Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гриць Коваленко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Григорій Олексійович Коваленко | ||||
 Григорій Коваленко | ||||
| Псевдонім | Грицько Коваленко, Гр. Ков., Г. К., Гр. Вільний, К. Вільний, К. В., Гр. Липняцький | |||
| Народився | 24 січня 1868 с. Липняки Переяславського повіту Полтавської губернії (тепер у складі селища Баришівка Київської області) | |||
| Помер | 28 жовтня 1937 (69 років) м. Полтава | |||
| Поховання | Полтава | |||
| Громадянство | Російська імперія, УНР, СССР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, історик, етнограф, художник, громадський діяч | |||
| Мова творів | українська | |||
| Magnum opus | «Українська історія. Оповідання з історії України» | |||
| | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Григорій Олексійович Коваленко (Григорій Коваленко, Грицько Коваленко; друкувався під псевдонімами Грицько Коваленко, Гр. Ков., Г. К., Гр. Вільний, К. Вільний, К. В., Гр. Липняцький; *24 січня 1868, с. Липняки (тепер у межах Баришівки) Переяславський повіт — 28 жовтня 1937, Полтава) — український письменник, журналіст, історик, етнограф, художник, громадський діяч, убитий у тюрмі НКВД СССР 1937.
Автор одного з перших (1906) підручників історії України — «Оповідання з Української історії» (7 видань), у якому українська історія розглядалася в контексті всесвітньої.
Життєпис
Григорій Олексійович Коваленко народився 24 січня 1868 року в селі Липняки Переяславського повіту Полтавської губернії (тепер у складі селища Баришівка Київської області).
Як згадував сам письменник, це був «глухий закуток, далекий від залізниць». Тут, у сім'ї заможного козака минуло дитинство майбутнього автора «Української історії». У родині збереглися старі козацькі традиції, певна освіченість, любов до живопису та вміння малювати. Ось як писав Григорій Олексійович у короткій автобіографії (написаній у грудні 1921 року) про свою освіту:
 | До восьми років я навчався дома, а коли вже добре вмів читати й писати, мене віддали в народну школу, курс якої я закінчив в одинадцять років. До чотирнадцяти років навчався самотужки, багато читав, допомагав у домашній роботі |  |
По закінченню в 1886 році Полтавської фельдшерської школи Григорій Олексійович повернувся на Переяславщину, і чотири роки працював земським фельдшером та вчителював в селі Дем'янець, збирав етнографічні матеріали.
1890 Григорій Коваленко виїхав з України до Москви, де протягом п'яти років служив у клініці Московського університету (з метою підвищення своєї кваліфікації). Тут і розпочав Григорій Олексійович свою літературну діяльність. Для народних видань він написав книжечку «О лечении ран», яка кілька разів перевидавалася російською, українською та болгарською мовами. У 1891 році Гр. Коваленко помістив в «Этнографическом обозрении», що виходило в Москві, свою першу наукову працю «О народной медицине в Переяславском уезде». У тому ж році він почав співпрацювати зі львівським журналом «Зоря».
Повернення до України
1896 молодому літератору-початківцю допоміг улаштуватися секретарем у Чернігівській земській управі Борис Грінченко. Гриць Коваленко активно включився у громадське та культурне життя міста, де в цей час працювали Леонід Глібов, Микола Вороний, а згодом і Михайло Коцюбинський. У Чернігові проявилась багатогранність його дарувань. Він виступає як критик, пише вірші, драматургічну поему з життя еллінів «Зоя». Коли в Чернігові розпочало роботу видавництво Бориса Грінченка, яке за дуже короткий час випустило для народного читання 23 книжки з різних галузей науки та культури, Гриць Коваленко став його активним співробітником.
1905 Григорій Олексійович переїхав до Полтави. Тут службовцем у міській думі він працює аж до 1917 року, не припиняючи громадської та літературної роботи. Разом з Панасом Мирним видавав тижневик «Рідний край» (1905—06), брав участь у виданні та редагуванні медично-природничого журналу «Життя і знання» (у 1913—14 роки «Вісник життя і знання»), співпрацював у губернській ученій архівній комісії, виступав з лекціями, брав участь у проведенні літературних вечорів. У цей час Г. Коваленко займався також етнографічними дослідженнями. В «Этнографическом обозрении» вийшли його праці «О народной медицине в Переяславском уезде Полтавской губернии» (1891), «К народной медицине малороссов» (1891), «Деякі риси українського стилю в зв'язку з питанням про походження української хати» (1906). Як редактора журналу «Рідний край» його судили в 1907 році за друкування заборонених цензурою творів.
У цей же час письменник робить перші спроби популяризувати історію українського народу. Книга Г. Коваленка «Українська історія. Оповідання з історії України» вперше вийшла друком 1906 року і призначалась переважно слухачам недільних шкіл.
На початку Першої світової війни (1914) Гриць Коваленко був заарештований, і хоча його невдовзі відпустили, але стрес і нервування викликали бажання переїхати до Києва. Та це не вдалося, і він працював, за його висловлюванням, «взявши на себе всякі обов'язки: допомога сім'ям вояків, комітет союзу городів та допомога біженцям».
1917 Григорій Коваленко обраний на посаду інспектора позашкільної освіти Полтавської губернії в УНР. У 1917—21 роках читав лекції з історії та гігієни на різних курсах для дорослих.
З початком постійної російської окупації Григорій Коваленко займався редакторською та літературно-мистецькою діяльністю, дослідженням життя та діяльності Гр. Сковороди, Панаса Мирного, Єв. Гребінки, Ів. Котляревського.
1926 в російській зоні окупації України широко відзначено 40-річний ювілей громадської та творчої діяльності письменника. Зі статтями про Гр. Коваленка виступили журнали «Знання», «Всесвіт», «Плутанин» та ін. Напередодні арешту та вбиства у тюрмі НКВД СССР Коваленко ще писав оповідання, виступав з лекціями, дуже багато малював.
1937 похилий віком Коваленко звинувачений у націоналізмі, викрадений із помешкання і 28 жовтня убитий працівниками НКВД у Полтавській міській в'язниці.
Творчість
Творчість Григорія Олексійовича Коваленка мало досліджені і широкому загалу невідомі. Єдиним дослідником літературної спадщини письменника за радянських часів був Петро Ротач.
Головна книга Григорія Коваленка — «Українська історія. Оповідання з історії України» відома у 2 редакціях — першій (1906) і переробленій та доповненій (1912).
До заслуг автора праці слід віднести простоту і логічність викладу книги, при її науковості; уперше введення в навчальну книгу з історії України вступу з коротким оглядом всесвітньої історії; окреслення проблемних питань національної історії. «Українська історія…» не просто легко читалась і запам'ятовувалась, вона впливала на почуття читачів, спонукаючи їх до подальшого поглибленого вивчення історії України.
У чернігівський період життя Гриць Коваленко тісно співпрацював з видавництвом Бориса Грінченка. Тут, зокрема, вийшли його праці «Від чого вмерла Мелася», «Чума на людях» та інші. У роботах Григорія Олексійовича на медичні теми виявилася ще одна грань таланту письменника: уміння просто, популярно розповісти читачеві про непрості медичні проблеми. Так, його книжечка «Чума східна або людська. Як боронитися від неї і як її розпізнати» вийшла на замовлення Полтавської губернської думи величезним 18-тисячним накладом. Автор спромігся на кількох сторінках дати всю необхідну пересічному читачеві інформацію про цю страшну інфекцію просто, доступно, але не примітивно.
З винятковою любов'ю ставився Г. Коваленко до українського Кобзаря. Через журнал «Зоря» він звернувся до всіх літераторів і літературознавців із пропозицією ознайомитися з архівом відділення в Петербурзі, де знаходилося багато ще не відомих рукописів, малюнків, листів Тараса Шевченка. Для Григорія Олексійовича Шевченко «новий великий пророк, призваний будити народ від сну, рабства і смерті». Гриць Коваленко не лише любив великого Кобзаря, а й добре знався на його творчості. Так, у журналі «Киевская старина» за 1897 рік М. Стороженко надрукував незакінчену поему «Слов'янам», офіційно заявивши, що вона написана Т. Шевченком. Григорій Олексійович спростував висновки вже відомого на той час письменника:
| | «Може, хтось писав цю поему під впливом Шевченка, тільки то був не сам Т. Шевченко». | |
Далі він дав ґрунтовний порівняльний аналіз манери написання та мови великого поета й автора «Слов'ян». 24 лютого 1911 року на засіданні Київського тимчасового комітету у справах друку розглядалася доповідь про книжку Григорія Коваленка, видану українською мовою під назвою «Про кріпацьку неволю, як вона настала і як зникла». У цій невеликій за обсягом праці (тираж 3 тисячі екземплярів) давалася характеристика становища українських селян від Київської Русі до кінця XIX століття. На думку автора, приєднання України до Росії призвело до значного погіршення становища селянства, повного їх закріпачення. Багато говорить Г. Коваленко у своїй праці також про освіту. На його думку:
| | «школи були чужі для народу як тому, що там була чужа мова й порядки, так і тому, що нові школи влаштовувались здебільшого не для народу, а для панів». | |
Книга «Про кріпацьку неволю, як вона настала і як зникла» так і не знайшла своїх читачів. Рішенням Комітету на неї був накладений арешт, а весь тираж знищений.
Тема історії України — одна з домінуючих у літературній творчості Грицька Коваленка:
- драма «Зрада» (1904);
- повісті «Тур і Сокіл», «Дажбожі діти» (1919);
- неопубліковані романи «Над Десною» (1936), «Юрко Соколенко» (1937).
Григорій Коваленко — автор біографічно-літературознавчих праць про Гр. Сковороду, Ів. Котляревського, Єв. Гребінку, С. Носа, Панаса Мирного. Гр. Коваленко був також відомим фольклористом та етнографом, йому належать оригінальні етнографічні розвідки, що реконструюють окремі риси української міфології, давніх вірувань, звичаїв, народної архітектури та побуту. Народністю, тонким знанням українських звичаїв пронизані численні оповідання письменника. Як дослідника та літературознавця Григорія Олексійовича цікавила доля багатьох маловідомих діячів культури. Тому він радо прийняв пропозицію «Киевской Старины» зібрати матеріал про українського етнографа та народного лікаря С. Носа.
Справою свого життя вважав Гр. Коваленко освіту народу. Турбувала його мала кількість виданої українською мовою та доступної за змістом літератури з основних галузей знань. Він писав у 1897 році:
| | «Видано наших книжок дуже мало, винні тут не лише цензурні перепони, але й ми самі... Зумів же видати Б. Грінченко більш як 20 книжок... Нам треба наукових книжок, нехай би добрі люди складали та перекладали їх, - се не дуже трудна річ. Часи поліпшають і хмари розійдуться тільки тоді, коли ми самі потроху, своїми силами розженемо ці хмари щоденною працею, ніколи не забуваючи своїх обов'язків до народної освіти». | |
Григорій Олексійович був також художником-самородком. Його малюнки з'являлися в багатьох журналах, виходили у вигляді поштових листівок. Першим його опублікованим малюнком було зображення могили Тараса Шевченка. Художник також створив портрети багатьох українських письменників (Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ'яненка, Є. Гребінки, П. Куліша та інших); у журналі «Зоря» постійно публікувалися його ілюстрації до поем Шевченка.
Виноски
- Юренко О. П. Коваленко Грицько [ 24 Вересня 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — . — С. 380
- Коваленко Г. Лист до редакції // Зоря, 1897, с. 439
Джерела, посилання та література
- // Пироженко Л. Коваленко Григорій Олексійович
- Юренко О. П. Коваленко Грицько [ 24 Вересня 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — . — С. 380
- Юренко О. П. Григорій (Грицько) Олексійович Коваленко. // в кн.: Зневажена Кліо. К., 2005
- його ж. Грицько Коваленко — перший редактор журналу «Рідний край». // в кн.: Потужна сила рідного слова. До 100-ліття виходу в світ перших українськомовних видань Східної України. — Полтава, 2005
- Коваленко Г. Від чого вмерла Мелася? : оповідання про обклад / написав Грицько Коваленко ; Благотвор. О-во изд. общеполез. и дешевых кн. — СПб. : Тип. Училища глухонемых, 1902. — 36 с. [ 22 Жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kovalenko Ukrcenter Primitki Gric KovalenkoGrigorij Oleksijovich KovalenkoGrigorij KovalenkoPsevdonim Gricko Kovalenko Gr Kov G K Gr Vilnij K Vilnij K V Gr LipnyackijNarodivsya 24 sichnya 1868 1868 01 24 s Lipnyaki Pereyaslavskogo povitu Poltavskoyi guberniyi teper u skladi selisha Barishivka Kiyivskoyi oblasti Pomer 28 zhovtnya 1937 1937 10 28 69 rokiv m PoltavaPohovannya PoltavaGromadyanstvo Rosijska imperiya UNR SSSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennik zhurnalist istorik etnograf hudozhnik gromadskij diyachMova tvoriv ukrayinskaMagnum opus Ukrayinska istoriya Opovidannya z istoriyi Ukrayini Roboti u Vikidzherelah Grigorij Oleksijovich Kovalenko Grigorij Kovalenko Gricko Kovalenko drukuvavsya pid psevdonimami Gricko Kovalenko Gr Kov G K Gr Vilnij K Vilnij K V Gr Lipnyackij 24 sichnya 1868 s Lipnyaki teper u mezhah Barishivki Pereyaslavskij povit 28 zhovtnya 1937 Poltava ukrayinskij pismennik zhurnalist istorik etnograf hudozhnik gromadskij diyach ubitij u tyurmi NKVD SSSR 1937 Avtor odnogo z pershih 1906 pidruchnikiv istoriyi Ukrayini Opovidannya z Ukrayinskoyi istoriyi 7 vidan u yakomu ukrayinska istoriya rozglyadalasya v konteksti vsesvitnoyi ZhittyepisGrigorij Oleksijovich Kovalenko narodivsya 24 sichnya 1868 roku v seli Lipnyaki Pereyaslavskogo povitu Poltavskoyi guberniyi teper u skladi selisha Barishivka Kiyivskoyi oblasti Yak zgaduvav sam pismennik ce buv gluhij zakutok dalekij vid zaliznic Tut u sim yi zamozhnogo kozaka minulo ditinstvo majbutnogo avtora Ukrayinskoyi istoriyi U rodini zbereglisya stari kozacki tradiciyi pevna osvichenist lyubov do zhivopisu ta vminnya malyuvati Os yak pisav Grigorij Oleksijovich u korotkij avtobiografiyi napisanij u grudni 1921 roku pro svoyu osvitu Do vosmi rokiv ya navchavsya doma a koli vzhe dobre vmiv chitati j pisati mene viddali v narodnu shkolu kurs yakoyi ya zakinchiv v odinadcyat rokiv Do chotirnadcyati rokiv navchavsya samotuzhki bagato chitav dopomagav u domashnij roboti Po zakinchennyu v 1886 roci Poltavskoyi feldsherskoyi shkoli Grigorij Oleksijovich povernuvsya na Pereyaslavshinu i chotiri roki pracyuvav zemskim feldsherom ta vchitelyuvav v seli Dem yanec zbirav etnografichni materiali 1890 Grigorij Kovalenko viyihav z Ukrayini do Moskvi de protyagom p yati rokiv sluzhiv u klinici Moskovskogo universitetu z metoyu pidvishennya svoyeyi kvalifikaciyi Tut i rozpochav Grigorij Oleksijovich svoyu literaturnu diyalnist Dlya narodnih vidan vin napisav knizhechku O lechenii ran yaka kilka raziv perevidavalasya rosijskoyu ukrayinskoyu ta bolgarskoyu movami U 1891 roci Gr Kovalenko pomistiv v Etnograficheskom obozrenii sho vihodilo v Moskvi svoyu pershu naukovu pracyu O narodnoj medicine v Pereyaslavskom uezde U tomu zh roci vin pochav spivpracyuvati zi lvivskim zhurnalom Zorya Povernennya do Ukrayini 1896 molodomu literatoru pochatkivcyu dopomig ulashtuvatisya sekretarem u Chernigivskij zemskij upravi Boris Grinchenko Gric Kovalenko aktivno vklyuchivsya u gromadske ta kulturne zhittya mista de v cej chas pracyuvali Leonid Glibov Mikola Voronij a zgodom i Mihajlo Kocyubinskij U Chernigovi proyavilas bagatogrannist jogo daruvan Vin vistupaye yak kritik pishe virshi dramaturgichnu poemu z zhittya elliniv Zoya Koli v Chernigovi rozpochalo robotu vidavnictvo Borisa Grinchenka yake za duzhe korotkij chas vipustilo dlya narodnogo chitannya 23 knizhki z riznih galuzej nauki ta kulturi Gric Kovalenko stav jogo aktivnim spivrobitnikom 1905 Grigorij Oleksijovich pereyihav do Poltavi Tut sluzhbovcem u miskij dumi vin pracyuye azh do 1917 roku ne pripinyayuchi gromadskoyi ta literaturnoyi roboti Razom z Panasom Mirnim vidavav tizhnevik Ridnij kraj 1905 06 brav uchast u vidanni ta redaguvanni medichno prirodnichogo zhurnalu Zhittya i znannya u 1913 14 roki Visnik zhittya i znannya spivpracyuvav u gubernskij uchenij arhivnij komisiyi vistupav z lekciyami brav uchast u provedenni literaturnih vechoriv U cej chas G Kovalenko zajmavsya takozh etnografichnimi doslidzhennyami V Etnograficheskom obozrenii vijshli jogo praci O narodnoj medicine v Pereyaslavskom uezde Poltavskoj gubernii 1891 K narodnoj medicine malorossov 1891 Deyaki risi ukrayinskogo stilyu v zv yazku z pitannyam pro pohodzhennya ukrayinskoyi hati 1906 Yak redaktora zhurnalu Ridnij kraj jogo sudili v 1907 roci za drukuvannya zaboronenih cenzuroyu tvoriv U cej zhe chas pismennik robit pershi sprobi populyarizuvati istoriyu ukrayinskogo narodu Kniga G Kovalenka Ukrayinska istoriya Opovidannya z istoriyi Ukrayini vpershe vijshla drukom 1906 roku i priznachalas perevazhno sluhacham nedilnih shkil Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 1914 Gric Kovalenko buv zaareshtovanij i hocha jogo nevdovzi vidpustili ale stres i nervuvannya viklikali bazhannya pereyihati do Kiyeva Ta ce ne vdalosya i vin pracyuvav za jogo vislovlyuvannyam vzyavshi na sebe vsyaki obov yazki dopomoga sim yam voyakiv komitet soyuzu gorodiv ta dopomoga bizhencyam 1917 Grigorij Kovalenko obranij na posadu inspektora pozashkilnoyi osviti Poltavskoyi guberniyi v UNR U 1917 21 rokah chitav lekciyi z istoriyi ta gigiyeni na riznih kursah dlya doroslih Z pochatkom postijnoyi rosijskoyi okupaciyi Grigorij Kovalenko zajmavsya redaktorskoyu ta literaturno misteckoyu diyalnistyu doslidzhennyam zhittya ta diyalnosti Gr Skovorodi Panasa Mirnogo Yev Grebinki Iv Kotlyarevskogo 1926 v rosijskij zoni okupaciyi Ukrayini shiroko vidznacheno 40 richnij yuvilej gromadskoyi ta tvorchoyi diyalnosti pismennika Zi stattyami pro Gr Kovalenka vistupili zhurnali Znannya Vsesvit Plutanin ta in Naperedodni areshtu ta vbistva u tyurmi NKVD SSSR Kovalenko she pisav opovidannya vistupav z lekciyami duzhe bagato malyuvav 1937 pohilij vikom Kovalenko zvinuvachenij u nacionalizmi vikradenij iz pomeshkannya i 28 zhovtnya ubitij pracivnikami NKVD u Poltavskij miskij v yaznici TvorchistTvorchist Grigoriya Oleksijovicha Kovalenka malo doslidzheni i shirokomu zagalu nevidomi Yedinim doslidnikom literaturnoyi spadshini pismennika za radyanskih chasiv buv Petro Rotach Golovna kniga Grigoriya Kovalenka Ukrayinska istoriya Opovidannya z istoriyi Ukrayini vidoma u 2 redakciyah pershij 1906 i pereroblenij ta dopovnenij 1912 Dokladnishe Ukrayinska istoriya Opovidannya z istoriyi Ukrayini Gric Kovalenko Do zaslug avtora praci slid vidnesti prostotu i logichnist vikladu knigi pri yiyi naukovosti upershe vvedennya v navchalnu knigu z istoriyi Ukrayini vstupu z korotkim oglyadom vsesvitnoyi istoriyi okreslennya problemnih pitan nacionalnoyi istoriyi Ukrayinska istoriya ne prosto legko chitalas i zapam yatovuvalas vona vplivala na pochuttya chitachiv sponukayuchi yih do podalshogo pogliblenogo vivchennya istoriyi Ukrayini U chernigivskij period zhittya Gric Kovalenko tisno spivpracyuvav z vidavnictvom Borisa Grinchenka Tut zokrema vijshli jogo praci Vid chogo vmerla Melasya Chuma na lyudyah ta inshi U robotah Grigoriya Oleksijovicha na medichni temi viyavilasya she odna gran talantu pismennika uminnya prosto populyarno rozpovisti chitachevi pro neprosti medichni problemi Tak jogo knizhechka Chuma shidna abo lyudska Yak boronitisya vid neyi i yak yiyi rozpiznati vijshla na zamovlennya Poltavskoyi gubernskoyi dumi velicheznim 18 tisyachnim nakladom Avtor spromigsya na kilkoh storinkah dati vsyu neobhidnu peresichnomu chitachevi informaciyu pro cyu strashnu infekciyu prosto dostupno ale ne primitivno Z vinyatkovoyu lyubov yu stavivsya G Kovalenko do ukrayinskogo Kobzarya Cherez zhurnal Zorya vin zvernuvsya do vsih literatoriv i literaturoznavciv iz propoziciyeyu oznajomitisya z arhivom viddilennya v Peterburzi de znahodilosya bagato she ne vidomih rukopisiv malyunkiv listiv Tarasa Shevchenka Dlya Grigoriya Oleksijovicha Shevchenko novij velikij prorok prizvanij buditi narod vid snu rabstva i smerti Gric Kovalenko ne lishe lyubiv velikogo Kobzarya a j dobre znavsya na jogo tvorchosti Tak u zhurnali Kievskaya starina za 1897 rik M Storozhenko nadrukuvav nezakinchenu poemu Slov yanam oficijno zayavivshi sho vona napisana T Shevchenkom Grigorij Oleksijovich sprostuvav visnovki vzhe vidomogo na toj chas pismennika Mozhe htos pisav cyu poemu pid vplivom Shevchenka tilki to buv ne sam T Shevchenko Dali vin dav gruntovnij porivnyalnij analiz maneri napisannya ta movi velikogo poeta j avtora Slov yan 24 lyutogo 1911 roku na zasidanni Kiyivskogo timchasovogo komitetu u spravah druku rozglyadalasya dopovid pro knizhku Grigoriya Kovalenka vidanu ukrayinskoyu movoyu pid nazvoyu Pro kripacku nevolyu yak vona nastala i yak znikla U cij nevelikij za obsyagom praci tirazh 3 tisyachi ekzemplyariv davalasya harakteristika stanovisha ukrayinskih selyan vid Kiyivskoyi Rusi do kincya XIX stolittya Na dumku avtora priyednannya Ukrayini do Rosiyi prizvelo do znachnogo pogirshennya stanovisha selyanstva povnogo yih zakripachennya Bagato govorit G Kovalenko u svoyij praci takozh pro osvitu Na jogo dumku shkoli buli chuzhi dlya narodu yak tomu sho tam bula chuzha mova j poryadki tak i tomu sho novi shkoli vlashtovuvalis zdebilshogo ne dlya narodu a dlya paniv Kniga Pro kripacku nevolyu yak vona nastala i yak znikla tak i ne znajshla svoyih chitachiv Rishennyam Komitetu na neyi buv nakladenij aresht a ves tirazh znishenij Tema istoriyi Ukrayini odna z dominuyuchih u literaturnij tvorchosti Gricka Kovalenka drama Zrada 1904 povisti Tur i Sokil Dazhbozhi diti 1919 neopublikovani romani Nad Desnoyu 1936 Yurko Sokolenko 1937 Grigorij Kovalenko avtor biografichno literaturoznavchih prac pro Gr Skovorodu Iv Kotlyarevskogo Yev Grebinku S Nosa Panasa Mirnogo Gr Kovalenko buv takozh vidomim folkloristom ta etnografom jomu nalezhat originalni etnografichni rozvidki sho rekonstruyuyut okremi risi ukrayinskoyi mifologiyi davnih viruvan zvichayiv narodnoyi arhitekturi ta pobutu Narodnistyu tonkim znannyam ukrayinskih zvichayiv pronizani chislenni opovidannya pismennika Yak doslidnika ta literaturoznavcya Grigoriya Oleksijovicha cikavila dolya bagatoh malovidomih diyachiv kulturi Tomu vin rado prijnyav propoziciyu Kievskoj Stariny zibrati material pro ukrayinskogo etnografa ta narodnogo likarya S Nosa Spravoyu svogo zhittya vvazhav Gr Kovalenko osvitu narodu Turbuvala jogo mala kilkist vidanoyi ukrayinskoyu movoyu ta dostupnoyi za zmistom literaturi z osnovnih galuzej znan Vin pisav u 1897 roci Vidano nashih knizhok duzhe malo vinni tut ne lishe cenzurni pereponi ale j mi sami Zumiv zhe vidati B Grinchenko bilsh yak 20 knizhok Nam treba naukovih knizhok nehaj bi dobri lyudi skladali ta perekladali yih se ne duzhe trudna rich Chasi polipshayut i hmari rozijdutsya tilki todi koli mi sami potrohu svoyimi silami rozzhenemo ci hmari shodennoyu praceyu nikoli ne zabuvayuchi svoyih obov yazkiv do narodnoyi osviti Grigorij Oleksijovich buv takozh hudozhnikom samorodkom Jogo malyunki z yavlyalisya v bagatoh zhurnalah vihodili u viglyadi poshtovih listivok Pershim jogo opublikovanim malyunkom bulo zobrazhennya mogili Tarasa Shevchenka Hudozhnik takozh stvoriv portreti bagatoh ukrayinskih pismennikiv T Shevchenka G Kvitki Osnov yanenka Ye Grebinki P Kulisha ta inshih u zhurnali Zorya postijno publikuvalisya jogo ilyustraciyi do poem Shevchenka VinoskiYurenko O P Kovalenko Gricko 24 Veresnya 2015 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 ISBN 978 966 00 0692 8 S 380 Kovalenko G List do redakciyi Zorya 1897 s 439Dzherela posilannya ta literatura Pirozhenko L Kovalenko Grigorij Oleksijovich Yurenko O P Kovalenko Gricko 24 Veresnya 2015 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 ISBN 978 966 00 0692 8 S 380 Yurenko O P Grigorij Gricko Oleksijovich Kovalenko v kn Znevazhena Klio K 2005 jogo zh Gricko Kovalenko pershij redaktor zhurnalu Ridnij kraj v kn Potuzhna sila ridnogo slova Do 100 littya vihodu v svit pershih ukrayinskomovnih vidan Shidnoyi Ukrayini Poltava 2005 Kovalenko G Vid chogo vmerla Melasya opovidannya pro obklad napisav Gricko Kovalenko Blagotvor O vo izd obshepolez i deshevyh kn SPb Tip Uchilisha gluhonemyh 1902 36 s 22 Zhovtnya 2020 u Wayback Machine