Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василь Костьович Ємець (15 (27) грудня 1890, с. Шарівка, тепер смт. Шарівка, Богодухівський район, Харківська область — 6 січня 1982, Лос-Анджелес, США) — український бандурист-віртуоз, бандурний майстер, історик, письменник, вояк Армії УНР.
| Василь Ємець | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 (27) грудня 1890 |
| Місце народження | Шарівка, Богодухівський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 4 січня 1982 (91 рік) |
| Місце смерті | Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
| Поховання | Вінніпег |
| Громадянство |  Російська імперія УНР США |
| Національність | українець |
| Професії | музикант, музикознавець, майстер бандур, композитор |
| Освіта | Московський університет |
| Відомі учні | Безщасний Никін Петрович |
| Інструменти | Бандура |
 Твори у Вікіджерелах Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Юність — Слобожанщина
Народився на Слобідській Україні в козацькій родині — Костя та Марії Курахович.
Музичні здібності, любов до української пісні передалися Василю від батька й матері. У їхній родинній оселі навіть стояв фонограф (з 1899 р.), на якому записували народні пісні. Хлопець виростав серед народних мелодій, особливо його захоплювала гра сліпих кобзарів. Навчаючись у старших класах гімназії, він на власноруч зароблені гроші купив собі бандуру в Київського майстра А. Паплинського.
В 1908 р. почав вивчати гру на бандурі у кобзаря Івана Кучугури-Кучеренка.
Перший його публічний виступ відбувся 6 грудня 1911 року в Охтирці (тепер Сумська область) в чоловічій гімназії. Цей виступ мав надзвичайний резонанс і ледь не завершився виключенням Василя з гімназії, бо він співав «Розриту могилу» Тараса Шевченка. Від виключення з гімназії врятувало те, що на вчительську раду, де розглядався цей «скандальний інцидент», він представив «Кобзаря» Т.Шевченка — з позначкою «Дозволено цензурою».
У 1911 році Василь Ємець вступає до Харківського університету на природничий відділ фізико-математичного факультету. У вільний від навчань час створює кобзарську групу і навчає гру на бандурі студентів, а також виступає у харківському кінотеатрі «Зєркало жізні» у перервах між фільмами. Цього року влітку він уперше почув кобзарський ансамбль сліпих кобзарів під керівництвом І. Кучеренка в Охтирці, що породило ідею створити такий ансамбль зрячих бандуристів.
Кубань і Москва
Влітку 1913 року на запрошення Миколи Богуславського прибув до Катеринодару, де організовував «Першу кубанську кобзарську школу». Ця подорож в 1913 р. та наступного літа заклали основу для майбутнього розквіту кобзарської музики на Кубані. Ансамблі та гуртки бандуристів були закладені в усіх українських планаках-станицях на Кубані. Понад 50 бандуристів Кубані мали можливість вивчати гру на бандурі у В. Ємця.
1914 року після участі в демонстрації проти заборони вшанування пам'яті Тараса Шевченка В. Ємець змушений був виїхати з України до Москви, де продовжив навчання в місцевому університеті. Там він бере активну участь у товаристві «Кобзар» та спілкується з українськими бандуристами, які гуртувалися в Москві. Восени 1914 року Ємець виступив на Всеслов'янському концерті в Москві. Російська преса відзначила високу майстерність його гри.
У 1916 році відбувся виступ Василя Ємця у Великому імператорському театрі. Після цього виступу найбільша на той час московська газета «Русскоє слово» вперше назвала Ємця віртуозом. До сьогоднішнього часу В. Ємець єдиний бандурист, який виступав як соліст-бандурист у цьому театрі.
Закінчивши Московський університет 1917 року, він повернувся в Україну (на Чернігівщину), де у 1917–1918 роках вчителював у м. Сосниці (тепер Чернігівська область).
Київ
У січні 1918 року в складі Бойового куреня військового міністерства УНР брав участь в обороні Києва від червоних військ Михайла Муравйова.
Березень-квітень 1918 року служив у полку ім. гетьмана Петра Дорошенка Першої козацької синьої дивізії УНР
У 1918 році за сприяння гетьмана Павла Скоропадського організував колектив з 8-ми бандуристів, який називався Кобзарський хор. Цей колектив став основою Київської капели бандуристів. 3 листопада 1918 року в Києві в театрі Берґоньє (тепер ) відбувся перший прилюдний концерт Кобзарського хору. Потім були виступи в Українському робітничому домі, Купецькому зібранні, «Молодому театрі» Леся Курбаса. В березні 1919 після концерту, присвяченого Т. Шевченкові на Шулявці, Кобзарський хор ліквідувався і В. Ємець та інші учасники Кобзарського Хору покинули столицю.
1919 року виступав з концертами на фронтах на Тернопільщині та в Галичині.
Еміграція у Європі
1920 року Ємець емігрує до Берліна, де ремонтує свою бандуру, студіює музику в Берлінській консерваторії та пише працю про кобзарів.
1922 — сольні концерти в Берліні та по Карпатській Україні. У видавництві «Українське слово» (Берлін) була видана його розвідка «Кобза та кобзарі» з бібліографічним додатком З.Кузелі (репринтне перевидання — видавництво «Музична Україна», 1993, Київ). Це найвідоміша, але не єдина його публікація — загалом їх понад 20 (деякі — іноземними мовами).
1923 року на запрошення Українського Громадського Комітету переїжджає в Чехословаччину. Виступає в таборах для інтернованих українців, пізніше — по різних містах Чехії. В Празі зорганізував школу гри на бандурі (1923) та на базі найкращих студентів — другу капелу бандуристів (1924 р.) та кілька студентських ансамблів гри на бандурі в околиці Праги та Подебрадах. У школі вивчали гру на бандурі майже 100 студенти. Під його ініціативою була також закладена майстерня для серійного виробництва бандури, яка перетворилася на філію фірми з виробництва музичних інструментів Інґушек, де були виготовлені понад 100 інструментів.
1926 — концерти в Ужгороді та по Закарпатті.
1927 — концерти в Бельгії та Франції.
1929 року Василь Ємець концертував по Франції та Закарпатті, Буковині, де виступав у Чернівцях.
1930–1932 — концертні гастролі північною Америкою, де записав платівку із записами «В степах України» та історичну пісню «Максим, козак Залізняк».
1934 року Василь Ємець переселився до Франції і на довгий час зупинився в Парижі, де брав участь у концертах французьких музичних товариств та по приватних домівках, які улаштовувала Федерацією французьких артистів.
Еміграція у Північній Америці
1937 року переїжджає в Канаду. Багато концертує по всіх великих містах США та Канади.
1937 року одружився. Грає, пише, організовує, вчить і робить бандури. Переїжджає в Міннеаполіс.
1940 року переїхав до Голлівуду, США.
Весною 1941 року стає американським громадянином.
1942 — Концертні гастролі по США.
1945 року зробив першу хроматичну концертну бандуру на 56 струн. Створює новий репертуар для неї та застосовує свою техніку до гри на хроматичному інструменті.
1946 — Перший публічний виступ з хроматичним інструментом. Заграв Місячну сонату Бетховена на концерті у Філадельфії.
1948 — Концерти на радіо та телебаченні в Голлівуді та в Торонто. Власними руками змайстрував другу так звану «подвійну бандуру» на 62 струни. Згодом визнані професіонали не вірили, що таку бандуру міг зробити аматор. Використовують звук бандури у кількох фільмах.
1952 року в Голлівуді записує другу довгограючу платівку на хроматичній подвійній бандурі, де були записані композиції «В горах України», «Передзвін», «Танцюючи сніжинки» та кілька класичних . Платівка не була комерційно видана за життя бандуриста.
У США з ним познайомився з о. Іринеєм Готра-Дорошенко, В. Ємець став його учителем з гри на бандурі.
На своїй бандурі виконував транскрипції творів Бетховена, Чайковського, Дворжака, і мріяв поставити її поруч арфи, скрипки, піаніно.
В старості працював над завершенням видання своїх спогадів про концертні подорожі Закарпаттям y 1929 р. та про громадське життя в Празі в середині 1920-их роках, а також приготовляв до видання свою платівку інструментальних творів.
Василя Ємця називали «кобзарем у фраку».
Праці та статті
- Ємець, В. — Відродження бандури // «Сніп», Х.:1912
- Ємець, В. — Шануймо народних співців // «Маяк», ч.8 К.:1913
- Ємець, В. — Кобза — Кілька слів про українського народного струмента та його походження // «Українське слово», ч.76, Берлін.:1921
- Ємець, В. — Кобзарі старих часів // «Українське слово», ч.102, 103, Берлін.:1921
- Jemetz, V — Kobza a kobzari — «Hudebni Vychova» N. 8, 9, 10, 1922 i 6-7, 1923, Praha
- Ємець, В. — Кобза і кобзарі — 1-ше видання, Берлін, 1923, (111с.) 2-ге видання, Н. Й., 1959, 3-тє видання, Київ, 1991.
- Jemetz, V — Kobza narodni hudebni nastroj Ukrajincu — «Prazsky Illustrowany Zpravodaj» N. 216, 1925
- Jemetz, V — Ukrajinsky Kobzar Ostap Veresaj — «Prazsky Illustrowany Zpravodaj» N. 216, 1925
- Jemetz, V — Kobza-Bandura, ukrajinsly narodny nastroj — «Narodna Politika» 22.1.1925 Praha.
- Ємець, В. — Перша кобзарська капела // «Наш світ», 15 лютого, 1925 Варшава.
- Ємець. В. — Кобзар Остап Вересай — «Календар Робітничого Союзу на 1926 р.»- Скрентон, 1925, (С.93-102)
- Ємець, В. — Українські думи // «Канадійський фармер», 26 Березня, 1925 Вінніпеґ, Канада.
- Ємець, В. — Українські народні співці // «Канадійський ранок», 11 і 18 травня, 1926 Вінніпеґ, Канада.
- Ємець, В. — Кобза-бандура — Український народний струмент. // «Дніпро», 15 травня, 1926 — Чикаго.
- Ємець. В. — Кобзар Остап Вересай — «Календар Робітничого Союзу на 1926 р.»- Скрентон, 1926, (С.93-102)
- Ємець, В. — Кобза-бандура — Руський народний музичний інструмент. // «Свобода», 30 вересня, 1926 — Ужгород.
- Ємець, В. — В справі поширення кобзарства // «Народна воля», 23 липня, 1927 — Скрентон, США
- Jemetz, V — Kobza-Bandoura. L'instrument national ukrainien — Liege — Universitaire 13.5.1927 Belgique.
- Ємець, В. — Відродження кобзи. // «Тризуб», 16 січня, 1927 — Париж
- Ємець, В. — На Закарпатті. // «Тризуб», 27 листопада, 1927
- Ємець, В. — Яка кобза є українським національним інструментом. // «Час», 1929 — Чернівці.
- Ємець, В. — 25 літ творчою праці — (Програмка концерту) — Торонто, 1936 (24с.)
- Ємець, В. — Ювілейна пам'ятка з нагоди двадцяти-п'ятилітньої праці Василя Ємця для української музичної мистецтва (1911—1936) — Вінніпеґ, Канада 1936 (24с.) (У бібліотеці Осередку у Вінніпезі)
- Ємець, В. — На добру славу України — г. «Український робітник», Канада 17.11.1950 (Про платівки УКБ та про Тютюнника)
- Ємець, Василь — У золоте 50 річчя на службі Україні — Голівуд, США, 1961 (341с.)
- Ємець. В. — Перша капела бандуристів у світі правди // «Батьківщина», Торонто, № 13-14, 17-31.7.1971, // № 15, (1257) 14.8.1971,
- Ємець, В. — Кобза-бандура — «Кобзарський листок» Рік 5, ч. 32, Лютий, 1977.
- Ємець В. Кобза та кобзарі: з бібліогр. дод. З. Кузелі і з 16 образками / Василь Ємець. — Берлін: Укр. слово, 1923. — 111 с. : іл. — (Бібліотека «Українського слова» ; ч. 34). [ 21 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Учні
М. Дремцов, О. Обабко, Кузьма Німченко, Антін Чорний, Михайло Теліга
Вшанування
У рідній Шарівці названо вулицю на його честь. 15 серпня 2020 року на фасаді Будинку культури у селі Шарівка було відкрито меморіальну дошку.
Галерея
Див. також
Примітки
- Б. М. Жеплинський. Готра-Дорошенко Іван [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ. — Т. 6. — С. 335.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2020. Процитовано 16 серпня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Горлиця Л. Василь Ємець — кобзар віртуоз, композитор // Вісті, № 34, 1970.
- Кіндзерявий-Пастухів С. Думки вголос // Кобзарський листок. Рік 5 ч. 39, Січень 1978, (Про записи з грою В. Ємця)
- Литвин М. Струни золотії // «Веселка», К.: 1994. — 117 с.
- Мішалов В. і М. Українські кобзарі-бандуристи. — Сідней, Австралія, 1986 — 106 с.
- Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті. — Серія Слобожанський світ. — Харків-Торонто, 2013 — 368 с.
- Самчук, У. Живі струни. — Детройт, США, 1976. — 468 с.
Посилання
- Ємець Василь Костянтинович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 55-56.
- Ємець Василь Костянтинович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.156-157
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yemec Vasil Kostovich Yemec 15 27 grudnya 1890 s Sharivka teper smt Sharivka Bogoduhivskij rajon Harkivska oblast 6 sichnya 1982 Los Andzheles SShA ukrayinskij bandurist virtuoz bandurnij majster istorik pismennik voyak Armiyi UNR Vasil YemecOsnovna informaciyaData narodzhennya 15 27 grudnya 1890 1890 12 27 Misce narodzhennya Sharivka Bogoduhivskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiyaData smerti 4 sichnya 1982 1982 01 04 91 rik Misce smerti Los Andzheles Kaliforniya SShAPohovannya VinnipegGromadyanstvo Rosijska imperiya UNR SShANacionalnist ukrayinecProfesiyi muzikant muzikoznavec majster bandur kompozitorOsvita Moskovskij universitetVidomi uchni Bezshasnij Nikin PetrovichInstrumenti BanduraTvori u Vikidzherelah Fajli u VikishovishiZhittyepisYunist Slobozhanshina Ansambl kobzariv na vistupiv v Ohtirci v 1911 r Narodivsya na Slobidskij Ukrayini v kozackij rodini Kostya ta Mariyi Kurahovich Muzichni zdibnosti lyubov do ukrayinskoyi pisni peredalisya Vasilyu vid batka j materi U yihnij rodinnij oseli navit stoyav fonograf z 1899 r na yakomu zapisuvali narodni pisni Hlopec virostav sered narodnih melodij osoblivo jogo zahoplyuvala gra slipih kobzariv Navchayuchis u starshih klasah gimnaziyi vin na vlasnoruch zarobleni groshi kupiv sobi banduru v Kiyivskogo majstra A Paplinskogo V 1908 r pochav vivchati gru na banduri u kobzarya Ivana Kuchuguri Kucherenka Pershij jogo publichnij vistup vidbuvsya 6 grudnya 1911 roku v Ohtirci teper Sumska oblast v cholovichij gimnaziyi Cej vistup mav nadzvichajnij rezonans i led ne zavershivsya viklyuchennyam Vasilya z gimnaziyi bo vin spivav Rozritu mogilu Tarasa Shevchenka Vid viklyuchennya z gimnaziyi vryatuvalo te sho na vchitelsku radu de rozglyadavsya cej skandalnij incident vin predstaviv Kobzarya T Shevchenka z poznachkoyu Dozvoleno cenzuroyu U 1911 roci Vasil Yemec vstupaye do Harkivskogo universitetu na prirodnichij viddil fiziko matematichnogo fakultetu U vilnij vid navchan chas stvoryuye kobzarsku grupu i navchaye gru na banduri studentiv a takozh vistupaye u harkivskomu kinoteatri Zyerkalo zhizni u perervah mizh filmami Cogo roku vlitku vin upershe pochuv kobzarskij ansambl slipih kobzariv pid kerivnictvom I Kucherenka v Ohtirci sho porodilo ideyu stvoriti takij ansambl zryachih banduristiv Kuban i Moskva Vlitku 1913 roku na zaproshennya Mikoli Boguslavskogo pribuv do Katerinodaru de organizovuvav Pershu kubansku kobzarsku shkolu Cya podorozh v 1913 r ta nastupnogo lita zaklali osnovu dlya majbutnogo rozkvitu kobzarskoyi muziki na Kubani Ansambli ta gurtki banduristiv buli zakladeni v usih ukrayinskih planakah stanicyah na Kubani Ponad 50 banduristiv Kubani mali mozhlivist vivchati gru na banduri u V Yemcya 1914 roku pislya uchasti v demonstraciyi proti zaboroni vshanuvannya pam yati Tarasa Shevchenka V Yemec zmushenij buv viyihati z Ukrayini do Moskvi de prodovzhiv navchannya v miscevomu universiteti Tam vin bere aktivnu uchast u tovaristvi Kobzar ta spilkuyetsya z ukrayinskimi banduristami yaki gurtuvalisya v Moskvi Voseni 1914 roku Yemec vistupiv na Vseslov yanskomu koncerti v Moskvi Rosijska presa vidznachila visoku majsternist jogo gri U 1916 roci vidbuvsya vistup Vasilya Yemcya u Velikomu imperatorskomu teatri Pislya cogo vistupu najbilsha na toj chas moskovska gazeta Russkoye slovo vpershe nazvala Yemcya virtuozom Do sogodnishnogo chasu V Yemec yedinij bandurist yakij vistupav yak solist bandurist u comu teatri Zakinchivshi Moskovskij universitet 1917 roku vin povernuvsya v Ukrayinu na Chernigivshinu de u 1917 1918 rokah vchitelyuvav u m Sosnici teper Chernigivska oblast Kiyiv U sichni 1918 roku v skladi Bojovogo kurenya vijskovogo ministerstva UNR brav uchast v oboroni Kiyeva vid chervonih vijsk Mihajla Muravjova Berezen kviten 1918 roku sluzhiv u polku im getmana Petra Doroshenka Pershoyi kozackoyi sinoyi diviziyi UNR U 1918 roci za spriyannya getmana Pavla Skoropadskogo organizuvav kolektiv z 8 mi banduristiv yakij nazivavsya Kobzarskij hor Cej kolektiv stav osnovoyu Kiyivskoyi kapeli banduristiv 3 listopada 1918 roku v Kiyevi v teatri Bergonye teper vidbuvsya pershij prilyudnij koncert Kobzarskogo horu Potim buli vistupi v Ukrayinskomu robitnichomu domi Kupeckomu zibranni Molodomu teatri Lesya Kurbasa V berezni 1919 pislya koncertu prisvyachenogo T Shevchenkovi na Shulyavci Kobzarskij hor likviduvavsya i V Yemec ta inshi uchasniki Kobzarskogo Horu pokinuli stolicyu 1919 roku vistupav z koncertami na frontah na Ternopilshini ta v Galichini Emigraciya u Yevropi 1920 roku Yemec emigruye do Berlina de remontuye svoyu banduru studiyuye muziku v Berlinskij konservatoriyi ta pishe pracyu pro kobzariv 1922 solni koncerti v Berlini ta po Karpatskij Ukrayini U vidavnictvi Ukrayinske slovo Berlin bula vidana jogo rozvidka Kobza ta kobzari z bibliografichnim dodatkom Z Kuzeli reprintne perevidannya vidavnictvo Muzichna Ukrayina 1993 Kiyiv Ce najvidomisha ale ne yedina jogo publikaciya zagalom yih ponad 20 deyaki inozemnimi movami 1923 roku na zaproshennya Ukrayinskogo Gromadskogo Komitetu pereyizhdzhaye v Chehoslovachchinu Vistupaye v taborah dlya internovanih ukrayinciv piznishe po riznih mistah Chehiyi V Prazi zorganizuvav shkolu gri na banduri 1923 ta na bazi najkrashih studentiv drugu kapelu banduristiv 1924 r ta kilka studentskih ansambliv gri na banduri v okolici Pragi ta Podebradah U shkoli vivchali gru na banduri majzhe 100 studenti Pid jogo iniciativoyu bula takozh zakladena majsternya dlya serijnogo virobnictva banduri yaka peretvorilasya na filiyu firmi z virobnictva muzichnih instrumentiv Ingushek de buli vigotovleni ponad 100 instrumentiv 1926 koncerti v Uzhgorodi ta po Zakarpatti 1927 koncerti v Belgiyi ta Franciyi 1929 roku Vasil Yemec koncertuvav po Franciyi ta Zakarpatti Bukovini de vistupav u Chernivcyah 1930 1932 koncertni gastroli pivnichnoyu Amerikoyu de zapisav plativku iz zapisami V stepah Ukrayini ta istorichnu pisnyu Maksim kozak Zaliznyak 1934 roku Vasil Yemec pereselivsya do Franciyi i na dovgij chas zupinivsya v Parizhi de brav uchast u koncertah francuzkih muzichnih tovaristv ta po privatnih domivkah yaki ulashtovuvala Federaciyeyu francuzkih artistiv Emigraciya u Pivnichnij Americi 1937 roku pereyizhdzhaye v Kanadu Bagato koncertuye po vsih velikih mistah SShA ta Kanadi 1937 roku odruzhivsya Graye pishe organizovuye vchit i robit banduri Pereyizhdzhaye v Minneapolis 1940 roku pereyihav do Gollivudu SShA Vesnoyu 1941 roku staye amerikanskim gromadyaninom 1942 Koncertni gastroli po SShA 1945 roku zrobiv pershu hromatichnu koncertnu banduru na 56 strun Stvoryuye novij repertuar dlya neyi ta zastosovuye svoyu tehniku do gri na hromatichnomu instrumenti 1946 Pershij publichnij vistup z hromatichnim instrumentom Zagrav Misyachnu sonatu Bethovena na koncerti u Filadelfiyi 1948 Koncerti na radio ta telebachenni v Gollivudi ta v Toronto Vlasnimi rukami zmajstruvav drugu tak zvanu podvijnu banduru na 62 struni Zgodom viznani profesionali ne virili sho taku banduru mig zrobiti amator Vikoristovuyut zvuk banduri u kilkoh filmah 1952 roku v Gollivudi zapisuye drugu dovgograyuchu plativku na hromatichnij podvijnij banduri de buli zapisani kompoziciyi V gorah Ukrayini Peredzvin Tancyuyuchi snizhinki ta kilka klasichnih Plativka ne bula komercijno vidana za zhittya bandurista U SShA z nim poznajomivsya z o Irineyem Gotra Doroshenko V Yemec stav jogo uchitelem z gri na banduri Na svoyij banduri vikonuvav transkripciyi tvoriv Bethovena Chajkovskogo Dvorzhaka i mriyav postaviti yiyi poruch arfi skripki pianino V starosti pracyuvav nad zavershennyam vidannya svoyih spogadiv pro koncertni podorozhi Zakarpattyam y 1929 r ta pro gromadske zhittya v Prazi v seredini 1920 ih rokah a takozh prigotovlyav do vidannya svoyu plativku instrumentalnih tvoriv Vasilya Yemcya nazivali kobzarem u fraku Praci ta stattiYemec V Vidrodzhennya banduri Snip H 1912 Yemec V Shanujmo narodnih spivciv Mayak ch 8 K 1913 Yemec V Kobza Kilka sliv pro ukrayinskogo narodnogo strumenta ta jogo pohodzhennya Ukrayinske slovo ch 76 Berlin 1921 Yemec V Kobzari starih chasiv Ukrayinske slovo ch 102 103 Berlin 1921 Jemetz V Kobza a kobzari Hudebni Vychova N 8 9 10 1922 i 6 7 1923 Praha Yemec V Kobza i kobzari 1 she vidannya Berlin 1923 111s 2 ge vidannya N J 1959 3 tye vidannya Kiyiv 1991 Jemetz V Kobza narodni hudebni nastroj Ukrajincu Prazsky Illustrowany Zpravodaj N 216 1925 Jemetz V Ukrajinsky Kobzar Ostap Veresaj Prazsky Illustrowany Zpravodaj N 216 1925 Jemetz V Kobza Bandura ukrajinsly narodny nastroj Narodna Politika 22 1 1925 Praha Yemec V Persha kobzarska kapela Nash svit 15 lyutogo 1925 Varshava Yemec V Kobzar Ostap Veresaj Kalendar Robitnichogo Soyuzu na 1926 r Skrenton 1925 S 93 102 Yemec V Ukrayinski dumi Kanadijskij farmer 26 Bereznya 1925 Vinnipeg Kanada Yemec V Ukrayinski narodni spivci Kanadijskij ranok 11 i 18 travnya 1926 Vinnipeg Kanada Yemec V Kobza bandura Ukrayinskij narodnij strument Dnipro 15 travnya 1926 Chikago Yemec V Kobzar Ostap Veresaj Kalendar Robitnichogo Soyuzu na 1926 r Skrenton 1926 S 93 102 Yemec V Kobza bandura Ruskij narodnij muzichnij instrument Svoboda 30 veresnya 1926 Uzhgorod Yemec V V spravi poshirennya kobzarstva Narodna volya 23 lipnya 1927 Skrenton SShA Jemetz V Kobza Bandoura L instrument national ukrainien Liege Universitaire 13 5 1927 Belgique Yemec V Vidrodzhennya kobzi Trizub 16 sichnya 1927 Parizh Yemec V Na Zakarpatti Trizub 27 listopada 1927 Yemec V Yaka kobza ye ukrayinskim nacionalnim instrumentom Chas 1929 Chernivci Yemec V 25 lit tvorchoyu praci Programka koncertu Toronto 1936 24s Yemec V Yuvilejna pam yatka z nagodi dvadcyati p yatilitnoyi praci Vasilya Yemcya dlya ukrayinskoyi muzichnoyi mistectva 1911 1936 Vinnipeg Kanada 1936 24s U biblioteci Oseredku u Vinnipezi Yemec V Na dobru slavu Ukrayini g Ukrayinskij robitnik Kanada 17 11 1950 Pro plativki UKB ta pro Tyutyunnika Yemec Vasil U zolote 50 richchya na sluzhbi Ukrayini Golivud SShA 1961 341s Yemec V Persha kapela banduristiv u sviti pravdi Batkivshina Toronto 13 14 17 31 7 1971 15 1257 14 8 1971 Yemec V Kobza bandura Kobzarskij listok Rik 5 ch 32 Lyutij 1977 Yemec V Kobza ta kobzari z bibliogr dod Z Kuzeli i z 16 obrazkami Vasil Yemec Berlin Ukr slovo 1923 111 s il Biblioteka Ukrayinskogo slova ch 34 21 lyutogo 2019 u Wayback Machine UchniM Dremcov O Obabko Kuzma Nimchenko Antin Chornij Mihajlo TeligaVshanuvannyaU ridnij Sharivci nazvano vulicyu na jogo chest 15 serpnya 2020 roku na fasadi Budinku kulturi u seli Sharivka bulo vidkrito memorialnu doshku GalereyaMemorialna doshka Vasilyu Yemcyu u seli SharivkaDiv takozhKobzarskij horPrimitkiB M Zheplinskij Gotra Doroshenko Ivan 17 chervnya 2016 u Wayback Machine ESU T 6 S 335 Arhiv originalu za 25 grudnya 2020 Procitovano 16 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaGorlicya L Vasil Yemec kobzar virtuoz kompozitor Visti 34 1970 Kindzeryavij Pastuhiv S Dumki vgolos Kobzarskij listok Rik 5 ch 39 Sichen 1978 Pro zapisi z groyu V Yemcya Litvin M Struni zolotiyi Veselka K 1994 117 s Mishalov V i M Ukrayinski kobzari banduristi Sidnej Avstraliya 1986 106 s Mishalov V Yu Harkivska bandura Kulturologichno mistecki aspekti genezi i rozvitku vikonavstva na ukrayinskomu narodnomu instrumenti Seriya Slobozhanskij svit Harkiv Toronto 2013 368 s Samchuk U Zhivi struni Detrojt SShA 1976 468 s PosilannyaYemec Vasil Kostyantinovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 55 56 Yemec Vasil Kostyantinovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 156 157