Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Празька капела бандуристів На еміграції між українських культурними діячами виїхав основоположник Київською Капели Банду

Празька капела бандуристів

Празька капела бандуристів

Празька капела бандуристів —


На еміграції між українських культурними діячами виїхав основоположник Київською Капели Бандуристів, слобідський бандурист-віртуоз — Василь Ємець. Він на початок поселився у 1920 р. у Берліні де продовжував навчання і написав та видав свою працю «Кобзу та Кобзарі». Згодом в 1923 р. В. Ємець переїхав у Чехословаччину на запрошення Українського Громадського Комітету де очолював та відкрив кілька відділів школи гри на бандурі в Празі та в Подєбрадах. Тут він налаштував виробництво і почав навчати гру на бандурі українських та чеських студентів які вчилися у вищих навчальних закладах. Вивчали гру на бандурі в один час понад 60 бандуристи.

З допомогою свого заступника та колишнього учасника першої київської капели бандуристів М. Теліги, було зорганізована майстерня при Української Господарської Академії у Подєбрадах де були виготовлені понад 100 бандур. Там колишній друг В. Ємця з Москви — Григорій Довженко та студент УГА , та П. Непокипний в Братиславі почали виробляти інструменти по зразку моделі Антонія Паплинського на якій грав В. Ємець. Ці інструменти дуже характерні. Вони мали діатонічний звукоряд з 12-ма басами (4 - контрабаси та 8 басів по грифі з дерев'яними кілками та двома головками на грифі) та 20-22 приструнками (на металевих кільків).

У 1924 р. ця школа дала свої перші плоди. З найкращих 18 учнів була створена друга капела бандуристів яка почала виступати з концертами по чеських культурних центрах. Зацікавлення у діяльність капели була надзвичайна не лише в Чехословаччині але і в Україні. Музичне товариство ім. М. Леонтовича яка почали друкувати в 1924 р. журнал «Музика» вміщала рецензії про діяльність Празької Капели Бандуристів. В. Ємець дістав листа від київського бандуриста Г. Копана зі запрошеннями повернутися назад у Київ щоби відновити та очолити Київську Капелу Бандуристів яку він раніше створив в 1918 р. Ємець не наважився повернутися.

Зацікавлення в діяльність та роботу школи гри на бандурі та капели не оминало увагу композитора та ректора ХМДІ — С. Дремцова який в один час у В. Ємця вивчав гру на бандурі. Дрімцов у свій час теж майстрував бандури. Він раніше фінансово підтримував клас гри на бандурі в Лисенківській музичній Школі в Києві в 1908-10 рр. коли там викладав кобзар І.Кучугура-Кучеренко.

Вісті про існування школи гри на бандурі в Празі та про концертних успіхів другої Капели бандуристів під орудою В. Ємця спонукали Дремцова до дії. В 1926 р. були створені умови для проведення перших професійних курсів гри на бандурі в Харкові в Харківський Музаводрам Інститут. На цих курсах був запрошений викладати Г. Хоткевича але курси в Харкові на мали таку кількість учасників та відповідної фінансової утримки від держави.

Поява замітки про успіхи Празької капели на сторінках журналу «Музика» теж вплинула на створення в Полтаві капелу бандуристів.

Крім Празької Капели Бандуристів була створена студентська капела бандуристів В. Ємцем в українській гімназії в Празі. Після В. Ємця деякий час керував цією групою (який вивчав раніше музику у Відні) а потім . До цієї капели належали такі бандуристи: , , , , Микола Гудзій, Микола Левицький, , , Юхим Клевчуцький (майбутній вчитель З. Штокалка), Сергій Татаруля, , , , , Андрій Кість та .

У лютому 1926 р. був надрукований збірник нот для бандури під назвою «Наша Пісня — збірник українських народніх дум і пісень з проводом бандури — Збірник перший — Видавництво Товариство Кобзар» . Це була перша надрукована нотна збірка для бандури. У збірнику на 24 сторінок були надруковані 12 творів. У передмові було надруковано що упорядник (М. Теліга) сподівав що вийде і другий том. Зміст видання включало твори:

  • Ой на горі та й женці жнуть
  • Гей, видно село
  • Виклик (Ніч така місячна) — Інструментальна обробка
  • Про Максима Залізняка (Ой літа орел)
  • Тарасова ніч (Встає хмара)
  • Про смерть козака (Ой на горі вогонь горить)
  • Запорожський марш (Гей, нумо, хлопці, до зброї) — Інструментальна обробка
  • Вийди, Грицю, на улицю
  • І шумить, і гуде … (обр К. Могила)
  • Кужель — Інструментальна обробка
  • Козак — Інструментальна обробка

Є відомості про існування інших видань нот для бандури.

Після 1926 р. джерела фондів від яких Чехословацький уряд щедро давав на підтримку розвитку української освіти та культури почала скорочѓватися. Політичні та культурні діячі почали шукати відповідні умови для дальшої діяльності. Деякі діячі повернулися в Україну, інші як поїхали в Канаду та пізніше в США. У 1927 р В. Ємець переїхав у Бельгію та Францію. У 1929 р. був відкритий Науковий Інститут у Варшаві куди М. Теліга переїхав зі своєю дружиною.

Вплив роботу В. Ємця та М. Теліги на розвиток та поширення бандури на Західно-Українських земель значний. Встає зрозуміло чому Галицькі бандуристи в періоді між війнами грали на бандурі де приструнки мали діатонічний звукоряд без струн півтонів, та баси також мали діатонічний звукоряд на 2 октави. Також стає зрозуміло чому вони тримали свої бандури навскоси так як харківські бандуристи, та вживали постановку лівої руки на яка відрізнялася від постановку яку вживали Київські бандуристів того часу. Це можна пояснити тим що спосіб гри на бандурі вони перейняли від слобіднця В. Ємця. Через цю школу пройшли чимало бандуристів — понад 60. Деякі виїхали на Захід а інші повернулися в Галичину. Неповний список бандуристів які вчилися у цій кобзарській школі та грали в Празькій Капелі бандуристів включає:

  • – син викладача та директором гімназії,(Леонід – доктор наук, професор української мови та літератури, професор УВУ)
  • -
  • – Був у школі пластунів у Каліші (Польща). Переїхав старання Українського Громадського Комітету в Прагу в 1923 р. Разом вчився з Ю. Клевчуцьким. Попав у Німецький кацер під час війни але вижив.
  • -
  • Гасюк (до шлюбу Шостак) Марія – кубанська козачка. Після студії в Празі переїхала до Львова. Працювала педагогинею. Керувала там ансамблем бандуристів.
  • Гудзій Микола - Був у школі пластунів у Каліші. Переїхав старання Українського Громадського Комітету в Прагу в 1923 р.
  • Дутка Іван Олександрович (нар 1899 - ) - та дочка - Повернувся в Чернівці. Робив бандури з клепків. Працював у театрі в Чернівцях.
  • Довженко Григорій – майстер бандур в Подєбрадах. В. Ємець його знав ще з Москви коли він там вчилися.
  • - Соліст капели
  • (Р. Заворський ?) - Соліст капели, згинув у бою на Закарпатті.
  • Змієнко Всеволод - Був у школі пластунів у Каліші. Переїхав старання Українського Громадського Комітету в Прагу в 1923 р.
  • – майстрував бандури. Переїхав в Канаду. Керував капелу бандуристів у Ґрімзбі, в Онтаріо. Виробляв діатонічні бандури харківського типу.
  • - Був у школі пластунів у Каліші. Переїхав старання Українського Громадського Комітету в Прагу в 1923 р.
  • - Переїхав в Канаду та США. Там виступав на бандурі у виставах В. Авраменка, та в Американських фільмах. Пізніше став священиком і служив в Мінеаполісі.
  • Ю. Клевчуцький (Юрко) – Був у школі пластунів у Каліші. Переїхав старання Українського Громадського Комітету в Прагу в 1923 р. Повернувся на Тернопільщину де вчителював. Перший вчитель З. Штокалка. Загинув в боях за Закарпатську Україну під Ужгородом( в іншых джерелах в Стрию.
  • - Був у школі пластунів у Каліші. Переїхав старання Українського Громадського Комітету в Прагу в 1923 р.
  • - Був у школі пластунів у Каліші. Переїхав старання Українського Громадського Комітету в Прагу в 1923 р.
  • – Був у школі пластунів у Каліші. Переїхав старання Українського Громадського Комітету в Прагу в 1923 р.
  • - Був у школі пластунів у Каліші. Переїхав старання Українського Громадського Комітету в Прагу в 1923 р.
  • -
  • Левицький Микола – Пізніше переїхав та жив у Франції.
  • – Родом з Надніпрянщини. В 30-их роках жив у Львові. Викладав у Львові гру на бандурі.
  • -
  • -
  • – Студент медицини, керівник студентського ансамблю, автор обробок для бандури.
  • Непокипний, Петро – майстер бандур. Переїхав у Братиславу.
  • -
  • (Петрович) – викладав гру на бандурі в гімназії. Народився в 1894 р. в Хоролі на Полтавщині. Працював як Графік. Навчався 21-23 у Варшаві, а з 1924-28 у Празі в Академії Мистецтва. З 1928 р. жив у Парижі
  • - Вчився у Відні – піаніст. Композитор, Педагог. Студіював у Віденській консерваторії.
  • – Працював учителем в Українській гімназії в Празі, відомий як майстер бандур для Празької Капели бандуристів та гімназійної капели.
  • -
  • - Був у школі пластунів у Каліші. Переїхав старання Українського Громадського Комітету в Прагу в 1923 р.
  • -
  • Татаруля Сергій – (1911-1971) Народився у Глухові. Жив у Парижі. Батьки відправили до Праги на навчання в Українській гімназії. Повернувся в Париж.
  • - Родом з Кубані.
  • -
  • - Був у школі пластунів у Каліші. Переїхав старання Українського Громадського Комітету в Прагу в 1923 р. В липні 1926 р. Переїхав у Париж. Співав басом. Був завзятий футболіст.
  • - Був у школі пластунів у Каліші. Переїхав старання Українського Громадського Комітету в Прагу в 1923 р.
  • - родом з Кубані повернулася в Україну. Вчителювала у Львові. Створила там ансамбль бандуриситів.
  • -

Література

  • Авраменко, В. Танки, Музика і Стрій . (1947) — Голлівуд США
  • Бортник, Є.О. Струнний інструментарій Слобідської України в минулому і сучасному // Музична Харківщина — Х. 1992 — С. 191—206
  • Горлиця. Л. — Василь Ємець — кобзар віртуоз, композитор // Вісті, ч. 34, 1970.
  • Грінченко, М. — Історія української музики — К. «Спілка», 1922, друге вид. Н. Й., 1961
  • Ємець, В. У золоте 50 річчя на службі Україні — Голівуд, США, 1961
  • Жеплинський, Б. Коротка історія кобзарства в Україні — Львів, Видавництво «Край», 2000
  • Ластович-Чулівський, С. Бандура — Рукопис, Мюнхен 1965
  • Лисько, З. До історії кобзарського мистецтва // Сучасність, 1977 ч. 10
  • Маруняк, В. (упор) Українська Гімназія в Чехії (1925–1945) — Мюнхен, 1975
  • Мішалов, В. Бандура в еміграційних центрах у міжвоенний період // Karpacki collage artystyczny Biuletyn — Przemysl 2005 s.95-104
  • ж. Музика #2, 1925 р.
  • Самчук, У. — Живі струни — Детройт, США, 1976
  • Смоляга, Н. В. — Сергій Прокопович Дрімцов // Музична Харківщина — Х. 1992 ст. 112—123.
  • Теліга, М. — Наша пісня — Збірник українських народних дум і пісень з проводом бандури — Збірник перший — вид. «Кобзар» Прага
  • Мішалов В. Ю. Харківська бандура - Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті - (Серія Слобожанський світ)— Харків,- Торонто, 2013 –368с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Prazka kapela banduristiv Na emigraciyi mizh ukrayinskih kulturnimi diyachami viyihav osnovopolozhnik Kiyivskoyu Kapeli Banduristiv slobidskij bandurist virtuoz Vasil Yemec Vin na pochatok poselivsya u 1920 r u Berlini de prodovzhuvav navchannya i napisav ta vidav svoyu pracyu Kobzu ta Kobzari Zgodom v 1923 r V Yemec pereyihav u Chehoslovachchinu na zaproshennya Ukrayinskogo Gromadskogo Komitetu de ocholyuvav ta vidkriv kilka viddiliv shkoli gri na banduri v Prazi ta v Podyebradah Tut vin nalashtuvav virobnictvo i pochav navchati gru na banduri ukrayinskih ta cheskih studentiv yaki vchilisya u vishih navchalnih zakladah Vivchali gru na banduri v odin chas ponad 60 banduristi Z dopomogoyu svogo zastupnika ta kolishnogo uchasnika pershoyi kiyivskoyi kapeli banduristiv M Teligi bulo zorganizovana majsternya pri Ukrayinskoyi Gospodarskoyi Akademiyi u Podyebradah de buli vigotovleni ponad 100 bandur Tam kolishnij drug V Yemcya z Moskvi Grigorij Dovzhenko ta student UGA ta P Nepokipnij v Bratislavi pochali viroblyati instrumenti po zrazku modeli Antoniya Paplinskogo na yakij grav V Yemec Ci instrumenti duzhe harakterni Voni mali diatonichnij zvukoryad z 12 ma basami 4 kontrabasi ta 8 basiv po grifi z derev yanimi kilkami ta dvoma golovkami na grifi ta 20 22 pristrunkami na metalevih kilkiv U 1924 r cya shkola dala svoyi pershi plodi Z najkrashih 18 uchniv bula stvorena druga kapela banduristiv yaka pochala vistupati z koncertami po cheskih kulturnih centrah Zacikavlennya u diyalnist kapeli bula nadzvichajna ne lishe v Chehoslovachchini ale i v Ukrayini Muzichne tovaristvo im M Leontovicha yaka pochali drukuvati v 1924 r zhurnal Muzika vmishala recenziyi pro diyalnist Prazkoyi Kapeli Banduristiv V Yemec distav lista vid kiyivskogo bandurista G Kopana zi zaproshennyami povernutisya nazad u Kiyiv shobi vidnoviti ta ocholiti Kiyivsku Kapelu Banduristiv yaku vin ranishe stvoriv v 1918 r Yemec ne navazhivsya povernutisya Zacikavlennya v diyalnist ta robotu shkoli gri na banduri ta kapeli ne ominalo uvagu kompozitora ta rektora HMDI S Dremcova yakij v odin chas u V Yemcya vivchav gru na banduri Drimcov u svij chas tezh majstruvav banduri Vin ranishe finansovo pidtrimuvav klas gri na banduri v Lisenkivskij muzichnij Shkoli v Kiyevi v 1908 10 rr koli tam vikladav kobzar I Kuchugura Kucherenko Visti pro isnuvannya shkoli gri na banduri v Prazi ta pro koncertnih uspihiv drugoyi Kapeli banduristiv pid orudoyu V Yemcya sponukali Dremcova do diyi V 1926 r buli stvoreni umovi dlya provedennya pershih profesijnih kursiv gri na banduri v Harkovi v Harkivskij Muzavodram Institut Na cih kursah buv zaproshenij vikladati G Hotkevicha ale kursi v Harkovi na mali taku kilkist uchasnikiv ta vidpovidnoyi finansovoyi utrimki vid derzhavi Poyava zamitki pro uspihi Prazkoyi kapeli na storinkah zhurnalu Muzika tezh vplinula na stvorennya v Poltavi kapelu banduristiv Krim Prazkoyi Kapeli Banduristiv bula stvorena studentska kapela banduristiv V Yemcem v ukrayinskij gimnaziyi v Prazi Pislya V Yemcya deyakij chas keruvav ciyeyu grupoyu yakij vivchav ranishe muziku u Vidni a potim Do ciyeyi kapeli nalezhali taki banduristi Mikola Gudzij Mikola Levickij Yuhim Klevchuckij majbutnij vchitel Z Shtokalka Sergij Tatarulya Andrij Kist ta U lyutomu 1926 r buv nadrukovanij zbirnik not dlya banduri pid nazvoyu Nasha Pisnya zbirnik ukrayinskih narodnih dum i pisen z provodom banduri Zbirnik pershij Vidavnictvo Tovaristvo Kobzar Ce bula persha nadrukovana notna zbirka dlya banduri U zbirniku na 24 storinok buli nadrukovani 12 tvoriv U peredmovi bulo nadrukovano sho uporyadnik M Teliga spodivav sho vijde i drugij tom Zmist vidannya vklyuchalo tvori Oj na gori ta j zhenci zhnut Gej vidno selo Viklik Nich taka misyachna Instrumentalna obrobka Pro Maksima Zaliznyaka Oj lita orel Tarasova nich Vstaye hmara Pro smert kozaka Oj na gori vogon gorit Zaporozhskij marsh Gej numo hlopci do zbroyi Instrumentalna obrobka Vijdi Gricyu na ulicyu I shumit i gude obr K Mogila Kuzhel Instrumentalna obrobka Kozak Instrumentalna obrobka Ye vidomosti pro isnuvannya inshih vidan not dlya banduri Pislya 1926 r dzherela fondiv vid yakih Chehoslovackij uryad shedro davav na pidtrimku rozvitku ukrayinskoyi osviti ta kulturi pochala skorochѓvatisya Politichni ta kulturni diyachi pochali shukati vidpovidni umovi dlya dalshoyi diyalnosti Deyaki diyachi povernulisya v Ukrayinu inshi yak poyihali v Kanadu ta piznishe v SShA U 1927 r V Yemec pereyihav u Belgiyu ta Franciyu U 1929 r buv vidkritij Naukovij Institut u Varshavi kudi M Teliga pereyihav zi svoyeyu druzhinoyu Vpliv robotu V Yemcya ta M Teligi na rozvitok ta poshirennya banduri na Zahidno Ukrayinskih zemel znachnij Vstaye zrozumilo chomu Galicki banduristi v periodi mizh vijnami grali na banduri de pristrunki mali diatonichnij zvukoryad bez strun pivtoniv ta basi takozh mali diatonichnij zvukoryad na 2 oktavi Takozh staye zrozumilo chomu voni trimali svoyi banduri navskosi tak yak harkivski banduristi ta vzhivali postanovku livoyi ruki na yaka vidriznyalasya vid postanovku yaku vzhivali Kiyivski banduristiv togo chasu Ce mozhna poyasniti tim sho sposib gri na banduri voni perejnyali vid slobidncya V Yemcya Cherez cyu shkolu projshli chimalo banduristiv ponad 60 Deyaki viyihali na Zahid a inshi povernulisya v Galichinu Nepovnij spisok banduristiv yaki vchilisya u cij kobzarskij shkoli ta grali v Prazkij Kapeli banduristiv vklyuchaye sin vikladacha ta direktorom gimnaziyi Leonid doktor nauk profesor ukrayinskoyi movi ta literaturi profesor UVU Buv u shkoli plastuniv u Kalishi Polsha Pereyihav starannya Ukrayinskogo Gromadskogo Komitetu v Pragu v 1923 r Razom vchivsya z Yu Klevchuckim Popav u Nimeckij kacer pid chas vijni ale vizhiv Gasyuk do shlyubu Shostak Mariya kubanska kozachka Pislya studiyi v Prazi pereyihala do Lvova Pracyuvala pedagogineyu Keruvala tam ansamblem banduristiv Gudzij Mikola Buv u shkoli plastuniv u Kalishi Pereyihav starannya Ukrayinskogo Gromadskogo Komitetu v Pragu v 1923 r Dutka Ivan Oleksandrovich nar 1899 ta dochka Povernuvsya v Chernivci Robiv banduri z klepkiv Pracyuvav u teatri v Chernivcyah Dovzhenko Grigorij majster bandur v Podyebradah V Yemec jogo znav she z Moskvi koli vin tam vchilisya Solist kapeli R Zavorskij Solist kapeli zginuv u boyu na Zakarpatti Zmiyenko Vsevolod Buv u shkoli plastuniv u Kalishi Pereyihav starannya Ukrayinskogo Gromadskogo Komitetu v Pragu v 1923 r majstruvav banduri Pereyihav v Kanadu Keruvav kapelu banduristiv u Grimzbi v Ontario Viroblyav diatonichni banduri harkivskogo tipu Buv u shkoli plastuniv u Kalishi Pereyihav starannya Ukrayinskogo Gromadskogo Komitetu v Pragu v 1923 r Pereyihav v Kanadu ta SShA Tam vistupav na banduri u vistavah V Avramenka ta v Amerikanskih filmah Piznishe stav svyashenikom i sluzhiv v Mineapolisi Yu Klevchuckij Yurko Buv u shkoli plastuniv u Kalishi Pereyihav starannya Ukrayinskogo Gromadskogo Komitetu v Pragu v 1923 r Povernuvsya na Ternopilshinu de vchitelyuvav Pershij vchitel Z Shtokalka Zaginuv v boyah za Zakarpatsku Ukrayinu pid Uzhgorodom v inshyh dzherelah v Striyu Buv u shkoli plastuniv u Kalishi Pereyihav starannya Ukrayinskogo Gromadskogo Komitetu v Pragu v 1923 r Buv u shkoli plastuniv u Kalishi Pereyihav starannya Ukrayinskogo Gromadskogo Komitetu v Pragu v 1923 r Buv u shkoli plastuniv u Kalishi Pereyihav starannya Ukrayinskogo Gromadskogo Komitetu v Pragu v 1923 r Buv u shkoli plastuniv u Kalishi Pereyihav starannya Ukrayinskogo Gromadskogo Komitetu v Pragu v 1923 r Levickij Mikola Piznishe pereyihav ta zhiv u Franciyi Rodom z Nadnipryanshini V 30 ih rokah zhiv u Lvovi Vikladav u Lvovi gru na banduri Student medicini kerivnik studentskogo ansamblyu avtor obrobok dlya banduri Nepokipnij Petro majster bandur Pereyihav u Bratislavu Petrovich vikladav gru na banduri v gimnaziyi Narodivsya v 1894 r v Horoli na Poltavshini Pracyuvav yak Grafik Navchavsya 21 23 u Varshavi a z 1924 28 u Prazi v Akademiyi Mistectva Z 1928 r zhiv u Parizhi Vchivsya u Vidni pianist Kompozitor Pedagog Studiyuvav u Videnskij konservatoriyi Pracyuvav uchitelem v Ukrayinskij gimnaziyi v Prazi vidomij yak majster bandur dlya Prazkoyi Kapeli banduristiv ta gimnazijnoyi kapeli Buv u shkoli plastuniv u Kalishi Pereyihav starannya Ukrayinskogo Gromadskogo Komitetu v Pragu v 1923 r Tatarulya Sergij 1911 1971 Narodivsya u Gluhovi Zhiv u Parizhi Batki vidpravili do Pragi na navchannya v Ukrayinskij gimnaziyi Povernuvsya v Parizh Rodom z Kubani Buv u shkoli plastuniv u Kalishi Pereyihav starannya Ukrayinskogo Gromadskogo Komitetu v Pragu v 1923 r V lipni 1926 r Pereyihav u Parizh Spivav basom Buv zavzyatij futbolist Buv u shkoli plastuniv u Kalishi Pereyihav starannya Ukrayinskogo Gromadskogo Komitetu v Pragu v 1923 r rodom z Kubani povernulasya v Ukrayinu Vchitelyuvala u Lvovi Stvorila tam ansambl bandurisitiv LiteraturaAvramenko V Tanki Muzika i Strij 1947 Gollivud SShA Bortnik Ye O Strunnij instrumentarij Slobidskoyi Ukrayini v minulomu i suchasnomu Muzichna Harkivshina H 1992 S 191 206 Gorlicya L Vasil Yemec kobzar virtuoz kompozitor Visti ch 34 1970 Grinchenko M Istoriya ukrayinskoyi muziki K Spilka 1922 druge vid N J 1961 Yemec V U zolote 50 richchya na sluzhbi Ukrayini Golivud SShA 1961 Zheplinskij B Korotka istoriya kobzarstva v Ukrayini Lviv Vidavnictvo Kraj 2000 Lastovich Chulivskij S Bandura Rukopis Myunhen 1965 Lisko Z Do istoriyi kobzarskogo mistectva Suchasnist 1977 ch 10 Marunyak V upor Ukrayinska Gimnaziya v Chehiyi 1925 1945 Myunhen 1975 Mishalov V Bandura v emigracijnih centrah u mizhvoennij period Karpacki collage artystyczny Biuletyn Przemysl 2005 s 95 104 zh Muzika 2 1925 r Samchuk U Zhivi struni Detrojt SShA 1976 Smolyaga N V Sergij Prokopovich Drimcov Muzichna Harkivshina H 1992 st 112 123 Teliga M Nasha pisnya Zbirnik ukrayinskih narodnih dum i pisen z provodom banduri Zbirnik pershij vid Kobzar Praga Mishalov V Yu Harkivska bandura Kulturologichno mistecki aspekti genezi i rozvitku vikonavstva na ukrayinskomu narodnomu instrumenti Seriya Slobozhanskij svit Harkiv Toronto 2013 368s

Дата публікації:
Топ