Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координати 52 14 30 пн ш 21 05 02 сх д 52 241729 пн ш 21 083867 сх д 52 241729 21 083867 Прага Полуднє пол Praga Południ

Прага-Полуднє

Прага-Полуднє

Координати: 52°14′30″ пн. ш. 21°05′02″ сх. д. / 52.241729° пн. ш. 21.083867° сх. д. / 52.241729; 21.083867

Прага-Полуднє (пол. Praga-Południe) — район (дільниця) Варшави, розташована на правому березі Вісли. На півночі межує з дільницями Прага-Пулноц (пол. Praga-Północ) і Таргувек (пол. Targówek), на півдні — з дільницями Мокотув (пол. Mokotów) (розташована на лівому березі Вісли) та Вавер (пол. Wawer), на заході — з дільницею Середмістя (пол. Śródmieście) (розташована на лівому березі Вісли), на сході — з дільницями Рембертув (пол. Rembertów) (на північному сході) та Вавер (на південному сході). Площа дільниці становить 22,38 км2. Станом на 31 грудня 2014 на території дільниці Прага-Полуднє проживає 178309 чоловік.

Прага-Полуднє
—  Дільниця Варшави  —
image
Адміністрація
Адміністрація
image
Герб
Країна image
Воєводство Мазовецьке
Повіт/Місто Варшава
Визначні місця Саська Кемпа, Скаришевський парк
Уряд
 - Голова Томаш Кухарський
Площа
 - Повна 22,38 км²
Населення (2014)
 - Усього 178 309
 - Густота 7967,3/км²
Часовий пояс CET ()
 - Літній час CEST ()
Телефонний код(и) +48 22
Вебсайт: Praga-Południe website
image
Прага-Полуднє на карті Варшави
Прага-Полуднє на карті Варшави

Назва дільниці походить від дієслова prażyć (укр. палити), початково відносилася до спаленого («wyprażonego») місця.

Історія

image
Райони дільниці Прага-Полуднє
image
Ґроховські будівлі-«рогатки»
image
Пам'ятник Іґнацію Яну Падеревському
image
Пам'ятник солдатам Червоної армії, що брали участь у боях за Варшаву
image
Пам'ятник полякам, що загинули під час теракту 11 вересня 2001
image
Пам'ятник будівництву Брестської траси
image
Парк підрозділу «Прага» Армії Крайової
image
Ґроховський маєток
image
Церква Найчистішого Серця Діви Марії на площі Шембека

Перші поселення на території сучасної дільниці Прага-Полуднє виникли в XI — на початку XIV століття (Камьонек (пол. Kamionek), Ґрохув (пол. Grochów), Ґоцлав (пол. Gocław), Кавенчин (пол. Kawęczyn) та інші). Ці території були добре заселеними та економічно досить розвиненими. Найдавнішим з усіх є поселення Камьон (пол. Kamion) (нині Камьонек) — в документах воно вперше згадується в 1065, другим за віком є поселення Ґоцлав — перші згадки про нього датовані 1155 роком. Початково Ґоцлав був у власності єпископа з Плоцька. Ґоцлав, а також Ґрохув, Камьон і Ґоцлавек належали до Плоцького капітулу. Наприкінці XIII — на початку XIV століття в Камьоні був зведений перший дерев'яний костьол, також була створена парафія, підпорядкована плоцькій дієцезії. У 1591 виникло поселення Скаришев (пол. Skaryszew), засновником його став канонік Станіслав Скаршевський. У 1628 на острові Кемпа Солецька (пол. Kępa Solecka) голандцями було засновано поселення Кемпа Олендерська (пол. Kępa Holenderska), у якому ними ж були збудовані фільварок для годування тварин, спиртовий завод та млин. У XVIII столітті поселення отримало назву Кемпа Саська (пол. Kępa Saska) — на честь його тодішнього господаря, короля Августа ІІІ Саса. У 1641 поселення Скаришев стало містом. Тут були побудовані дерев'яна ратуша та церква. В місті активно проводилася торгівля зерном.

У середині XVII століття розвиток поселень загальмувала Шведська війна, особливо триденні бої за Варшаву. Церква в Камьоні, де знаходилася парафія плоцької дієцезії, під час цих подій була знищена, через що парафію було перенесено до Скаришева. Вдруге значних руйнувань поселення зазнали в ході Північної війни, внаслідок епідемії 1708—1712 зросли людські втрати.

У 1780 Ґрохув, Камьонек та Скаришев були придбані королем Станіславом Понятовським та передані ним у володіння своєму брату — принцу Станіславу Понятовському, котрий, у свою чергу, створив юридику Камьон у 1781, а частину своїх володінь (Ґрохув) продав. Скаришев у 1791—93 увійшов до складу Варшави. У 1820—23 було прокладено дорогу між Прагою та Тересполем. У 1820-х почала розвиватися легка промисловість. У другій половині XIX століття Ґрохув став важливим промисловим поселенням. У 1889 до Варшави був приєднаний Камьонек, після чого там теж була побудована значна кількість промислових закладів. Кемпа Саська в цей час була зоною відпочинку мешканців Варшави. У 1914 через Віслу звідси був прокладений міст, який нині має назву міст Понятовського. У квітні 1916 Ґрохув, Саська Кемпа, Ґоцлав та Ґоцлавек були включені до складу Варшави та об'єднані у Гроховський комісаріат (пол. Komisariat Grochowski).

У міжвоєнний період на території Саської Кемпи, Ґрохова та Камьонки проводилися роботи по модернізації існуючих та прокладенню нових доріг, електрифікації, газифікації, меліорації ґрунтів та будівництву нових житлових масивів. Значна частина Саської Кемпи в цей час була забудована віллами. Камьонек став промисловим районом — здебільшого металургійним (у цій галузі працювало 90% усього працездатного населення).

Під час Другої світової війни поселення сучасної Праги-Полуднє не зазнали значних руйнувань та людських втрат. У повоєнні часи тут в основному будувалися житлові масиви (особливо активно — починаючи з 1960-х та 1970-х). У 1974 була побудована Лазенковська траса, у 1999—2002 збудовано три спортивних об'єкти — басейн «Воднік» та два спортзали.

До 1994 до складу ґміни Варшава—Прага-Полуднє входили території сучасних дільниць Рембертув та Вавер. З 1994 Прага—Полуднє була поділена на три окремі ґміни. З 2002 — дільниця Варшави.

Райони

Прага-Полуднє має в своєму складі вісім районів («осєдле») — це допоміжні одиниці:

  • Ґоцлав
  • Ґрохув—Центр (пол. Grochów-Centrum)
  • Ґрохув—Кінова (пол. Grochów-Kinowa)
  • Ґрохув Південний (пол. Grochów-Południowy)
  • Ґрохув Північний (пол. Grochów-Północny)
  • Камьонек
  • Пшичулек Ґроховський (пол. Przyczółek Grochowski)
  • Саська Кемпа

Згідно з Міською інформаційною системою (пол. Miejski System Informacji) Прага-Полуднє поділяється на райони:

  • Камьонек
  • Саська Кемпа
  • Ґоцлав
  • Ґоцлавек
  • Ґрохув
  • Ольшинка Ґроховська

Згідно з польським офіційним державним реєстром TERYT Прага-Полуднє ділиться на райони:

  • Ґоцлав
  • Ґоцлавек
  • Ґрохув
  • Камьонек
  • Кемпа Ґоцлавська
  • Козина Гурка (пол. Kozia Górka)
  • Ольшинка Гроховська
  • Саська Кемпа

Традиційний поділ також включає в себе одиниці:

  • Скаришевський парк імені Іґнація Яна Падеревського (пол. Park Skaryszewski im. Jana Paderewskiego)
  • Осєдле Остробрамська (пол. Osiedle Ostrobramska)
  • Осєдле Молодих (пол. Osiedle Młodych)
  • Вітолін (пол. Witolin)

Пам'ятники та парки

  • Ґроховські будівлі—«рогатки» (пол. Rogatki Grochowskie) (раніше тут проходила адміністративна межа Варшави)
  • Пам'ятник будівництву Брестської дороги (пол. Pomnik Budowy Szosy Brzeskiej)
  • Пам'ятник генералу Зиґмунту Берлінґу (пол. Pomnik Zygmunta Berlinga)
  • Пам'ятник солдатам Червоної армії, що загинули в боях за Варшаву (пол. Pomnik Wdzięczności Żołnierzom Armii Radzieckiej)
  • Пам'ятник Аґнешці Осецькій (пол. Pomnik Agnieszki Osieckiej)
  • Резиденція принца Міхала Понятовського (пол. Dworek Grochowski)
  • Головна споруда виховного закладу альбертинів (пол. Gmach zakładu wychowawczego braci Albertynów)
  • Церква Переможної Божої Матері (пол. Konkatedra Matki Bożej Zwycięskiej)
  • Парк імені полковника Яна Шиповського (пол. Park im. płk. Jana Szypowskiego „Leśnika”)
  • Скаришевський парк імені Іґнація Яна Падеревського
  • Парк імені Юзефа Пілсудського (пол. Park im. Józefa Polińskiego)
  • Парк підрозділу Армії Крайової «Прага» (пол. Park Obwodu Praga Armii Krajowej)
  • Парк Зніча (пол. Park Znicza)
  • Церква Найчистішого Серця Діви Марії у Варшаві (пол. Kościół Najczystszego Serca Maryi w Warszawie)
  • Природний заповідник Ольшинка Гроховська (пол. Rezerwat przyrody Olszynka Grochowska)
  • Канал між Ґоцлавським та Камьонковським озерами (пол. Kanał Wystawowy)

Культура та мистецтво

  • Публічна бібліотека на вул. Мейснера
  • Центральна військова бібліотека на вул. Остробрамській
  • Майстерня літографії імені Пабло Пікассо (пол. Doświadczalna Pracownia Litografii im. Pabla Picassa) на вул. Оборонців
  • Центр просування культури (пол. Centrum Promocji Kultury) на вул. Підскарбінській
  • Клуб культури «Ґоцлав» на вул. Авраама
  • Клуб культури «Сеньйора» на вул. Павліковського
  • Інформаційний пункт культури «Акваріум» (пол. Punkt Informacji Kulturalnej "Akwarium") на пл. Шембека
  • Концертний зал у Скаришевському парку
  • Клуб культури «Саська Кемпа» на вул. Брюссельській
  • Клуб «Релакс» на вул. Тарновецькій
  • Кінотеатр «Cinema City» на вул. Остробрамській
  • Музей неону на вул. Мінській
  • Дім культури «Камьонек» на вул. Кіновій
  • Воєводська педагогічна бібліотека на вул. Ґоцлавській
  • Театральна студія «Коло» на вул. Мінській
  • Театральна студія на вул. Любельській
  • Театр імені Зиґмунта Гюбнера у Варшаві (пол. Teatr Powszechny im. Zygmunta Hübnera w Warszawie) на вул. Замойського
  • Співоче товариство на Саській Кемпі (вул. Нобеля)

Заклади торгівлі

  • Торговельний центр «Ґоцлав» на вул. Генерала Фільдорфа
  • Торговельний центр «King Cross» на вул. Юбілярській
  • Торговельний центр «Променада» на вул. Остробрамській
  • Галерея «Саська Кемпа» на пл. Пшимєжа
  • Торговельний дім «Універсам» на вул. Ґроховській
  • Торговельний дім «Камьонек» на вул. Кіновій
  • Ринок на Шембека (вул. Заменецька)
  • Ринок «Під Універсамом» на вул. Меньцінській
  • Ринок «Петля» на вул. Умінського
  • Ринок «Рогатка» на вул. Ґроховській
  • Ринок «Африканська» на вул. Африканській

Галерея

  • image
    Площа Єжи Вашингтона
  • image
    Камьонковське озеро
  • image
    Площа Пшимєжа
  • image
    Алея Єжи Вашингтона
  • image
    Вулиця Ґроховська
  • image
    Вулиця Гренадерів
  • image
    Вулиця Остробрамська
  • image
    Завод RADWAR
  • image
    Університет соціальних та гуманітарних наук
  • image
    Військовий медичний інститут та Центральний клінічний шпиталь
  • image
    Шпиталь імені Рафала Маштака
  • image
    Музей неону
  • image
    Інститут телекомунікації
  • image
    Центральна військова бібліотека
  • image
    Промисловий центр оптики
  • image
    Торговельно-розважальний центр «Променада»
  • image
    Автобусна зупинка «Вятрачна»
  • image
    Панорама Ґоцлава
  • image
    Церква Божої Матері Покровительки Польських Мучеників у Варшаві
  • image
    Церква св. Патрика

Примітки

  1. Kazimierz Rymut: Nazwy miast Polski. Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1987, стор. 191 (пол.)
  2. bip.warszawa.pl/NR/rdonlyres/ACC01300-AFFA-4B50-94DD-6DD673ACD33D/737568/329.doc Ухвала Ради дільниці Прага-Полуднє від 19 квітня 2010 (пол.)
  3. https://zdm.waw.pl/index.php?id=257 Сайт Управління міських доріг (пол.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прага-Полуднє
  • Офіційний сайт дільниці Прага-Полуднє (пол.)
  • Сайт Головного управління статистики (пол.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koordinati 52 14 30 pn sh 21 05 02 sh d 52 241729 pn sh 21 083867 sh d 52 241729 21 083867 Praga Poludnye pol Praga Poludnie rajon dilnicya Varshavi roztashovana na pravomu berezi Visli Na pivnochi mezhuye z dilnicyami Praga Pulnoc pol Praga Polnoc i Targuvek pol Targowek na pivdni z dilnicyami Mokotuv pol Mokotow roztashovana na livomu berezi Visli ta Vaver pol Wawer na zahodi z dilniceyu Seredmistya pol Srodmiescie roztashovana na livomu berezi Visli na shodi z dilnicyami Rembertuv pol Rembertow na pivnichnomu shodi ta Vaver na pivdennomu shodi Plosha dilnici stanovit 22 38 km2 Stanom na 31 grudnya 2014 na teritoriyi dilnici Praga Poludnye prozhivaye 178309 cholovik Praga Poludnye Dilnicya Varshavi AdministraciyaAdministraciya Gerb KrayinaVoyevodstvoMazoveckePovit MistoVarshava Viznachni miscya Saska Kempa Skarishevskij park Uryad GolovaTomash Kuharskij Plosha Povna 22 38 km Naselennya 2014 Usogo 178 309 Gustota 7967 3 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Telefonnij kod i 48 22 Vebsajt Praga Poludnie website Praga Poludnye na karti VarshaviPraga Poludnye na karti Varshavi Nazva dilnici pohodit vid diyeslova prazyc ukr paliti pochatkovo vidnosilasya do spalenogo wyprazonego miscya IstoriyaRajoni dilnici Praga Poludnye Grohovski budivli rogatki Pam yatnik Ignaciyu Yanu Paderevskomu Pam yatnik soldatam Chervonoyi armiyi sho brali uchast u boyah za Varshavu Pam yatnik polyakam sho zaginuli pid chas teraktu 11 veresnya 2001 Pam yatnik budivnictvu Brestskoyi trasi Park pidrozdilu Praga Armiyi Krajovoyi Grohovskij mayetok Cerkva Najchistishogo Sercya Divi Mariyi na ploshi Shembeka Pershi poselennya na teritoriyi suchasnoyi dilnici Praga Poludnye vinikli v XI na pochatku XIV stolittya Kamonek pol Kamionek Grohuv pol Grochow Goclav pol Goclaw Kavenchin pol Kaweczyn ta inshi Ci teritoriyi buli dobre zaselenimi ta ekonomichno dosit rozvinenimi Najdavnishim z usih ye poselennya Kamon pol Kamion nini Kamonek v dokumentah vono vpershe zgaduyetsya v 1065 drugim za vikom ye poselennya Goclav pershi zgadki pro nogo datovani 1155 rokom Pochatkovo Goclav buv u vlasnosti yepiskopa z Plocka Goclav a takozh Grohuv Kamon i Goclavek nalezhali do Plockogo kapitulu Naprikinci XIII na pochatku XIV stolittya v Kamoni buv zvedenij pershij derev yanij kostol takozh bula stvorena parafiya pidporyadkovana plockij diyeceziyi U 1591 viniklo poselennya Skarishev pol Skaryszew zasnovnikom jogo stav kanonik Stanislav Skarshevskij U 1628 na ostrovi Kempa Solecka pol Kepa Solecka golandcyami bulo zasnovano poselennya Kempa Olenderska pol Kepa Holenderska u yakomu nimi zh buli zbudovani filvarok dlya goduvannya tvarin spirtovij zavod ta mlin U XVIII stolitti poselennya otrimalo nazvu Kempa Saska pol Kepa Saska na chest jogo todishnogo gospodarya korolya Avgusta III Sasa U 1641 poselennya Skarishev stalo mistom Tut buli pobudovani derev yana ratusha ta cerkva V misti aktivno provodilasya torgivlya zernom U seredini XVII stolittya rozvitok poselen zagalmuvala Shvedska vijna osoblivo tridenni boyi za Varshavu Cerkva v Kamoni de znahodilasya parafiya plockoyi diyeceziyi pid chas cih podij bula znishena cherez sho parafiyu bulo pereneseno do Skarisheva Vdruge znachnih rujnuvan poselennya zaznali v hodi Pivnichnoyi vijni vnaslidok epidemiyi 1708 1712 zrosli lyudski vtrati U 1780 Grohuv Kamonek ta Skarishev buli pridbani korolem Stanislavom Ponyatovskim ta peredani nim u volodinnya svoyemu bratu princu Stanislavu Ponyatovskomu kotrij u svoyu chergu stvoriv yuridiku Kamon u 1781 a chastinu svoyih volodin Grohuv prodav Skarishev u 1791 93 uvijshov do skladu Varshavi U 1820 23 bulo prokladeno dorogu mizh Pragoyu ta Terespolem U 1820 h pochala rozvivatisya legka promislovist U drugij polovini XIX stolittya Grohuv stav vazhlivim promislovim poselennyam U 1889 do Varshavi buv priyednanij Kamonek pislya chogo tam tezh bula pobudovana znachna kilkist promislovih zakladiv Kempa Saska v cej chas bula zonoyu vidpochinku meshkanciv Varshavi U 1914 cherez Vislu zvidsi buv prokladenij mist yakij nini maye nazvu mist Ponyatovskogo U kvitni 1916 Grohuv Saska Kempa Goclav ta Goclavek buli vklyucheni do skladu Varshavi ta ob yednani u Grohovskij komisariat pol Komisariat Grochowski U mizhvoyennij period na teritoriyi Saskoyi Kempi Grohova ta Kamonki provodilisya roboti po modernizaciyi isnuyuchih ta prokladennyu novih dorig elektrifikaciyi gazifikaciyi melioraciyi gruntiv ta budivnictvu novih zhitlovih masiviv Znachna chastina Saskoyi Kempi v cej chas bula zabudovana villami Kamonek stav promislovim rajonom zdebilshogo metalurgijnim u cij galuzi pracyuvalo 90 usogo pracezdatnogo naselennya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni poselennya suchasnoyi Pragi Poludnye ne zaznali znachnih rujnuvan ta lyudskih vtrat U povoyenni chasi tut v osnovnomu buduvalisya zhitlovi masivi osoblivo aktivno pochinayuchi z 1960 h ta 1970 h U 1974 bula pobudovana Lazenkovska trasa u 1999 2002 zbudovano tri sportivnih ob yekti basejn Vodnik ta dva sportzali Do 1994 do skladu gmini Varshava Praga Poludnye vhodili teritoriyi suchasnih dilnic Rembertuv ta Vaver Z 1994 Praga Poludnye bula podilena na tri okremi gmini Z 2002 dilnicya Varshavi RajoniPraga Poludnye maye v svoyemu skladi visim rajoniv osyedle ce dopomizhni odinici Goclav Grohuv Centr pol Grochow Centrum Grohuv Kinova pol Grochow Kinowa Grohuv Pivdennij pol Grochow Poludniowy Grohuv Pivnichnij pol Grochow Polnocny Kamonek Pshichulek Grohovskij pol Przyczolek Grochowski Saska Kempa Zgidno z Miskoyu informacijnoyu sistemoyu pol Miejski System Informacji Praga Poludnye podilyayetsya na rajoni Kamonek Saska Kempa Goclav Goclavek Grohuv Olshinka Grohovska Zgidno z polskim oficijnim derzhavnim reyestrom TERYT Praga Poludnye dilitsya na rajoni Goclav Goclavek Grohuv Kamonek Kempa Goclavska Kozina Gurka pol Kozia Gorka Olshinka Grohovska Saska Kempa Tradicijnij podil takozh vklyuchaye v sebe odinici Skarishevskij park imeni Ignaciya Yana Paderevskogo pol Park Skaryszewski im Jana Paderewskiego Osyedle Ostrobramska pol Osiedle Ostrobramska Osyedle Molodih pol Osiedle Mlodych Vitolin pol Witolin Pam yatniki ta parkiGrohovski budivli rogatki pol Rogatki Grochowskie ranishe tut prohodila administrativna mezha Varshavi Pam yatnik budivnictvu Brestskoyi dorogi pol Pomnik Budowy Szosy Brzeskiej Pam yatnik generalu Zigmuntu Berlingu pol Pomnik Zygmunta Berlinga Pam yatnik soldatam Chervonoyi armiyi sho zaginuli v boyah za Varshavu pol Pomnik Wdziecznosci Zolnierzom Armii Radzieckiej Pam yatnik Agneshci Oseckij pol Pomnik Agnieszki Osieckiej Rezidenciya princa Mihala Ponyatovskogo pol Dworek Grochowski Golovna sporuda vihovnogo zakladu albertiniv pol Gmach zakladu wychowawczego braci Albertynow Cerkva Peremozhnoyi Bozhoyi Materi pol Konkatedra Matki Bozej Zwycieskiej Park imeni polkovnika Yana Shipovskogo pol Park im plk Jana Szypowskiego Lesnika Skarishevskij park imeni Ignaciya Yana Paderevskogo Park imeni Yuzefa Pilsudskogo pol Park im Jozefa Polinskiego Park pidrozdilu Armiyi Krajovoyi Praga pol Park Obwodu Praga Armii Krajowej Park Znicha pol Park Znicza Cerkva Najchistishogo Sercya Divi Mariyi u Varshavi pol Kosciol Najczystszego Serca Maryi w Warszawie Prirodnij zapovidnik Olshinka Grohovska pol Rezerwat przyrody Olszynka Grochowska Kanal mizh Goclavskim ta Kamonkovskim ozerami pol Kanal Wystawowy Kultura ta mistectvoPublichna biblioteka na vul Mejsnera Centralna vijskova biblioteka na vul Ostrobramskij Majsternya litografiyi imeni Pablo Pikasso pol Doswiadczalna Pracownia Litografii im Pabla Picassa na vul Oboronciv Centr prosuvannya kulturi pol Centrum Promocji Kultury na vul Pidskarbinskij Klub kulturi Goclav na vul Avraama Klub kulturi Senjora na vul Pavlikovskogo Informacijnij punkt kulturi Akvarium pol Punkt Informacji Kulturalnej Akwarium na pl Shembeka Koncertnij zal u Skarishevskomu parku Klub kulturi Saska Kempa na vul Bryusselskij Klub Relaks na vul Tarnoveckij Kinoteatr Cinema City na vul Ostrobramskij Muzej neonu na vul Minskij Dim kulturi Kamonek na vul Kinovij Voyevodska pedagogichna biblioteka na vul Goclavskij Teatralna studiya Kolo na vul Minskij Teatralna studiya na vul Lyubelskij Teatr imeni Zigmunta Gyubnera u Varshavi pol Teatr Powszechny im Zygmunta Hubnera w Warszawie na vul Zamojskogo Spivoche tovaristvo na Saskij Kempi vul Nobelya Zakladi torgivliTorgovelnij centr Goclav na vul Generala Fildorfa Torgovelnij centr King Cross na vul Yubilyarskij Torgovelnij centr Promenada na vul Ostrobramskij Galereya Saska Kempa na pl Pshimyezha Torgovelnij dim Universam na vul Grohovskij Torgovelnij dim Kamonek na vul Kinovij Rinok na Shembeka vul Zamenecka Rinok Pid Universamom na vul Mencinskij Rinok Petlya na vul Uminskogo Rinok Rogatka na vul Grohovskij Rinok Afrikanska na vul AfrikanskijGalereyaPlosha Yezhi Vashingtona Kamonkovske ozero Plosha Pshimyezha Aleya Yezhi Vashingtona Vulicya Grohovska Vulicya Grenaderiv Vulicya Ostrobramska Zavod RADWAR Universitet socialnih ta gumanitarnih nauk Vijskovij medichnij institut ta Centralnij klinichnij shpital Shpital imeni Rafala Mashtaka Muzej neonu Institut telekomunikaciyi Centralna vijskova biblioteka Promislovij centr optiki Torgovelno rozvazhalnij centr Promenada Avtobusna zupinka Vyatrachna Panorama Goclava Cerkva Bozhoyi Materi Pokrovitelki Polskih Muchenikiv u Varshavi Cerkva sv PatrikaPrimitkiKazimierz Rymut Nazwy miast Polski Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1987 stor 191 pol bip warszawa pl NR rdonlyres ACC01300 AFFA 4B50 94DD 6DD673ACD33D 737568 329 doc Uhvala Radi dilnici Praga Poludnye vid 19 kvitnya 2010 pol https zdm waw pl index php id 257 Sajt Upravlinnya miskih dorig pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Praga Poludnye Oficijnij sajt dilnici Praga Poludnye pol Sajt Golovnogo upravlinnya statistiki pol

Дата публікації:
Топ