Таргувек (пол. Targówek) — район (дільниця) Варшави, розташована у північно-східній частині польської столиці та на правому березі Вісли. На півночі межує з дільницею Бялоленка (пол. Białołęka), на півдні — з дільницею Прага-Полуднє (пол. Praga-Południe), на заході — з дільницею Прага-Пулноц (пол. Praga-Północ), на південному сході — з дільницею Рембертув (пол. Rembertów). На сході проходить адміністративна межа Варшави. Площа дільниці Таргувек становить 24,22 км2. Кількість мешканців станом на 31 грудня 2014 становить 123677 чоловік.
Таргувек | |||
---|---|---|---|
— Дільниця Варшави — | |||
Адміністрація | |||
| |||
Координати: 52°16′56″ пн. ш. 21°03′51″ сх. д. / 52.28222° пн. ш. 21.06417° сх. д. | |||
Країна | |||
Воєводство | Мазовецьке | ||
Повіт/Місто | Варшава | ||
Уряд | |||
- Голова | Славомір Антонік | ||
Площа | |||
- Повна | 24,22 км² | ||
Населення (2014) | |||
- Усього | 123 677 | ||
- Густота | 5106,4/км² | ||
Часовий пояс | CET () | ||
- Літній час | CEST () | ||
Телефонний код(и) | +48 22 | ||
Вебсайт: targowek.waw.pl | |||
Таргувек на карті Варшави | |||
Близько 30 % площі дільниці займають зелені насадження.
Історія
Перші мешканці на території нинішньої дільниці Таргувек з'явилися в епоху бронзової доби, люди населяли її також в епоху залізної доби та за часів Римської імперії. Ця територія була вкрита густими лісами та відрізнялася значною заболоченістю, тому була слабо заселеною. Тут у X столітті виникло перше поселення на території сучасної Варшави — Ґруд Брудно (пол. Gród Bródno), в XI столітті воно було спалене. Однак рештки його збереглися до наших днів, їх можна побачити на території парку Брудно (пол. Park leśny Bródno).
У 1113 виникло поселення Таргове (пол. Targowe), яке перебрало на себе функції Ґроду Брудно після знищення останнього. Воно поділялося на дві частини — Велике Таргове (пол. Targowe Wielkie) (розташоване було здебільшого на території нинішньої дільниці Прага) та Мале Таргове (пол. Targowe Małe). Починаючи з XV століття Мале Таргове, по суті, було окремим поселенням, належало спочатку представникам роду Тарговських, потім — Ґумовських та Любомирських. Північніше Таргового в цей же час існувало та розвивалося королівське поселення Брудно, яке, однак, було знищене під час Варшавської битви. В 1740 Велике та Мале Таргове були об'єднані, нове поселення отримало назву Таргувек. У 1753 поселення перейшло у власність уряднику (подстолі (пол. podstoli)) з Плоцька Шидловському, який у 1764 перепродав його Станіславу Августу Понятовському. Двічі було зруйноване — 4 листопада 1794, під час повстання Тадеуша Костюшка, та в 1831, під час Варшавського повстання. В середині XIX століття виникли невеликі поселення Утрата (пол. Utrata) й Затишшя (пол. Zacisze) та фільварки Левінув і Ельснерув (належав композиторові Юзефу Ельснеру). Через Таргувек з Варшави до Санкт-Петербурга (1860), Тересполя (1865) та Млави (1875) були побудовані залізничні шляхи, що стало основним чинником розвитку транспорту та промисловості.
У 1884 в районі Брудна був збудований католицький цвинтар, який зараз є одним з найбільших в Європі. Тут поховані переважно люди з бідних верств населення Праги та лівобережної частини Варшави.
7 квітня 1916 територія нинішньої дільниці Таргувек майже повністю увійшла до складу Варшави, поза її межами залишилися Затишшя й Утрата. У міжвоєнні часи Таргувек був периферійною дільницею — значними темпами розвитку не відрізнявся. Проводилися роботи по зміцненню вулиць бруківкою та прокладанню водно-каналізаційної мережі. У 1920—30-х роках сюди було прокладено трамвайну лінію — у 1924 на Брудно, у 1933 — на Таргувек.
Під час Другої світової війни Таргувек зазнав серйозних руйнувань. У повоєнні часи, як і в довоєнні, залишався найбіднішою, типово периферійною частиною польської столиці. У 1951 до Варшави було приєднано Затишшя й Ельснерув. У 1970-х були збудовані мікрорайони (оседле) Таргувек Мєшканьовий (пол. Targówek Mieszkaniowy) та Брудно. Вулиці та трамвайні колії були значно перебудовані. У 1994 Таргувек був виокремлений зі складу Праги Пулноц (частиною якої був з 1951) та отримав статус ґміни. У 2002 став однією з дільниць Варшави.
Адміністративні кордони
Таргувек межує:
Райони
Офіційно Таргувек поділяється на сім районів:
- Таргувек Мєшканьовий (Житловий)
- Таргувек Фабричний (пол. Targówek Fabryczny)
- Брудно
- Брудно Подґроджя (пол. Bródno Podgrodzie)
- Затишшя
- Ельснерув
- Утрата
Згідно з традиційним поділом Таргувек ділиться на п'ять районів:
- власне Таргувек (пол. Targówek Właściwy)
- Брудно
- Затишшя
- Ельснерув
- Таргувек Промисловий (пол. Targówek Przemysłowy)
Загалом Таргувек поділяється на дві частини — житлову (Брудно, Таргувек Мєшканьовий, Затишшя) та промислову (Таргувек Фабричний).
Головні об'єкти
- Брудновський цвинтар (пол. Cmentarz Bródnowski) (включаючи церкву св. Вінсента де Поля XIX століття та могили Мєчислава Фоґґа (пол. Mieczysław Fogg) й Романа Дмовського)
- Єврейський цвинтар (створений у 1780, зруйнований у часи Другої світової війни)
- Церква Божого Воскресіння (пол. kościół Zmartwychwstania Pańskiego)
- Залишки епідемічного цвинтаря у вигляді надгробку Міхала Валембергера (1708)
- Брудновський ліс (залишки городища, зруйнованого в XI столітті, та форт Левіцполь, або форт XIII — один з фортів Варшавської фортеці)
- Театр «Рампа»
- Дерев'яний будинок Папроцького (типовий зразок довоєнної забудови Таргувка)
- Дерев'яний будинок (халупа) на вул. Празькій
- Будинок на вул. Вибранській
Парки
- Брудновський парк
- Парк «Вєха» імені Стефана Вехецького (пол. Park im. Stefana Wiecheckiego „Wiecha”)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Таргувек |
- Офіційний сайт дільниці Таргувек (пол.)
- Сайт Warszawikia (пол.)
- Сайт Головного управління статистики (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Targuvek pol Targowek rajon dilnicya Varshavi roztashovana u pivnichno shidnij chastini polskoyi stolici ta na pravomu berezi Visli Na pivnochi mezhuye z dilniceyu Byalolenka pol Bialoleka na pivdni z dilniceyu Praga Poludnye pol Praga Poludnie na zahodi z dilniceyu Praga Pulnoc pol Praga Polnoc na pivdennomu shodi z dilniceyu Rembertuv pol Rembertow Na shodi prohodit administrativna mezha Varshavi Plosha dilnici Targuvek stanovit 24 22 km2 Kilkist meshkanciv stanom na 31 grudnya 2014 stanovit 123677 cholovik Targuvek Dilnicya Varshavi AdministraciyaAdministraciya Gerb Koordinati 52 16 56 pn sh 21 03 51 sh d 52 28222 pn sh 21 06417 sh d 52 28222 21 06417 KrayinaVoyevodstvoMazoveckePovit MistoVarshava Uryad GolovaSlavomir Antonik Plosha Povna 24 22 km Naselennya 2014 Usogo 123 677 Gustota 5106 4 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Telefonnij kod i 48 22 Vebsajt targowek waw pl Targuvek na karti VarshaviTarguvek na karti Varshavi Blizko 30 ploshi dilnici zajmayut zeleni nasadzhennya IstoriyaZalishki gorodisha Brudno Praga Pulnoc i Targuvek vid z Palacu kulturi i nauki Oficijnij podil dilnici Targuvek Cerkva sv Vinsenta de Polya Brudnovskij cvintar Cerkva Bozhogo Voskresinnya Budinok Paprockogo Pershi meshkanci na teritoriyi ninishnoyi dilnici Targuvek z yavilisya v epohu bronzovoyi dobi lyudi naselyali yiyi takozh v epohu zaliznoyi dobi ta za chasiv Rimskoyi imperiyi Cya teritoriya bula vkrita gustimi lisami ta vidriznyalasya znachnoyu zabolochenistyu tomu bula slabo zaselenoyu Tut u X stolitti viniklo pershe poselennya na teritoriyi suchasnoyi Varshavi Grud Brudno pol Grod Brodno v XI stolitti vono bulo spalene Odnak reshtki jogo zbereglisya do nashih dniv yih mozhna pobachiti na teritoriyi parku Brudno pol Park lesny Brodno U 1113 viniklo poselennya Targove pol Targowe yake perebralo na sebe funkciyi Grodu Brudno pislya znishennya ostannogo Vono podilyalosya na dvi chastini Velike Targove pol Targowe Wielkie roztashovane bulo zdebilshogo na teritoriyi ninishnoyi dilnici Praga ta Male Targove pol Targowe Male Pochinayuchi z XV stolittya Male Targove po suti bulo okremim poselennyam nalezhalo spochatku predstavnikam rodu Targovskih potim Gumovskih ta Lyubomirskih Pivnichnishe Targovogo v cej zhe chas isnuvalo ta rozvivalosya korolivske poselennya Brudno yake odnak bulo znishene pid chas Varshavskoyi bitvi V 1740 Velike ta Male Targove buli ob yednani nove poselennya otrimalo nazvu Targuvek U 1753 poselennya perejshlo u vlasnist uryadniku podstoli pol podstoli z Plocka Shidlovskomu yakij u 1764 pereprodav jogo Stanislavu Avgustu Ponyatovskomu Dvichi bulo zrujnovane 4 listopada 1794 pid chas povstannya Tadeusha Kostyushka ta v 1831 pid chas Varshavskogo povstannya V seredini XIX stolittya vinikli neveliki poselennya Utrata pol Utrata j Zatishshya pol Zacisze ta filvarki Levinuv i Elsneruv nalezhav kompozitorovi Yuzefu Elsneru Cherez Targuvek z Varshavi do Sankt Peterburga 1860 Terespolya 1865 ta Mlavi 1875 buli pobudovani zaliznichni shlyahi sho stalo osnovnim chinnikom rozvitku transportu ta promislovosti U 1884 v rajoni Brudna buv zbudovanij katolickij cvintar yakij zaraz ye odnim z najbilshih v Yevropi Tut pohovani perevazhno lyudi z bidnih verstv naselennya Pragi ta livoberezhnoyi chastini Varshavi 7 kvitnya 1916 teritoriya ninishnoyi dilnici Targuvek majzhe povnistyu uvijshla do skladu Varshavi poza yiyi mezhami zalishilisya Zatishshya j Utrata U mizhvoyenni chasi Targuvek buv periferijnoyu dilniceyu znachnimi tempami rozvitku ne vidriznyavsya Provodilisya roboti po zmicnennyu vulic brukivkoyu ta prokladannyu vodno kanalizacijnoyi merezhi U 1920 30 h rokah syudi bulo prokladeno tramvajnu liniyu u 1924 na Brudno u 1933 na Targuvek Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Targuvek zaznav serjoznih rujnuvan U povoyenni chasi yak i v dovoyenni zalishavsya najbidnishoyu tipovo periferijnoyu chastinoyu polskoyi stolici U 1951 do Varshavi bulo priyednano Zatishshya j Elsneruv U 1970 h buli zbudovani mikrorajoni osedle Targuvek Myeshkanovij pol Targowek Mieszkaniowy ta Brudno Vulici ta tramvajni koliyi buli znachno perebudovani U 1994 Targuvek buv viokremlenij zi skladu Pragi Pulnoc chastinoyu yakoyi buv z 1951 ta otrimav status gmini U 2002 stav odniyeyu z dilnic Varshavi Administrativni kordoniTarguvek mezhuye na zahodi z dilniceyu Praga Pulnoc na pivnochi z dilniceyu Byalolenka na pivdni z dilniceyu Praga Poludnye na pivdennomu shodi z dilniceyu Rembertuv na shodi z mistami Zombki ta MarkiRajoniOficijno Targuvek podilyayetsya na sim rajoniv Targuvek Myeshkanovij Zhitlovij Targuvek Fabrichnij pol Targowek Fabryczny Brudno Brudno Podgrodzhya pol Brodno Podgrodzie Zatishshya Elsneruv Utrata Zgidno z tradicijnim podilom Targuvek dilitsya na p yat rajoniv vlasne Targuvek pol Targowek Wlasciwy Brudno Zatishshya Elsneruv Targuvek Promislovij pol Targowek Przemyslowy Zagalom Targuvek podilyayetsya na dvi chastini zhitlovu Brudno Targuvek Myeshkanovij Zatishshya ta promislovu Targuvek Fabrichnij Golovni ob yektiBrudnovskij cvintar pol Cmentarz Brodnowski vklyuchayuchi cerkvu sv Vinsenta de Polya XIX stolittya ta mogili Myechislava Fogga pol Mieczyslaw Fogg j Romana Dmovskogo Yevrejskij cvintar stvorenij u 1780 zrujnovanij u chasi Drugoyi svitovoyi vijni Cerkva Bozhogo Voskresinnya pol kosciol Zmartwychwstania Panskiego Zalishki epidemichnogo cvintarya u viglyadi nadgrobku Mihala Valembergera 1708 Brudnovskij lis zalishki gorodisha zrujnovanogo v XI stolitti ta fort Levicpol abo fort XIII odin z fortiv Varshavskoyi forteci Teatr Rampa Derev yanij budinok Paprockogo tipovij zrazok dovoyennoyi zabudovi Targuvka Derev yanij budinok halupa na vul Prazkij Budinok na vul Vibranskij Parki Brudnovskij park Park Vyeha imeni Stefana Veheckogo pol Park im Stefana Wiecheckiego Wiecha PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Targuvek Oficijnij sajt dilnici Targuvek pol Sajt Warszawikia pol Sajt Golovnogo upravlinnya statistiki pol