«Руса́лка Дністрова́я» — перший український фольклорно-літературний альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Надрукована азбукою «гражданка», фонетичним правописом.
Обкладинка «Русалки Днѣстрової» | ||||
Засновано | 1837 | |||
---|---|---|---|---|
Читати у Вікіджерелах |
Містить українські народні пісні з передмовою І. Вагилевича, веснянки, колядки, твори М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького; переклади сербських народних пісень та уривків із «Краледворського рукопису» В. Ганки; анотований покажчик давніх рукописів бібліотеки василіанського Свято-Онуфріївського монастиря у Львові; українську грамоту 1424 року та рецензію М. Шашкевича на фольклорний збірник Й. Лозинського «Руське весілля».
Історія створення
Передувала альманахові рукописна поетична збірка «Син Русі», укладена близько 1833 за ініціативою та участю М. Шашкевича вихованцями Львівської греко-католицької духовної семінарії.
Основну частину коштів на видання альманаху пожертвував Микола Верещинський.
Зміст альманаху
У передмові («Передслів'я», с. III—VI.) альманаху підкреслена краса української народної мови та народної словесності, поданий список найважливіших наддніпрянських літературних та фольклорних видань того часу. Передмова подана без підпису, проте приписується Маркіяну Шашкевичу.
Передмова закінчується словами вдячності людям, які спричинилися до підготовки і появи цієї книжки. На першому місці: «Поклонися, Русалко наша, низько Всечесному Сподареві Миколі Верещинському, що тобі звелів зродитися…»
Далі матеріал розташований у чотирьох частинах:
Пісні народні
Фольклористичну частину «Пісні народні» відкриває наукова розвідка Івана Вагилевича (підписаний як Далибор Вагилевич) «Передговор. К народним руським пісням» (с. IX—XX). Розділ «Пісні народні» поділений на підрозділи «I. Думи і думки» та «II. Обрядові пісні».
I. Думи і думки:
- «Ой поїхав Романонько…», с. 1—5. «Чому кури не пієте…», с. 5—7. «Гей попід гай зелененький…», с. 7—11. «В славнім місті городі там була вдова…», с. 11—15. «Гонять, мамко, на сторожу…», с. 15—18. «Ой Морозе, Морозине, преславний козаче…», с. 18—19. «Ой поїхав Івасенько сім літ на війну…», с. 19—21. «Брат із сестрою по риночку ходить…», с. 21—22. «Он в зеленім городочку…», с. 22—23. «Ой цілий день Кременюшка ані їв, ані пив…», с. 23—25. «Коли турки воювали…», с. 25—26. «А в неділеньку рано стала нам ся новина…», с 26—27. «Вийду я, вийду в садок вишневий, стану си задумаю…», с. 27—28. «Ой є в полі два дуби….», с. 28—30. «Ой там при долині, ой там при потоці…», с. З0—31. «Ой в саду зеленім зазуля кувала…», с. 31—32. «Уже Івасенькові в намастиреньку звонять…», с. 32—33. "Ой вилетів сокіл та з ліса на поле…"кс. 33—34. «Насунула хмара з Підгір'я…», с. 34—35. Леліяльна пісонька. («Ой ходить сон коло вікон…»), с. 35.
II. Обрядові пісні.
- Колядки. (Від Калуші, зібрав Д. Вагилевич): «Ойі у садоньку павоньки ходять…», с. 36—37. «А з гори, з долу вітер повівав…», с. 37—38 «Та вже ж до тебе в рік біг приходить…», с. 38—39. «Ой в горі, в горі, в шовковій траві…», с. 39—40. "Ой рано, рано куронькн піли.. ", с. 40. «Ой із-за гори, за зеленої…», с. 41. «Була в батенька нова світлонька…», с. 41 — 42.
- Гагілки. (Від Золочева): «Воротаре, воротаре…», с. 42—43. «Ой Данчику, Білоданчику…», с. 43. «Ой ніхто там не бував, де се явір розвивав…», с. 43—44.
- Ладканя. (Від Перемишля): (Коли брат княгині косу розплітає.). «Треба косу розплітати…», с. 45—46. (При вінкоплетинах.) «Є у лузі калина…», с. 46—47. (Сиротинськая). «Вийди, Маланойко молодейкая…», с. 47—48. (Від Стрия)"Просила Горпинонька своего батенька…", с. 48—49. (Сиротинськая.) «Княгині матнночка вперед бога стоїть…», с. 49. «Сіяла княгинонька долю…», с. 50. «Вода дуженьки забрала…, с. 50. „Просила княгинонька своего братечка. .“, с. 51. „Мовила, говорила ярая пшениця…“, с. 51—52. (Від Бережан.) (Коли на посаг садять): „Злетіли два ангели з неба…“, с. 52—53. (При вінкоплетинах): „Надлетіло тютєтко це, це, це…“, с. 53. (Міщанська — коли їдуть до молодої в неділю): (їдьмо, поїдьмо польом, болоньом…», с. 53—54. (При вінкоплетинах): «Вінку, мій вінку…», с. 54. (Від Коломиї). (З кінця весілля): «Лежєлі берви бервінкові…», с. 54—55. (Коли деревце убирають): «Колесом, колесом вгору сонце йде…», с. 55. (Коли отець княгині вінець наряжае): «Не папороть паде, отець вінок кладе…», с. 55—56. (Коли весілля відійде до князя, свахи співають): «Встаю я, скоро світ…», с. 56. (Коли перемітку наряжають): «Летіла біла пава…», с. 56—57. (Від Золочева) (Караваева). «Ой раю ж мій, раю…», с. 57. (В четвер при вінкоплетинах): «Попід садочок, попід вишневий зелений…», с. 57—58. (На предані): "Попід гай зелененький.. ", с. 58.
Складання
Оригінальні твори упорядників складали другу частину — «Складання», куди ввійшли ліричні поезії М. Шашкевича («Згадка», «Погоня», «Розпука», «Веснівка», «Туга за милою», «Сумрак вечерний»), його ж оповідна казка «Олена», дві поеми («Мадей» та «Жулин і Калина») І. Вагилевича і наслідування народної пісні «Два віночки» Я. Головацького.
Переводи
Третій розділ — «Переводи» — подав сербські народні пісні у перекладах М. Шашкевича і Я. Головацького та уривок із чеського «Краледвірського рукопису».
Старина
В історико-літературному розділі «Старина» (з передмовою М. Шашкевича) опубліковані історичні та фольклорні твори, діловий документ та бібліографічну відомість про слов'янські й українські рукописи, що зберігаються в Онуфріївському василіанському монастирі Львова. Тут же — критична рецензія М. Шашкевича на етнографічну розвідку Й. Лозинського «Рускоє весілє».
Реакція влади
Альманах «Русалка Дністровая» вийшов замість збірки «Зоря», приготованої 1834 року, але забороненої віденською цензурою (на основі думки церковної влади у Львові). Зокрема, цензором видання був Єрней Копітар, який визнав, що вона «гарна, вдатна, одушевлююча», але стояла на позиціях окремішності українського народу, що суперечило інтересам Австрії. Острігався пустити збірку, відіслав її до Львова, щоб інші брали на себе відповідальність за наслідки її виходу у світ.
Важливу роль — негативну — в долі видання зіграв ректор Львівської духовної семінарії, професор морального богослов'я університету Венедикт Левицький, який через останню посаду був цензором книг, театральних вистав Галичини. Він наказав конфіскувати весь наклад, який знайшли в скрині 1845 року. «Високим розпорядженням президії від 22 серпня 1845 …» було наказано знищити всі примірники, за винятком одного, який мав потрапити до університетської бібліотеки.
Альманах і його видавці зазнали переслідувань місцевих церковних та світських властей. Із 1000 надрукованих примірників «Русалки Дністрової» 100 потрапили до Львова, деяка кількість стала приватною власністю, зокрема, 200 — Георгія Петровича, 800 конфіскувала львівська поліція, більше 600 пішли до Відня на цензуру.
Вплив та історія альманаху
Девізом книги стали слова Яна Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Своїм поворотом до народної мови й уведеним її упорядниками правописом «Русалка Дністровая» мала великий вплив на українське національне відродження і на розвиток української літератури в Галичині. За словами І. Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним». «Русалка Дністровая» була передрукована 1910-го року в Тернополі й офсетом у Києві (1950, з вступною статтею Олександра Білецького) та у Філадельфії (1961).
У 2017 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 180 років з часу виходу першого західноукраїнського альманаху «Русалка Дністровая», підготовленого діячами літературного гуртка «Руська трійця»1837).
Правопис
Правопис «Русалки Дністрової» — перша фонетична система правопису для української мови на основі адаптованого алфавіту, вжита «Руською трійцею» в альманасі «Русалка Днѣстровая». Вживання фонетичного принципу орфографії мотивувалося в передмові Маркія Шашкевича тим, що «знати нам конче, яке теперѣшному язикови истинноє лице; за-для-того держалисмо-ся правила: „пиши як чуєшь, а читай як видишь“».
Орфографія «Русалки Дністрової» не прищепилася в Галичині, але стала основою для пізніших систем українського фонетичного письма і, зрештою, сучасної української абетки.
Перевидання
Русалка дністровая. Вдруге видана з нагоди столітніх уродин Маркіяна Шашкевича. (З портретом і подобизною письма поета). Тернополь, накладом тернопільського товариства «Інститут жіночий ім. княгині Ярославни», 1910, 4, XXX, 96 с. (Ювілейна б-ка, т. 1). З вступної статті:
«Русалку дністровую» перепечатуємо після 1-го видання, не зміняючи й правописі. Пропускаємо лише відбитку грамоти пана старости Ленка Завдечовського, а додаємо три автографи Маркіяна: початок «Оленя», переписаного Шашкевичем в 1832—33 pp., частину найгарнішого «Псальма Русланового», з часів найбільшої творчості поета, та кінець листа з підписом Маркіяна, написаного за рік перед смертю поета.
Русалка дністровая. (Фотокопія з видання 1937 p.). Вступ. Стаття О. І. Білецького. K., Держлітвидав, 1950. 28, XX, 133, II с.
У 2013 вийшов друком перший випуск сучасного альманаху «Русалка Дністровая», який, як зазначається у передмові, започатковує своєрідний літопис Наддністрянської України і приймає до своїх рук естафету видання «Руської трійці». Задум новітньої «Русалки Дністрової» належить Вінницькій організації НСПУ і підтриманий радою єврорегіону «Дністер». У виданні, що позначено, як літературно-краєзнавчий збірник, містяться наукові, краєзнавчі, культурологічні праці та художні твори близько 60 авторів Вінниччини та Молдови, у тому числі з Придністров'ям.
Див. також
Примітки
- Стеблій Ф. І. Русалка Дністровая — альманах (1837) [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 370. — .
- Василь Верига. Нариси з історії України, 1996.
- Іван Бойко. Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст.. — Київ : Наукова думка, 1967. — С. 31–32.
- Кирчів Р. Меценат «Русалки Дністрової» [ 27 вересня 2015 у Wayback Machine.]. «Жовтень», 1988, № 9
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 3 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 26 вересня 2013.
Джерела та література
- Стеблій Ф. І. Русалка Дністровая — альманах (1837) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 370. — .
- Верига, Василь. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів : Світ, 1996. — 448 с. — .
Література
- Історія української літератури : Література першої половини XIX століття : підручник / П. К. Волинський, Ю. С. Кобилецький, І. І. Пільгук, П. П. Хропко — Київ : «Радянська школа», 1964. — 576 с.
- Українські поети-романтики 20—40-х років XIX ст. / Упорядкування Б. А. Деркача, — Київ : Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1968. — 636 с.
- Р. Горак. Задля празника. У сутінках.— К.: Радянський письменник, 1989.— 374 с.
Посилання
У Вікіджерелах є Русалка Дністровая |
- Русалка Днѣстровая. Ruthenische Volkslieder. — У Будимѣ: Письмом Корол. Всеучилища Пештанского, 1837.
- «Русалка Дністровая» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 593.
- «Русалка Дністровая» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 358.
- Русалка Дністровая // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Русалка Дністровая / НАН України, Інститут українознавства ім. Івана Крип'якевича, Львів. Національний університет ім. Івана Франка, Наукова бібліотека, Шашкевичівська комісія — Л. : [б.в.], 2007. — . Кн. 1 : Репринтне відтворення з видання: «Русалка Днѣстровая. Ruthenische Volkslieder. — У Будимъ: Письмом Корол. Всеучилища Пештанского, 1837». — Л. : [б.в.], 2007. — 136 с.
- Русалка Дністровая: літературно-краєзнавчий збірник; упорядник М. Ф. Каменюк. — Вінниця: Видавництво-друкарня «Діло», 2013. — . — 400 с., іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rusa lka Dnistrova ya pershij ukrayinskij folklorno literaturnij almanah narodnoyu movoyu vidanij u m Buda z 1873 Budapesht u 1837 roci silami chleniv gurtka Ruska trijcya Markiyanom Shashkevichem Yakovom Golovackim ta Ivanom Vagilevichem Nadrukovana azbukoyu grazhdanka fonetichnim pravopisom Rusalka Dnѣstrova ya Obkladinka Rusalki Dnѣstrovoyi Zasnovano 1837 Chitati u Vikidzherelah Ne plutati z Rusalka Dnistrova Mistit ukrayinski narodni pisni z peredmovoyu I Vagilevicha vesnyanki kolyadki tvori M Shashkevicha I Vagilevicha Ya Golovackogo perekladi serbskih narodnih pisen ta urivkiv iz Kraledvorskogo rukopisu V Ganki anotovanij pokazhchik davnih rukopisiv biblioteki vasilianskogo Svyato Onufriyivskogo monastirya u Lvovi ukrayinsku gramotu 1424 roku ta recenziyu M Shashkevicha na folklornij zbirnik J Lozinskogo Ruske vesillya Istoriya stvorennyaPereduvala almanahovi rukopisna poetichna zbirka Sin Rusi ukladena blizko 1833 za iniciativoyu ta uchastyu M Shashkevicha vihovancyami Lvivskoyi greko katolickoyi duhovnoyi seminariyi Osnovnu chastinu koshtiv na vidannya almanahu pozhertvuvav Mikola Vereshinskij Zmist almanahuU peredmovi Peredsliv ya s III VI almanahu pidkreslena krasa ukrayinskoyi narodnoyi movi ta narodnoyi slovesnosti podanij spisok najvazhlivishih naddnipryanskih literaturnih ta folklornih vidan togo chasu Peredmova podana bez pidpisu prote pripisuyetsya Markiyanu Shashkevichu Peredmova zakinchuyetsya slovami vdyachnosti lyudyam yaki sprichinilisya do pidgotovki i poyavi ciyeyi knizhki Na pershomu misci Poklonisya Rusalko nasha nizko Vsechesnomu Spodarevi Mikoli Vereshinskomu sho tobi zveliv zroditisya Dali material roztashovanij u chotiroh chastinah Pisni narodni Folkloristichnu chastinu Pisni narodni vidkrivaye naukova rozvidka Ivana Vagilevicha pidpisanij yak Dalibor Vagilevich Peredgovor K narodnim ruskim pisnyam s IX XX Rozdil Pisni narodni podilenij na pidrozdili I Dumi i dumki ta II Obryadovi pisni Fragment storinki 35 I Dumi i dumki Oj poyihav Romanonko s 1 5 Chomu kuri ne piyete s 5 7 Gej popid gaj zelenenkij s 7 11 V slavnim misti gorodi tam bula vdova s 11 15 Gonyat mamko na storozhu s 15 18 Oj Moroze Morozine preslavnij kozache s 18 19 Oj poyihav Ivasenko sim lit na vijnu s 19 21 Brat iz sestroyu po rinochku hodit s 21 22 On v zelenim gorodochku s 22 23 Oj cilij den Kremenyushka ani yiv ani piv s 23 25 Koli turki voyuvali s 25 26 A v nedilenku rano stala nam sya novina s 26 27 Vijdu ya vijdu v sadok vishnevij stanu si zadumayu s 27 28 Oj ye v poli dva dubi s 28 30 Oj tam pri dolini oj tam pri potoci s Z0 31 Oj v sadu zelenim zazulya kuvala s 31 32 Uzhe Ivasenkovi v namastirenku zvonyat s 32 33 Oj viletiv sokil ta z lisa na pole ks 33 34 Nasunula hmara z Pidgir ya s 34 35 Leliyalna pisonka Oj hodit son kolo vikon s 35 II Obryadovi pisni Kolyadki Vid Kalushi zibrav D Vagilevich Oji u sadonku pavonki hodyat s 36 37 A z gori z dolu viter povivav s 37 38 Ta vzhe zh do tebe v rik big prihodit s 38 39 Oj v gori v gori v shovkovij travi s 39 40 Oj rano rano kuronkn pili s 40 Oj iz za gori za zelenoyi s 41 Bula v batenka nova svitlonka s 41 42 Gagilki Vid Zolocheva Vorotare vorotare s 42 43 Oj Danchiku Bilodanchiku s 43 Oj nihto tam ne buvav de se yavir rozvivav s 43 44 Ladkanya Vid Peremishlya Koli brat knyagini kosu rozplitaye Treba kosu rozplitati s 45 46 Pri vinkopletinah Ye u luzi kalina s 46 47 Sirotinskaya Vijdi Malanojko molodejkaya s 47 48 Vid Striya Prosila Gorpinonka svoego batenka s 48 49 Sirotinskaya Knyagini matnnochka vpered boga stoyit s 49 Siyala knyaginonka dolyu s 50 Voda duzhenki zabrala s 50 Prosila knyaginonka svoego bratechka s 51 Movila govorila yaraya pshenicya s 51 52 Vid Berezhan Koli na posag sadyat Zletili dva angeli z neba s 52 53 Pri vinkopletinah Nadletilo tyutyetko ce ce ce s 53 Mishanska koli yidut do molodoyi v nedilyu yidmo poyidmo polom bolonom s 53 54 Pri vinkopletinah Vinku mij vinku s 54 Vid Kolomiyi Z kincya vesillya Lezhyeli bervi bervinkovi s 54 55 Koli derevce ubirayut Kolesom kolesom vgoru sonce jde s 55 Koli otec knyagini vinec naryazhae Ne paporot pade otec vinok klade s 55 56 Koli vesillya vidijde do knyazya svahi spivayut Vstayu ya skoro svit s 56 Koli peremitku naryazhayut Letila bila pava s 56 57 Vid Zolocheva Karavaeva Oj rayu zh mij rayu s 57 V chetver pri vinkopletinah Popid sadochok popid vishnevij zelenij s 57 58 Na predani Popid gaj zelenenkij s 58 Skladannya Originalni tvori uporyadnikiv skladali drugu chastinu Skladannya kudi vvijshli lirichni poeziyi M Shashkevicha Zgadka Pogonya Rozpuka Vesnivka Tuga za miloyu Sumrak vechernij jogo zh opovidna kazka Olena dvi poemi Madej ta Zhulin i Kalina I Vagilevicha i nasliduvannya narodnoyi pisni Dva vinochki Ya Golovackogo Perevodi Tretij rozdil Perevodi podav serbski narodni pisni u perekladah M Shashkevicha i Ya Golovackogo ta urivok iz cheskogo Kraledvirskogo rukopisu Starina V istoriko literaturnomu rozdili Starina z peredmovoyu M Shashkevicha opublikovani istorichni ta folklorni tvori dilovij dokument ta bibliografichnu vidomist pro slov yanski j ukrayinski rukopisi sho zberigayutsya v Onufriyivskomu vasilianskomu monastiri Lvova Tut zhe kritichna recenziya M Shashkevicha na etnografichnu rozvidku J Lozinskogo Ruskoye vesilye Reakciya vladiAlmanah Rusalka Dnistrovaya vijshov zamist zbirki Zorya prigotovanoyi 1834 roku ale zaboronenoyi videnskoyu cenzuroyu na osnovi dumki cerkovnoyi vladi u Lvovi Zokrema cenzorom vidannya buv Yernej Kopitar yakij viznav sho vona garna vdatna odushevlyuyucha ale stoyala na poziciyah okremishnosti ukrayinskogo narodu sho superechilo interesam Avstriyi Ostrigavsya pustiti zbirku vidislav yiyi do Lvova shob inshi brali na sebe vidpovidalnist za naslidki yiyi vihodu u svit Vazhlivu rol negativnu v doli vidannya zigrav rektor Lvivskoyi duhovnoyi seminariyi profesor moralnogo bogoslov ya universitetu Venedikt Levickij yakij cherez ostannyu posadu buv cenzorom knig teatralnih vistav Galichini Vin nakazav konfiskuvati ves naklad yakij znajshli v skrini 1845 roku Visokim rozporyadzhennyam prezidiyi vid 22 serpnya 1845 bulo nakazano znishiti vsi primirniki za vinyatkom odnogo yakij mav potrapiti do universitetskoyi biblioteki Almanah i jogo vidavci zaznali peresliduvan miscevih cerkovnih ta svitskih vlastej Iz 1000 nadrukovanih primirnikiv Rusalki Dnistrovoyi 100 potrapili do Lvova deyaka kilkist stala privatnoyu vlasnistyu zokrema 200 Georgiya Petrovicha 800 konfiskuvala lvivska policiya bilshe 600 pishli do Vidnya na cenzuru Vpliv ta istoriya almanahuDevizom knigi stali slova Yana Kollara Ne todi koli ochi sumni a koli ruki dilni rozcvitaye nadiya Svoyim povorotom do narodnoyi movi j uvedenim yiyi uporyadnikami pravopisom Rusalka Dnistrovaya mala velikij vpliv na ukrayinske nacionalne vidrodzhennya i na rozvitok ukrayinskoyi literaturi v Galichini Za slovami I Franka zbirka bula svogo chasu yavishem naskriz revolyucijnim Rusalka Dnistrovaya bula peredrukovana 1910 go roku v Ternopoli j ofsetom u Kiyevi 1950 z vstupnoyu statteyu Oleksandra Bileckogo ta u Filadelfiyi 1961 U 2017 roci na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachavsya yuvilej 180 rokiv z chasu vihodu pershogo zahidnoukrayinskogo almanahu Rusalka Dnistrovaya pidgotovlenogo diyachami literaturnogo gurtka Ruska trijcya 1837 PravopisDokladnishe Pravopis Rusalki Dnistrovoyi Pravopis Rusalki Dnistrovoyi persha fonetichna sistema pravopisu dlya ukrayinskoyi movi na osnovi adaptovanogo alfavitu vzhita Ruskoyu trijceyu v almanasi Rusalka Dnѣstrovaya Vzhivannya fonetichnogo principu orfografiyi motivuvalosya v peredmovi Markiya Shashkevicha tim sho znati nam konche yake teperѣshnomu yazikovi istinnoye lice za dlya togo derzhalismo sya pravila pishi yak chuyesh a chitaj yak vidish Orfografiya Rusalki Dnistrovoyi ne prishepilasya v Galichini ale stala osnovoyu dlya piznishih sistem ukrayinskogo fonetichnogo pisma i zreshtoyu suchasnoyi ukrayinskoyi abetki PerevidannyaRusalka dnistrovaya Vdruge vidana z nagodi stolitnih urodin Markiyana Shashkevicha Z portretom i podobiznoyu pisma poeta Ternopol nakladom ternopilskogo tovaristva Institut zhinochij im knyagini Yaroslavni 1910 4 XXX 96 s Yuvilejna b ka t 1 Z vstupnoyi statti Rusalku dnistrovuyu perepechatuyemo pislya 1 go vidannya ne zminyayuchi j pravopisi Propuskayemo lishe vidbitku gramoti pana starosti Lenka Zavdechovskogo a dodayemo tri avtografi Markiyana pochatok Olenya perepisanogo Shashkevichem v 1832 33 pp chastinu najgarnishogo Psalma Ruslanovogo z chasiv najbilshoyi tvorchosti poeta ta kinec lista z pidpisom Markiyana napisanogo za rik pered smertyu poeta Rusalka dnistrovaya Fotokopiya z vidannya 1937 p Vstup Stattya O I Bileckogo K Derzhlitvidav 1950 28 XX 133 II s U 2013 vijshov drukom pershij vipusk suchasnogo almanahu Rusalka Dnistrovaya yakij yak zaznachayetsya u peredmovi zapochatkovuye svoyeridnij litopis Naddnistryanskoyi Ukrayini i prijmaye do svoyih ruk estafetu vidannya Ruskoyi trijci Zadum novitnoyi Rusalki Dnistrovoyi nalezhit Vinnickij organizaciyi NSPU i pidtrimanij radoyu yevroregionu Dnister U vidanni sho poznacheno yak literaturno krayeznavchij zbirnik mistyatsya naukovi krayeznavchi kulturologichni praci ta hudozhni tvori blizko 60 avtoriv Vinnichchini ta Moldovi u tomu chisli z Pridnistrov yam Div takozhMuzej Rusalki Dnistrovoyi Almanahi Ukrainskij Almanah Lastivka Snip almanah Molodik Yuzhnyj russkij sbornik Snip chasopis Pravopis Rusalki Dnistrovoyi PrimitkiSteblij F I Rusalka Dnistrovaya almanah 1837 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 370 ISBN 978 966 00 1290 5 Vasil Veriga Narisi z istoriyi Ukrayini 1996 Ivan Bojko Ukrayinski literaturni almanahi i zbirniki XIX pochatku XX st Kiyiv Naukova dumka 1967 S 31 32 Kirchiv R Mecenat Rusalki Dnistrovoyi 27 veresnya 2015 u Wayback Machine Zhovten 1988 9 Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 3 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 26 veresnya 2013 Dzherela ta literaturaSteblij F I Rusalka Dnistrovaya almanah 1837 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 370 ISBN 978 966 00 1290 5 Veriga Vasil Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok XIX st Lviv Svit 1996 448 s ISBN 5 7773 0359 5 Literatura Istoriya ukrayinskoyi literaturi Literatura pershoyi polovini XIX stolittya pidruchnik P K Volinskij Yu S Kobileckij I I Pilguk P P Hropko Kiyiv Radyanska shkola 1964 576 s Ukrayinski poeti romantiki 20 40 h rokiv XIX st Uporyadkuvannya B A Derkacha Kiyiv Vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Dnipro 1968 636 s R Gorak Zadlya praznika U sutinkah K Radyanskij pismennik 1989 374 s ISBN 5 333 00206 1PosilannyaU Vikidzherelah ye Rusalka Dnistrovaya Rusalka Dnѣstrovaya Ruthenische Volkslieder U Budimѣ Pismom Korol Vseuchilisha Peshtanskogo 1837 Rusalka Dnistrovaya Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 593 Rusalka Dnistrovaya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 358 Rusalka Dnistrovaya Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Rusalka Dnistrovaya NAN Ukrayini Institut ukrayinoznavstva im Ivana Krip yakevicha Lviv Nacionalnij universitet im Ivana Franka Naukova biblioteka Shashkevichivska komisiya L b v 2007 ISBN 978 966 02 4585 3 Kn 1 Reprintne vidtvorennya z vidannya Rusalka Dnѣstrovaya Ruthenische Volkslieder U Budim Pismom Korol Vseuchilisha Peshtanskogo 1837 L b v 2007 136 s Rusalka Dnistrovaya literaturno krayeznavchij zbirnik uporyadnik M F Kamenyuk Vinnicya Vidavnictvo drukarnya Dilo 2013 ISBN 978 617 662 049 5 400 s il