Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Роберт Матервелл англ Robert Motherwell 24 січня 1915 16 липня 1991 американський художник абстракціоніст експресіоніст

Роберт Матервелл

Роберт Матервелл

Роберт Матервелл (англ. Robert Motherwell; 24 січня 1915 — 16 липня 1991) — американський художник абстракціоніст-експресіоніст, гравер і редактор The Dada Painters and Poets: an Anthology. Він був одним із наймолодших представників Нью-Йоркської школи, до якої також входили Віллем де Кунінг, Джексон Поллок і Марк Ротко.

Роберт Матервелл
англ. Robert Motherwell
Народження24 січня 1915(1915-01-24)[1][2][…]
Абердин, Ґрейз, Вашингтон, США[3][4]
Смерть16 липня 1991(1991-07-16)[1][2][…](76 років)
 Провінстаун, Барнстейбл, Массачусетс, США[3][4]
НаціональністьАмериканець
Країнаimage США[5]
ЖанрАбстрактний експресіонізм
НавчанняГарвардський університет, Стенфордський університет і Колумбійський університет
Діяльністьхудожник, художник-гравер, дизайнер, графік, колажист
Напрямокабстрактний експресіонізм[3]
Вчительd, Артур Лавджой і d
Відомі учніСай Твомблі
ПрацівникГантерський коледж
ЧленАмериканська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук
Твориd
У шлюбі зd[6], d[6], Хелен Франкенталер[6] і d[6]
Дітиd
Роботи в колекціїНаціональний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», d, Художній інститут Чикаго, d, Фінська національна галерея, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[7], Національна галерея Вікторії, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[8], d, Музей мистецтва Метрополітен, Міський музей (Амстердам)[9], Музей Ізраїлю, Баварські державні колекції картин, Музей Соломона Гуггенгайма, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Смітсонівський музей американського мистецтва, Музей мистецтв Філадельфії, Пенсільванська академія образотворчих мистецтв, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, d, Музей образотворчих мистецтв, d, d, d, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, Національна галерея Австралії, Клівлендський музей мистецтв, Музей американського мистецтва Вітні, d, Детройтський інститут мистецтв, d, Художній музей Сієтла, Художній музей Сент-Луїса, Вустерський музей мистецтв, Далласький музей мистецтв, Бостонський музей образотворчих мистецтв, d, d, Паризький міський музей сучасного мистецтва, d, Художній музей Північної Кароліни[10], d[11], Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга[d], Нова національна галерея, Нью Бритн музей американського мистецтва, d і d[12]
Нагороди
image

d

image Роберт Матервелл у Вікісховищі

Отримавши філософську підготовку, Матервелл став художником, якого вважали одним із найбільш чітких промовців і засновників абстрактних художників-експресіоністів. Він був відомий своєю серією абстрактних картин і гравюр, в яких працював із політичними, філософськими та літературними пиатннями, як-от «Елегія до Іспанської Республіки».

Молоді роки та освіта

Роберт Матервелл народився 24 січня 1915 року в Абердині, штат Вашингтон, і був першою дитиною Роберта Бернса Матервелла II і Маргарет Хоган Матервелл. Пізніше сім'я переїхала до Сан-Франциско. Ленс Вуд Харт — художник і викладач мистецтва, що також мешкав в Абердині, став раннім наставником Матервелла. Через астму, Матервелл виріс на тихоокеанському узбережжі та провів більшу частину своїх шкільних років у Каліфорнії. Там в нього розвинулась любов до широких просторів та яскравих кольорів, які згодом стали основними характеристиками його абстрактних картин (зокрема, він надихався місцевим ультрамариновим небом та каліфорнійськими пагорбами кольору жовтої охри). Через те, що в дитинстві художник мав слабке здоров'я, пізніше він звернувся до теми смерті у своїй творчості.

Між 1932 і 1937 роками Матервелл вивчав живопис у Каліфорнійській школі образотворчих мистецтв у Сан-Франциско та отримав ступінь бакалавра філософії в Стенфордському університеті. У Стенфорді Матервелл познайомився з модернізмом, адже читав чимало символістської та іншої літератури, особливо Малларме, Джеймса Джойса, Едгара Аллана По та Октавіо Паса. Ця пристрасть залишилася з Матервеллом на все життя і стала головною темою його картин і малюнків наступних років.

У віці 20 років Матервелл здійснив гранд-тур Європою в супроводі батька та сестри. Вони почали свою подорож в Парижі, а потім поїхали в італійський муніципалітет Амальфі. Наступними зупинками були Швейцарія, Німеччина, Нідерланди та Великобританія. Група завершила свій тур у Матервеллі, Шотландія.

За словами Матервелла, він пішов до Гарварду, адже хотів бути художником. Хоча батько переконував його обрати більш прибуткову сферу: «І нарешті, після місяців дійсно холодної війни, він уклав зі мною дуже щедру угоду: якщо я здобуду ступінь доктора філософії, щоб мати можливість викладати в коледжі, і таким чином отримувати постійний дохід, батько даватиме мені п'ятдесят доларів щотижня протягом всього мого життя…». Матервелл погодився на цю умову.

У Гарварді Матервелл навчався в Артура Онкена Лавджоя та . Він провів рік у Парижі, де досліджував твори Ежена Делакруа та познайомився з американським композитором , який порадив Матервеллу продовжити навчання в Колумбійському університеті під керівництвом . В 1939 році Ленс Вуд Харт, професор малювання та живопису в Університеті Орегону, запросив Матервелла приєднатися до нього в Юджині, аби допомогти з викладанням протягом семестру.

Нью-Йоркська школа і сюрреалісти

image
Роберт Матервелл, «Улісс», 1947, олійна фарба на картоні та дерев'яній конструкції, Tate Modern

У 1940 році Матервелл переїхав до Нью-Йорка, щоб навчатися в Колумбійському університеті, де Мейєр Шапіро заохотив його присвятити себе живопису, а не науковій діяльності. Шапіро познайомив молодого художника з групою паризьких сюрреалістів у вигнанні (Макс Ернст, Марсель Дюшан, Андру Массон) і влаштував Матервелла на навчання у Курта Селігмана. Час, який Матервелл провів із сюрреалістами, вплинув на його сприйняття мистецтва. Після подорожі 1941 року з Роберто Матта до Мексики, Матервелл вирішив перетворити живопис на свою ключову діяльність. Ескізи, які художние створив у Мексиці, пізніше перетворилися на його перші важливі картини, як-от «Маленька іспанська в'язниця» (1941) і «Панчо Вілья, Мертвий і живий» (1943).

Матта познайомив Матервелла з концепцією «автоматичного» малювання або , який сюрреалісти використовували для того, аби краще зрозуміти своє несвідоме. Ця концепція справила на Матервелла значний вплив, який посилився ще більше після його зустрічі з художником . Вони домовились про співпрацю, тож Матервелл продовжив своє перебування в Мексиці на кілька місяців. У відомій роботі Матервелла «Мексиканський скетчбук» простежується зміна його стилю: якщо на перші малюнки художника вплинули Матта та Ів Тангі, в пізніших малюнках, які Матервелл створив під час співпраці з Пааленом, пристні плоскі графічні каденції та інші деталі, яких не було у ранніх творах. В 1991 році, незадовго до своєї смерті, Матервелл згадав про «мовчазну змову» щодо ролі Паалена в розвитку абстрактного експресіонізму — на його думку, художника недооцінювали.

Після повернення з Мексики Матервелл витратив час на розробку свого творчого принципу, заснованого на автоматизмі: «Я зрозумів, що американці потенційно можуть малювати, як ангели, але що навколо не було творчого принципу, тому всі, хто любив сучасне мистецтво, копіювали його. Горький копіював Пікассо. Поллок копіював Пікассо. Де Кунінг копіював Пікассо. Я маю на увазі, що я кажу це некваліфіковано. Я малював французькі інтимні картини чи що там. І все, що нам було потрібно, це творчий принцип, я маю на увазі щось, що мобілізувало б цю здатність малювати творчим способом, і це те, що Європа мала, чого не було в нас; ми завжди йшли за ними. І я подумав, що всі можливості вільної асоціації — оскільки я також мав психоаналітичний досвід і розумів наслідки — можуть бути найкращим шансом справді створити щось абсолютно нове, що, як усі погодилися, є справою».

Таким чином, на початку 1940-х років Роберт Матервелл відіграв значну роль у закладенні основи нового руху абстрактного експресіонізму (або Нью-Йоркської школи): «Матта хотів розпочати революцію, рух у сюрреалізмі. Він попросив мене знайти інших американських художників, які б допомогли створити новий рух. Саме тоді ми з Базіотес пішли до Поллока, де Кунінга, Гофмана, Камровскі, Бузи та кількох інших людей. Наша ідея сподобалась Пеггі Гуггенхайм, і вона пообіцяла, що влаштує шоу, аби представити новий рух…».

У 1942 році Матервелл почав виставляти свої роботи в Нью-Йорку, а1944 року відбулася його перша персональна виставка в галереї «Мистецтво цього століття» Пеггі Гуггенхайм; того ж року MoMA став першим музеєм, що придбав його роботу. В середині 1940-х Матервелл стає провідним представником авангардного мистецтва в Америці. Він спілкувався із Вільямом Базіотесом, Девідом Хейром, Барнеттом Ньюманом та Марком Ротко, і зрештою започаткував разом із ними (1948—1949).

Матервелл був членом редакції сюрреалістичного журналу і дописував до журналу Вольфганга Палена . Він також відредагував збірку есе Паалена «Форма і сенс», що вийшла 1945 року як перший випуск «Проблем сучасного мистецтва». У 1948 році Матервелл створив роботу, що стала поштовхом до написання «Елегій до Іспанської Республіки», однієї з його найвідоміших серій робіт. Протягом останнього року Матервелл створив зображення, що включає вірш Розенберга « », призначене для включення до другого випуску огляду. Верхня частина твору була рукописним, стилізованим відтворенням останніх трьох рядків вірша, а нижня частина — візуальним елементом, що складався з грубо відтворених чорних яйцеподібних і прямокутних форм на білому тлі. Робота мала на меті «ілюструвати» жорстокі образи вірша абстрактним, небуквальним способом. Другий номер Possibilities не вийшов, тож Матервелл відклав свою роботу та заново відкрив її приблизно через рік. Тоді він вирішив переробити її основні елементи. Це призвело до появи «Елегій до Іспанської Республіки», які Матервелл продовжував створювати до кінця свого життя.

У 1948 році Матервелл, Вільям Базіотес, Барнетт Ньюман, Девід Харе та Марк Ротко заснували школу художників Subjects of Artist School на 35 East 8th Street. Лекції, які відвідували багато людей, були відкриті для публіки з такими доповідачами, як Жан Арп, Джон Кейдж і Ад Рейнхардт. Школа потерпіла фінансову невдачу і закрилася навесні 1949 року Протягом 1950-х років Матервелл викладав живопис у коледжі Хантера в Нью-Йорку та в коледжі Блек-Маунтін у Північній Кароліні. Сай Твомблі, Роберт Раушенберг і Кеннет Ноланд навчалися під керівництвом і під впливом Матервелла. У той час він був плідним письменником і лектором, і на додаток до керівництва впливовою серією «Документи сучасного мистецтва» він редагував «Художники та поети дадаїзму: антологія», яка була опублікована в 1951 році.

З 1954 по 1958 рік, коли розпався другий шлюб Матервелла, він працював над невеликою серією картин — вони включали слова Je t'aime, і висловлювали його найінтимніші почуття. Художник почав доповнювати свої колажі матеріалами зі студії, що не прийнято вважати художніми, як-от упаковки з-під сигарет й етикетки. 1958 року Матервелл одружився з художницею-абстракціоністкою Гелен Франкенталер. Через те, що Франкенталер і Матервелл є вихідцями із заможних родин, і регулярно влаштовували розкішні вечірки, їх називали «золотою парою».

Пізні роки

У 1958—1959 роках роботи Матервелла було включено до мандрівної виставки «Новий американський живопис», ініційованої Музеєм сучасного мистецтва. У 1958 році Матервелл і Франкенталер провели тримісячний медовий місяць в Іспанії та Франції, після чого художник почав творити з новою силою. Серія «Дві фігури», яку він зробив того року, демонструє «яскравість кольорів Хелен» в його роботах.

Протягом 1960-х Матервелл багато виставлявся як в Америці, так і в Європі, а в 1965 році він провів велику ретроспективну виставку в Музеї сучасного мистецтва; ця експозиція згодом подорожувала до Амстердама, Лондона, Брюсселя, Ессена та Турину.

У 1964 році Матервелл створив велику за розміром картину під назвою «Дублін 1916, із чорним і засмаглим», яка знаходиться в художній колекції Емпайр Стейт Плаза губернатора Нельсона А. Рокфеллера в Олбані, штат Нью-Йорк. Розмір і зміст твору свідчать про те, що Матервелл мав намір створити пам'ятник героїзму в традиції Герніки Пікассо.

У 1965 році Матервелл працював над іншою видатною серією під назвою «Лірична сюїта», названа на честь струнного квартету Албана Берга. У 1967 році Матервелл почав працювати над своєю серією робіт «Open». Натхненний зіставленням великого та малого полотна, Матервелл працював над цієї серією майже два десятиліття. Відкриття складаються з обмежених кольорових площин, розбитих мінімальними візуалізованими лініями в нещільно прямокутних конфігураціях. У міру розвитку серії роботи ставали складнішими та більш живописними.

Наприкінці 1960-х Матервелл використовував пакети Gauloises і картонні коробки в багатьох колажах. Зокрема він створив велику серію з пакетами, які поєднав з яскраво-червоною акриловою фарбою.

У 1972 році Матервелл одружився з художницею та фотографкою Ренате Понсолд і переїхав до Гринвіча, штат Коннектикут, де вони жили в каретному будиночку з сінником, сараєм і гостьовим котеджем, що прилягав до великої студії. Протягом 1970-х років Матервелл проводив ретроспективні виставки в кількох містах Європи, зокрема у Дюссельдорфі, Стокгольмі, Відні, Парижі, Единбурзі та Лондоні. У 1977 році Матервелл отримав велике замовлення створення розпису в Національній галереї мистецтв у Вашингтоні, округ Колумбія.

У 1983 році було проведено велику ретроспективну виставку робіт Матервелла, організована Дугласом Г. Шульцем Вона відбулася в художній галереї Олбрайт-Нокс у Буффало, Нью-Йорк.

У 1985 році Матервелл був нагороджений медаллю Едварда Макдавелла.

У 1988 році Матервелл працював з видавцем Ендрю Гойемом з Arion Press над обмеженим тиражем модерністського роману Джеймса Джойса «Улісс». Motherwell створив 40 літографій для цього проєкту.

Смерть і спадщина

Матервелл помер у Провінстауні, штат Массачусетс, 16 липня 1991 року. Після його смерті Клемент Грінберг, представник Нью-Йоркської школи, не залишив сумнівів у своїй повазі до художника, зазначивши, що «хоча сьогодні його недооцінюють, на мою думку, він був одним із найкращих абстрактних художників-експресіоністів».

У 1981 Роберт Матервелл заснував фонд Dedalus, діяльність якого фокусується на сприянні розумінню громадськістю сучасного мистецтва та модернізму шляхом підтримки досліджень, освіти, публікацій і виставок у цій галузі.

Список літератури

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
    d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
    d:Track:Q107456632
  5. Museum of Modern Art online collection
    d:Track:Q73268604
  6. https://www.dedalusfoundation.org/motherwell/chronology
  7. http://www.moma.org/collection/works/7101
  8. https://www.sfmoma.org/artist/robert_motherwell/
  9. New Amsterdam Painting
  10. https://ncartmuseum.org/artist/robert-motherwell/
  11. https://ackland.emuseum.com/objects/26529/
  13. Motherwell, Robert (1951). The Dada Painters and Poets; an anthology. New York: Wittenborn, Schultz, OCLC 1906000
  14. The American Art Book. Phaidon. 1999. с. 307. ISBN .
  15. Mattison, Robert S. (2009). Robert Motherwell : Open. London: 21 Publishing. с. 10. ISBN .
  16. Robert Motherwell : Open. London: 21 Publishing. 2009. с. 169. ISBN .
  17. Archives of American Art. Oral history interview with Robert Motherwell, 1971 Nov. 24-1974 May 1 - Oral Histories | Archives of American Art, Smithsonian Institution. Aaa.si.edu. Процитовано 7 грудня 2011.
  18. Oral history interview with Robert Motherwell, 1971 Nov. 24-1974 May 1, Archives of American Art, Smithsonian Institution
  19. John E Impert, «Painters of the Northwest: Impressionism to Modernism, 1900—1930,» 2018, 91.
  20. Mattison, Robert S. (2009). Robert Motherwell : open. London: 21 Publishing. с. 10. ISBN .
  21. Robert Motherwell. The Little Spanish Prison. 1941-44. The Collection | MoMA. MoMA. Процитовано 15 січня 2016.
  22. Robert Motherwell. Pancho Villa, Dead and Alive. 1943. The Collection | MoMA. MoMA. Процитовано 16 січня 2016.
  23. Cummins, Paul. Oral history interview with Robert Motherwell, 1971 Nov. 24-1974 May 1. . Smithsonian Institution. Процитовано 8 березня 2011.
  24. Caws, Mary Ann (2003). Robert Motherwell : with pen and brush. London: Reaktion. с. 17. ISBN .
  25. Robert Motherwell, Dore Ashton, Joan Banach, The Writings of Robert Motherwell, 1942-44, University of California Press, May 10, 2007, p. 50,
  26. . Dedalus Foundation. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 10 серпня 2023.
  27. Robert Motherwell: Elegy to the Spanish Republic No. 1. Museum of Modern Art.
  28. Flam, Jack (1991). Motherwell. Rizzoli. с. 21–22. ISBN .
  29. Possibilities. Contemporary Culture Index.
  30. Subject of the Artist | art school. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 7 червня 2020.
  31. Chilvers, Ian; Glaves-Smith, John (2009). Subjects of the Artist School (англ.). Oxford University Press. ISBN . Процитовано 7 червня 2020.
  32. . . Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 7 грудня 2011.
  33. . Jacobsongallery.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2011. Процитовано 7 грудня 2011.
  34. In Praise of Messy Lives: Famous Artists who Divorced. UNtied.net (амер.). 17 грудня 2013. Процитовано 11 липня 2019.
  35. Gabriel, Mary (2018). Ninth Street Women. Little, Brown. с. 665. ISBN .
  36. Nemerov, Alexander (2021). Fierce Poise. Penguin. с. 173. ISBN .
  37. The Empire State Collection: Art for the Public. Harry N Abrams Inc. 1 жовтня 1987. с. 116. ISBN .
  38. Empire State Plaza Art Collection.
  39. . Jacobsongallery.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2011. Процитовано 7 грудня 2011.
  40. Robert Motherwell & Gauloises Caporal | BEACH. Beachpackagingdesign.com. 22 грудня 2010. Процитовано 5 березня 2016.
  41. Robert Motherwell. Gauloises Bleues (White). 1970. MoMA. 22 лютого 2010. Процитовано 5 березня 2016.
  42. Robert Motherwell | Gauloises with Scarlet No. 1 (1972). Artsy. Процитовано 5 березня 2016.
  43. Glenn, Constance W. (May 2010). Robert Motherwell, 1984. Architectural Digest. Процитовано 8 грудня 2015.
  44. Lambert, Eve (2004). Finding aid: The Dedalus Foundation's Robert Motherwell Scrapbooks. The Museum of Modern Art Archives. Процитовано 22 березня 2022.
  45. MacDowell Medal winners  — 1960 – 2011. The Telegraph. Процитовано 6 грудня 2019.
  46. Brannon, Julie Sloan. Who Reads Ulysses?: The Common Reader and the Rhetoric of the Joyce Wars. Routledge, 2013. p. 128.
  47. Glueck, Grace (18 липня 1991). Robert Motherwell, Master of Abstract, Dies. The New York Times. Процитовано 29 квітня 2013. Note correction at the bottom of the page.
  48. Dedalus Foundation.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Robert Matervell angl Robert Motherwell 24 sichnya 1915 16 lipnya 1991 amerikanskij hudozhnik abstrakcionist ekspresionist graver i redaktor The Dada Painters and Poets an Anthology Vin buv odnim iz najmolodshih predstavnikiv Nyu Jorkskoyi shkoli do yakoyi takozh vhodili Villem de Kuning Dzhekson Pollok i Mark Rotko Robert Matervellangl Robert MotherwellNarodzhennya24 sichnya 1915 1915 01 24 1 2 Aberdin Grejz Vashington SShA 3 4 Smert16 lipnya 1991 1991 07 16 1 2 76 rokiv Provinstaun Barnstejbl Massachusets SShA 3 4 NacionalnistAmerikanecKrayina SShA 5 ZhanrAbstraktnij ekspresionizmNavchannyaGarvardskij universitet Stenfordskij universitet i Kolumbijskij universitetDiyalnisthudozhnik hudozhnik graver dizajner grafik kolazhistNapryamokabstraktnij ekspresionizm 3 Vchiteld Artur Lavdzhoj i dVidomi uchniSaj TvombliPracivnikGanterskij koledzhChlenAmerikanska akademiya mistectv ta literaturi i Amerikanska akademiya mistectv i naukTvoridU shlyubi zd 6 d 6 Helen Frankentaler 6 i d 6 DitidRoboti v kolekciyiNacionalnij muzej Centr mistectv imeni korolevi Sofiyi d Hudozhnij institut Chikago d Finska nacionalna galereya Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 7 Nacionalna galereya Viktoriyi Tejt Nacionalna galereya mistectv Nacionalna galereya Kanadi Muzej suchasnogo mistectva San Francisko 8 d Muzej mistectva Metropoliten Miskij muzej Amsterdam 9 Muzej Izrayilyu Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Muzej Solomona Guggengajma Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva Muzej mistectv Filadelfiyi Pensilvanska akademiya obrazotvorchih mistectv Muzej mistectv okrugu Los Anzheles d Muzej obrazotvorchih mistectv d d d Muzej mistectv Cincinnati Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu Nacionalna galereya Avstraliyi Klivlendskij muzej mistectv Muzej amerikanskogo mistectva Vitni d Detrojtskij institut mistectv d Hudozhnij muzej Siyetla Hudozhnij muzej Sent Luyisa Vusterskij muzej mistectv Dallaskij muzej mistectv Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv d d Parizkij miskij muzej suchasnogo mistectva d Hudozhnij muzej Pivnichnoyi Karolini 10 d 11 Garvardskij hudozhnij muzej Hudozhnij muzej Fogga d Nova nacionalna galereya Nyu Britn muzej amerikanskogo mistectva d i d 12 Nagorodid Robert Matervell u Vikishovishi Otrimavshi filosofsku pidgotovku Matervell stav hudozhnikom yakogo vvazhali odnim iz najbilsh chitkih promovciv i zasnovnikiv abstraktnih hudozhnikiv ekspresionistiv Vin buv vidomij svoyeyu seriyeyu abstraktnih kartin i gravyur v yakih pracyuvav iz politichnimi filosofskimi ta literaturnimi piatnnyami yak ot Elegiya do Ispanskoyi Respubliki Molodi roki ta osvitaRobert Matervell narodivsya 24 sichnya 1915 roku v Aberdini shtat Vashington i buv pershoyu ditinoyu Roberta Bernsa Matervella II i Margaret Hogan Matervell Piznishe sim ya pereyihala do San Francisko Lens Vud Hart hudozhnik i vikladach mistectva sho takozh meshkav v Aberdini stav rannim nastavnikom Matervella Cherez astmu Matervell viris na tihookeanskomu uzberezhzhi ta proviv bilshu chastinu svoyih shkilnih rokiv u Kaliforniyi Tam v nogo rozvinulas lyubov do shirokih prostoriv ta yaskravih koloriv yaki zgodom stali osnovnimi harakteristikami jogo abstraktnih kartin zokrema vin nadihavsya miscevim ultramarinovim nebom ta kalifornijskimi pagorbami koloru zhovtoyi ohri Cherez te sho v ditinstvi hudozhnik mav slabke zdorov ya piznishe vin zvernuvsya do temi smerti u svoyij tvorchosti Mizh 1932 i 1937 rokami Matervell vivchav zhivopis u Kalifornijskij shkoli obrazotvorchih mistectv u San Francisko ta otrimav stupin bakalavra filosofiyi v Stenfordskomu universiteti U Stenfordi Matervell poznajomivsya z modernizmom adzhe chitav chimalo simvolistskoyi ta inshoyi literaturi osoblivo Mallarme Dzhejmsa Dzhojsa Edgara Allana Po ta Oktavio Pasa Cya pristrast zalishilasya z Matervellom na vse zhittya i stala golovnoyu temoyu jogo kartin i malyunkiv nastupnih rokiv U vici 20 rokiv Matervell zdijsniv grand tur Yevropoyu v suprovodi batka ta sestri Voni pochali svoyu podorozh v Parizhi a potim poyihali v italijskij municipalitet Amalfi Nastupnimi zupinkami buli Shvejcariya Nimechchina Niderlandi ta Velikobritaniya Grupa zavershila svij tur u Matervelli Shotlandiya Za slovami Matervella vin pishov do Garvardu adzhe hotiv buti hudozhnikom Hocha batko perekonuvav jogo obrati bilsh pributkovu sferu I nareshti pislya misyaciv dijsno holodnoyi vijni vin uklav zi mnoyu duzhe shedru ugodu yaksho ya zdobudu stupin doktora filosofiyi shob mati mozhlivist vikladati v koledzhi i takim chinom otrimuvati postijnij dohid batko davatime meni p yatdesyat dolariv shotizhnya protyagom vsogo mogo zhittya Matervell pogodivsya na cyu umovu U Garvardi Matervell navchavsya v Artura Onkena Lavdzhoya ta Vin proviv rik u Parizhi de doslidzhuvav tvori Ezhena Delakrua ta poznajomivsya z amerikanskim kompozitorom yakij poradiv Matervellu prodovzhiti navchannya v Kolumbijskomu universiteti pid kerivnictvom V 1939 roci Lens Vud Hart profesor malyuvannya ta zhivopisu v Universiteti Oregonu zaprosiv Matervella priyednatisya do nogo v Yudzhini abi dopomogti z vikladannyam protyagom semestru Nyu Jorkska shkola i syurrealistiRobert Matervell Uliss 1947 olijna farba na kartoni ta derev yanij konstrukciyi Tate Modern U 1940 roci Matervell pereyihav do Nyu Jorka shob navchatisya v Kolumbijskomu universiteti de Mejyer Shapiro zaohotiv jogo prisvyatiti sebe zhivopisu a ne naukovij diyalnosti Shapiro poznajomiv molodogo hudozhnika z grupoyu parizkih syurrealistiv u vignanni Maks Ernst Marsel Dyushan Andru Masson i vlashtuvav Matervella na navchannya u Kurta Seligmana Chas yakij Matervell proviv iz syurrealistami vplinuv na jogo sprijnyattya mistectva Pislya podorozhi 1941 roku z Roberto Matta do Meksiki Matervell virishiv peretvoriti zhivopis na svoyu klyuchovu diyalnist Eskizi yaki hudozhnie stvoriv u Meksici piznishe peretvorilisya na jogo pershi vazhlivi kartini yak ot Malenka ispanska v yaznicya 1941 i Pancho Vilya Mertvij i zhivij 1943 Matta poznajomiv Matervella z koncepciyeyu avtomatichnogo malyuvannya abo yakij syurrealisti vikoristovuvali dlya togo abi krashe zrozumiti svoye nesvidome Cya koncepciya spravila na Matervella znachnij vpliv yakij posilivsya she bilshe pislya jogo zustrichi z hudozhnikom Voni domovilis pro spivpracyu tozh Matervell prodovzhiv svoye perebuvannya v Meksici na kilka misyaciv U vidomij roboti Matervella Meksikanskij sketchbuk prostezhuyetsya zmina jogo stilyu yaksho na pershi malyunki hudozhnika vplinuli Matta ta Iv Tangi v piznishih malyunkah yaki Matervell stvoriv pid chas spivpraci z Paalenom pristni ploski grafichni kadenciyi ta inshi detali yakih ne bulo u rannih tvorah V 1991 roci nezadovgo do svoyeyi smerti Matervell zgadav pro movchaznu zmovu shodo roli Paalena v rozvitku abstraktnogo ekspresionizmu na jogo dumku hudozhnika nedoocinyuvali Pislya povernennya z Meksiki Matervell vitrativ chas na rozrobku svogo tvorchogo principu zasnovanogo na avtomatizmi Ya zrozumiv sho amerikanci potencijno mozhut malyuvati yak angeli ale sho navkolo ne bulo tvorchogo principu tomu vsi hto lyubiv suchasne mistectvo kopiyuvali jogo Gorkij kopiyuvav Pikasso Pollok kopiyuvav Pikasso De Kuning kopiyuvav Pikasso Ya mayu na uvazi sho ya kazhu ce nekvalifikovano Ya malyuvav francuzki intimni kartini chi sho tam I vse sho nam bulo potribno ce tvorchij princip ya mayu na uvazi shos sho mobilizuvalo b cyu zdatnist malyuvati tvorchim sposobom i ce te sho Yevropa mala chogo ne bulo v nas mi zavzhdi jshli za nimi I ya podumav sho vsi mozhlivosti vilnoyi asociaciyi oskilki ya takozh mav psihoanalitichnij dosvid i rozumiv naslidki mozhut buti najkrashim shansom spravdi stvoriti shos absolyutno nove sho yak usi pogodilisya ye spravoyu Takim chinom na pochatku 1940 h rokiv Robert Matervell vidigrav znachnu rol u zakladenni osnovi novogo ruhu abstraktnogo ekspresionizmu abo Nyu Jorkskoyi shkoli Matta hotiv rozpochati revolyuciyu ruh u syurrealizmi Vin poprosiv mene znajti inshih amerikanskih hudozhnikiv yaki b dopomogli stvoriti novij ruh Same todi mi z Baziotes pishli do Polloka de Kuninga Gofmana Kamrovski Buzi ta kilkoh inshih lyudej Nasha ideya spodobalas Peggi Guggenhajm i vona poobicyala sho vlashtuye shou abi predstaviti novij ruh U 1942 roci Matervell pochav vistavlyati svoyi roboti v Nyu Jorku a1944 roku vidbulasya jogo persha personalna vistavka v galereyi Mistectvo cogo stolittya Peggi Guggenhajm togo zh roku MoMA stav pershim muzeyem sho pridbav jogo robotu V seredini 1940 h Matervell staye providnim predstavnikom avangardnogo mistectva v Americi Vin spilkuvavsya iz Vilyamom Baziotesom Devidom Hejrom Barnettom Nyumanom ta Markom Rotko i zreshtoyu zapochatkuvav razom iz nimi 1948 1949 Matervell buv chlenom redakciyi syurrealistichnogo zhurnalu i dopisuvav do zhurnalu Volfganga Palena Vin takozh vidredaguvav zbirku ese Paalena Forma i sens sho vijshla 1945 roku yak pershij vipusk Problem suchasnogo mistectva U 1948 roci Matervell stvoriv robotu sho stala poshtovhom do napisannya Elegij do Ispanskoyi Respubliki odniyeyi z jogo najvidomishih serij robit Protyagom ostannogo roku Matervell stvoriv zobrazhennya sho vklyuchaye virsh Rozenberga priznachene dlya vklyuchennya do drugogo vipusku oglyadu Verhnya chastina tvoru bula rukopisnim stilizovanim vidtvorennyam ostannih troh ryadkiv virsha a nizhnya chastina vizualnim elementom sho skladavsya z grubo vidtvorenih chornih yajcepodibnih i pryamokutnih form na bilomu tli Robota mala na meti ilyustruvati zhorstoki obrazi virsha abstraktnim nebukvalnim sposobom Drugij nomer Possibilities ne vijshov tozh Matervell vidklav svoyu robotu ta zanovo vidkriv yiyi priblizno cherez rik Todi vin virishiv pererobiti yiyi osnovni elementi Ce prizvelo do poyavi Elegij do Ispanskoyi Respubliki yaki Matervell prodovzhuvav stvoryuvati do kincya svogo zhittya U 1948 roci Matervell Vilyam Baziotes Barnett Nyuman Devid Hare ta Mark Rotko zasnuvali shkolu hudozhnikiv Subjects of Artist School na 35 East 8th Street Lekciyi yaki vidviduvali bagato lyudej buli vidkriti dlya publiki z takimi dopovidachami yak Zhan Arp Dzhon Kejdzh i Ad Rejnhardt Shkola poterpila finansovu nevdachu i zakrilasya navesni 1949 roku Protyagom 1950 h rokiv Matervell vikladav zhivopis u koledzhi Hantera v Nyu Jorku ta v koledzhi Blek Mauntin u Pivnichnij Karolini Saj Tvombli Robert Raushenberg i Kennet Noland navchalisya pid kerivnictvom i pid vplivom Matervella U toj chas vin buv plidnim pismennikom i lektorom i na dodatok do kerivnictva vplivovoyu seriyeyu Dokumenti suchasnogo mistectva vin redaguvav Hudozhniki ta poeti dadayizmu antologiya yaka bula opublikovana v 1951 roci Z 1954 po 1958 rik koli rozpavsya drugij shlyub Matervella vin pracyuvav nad nevelikoyu seriyeyu kartin voni vklyuchali slova Je t aime i vislovlyuvali jogo najintimnishi pochuttya Hudozhnik pochav dopovnyuvati svoyi kolazhi materialami zi studiyi sho ne prijnyato vvazhati hudozhnimi yak ot upakovki z pid sigaret j etiketki 1958 roku Matervell odruzhivsya z hudozhniceyu abstrakcionistkoyu Gelen Frankentaler Cherez te sho Frankentaler i Matervell ye vihidcyami iz zamozhnih rodin i regulyarno vlashtovuvali rozkishni vechirki yih nazivali zolotoyu paroyu Pizni rokiU 1958 1959 rokah roboti Matervella bulo vklyucheno do mandrivnoyi vistavki Novij amerikanskij zhivopis inicijovanoyi Muzeyem suchasnogo mistectva U 1958 roci Matervell i Frankentaler proveli trimisyachnij medovij misyac v Ispaniyi ta Franciyi pislya chogo hudozhnik pochav tvoriti z novoyu siloyu Seriya Dvi figuri yaku vin zrobiv togo roku demonstruye yaskravist koloriv Helen v jogo robotah Protyagom 1960 h Matervell bagato vistavlyavsya yak v Americi tak i v Yevropi a v 1965 roci vin proviv veliku retrospektivnu vistavku v Muzeyi suchasnogo mistectva cya ekspoziciya zgodom podorozhuvala do Amsterdama Londona Bryusselya Essena ta Turinu U 1964 roci Matervell stvoriv veliku za rozmirom kartinu pid nazvoyu Dublin 1916 iz chornim i zasmaglim yaka znahoditsya v hudozhnij kolekciyi Empajr Stejt Plaza gubernatora Nelsona A Rokfellera v Olbani shtat Nyu Jork Rozmir i zmist tvoru svidchat pro te sho Matervell mav namir stvoriti pam yatnik geroyizmu v tradiciyi Gerniki Pikasso U 1965 roci Matervell pracyuvav nad inshoyu vidatnoyu seriyeyu pid nazvoyu Lirichna syuyita nazvana na chest strunnogo kvartetu Albana Berga U 1967 roci Matervell pochav pracyuvati nad svoyeyu seriyeyu robit Open Nathnennij zistavlennyam velikogo ta malogo polotna Matervell pracyuvav nad ciyeyi seriyeyu majzhe dva desyatilittya Vidkrittya skladayutsya z obmezhenih kolorovih ploshin rozbitih minimalnimi vizualizovanimi liniyami v neshilno pryamokutnih konfiguraciyah U miru rozvitku seriyi roboti stavali skladnishimi ta bilsh zhivopisnimi Naprikinci 1960 h Matervell vikoristovuvav paketi Gauloises i kartonni korobki v bagatoh kolazhah Zokrema vin stvoriv veliku seriyu z paketami yaki poyednav z yaskravo chervonoyu akrilovoyu farboyu U 1972 roci Matervell odruzhivsya z hudozhniceyu ta fotografkoyu Renate Ponsold i pereyihav do Grinvicha shtat Konnektikut de voni zhili v karetnomu budinochku z sinnikom sarayem i gostovim kotedzhem sho prilyagav do velikoyi studiyi Protyagom 1970 h rokiv Matervell provodiv retrospektivni vistavki v kilkoh mistah Yevropi zokrema u Dyusseldorfi Stokgolmi Vidni Parizhi Edinburzi ta Londoni U 1977 roci Matervell otrimav velike zamovlennya stvorennya rozpisu v Nacionalnij galereyi mistectv u Vashingtoni okrug Kolumbiya U 1983 roci bulo provedeno veliku retrospektivnu vistavku robit Matervella organizovana Duglasom G Shulcem Vona vidbulasya v hudozhnij galereyi Olbrajt Noks u Buffalo Nyu Jork U 1985 roci Matervell buv nagorodzhenij medallyu Edvarda Makdavella U 1988 roci Matervell pracyuvav z vidavcem Endryu Gojemom z Arion Press nad obmezhenim tirazhem modernistskogo romanu Dzhejmsa Dzhojsa Uliss Motherwell stvoriv 40 litografij dlya cogo proyektu Smert i spadshinaMatervell pomer u Provinstauni shtat Massachusets 16 lipnya 1991 roku Pislya jogo smerti Klement Grinberg predstavnik Nyu Jorkskoyi shkoli ne zalishiv sumniviv u svoyij povazi do hudozhnika zaznachivshi sho hocha sogodni jogo nedoocinyuyut na moyu dumku vin buv odnim iz najkrashih abstraktnih hudozhnikiv ekspresionistiv U 1981 Robert Matervell zasnuvav fond Dedalus diyalnist yakogo fokusuyetsya na spriyanni rozuminnyu gromadskistyu suchasnogo mistectva ta modernizmu shlyahom pidtrimki doslidzhen osviti publikacij i vistavok u cij galuzi Spisok literaturiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Arhiv obrazotvorchogo mistectva Chehiya d Track Q107456632 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 https www dedalusfoundation org motherwell chronology http www moma org collection works 7101 https www sfmoma org artist robert motherwell New Amsterdam Painting https ncartmuseum org artist robert motherwell https ackland emuseum com objects 26529 Motherwell Robert 1951 The Dada Painters and Poets an anthology New York Wittenborn Schultz OCLC 1906000 The American Art Book Phaidon 1999 s 307 ISBN 9780714838458 Mattison Robert S 2009 Robert Motherwell Open London 21 Publishing s 10 ISBN 978 1 901785 12 8 Robert Motherwell Open London 21 Publishing 2009 s 169 ISBN 978 1 901785 12 8 Archives of American Art Oral history interview with Robert Motherwell 1971 Nov 24 1974 May 1 Oral Histories Archives of American Art Smithsonian Institution Aaa si edu Procitovano 7 grudnya 2011 Oral history interview with Robert Motherwell 1971 Nov 24 1974 May 1 Archives of American Art Smithsonian Institution John E Impert Painters of the Northwest Impressionism to Modernism 1900 1930 2018 91 Mattison Robert S 2009 Robert Motherwell open London 21 Publishing s 10 ISBN 978 1 901785 12 8 Robert Motherwell The Little Spanish Prison 1941 44 The Collection MoMA MoMA Procitovano 15 sichnya 2016 Robert Motherwell Pancho Villa Dead and Alive 1943 The Collection MoMA MoMA Procitovano 16 sichnya 2016 Cummins Paul Oral history interview with Robert Motherwell 1971 Nov 24 1974 May 1 Smithsonian Institution Procitovano 8 bereznya 2011 Caws Mary Ann 2003 Robert Motherwell with pen and brush London Reaktion s 17 ISBN 1 86189 141 5 Robert Motherwell Dore Ashton Joan Banach The Writings of Robert Motherwell 1942 44 University of California Press May 10 2007 p 50 ISBN 0520250486 Dedalus Foundation Arhiv originalu za 24 travnya 2022 Procitovano 10 serpnya 2023 Robert Motherwell Elegy to the Spanish Republic No 1 Museum of Modern Art Flam Jack 1991 Motherwell Rizzoli s 21 22 ISBN 0847814351 Possibilities Contemporary Culture Index Subject of the Artist art school Encyclopedia Britannica angl Procitovano 7 chervnya 2020 Chilvers Ian Glaves Smith John 2009 Subjects of the Artist School angl Oxford University Press ISBN 978 0 19 923966 5 Procitovano 7 chervnya 2020 Arhiv originalu za 4 sichnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2011 Jacobsongallery com Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2011 Procitovano 7 grudnya 2011 In Praise of Messy Lives Famous Artists who Divorced UNtied net amer 17 grudnya 2013 Procitovano 11 lipnya 2019 Gabriel Mary 2018 Ninth Street Women Little Brown s 665 ISBN 9780316226189 Nemerov Alexander 2021 Fierce Poise Penguin s 173 ISBN 9780525560180 The Empire State Collection Art for the Public Harry N Abrams Inc 1 zhovtnya 1987 s 116 ISBN 0810908840 Empire State Plaza Art Collection Jacobsongallery com Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2011 Procitovano 7 grudnya 2011 Robert Motherwell amp Gauloises Caporal BEACH Beachpackagingdesign com 22 grudnya 2010 Procitovano 5 bereznya 2016 Robert Motherwell Gauloises Bleues White 1970 MoMA 22 lyutogo 2010 Procitovano 5 bereznya 2016 Robert Motherwell Gauloises with Scarlet No 1 1972 Artsy Procitovano 5 bereznya 2016 Glenn Constance W May 2010 Robert Motherwell 1984 Architectural Digest Procitovano 8 grudnya 2015 Lambert Eve 2004 Finding aid The Dedalus Foundation s Robert Motherwell Scrapbooks The Museum of Modern Art Archives Procitovano 22 bereznya 2022 MacDowell Medal winners 1960 2011 The Telegraph Procitovano 6 grudnya 2019 Brannon Julie Sloan Who Reads Ulysses The Common Reader and the Rhetoric of the Joyce Wars Routledge 2013 p 128 ISBN 9781136711350 Glueck Grace 18 lipnya 1991 Robert Motherwell Master of Abstract Dies The New York Times Procitovano 29 kvitnya 2013 Note correction at the bottom of the page Dedalus Foundation

Дата публікації:
Топ