковицька с-да | 76,9 | 22,8 | - | - | - |
| Ромашківська с-да | 97,6 | 2,4 | - | - | - |
| Старогутська с-да | 91,3 | 8,7 | - | - | - |
| Стягайлівська с-да | 96,4 | 3,6 | - | - | - |
| Уралівська с-да | 92,9 | 7,0 | - | - | - |
| Чернацька с-да | 69,5 | 30,2 | - | - | 0,1 |
Загальна чисельність наявного населення станом на 01.10.2010 року становила 17 658 осіб, у тому числі: міське — 9294 ос., сільське — 8364 ос.
Станом на січень 2015 року кількість мешканців району становила 16 689 осіб, з них міського населення — 9 053 (Середина-Буда та Зноб-Новгородське), сільського — 7 636 осіб.
Пам'ятки
У Середино-Будському районі Сумської області на обліку перебуває 75 пам'яток історії.
У Середино-Будському районі Сумської області на обліку перебуває 4 пам'ятки архітектури.
Найвідоміші уродженці
- Ковальов Сергій Адамович (02.03.1930) уродженець м. Середина -Буда, всесвітньо -відомий правозахисник
- Виходець із с. Мефедівки, герой Вітчизняної війни 1812 року , який командував партизанським загоном селян, зібраним ним після втечі з полону.
- Кизя Лука Єгорович (21.02.1912 − 29.12.1974) учасник партизанського руху в Україні в роки Другої світової війни, доктор історичних наук, представник УРСР в 00Н (з 1961 року). Народився в с. Жихове Середино-Будського району.
- Бобров Олександр Олексійович (1850—1904) — хірург, професор медицини, уродженець с. Мефедівки.
- Шевцов Іван Саввич (1901—1941) уродженець м. Середина-Буда, мер Києва (1937—1941), його іменем названа одна з вулиць Києва.
- Алексеєнко Іван Пименович (1899–1966), ректор Київського медичного інституту імені Богомольця, заступник міністра охорони здоров'я УРСР, уродженець села Кам'янка.
- (1897-), доктор медичних наук, професор кафедри акушерства та гінекології Куйбишевського медінституту, уродженець м. Середина-Буда.
- Рогачевський Георгій Олексійович — Герой Радянського Союзу.
- Уродженці м. Середина-Буда і за технічні відкриття і вдосконалення виробництва одержали високі звання лауреатів Ленінської і Державної премій.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 26 травня 2020 року № 355/2020-рп «Про призначення В.Губенка головою Середино-Будської районної державної адміністрації Сумської області»
- Адміністративно-територіальний устрій Середино-Будського району [ 6 травня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2016.
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Сумська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать.
- Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Сумська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 5 вересня 2023.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 29 липня 2017.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Середино-Будський район |
- Офіційний сайт Середино-Будської районної ради [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Чухно Владимир Егорович. История населённых пунктов Украины: Середино-Будский район Сумской области. [ 16 січня 2014 у Wayback Machine.] — Киев, 2013. — 353 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seredi no Bu dskij rajon kolishnye administrativno teritorialne utvorennya v Sumskij oblasti Ukrayini Rajonnij centr Seredina Buda Seredino Budskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Sumska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastKod KOATUU 5924400000Utvorenij 1923 r Likvidovanij 19 lipnya 2020 r Naselennya 16 464 na 1 02 2016 Plosha 1123 km Gustota 15 8 osib km Tel kod 380 5451Poshtovi indeksi 41000 41055Naseleni punkti ta radiRajonnij centr Seredina BudaMiski radi 1Selishni radi 1Silski radi 16Mista 1Smt 1Sela 57Selisha 4Rajonna vladaGolova radi Haritonenko Mikola OleksijovichGolova RDA Gubenko Viktor GrigorovichVebstorinka Seredino Budska rajonna rada Seredino Budska RDAAdresa 41000 m Seredina Buda vul Centralna 25MapaSeredino Budskij rajon u VikishovishiGeografiyaSeredino Budskij rajon roztashovanij u pivnichnij chastini Sumskoyi oblasti Z pivnochi ta shodu vin mezhuye z Bryanskoyu oblastyu Rosiyi na zahodi Chernigivskoyu oblastyu Ukrayini na pivdni Yampilskim ta Shostkinskim rajonami Sumskoyi oblasti Rosiya RosiyaChernigivska oblast Novgorod Siverskij rajon RosiyaShostkinskij rajon Yampilskij rajon Teritoriya rajonu roztashovana v basejni livoberezhnih pritok Desni na pivdennomu shili Serednoruskoyi visochini Richisha rik duzhe shiroki hoch sami richki v porivnyanni z rozmirami dolin neznachni Zaplavi rik zabolocheni v nih bagato ozer i staric V osnovnomu v rajoni perevazhayut dernovo pidzolisti glinisto pishani supishani ta suglinisti grunti yaki potrebuyut vnesennya organichnih i mineralnih dobriv U pivnichno shidnij i pivdenno shidnij chastinah perevazhayut temno siri gleyuvati grunti z visokoyu prirodnoyu rodyuchistyu Rajon porivnyano nebagatij na korisni kopalini V osnovnomu ce krejda glina torf yaki vikoristovuyutsya v duzhe malih obsyagah i dlya vnutrishnih potreb Harakternoyu risoyu geologichnih umov rajonu ye negliboke zalyagannya krejdyanih porid i pov yazanih z nimi pidzemnih vod Za prirodno klimatichnimi umovami teritoriya rajonu nalezhit do Poliskoyi zoni Prirodnij skarb Seredino Budskogo rajonu lisi Zagalna plosha lisiv lisovogo fondu stanovit 35 9 tis ga Zagalna plosha ozer 299 2 ga stavkiv 449 2 ga U mezhah rajonu roztashovanij Desnyansko Starogutskij nacionalnij prirodnij park U lisah na polyah ta bolotah voditsya 94 vidiv tvarin i 164 ptahiv U vodojmishah zhive ponad 30 vidiv rib Na teritoriyi rajonu roste ponad 700 vidiv roslin u tomu chisli likarskih zvirobij valer yana bezsmertnik pizhmo chebrec chistotil tosho IstoriyaSeredina Buda staye rajonnim centrom u 1923 roci spochatku v skladi Novgorod Siverskogo a z 1925 roku Gluhivskogo okrugu Iz sichnya 1939 roku Seredinu Budu perevedeno do skladu novostvorenoyi Sumskoyi oblasti Centr rajonu m Seredina Buda vidpovidnoyu postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vidneseno do istorichnih mist Ukrayini Pershi pisemni svidchennya pro zasnuvannya poselennya datuyutsya 1638 rokom koli tut buli pobudovani buda i kuznya i rozpochalosya virobnictvo potashu ta derevinnogo vugillya Budnij promisel dav nazvu majbutnomu miscyu jogo poshirennya privablyuvalo syudi lyudej yak z Ukrayini tak i z susidnih regioniv Moskovshini Lyudi zaselyali ci miscya she na pochatku XVII stolittya Ce buli kozaki selyani vtikachi z Pravoberezhnoyi Ukrayini i rozkolniki yaki pereselilisya z Rosiyi v Starodubskij polk shob pozbutisya religijnih utiskiv carskogo uryadu U cej period z yavlyayutsya j inshi poselennya Romashkove Porohon Znob Novgorodske Znoba Krivonosivka Golubivka Uralove do 1922 roku Oltar ta inshi U kinci HUII stolittya Seredina Buda stala znachnim poselennyam yake 1689 roku getman Ivan Mazepa viddav svoyemu pribichnikovi A Gamaliyu Na pochatok XVIII stolittya Seredina Buda perejshla v rozryad rangovih sil Yiyi zhiteli platili groshovi ta inshi podatki U 1727 roci dohodi z mistechka buli viznacheni na utrimannya tayemnogo radnika Naumova a u 1764 roci na utrimannya Rum yanceva Perebuvayuchi na kordoni z Rosiyeyu Seredina Buda u drugij polovini XVIII stolittya stala znachnim torgovim centrom z rozvinenimi promislami osoblivo vinokurinnyam Produkciya vinokurnih pidpriyemstv vidpravlyalasya Desnoyu i Dniprom u rizni miscya Pridniprov ya suhoputno do Poltavi Horola j inshih rajoniv Livoberezhnoyi Ukrayini Syudi priyizhdzhayut i rosijski kupci Zrostaye kilkist manufakturnih ribnih m yasnih lavok vedetsya shiroka torgivlya tkaninami pryadivom oliyeyu hlibom riboyu tosho Protyagom bagatoh rokiv Seredina Buda nazivalasya selom a pislya Zhaluvanoyi gramoti mistam Rosijskoyi imperiyi 1785 rik selo Seredina Buda staye mistechkom abo zh posadom a yiyi zhiteli deyaki z torgovih lyudej gildijskimi kupcyami a vlasniki z pospolitih mishanami Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Seredino Budskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 misku radu 1 selishna rada ta 16 silski radi yaki ob yednuyut 53 naselenij punkt ta pidporyadkovani Seredino Budskij rajonnij radi PolitikaDeputatskij korpus rad riznih rivniv stanovit 284 osib z nih rajonna rada 36 osib miska rada 30 osib selishna rada 16 osib silski radi 202 osobi 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Seredino Budskogo rajonu bulo stvoreno 37 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 52 81 progolosuvali 6 917 iz 13 097 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 37 31 2 581 viborciv Sergij Tigipko 16 73 1 157 viborciv Petro Simonenko 10 21 706 viborciv Yuliya Timoshenko 10 05 695 viborciv Mihajlo Dobkin 7 32 506 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 80 NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 9641 1710 1382 2742 2450 1309 48Zhinki 11 311 1688 1222 2558 2660 2916 267Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki48 85 267 98 80 84 358 241 75 79 816 559 70 74 1045 411 65 69 697 658 60 64 870 313 55 59 363 704 50 54 706 775 45 49 721 784 40 44 745 672 35 39 611 570 30 34 552 716 25 29 650 689 20 24 614 693 15 20 608 744 10 14 749 532 5 9 516 434 0 4 423 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 18724 89 35 rosiyani 2065 9 85 bilorusi 61 0 29 moldovani 13 0 06 virmeni 12 0 06 inshi 80 0 38 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokrosijska 16577 79 11 ukrayinska 4348 20 75 inshi 30 0 14 Rozpodil naselennya rajonu u rozrizi mist selish ta silrad za ridnoyu movoyu stanom na 2001 rik rosijska ukrayinska biloruska virmenska moldovskaSeredino Budskij rajon 79 1 20 8 0 0 0 0 0 0m Seredina Buda 86 1 13 8 0 0 0 0 0 0s she Krasnij Progres 88 9 11 1 s she Rudak 93 8 6 2 s she Sverdlove 98 2 1 8 s she Nova Sparta 97 9 2 1 s she Visokosiv 100 0 s she Kurgan 50 0 50 0 smt Znob Novgorodske 68 9 31 1 Velikoberizkivska s da 88 6 11 2 0 3 Golubivska s da 79 6 20 4 Zhihivska s da 76 2 23 4 0 4 0 1Znob Trubchevska s da 98 3 1 7 Kam yanska s da 68 6 31 4 Krenidivska s da 89 7 10 3 Krivonosivska s da 38 0 62 0 Novovasilivska s da 95 7 2 7 Ochkinska s da 45 9 54 1 Pigarivska s da 52 5 47 5 Rozhkovicka s da 76 9 22 8 Romashkivska s da 97 6 2 4 Starogutska s da 91 3 8 7 Styagajlivska s da 96 4 3 6 Uralivska s da 92 9 7 0 Chernacka s da 69 5 30 2 0 1 Zagalna chiselnist nayavnogo naselennya stanom na 01 10 2010 roku stanovila 17 658 osib u tomu chisli miske 9294 os silske 8364 os Stanom na sichen 2015 roku kilkist meshkanciv rajonu stanovila 16 689 osib z nih miskogo naselennya 9 053 Seredina Buda ta Znob Novgorodske silskogo 7 636 osib Pam yatkiDokladnishe Pam yatki istoriyi Seredino Budskogo rajonu U Seredino Budskomu rajoni Sumskoyi oblasti na obliku perebuvaye 75 pam yatok istoriyi Dokladnishe Pam yatki arhitekturi Seredino Budskogo rajonu U Seredino Budskomu rajoni Sumskoyi oblasti na obliku perebuvaye 4 pam yatki arhitekturi Najvidomishi urodzhenciKovalov Sergij Adamovich 02 03 1930 urodzhenec m Seredina Buda vsesvitno vidomij pravozahisnik Vihodec iz s Mefedivki geroj Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku yakij komanduvav partizanskim zagonom selyan zibranim nim pislya vtechi z polonu Kizya Luka Yegorovich 21 02 1912 29 12 1974 uchasnik partizanskogo ruhu v Ukrayini v roki Drugoyi svitovoyi vijni doktor istorichnih nauk predstavnik URSR v 00N z 1961 roku Narodivsya v s Zhihove Seredino Budskogo rajonu Bobrov Oleksandr Oleksijovich 1850 1904 hirurg profesor medicini urodzhenec s Mefedivki Shevcov Ivan Savvich 1901 1941 urodzhenec m Seredina Buda mer Kiyeva 1937 1941 jogo imenem nazvana odna z vulic Kiyeva Alekseyenko Ivan Pimenovich 1899 1966 rektor Kiyivskogo medichnogo institutu imeni Bogomolcya zastupnik ministra ohoroni zdorov ya URSR urodzhenec sela Kam yanka 1897 doktor medichnih nauk profesor kafedri akusherstva ta ginekologiyi Kujbishevskogo medinstitutu urodzhenec m Seredina Buda Rogachevskij Georgij Oleksijovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Urodzhenci m Seredina Buda i za tehnichni vidkrittya i vdoskonalennya virobnictva oderzhali visoki zvannya laureativ Leninskoyi i Derzhavnoyi premij PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 26 travnya 2020 roku 355 2020 rp Pro priznachennya V Gubenka golovoyu Seredino Budskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Sumskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Seredino Budskogo rajonu 6 travnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 20 bereznya 2016 Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Sumska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Sumska oblast osib Region Nacionalnist Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Procitovano 5 veresnya 2023 PDF Arhiv originalu PDF za 30 listopada 2016 Procitovano 29 lipnya 2017 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Seredino Budskij rajonOficijnij sajt Seredino Budskoyi rajonnoyi radi 17 listopada 2015 u Wayback Machine Chuhno Vladimir Egorovich Istoriya naselyonnyh punktov Ukrainy Seredino Budskij rajon Sumskoj oblasti 16 sichnya 2014 u Wayback Machine Kiev 2013 353 s