Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Постмодерністська філософія — це філософська течія, яка займає критичну позицію стосовно деяких фундаментальних положень західної філософії, особливо Просвітництва. Вона вказує на важливість владних відносин, персоналізації та дискурсу в "конструюванні" істин і світоглядів. Постмодерністські філософи відкидають існування об'єктивної реальності та існування об'єктивних моральних цінностей.
Постмодерністська філософія часто скептично ставиться до простих бінарних опозицій, характерних для структуралізму. Вона вказує на проблему чистого і спрощеного розрізнення різних протилежностей: знання від незнання, соціального прогресу від занепаду, панування від підкорення, доброго від поганого, наявного від відсутнього. Постмодерністська філософія також має дуже тісний зв'язок з критичною теорією.
Характеристика
За словами Брайана Дуньяна з Британської енциклопедії, багато постмодерністських тверджень є свідомою відмовою від певних цінностей, що сягають корінням у Просвітництво 18 століття. Постмодерністи можуть стверджувати, що не існує природної об'єктивної реальності, а логіка і розум є лише концептуальними конструкціями, які не мають універсального значення. Дві інші характерні антипросвітницькі позиції постмодернізму - це заперечення існування людської природи та скептицизм щодо того, що наука і технології змінять суспільство на краще. Постмодерністи також вважають, що не існує об'єктивних моральних цінностей. Постмодерністські праці часто зосереджені на деконструкції ролі, яку відіграють влада та ідеологія у формуванні дискурсу. Постмодерністська філософія має онтологічну схожість з класичними скептичними та релятивістськими системами вірувань. Вона також має політичну схожість з політикою ідентичності.
Проблеми з визначенням
Філософ Джон Деллі стверджує, що передчасно називати таких мислителів, як Дерріда та інші, постмодерністами. Якщо ці "постмодерністи" ретельно дотримуються сучасної тенденції ідеалізму, то ми маємо справу з ультрамодернізмом, а не з постмодернізмом чи чимось іншим. Для того, щоб постмодернізм відповідав своїй назві, він не повинен більше обмежуватися домодерною заклопотаністю "речами" або сучасним розмежуванням "ідей", але повинен прийти до термінів у спосіб, що є символічним для семіотичних доктрин таких мислителів, як португальський філософ Жоао де Санто Томас та американський філософ Чарльз Сандерс Пірс. Деллі пише:
Епоха грецької та латинської філософії ґрунтувалася на "бутті" в досить точному сенсі: існуванні, здійснюваному речами незалежно від людського розуміння і ставлення. Багато коротших епох сучасної філософії ґрунтувалися на інструментах людського пізнання, але в такий спосіб, що надмірно компрометували буття. Із закінченням двадцятого століття є підстави вважати, що разом із новим століттям починається нова філософська епоха, яка обіцяє стати найбагатшою епохою в історії людського розуміння. Епоха постмодерну покликана синтезувати вищий рівень - рівень досвіду, де буття речей і діяльність кінцевого пізнавача взаємопроникають і дають матеріал, з якого можуть бути виведені знання про природу і знання про культуру в їх повному симбіозі. Епоха постмодерну має своїм особливим філософським завданням відкриття нового шляху, вже не античного шляху речей чи сучасного шляху ідей, а шляху знаків, завдяки якому пагорби і долини античності і сучасності можуть бути досліджені і оброблені поколінням, яке має ще більше вершин для підкорення і долин для віднайдення.
Історія
Попередники
Якщо про постмодернізм говорять з 1940-х років, то постмодерністська філософія виникла лише трохи пізніше, у другій половині 20-го століття. Втім, багато тем постмодерністська філософія вже отримала від своїх попередників.
Вона зазнала значного впливу праць Серена К'єркегора та Фрідріха Ніцше у 19 столітті, а також філософів першої половини 20 століття, зокрема феноменологів Едмунда Гуссерля та Мартіна Гайдеґґера, психоаналітика Жака Лакана, структураліста Ролана Барта та пізніх робіт Людвіга Вітґенштайна. Постмодерністська філософія також спиралася на світ мистецтва та архітектури, зокрема на Марселя Дюшана, Джона Кейджа, архітектуру Лас-Вегаса та Центру Помпіду.
Філософи раннього постмодерну
Найвпливовішими постмодерністськими філософами були Жан Бодріяр, Жан-Франсуа Ліотар і Жак Дерріда. Часто до них відносять Мішеля Фуко, хоча сам він відкидав цей ярлик. Він стверджував, що знання виробляється на основі влади та принципово змінюється в різні історичні періоди.
Ліотар був значною мірою стурбований роллю наративу в людській культурі, і частково тим, як ця роль змінилася, коли ми перейшли від модерну до "постіндустріального" або постмодерного стану. Він стверджував, що сучасні філософські течії легітимізують свої претензії не на логічних чи емпіричних підставах, а на основі отриманих наративів або так званих метанаративів. Він також стверджував, що в умовах постмодерну ці метанаративи більше не можуть легітимізувати претензії. Дійсно, Ліотар визначив постмодернізм як недовіру до метанаративів. Він припустив, що в результаті краху сучасних метанаративів люди створюють нову "мовну гру", яка не прагне створити абсолютні істини, а скоріше оспівує світ постійно мінливих відносин (як між людьми один до одного, так і між людьми до світу).
Дерріда, батько деконструкції, практикував філософію як форму текстуальної критики. Він критикував західну філософію за те, що вона надає перевагу поняттю присутності та вимовленому слову (логосу) над відсутністю та письмовим словом.
Див. також
Примітки
- Postmodernism | Definition, Doctrines, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 23 червня 2023.
- Sim, Stuart, ред. (2011). The Routledge companion to postmodernism. Routledge companion series (вид. 3. ed). London: Routledge. ISBN .
- Taylor, Victor E.; Winquist, Charles E. (2001). Encyclopedia of postmodernism. London: Routledge. ISBN .
- Problematizing Global Knowledge. Theory, Culture & Society. Vol. 23 (2-3). Sage, 2006
- Deely, John (1 липня 2001). Four Ages of Understanding: The First Postmodern Survey of Philosophy from Ancient Times to the Turn of the Twenty-First Century (English) . University of Toronto Press. ISBN .
- John Deely, "Philosophy and Experience," American Catholic Philosophical Quarterly LXVI.4 (Winter 1992), 299–319, esp. 314–15.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Postmodernistska filosofiya ce filosofska techiya yaka zajmaye kritichnu poziciyu stosovno deyakih fundamentalnih polozhen zahidnoyi filosofiyi osoblivo Prosvitnictva Vona vkazuye na vazhlivist vladnih vidnosin personalizaciyi ta diskursu v konstruyuvanni istin i svitoglyadiv Postmodernistski filosofi vidkidayut isnuvannya ob yektivnoyi realnosti ta isnuvannya ob yektivnih moralnih cinnostej Postmodernistska filosofiya chasto skeptichno stavitsya do prostih binarnih opozicij harakternih dlya strukturalizmu Vona vkazuye na problemu chistogo i sproshenogo rozriznennya riznih protilezhnostej znannya vid neznannya socialnogo progresu vid zanepadu panuvannya vid pidkorennya dobrogo vid poganogo nayavnogo vid vidsutnogo Postmodernistska filosofiya takozh maye duzhe tisnij zv yazok z kritichnoyu teoriyeyu HarakteristikaZa slovami Brajana Dunyana z Britanskoyi enciklopediyi bagato postmodernistskih tverdzhen ye svidomoyu vidmovoyu vid pevnih cinnostej sho syagayut korinnyam u Prosvitnictvo 18 stolittya Postmodernisti mozhut stverdzhuvati sho ne isnuye prirodnoyi ob yektivnoyi realnosti a logika i rozum ye lishe konceptualnimi konstrukciyami yaki ne mayut universalnogo znachennya Dvi inshi harakterni antiprosvitnicki poziciyi postmodernizmu ce zaperechennya isnuvannya lyudskoyi prirodi ta skepticizm shodo togo sho nauka i tehnologiyi zminyat suspilstvo na krashe Postmodernisti takozh vvazhayut sho ne isnuye ob yektivnih moralnih cinnostej Postmodernistski praci chasto zoseredzheni na dekonstrukciyi roli yaku vidigrayut vlada ta ideologiya u formuvanni diskursu Postmodernistska filosofiya maye ontologichnu shozhist z klasichnimi skeptichnimi ta relyativistskimi sistemami viruvan Vona takozh maye politichnu shozhist z politikoyu identichnosti Problemi z viznachennyamFilosof Dzhon Delli stverdzhuye sho peredchasno nazivati takih misliteliv yak Derrida ta inshi postmodernistami Yaksho ci postmodernisti retelno dotrimuyutsya suchasnoyi tendenciyi idealizmu to mi mayemo spravu z ultramodernizmom a ne z postmodernizmom chi chimos inshim Dlya togo shob postmodernizm vidpovidav svoyij nazvi vin ne povinen bilshe obmezhuvatisya domodernoyu zaklopotanistyu rechami abo suchasnim rozmezhuvannyam idej ale povinen prijti do terminiv u sposib sho ye simvolichnim dlya semiotichnih doktrin takih misliteliv yak portugalskij filosof Zhoao de Santo Tomas ta amerikanskij filosof Charlz Sanders Pirs Delli pishe Epoha greckoyi ta latinskoyi filosofiyi gruntuvalasya na butti v dosit tochnomu sensi isnuvanni zdijsnyuvanomu rechami nezalezhno vid lyudskogo rozuminnya i stavlennya Bagato korotshih epoh suchasnoyi filosofiyi gruntuvalisya na instrumentah lyudskogo piznannya ale v takij sposib sho nadmirno komprometuvali buttya Iz zakinchennyam dvadcyatogo stolittya ye pidstavi vvazhati sho razom iz novim stolittyam pochinayetsya nova filosofska epoha yaka obicyaye stati najbagatshoyu epohoyu v istoriyi lyudskogo rozuminnya Epoha postmodernu poklikana sintezuvati vishij riven riven dosvidu de buttya rechej i diyalnist kincevogo piznavacha vzayemopronikayut i dayut material z yakogo mozhut buti vivedeni znannya pro prirodu i znannya pro kulturu v yih povnomu simbiozi Epoha postmodernu maye svoyim osoblivim filosofskim zavdannyam vidkrittya novogo shlyahu vzhe ne antichnogo shlyahu rechej chi suchasnogo shlyahu idej a shlyahu znakiv zavdyaki yakomu pagorbi i dolini antichnosti i suchasnosti mozhut buti doslidzheni i obrobleni pokolinnyam yake maye she bilshe vershin dlya pidkorennya i dolin dlya vidnajdennya IstoriyaOdin iz predtech postmodernistskoyi filosofiyi Fridrih Nicshe Poperedniki Yaksho pro postmodernizm govoryat z 1940 h rokiv to postmodernistska filosofiya vinikla lishe trohi piznishe u drugij polovini 20 go stolittya Vtim bagato tem postmodernistska filosofiya vzhe otrimala vid svoyih poperednikiv Vona zaznala znachnogo vplivu prac Serena K yerkegora ta Fridriha Nicshe u 19 stolitti a takozh filosofiv pershoyi polovini 20 stolittya zokrema fenomenologiv Edmunda Gusserlya ta Martina Gajdeggera psihoanalitika Zhaka Lakana strukturalista Rolana Barta ta piznih robit Lyudviga Vitgenshtajna Postmodernistska filosofiya takozh spiralasya na svit mistectva ta arhitekturi zokrema na Marselya Dyushana Dzhona Kejdzha arhitekturu Las Vegasa ta Centru Pompidu Filosofi rannogo postmodernu Najvplivovishimi postmodernistskimi filosofami buli Zhan Bodriyar Zhan Fransua Liotar i Zhak Derrida Chasto do nih vidnosyat Mishelya Fuko hocha sam vin vidkidav cej yarlik Vin stverdzhuvav sho znannya viroblyayetsya na osnovi vladi ta principovo zminyuyetsya v rizni istorichni periodi Liotar buv znachnoyu miroyu sturbovanij rollyu narativu v lyudskij kulturi i chastkovo tim yak cya rol zminilasya koli mi perejshli vid modernu do postindustrialnogo abo postmodernogo stanu Vin stverdzhuvav sho suchasni filosofski techiyi legitimizuyut svoyi pretenziyi ne na logichnih chi empirichnih pidstavah a na osnovi otrimanih narativiv abo tak zvanih metanarativiv Vin takozh stverdzhuvav sho v umovah postmodernu ci metanarativi bilshe ne mozhut legitimizuvati pretenziyi Dijsno Liotar viznachiv postmodernizm yak nedoviru do metanarativiv Vin pripustiv sho v rezultati krahu suchasnih metanarativiv lyudi stvoryuyut novu movnu gru yaka ne pragne stvoriti absolyutni istini a skorishe ospivuye svit postijno minlivih vidnosin yak mizh lyudmi odin do odnogo tak i mizh lyudmi do svitu Derrida batko dekonstrukciyi praktikuvav filosofiyu yak formu tekstualnoyi kritiki Vin kritikuvav zahidnu filosofiyu za te sho vona nadaye perevagu ponyattyu prisutnosti ta vimovlenomu slovu logosu nad vidsutnistyu ta pismovim slovom Div takozhPostmodern Giperrealizm Poststrukturalizm DekonstruktivizmPrimitkiPostmodernism Definition Doctrines amp Facts Britannica www britannica com angl Procitovano 23 chervnya 2023 Sim Stuart red 2011 The Routledge companion to postmodernism Routledge companion series vid 3 ed London Routledge ISBN 978 0 415 58332 9 Taylor Victor E Winquist Charles E 2001 Encyclopedia of postmodernism London Routledge ISBN 978 0 415 15294 5 Problematizing Global Knowledge Theory Culture amp Society Vol 23 2 3 Sage 2006 Deely John 1 lipnya 2001 Four Ages of Understanding The First Postmodern Survey of Philosophy from Ancient Times to the Turn of the Twenty First Century English University of Toronto Press ISBN 978 1 4426 1301 0 John Deely Philosophy and Experience American Catholic Philosophical Quarterly LXVI 4 Winter 1992 299 319 esp 314 15