Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Польща є членом Європейського союзу з 1 травня 2004 року а 16 квітня 2003 року в Афінах було підписано Договір про приєд

Польща в Європейському Союзі

Польща в Європейському Союзі

Польща є членом Європейського союзу з 1 травня 2004 року, а 16 квітня 2003 року в Афінах було підписано Договір про приєднання як правову основу для вступу Польщі до ЄС. Фактичний процес інтеграції Польщі до ЄС розпочався із заявки Польщі на членство 8 квітня 1994 року, і подальшого підтвердження заявки всіма державами-членкинями в Ессені з 9 по 10 грудня 1994 року. Інтеграція Польщі до Європейського Союзу є динамічним і безперервним процесом.

Польща в Європейському Союзі
image
image
Європейський Союз 		image
Польща
Ця стаття про відносини між Європейським Союзом і Польщею. Про процес переговорів про вступ див. Вступ Польщі до Європейського Союзу.

Порівняння

image Європейський Союз  image Польща
Населення 447,206,135 38,386,000
Площа 4,324,782 км2 (1,669,808 sq mi) 312,696 км2 (120,733 sq mi)
Густота населення 115/км2 (300/sq mi) 123/км2 (318.6/sq mi)
Столиця Брюссель (де-факто) Варшава
Найбільші міста Париж, Рим, Берлін, Відень, Мадрид, Амстердам, Атени, Дублін, Гельсінкі, Варшава, Лісабон, Стокгольм, Копенгаген, Прага, Бухарест, Нікосія, Будапешт, Загреб, Софія Краків, Познань, Ґданськ, Вроцлав, Лодзь, Білосток, Ольштин, Люблін, Ґдиня
Уряд Наднаціональна парламентська демократія на основі європейських договорів Унітарна напів президентська

конституційна республіка

Перший лідер Президент вищої влади Жан Моне Президент Войцех Ярузельський
Поточний лідер Голова ради Шарль Мішель
Голова комісії Урсула фон дер Ляєн 		Президент Анджей Дуда
Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький
Офіційні мови 24 офіційні мови, з яких 3 вважаються "процедурними" (англійська , французька та німецька) Польська
Основні релігії 72% християн (48% римські католики, 12% протестанти, 8% православні, 4% інші християни), 23% нерелігійні, 3% інші, 2% іслам 92.9% римські католики, 1.3% іншої віри, 3.1% нерелігійні, 2.7% без відповіді
Етнічні групи німці (близько 80 мільйонів), французи (близько 67 мільйонів),італійці (близько 60 мільйонів), іспанці (близько 47 мільйонів), поляки (близько 46 мільйонів), румуни (близько 16 мільйонів), нідерландці (близько 13 мільйонів), греки (близько 11 мільйонів), португальці (бл. 11 млн.) та інші 98% поляки, 2% інші чи не вказано
ВВП (номінальний) 16,477 трлн доларів, 31 801 доларів на душу населення 607 мільярдів доларів, 15 988 доларів на душу населення

Ранні відносини між Польщею та ЄС (1988–1993)

image
ЄС і 10 нових країн, що приєдналися (станом на 1 травня 2004 р.)

Дипломатичні відносини між Польщею та Європейським економічним співтовариством розпочалися 16 вересня 1988 року. Через рік, 19 вересня 1989 року, під час першого візиту голови Комітету міністрів ЄЕС до Польщі у Варшаві було підписано угоду про торговельно-економічне співробітництво.

Зміни в польській політиці протягом і після 1989 року дозволили вести дипломатичні переговори щодо участі Польщі в Європейському економічному співтоваристві. Офіційні переговори розпочалися 22 грудня 1990 року і завершилися 16 грудня 1991 року в рамках «Європейської угоди про асоціацію між Республікою Польща та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами». У той же час, разом з Європейською угодою, Польща підписала торговельну угоду, включену до Тимчасової угоди, яка діє з 1 березня 1992 року.

Угода Польщі з ЄЕС набула чинности 1 лютого 1994 року, через три місяці після набуття чинности Маастрихтським договором. Першим кроком стало створення Комісії об’єднання Республіки Польща з ЄС, завданням якої був нагляд за виконанням нових угод. У рамках цієї комісії велися переговори на рівні міністрів у польському парламенті. Комітет парламентського об’єднання виступав у ролі форуму для відносин між польським парламентом та Європейським парламентом.

Наближення до вступу (1993–1997)

Ще до початку переговорів про вступ у червні 1993 року під час засідання Європейської Ради в Копенгагені країни-члени ЄС офіційно підтвердили, що країни Центральної та Східної Європи, які зараз афілійовані з ЄС, приєднаються до ЄС після виконання економічних та політичних критеріїв. 8 квітня 1994 року уряд Республіки Польща зробив офіційний запит в Атенах про членство в Європейському Союзі. Під час саміту Європейської Ради, що відбувся в Ессені 9–10 грудня 1994 р., держави-члени ухвалили стратегію перед вступом, визначивши сфери та форми співробітництва, визнані ЄС важливими для прискорення інтеграції. Цей процес також підтвердив готовність ЄС до розширення на асоційовані країни. Офіційне підтвердження стратегії, викладеної в Білій книзі (про пристосування країн до вимог внутрішнього вільного ринку), яка була прийнята на саміті Європейської Ради в Каннах у червні 1995 року. Біла книга та щорічні підготовчі програми, прийняті польським урядом, визначили рамки та відносини Польщі з ЄС. 3 жовтня 1996 року згідно з постановою, прийнятою Радою Міністрів від 26 січня 1991 року, Бюро з європейської інтеграції набуло чинности з метою координації та допомоги всім міністерствам та установам, безпосередньо залученим до процесу інтеграції Польщі з Європейським Союзом. Основною роллю Офісу з європейської інтеграції було забезпечення виконання завдань, пов'язаних з координацією політики з питань інтеграції Польщі до Європейського Союзу. Крім того, він відповідав за координацію заходів щодо адаптації Польщі до європейських стандартів, а також за управління іноземною допомогою, яку Польща отримувала від Європейського Союзу.

У січні 1997 року Польща прийняла Національну стратегію інтеграції (NSI), яку парламент ухвалив у травні 1997 року. NSI виклав конкретні завдання, які стояли перед Польщею на шляху до повноправного членства в ЄС, та послідовність їх виконання. Роль NSI полягала, насамперед, у прискоренні та керівництві роботою урядових установ, а також у сприянні підвищенню обізнаности суспільства про можливі наслідки членства Польщі в ЄС. Операції з адаптації до членства проводилися відповідно до Національної програми підготовки до членства в Європейському Союзі (NPPC), розробленої урядом і прийнятої 23 червня 1998 року. NPPC щорічно (до 2001 року включно) змінювався відповідно до переговорних стратегій польського уряду. Він визначив шляхи досягнення пріоритетів, що містяться в документі « Партнерство для членства ». Партнерство заради членства та Національна програма підготовки до членства в Європейському Союзі були безпосередньо пов'язані з рішенням Європейської Комісії надати фінансування ЄС через Phare, SAPARD та ISPA, які є трьома фінансовими інструментами Європейського Союзу для допомоги країнам-кандидатам. під час підготовки до вступу.

Переговори (1997–2002)

На основі рекомендацій, що містяться у висновках Європейської комісії від 16 липня 1997 року, засідання Європейської Ради в Люксембурзі 12-13 грудня 1997 року вирішило розпочати переговори про вступ з п'ятьма країнами Центральної та Східної Європи (Польща, Чехія, Угорщина, Словенія та Естонія) а також Кіпр. Для всіх країн-кандидатів Центральної та Східної Європи Європейська Рада запустила розширену стратегію передприєднання, включаючи імплементацію Європейських угод, Партнерство для членства та нову версію програми PHARE.

Процес розширення ЄС був офіційно започаткований на засіданні Ради із загальних справ 30 березня 1998 року. Тоді Польща оголосила 31 грудня 2002 року датою готовности до членства в Європейському Союзі. 31 березня 1998 року в Брюсселі почалося дослідження сумісности чинного законодавства країн-кандидатів із законодавством ЄС. Після закінчення дослідження фактичні переговори були проведені одночасно на прохання країн-кандидатів, хоча окремо з кожним із кандидатів з 10 листопада 1998 року. З 16 квітня 1999 р. регулярні зустрічі політичних директорів та європейських кореспондентів асоційованих країн та країн ЄС розпочали політичний діалог. З метою переговорів ЄС створив 37 робочих груп, які відповідали за розробку угод у відповідних сферах. Головами польської переговорної групи (PZN) були послідовно: Яцек Сарюш-Вольський (1997-2001) та Данута Хюбнер (2001-2004).

Основною роллю переговорів було вироблення спільної позиції між головою PZN та комісаром ЄС з питань розширення та подання її на затвердження Європейській комісії, яка підготувала проєкт переглянутої спільної позиції всього ЄС для прийняття. 15 країнами-членами Європейської Ради. Метою переговорів була підготовка договору про приєднання, який був прийнятий на останньому засіданні Міжурядової конференції з приєднання.

У жовтні 1990 р. було вирішено з'єднати столиці країн, пов'язаних із Секретаріатом Ради ЄС, за допомогою спеціально підготовленої мережі зв'язку. До 2000 року Польщі вдалося завершити переговори в 25 з 30 переговорних зон, а для 9 з них вдалося домовитися про перехідні періоди. Решта 5 напрямків були узгоджені між 2001 і 2002 роками.

Польські переговори з ЄС завершилися під час саміту ЄС у Копенгагені 13 грудня 2002 року.

Приєднання (2003–2004)

image
Вступ Польщі до ЄС 2004 р

Договір про приєднання підлягав затвердженню та прийняттю абсолютною більшістю голосів у Європейському парламенті 9 квітня 2003 року та одноголосно Радою Європейського Союзу 14 квітня 2003 року. Наступним етапом була ратифікація договору всіма країнами-членами відповідно до їхніх конституційних вимог (крім Ірландії, де він був ратифікований після загальнонаціонального референдуму, а інші держави-члени ухвалили його у формі парламентського голосування). Договір набув чинности після процедури ратифікації ЄС. У Польщі остаточний процес його прийняття відбувся у формі всенародного референдуму 7–8 червня 2003 року.

"Чи даєте ви дозвіл Республіці Польща на вступ до Європейського Союзу?"

За опублікованими Національною виборчою комісією результатами, проголосували 58,85% виборців (тобто 17 586 215 з 29 868 474 осіб), 77,45% з них (тобто 13 516 612) відповіли ствердно на запитання. 22,55% з них (тобто 3 936 012) відповіли ні. Результати також показали, що 126 194 голоси визнані недійсними.

Договір про приєднання 2003 року, підписаний 16 квітня 2003 року в Атенах, був юридичною основою для вступу 10 країн Центральної та Південної Європи (Кіпру, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Мальти, Польщі, Словаччини, Словенії та Угорщини). Союз.

image
Президент Олександр Квасьнєвський підписує Договір про приєднання (23 липня 2003 р.)

1 травня 2004 року Польща стала повноправним членом Європейського Союзу разом з 9 іншими європейськими країнами.

країни-члени ЄС Дата приєднання
Кіпр
Чехія
Естонія
Угорщина
Литва
Латвія
Мальта
Польща
Словаччина
Словенія
1 травня 2004 року

Після вступу (2004 – дотепер)

Згідно з інформацією, наданою Міністерством фінансів (від 8 лютого 2006 року), Польща повинна була бути готова приєднатися до єврозони до 2009 року, однак це було перенесено принаймні на 2018 рік. Міністр фінансів оголосив постанову, згідно з якою з 15 квітня 2004 року споживач або одержувач послуг може оплачувати свої товари чи послуги за допомогою євро.

13 грудня 2007 року в монастирі Єронімуш у Лісабоні представники 27 держав-членів ЄС підписали Договір про реформу. Від імені Польщі договір підписали прем'єр-міністр Дональд Туск і міністр закордонних справ Радослав Сікорський. На чолі польської делегації був президент Лех Качинський, якого супроводжували міністри президентської канцелярії Роберт Драба та Міхал Камінський.

Приєднання Польщі до Шенгенської угоди відбулося 21 грудня 2007 року (для сухопутних та морських переправ) та 29 березня 2008 року (для аеропортів разом із новим розкладом рейсів). 30 липня 2007 року Польща пройшла технічні випробування на доступ до Шенгенської системи. За пропозицією Португалії 21 грудня 2007 року відбулося символічне відкриття кордонів у Вореку Турошовському на потрійному кордоні Польщі, Чехії та Німеччини.

1 травня 2009 року, через п’ять років після вступу Польщі до Європейського Союзу, закінчився період захисту від покупки будинків та квартир у Польщі іноземцями (громадянами ЄС).

Згідно з опитуванням, проведеним Центром дослідження громадської думки в березні 2014 року, присутність Польщі в Європейському Союзі підтримали 89% поляків, тоді як 7% виступили проти членства Польщі в ЄС.

Найновіші статистичні дані (станом на липень 2016 року) показують, що в 2014 році Польща отримала від ЄС 17,436 мільярда євро, тоді як внесок лише 3,526 мільярда євро. У 2013 році Польща також отримала майже на 2 мільярди євро фінансування ЄС більше, ніж будь-яка інша країна-член (Франція була другою за величиною). Європейський Союз надав фінансування інфраструктурі та транспорту; сільське господарство та розвиток села; здоров'я та дослідження; зростання та робочі місця; довкілля та енергетики, а також інші проєкти Європейського соціального фонду. Приклади включають фінансування понад 60% інвестицій, необхідних для будівництва ділянки автомагістралі A1 між Торунем і Лодзью (1,3 мільярда євро), покращення громадського транспорту в Кельцях (54 мільйони євро) та проєкту «Людський мозок» у Варшавському технологічному університеті. (54 мільйони євро).

Польща та європейська політика сусідства

Докладніше: Європейська політика сусідства
image
Саміт Східного партнерства у Варшаві (29-30 вересня 2011 р.)

Польща зробила значний внесок у Європейську політику сусідства. Європейський Союз зацікавлений у Східній Європі і, можливо, допомагав у розвитку демократії в регіоні, беручи участь у дипломатичних дискусіях під час падіння комунізму та Радянського Союзу наприкінці 1980-х років. ЄС почав фокусуватися на таких країнах, як Україна, Білорусь, Молдова, Азербайджан, Вірменія та Грузія.

До інтеграції Польщі до Європейського Союзу польські політики намагалися посилити економічну та політичну співпрацю з сусідніми країнами. Ці зусилля були зроблені для того, щоб допомогти ЄС у його зусиллях щодо подальшого розширення на європейський континент, як ось вступ України до Європейського Союзу.

Польща та спільна зовнішня політика та політика безпеки ЄС

Докладніше: Міжнародні відносини Польщі

Польща скептично ставиться до спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС і виступає проти надання додаткових повноважень зовнішній політиці та безпековій політиці Європейського Союзу. Такі країни ЄС, як Франція та Німеччина, хочуть більш сприятливих відносин з Російською Федерацією, однак Польща має напружені відносини та історію з Росією і не хоче змінювати свою зовнішню політику. Крім того, Польща побоюється, що більший охоплення ЄС у зовнішній політиці та безпековій політиці порушить національні інтереси та суверенітет Польщі.

Польща воліла обговорювати та підтримувати відносини з НАТО та Сполученими Штатами, скептично ставлячись до можливости реалізації єдиної політики безпеки та оборони ЄС. Польща бере участь в операціях ЄС з управління кризою. Польські війська брали участь у місіях ЄС у Боснії та Герцеговині, Північній Македонії та Демократичній Республіці Конго, зокрема.

Польща та розширення ЄС

image
Країни-члени ЄС і країни-кандидати станом на 2013 рік

Польща підтримує подальший розвиток і подальше розширення Європейського Союзу, а також звертає увагу на необхідність усунути затримку початку переговорів про вступ. Польща підтримує прагнення України, Чорногорії, Сербії та Туреччини приєднатися до ЄС. Польща привітала рішення надати Албанії статус кандидата в ЄС. Польські політики заявили, що прийняття всіх балканських держав, України та Туреччини до ЄС буде доказом того, що внутрішня трансформація ЄС завершена, і що це додатково сприятиме більшій стабільности в усьому регіоні. Польща бере участь у неформальній групі (так звана «Талліннська група»), яка підтримує розширення ЄС.

Внутрішня політика Польщі та ЄС (2015 – дотепер)

Докладніше:
Див. також: Судова реформа в Польщі (2017)

13 січня 2016 року Європейська комісія розпочала офіційну оцінку верховенства права на основі правил, викладених у 2014 році та відповідно до статті 7 Лісабонського договору щодо змін до конституційного суду та закону про громадські засоби масової інформації в Польщі. Оцінка теоретично може призвести до позбавлення Польщі права голосу в ЄС. Деякі польські та британські ЗМІ розкритикували участь ЄС у кризі Конституційного суду Польщі 2015 року, оскільки вона виходить за рамки Рамкової програми Європейського Союзу зі зміцнення верховенства права.

У вересні 2017 року Європейська комісія розпочала другий етап порушення стану верховенства права в Польщі. Це сталося в контексті сварки між Польщею та ЄС, яка включала також вирубку Біловезької пущі, відмову прийняти біженців за програмою переселення та інші проблеми.

14 липня 2021 року Конституційний трибунал Польщі постановив, що будь-які тимчасові заходи вищого європейського суду проти судової реформи Польщі «не відповідають» польській конституції. Міністр юстиції Польщі Збігнєв Зіобро заявив, що рішення Конституційного суду є «проти втручання, узурпації та правової агресії з боку органів Європейського Союзу».

У серпні 2021 року, у контексті спору Польщі та ЄС щодо польської судової реформи, Зіобро заявив, що Польща має залишитися в ЄС, але не «за будь-яку ціну».

У вересні 2021 року Ришард Терлецький заявив, що партія PIS хоче залишитися в ЄС і мати стосунки співпраці, але сказав, що «різкі рішення» (здавалося б, маючи на увазі вихід Польщі з ЄС) можуть знадобитися, якщо ЄС не буде «прийнятним нам».

7 жовтня 2021 року Конституційний Трибунал Польщі постановив, що частини Договору про Європейський Союз несумісні з його конституцією, що відкриває новий конфлікт з Європейським Союзом.

27 жовтня 2021 року Європейський суд (ECJ) оштрафував Польщу на 1 мільйон євро на день за порушення закону, утримуючи дисциплінарну палату Верховного суду, оскільки попереднє рішення ЄС передбачало призупинення роботи дисциплінарної палати. Суд ЄС постановив, що палата «[не] гарантувала неупередженість судів». Штраф є найвищим щоденним покаранням, яке ЄС коли-небудь накладав будь-якій державі-члену ЄС.

Євроскептицизм у Польщі

22 листопада 2020 року польська консервативна щотижнева газета Do Rzeczy опублікувала на першій сторінці статтю під назвою «Polexit: ми маємо право говорити про це».

Польська ультраправа партія «Конфедерація свободи і незалежности» кілька разів закликала до виходу з Європейського Союзу.

Опитування

Опитування, проведене в січні 2020 року, показало, що 89% поляків заявили, що Польща повинна залишитися в ЄС, а 6% заявили, що вона повинна вийти з союзу. Хоча опитування 20-23 листопада показало, що 87% поляків заявили, що Польща має залишатися членом Європейського Союзу, 8% (збільшення) опитаних висловили протилежну думку, а ще 5% не змогли визначитися.

У липні 2021 року SW Research провела опитування для щоденної газети Жечпосполіта і виявила, що 16,9% респондентів відповіли позитивно на запитання: «На вашу думку, чи повинна Польща вийти з ЄС?» тоді як ще 62,6% відповіли негативно і трохи більше 20% не мали своєї думки.

Див. також

Примітки

  1. . Eurostat. European Commission. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 9 березня 2015.
  2. . The World Factbook. Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 9 березня 2015.
  3. . Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 21 січня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  4. . europa.eu (англ.). Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 24 червня 2017.
  5. . europa.eu. 5 липня 2016. Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  6. . ec.europa.eu. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  7. . ec.europa.eu. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  8. Vitkus, G. (2008). European Union Foreign Policy. Quick Guide. Vilnius: Institute of International Relations and Political Science. с. 138. ISBN .
  9. . eastern-partnership.pl. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  10. . www.msz.gov.pl. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  11. . www.polskawue.gov.pl. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 12 липня 2016.
  12. Rankin, Jennifer (13 січня 2016). . the Guardian. Архів оригіналу за 18 липня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  13. Gray, Boyden (5 липня 2016). . Wall Street Journal. ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 12 липня 2016.
  14. . 12 вересня 2017. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  15. . Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  16. . www.hfhr.pl. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  17. Pawłowska, Danuta (23 липня 2018). . BiQdata/EDJNet. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018.
  18. . France 24. 15 липня 2021. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  19. . www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  20. . the Guardian. 14 липня 2021. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
  21. . POLITICO. 6 серпня 2021. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
  22. . Reuters. 6 серпня 2021. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
  23. Warsaw, James Shotter in. . The Irish Times. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
  24. Macej, Piotr (10 вересня 2021). . Euractiv.com. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  25. Skolimowski, Piotr. . Bloomberg. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  26. . the Guardian (англ.). 7 жовтня 2021. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  27. Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (брит.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  28. . EUobserver. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  29. . PolandIn. Telewizja Polska. 1 березня 2019. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 15 липня 2021.
  30. . Do Rzeczy (пол.). 6 грудня 2018. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2020.
  31. . www.thefirstnews.com. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  32. . Rzeczpospolita (пол.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.

Посилання

  • Офіційні журнали Європейського Союзу
  • (польською)
  • Офіційний сайт Європейського Союзу
  • (польською)
  • Polacy w Europarlamencie (польською)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Polsha ye chlenom Yevropejskogo soyuzu z 1 travnya 2004 roku a 16 kvitnya 2003 roku v Afinah bulo pidpisano Dogovir pro priyednannya yak pravovu osnovu dlya vstupu Polshi do YeS Faktichnij proces integraciyi Polshi do YeS rozpochavsya iz zayavki Polshi na chlenstvo 8 kvitnya 1994 roku i podalshogo pidtverdzhennya zayavki vsima derzhavami chlenkinyami v Esseni z 9 po 10 grudnya 1994 roku Integraciya Polshi do Yevropejskogo Soyuzu ye dinamichnim i bezperervnim procesom Polsha v Yevropejskomu SoyuziYevropejskij Soyuz PolshaCya stattya pro vidnosini mizh Yevropejskim Soyuzom i Polsheyu Pro proces peregovoriv pro vstup div Vstup Polshi do Yevropejskogo Soyuzu Porivnyannya Yevropejskij Soyuz PolshaNaselennya 447 206 135 38 386 000Plosha 4 324 782 km2 1 669 808 sq mi 312 696 km2 120 733 sq mi Gustota naselennya 115 km2 300 sq mi 123 km2 318 6 sq mi Stolicya Bryussel de fakto VarshavaNajbilshi mista Parizh Rim Berlin Viden Madrid Amsterdam Ateni Dublin Gelsinki Varshava Lisabon Stokgolm Kopengagen Praga Buharest Nikosiya Budapesht Zagreb Sofiya Krakiv Poznan Gdansk Vroclav Lodz Bilostok Olshtin Lyublin GdinyaUryad Nadnacionalna parlamentska demokratiya na osnovi yevropejskih dogovoriv Unitarna napiv prezidentska konstitucijna respublikaPershij lider Prezident vishoyi vladi Zhan Mone Prezident Vojceh YaruzelskijPotochnij lider Golova radi Sharl Mishel Golova komisiyi Ursula fon der Lyayen Prezident Andzhej Duda Prem yer ministr Mateush MoraveckijOficijni movi 24 oficijni movi z yakih 3 vvazhayutsya procedurnimi anglijska francuzka ta nimecka PolskaOsnovni religiyi 72 hristiyan 48 rimski katoliki 12 protestanti 8 pravoslavni 4 inshi hristiyani 23 nereligijni 3 inshi 2 islam 92 9 rimski katoliki 1 3 inshoyi viri 3 1 nereligijni 2 7 bez vidpovidiEtnichni grupi nimci blizko 80 miljoniv francuzi blizko 67 miljoniv italijci blizko 60 miljoniv ispanci blizko 47 miljoniv polyaki blizko 46 miljoniv rumuni blizko 16 miljoniv niderlandci blizko 13 miljoniv greki blizko 11 miljoniv portugalci bl 11 mln ta inshi 98 polyaki 2 inshi chi ne vkazanoVVP nominalnij 16 477 trln dolariv 31 801 dolariv na dushu naselennya 607 milyardiv dolariv 15 988 dolariv na dushu naselennyaRanni vidnosini mizh Polsheyu ta YeS 1988 1993 YeS i 10 novih krayin sho priyednalisya stanom na 1 travnya 2004 r Diplomatichni vidnosini mizh Polsheyu ta Yevropejskim ekonomichnim spivtovaristvom rozpochalisya 16 veresnya 1988 roku Cherez rik 19 veresnya 1989 roku pid chas pershogo vizitu golovi Komitetu ministriv YeES do Polshi u Varshavi bulo pidpisano ugodu pro torgovelno ekonomichne spivrobitnictvo Zmini v polskij politici protyagom i pislya 1989 roku dozvolili vesti diplomatichni peregovori shodo uchasti Polshi v Yevropejskomu ekonomichnomu spivtovaristvi Oficijni peregovori rozpochalisya 22 grudnya 1990 roku i zavershilisya 16 grudnya 1991 roku v ramkah Yevropejskoyi ugodi pro asociaciyu mizh Respublikoyu Polsha ta Yevropejskimi Spivtovaristvami ta yih derzhavami chlenami U toj zhe chas razom z Yevropejskoyu ugodoyu Polsha pidpisala torgovelnu ugodu vklyuchenu do Timchasovoyi ugodi yaka diye z 1 bereznya 1992 roku Ugoda Polshi z YeES nabula chinnosti 1 lyutogo 1994 roku cherez tri misyaci pislya nabuttya chinnosti Maastrihtskim dogovorom Pershim krokom stalo stvorennya Komisiyi ob yednannya Respubliki Polsha z YeS zavdannyam yakoyi buv naglyad za vikonannyam novih ugod U ramkah ciyeyi komisiyi velisya peregovori na rivni ministriv u polskomu parlamenti Komitet parlamentskogo ob yednannya vistupav u roli forumu dlya vidnosin mizh polskim parlamentom ta Yevropejskim parlamentom Nablizhennya do vstupu 1993 1997 She do pochatku peregovoriv pro vstup u chervni 1993 roku pid chas zasidannya Yevropejskoyi Radi v Kopengageni krayini chleni YeS oficijno pidtverdili sho krayini Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi yaki zaraz afilijovani z YeS priyednayutsya do YeS pislya vikonannya ekonomichnih ta politichnih kriteriyiv 8 kvitnya 1994 roku uryad Respubliki Polsha zrobiv oficijnij zapit v Atenah pro chlenstvo v Yevropejskomu Soyuzi Pid chas samitu Yevropejskoyi Radi sho vidbuvsya v Esseni 9 10 grudnya 1994 r derzhavi chleni uhvalili strategiyu pered vstupom viznachivshi sferi ta formi spivrobitnictva viznani YeS vazhlivimi dlya priskorennya integraciyi Cej proces takozh pidtverdiv gotovnist YeS do rozshirennya na asocijovani krayini Oficijne pidtverdzhennya strategiyi vikladenoyi v Bilij knizi pro pristosuvannya krayin do vimog vnutrishnogo vilnogo rinku yaka bula prijnyata na samiti Yevropejskoyi Radi v Kannah u chervni 1995 roku Bila kniga ta shorichni pidgotovchi programi prijnyati polskim uryadom viznachili ramki ta vidnosini Polshi z YeS 3 zhovtnya 1996 roku zgidno z postanovoyu prijnyatoyu Radoyu Ministriv vid 26 sichnya 1991 roku Byuro z yevropejskoyi integraciyi nabulo chinnosti z metoyu koordinaciyi ta dopomogi vsim ministerstvam ta ustanovam bezposeredno zaluchenim do procesu integraciyi Polshi z Yevropejskim Soyuzom Osnovnoyu rollyu Ofisu z yevropejskoyi integraciyi bulo zabezpechennya vikonannya zavdan pov yazanih z koordinaciyeyu politiki z pitan integraciyi Polshi do Yevropejskogo Soyuzu Krim togo vin vidpovidav za koordinaciyu zahodiv shodo adaptaciyi Polshi do yevropejskih standartiv a takozh za upravlinnya inozemnoyu dopomogoyu yaku Polsha otrimuvala vid Yevropejskogo Soyuzu U sichni 1997 roku Polsha prijnyala Nacionalnu strategiyu integraciyi NSI yaku parlament uhvaliv u travni 1997 roku NSI viklav konkretni zavdannya yaki stoyali pered Polsheyu na shlyahu do povnopravnogo chlenstva v YeS ta poslidovnist yih vikonannya Rol NSI polyagala nasampered u priskorenni ta kerivnictvi robotoyu uryadovih ustanov a takozh u spriyanni pidvishennyu obiznanosti suspilstva pro mozhlivi naslidki chlenstva Polshi v YeS Operaciyi z adaptaciyi do chlenstva provodilisya vidpovidno do Nacionalnoyi programi pidgotovki do chlenstva v Yevropejskomu Soyuzi NPPC rozroblenoyi uryadom i prijnyatoyi 23 chervnya 1998 roku NPPC shorichno do 2001 roku vklyuchno zminyuvavsya vidpovidno do peregovornih strategij polskogo uryadu Vin viznachiv shlyahi dosyagnennya prioritetiv sho mistyatsya v dokumenti Partnerstvo dlya chlenstva Partnerstvo zaradi chlenstva ta Nacionalna programa pidgotovki do chlenstva v Yevropejskomu Soyuzi buli bezposeredno pov yazani z rishennyam Yevropejskoyi Komisiyi nadati finansuvannya YeS cherez Phare SAPARD ta ISPA yaki ye troma finansovimi instrumentami Yevropejskogo Soyuzu dlya dopomogi krayinam kandidatam pid chas pidgotovki do vstupu Peregovori 1997 2002 Na osnovi rekomendacij sho mistyatsya u visnovkah Yevropejskoyi komisiyi vid 16 lipnya 1997 roku zasidannya Yevropejskoyi Radi v Lyuksemburzi 12 13 grudnya 1997 roku virishilo rozpochati peregovori pro vstup z p yatma krayinami Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Polsha Chehiya Ugorshina Sloveniya ta Estoniya a takozh Kipr Dlya vsih krayin kandidativ Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Yevropejska Rada zapustila rozshirenu strategiyu peredpriyednannya vklyuchayuchi implementaciyu Yevropejskih ugod Partnerstvo dlya chlenstva ta novu versiyu programi PHARE Proces rozshirennya YeS buv oficijno zapochatkovanij na zasidanni Radi iz zagalnih sprav 30 bereznya 1998 roku Todi Polsha ogolosila 31 grudnya 2002 roku datoyu gotovnosti do chlenstva v Yevropejskomu Soyuzi 31 bereznya 1998 roku v Bryusseli pochalosya doslidzhennya sumisnosti chinnogo zakonodavstva krayin kandidativ iz zakonodavstvom YeS Pislya zakinchennya doslidzhennya faktichni peregovori buli provedeni odnochasno na prohannya krayin kandidativ hocha okremo z kozhnim iz kandidativ z 10 listopada 1998 roku Z 16 kvitnya 1999 r regulyarni zustrichi politichnih direktoriv ta yevropejskih korespondentiv asocijovanih krayin ta krayin YeS rozpochali politichnij dialog Z metoyu peregovoriv YeS stvoriv 37 robochih grup yaki vidpovidali za rozrobku ugod u vidpovidnih sferah Golovami polskoyi peregovornoyi grupi PZN buli poslidovno Yacek Saryush Volskij 1997 2001 ta Danuta Hyubner 2001 2004 Osnovnoyu rollyu peregovoriv bulo viroblennya spilnoyi poziciyi mizh golovoyu PZN ta komisarom YeS z pitan rozshirennya ta podannya yiyi na zatverdzhennya Yevropejskij komisiyi yaka pidgotuvala proyekt pereglyanutoyi spilnoyi poziciyi vsogo YeS dlya prijnyattya 15 krayinami chlenami Yevropejskoyi Radi Metoyu peregovoriv bula pidgotovka dogovoru pro priyednannya yakij buv prijnyatij na ostannomu zasidanni Mizhuryadovoyi konferenciyi z priyednannya U zhovtni 1990 r bulo virisheno z yednati stolici krayin pov yazanih iz Sekretariatom Radi YeS za dopomogoyu specialno pidgotovlenoyi merezhi zv yazku Do 2000 roku Polshi vdalosya zavershiti peregovori v 25 z 30 peregovornih zon a dlya 9 z nih vdalosya domovitisya pro perehidni periodi Reshta 5 napryamkiv buli uzgodzheni mizh 2001 i 2002 rokami Polski peregovori z YeS zavershilisya pid chas samitu YeS u Kopengageni 13 grudnya 2002 roku Priyednannya 2003 2004 Vstup Polshi do YeS 2004 r Dogovir pro priyednannya pidlyagav zatverdzhennyu ta prijnyattyu absolyutnoyu bilshistyu golosiv u Yevropejskomu parlamenti 9 kvitnya 2003 roku ta odnogolosno Radoyu Yevropejskogo Soyuzu 14 kvitnya 2003 roku Nastupnim etapom bula ratifikaciya dogovoru vsima krayinami chlenami vidpovidno do yihnih konstitucijnih vimog krim Irlandiyi de vin buv ratifikovanij pislya zagalnonacionalnogo referendumu a inshi derzhavi chleni uhvalili jogo u formi parlamentskogo golosuvannya Dogovir nabuv chinnosti pislya proceduri ratifikaciyi YeS U Polshi ostatochnij proces jogo prijnyattya vidbuvsya u formi vsenarodnogo referendumu 7 8 chervnya 2003 roku Chi dayete vi dozvil Respublici Polsha na vstup do Yevropejskogo Soyuzu Za opublikovanimi Nacionalnoyu viborchoyu komisiyeyu rezultatami progolosuvali 58 85 viborciv tobto 17 586 215 z 29 868 474 osib 77 45 z nih tobto 13 516 612 vidpovili stverdno na zapitannya 22 55 z nih tobto 3 936 012 vidpovili ni Rezultati takozh pokazali sho 126 194 golosi viznani nedijsnimi Dogovir pro priyednannya 2003 roku pidpisanij 16 kvitnya 2003 roku v Atenah buv yuridichnoyu osnovoyu dlya vstupu 10 krayin Centralnoyi ta Pivdennoyi Yevropi Kipru Chehiyi Estoniyi Latviyi Litvi Malti Polshi Slovachchini Sloveniyi ta Ugorshini Soyuz Prezident Oleksandr Kvasnyevskij pidpisuye Dogovir pro priyednannya 23 lipnya 2003 r 1 travnya 2004 roku Polsha stala povnopravnim chlenom Yevropejskogo Soyuzu razom z 9 inshimi yevropejskimi krayinami krayini chleni YeS Data priyednannyaKipr Chehiya Estoniya Ugorshina Litva Latviya Malta Polsha Slovachchina Sloveniya 1 travnya 2004 rokuPislya vstupu 2004 doteper Zgidno z informaciyeyu nadanoyu Ministerstvom finansiv vid 8 lyutogo 2006 roku Polsha povinna bula buti gotova priyednatisya do yevrozoni do 2009 roku odnak ce bulo pereneseno prinajmni na 2018 rik Ministr finansiv ogolosiv postanovu zgidno z yakoyu z 15 kvitnya 2004 roku spozhivach abo oderzhuvach poslug mozhe oplachuvati svoyi tovari chi poslugi za dopomogoyu yevro 13 grudnya 2007 roku v monastiri Yeronimush u Lisaboni predstavniki 27 derzhav chleniv YeS pidpisali Dogovir pro reformu Vid imeni Polshi dogovir pidpisali prem yer ministr Donald Tusk i ministr zakordonnih sprav Radoslav Sikorskij Na choli polskoyi delegaciyi buv prezident Leh Kachinskij yakogo suprovodzhuvali ministri prezidentskoyi kancelyariyi Robert Draba ta Mihal Kaminskij Priyednannya Polshi do Shengenskoyi ugodi vidbulosya 21 grudnya 2007 roku dlya suhoputnih ta morskih pereprav ta 29 bereznya 2008 roku dlya aeroportiv razom iz novim rozkladom rejsiv 30 lipnya 2007 roku Polsha projshla tehnichni viprobuvannya na dostup do Shengenskoyi sistemi Za propoziciyeyu Portugaliyi 21 grudnya 2007 roku vidbulosya simvolichne vidkrittya kordoniv u Voreku Turoshovskomu na potrijnomu kordoni Polshi Chehiyi ta Nimechchini 1 travnya 2009 roku cherez p yat rokiv pislya vstupu Polshi do Yevropejskogo Soyuzu zakinchivsya period zahistu vid pokupki budinkiv ta kvartir u Polshi inozemcyami gromadyanami YeS Zgidno z opituvannyam provedenim Centrom doslidzhennya gromadskoyi dumki v berezni 2014 roku prisutnist Polshi v Yevropejskomu Soyuzi pidtrimali 89 polyakiv todi yak 7 vistupili proti chlenstva Polshi v YeS Najnovishi statistichni dani stanom na lipen 2016 roku pokazuyut sho v 2014 roci Polsha otrimala vid YeS 17 436 milyarda yevro todi yak vnesok lishe 3 526 milyarda yevro U 2013 roci Polsha takozh otrimala majzhe na 2 milyardi yevro finansuvannya YeS bilshe nizh bud yaka insha krayina chlen Franciya bula drugoyu za velichinoyu Yevropejskij Soyuz nadav finansuvannya infrastrukturi ta transportu silske gospodarstvo ta rozvitok sela zdorov ya ta doslidzhennya zrostannya ta robochi miscya dovkillya ta energetiki a takozh inshi proyekti Yevropejskogo socialnogo fondu Prikladi vklyuchayut finansuvannya ponad 60 investicij neobhidnih dlya budivnictva dilyanki avtomagistrali A1 mizh Torunem i Lodzyu 1 3 milyarda yevro pokrashennya gromadskogo transportu v Kelcyah 54 miljoni yevro ta proyektu Lyudskij mozok u Varshavskomu tehnologichnomu universiteti 54 miljoni yevro Polsha ta yevropejska politika susidstva Dokladnishe Yevropejska politika susidstvaSamit Shidnogo partnerstva u Varshavi 29 30 veresnya 2011 r Polsha zrobila znachnij vnesok u Yevropejsku politiku susidstva Yevropejskij Soyuz zacikavlenij u Shidnij Yevropi i mozhlivo dopomagav u rozvitku demokratiyi v regioni beruchi uchast u diplomatichnih diskusiyah pid chas padinnya komunizmu ta Radyanskogo Soyuzu naprikinci 1980 h rokiv YeS pochav fokusuvatisya na takih krayinah yak Ukrayina Bilorus Moldova Azerbajdzhan Virmeniya ta Gruziya Do integraciyi Polshi do Yevropejskogo Soyuzu polski politiki namagalisya posiliti ekonomichnu ta politichnu spivpracyu z susidnimi krayinami Ci zusillya buli zrobleni dlya togo shob dopomogti YeS u jogo zusillyah shodo podalshogo rozshirennya na yevropejskij kontinent yak os vstup Ukrayini do Yevropejskogo Soyuzu Polsha ta spilna zovnishnya politika ta politika bezpeki YeS Dokladnishe Mizhnarodni vidnosini Polshi Polsha skeptichno stavitsya do spilnoyi zovnishnoyi politiki ta politiki bezpeki YeS i vistupaye proti nadannya dodatkovih povnovazhen zovnishnij politici ta bezpekovij politici Yevropejskogo Soyuzu Taki krayini YeS yak Franciya ta Nimechchina hochut bilsh spriyatlivih vidnosin z Rosijskoyu Federaciyeyu odnak Polsha maye napruzheni vidnosini ta istoriyu z Rosiyeyu i ne hoche zminyuvati svoyu zovnishnyu politiku Krim togo Polsha poboyuyetsya sho bilshij ohoplennya YeS u zovnishnij politici ta bezpekovij politici porushit nacionalni interesi ta suverenitet Polshi Polsha volila obgovoryuvati ta pidtrimuvati vidnosini z NATO ta Spoluchenimi Shtatami skeptichno stavlyachis do mozhlivosti realizaciyi yedinoyi politiki bezpeki ta oboroni YeS Polsha bere uchast v operaciyah YeS z upravlinnya krizoyu Polski vijska brali uchast u misiyah YeS u Bosniyi ta Gercegovini Pivnichnij Makedoniyi ta Demokratichnij Respublici Kongo zokrema Polsha ta rozshirennya YeS Krayini chleni YeS i krayini kandidati stanom na 2013 rik Polsha pidtrimuye podalshij rozvitok i podalshe rozshirennya Yevropejskogo Soyuzu a takozh zvertaye uvagu na neobhidnist usunuti zatrimku pochatku peregovoriv pro vstup Polsha pidtrimuye pragnennya Ukrayini Chornogoriyi Serbiyi ta Turechchini priyednatisya do YeS Polsha privitala rishennya nadati Albaniyi status kandidata v YeS Polski politiki zayavili sho prijnyattya vsih balkanskih derzhav Ukrayini ta Turechchini do YeS bude dokazom togo sho vnutrishnya transformaciya YeS zavershena i sho ce dodatkovo spriyatime bilshij stabilnosti v usomu regioni Polsha bere uchast u neformalnij grupi tak zvana Tallinnska grupa yaka pidtrimuye rozshirennya YeS Vnutrishnya politika Polshi ta YeS 2015 doteper Dokladnishe Div takozh Sudova reforma v Polshi 2017 13 sichnya 2016 roku Yevropejska komisiya rozpochala oficijnu ocinku verhovenstva prava na osnovi pravil vikladenih u 2014 roci ta vidpovidno do statti 7 Lisabonskogo dogovoru shodo zmin do konstitucijnogo sudu ta zakonu pro gromadski zasobi masovoyi informaciyi v Polshi Ocinka teoretichno mozhe prizvesti do pozbavlennya Polshi prava golosu v YeS Deyaki polski ta britanski ZMI rozkritikuvali uchast YeS u krizi Konstitucijnogo sudu Polshi 2015 roku oskilki vona vihodit za ramki Ramkovoyi programi Yevropejskogo Soyuzu zi zmicnennya verhovenstva prava U veresni 2017 roku Yevropejska komisiya rozpochala drugij etap porushennya stanu verhovenstva prava v Polshi Ce stalosya v konteksti svarki mizh Polsheyu ta YeS yaka vklyuchala takozh virubku Bilovezkoyi pushi vidmovu prijnyati bizhenciv za programoyu pereselennya ta inshi problemi 14 lipnya 2021 roku Konstitucijnij tribunal Polshi postanoviv sho bud yaki timchasovi zahodi vishogo yevropejskogo sudu proti sudovoyi reformi Polshi ne vidpovidayut polskij konstituciyi Ministr yusticiyi Polshi Zbignyev Ziobro zayaviv sho rishennya Konstitucijnogo sudu ye proti vtruchannya uzurpaciyi ta pravovoyi agresiyi z boku organiv Yevropejskogo Soyuzu U serpni 2021 roku u konteksti sporu Polshi ta YeS shodo polskoyi sudovoyi reformi Ziobro zayaviv sho Polsha maye zalishitisya v YeS ale ne za bud yaku cinu U veresni 2021 roku Rishard Terleckij zayaviv sho partiya PIS hoche zalishitisya v YeS i mati stosunki spivpraci ale skazav sho rizki rishennya zdavalosya b mayuchi na uvazi vihid Polshi z YeS mozhut znadobitisya yaksho YeS ne bude prijnyatnim nam 7 zhovtnya 2021 roku Konstitucijnij Tribunal Polshi postanoviv sho chastini Dogovoru pro Yevropejskij Soyuz nesumisni z jogo konstituciyeyu sho vidkrivaye novij konflikt z Yevropejskim Soyuzom 27 zhovtnya 2021 roku Yevropejskij sud ECJ oshtrafuvav Polshu na 1 miljon yevro na den za porushennya zakonu utrimuyuchi disciplinarnu palatu Verhovnogo sudu oskilki poperednye rishennya YeS peredbachalo prizupinennya roboti disciplinarnoyi palati Sud YeS postanoviv sho palata ne garantuvala neuperedzhenist sudiv Shtraf ye najvishim shodennim pokarannyam yake YeS koli nebud nakladav bud yakij derzhavi chlenu YeS Yevroskepticizm u Polshi22 listopada 2020 roku polska konservativna shotizhneva gazeta Do Rzeczy opublikuvala na pershij storinci stattyu pid nazvoyu Polexit mi mayemo pravo govoriti pro ce Polska ultraprava partiya Konfederaciya svobodi i nezalezhnosti kilka raziv zaklikala do vihodu z Yevropejskogo Soyuzu OpituvannyaOpituvannya provedene v sichni 2020 roku pokazalo sho 89 polyakiv zayavili sho Polsha povinna zalishitisya v YeS a 6 zayavili sho vona povinna vijti z soyuzu Hocha opituvannya 20 23 listopada pokazalo sho 87 polyakiv zayavili sho Polsha maye zalishatisya chlenom Yevropejskogo Soyuzu 8 zbilshennya opitanih vislovili protilezhnu dumku a she 5 ne zmogli viznachitisya U lipni 2021 roku SW Research provela opituvannya dlya shodennoyi gazeti Zhechpospolita i viyavila sho 16 9 respondentiv vidpovili pozitivno na zapitannya Na vashu dumku chi povinna Polsha vijti z YeS todi yak she 62 6 vidpovili negativno i trohi bilshe 20 ne mali svoyeyi dumki Div takozhVihid Polshi z YeS Polsha ta yevro Istoriya Yevropejskogo Soyuzu Vidnosini Polsha NATOPrimitki Eurostat European Commission Arhiv originalu za 9 sichnya 2019 Procitovano 9 bereznya 2015 The World Factbook Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2018 Procitovano 9 bereznya 2015 Arhiv originalu za 21 sichnya 2015 Procitovano 21 sichnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya europa eu angl Arhiv originalu za 16 grudnya 2020 Procitovano 24 chervnya 2017 europa eu 5 lipnya 2016 Arhiv originalu za 13 lipnya 2016 Procitovano 12 lipnya 2016 ec europa eu Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 Procitovano 12 lipnya 2016 ec europa eu Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 Procitovano 12 lipnya 2016 Vitkus G 2008 European Union Foreign Policy Quick Guide Vilnius Institute of International Relations and Political Science s 138 ISBN 978 9955 33 360 9 eastern partnership pl Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 12 lipnya 2016 www msz gov pl Arhiv originalu za 9 serpnya 2016 Procitovano 12 lipnya 2016 www polskawue gov pl Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2015 Procitovano 12 lipnya 2016 Rankin Jennifer 13 sichnya 2016 the Guardian Arhiv originalu za 18 lipnya 2016 Procitovano 12 lipnya 2016 Gray Boyden 5 lipnya 2016 Wall Street Journal ISSN 0099 9660 Arhiv originalu za 10 lipnya 2016 Procitovano 12 lipnya 2016 12 veresnya 2017 Arhiv originalu za 21 veresnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2018 Arhiv originalu za 4 lipnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2018 www hfhr pl Arhiv originalu za 19 veresnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2018 Pawlowska Danuta 23 lipnya 2018 BiQdata EDJNet Arhiv originalu za 24 serpnya 2018 Procitovano 24 serpnya 2018 France 24 15 lipnya 2021 Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 www aljazeera com Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 the Guardian 14 lipnya 2021 Arhiv originalu za 12 serpnya 2021 Procitovano 12 serpnya 2021 POLITICO 6 serpnya 2021 Arhiv originalu za 9 serpnya 2021 Procitovano 9 serpnya 2021 Reuters 6 serpnya 2021 Arhiv originalu za 8 serpnya 2021 Procitovano 9 serpnya 2021 Warsaw James Shotter in The Irish Times Arhiv originalu za 8 serpnya 2021 Procitovano 9 serpnya 2021 Macej Piotr 10 veresnya 2021 Euractiv com Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Procitovano 26 listopada 2021 Skolimowski Piotr Bloomberg Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2021 Procitovano 26 listopada 2021 the Guardian angl 7 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2021 Procitovano 7 zhovtnya 2021 Welle www dw com Deutsche DW COM brit Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2021 EUobserver Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 PolandIn Telewizja Polska 1 bereznya 2019 Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 15 lipnya 2021 Do Rzeczy pol 6 grudnya 2018 Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Procitovano 30 veresnya 2020 www thefirstnews com Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 Rzeczpospolita pol Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2021 Procitovano 12 zhovtnya 2021 PosilannyaOficijni zhurnali Yevropejskogo Soyuzu polskoyu Oficijnij sajt Yevropejskogo Soyuzu polskoyu Polacy w Europarlamencie polskoyu

Дата публікації:
Топ