Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прага-Пулноц (пол. Praga-Północ) — район (дільниця) Варшави, розташована на правому березі Вісли. На півночі межує з дільницями Беляни (пол. Bielany) (розташована на лівому березі Вісли) та Бялоленка (пол. Białołęka), на півдні — з дільницею Прага-Полуднє (пол. Praga-Południe), на заході — з дільницями Жолібож (пол. Żoliborz) (на північному заході) та Середмістя (пол. Śródmieście) (на південному заході) (розташовані на лівому березі Вісли), на сході — з дільницею Таргувек (пол. Targówek). Площа дільниці становить 11,42 км2. Станом на 31 грудня 2014 на території дільниці Прага-Пулноц проживало 67279 чоловік.
| Прага-Пулноц | |||
|---|---|---|---|
| — Дільниця Варшави — | |||
 | |||
| |||
| Координати: 52°15′48″ пн. ш. 21°01′42″ сх. д. / 52.26333° пн. ш. 21.02833° сх. д. | |||
| Країна |  | ||
| Воєводство | Мазовецьке | ||
| Повіт/Місто | Варшава | ||
| Уряд | |||
| - Голова | Войцех Заблоцький | ||
| Площа | |||
| - Повна | 11,42 км² | ||
| Населення (2014) | |||
| - Усього | 67 279 | ||
| - Густота | 5891,3/км² | ||
| Часовий пояс | CET () | ||
| - Літній час | CEST () | ||
| Телефонний код(и) | +48 22 | ||
| Вебсайт: praga-pn.waw.pl | |||
 | |||
Історія
Перші поселення на території Праги з'явилися досить рано завдяки сприятливим природним та географічним умовам. Перші поселенці займалися сільським господарством, млинарством, рибальством, бджільництвом, будували корчми. У 1432 з'явилося поселення Прага — назва його походить від місць, випалених («wyprażonych») під посіви, на території яких воно, власне, й виникло. У 1538 частину земель Праги придбав каменецький єпископ Марцін Бялобжезький. У листопаді 1572 неподалік Ґрохова відбувся з'їзд сенаторів та представників шляхти з Мазовії, причиною якого стала відсутність прямого спадкоємця королівського трону — король Сигізмунд Август не залишив після себе нащадків.
Після з'їзду були проведені перші вибори, на яких переміг Генріх ІІІ. У 1637—47 частина території Праги стала власністю коронного маршалка Адама Казановського. Каменецький капітул, щоб зупинити подальше придбання Казановським празьких земель та, як наслідок, процес втрати своїх володінь, 10 лютого 1648 добилася від короля Владислава IV статусу міста для Праги. Таким чином Прага була поділена на дві частини — Єпископську (пол. Praga Biskupia), що була офіційно визнана містом і знаходилась у власності капітулу, та Магнатську (пол. Praga Magnacka), що знаходилась у володінні Казановського та не мала статусу міста. Частина Праги, підпорядкована Казановському, відрізнялася значними темпами економічного розвитку, у той час як землі, що залишилися за духовенством, досягли значних успіхів у релігійній і адміністративній площині. У 1643 за сприяння короля Владислава IV при церкві бернардинів, зведеній ще у 1630-х, була побудована каплиця, до якої почали з'їжджатися паломники з усієї Варшави.
У 1656, під час Шведської війни та битви за Варшаву, що тривала три дні, були знищені Прага, Камьон та Скаришев. Війна, а також епідемії та неврожаї загальмували розвиток земель нинішньої Праги. У 1720-х почався період стабільності та розвитку. Вдале географічне положення Праги знову стало в пригоді. У 1733 королем було обрано Августа ІІІ, вибори короля відбулися на території поселення Камьон (пол. Kamion). Август ІІІ побудував для бернардинів церкву та костьол. У 1791 обидві частини Праги — підконтрольна духовенству та знаті — та сусідній Скаришев увійшли до складу Варшави, ставши VII празьким міським округом (пол. VII praski cyrkuł miejski).
Наступні хвилі руйнувань прокотилися Прагою у 1794, 1806, 1807 та під час Листопадового повстання 1830. Після завершення повстання на лівому березі Вісли були збудовані Форт Слівіцького (пол. Fort Śliwickiego) та цитадель, внаслідок чого зведення будинків на півночі та в центрі Праги було заборонене. Ця норма діяла до 1916 року.
У 1860-70-х були побудовані Петербурзька й Тереспольська залізничні колії, що з'єднали правобережну частину Варшави з Російською імперією, та внутрішня колія, що проходила через цитадель. В цей час Прага набула великого значення як важливий пункт у торгівлі з Росією та Західною Європою. У 1864 побудовано постійно діючий міст через Віслу. У ХІХ—ХХ століттях внаслідок бурхливої індустріалізації й урбанізації до Праги були приєднані Шмульовізна (пол. Szmulowizna), Нова Прага і Камьонек, у 1908 Прага вже складалася з двох округів — Старопразького та Новопразького. У 1881 почав працювати кінний трамвай, який у 1908 був замінений на електричний. В цей період сильно зросла кількість населення Праги — у 1913 вона становила більш ніж 90 тисяч чоловік, тоді як у 1882 — лише близько 16 тисяч мешканців. Однак, незважаючи на це, Прага залишалася бідною периферійною пролетарською дільницею. У 1903 тут був побудований перший театр — Народний театр (пол. Teatr Ludowy), призначений для місцевих робітників.
Під час Першої світової війни велика кількість фабрик з території Праги була вивезена до Росії, військові об'єкти, мости та ряд інших стратегічно важливих об'єктів були знищені російськими військами під час відступу з Варшави. Після захоплення Варшави німецькими військами почався економічний занепад як усього міста загалом, так і окремо Праги. У квітні 1916 після розширення території Варшави Прага була поділена на шість комісаріатів — Ґрохув, Пельцовізна (пол. Pelcowizna), Нове Брудно (пол. Nowe Bródno), Тарґувек (пол. Targówek), Стара Прага та Нова Прага. Такий поділ Праги зберігався протягом Першої світової війни та всього міжвоєнного періоду. У 1915 було засновано Товариство друзів Праги (пол. Towarzystwo Przyjaciół Pragi).
Міжвоєнний період характеризується піднесенням промисловості Праги — були відновлені показники, втрачені нею під час Першої світової війни. Однак залишалися проблеми з комунікацією, антисанітарією та великою кількістю безхатченків, пов'язаною зі значним напливом населення в цьому регіоні, які не могла вирішити тодішня адміністрація. Були побудовані трамвайне депо, зоологічний сад (у ті часи — найсучасніший в Європі), трансміська залізниця та загальнодержавний шпиталь. Виникли благодійні товариства Коло Пражан (пол. Koło Prażan) і Товариство друзів дітей вулиці (пол. Towarzystwo Przyjaciół Dzieci Ulicy), які допомагали здебільшого дітям з найбідніших сімей. Виходив щотижневик «Ехо Праги». На території Праги проводилась електрифікація та газифікація будинків, відкривалися нові автобусні і трамвайні маршрути, будувалися нові школи та ремонтувалися вулиці. Також були збільшені площі зелених насаджень.
Під час Другої світової війни на території Праги діяв потужний рух опору, який набув масового характеру. 1 серпня 1944 місцеві підрозділи Армії Крайової захопили головний корпус празької залізниці. На території Праги розташовувалися заводи батальйону «Парасоль», які випускали автомобілі для учасників опору окупаційним німецьким військам. 14 вересня 1944 була визволена від німецьких окупантів.
В ранні повоєнні часи перебрала на себе функції столиці Польщі. За досить короткий термін тут були відновлені необхідні для нормального функціонування об'єкти — вокзали, крамниці, шпиталі; швидко почали свою роботу заклади культури та засоби масової інформації — радіостанція та столична газета «Życie Warszawy». У 1945 Прага була поділена на Південну та Північну. Протягом наступних десятиліть територія Північної Праги декілька разів збільшувалась, охоплювала також території нинішніх дільниць Бялоленка й Таргувек.
За часів ПНР Прага зайняла лідируючі позиції у Варшаві за кількістю промислових об'єктів та обсягами промислового виробництва. Виникали нові житлові масиви. Однак починаючи з середини 1970-х Польщу охопила соціально-політична криза, яка завершилася після падіння комуністичного режиму.
У 1994 з теренів Праги-Пулноц були вилучені землі нинішніх дільниць Бялоленка й Таргувек, на яких були організовані відповідні ґміни. Інша частина Північної Праги увійшла до складу ґміни Варшава—Центр.
З 2002 Прага-Пулноц — дільниця Варшави.
Назва
Назва дільниці походить від дієслова «prażyć», що в перекладі означає «палити». Початково відносилася до місць, випалених під посіви, на території яких і виникло поселення з цією назвою.
Райони
Офіційно Прага-Пулноц ділиться на такі райони:
- Пельцовізна
- Нова Прага
- Стара Прага
- Шмульовізна (пол. Szmulowizna)
На території цих районів виділяються такі історичні поселення:
ЗМІ
На території дільниці функціонують такі місцеві ЗМІ:
- «Нова Газета Празька» (пол. Nowa Gazeta Praska) — журнал суспільно-культурної направленості, виходить раз на два тижні з 1995
- «Пшеґльонд Праскі» (пол. Przegląd Praski) (укр. Перегляд преси) — місцева газета й інтернет-портал, виходить з червня 2007
- radiopraga.pl — місцева інтернет-радіостанція, працює з 1 березня 2014
Парки
Галерея
-
![image]()
Церква Лоретанської Божої Матері -
![image]()
Пам'ятник вуличним музикантам -
![image]()
Церква св. Рівноапостольної Марії Магдалени -
![image]()
Панорама Праги -
![image]()
Торговельний центр «Віленська Галерія» та залізничний вокзал Варшава Віленська -
![image]()
Горілчаний завод «Koneser»
Примітки
- Kazimierz Rymut: Nazwy miast Polski. Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1987, стор. 191 (пол.)
- Uchwała Nr 389/XXXVI/96 Rady Gminy-Warszawa Centrum z dnia 19 września 1996 r.
- https://zdm.waw.pl/index.php?id=258 Сайт Управління міських доріг (пол.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прага-Пулноц |
- Офіційний сайт дільниці Прага-Пулноц (пол.)
- Сайт Головного управління статистики (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Praga Pulnoc pol Praga Polnoc rajon dilnicya Varshavi roztashovana na pravomu berezi Visli Na pivnochi mezhuye z dilnicyami Belyani pol Bielany roztashovana na livomu berezi Visli ta Byalolenka pol Bialoleka na pivdni z dilniceyu Praga Poludnye pol Praga Poludnie na zahodi z dilnicyami Zholibozh pol Zoliborz na pivnichnomu zahodi ta Seredmistya pol Srodmiescie na pivdennomu zahodi roztashovani na livomu berezi Visli na shodi z dilniceyu Targuvek pol Targowek Plosha dilnici stanovit 11 42 km2 Stanom na 31 grudnya 2014 na teritoriyi dilnici Praga Pulnoc prozhivalo 67279 cholovik Praga Pulnoc Dilnicya Varshavi Cerkva sv FlorianaCerkva sv Floriana Gerb Koordinati 52 15 48 pn sh 21 01 42 sh d 52 26333 pn sh 21 02833 sh d 52 26333 21 02833 KrayinaVoyevodstvoMazoveckePovit MistoVarshava Uryad GolovaVojceh Zablockij Plosha Povna 11 42 km Naselennya 2014 Usogo 67 279 Gustota 5891 3 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Telefonnij kod i 48 22 Vebsajt praga pn waw pl Praga Pulnoc na karti VarshaviPraga Pulnoc na karti VarshaviIstoriyaRajoni dilnici Praga Pulnoc Misto Praga 1705 Praga Pulnoc 1905 Maket Pragi v Zali istoriyi Pragi Praga Pulnoc i Targuvek vid z Palacu kulturi j nauki Vilenska plosha Vulicya Zombkovska Pershi poselennya na teritoriyi Pragi z yavilisya dosit rano zavdyaki spriyatlivim prirodnim ta geografichnim umovam Pershi poselenci zajmalisya silskim gospodarstvom mlinarstvom ribalstvom bdzhilnictvom buduvali korchmi U 1432 z yavilosya poselennya Praga nazva jogo pohodit vid misc vipalenih wyprazonych pid posivi na teritoriyi yakih vono vlasne j viniklo U 1538 chastinu zemel Pragi pridbav kameneckij yepiskop Marcin Byalobzhezkij U listopadi 1572 nepodalik Grohova vidbuvsya z yizd senatoriv ta predstavnikiv shlyahti z Mazoviyi prichinoyu yakogo stala vidsutnist pryamogo spadkoyemcya korolivskogo tronu korol Sigizmund Avgust ne zalishiv pislya sebe nashadkiv Pislya z yizdu buli provedeni pershi vibori na yakih peremig Genrih III U 1637 47 chastina teritoriyi Pragi stala vlasnistyu koronnogo marshalka Adama Kazanovskogo Kameneckij kapitul shob zupiniti podalshe pridbannya Kazanovskim prazkih zemel ta yak naslidok proces vtrati svoyih volodin 10 lyutogo 1648 dobilasya vid korolya Vladislava IV statusu mista dlya Pragi Takim chinom Praga bula podilena na dvi chastini Yepiskopsku pol Praga Biskupia sho bula oficijno viznana mistom i znahodilas u vlasnosti kapitulu ta Magnatsku pol Praga Magnacka sho znahodilas u volodinni Kazanovskogo ta ne mala statusu mista Chastina Pragi pidporyadkovana Kazanovskomu vidriznyalasya znachnimi tempami ekonomichnogo rozvitku u toj chas yak zemli sho zalishilisya za duhovenstvom dosyagli znachnih uspihiv u religijnij i administrativnij ploshini U 1643 za spriyannya korolya Vladislava IV pri cerkvi bernardiniv zvedenij she u 1630 h bula pobudovana kaplicya do yakoyi pochali z yizhdzhatisya palomniki z usiyeyi Varshavi U 1656 pid chas Shvedskoyi vijni ta bitvi za Varshavu sho trivala tri dni buli znisheni Praga Kamon ta Skarishev Vijna a takozh epidemiyi ta nevrozhayi zagalmuvali rozvitok zemel ninishnoyi Pragi U 1720 h pochavsya period stabilnosti ta rozvitku Vdale geografichne polozhennya Pragi znovu stalo v prigodi U 1733 korolem bulo obrano Avgusta III vibori korolya vidbulisya na teritoriyi poselennya Kamon pol Kamion Avgust III pobuduvav dlya bernardiniv cerkvu ta kostol U 1791 obidvi chastini Pragi pidkontrolna duhovenstvu ta znati ta susidnij Skarishev uvijshli do skladu Varshavi stavshi VII prazkim miskim okrugom pol VII praski cyrkul miejski Nastupni hvili rujnuvan prokotilisya Pragoyu u 1794 1806 1807 ta pid chas Listopadovogo povstannya 1830 Pislya zavershennya povstannya na livomu berezi Visli buli zbudovani Fort Slivickogo pol Fort Sliwickiego ta citadel vnaslidok chogo zvedennya budinkiv na pivnochi ta v centri Pragi bulo zaboronene Cya norma diyala do 1916 roku U 1860 70 h buli pobudovani Peterburzka j Terespolska zaliznichni koliyi sho z yednali pravoberezhnu chastinu Varshavi z Rosijskoyu imperiyeyu ta vnutrishnya koliya sho prohodila cherez citadel V cej chas Praga nabula velikogo znachennya yak vazhlivij punkt u torgivli z Rosiyeyu ta Zahidnoyu Yevropoyu U 1864 pobudovano postijno diyuchij mist cherez Vislu U HIH HH stolittyah vnaslidok burhlivoyi industrializaciyi j urbanizaciyi do Pragi buli priyednani Shmulovizna pol Szmulowizna Nova Praga i Kamonek u 1908 Praga vzhe skladalasya z dvoh okrugiv Staroprazkogo ta Novoprazkogo U 1881 pochav pracyuvati kinnij tramvaj yakij u 1908 buv zaminenij na elektrichnij V cej period silno zrosla kilkist naselennya Pragi u 1913 vona stanovila bilsh nizh 90 tisyach cholovik todi yak u 1882 lishe blizko 16 tisyach meshkanciv Odnak nezvazhayuchi na ce Praga zalishalasya bidnoyu periferijnoyu proletarskoyu dilniceyu U 1903 tut buv pobudovanij pershij teatr Narodnij teatr pol Teatr Ludowy priznachenij dlya miscevih robitnikiv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni velika kilkist fabrik z teritoriyi Pragi bula vivezena do Rosiyi vijskovi ob yekti mosti ta ryad inshih strategichno vazhlivih ob yektiv buli znisheni rosijskimi vijskami pid chas vidstupu z Varshavi Pislya zahoplennya Varshavi nimeckimi vijskami pochavsya ekonomichnij zanepad yak usogo mista zagalom tak i okremo Pragi U kvitni 1916 pislya rozshirennya teritoriyi Varshavi Praga bula podilena na shist komisariativ Grohuv Pelcovizna pol Pelcowizna Nove Brudno pol Nowe Brodno Targuvek pol Targowek Stara Praga ta Nova Praga Takij podil Pragi zberigavsya protyagom Pershoyi svitovoyi vijni ta vsogo mizhvoyennogo periodu U 1915 bulo zasnovano Tovaristvo druziv Pragi pol Towarzystwo Przyjaciol Pragi Mizhvoyennij period harakterizuyetsya pidnesennyam promislovosti Pragi buli vidnovleni pokazniki vtracheni neyu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Odnak zalishalisya problemi z komunikaciyeyu antisanitariyeyu ta velikoyu kilkistyu bezhatchenkiv pov yazanoyu zi znachnim naplivom naselennya v comu regioni yaki ne mogla virishiti todishnya administraciya Buli pobudovani tramvajne depo zoologichnij sad u ti chasi najsuchasnishij v Yevropi transmiska zaliznicya ta zagalnoderzhavnij shpital Vinikli blagodijni tovaristva Kolo Prazhan pol Kolo Prazan i Tovaristvo druziv ditej vulici pol Towarzystwo Przyjaciol Dzieci Ulicy yaki dopomagali zdebilshogo dityam z najbidnishih simej Vihodiv shotizhnevik Eho Pragi Na teritoriyi Pragi provodilas elektrifikaciya ta gazifikaciya budinkiv vidkrivalisya novi avtobusni i tramvajni marshruti buduvalisya novi shkoli ta remontuvalisya vulici Takozh buli zbilsheni ploshi zelenih nasadzhen Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi Pragi diyav potuzhnij ruh oporu yakij nabuv masovogo harakteru 1 serpnya 1944 miscevi pidrozdili Armiyi Krajovoyi zahopili golovnij korpus prazkoyi zaliznici Na teritoriyi Pragi roztashovuvalisya zavodi bataljonu Parasol yaki vipuskali avtomobili dlya uchasnikiv oporu okupacijnim nimeckim vijskam 14 veresnya 1944 bula vizvolena vid nimeckih okupantiv V ranni povoyenni chasi perebrala na sebe funkciyi stolici Polshi Za dosit korotkij termin tut buli vidnovleni neobhidni dlya normalnogo funkcionuvannya ob yekti vokzali kramnici shpitali shvidko pochali svoyu robotu zakladi kulturi ta zasobi masovoyi informaciyi radiostanciya ta stolichna gazeta Zycie Warszawy U 1945 Praga bula podilena na Pivdennu ta Pivnichnu Protyagom nastupnih desyatilit teritoriya Pivnichnoyi Pragi dekilka raziv zbilshuvalas ohoplyuvala takozh teritoriyi ninishnih dilnic Byalolenka j Targuvek Za chasiv PNR Praga zajnyala lidiruyuchi poziciyi u Varshavi za kilkistyu promislovih ob yektiv ta obsyagami promislovogo virobnictva Vinikali novi zhitlovi masivi Odnak pochinayuchi z seredini 1970 h Polshu ohopila socialno politichna kriza yaka zavershilasya pislya padinnya komunistichnogo rezhimu U 1994 z tereniv Pragi Pulnoc buli vilucheni zemli ninishnih dilnic Byalolenka j Targuvek na yakih buli organizovani vidpovidni gmini Insha chastina Pivnichnoyi Pragi uvijshla do skladu gmini Varshava Centr Z 2002 Praga Pulnoc dilnicya Varshavi NazvaNazva dilnici pohodit vid diyeslova prazyc sho v perekladi oznachaye paliti Pochatkovo vidnosilasya do misc vipalenih pid posivi na teritoriyi yakih i viniklo poselennya z ciyeyu nazvoyu RajoniOficijno Praga Pulnoc dilitsya na taki rajoni Pelcovizna Nova Praga Stara Praga Shmulovizna pol Szmulowizna Na teritoriyi cih rajoniv vidilyayutsya taki istorichni poselennya Pelcovizna poselennya Golendzhinuv pol Goledzinow ta Slivice pol Sliwice Shmulovizna poselennya Mihaluv pol Michalow Stara Praga poselennya Port Prazkij pol Port Praski ZMINa teritoriyi dilnici funkcionuyut taki miscevi ZMI Nova Gazeta Prazka pol Nowa Gazeta Praska zhurnal suspilno kulturnoyi napravlenosti vihodit raz na dva tizhni z 1995 Psheglond Praski pol Przeglad Praski ukr Pereglyad presi misceva gazeta j internet portal vihodit z chervnya 2007 radiopraga pl misceva internet radiostanciya pracyuye z 1 bereznya 2014ParkiPrazkij park pol Park Praski vinik u 1865 71 ohoplyuye teritoriyi de ranishe znahodilis ukriplennya zvedeni Napoleonom Zoologichnij sad pol Ogrod Zoologiczny Park na ShmulovizniGalereyaCerkva Loretanskoyi Bozhoyi Materi Pam yatnik vulichnim muzikantam Cerkva sv Rivnoapostolnoyi Mariyi Magdaleni Panorama Pragi Torgovelnij centr Vilenska Galeriya ta zaliznichnij vokzal Varshava Vilenska Gorilchanij zavod Koneser PrimitkiKazimierz Rymut Nazwy miast Polski Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1987 stor 191 pol Uchwala Nr 389 XXXVI 96 Rady Gminy Warszawa Centrum z dnia 19 wrzesnia 1996 r https zdm waw pl index php id 258 Sajt Upravlinnya miskih dorig pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Praga Pulnoc Oficijnij sajt dilnici Praga Pulnoc pol Sajt Golovnogo upravlinnya statistiki pol