Бялоленка (пол. Białołęka) — район (дільниця) Варшави, розташована в північній частині польської столиці на правому березі Вісли. Площа становить 73,04 км2. На заході межує з дільницею Беляни (пол. Bielany), на півдні — з дільницями Таргувек (пол. Targówek) та Прага-Пулноц (пол. Praga-Północ), на півночі та сході проходить адміністративна межа Варшави.
Бялоленка | |||
---|---|---|---|
— Дільниця Варшави — | |||
Адміністрація | |||
| |||
Координати: 52°19′15″ пн. ш. 20°58′13″ сх. д. / 52.3210000° пн. ш. 20.9705000° сх. д. | |||
Країна | |||
Воєводство | Мазовецьке | ||
Повіт/Місто | Варшава | ||
Уряд | |||
- Голова | Ілона Соя-Козловська | ||
Площа | |||
- Повна | 73,04 км² | ||
Населення (2015) | |||
- Усього | 104 369 | ||
- Густота | 1428,9/км² | ||
Часовий пояс | CET () | ||
- Літній час | CEST () | ||
Телефонний код(и) | +48 22 | ||
Вебсайт: bialoleka.waw.pl | |||
Бялоленка на карті Варшави | |||
Станом на січень 2019 на території дільниці проживає 124 125 мешканців.
Історія
Бялоленка відома як шляхетське поселення з 1425. У 1471 її власниками були представники роду Голинських. На початку XVII століття належала хелмському єпископові Лаврентію (Вавжинцю) Гембицькому (пол. Wawrzyniec Gembicki), у середині XVII століття поселення перейшло у власність Яну Казимиру, який, у свою чергу, згодом передав його єзуїтам. Під час Шведської війни (Варшавська битва 1656) поселення було знищене. 24—25 лютого 1831 тут відбувалася одна з битв Листопадового повстання — битва під Бялоленкою між польським та російським військами.
У XIX столітті була складовою гміни Брудно (пол. Bródno). Бялоленка розбудовувалася, виникли нові поселення та фільварки — Александрув (пол. Aleksandrów), Бжезіни (пол. Brzeziny), Аннополь (пол. Annopol), Константинув (пол. Konstantynów), Маривіль (пол. Marywil), Ружополе (пол. Różopole) та Устронє (пол. Ustronie). У 1938 на території Бялоленки проживало близько 600 мешканців. У 1951 стала частиною Варшави (Ружополь, який входить до складу нинішньої дільниці Бялоленка, став частиною польської столиці ще в міжвоєнні часи), ряд поселень на північний схід від Варшави був включений до її адміністративних меж у 1976. У 1994 отримала статус ґміни та назву Варшава—Бялоленка. З 2002 — одна з вісімнадцяти дільниць Варшави.
Голови дільниці Бялоленка
Структура
- Центр, південь та південний захід Бялоленки — промислові райони
- Центр та захід (Новий Тархомін (пол. Nowy Tarchomin), Новодвори (пол. Nowodwory) та Нове Свідри (пол. Nowe Świdry)) — густо забудовані райони з переважанням багатоповерхових будинків
- Центр та північ (Хощувка (пол. Choszczówka), Бялоленка Дворська (пол. Białołęka Dworska), Плуди (пол. Płudy) та Генрикув (пол. Henryków)) — райони з переважанням приватних будинків
- Східна частина Бялоленки (Бжезіни, Левандув (пол. Lewandów), Кобялка (пол. Kobiałka), Бялоленка Шляхетська (пол. Białołęka Szlachecka) та Маньки-Войди (пол. Mańki-Wojdy)) — райони, що є частиною села та сільськогосподарських угідь
Поділ на райони
Захід
| Центр та захід | Центр та схід | Схід |
Інші райони:
- Шилувек (пол. Szylówek)
Адміністративні межі
Дільниця Бялоленка межує:
Природа
- Генриковський парк (пол. Park Henrykowski)
- Парк «Пікасса» (пол. Park „Picassa”)
- Йорданський сад (пол. Ogród jordanowski)
- Заповідник Лавіце Келпінські (пол. Ławice Kiełpińskie)
- Заповідник Ліси Чорної Струги (пол. Łęgi Czarnej Strugi)
На території дільниці Бялоленка, крім перерахованих вище, є й інші комплекси лісів різної площі. Також там розташовані чималі площі квітників — 250 м2; 177 м2 займають розарії.
Пам'ятки архітектури
- Палац Мостовських у Тархоміні (пол. Pałac Mostowskich w Tarchominie)
- Церква св. Якова (пол. Kościół św. Jakuba)
- Церква Народження Найсвятішої Діви Марії (пол. Kościół Narodzenia Najświętszej Maryi Panny)
- Церква св. Архангела Михаїла (пол. Kościół św. Michała Archanioła)
Примітки
- . Головне статистичне управління (Польською) . Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бялоленка |
- Офіційний сайт дільниці Бялоленка (пол.) [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт Warszawikia (пол.) [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт Головного управління статистики (пол.) [ 10 травня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Byalolenka pol Bialoleka rajon dilnicya Varshavi roztashovana v pivnichnij chastini polskoyi stolici na pravomu berezi Visli Plosha stanovit 73 04 km2 Na zahodi mezhuye z dilniceyu Belyani pol Bielany na pivdni z dilnicyami Targuvek pol Targowek ta Praga Pulnoc pol Praga Polnoc na pivnochi ta shodi prohodit administrativna mezha Varshavi Byalolenka Dilnicya Varshavi AdministraciyaAdministraciya Prapor Gerb Koordinati 52 19 15 pn sh 20 58 13 sh d 52 3210000 pn sh 20 9705000 sh d 52 3210000 20 9705000 KrayinaVoyevodstvoMazoveckePovit MistoVarshava Uryad GolovaIlona Soya Kozlovska Plosha Povna 73 04 km Naselennya 2015 Usogo 104 369 Gustota 1428 9 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Telefonnij kod i 48 22 Vebsajt bialoleka waw pl Byalolenka na karti VarshaviByalolenka na karti Varshavi Stanom na sichen 2019 na teritoriyi dilnici prozhivaye 124 125 meshkanciv IstoriyaByalolenka vidoma yak shlyahetske poselennya z 1425 U 1471 yiyi vlasnikami buli predstavniki rodu Golinskih Na pochatku XVII stolittya nalezhala helmskomu yepiskopovi Lavrentiyu Vavzhincyu Gembickomu pol Wawrzyniec Gembicki u seredini XVII stolittya poselennya perejshlo u vlasnist Yanu Kazimiru yakij u svoyu chergu zgodom peredav jogo yezuyitam Pid chas Shvedskoyi vijni Varshavska bitva 1656 poselennya bulo znishene 24 25 lyutogo 1831 tut vidbuvalasya odna z bitv Listopadovogo povstannya bitva pid Byalolenkoyu mizh polskim ta rosijskim vijskami U XIX stolitti bula skladovoyu gmini Brudno pol Brodno Byalolenka rozbudovuvalasya vinikli novi poselennya ta filvarki Aleksandruv pol Aleksandrow Bzhezini pol Brzeziny Annopol pol Annopol Konstantinuv pol Konstantynow Marivil pol Marywil Ruzhopole pol Rozopole ta Ustronye pol Ustronie U 1938 na teritoriyi Byalolenki prozhivalo blizko 600 meshkanciv U 1951 stala chastinoyu Varshavi Ruzhopol yakij vhodit do skladu ninishnoyi dilnici Byalolenka stav chastinoyu polskoyi stolici she v mizhvoyenni chasi ryad poselen na pivnichnij shid vid Varshavi buv vklyuchenij do yiyi administrativnih mezh u 1976 U 1994 otrimala status gmini ta nazvu Varshava Byalolenka Z 2002 odna z visimnadcyati dilnic Varshavi Golovi dilnici ByalolenkaYezhi Smochinskij pol Jerzy Smoczynski 2002 2006 Yacek Kaznovskij pol Jacek Kaznowski 2006 2012 Adam Gzhegzhulka pol Adam Grzegrzolka 2012 2013 Pjotr Yavorskij pol Piotr Jaworski 2013 2016 Ilona Soya Kozlovska pol Ilona Soja Kozlowska 2016 StrukturaPodil Byalolenki do rozshirennya teritoriyi dilnici na pivnichnij shid u 1976 Centr pivden ta pivdennij zahid Byalolenki promislovi rajoni Centr ta zahid Novij Tarhomin pol Nowy Tarchomin Novodvori pol Nowodwory ta Nove Svidri pol Nowe Swidry gusto zabudovani rajoni z perevazhannyam bagatopoverhovih budinkiv Centr ta pivnich Hoshuvka pol Choszczowka Byalolenka Dvorska pol Bialoleka Dworska Pludi pol Pludy ta Genrikuv pol Henrykow rajoni z perevazhannyam privatnih budinkiv Shidna chastina Byalolenki Bzhezini Levanduv pol Lewandow Kobyalka pol Kobialka Byalolenka Shlyahetska pol Bialoleka Szlachecka ta Manki Vojdi pol Manki Wojdy rajoni sho ye chastinoyu sela ta silskogospodarskih ugidPodil na rajoniMain subdivisions of Bialoleka MSI Subdivisions of Bialoleka MSI Zahid Buhnik pol Buchnik Bukuv pol Bukow Kalenica pol Kalenica Kempa Tarhominska pol Kepa Tarchominska Vinnica pol Winnica Novodvori Buchinek pol Buczynek Anecin pol Anecin Tarhomin Kostelnij pol Tarchomin Koscielny Novi Svidri Novij Tarhomin pol Nowy Tarchomin Stari Svidri pol Stare Swidry Pekelko pol Piekielko Zheran pol Zeran Centr ta zahid Hoshuvka Koloniya pol Choszczowka Kolonia Guri Skyerdovski pol Gory Skierdowskie Novi Bzhezini pol Nowe Brzeziny Dombrovka Shlyahetska pol Dabrowka Szlachecka Pludi Genrikuv Vishnovo pol Wisniewo Tarhomin Pekelko Zheran Ruzhopol Centr ta shid Hoshuvka Lapigrosh pol Lapigrosz Ruzhopole Shamocin pol Szamocin Byalolenka Dvorska Tomashev pol Tomaszew Dombrovka Gzhibovska pol Dabrowka Grzybowska Marcelin pol Marcelin Byalolenka Shlyahetska Konstantinuv Zheran Shidnij pol Zeran Wschodni Aleksandruv Annopol Shid Kobyalka Ruskovij Brud pol Ruskowy Brod Olesin pol Olesin Avgustuvek pol Augustowek Manki Vojdi Avgustuv pol Augustow Bzhezini Konti Grodziski pol Katy Grodziskie Grodzisk pol Grodzisk Levanduv Inshi rajoni Shiluvek pol Szylowek Administrativni mezhiTarhomin Vulicya Svyatovida Cerkva sv Yakova Dilnicya Byalolenka mezhuye na pivnochi z gminami Yablonna pol Jablonna ta Neporent pol Nieporet na pivdni z dilnicyami Targuvek ta Praga Pulnoc na zahodi z dilniceyu Belyani ta gminoyu Lomyanki pol Lomianki na shodi z gminoyu Marki pol Marki PrirodaGenrikovskij park pol Park Henrykowski Park Pikassa pol Park Picassa Jordanskij sad pol Ogrod jordanowski Zapovidnik Lavice Kelpinski pol Lawice Kielpinskie Zapovidnik Lisi Chornoyi Strugi pol Legi Czarnej Strugi Na teritoriyi dilnici Byalolenka krim pererahovanih vishe ye j inshi kompleksi lisiv riznoyi ploshi Takozh tam roztashovani chimali ploshi kvitnikiv 250 m2 177 m2 zajmayut rozariyi Pam yatki arhitekturiPalac Mostovskih u Tarhomini pol Palac Mostowskich w Tarchominie Cerkva sv Yakova pol Kosciol sw Jakuba Cerkva Narodzhennya Najsvyatishoyi Divi Mariyi pol Kosciol Narodzenia Najswietszej Maryi Panny Cerkva sv Arhangela Mihayila pol Kosciol sw Michala Archaniola Primitki Golovne statistichne upravlinnya Polskoyu Arhiv originalu za 25 lipnya 2019 Procitovano 28 serpnya 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Byalolenka Oficijnij sajt dilnici Byalolenka pol 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Sajt Warszawikia pol 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine Sajt Golovnogo upravlinnya statistiki pol 10 travnya 2016 u Wayback Machine