Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Се́рбська мо́ва (серб. српски језик, srpski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Сербії (зокрема у Косові), Чорногорії та Боснії й Герцеговині. Крім того, мова має статус міноритарної в Хорватії, Македонії, Румунії, Угорщині, Словаччині, Чехії, Албанії та Греції. Належить до групи південнослов'янських мов.
| Сербська мова | |
|---|---|
| српски језик srpski jezik | |
 Поширення сербської мови в межах хорватсько-сербської мовної системи Сербська мова є мовою більшості Сербська мова є мовою меншості або поширені інші мови системи | |
| Поширена в | Сербія, Чорногорія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, США, Австралія |
| Регіон | Південно-Східна Європа |
| Носії | 12 млн. |
| Місце | 75 |
| Писемність | Кирилиця (Вуковиця) Латинка (Гаєвиця) |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна |  Сербія Боснія і Герцеговина Чорногорія Косово Гора Афон |
| Регіональна |  Хорватія Угорщина Румунія Словаччина Чехія Північна Македонія |
| Регулює | [en] |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | sr |
| ISO 639-2 | srp |
| ISO 639-3 | srp |
Стандартизована сербська базується на найпоширенішому діалекті сербохорватської, штокавському (конкретніше, на шумадсько-воєводинському та східногерцеговинському діалектах), який також є основою стандартизованих хорватської, боснійської та чорногорської мов. Інший діалект, яким розмовляють серби, є торлацький, поширений у південно-східній Сербії, є перехідним до македонської та болгарської мов.
Сербська використовує паралельно кириличну та латинську абетки; носії мови читають обидва письма однаково добре. Сербську кирилицю остаточно адаптував 1814 року сербський мовознавець Вук Караджич, що створив абетку за фонетичним принципом. Латинську версію уклав хорватський мовознавець Людевит Гай 1830 року, вона є ідентичною з хорватською та боснійською абетками.
Класифікація
Сербська мова є стандартизованою формою сербохорватської мови, слов'янської (індоєвропейської) мови південнослов'янської підгрупи. Іншими стандартизованими формами сербохорватської є боснійська, хорватська та чорногорська. Сербська має високий рівень взаємозрозумілості зі східними півдненнослов'янськими мовами (болгарською та македонською). Хоча словенська мова належить до західних південнослов'янських мов, від сербохорватської її відділяють різниці в лексиці, граматиці та вимові; словенська є ближчою до кайкавського та чакавського наріч сербохорватської.
Поширення
Кількість носіїв за країнами:
- Сербія: 6 540 699
- Боснія та Герцеговина: 1 711 577
- Німеччина: 568 240
- Австрія: 350 000
- Чорногорія: 265 890 (як перша мова)
- Швейцарія: 186 000
- США: 172 874
- Швеція: 120 000
- Австралія: 100 000
- Канада: 72 690 (40 580 із них в Онтаріо)
- Хорватія: 52 879
- Словенія: 38 964 (як перша мова)
- Північна Македонія: 35 939 (як перша мова)
- Румунія: 22 518
Статус у Чорногорії
Сербська була офіційною мовою в Чорногорії до 2007 року, коли нова конституція країни замінила конституцію 1992 року. Відповідно до неї, чорногорську мову було визнано єдиною офіційною мовою країни, а сербській надано статус міноритарної мови (так само, як боснійській, албанській та хорватській). За результатами перепису 2003 року, 63,49 % населення країни визнали рідною мовою сербську, а чорногорську — 21,96 % (при цьому більшість останніх зосереджені в ). За переписом населення 2011 року 42,88 % визнають сербську рідною мовою, тоді як чорногорську — 36,97 % населення.
Відмінності від боснійської, хорватської та чорногорської
Письмо
Стандартизована сербська мова використовує як кирилицю, так і латиницю.
Хоча вже більше за пів століття визнає офіційний статус обох алфавітів, в сучасній мові уряд офіційно використовує кирилицю, що закріплено конституцією 2006 року. Щоправда, закон не регулює використання алфавітів у стандартизованій мові, тобто вибір абетки повністю залежить від особистих побажань мовця (це стосується зокрема книг, медіа, торгівлі тощо). Виняток становлять паперова продукція уряду та письмова комунікація з державними службовцями, які слід проводити кирилицею. Щоправда, навіть у офіційних документах уряду цю конституційну вимогу часто упускають. Таким чином обидві абетки фактично мають абсолютно рівні права. Як правило, видавці та медіа обирають ту чи іншу абетку. Наприклад, Радіо Телебачення Сербії використовує переважно кирилицю, тоді як приватні канали, як-от RTV Pink, переважно використовують латинку.
Алфавітний порядок
- Кириличний (ћирилица, ćirilica) порядок букв: А Б В Г Д Ђ Е Ж З И Ј К Л Љ М Н Њ О П Р С Т Ћ У Ф Х Ц Ч Џ Ш
- Латинський (латиница, latinica) порядок букв (абецеда, abeceda): A B C Č Ć D Dž Đ E F G H I J K L Lj M N Nj O P R S Š T U V Z Ž
Абетки
Букви у таблиці впорядковано згідно з кириличним варіантом:
|
|
|
* В багатьох діалектах різниця в звучанні букв ћ і ч відсутня.
Лексика
Більшість сербських слів мають слов'янське і, відповідно, прото-слов'янське походження. Водночас мова містить багато запозичень із інших мов, що відображає їхню культурну взаємодію протягом історії.
Значною є кількість турецьких запозичень. Мовознавець Абдула Шкаліч нарахував бл. 7 тисяч турецьких слів у сербохорватській, чимало з яких, щоправда, вийшли з ужитку. Деякі з цих слів мають арабське або перське походження, але потрапили до сербської через турецьку. Загалом ці слова зникають зі стандартизованої мови швидше, ніж запозичення з інших мов. Наприклад, в Белграді до Другої світової війни слово čakšire (чакшире) було єдиним зі значенням «штани»; тепер вживають італійське слово pantalone (панталоне); у 1960-80-их роках слово avlija (авлија, турецьке avlı) було загальнопоширеним на позначення «подвір'я», тепер замість нього вживають слов'янське dvorište (двориште); у 1980-их слово čaršav (чаршав) вживали на позначення «скатертини», тепер — stolnjak (столњак). Найбільша кількість турецьких запозичень поширена у просторіччі на півдні Сербії, а також у Воєводині.
Сербська мова містить багато німецьких запозичень. Значна частина їх притаманна просторіччям, поширеним на територіях, що входили до Австрійської монархії (Воєводина). Більшість слів, пов'язаних із культурою й запозичених до Другої світової війни, прийшли з німецької, навіть якщо самі вони мають французьке чи англійське походження (šorc, boks). Такі слова виділяє підвищений наголос.
Італійські слова в стандартизовану мову часто потрапляли з німецької (makarone). Наприклад, špagète, ćao.
Грецькі запозичення були дуже поширеними у давньосербській (або церковносербській) мові. Деякі слова досі поширені в сучасних просторіччях центральної Сербії, а також у стандартизованій мові: hiljada (хиљада), tiganj (тигањ), patos (патос), jeftin (јефтин). Багато слів у сербській православній літургії мають грецьке походження.
Кількість запозичень із угорської в стандартизованій мові є невеликим: bitanga (битанга), alas (алас), ašov (ашов). Щоправда, вони трапляються у воєводинських просторіччях, в історичних документах та місцевій літературі. Деякі географічні назви у північно-центральній Сербії мають, імовірно, угорське походження.
Класичні міжнародні слова (зазвичай латинського чи грецького походження) на відміну від хорватської у сербській не перекладають.
Приклад
«Заповіт» Т.Шевченка сербською мовою (переклав Радослав Пайкович):
|
|
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 червня 2014. Процитовано 16 травня 2014.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Сербія не визнає незалежність Республіки Косова, вважаючи її частиною Сербії.
- David Dalby, Linguasphere (1999/2000, Linguasphere Observatory), pg. 445, 53-AAA-g, «Srpski+Hrvatski, Serbo-Croatian».
- Benjamin W. Fortson IV, Indo-European Language and Culture: An Introduction, 2nd ed. (2010, Blackwell), pg. 431, «Because of their mutual intelligibility, Serbian, Croatian, and Bosnian are usually thought of as constituting one language called Serbo-Croatian.»
- Václav Blažek, «On the Internal Classification of Indo-European Languages: Survey» retrieved 20 Oct 2010 [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.], pp. 15-16.
- Перепис населення Чорногорії 2011, Montstat, http://www.monstat.org/userfiles/file/popis2011/saopstenje/saopstenje(1).pdf [ 24 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Ljiljana Subotić, Dejan Sredojević, Isidora Bjelaković (2012), (Serbian) , FILOZOFSKI FAKULTET NOVI SAD, архів оригіналу за 3 січня 2014, процитовано 21 травня 2014
- Serbian, Croatian, Bosnian, Or Montenegrin? Or Just 'Our Language'? [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.], Radio Free Europe, February 21, 2009
- Greenberg, Marc L., A Short Reference Grammar of Slovene, (LINCOM Studies in Slavic Linguistics 30). Munich: LINCOM, 2008.
- . www12.statcan.ca. 2001. Архів оригіналу за 9 квітня 2013. Процитовано 17 грудня 2011.
- . 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 8 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 25 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 25 травня 2014.
- Škaljić, Abdulah (1966). . "Svjetlost" Sarajevo. с. 25. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 26 травня 2014.
- Ottoman Turkish lexeme itself was in turn borrowed from the Greek αὐλή
- Vasmer, Max. Griechische Lehnwörter im Serboischen. 1943.
- Hadrovics, László. Ungarische Elemente im Serbischen. Köln / Wien. 1985
Джерела
- Онлайн-транслітератор з кирилиці на латинку [ 29 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989.
Література
- Сербський іменник та прикметник: словозміна: навч. посіб. / З. Гук. — Вид. 2-е, допов. та випр. — Львів: ПАЇС, 2019. — 136 с. — .
Посилання
- Сербська мова на сайті Ethnologue: Serbian. A language of Serbia (англ.)
- Сербська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Serbian [ 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Se rbska mo va serb srpski јezik srpski jezik standartizovanij variant serbohorvatskoyi movi yakij vikoristovuyut perevazhno v Serbiyi zokrema u Kosovi Chornogoriyi ta Bosniyi j Gercegovini Krim togo mova maye status minoritarnoyi v Horvatiyi Makedoniyi Rumuniyi Ugorshini Slovachchini Chehiyi Albaniyi ta Greciyi Nalezhit do grupi pivdennoslov yanskih mov Serbska movasrpski јezik srpski jezikPoshirennya serbskoyi movi v mezhah horvatsko serbskoyi movnoyi sistemi Serbska mova ye movoyu bilshosti Serbska mova ye movoyu menshosti abo poshireni inshi movi sistemiPoshirena v Serbiya Chornogoriya Horvatiya Bosniya i Gercegovina SShA AvstraliyaRegion Pivdenno Shidna YevropaNosiyi 12 mln Misce 75Pisemnist Kirilicya Vukovicya Latinka Gayevicya Klasifikaciya Indo Yevropejska Baltoslov yanskaSlov yanskaPivdenno slov yanskaZahidno pivdennoslov yanska dd dd dd Oficijnij statusOficijna Serbiya Bosniya i Gercegovina Chornogoriya Kosovo Gora AfonRegionalna Horvatiya Ugorshina Rumuniya Slovachchina Chehiya Pivnichna MakedoniyaRegulyuye en Kodi moviISO 639 1 srISO 639 2 srpISO 639 3 srp Standartizovana serbska bazuyetsya na najposhirenishomu dialekti serbohorvatskoyi shtokavskomu konkretnishe na shumadsko voyevodinskomu ta shidnogercegovinskomu dialektah yakij takozh ye osnovoyu standartizovanih horvatskoyi bosnijskoyi ta chornogorskoyi mov Inshij dialekt yakim rozmovlyayut serbi ye torlackij poshirenij u pivdenno shidnij Serbiyi ye perehidnim do makedonskoyi ta bolgarskoyi mov Serbska vikoristovuye paralelno kirilichnu ta latinsku abetki nosiyi movi chitayut obidva pisma odnakovo dobre Serbsku kirilicyu ostatochno adaptuvav 1814 roku serbskij movoznavec Vuk Karadzhich sho stvoriv abetku za fonetichnim principom Latinsku versiyu uklav horvatskij movoznavec Lyudevit Gaj 1830 roku vona ye identichnoyu z horvatskoyu ta bosnijskoyu abetkami KlasifikaciyaSerbska mova ye standartizovanoyu formoyu serbohorvatskoyi movi slov yanskoyi indoyevropejskoyi movi pivdennoslov yanskoyi pidgrupi Inshimi standartizovanimi formami serbohorvatskoyi ye bosnijska horvatska ta chornogorska Serbska maye visokij riven vzayemozrozumilosti zi shidnimi pivdnennoslov yanskimi movami bolgarskoyu ta makedonskoyu Hocha slovenska mova nalezhit do zahidnih pivdennoslov yanskih mov vid serbohorvatskoyi yiyi viddilyayut riznici v leksici gramatici ta vimovi slovenska ye blizhchoyu do kajkavskogo ta chakavskogo narich serbohorvatskoyi PoshirennyaKilkist nosiyiv za krayinami Serbiya 6 540 699 Bosniya ta Gercegovina 1 711 577 Nimechchina 568 240 Avstriya 350 000 Chornogoriya 265 890 yak persha mova Shvejcariya 186 000 SShA 172 874 Shveciya 120 000 Avstraliya 100 000 Kanada 72 690 40 580 iz nih v Ontario Horvatiya 52 879 Sloveniya 38 964 yak persha mova Pivnichna Makedoniya 35 939 yak persha mova Rumuniya 22 518Status u Chornogoriyi Serbska bula oficijnoyu movoyu v Chornogoriyi do 2007 roku koli nova konstituciya krayini zaminila konstituciyu 1992 roku Vidpovidno do neyi chornogorsku movu bulo viznano yedinoyu oficijnoyu movoyu krayini a serbskij nadano status minoritarnoyi movi tak samo yak bosnijskij albanskij ta horvatskij Za rezultatami perepisu 2003 roku 63 49 naselennya krayini viznali ridnoyu movoyu serbsku a chornogorsku 21 96 pri comu bilshist ostannih zoseredzheni v Za perepisom naselennya 2011 roku 42 88 viznayut serbsku ridnoyu movoyu todi yak chornogorsku 36 97 naselennya Vidminnosti vid bosnijskoyi horvatskoyi ta chornogorskoyiDokladnishe Porivnyannya standartnih bosnijskoyi serbskoyi horvatskoyi ta chornogorskoyi movPismoDokladnishe Serbska kirilichna abetka ta Gayevicya Standartizovana serbska mova vikoristovuye yak kirilicyu tak i latinicyu Hocha vzhe bilshe za piv stolittya viznaye oficijnij status oboh alfavitiv v suchasnij movi uryad oficijno vikoristovuye kirilicyu sho zakripleno konstituciyeyu 2006 roku Shopravda zakon ne regulyuye vikoristannya alfavitiv u standartizovanij movi tobto vibir abetki povnistyu zalezhit vid osobistih pobazhan movcya ce stosuyetsya zokrema knig media torgivli tosho Vinyatok stanovlyat paperova produkciya uryadu ta pismova komunikaciya z derzhavnimi sluzhbovcyami yaki slid provoditi kiriliceyu Shopravda navit u oficijnih dokumentah uryadu cyu konstitucijnu vimogu chasto upuskayut Takim chinom obidvi abetki faktichno mayut absolyutno rivni prava Yak pravilo vidavci ta media obirayut tu chi inshu abetku Napriklad Radio Telebachennya Serbiyi vikoristovuye perevazhno kirilicyu todi yak privatni kanali yak ot RTV Pink perevazhno vikoristovuyut latinku Alfavitnij poryadok Kirilichnij ћirilica cirilica poryadok bukv A B V G D Ђ E Zh Z I Ј K L Љ M N Њ O P R S T Ћ U F H C Ch Џ Sh Latinskij latinica latinica poryadok bukv abeceda abeceda A B C C C D Dz Đ E F G H I J K L Lj M N Nj O P R S S T U V Z ZAbetki Bukvi u tablici vporyadkovano zgidno z kirilichnim variantom Kirilicya Latinka TranskripciyaAa Aa a Bb Bb b Vv Vv v Gg Gg g Dd Dd d Ђђ Đđ dzh Ee Ee e Zhzh Zz zh Zz Zz z Ii Ii i Kirilicya Latinka TranskripciyaJj Jj j Kk Kk k Ll Ll l Љљ Lj lj l Mm Mm m Nn Nn n Њњ Nj nj n Oo Oo o Pp Pp p Rr Rr r Kirilicya Latinka TranskripciyaSs Ss s Tt Tt t Ћћ Cc ch Uu Uu u Ff Ff f Hh Hh h Cc Cc c Chch Cc ch Џџ Dz dz dzh Shsh Ss sh V bagatoh dialektah riznicya v zvuchanni bukv ћ i ch vidsutnya LeksikaBilshist serbskih sliv mayut slov yanske i vidpovidno proto slov yanske pohodzhennya Vodnochas mova mistit bagato zapozichen iz inshih mov sho vidobrazhaye yihnyu kulturnu vzayemodiyu protyagom istoriyi Znachnoyu ye kilkist tureckih zapozichen Movoznavec Abdula Shkalich narahuvav bl 7 tisyach tureckih sliv u serbohorvatskij chimalo z yakih shopravda vijshli z uzhitku Deyaki z cih sliv mayut arabske abo perske pohodzhennya ale potrapili do serbskoyi cherez turecku Zagalom ci slova znikayut zi standartizovanoyi movi shvidshe nizh zapozichennya z inshih mov Napriklad v Belgradi do Drugoyi svitovoyi vijni slovo caksire chakshire bulo yedinim zi znachennyam shtani teper vzhivayut italijske slovo pantalone pantalone u 1960 80 ih rokah slovo avlija avliјa turecke avli bulo zagalnoposhirenim na poznachennya podvir ya teper zamist nogo vzhivayut slov yanske dvoriste dvorishte u 1980 ih slovo carsav charshav vzhivali na poznachennya skatertini teper stolnjak stolњak Najbilsha kilkist tureckih zapozichen poshirena u prostorichchi na pivdni Serbiyi a takozh u Voyevodini Serbska mova mistit bagato nimeckih zapozichen Znachna chastina yih pritamanna prostorichchyam poshirenim na teritoriyah sho vhodili do Avstrijskoyi monarhiyi Voyevodina Bilshist sliv pov yazanih iz kulturoyu j zapozichenih do Drugoyi svitovoyi vijni prijshli z nimeckoyi navit yaksho sami voni mayut francuzke chi anglijske pohodzhennya sorc boks Taki slova vidilyaye pidvishenij nagolos Italijski slova v standartizovanu movu chasto potraplyali z nimeckoyi makarone Napriklad spagete cao Grecki zapozichennya buli duzhe poshirenimi u davnoserbskij abo cerkovnoserbskij movi Deyaki slova dosi poshireni v suchasnih prostorichchyah centralnoyi Serbiyi a takozh u standartizovanij movi hiljada hiљada tiganj tigaњ patos patos jeftin јeftin Bagato sliv u serbskij pravoslavnij liturgiyi mayut grecke pohodzhennya Kilkist zapozichen iz ugorskoyi v standartizovanij movi ye nevelikim bitanga bitanga alas alas asov ashov Shopravda voni traplyayutsya u voyevodinskih prostorichchyah v istorichnih dokumentah ta miscevij literaturi Deyaki geografichni nazvi u pivnichno centralnij Serbiyi mayut imovirno ugorske pohodzhennya Klasichni mizhnarodni slova zazvichaj latinskogo chi greckogo pohodzhennya na vidminu vid horvatskoyi u serbskij ne perekladayut Priklad Zapovit T Shevchenka serbskoyu movoyu pereklav Radoslav Pajkovich ZAVEShTAЊE Kad umrem sahranite me Tamo u mogili Sred stepe predivne Na miloј Ukraјini Da bih poљe shiroko I Dњepar i prokop Gledati chuti mogo Kako pevaјu gromko I kako iz Ukraјine Odnose u siњe more Krv zlochinca Tad ћu da minem I poљe i gore Ustanem i stignem Do boga samoga Da se molim A do tada Ne znam ni za boga Sahranite pa ustaјte Okove razbiјte Krvљu nepriјateљa Slobodu zaliјte A mene u porodici Velikoј slobodnoј novoј Pomenite u prilici Dobrim tihim slovom ZAVESTANJE Kad umrem sahranite me Tamo u mogili Sred stepe predivne Na miloj Ukrajini Da bih polje siroko I Dnjepar i prokop Gledati cuti mogo Kako pevaju gromko I kako iz Ukrajine Odnose u sinje more Krv zlocinca Tad cu da minem I polje i gore Ustanem i stignem Do boga samoga Da se molim A do tada Ne znam ni za boga Sahranite pa ustajte Okove razbijte Krvlju neprijatelja Slobodu zalijte A mene u porodici Velikoj slobodnoj novoj Pomenite u prilici Dobrim tihim slovom Div takozhVikipediya serbskoyu movoyu Porivnyannya standartnih bosnijskoyi serbskoyi horvatskoyi ta chornogorskoyi mov Serbsko ukrayinska transkripciyaPrimitki Arhiv originalu za 8 chervnya 2014 Procitovano 16 travnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Serbiya ne viznaye nezalezhnist Respubliki Kosova vvazhayuchi yiyi chastinoyu Serbiyi David Dalby Linguasphere 1999 2000 Linguasphere Observatory pg 445 53 AAA g Srpski Hrvatski Serbo Croatian Benjamin W Fortson IV Indo European Language and Culture An Introduction 2nd ed 2010 Blackwell pg 431 Because of their mutual intelligibility Serbian Croatian and Bosnian are usually thought of as constituting one language called Serbo Croatian Vaclav Blazek On the Internal Classification of Indo European Languages Survey retrieved 20 Oct 2010 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine pp 15 16 Perepis naselennya Chornogoriyi 2011 Montstat http www monstat org userfiles file popis2011 saopstenje saopstenje 1 pdf 24 listopada 2019 u Wayback Machine Ljiljana Subotic Dejan Sredojevic Isidora Bjelakovic 2012 Serbian FILOZOFSKI FAKULTET NOVI SAD arhiv originalu za 3 sichnya 2014 procitovano 21 travnya 2014 Serbian Croatian Bosnian Or Montenegrin Or Just Our Language 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Radio Free Europe February 21 2009 Greenberg Marc L A Short Reference Grammar of Slovene LINCOM Studies in Slavic Linguistics 30 Munich LINCOM 2008 ISBN 3 89586 965 1 www12 statcan ca 2001 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2013 Procitovano 17 grudnya 2011 2011 Arhiv originalu za 12 lipnya 2016 Procitovano 8 lipnya 2013 Arhiv originalu za 20 sichnya 2018 Procitovano 25 travnya 2014 Arhiv originalu za 23 lipnya 2011 Procitovano 25 travnya 2014 Skaljic Abdulah 1966 Svjetlost Sarajevo s 25 Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 26 travnya 2014 Ottoman Turkish lexeme itself was in turn borrowed from the Greek aὐlh Vasmer Max Griechische Lehnworter im Serboischen 1943 Hadrovics Laszlo Ungarische Elemente im Serbischen Koln Wien 1985DzherelaOnlajn transliterator z kirilici na latinku 29 travnya 2014 u Wayback Machine T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 LiteraturaSerbskij imennik ta prikmetnik slovozmina navch posib Z Guk Vid 2 e dopov ta vipr Lviv PAYiS 2019 136 s ISBN 617 7694 11 2 PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil serbskoyu movoyu Glavna strana Serbska mova na sajti Ethnologue Serbian A language of Serbia angl Serbska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Serbian 21 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl