Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Релятиві зм від лат relativus відносний філософський методологічний принцип що підкреслює примат відносності між об єкта

Релятивізм

Релятивізм

Релятиві́зм (від лат. relativus — відносний) — філософський, методологічний принцип, що підкреслює примат відносності між об'єктами та процесами, підкреслюючи тимчасовість їх субстанціальних властивостей, який полягає у метафізичній умовності змісту пізнання.

Сутність релятивізму

Суть даного філософського напрямку: всяке знання відносно неусталене, суб'єктивне, залежить від людини.

Гносеологічні корені релятивізму — відмова від визнання неперервності у розвитку знання, перебільшення впливу конкретних умов. Факт розвитку пізнання, в ході якого воно переходить на новий вищий рівень, релятивісти розглядають як доказ його неістиності, суб'єктивності. Це приводить до заперечення об'єктивності пізнання взагалі, до агностицизму.

Історія вчення

Релятивізм в часі сягає вчення давньогрецьких софістів. Раннім релятивістом можна вважати Протагора. Елементи релятивізму характерні і для античного скептицизму.

Аргументи релятивізму філософи XVI—XVIII ст. Мішель Монтень, П'єр Бейль) використовували для критики догматів релігії і основ метафізики. Іншу роль релятивізм відіграє у ідеалістичному емпіризмі (Джордж Берклі, Девід Юм; махізм, прагматизм, неопозитивізм). Абсолютизація відносності пізнання служить тут обґрунтуванням суб'єктивізму.

Див. також

Література

  • Пуанкаре Α., Наука и гипотеза, М., 1904, с. 60-61;
  • Пуанкаре Α., Последние мысли, П., 1923;
  • Кузнецов И. В., Принцип соответствия в совр. физике и его филос. значение, М.-Л., 1948;
  • Франк Ф., Философия науки, пер. с англ., М., 1960;
  • Нарский И. С., Совр. позитивизм. Критич. очерк, М., 1961;
  • Troeltsch E., Der Historismus und seine Überwindung, В., 1924;
  • , Antirelativismus, Z.-Lpz., 1935.
Енциклопедії
  • Б. Свириденко. Релятивізм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 546. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
  • Релятивизм // Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики. Под редакцией А. А. Ивина. 2004.
  • Релятивизм // Философский энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л. Ф. Ильичёв, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалёв, В. Г. Панов. 1983.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Relyativi zm vid lat relativus vidnosnij filosofskij metodologichnij princip sho pidkreslyuye primat vidnosnosti mizh ob yektami ta procesami pidkreslyuyuchi timchasovist yih substancialnih vlastivostej yakij polyagaye u metafizichnij umovnosti zmistu piznannya Sutnist relyativizmuSut danogo filosofskogo napryamku vsyake znannya vidnosno neustalene sub yektivne zalezhit vid lyudini Gnoseologichni koreni relyativizmu vidmova vid viznannya neperervnosti u rozvitku znannya perebilshennya vplivu konkretnih umov Fakt rozvitku piznannya v hodi yakogo vono perehodit na novij vishij riven relyativisti rozglyadayut yak dokaz jogo neistinosti sub yektivnosti Ce privodit do zaperechennya ob yektivnosti piznannya vzagali do agnosticizmu Istoriya vchennyaRelyativizm v chasi syagaye vchennya davnogreckih sofistiv Rannim relyativistom mozhna vvazhati Protagora Elementi relyativizmu harakterni i dlya antichnogo skepticizmu Argumenti relyativizmu filosofi XVI XVIII st Mishel Monten P yer Bejl vikoristovuvali dlya kritiki dogmativ religiyi i osnov metafiziki Inshu rol relyativizm vidigraye u idealistichnomu empirizmi Dzhordzh Berkli Devid Yum mahizm pragmatizm neopozitivizm Absolyutizaciya vidnosnosti piznannya sluzhit tut obgruntuvannyam sub yektivizmu Div takozhKulturnij relyativizm Moralnij relyativizmLiteraturaPuankare A Nauka i gipoteza M 1904 s 60 61 Puankare A Poslednie mysli P 1923 Kuznecov I V Princip sootvetstviya v sovr fizike i ego filos znachenie M L 1948 Frank F Filosofiya nauki per s angl M 1960 Narskij I S Sovr pozitivizm Kritich ocherk M 1961 Troeltsch E Der Historismus und seine Uberwindung V 1924 Antirelativismus Z Lpz 1935 Enciklopediyi B Sviridenko Relyativizm Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 546 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Relyativizm Filosofiya Enciklopedicheskij slovar M Gardariki Pod redakciej A A Ivina 2004 Relyativizm Filosofskij enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya Gl redakciya L F Ilichyov P N Fedoseev S M Kovalyov V G Panov 1983 PosilannyaRelyativizm pravovij 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2

Дата публікації:
Топ