Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші часописи з такою назвою Сніп видання Сніп український часопис для інтелігенції щотижнева у

Сніп (часопис)

Сніп (часопис)
У Вікіпедії є статті про інші часописи з такою назвою: Сніп (видання).

«„Сніп“: український часопис для інтелігенції» — щотижнева українськомовна газета, виходила у Харкові в 1912—1913 роках з ініціативи та за редакцією Миколи Міхновського, коштом Михайла Біленького. У самому виданні зазначено, що видавцем є Микола Міхновський, а Михайло Біленький є редактором.

Сніп
image
Перше число часопису «Сніп». 1 (14) січня 1912 року
Країна видання Російська імперія
Тематика політика, історія, література, економіка
Періодичність виходу щотижня
Мова українська
Адреса редакції Харків
Редактор Михайло Біленький
Видавець Микола Міхновський
Засновано 1912
Дата закриття 1913
Наклад ~1500 примірників
Ціна 5 — коп. — окреме число, 3 руб. — передплата на рік, 1 руб. 75 — пів року, 1 руб. — 3 місяці

З газетою співпрацювали Іван Франко, Леонід Пахаревський, Христина Алчевська, Микола Сумцов, Костянтин Бич-Лубенський та інші. Сама редакція знаходилась на вулиці Конторській, у будинку № 21. Наклад кожного номера складав близько 1500 екземплярів. З лютого всі охочі могли придбати «Сніп» не лише у Харкові, а й у Києві, Одесі, Катеринославі, Полтаві та Херсоні.

Часопис висвітлював українське політико-культурне життя в Російській імперії.

Дозвіл на друк часопису було отримано 8 грудня 1911 року, майже через рік після звернення до . Перший номер вийшов 1 січня 1912 року Наприкінці 1912 року було оголошено про закриття часопису через фінансові труднощі, останній номер вийшов 30 грудня 1912 року (12 січня 1913 року).

Тижневик об'єднав навколо себе українську опозицію в Харкові перед Першою світовою війною.

Всього вийшло 52 числа видання.

Історія

Заснування

Перший номер вийшов 1 січня 1912 року (14 січня 1912 року). Відсутність часопису українською мовою в слобідській Україні стала однією з причин до заснування часопису. За декларацією редакції Сніп мав висвітлювати громадсько-політичне та культурне життя українців з позиції їх національних інтересів, засуджуючи нав'язану російську культурну та духовну політику.

Тематика та автори

Часопис відрізнявся критичним ставленням до російської національної політики у відношенні до українців. Порушували питання представництва українців в російському та . Висвітлювали питання виборів до IV Думи, а також розкривали погляди європейських політиків на українське національне питання. Після результатів виборів до Думи редакція констатувала створення «української фракції».

За сприянням головного редактора Миколи Міхновського часопис зазначав матеріали про руйнацію української культури та духовної сфери в Російській імперії.

«досить вже того, що на цілу слобідську Україну нема ні одної часописі української, щоб неминуча потреба в такій часописі була очевидною»
— з редакційної статті «Снопа» від 1 січня 1912 року

У висвітленні подій сучасного життя розміщувались статті про квітневий панслов'янський з'їзд та заходи організаторів, які перешкоджали українськомовним виступам на ньому. Економічні складнощі українців на Далекому Сході та асиміляційні заходи Російської імперії у відношенні до українців. Містились також публікації-заклики про недопустимість українців в політико-військових інтригах.

Політологічні статті дописували Леонід Пахарський (під цим псевдонімом писав Костянтин Бич-Лубенський) цикл нарисів «Дагеротип». Статті Леоніда К. «Нация та асиміляція», П. Тимохвієнка «Російські прогресісти й українська справа», П. Кушніра «Національно-культурне будівництво й наші відносини до ліберальних москалів». У 22 числі «Снопа» редакція запропонувала дискусію та коментарі з приводу денаціоналізації та патріотизму в Україні. 37 числа опублікована відповідь на автора під псевдонімом д. С. Р-ка., у числі 51 підсумовуючи дискурс автор стверджує, що громадськість так і не надала відповіді чому українці перебувають в культурному занепаді.

Економіка висвітлювалась в контексті міграції та переселення українців. Публікувались критичні статті про доцільність переселення до Сибіру та Далекий Схід. Зокрема, О. Мицюк у статті «Переселення (З української точки погляду)» стверджував, що практика спільних поселень українців з іншими народностями не несе економічного та морального результату.

  • image
    Микола Міхновський
  • image
    Михайло Біленький

Редакція часопису також публікувала педагогічні матеріали Агатангела Кримського, Д. Ткаченка, Григорія Бабенка, Григорія Коваленка. В питані освіти редакція відстоювала принцип цілеспрямованого виховання, яке залежало також від свідомості вчителя. Застерігало від надмірного фольклорного наслідування в освіті.

Етнографічні матеріали представленні статтями під псевдонімами М. К. «Українська старовина й її охорона», Онук «Зімового довгого вечора: Моїй старенькій бабусі» або без підпису «В справі українських народних ігр та танців».

Літературознавчі огляди й розвідки публікували Іван Франко, Христя Алчевська, Степан Писменний, Архип Тесленко, І. Кутовий, Микола Плевако та інші. Дописувалась й мистецькознавча тематика: Леонід Пахарський, С. Дрімченко, Василь Ємець, Сергій Васильківський та інші.

Окремо публікувались ювілейні матеріали, зокрема серія публікацій про Миколу Лисенка. Часопис також розміщував галерею партерів видатних громадсько-культурних діячів України.

Серед літератури розміщувались поетичні твори Христини Алчевської, Мусія Кононенка, Івана Мечиславченка, Володимира Самійленка, Олекси Слісаренка, В. Тащі, Івана Франка, О. Черниш, Антона Шабленка та інших. Проза представлена Д. Дудикиним, Леонідом Пахарським, Олелько Островським, К. Цвинтарним. Розміщено також переклад Альфонса Доде «Джіакози».

Географія дописів читачів широка: Сибір, Петербург, Львів, Ізюм, Лебедин тощо.

Рубрика «З нашого життя» подавала новини, некрологи, передруки з інших видань які стосувались сучасного життя українців в різних частинах проживання Російської імперії та Австро-Угорщини.

Газета неодноразово зазнавала штрафів. Зокрема у розпорядчому засіданні Кримінального департаменту 24 жовтня 1912 року заслухала пропозицію прокурора щодо накладення арешту на № 41 газети «Сніп». Водночас судді не знайшли підстав для арешту на вказаний номер журналу, а також визначили необхідність зняття арешту номера. 12 грудня 1912 року харківський губернатор наклав штраф у 500 рублів на редактора видання із заміною на арешт на 60 днів у разі несплати. Штраф Михайло Біленький не заплатив та був оголошений у розшук поліцією. Але ні в Харкові, ні в Харківській губернії його не було.

Стягнення на редактора журналу «Сніп» Біленького мною накладено найвищою мірою тому, що журнал «Сніп» ведеться взагалі у протиурядовому напрямку та за так званою «Мазепинською» програмою з метою порушення ідей про автономію України

Олександр Погорілко,

Подавались також відгуки про українські друковані новинки. розміщувалась на першій та останніх сторінках (влітку, коли «Сніп» виходила здвоєними числами, оголошення вміщалися на 16 сторінці). Тижневик подавав анонси українських періодичних видань з Російської та Австро-Угорської імперій. Також друкував повідомлення про виступи українських акторів: трупи Трохима Колесниченка, трупи Володимира Суходольського. З іншої реклами розміщувались пропозиції магазинів, готелів, будівничо-технічних закладів, майстерень подавалися на першій чи останній, восьмій сторінці. Всі повідомлення друкувались українською мовою.

Закриття

«Не з власної волі припиняємо ми видання «Снопа»: обставини змушують нас... Бідність матеріяльна нашого громадянства важить в сій справі не меньше, як і його моральні хиби. «Сніп» умирає, смертельно ранений байдужостю нашого громадянства, а не дошкулюванням з боку ворогів»
— з редакційної статті «Снопа» від 30 грудня 1912 року

Редакція регулярно сплачувала за свої політичні погляди в статтях, які не відповідали політиці Російській імперії. В останньому числі редакція наголошувала, що закриття «Снопу» обумовлено економічною скрутою видання.

Відгуки сучасників

Впродовж кількох наступних років у західноукраїнських періодичних виданнях можна було зустріти схвальні відгуки та посилання на харківський часопис. Євген Чикаленко вважав, що якби газета Миколи Міхновського мала консервативний характер, «то й адміністрація не дивилась би на неї скоса, та й публіка не боялась би її передплачувати».

Значення

Вихід «Снопа» засвідчив процес політизації та радикалізації українського культурно-національного руху на Слобожанщині перед Першою світовою війною. Тижневик об'єднав навколо себе українську опозицію в Харкові. «Сніп» залишив помітний слід в українській періодиці, про це свідчить, зокрема, той факт, що наприкінці 1990-х років XX століття на Слобожанщині було відроджено видання часопису під такою ж назвою.

Див. також

Примітки

  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — С. 2924. — .
  2. Георгієвська, 2021, с. 145.
  3. Бондарев, 2017.
  4. Турченко, 2006, с. 187-190.
  5. Українська преса XIX–XX ст. в Україні і в світі, 2014, с. 215.
  6. Українська преса XIX–XX ст. в Україні і в світі, 2014, с. 216.
  7. Українська преса XIX–XX ст. в Україні і в світі, 2014, с. 217.
  8. Георгієвська, 2021, с. 144.
  9. Пальченкова, 2000, с. 75.

Джерела

Енциклопедії
Монографії
  • Турченко Ф. Микола Міхновський: Життя і Слово. — Київ : Генеза, 2006. — 320 с. — .
Статті
  • Бондарев А. О харьковской газете «Сніп» и не только // Накипіло. — Харків, 2017. (рос.)
  • Георгієвська В. В. Реклама в українській пресі Наддніпрянщини початку XX століття // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. — Київ : ТНУ імені В. І. Вернадського, 2021. — Т. 32 (71), № 6. — С. 142-148. — DOI:https://doi.org/10.32838/2710-4656/2021.6-3/25.
  • Михайлин І. Л. Історія газети «Сніп» (1912) // Пресознавчі студії: історія, теорія, методологія. Збірник праць кафедри української преси і Дослідницького центру історії західноукраїнської преси. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2007. — Вип. 8. — С. 54-66.
  • Пальченкова В. М. Микола Міхновський і харківський тижневик «Сніп» // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. — Запоріжжя : ЗДУ, 2000. — Вип. IX. — С. 70-76.

Посилання

  • «Сніп» (1912 рік). eScriptorium
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi chasopisi z takoyu nazvoyu Snip vidannya Snip ukrayinskij chasopis dlya inteligenciyi shotizhneva ukrayinskomovna gazeta vihodila u Harkovi v 1912 1913 rokah z iniciativi ta za redakciyeyu Mikoli Mihnovskogo koshtom Mihajla Bilenkogo U samomu vidanni zaznacheno sho vidavcem ye Mikola Mihnovskij a Mihajlo Bilenkij ye redaktorom Snip Pershe chislo chasopisu Snip 1 14 sichnya 1912 rokuKrayina vidannya Rosijska imperiyaTematika politika istoriya literatura ekonomikaPeriodichnist vihodu shotizhnyaMova ukrayinskaAdresa redakciyi HarkivRedaktor Mihajlo BilenkijVidavec Mikola MihnovskijZasnovano 1912Data zakrittya 1913Naklad 1500 primirnikivCina 5 kop okreme chislo 3 rub peredplata na rik 1 rub 75 piv roku 1 rub 3 misyaci Z gazetoyu spivpracyuvali Ivan Franko Leonid Paharevskij Hristina Alchevska Mikola Sumcov Kostyantin Bich Lubenskij ta inshi Sama redakciya znahodilas na vulici Kontorskij u budinku 21 Naklad kozhnogo nomera skladav blizko 1500 ekzemplyariv Z lyutogo vsi ohochi mogli pridbati Snip ne lishe u Harkovi a j u Kiyevi Odesi Katerinoslavi Poltavi ta Hersoni Chasopis visvitlyuvav ukrayinske politiko kulturne zhittya v Rosijskij imperiyi Dozvil na druk chasopisu bulo otrimano 8 grudnya 1911 roku majzhe cherez rik pislya zvernennya do Pershij nomer vijshov 1 sichnya 1912 roku Naprikinci 1912 roku bulo ogolosheno pro zakrittya chasopisu cherez finansovi trudnoshi ostannij nomer vijshov 30 grudnya 1912 roku 12 sichnya 1913 roku Tizhnevik ob yednav navkolo sebe ukrayinsku opoziciyu v Harkovi pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu Vsogo vijshlo 52 chisla vidannya IstoriyaZasnuvannya Pershij nomer vijshov 1 sichnya 1912 roku 14 sichnya 1912 roku Vidsutnist chasopisu ukrayinskoyu movoyu v slobidskij Ukrayini stala odniyeyu z prichin do zasnuvannya chasopisu Za deklaraciyeyu redakciyi Snip mav visvitlyuvati gromadsko politichne ta kulturne zhittya ukrayinciv z poziciyi yih nacionalnih interesiv zasudzhuyuchi nav yazanu rosijsku kulturnu ta duhovnu politiku Tematika ta avtori Chasopis vidriznyavsya kritichnim stavlennyam do rosijskoyi nacionalnoyi politiki u vidnoshenni do ukrayinciv Porushuvali pitannya predstavnictva ukrayinciv v rosijskomu ta Visvitlyuvali pitannya viboriv do IV Dumi a takozh rozkrivali poglyadi yevropejskih politikiv na ukrayinske nacionalne pitannya Pislya rezultativ viboriv do Dumi redakciya konstatuvala stvorennya ukrayinskoyi frakciyi Za spriyannyam golovnogo redaktora Mikoli Mihnovskogo chasopis zaznachav materiali pro rujnaciyu ukrayinskoyi kulturi ta duhovnoyi sferi v Rosijskij imperiyi dosit vzhe togo sho na cilu slobidsku Ukrayinu nema ni odnoyi chasopisi ukrayinskoyi shob neminucha potreba v takij chasopisi bula ochevidnoyu z redakcijnoyi statti Snopa vid 1 sichnya 1912 roku U visvitlenni podij suchasnogo zhittya rozmishuvalis statti pro kvitnevij panslov yanskij z yizd ta zahodi organizatoriv yaki pereshkodzhali ukrayinskomovnim vistupam na nomu Ekonomichni skladnoshi ukrayinciv na Dalekomu Shodi ta asimilyacijni zahodi Rosijskoyi imperiyi u vidnoshenni do ukrayinciv Mistilis takozh publikaciyi zakliki pro nedopustimist ukrayinciv v politiko vijskovih intrigah Politologichni statti dopisuvali Leonid Paharskij pid cim psevdonimom pisav Kostyantin Bich Lubenskij cikl narisiv Dagerotip Statti Leonida K Naciya ta asimilyaciya P Timohviyenka Rosijski progresisti j ukrayinska sprava P Kushnira Nacionalno kulturne budivnictvo j nashi vidnosini do liberalnih moskaliv U 22 chisli Snopa redakciya zaproponuvala diskusiyu ta komentari z privodu denacionalizaciyi ta patriotizmu v Ukrayini 37 chisla opublikovana vidpovid na avtora pid psevdonimom d S R ka u chisli 51 pidsumovuyuchi diskurs avtor stverdzhuye sho gromadskist tak i ne nadala vidpovidi chomu ukrayinci perebuvayut v kulturnomu zanepadi Ekonomika visvitlyuvalas v konteksti migraciyi ta pereselennya ukrayinciv Publikuvalis kritichni statti pro docilnist pereselennya do Sibiru ta Dalekij Shid Zokrema O Micyuk u statti Pereselennya Z ukrayinskoyi tochki poglyadu stverdzhuvav sho praktika spilnih poselen ukrayinciv z inshimi narodnostyami ne nese ekonomichnogo ta moralnogo rezultatu Mikola Mihnovskij Mihajlo Bilenkij Redakciya chasopisu takozh publikuvala pedagogichni materiali Agatangela Krimskogo D Tkachenka Grigoriya Babenka Grigoriya Kovalenka V pitani osviti redakciya vidstoyuvala princip cilespryamovanogo vihovannya yake zalezhalo takozh vid svidomosti vchitelya Zasterigalo vid nadmirnogo folklornogo nasliduvannya v osviti Etnografichni materiali predstavlenni stattyami pid psevdonimami M K Ukrayinska starovina j yiyi ohorona Onuk Zimovogo dovgogo vechora Moyij starenkij babusi abo bez pidpisu V spravi ukrayinskih narodnih igr ta tanciv Literaturoznavchi oglyadi j rozvidki publikuvali Ivan Franko Hristya Alchevska Stepan Pismennij Arhip Teslenko I Kutovij Mikola Plevako ta inshi Dopisuvalas j misteckoznavcha tematika Leonid Paharskij S Drimchenko Vasil Yemec Sergij Vasilkivskij ta inshi Okremo publikuvalis yuvilejni materiali zokrema seriya publikacij pro Mikolu Lisenka Chasopis takozh rozmishuvav galereyu parteriv vidatnih gromadsko kulturnih diyachiv Ukrayini Sered literaturi rozmishuvalis poetichni tvori Hristini Alchevskoyi Musiya Kononenka Ivana Mechislavchenka Volodimira Samijlenka Oleksi Slisarenka V Tashi Ivana Franka O Chernish Antona Shablenka ta inshih Proza predstavlena D Dudikinim Leonidom Paharskim Olelko Ostrovskim K Cvintarnim Rozmisheno takozh pereklad Alfonsa Dode Dzhiakozi Geografiya dopisiv chitachiv shiroka Sibir Peterburg Lviv Izyum Lebedin tosho Rubrika Z nashogo zhittya podavala novini nekrologi peredruki z inshih vidan yaki stosuvalis suchasnogo zhittya ukrayinciv v riznih chastinah prozhivannya Rosijskoyi imperiyi ta Avstro Ugorshini Gazeta neodnorazovo zaznavala shtrafiv Zokrema u rozporyadchomu zasidanni Kriminalnogo departamentu 24 zhovtnya 1912 roku zasluhala propoziciyu prokurora shodo nakladennya areshtu na 41 gazeti Snip Vodnochas suddi ne znajshli pidstav dlya areshtu na vkazanij nomer zhurnalu a takozh viznachili neobhidnist znyattya areshtu nomera 12 grudnya 1912 roku harkivskij gubernator naklav shtraf u 500 rubliv na redaktora vidannya iz zaminoyu na aresht na 60 dniv u razi nesplati Shtraf Mihajlo Bilenkij ne zaplativ ta buv ogoloshenij u rozshuk policiyeyu Ale ni v Harkovi ni v Harkivskij guberniyi jogo ne bulo Styagnennya na redaktora zhurnalu Snip Bilenkogo mnoyu nakladeno najvishoyu miroyu tomu sho zhurnal Snip vedetsya vzagali u protiuryadovomu napryamku ta za tak zvanoyu Mazepinskoyu programoyu z metoyu porushennya idej pro avtonomiyu Ukrayini Oleksandr Pogorilko Podavalis takozh vidguki pro ukrayinski drukovani novinki rozmishuvalas na pershij ta ostannih storinkah vlitku koli Snip vihodila zdvoyenimi chislami ogoloshennya vmishalisya na 16 storinci Tizhnevik podavav anonsi ukrayinskih periodichnih vidan z Rosijskoyi ta Avstro Ugorskoyi imperij Takozh drukuvav povidomlennya pro vistupi ukrayinskih aktoriv trupi Trohima Kolesnichenka trupi Volodimira Suhodolskogo Z inshoyi reklami rozmishuvalis propoziciyi magaziniv goteliv budivnicho tehnichnih zakladiv majsteren podavalisya na pershij chi ostannij vosmij storinci Vsi povidomlennya drukuvalis ukrayinskoyu movoyu Zakrittya Ne z vlasnoyi voli pripinyayemo mi vidannya Snopa obstavini zmushuyut nas Bidnist materiyalna nashogo gromadyanstva vazhit v sij spravi ne menshe yak i jogo moralni hibi Snip umiraye smertelno ranenij bajduzhostyu nashogo gromadyanstva a ne doshkulyuvannyam z boku vorogiv z redakcijnoyi statti Snopa vid 30 grudnya 1912 roku Redakciya regulyarno splachuvala za svoyi politichni poglyadi v stattyah yaki ne vidpovidali politici Rosijskij imperiyi V ostannomu chisli redakciya nagoloshuvala sho zakrittya Snopu obumovleno ekonomichnoyu skrutoyu vidannya Vidguki suchasnikiv Vprodovzh kilkoh nastupnih rokiv u zahidnoukrayinskih periodichnih vidannyah mozhna bulo zustriti shvalni vidguki ta posilannya na harkivskij chasopis Yevgen Chikalenko vvazhav sho yakbi gazeta Mikoli Mihnovskogo mala konservativnij harakter to j administraciya ne divilas bi na neyi skosa ta j publika ne boyalas bi yiyi peredplachuvati ZnachennyaVihid Snopa zasvidchiv proces politizaciyi ta radikalizaciyi ukrayinskogo kulturno nacionalnogo ruhu na Slobozhanshini pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu Tizhnevik ob yednav navkolo sebe ukrayinsku opoziciyu v Harkovi Snip zalishiv pomitnij slid v ukrayinskij periodici pro ce svidchit zokrema toj fakt sho naprikinci 1990 h rokiv XX stolittya na Slobozhanshini bulo vidrodzheno vidannya chasopisu pid takoyu zh nazvoyu Div takozhUkrainskij Almanah Snip almanah Yuzhnyj russkij sbornikPrimitkiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1976 Kn 2 t 8 Simvolizm Tehnichni roslini S 2924 ISBN 5 7707 4049 3 Georgiyevska 2021 s 145 Bondarev 2017 Turchenko 2006 s 187 190 Ukrayinska presa XIX XX st v Ukrayini i v sviti 2014 s 215 Ukrayinska presa XIX XX st v Ukrayini i v sviti 2014 s 216 Ukrayinska presa XIX XX st v Ukrayini i v sviti 2014 s 217 Georgiyevska 2021 s 144 Palchenkova 2000 s 75 DzherelaEnciklopediyiKomaricya M Snip istoriko bibliografichne doslidzhennya u 4 t uklad M M Romanyuk kerivnik proyektu L V Snicarchuk M V Galushko ta in Lvivska nacionalna naukova biblioteka Ukrayini imeni V Stefanika Lviv Oriyana Nova 2014 T 4 1911 1916 rr S 213 217 568 s il ISBN 978 966 02 7453 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1976 Kn 2 t 8 Simvolizm Tehnichni roslini S 2924 ISBN 5 7707 4049 3 MonografiyiTurchenko F Mikola Mihnovskij Zhittya i Slovo Kiyiv Geneza 2006 320 s ISBN 966 504 473 7 StattiBondarev A O harkovskoj gazete Snip i ne tolko Nakipilo Harkiv 2017 ros Georgiyevska V V Reklama v ukrayinskij presi Naddnipryanshini pochatku XX stolittya Vcheni zapiski TNU imeni V I Vernadskogo Seriya Filologiya Zhurnalistika Kiyiv TNU imeni V I Vernadskogo 2021 T 32 71 6 S 142 148 DOI https doi org 10 32838 2710 4656 2021 6 3 25 Mihajlin I L Istoriya gazeti Snip 1912 Presoznavchi studiyi istoriya teoriya metodologiya Zbirnik prac kafedri ukrayinskoyi presi i Doslidnickogo centru istoriyi zahidnoukrayinskoyi presi Lviv LNU imeni Ivana Franka 2007 Vip 8 S 54 66 Palchenkova V M Mikola Mihnovskij i harkivskij tizhnevik Snip Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo derzhavnogo universitetu Zaporizhzhya ZDU 2000 Vip IX S 70 76 Posilannya Snip 1912 rik eScriptoriumCya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ