Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рембертув (пол. Rembertów) — район (дільниця) Варшави, розташована у східній частині польської столиці та на правому березі Вісли. На заході межує з дільницями Таргувек (пол. Targówek) і Прага-Полуднє (пол. Praga-Południe), на півдні — з дільницями Вавер (пол. Wawer) і Весола (пол. Wesoła), на півночі та сході проходить адміністративна межа Варшави. Площа дільниці становить 19,30 км2. Станом на 31 грудня 2014 на території дільниці Рембертув проживає 23812 осіб. Є найменш населеною дільницею Варшави.
| Рембертув | |||
|---|---|---|---|
| — Дільниця Варшави — | |||
 | |||
| |||
| Координати: 52°15′32″ пн. ш. 21°09′40″ сх. д. / 52.25889° пн. ш. 21.16111° сх. д. | |||
| Країна |  | ||
| Воєводство | Мазовецьке | ||
| Повіт/Місто | Варшава | ||
| Уряд | |||
| - Голова | Мєчислав Ґолунка | ||
| Площа | |||
| - Повна | 19,30 км² | ||
| Населення (2014) | |||
| - Усього | 23 812 | ||
| - Густота | 1233,8/км² | ||
| Часовий пояс | CET () | ||
| - Літній час | CEST () | ||
| Телефонний код(и) | +48 22 | ||
| Вебсайт: rembertow.waw.pl | |||
 | |||
Більше 30 % площі дільниці займають зелені насадження.
Історія
Поселення Рембертув було засноване у другій половині XIX століття. У 1867 була прокладена залізнична колія, що сполучала Варшаву, Тересполь та Москву, заснована станція Рембертув. У 1888 місцеві фільварки — Журавка (пол. Żurawka), Мілосна (пол. Miłosna), Окунєв (пол. Okuniew), Сулеювек (пол. Sulejówek), Ґжибово (пол. Grzybowo), Мале Дембе (пол. Dembe Małe) та Баґно (пол. Bagno) — були викуплені російською владою, яка згодом розмістила на цих територіях артилерійський полігон. Після цього тут почали виникати крамниці, ремісничі заклади та будівлі господарського призначення, що обслуговували російських солдатів. Полігон було названо на честь колишнього намісника Польського королівства Федора (Фрідріха) Берґа (повне ім'я — Фрідріх Вільгельм Ремберт фон Берґ). Мешканці Варшави відвідували Рембертув з метою відпочинку.
У 1915 тут були збудовані укріплення. Після здобуття незалежності Польщею колишні російські казарми зайняла польська армія. Під час польсько-радянської війни на території Рембертова знаходився штаб дивізії піхоти під командуванням генерала Владислава Юнга. У 1920-х тут знаходилися майстерня військової амуніції «Pocisk» та Центр підготовки піхоти. У 1924 Рембертув було вилучено зі складу ґміни Окунєв (пол. Okuniew) та приєднано до ґміни Вавер. Почалося зведення костелу, житлового масиву та будівлі Добровільної пожежної охорони. У 1933 завершено електрифікацію Варшавського залізничного вузла, після чого всі потяги з Вільна та Білостоку попрямували через Рембертув. Це, в свою чергу, призвело до збільшення кількості переїздів та поліпшення транспортного зв'язку з Варшавою. 1 квітня 1939 Рембертув отримав статус міста. До складу його увійшли Старий та Новий Рембертув, Каролювка (пол. Karolówka), Зиґмунтувка (пол. Zygmuntówka), Маджента (пол. Magenta), Мокрий Луг (пол. Mokry Ług), Кавенчин (пол. Kawęczyn) та Полігон (пол. Poligon). Старі дерев'яні будівлі замінювались віллами та панельними спорудами, в яких розміщувався офіцерський склад.
Велике значення надавалося культурному розвитку Рембертова. З 1920-х у Рембертові працювали два приватних кінотеатри — «Срібний Птах» (пол. Srebrny Ptak) і «Марс». У 1923 відкрився перший спортивний клуб «Рембертовянка» (пол. Rembertowianka), з кінця 1920-х відомий як спортивний клуб «Кадра» (пол. Klub Sportowy "Kadra"). Починаючи з 1937 за сприяння Товариства друзів Вавра, Аніна і Ґрохова (пол. Towarzystwo Przyjaciół Wawra, Anina i Grochowa) друкувався щомісячний соціально-економічний журнал «Na straży». Також друкувалися «Голос Рембертова», «Новини Рембертова» (пол. Wiadomości Rembertowskie) та «Місячник Парафіяльний» (пол. Miesięcznik Parafialny), який висвітлював церковне та світське життя. Під час німецької окупації виходив підпільний щотижневик «Вярус».
Після захоплення Варшави німецькими військами Рембертув разом з Окуневом належав до III району Союзу збройної боротьби Армії Крайової «Демби», який, в свою чергу, входив до складу VII підрайону «Оброжа» (пол. VII Obwód „Obroża“). Місцеві партизани брали участь у бойових діях як на території Рембертова, так і в тих місцевостях Варшави, що знаходилися поза його межами. Серед значних акцій партизан — оборона від німецьких військ радіостанції Головного штабу Армії Крайової та блокада Варшавського залізничного вузла. На території Рембертова існувало сім німецьких трудових таборів, один з них — розташований на місці фабрики «Pocisk» — працював найдовше; після переходу Варшави під контроль радянських військ, у 1944—45 на його місці працював трудовий табір НКВС, у якому перебували солдати Армії Крайової. 21 травня 1945 Армія Крайова знищила табір та звільнила ув'язнених, яких планувалося відправити до РРФСР. У січні 1944 була створена місцева підпільна Народна рада під керівництвом Юліуша Вірського, яка працювала до 1957, коли Рембертув увійшов до складу Варшави. З 1957 по 1994 був складовою частиною дільниці Прага Полуднє, з 1994 по 2002 — ґміною Варшава—Рембертув. З 2002 — одна з дільниць Варшави.
Назва
За однією з версій, назва Рембертув походить від одного з імен колишнього намісника Польського королівства Федора Берга (Фрідріх Вільгельм Ремберт фон Берґ). За іншою версією, назва походить від прізвища французького виробника паровозів, які постачали устаткування до російського артилерійського полігону.
Райони
Офіційно Рембертув ділиться на три райони:
- Кавенчин—Вигода (пол. Kawęczyn-Wygoda)
- Старий Рембертув
- Новий Рембертув
Кордони
Дільниця Рембертув межує:
Природні заповідники
Рембертув є однією з найбільш зелених дільниць Варшави. Зелені насадження займають близько третини площі дільниці.
- Рембертовський ліс
- Лісовий заказник Кавенчин (пол. Rezerwat leśny Kawęczyn)
Цікаві факти
- В одній з вілл Рембертова на колишній Алеї Юзефа Пілсудського (нині Алея «Монтера» (пол. Aleja Gen. A. Chruściela „Montera“)) у 1920—21 проживав Шарль де Голль
- Приватний кінотеатр «Срібний Птах», відкритий у 1933, проіснував до 1980-х, однак вже під іншою назвою — «Шаротка» (пол. „Szarotka“)
Пам'ятники
- Пам'ятник захисникам радіостанції Головного штабу Армії Крайової (пол. Pomnik Obrońców Radiostacji Komendy Głównej Armii Krajowej)
- Пам'ятник в'язням табору НКВС (пол. Pomnik więźniów obozu NKWD)
- Пам'ятник битві під Ольшинкою Гроховською (пол. Pomnik Bitwy pod Olszynką Grochowską)
- Пам'ятник закатованим євреям (пол. Pomnik ku czci pomordowanych Żydów)
- Пам'ятник жертвам німецького терору (пол. Pomnik Pamięci kilkudziesięciu ofiar egzekucji niemieckich 1939—1944)
- Пам'ятник політичним в'язням 1944—1956 (пол. Pomnik Jaworzniaków)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рембертув |
- Офіційний сайт дільниці Рембертув (пол.) [ 3 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт Warszawikia (пол.) [ 25 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт Головного управління статистики (пол.) [ 10 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт Міської системи інформації (пол.) [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rembertuv pol Rembertow rajon dilnicya Varshavi roztashovana u shidnij chastini polskoyi stolici ta na pravomu berezi Visli Na zahodi mezhuye z dilnicyami Targuvek pol Targowek i Praga Poludnye pol Praga Poludnie na pivdni z dilnicyami Vaver pol Wawer i Vesola pol Wesola na pivnochi ta shodi prohodit administrativna mezha Varshavi Plosha dilnici stanovit 19 30 km2 Stanom na 31 grudnya 2014 na teritoriyi dilnici Rembertuv prozhivaye 23812 osib Ye najmensh naselenoyu dilniceyu Varshavi Rembertuv Dilnicya Varshavi Zaliznichna stanciya RembertuvZaliznichna stanciya Rembertuv Gerb Koordinati 52 15 32 pn sh 21 09 40 sh d 52 25889 pn sh 21 16111 sh d 52 25889 21 16111 KrayinaVoyevodstvoMazoveckePovit MistoVarshava Uryad GolovaMyechislav Golunka Plosha Povna 19 30 km Naselennya 2014 Usogo 23 812 Gustota 1233 8 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Telefonnij kod i 48 22 Vebsajt rembertow waw pl Rembertuv na karti VarshaviRembertuv na karti Varshavi Bilshe 30 ploshi dilnici zajmayut zeleni nasadzhennya IstoriyaRajoni dilnici Rembertuv Kadetska akademiya nini Biblioteka nacionalnoyi oboroni Zaliznichna stanciya Rembertuv Kavenchin Vigoda Vulicya Zholnerska Pam yatnik strachenim v yaznyam Pavyaka 1942 Pam yatnik zhertvam NKVS Aleya Slavi na Olshinci Grohovskij Poselennya Rembertuv bulo zasnovane u drugij polovini XIX stolittya U 1867 bula prokladena zaliznichna koliya sho spoluchala Varshavu Terespol ta Moskvu zasnovana stanciya Rembertuv U 1888 miscevi filvarki Zhuravka pol Zurawka Milosna pol Milosna Okunyev pol Okuniew Suleyuvek pol Sulejowek Gzhibovo pol Grzybowo Male Dembe pol Dembe Male ta Bagno pol Bagno buli vikupleni rosijskoyu vladoyu yaka zgodom rozmistila na cih teritoriyah artilerijskij poligon Pislya cogo tut pochali vinikati kramnici remisnichi zakladi ta budivli gospodarskogo priznachennya sho obslugovuvali rosijskih soldativ Poligon bulo nazvano na chest kolishnogo namisnika Polskogo korolivstva Fedora Fridriha Berga povne im ya Fridrih Vilgelm Rembert fon Berg Meshkanci Varshavi vidviduvali Rembertuv z metoyu vidpochinku U 1915 tut buli zbudovani ukriplennya Pislya zdobuttya nezalezhnosti Polsheyu kolishni rosijski kazarmi zajnyala polska armiya Pid chas polsko radyanskoyi vijni na teritoriyi Rembertova znahodivsya shtab diviziyi pihoti pid komanduvannyam generala Vladislava Yunga U 1920 h tut znahodilisya majsternya vijskovoyi amuniciyi Pocisk ta Centr pidgotovki pihoti U 1924 Rembertuv bulo vilucheno zi skladu gmini Okunyev pol Okuniew ta priyednano do gmini Vaver Pochalosya zvedennya kostelu zhitlovogo masivu ta budivli Dobrovilnoyi pozhezhnoyi ohoroni U 1933 zaversheno elektrifikaciyu Varshavskogo zaliznichnogo vuzla pislya chogo vsi potyagi z Vilna ta Bilostoku popryamuvali cherez Rembertuv Ce v svoyu chergu prizvelo do zbilshennya kilkosti pereyizdiv ta polipshennya transportnogo zv yazku z Varshavoyu 1 kvitnya 1939 Rembertuv otrimav status mista Do skladu jogo uvijshli Starij ta Novij Rembertuv Karolyuvka pol Karolowka Zigmuntuvka pol Zygmuntowka Madzhenta pol Magenta Mokrij Lug pol Mokry Lug Kavenchin pol Kaweczyn ta Poligon pol Poligon Stari derev yani budivli zaminyuvalis villami ta panelnimi sporudami v yakih rozmishuvavsya oficerskij sklad Velike znachennya nadavalosya kulturnomu rozvitku Rembertova Z 1920 h u Rembertovi pracyuvali dva privatnih kinoteatri Sribnij Ptah pol Srebrny Ptak i Mars U 1923 vidkrivsya pershij sportivnij klub Rembertovyanka pol Rembertowianka z kincya 1920 h vidomij yak sportivnij klub Kadra pol Klub Sportowy Kadra Pochinayuchi z 1937 za spriyannya Tovaristva druziv Vavra Anina i Grohova pol Towarzystwo Przyjaciol Wawra Anina i Grochowa drukuvavsya shomisyachnij socialno ekonomichnij zhurnal Na strazy Takozh drukuvalisya Golos Rembertova Novini Rembertova pol Wiadomosci Rembertowskie ta Misyachnik Parafiyalnij pol Miesiecznik Parafialny yakij visvitlyuvav cerkovne ta svitske zhittya Pid chas nimeckoyi okupaciyi vihodiv pidpilnij shotizhnevik Vyarus Pislya zahoplennya Varshavi nimeckimi vijskami Rembertuv razom z Okunevom nalezhav do III rajonu Soyuzu zbrojnoyi borotbi Armiyi Krajovoyi Dembi yakij v svoyu chergu vhodiv do skladu VII pidrajonu Obrozha pol VII Obwod Obroza Miscevi partizani brali uchast u bojovih diyah yak na teritoriyi Rembertova tak i v tih miscevostyah Varshavi sho znahodilisya poza jogo mezhami Sered znachnih akcij partizan oborona vid nimeckih vijsk radiostanciyi Golovnogo shtabu Armiyi Krajovoyi ta blokada Varshavskogo zaliznichnogo vuzla Na teritoriyi Rembertova isnuvalo sim nimeckih trudovih taboriv odin z nih roztashovanij na misci fabriki Pocisk pracyuvav najdovshe pislya perehodu Varshavi pid kontrol radyanskih vijsk u 1944 45 na jogo misci pracyuvav trudovij tabir NKVS u yakomu perebuvali soldati Armiyi Krajovoyi 21 travnya 1945 Armiya Krajova znishila tabir ta zvilnila uv yaznenih yakih planuvalosya vidpraviti do RRFSR U sichni 1944 bula stvorena misceva pidpilna Narodna rada pid kerivnictvom Yuliusha Virskogo yaka pracyuvala do 1957 koli Rembertuv uvijshov do skladu Varshavi Z 1957 po 1994 buv skladovoyu chastinoyu dilnici Praga Poludnye z 1994 po 2002 gminoyu Varshava Rembertuv Z 2002 odna z dilnic Varshavi NazvaZa odniyeyu z versij nazva Rembertuv pohodit vid odnogo z imen kolishnogo namisnika Polskogo korolivstva Fedora Berga Fridrih Vilgelm Rembert fon Berg Za inshoyu versiyeyu nazva pohodit vid prizvisha francuzkogo virobnika parovoziv yaki postachali ustatkuvannya do rosijskogo artilerijskogo poligonu RajoniOficijno Rembertuv dilitsya na tri rajoni Kavenchin Vigoda pol Kaweczyn Wygoda Starij Rembertuv Novij RembertuvKordoniDilnicya Rembertuv mezhuye na pivnochi z gminoyu Zombki na shodi z gminoyu Zelonka ta dilniceyu Vesola na pivdni z dilniceyu Vaver na zahodi z dilnicyami Praga Poludnye j TarguvekPrirodni zapovidnikiRembertuv ye odniyeyu z najbilsh zelenih dilnic Varshavi Zeleni nasadzhennya zajmayut blizko tretini ploshi dilnici Rembertovskij lis Lisovij zakaznik Kavenchin pol Rezerwat lesny Kaweczyn Cikavi faktiV odnij z vill Rembertova na kolishnij Aleyi Yuzefa Pilsudskogo nini Aleya Montera pol Aleja Gen A Chrusciela Montera u 1920 21 prozhivav Sharl de Goll Privatnij kinoteatr Sribnij Ptah vidkritij u 1933 proisnuvav do 1980 h odnak vzhe pid inshoyu nazvoyu Sharotka pol Szarotka Pam yatnikiPam yatnik zahisnikam radiostanciyi Golovnogo shtabu Armiyi Krajovoyi pol Pomnik Obroncow Radiostacji Komendy Glownej Armii Krajowej Pam yatnik v yaznyam taboru NKVS pol Pomnik wiezniow obozu NKWD Pam yatnik bitvi pid Olshinkoyu Grohovskoyu pol Pomnik Bitwy pod Olszynka Grochowska Pam yatnik zakatovanim yevreyam pol Pomnik ku czci pomordowanych Zydow Pam yatnik zhertvam nimeckogo teroru pol Pomnik Pamieci kilkudziesieciu ofiar egzekucji niemieckich 1939 1944 Pam yatnik politichnim v yaznyam 1944 1956 pol Pomnik Jaworzniakow PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rembertuv Oficijnij sajt dilnici Rembertuv pol 3 lipnya 2016 u Wayback Machine Sajt Warszawikia pol 25 serpnya 2016 u Wayback Machine Sajt Golovnogo upravlinnya statistiki pol 10 travnya 2016 u Wayback Machine Sajt Miskoyi sistemi informaciyi pol 15 serpnya 2016 u Wayback Machine