Польща — унітарна держава з двоступеневою системою адміністративно-територіального поділу: воєводства (16) - Гміни (2468).
Конституція Польщі
Відповідно до Конституції 1997 Польща є за формою правління парламентською Республікою. Політичний режим - демократичний. Теперішня конституційна система Польщі склалася в результаті серії реформ, розпочатих у кінці 1980-х рр. У квітні 1989 р. була відновлена двопалатна структура польського парламенту, а державна рада, вищий колегіальний орган державної влади, був ліквідований і одночасно заснований інститут одноосібного глави держави Президента, що обирається Національними зборами Польщі. Зміни та доповнення до Конституції, прийняті у грудні 1989 р., фактично змінили характер основ суспільного устрою країни, визнали і надали рівний захист різних форм власності, ввели принцип політичного плюралізму. Восени 1990 р. до Конституції були внесені зміни, що стосуються виборів Президента. Глава держави став обиратися безпосередньо громадянами країни. Значним етапом стало прийняття 17 жовтня 1992 Конституційного закону про взаємні відносини між законодавчою і виконавчою владою, а також територіальний самоврядування, що отримав назву Малої конституції. Діюча Конституція прийнята Національними зборами 2 квітня 1997 і схвалена на референдумі 25 травня 1997 Законодавча влада в Польщі належить Сейму і Сенату - двом палатам польського парламенту. Нижня палата - Сейму здійснює контроль за діяльністю уряду в обсязі, визначеному приписами Конституції і законів.
Вищі органи державної влади
Законодавчу владу в Республіці Польща здійснюють Сейм і Сенат. Сейм контролює діяльність Ради Міністрів у межах, передбачених Конституцією і законами. Він складається з 460 депутатів. Вибори до Сейму є загальними, рівними, прямими, пропорційними і відбуваються таємним голосуванням. Сенат складається зі 100 сенаторів. Вибори до Сенату є загальними, прямими; проводяться таємним голосуванням. Вибори призначає Президент Республіки. Сейм і Сенат обираються на чотирирічний строк повноважень. Обиратися до Сейму може кожний громадянин, який має право обиратися і якому виповнився на день виборів 21 рік; до Сенату — кожний польський громадянин, який має право обирати і якому на день виборів виповнилося 30 років. Кандидатів у депутати і в сенатори можуть висувати політичні партії, а також виборці. Конституція забороняє балотуватися одночасно до Сейму та Сенату. Дійсність обрання затверджується Верховним Судом, а виборець має право на підставі принципів, обумовлених законом, звертатися до Верховного Суду з протестом про визнання виборів недійсними. До компетенції Сейму належить затвердження програми діяльності уряду і винесення йому вотуму довіри, контроль за його діяльністю; утворення Конституційного трибуналу, , Найвищої Палати контролю, обрання Уповноваженого з прав громадян. Він виконує також ряд зовнішньополітичних функцій. Сейм від імені Республіки Польща приймає рішення про стан війни і укладення миру. Сейм може приймати постанову про стан війни тільки в разі збройного нападу на територію Республіки Польща або в разі необхідності виконання міжнародних договорів про спільну оборону від агресії. Якщо Сейм не може зібратися на засідання, рішення про стан війни приймає Президент Республіки. Головною функцією Сейму є законодавство. Він приймає Конституцію, конституційні закони (разом із Сенатом та Президентом), постанови.
Президент республіки
Президент Республіки підписує закон протягом 21 дня з дати подання і віддає наказ про його офіційну публікацію. До підписання закону Президент має право звернутися до Конституційного трибуналу. Президент не може відмовити у підписанні закону, якщо Трибунал визнав його відповідним Конституції. Замість звернення до Конституційного трибуналу він має право передати закон Сейму на новий розгляд. Після повторної постанови Сейму про закон більшістю 3 / 5 голосів Президент Республіки зобов'язаний підписати його протягом 7 днів. Главою держави є Президент Республіки, який вважається її верховним представником і гарантом безперервності державної влади. Президент обирається безпосередньо громадянами на +5-річний строк і може бути обраний повторно тільки один раз. Президент Республіки представник як держави в зовнішніх відносинах ратифікує і денонсує міжнародні договори, про що повідомляє Сейм і Сенат, призначає і відкликає повноважних представників Республіки, приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників. При здійсненні своїх повноважень зовнішньополітичних Президент взаємодіє з Головою Ради міністрів і компетентним міністром. Президент є верховним головнокомандуючим збройними силами Польщі. Він призначає на вищі військові посади, присвоює військові звання, віддає наказ про мобілізацію, нагороджує орденами і медалями, надає польське громадянство, застосовує право помилування. Президент віддає розпорядження щодо проведення виборів до Сейму та Сенату, а в окремих випадках має право скоротити термін їх повноважень. Президент може розпорядитися провести всенародний референдум з важливих для держави питань, що вимагають участі всіх громадян у прийнятті рішення (таким референдумом, наприклад, було голосування з питання вступу Польщі до Європейського Союзу). Президент має право вільного вибору в призначенні голови Ради міністрів, проте ще не було випадку, щоб президент довірив завдання формування нового уряду політику, який не користується підтримкою більшості депутатів Сейму. Президент також очолює Збройні Сили, призначає Командувача Генеральним штабом і командуючих всіх родів військ, а під час війни призначає Головнокомандувача Збройними Силами та може видати наказ про загальну мобілізацію. Президент виконує свої завдання за допомогою таких установ, як: Канцелярія президента РП, Бюро національної безпеки та Група радників президента РП. Рада міністрів складається із Голови Ради міністрів і міністрів. У його складі можуть бути також віце-голови Ради міністрів, голови певних в законах комітетів.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://bookss.co.ua/book_konstitucijne-pravo-zarubizhnih-kran_796/10_tema-osnovi-konstitucijnogo-prava-polshhi [ 2 грудня 2016 у Wayback Machine.].
- http://zen.in.ua/p/polsha-respublіka-polsha/derzhavnij-ustrіj
- . Архів оригіналу за 8 травня 2013. Процитовано 2 грудня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polsha unitarna derzhava z dvostupenevoyu sistemoyu administrativno teritorialnogo podilu voyevodstva 16 Gmini 2468 Konstituciya PolshiVidpovidno do Konstituciyi 1997 Polsha ye za formoyu pravlinnya parlamentskoyu Respublikoyu Politichnij rezhim demokratichnij Teperishnya konstitucijna sistema Polshi sklalasya v rezultati seriyi reform rozpochatih u kinci 1980 h rr U kvitni 1989 r bula vidnovlena dvopalatna struktura polskogo parlamentu a derzhavna rada vishij kolegialnij organ derzhavnoyi vladi buv likvidovanij i odnochasno zasnovanij institut odnoosibnogo glavi derzhavi Prezidenta sho obirayetsya Nacionalnimi zborami Polshi Zmini ta dopovnennya do Konstituciyi prijnyati u grudni 1989 r faktichno zminili harakter osnov suspilnogo ustroyu krayini viznali i nadali rivnij zahist riznih form vlasnosti vveli princip politichnogo plyuralizmu Voseni 1990 r do Konstituciyi buli vneseni zmini sho stosuyutsya viboriv Prezidenta Glava derzhavi stav obiratisya bezposeredno gromadyanami krayini Znachnim etapom stalo prijnyattya 17 zhovtnya 1992 Konstitucijnogo zakonu pro vzayemni vidnosini mizh zakonodavchoyu i vikonavchoyu vladoyu a takozh teritorialnij samovryaduvannya sho otrimav nazvu Maloyi konstituciyi Diyucha Konstituciya prijnyata Nacionalnimi zborami 2 kvitnya 1997 i shvalena na referendumi 25 travnya 1997 Zakonodavcha vlada v Polshi nalezhit Sejmu i Senatu dvom palatam polskogo parlamentu Nizhnya palata Sejmu zdijsnyuye kontrol za diyalnistyu uryadu v obsyazi viznachenomu pripisami Konstituciyi i zakoniv Vishi organi derzhavnoyi vladiZakonodavchu vladu v Respublici Polsha zdijsnyuyut Sejm i Senat Sejm kontrolyuye diyalnist Radi Ministriv u mezhah peredbachenih Konstituciyeyu i zakonami Vin skladayetsya z 460 deputativ Vibori do Sejmu ye zagalnimi rivnimi pryamimi proporcijnimi i vidbuvayutsya tayemnim golosuvannyam Senat skladayetsya zi 100 senatoriv Vibori do Senatu ye zagalnimi pryamimi provodyatsya tayemnim golosuvannyam Vibori priznachaye Prezident Respubliki Sejm i Senat obirayutsya na chotiririchnij strok povnovazhen Obiratisya do Sejmu mozhe kozhnij gromadyanin yakij maye pravo obiratisya i yakomu vipovnivsya na den viboriv 21 rik do Senatu kozhnij polskij gromadyanin yakij maye pravo obirati i yakomu na den viboriv vipovnilosya 30 rokiv Kandidativ u deputati i v senatori mozhut visuvati politichni partiyi a takozh viborci Konstituciya zaboronyaye balotuvatisya odnochasno do Sejmu ta Senatu Dijsnist obrannya zatverdzhuyetsya Verhovnim Sudom a viborec maye pravo na pidstavi principiv obumovlenih zakonom zvertatisya do Verhovnogo Sudu z protestom pro viznannya viboriv nedijsnimi Do kompetenciyi Sejmu nalezhit zatverdzhennya programi diyalnosti uryadu i vinesennya jomu votumu doviri kontrol za jogo diyalnistyu utvorennya Konstitucijnogo tribunalu Najvishoyi Palati kontrolyu obrannya Upovnovazhenogo z prav gromadyan Vin vikonuye takozh ryad zovnishnopolitichnih funkcij Sejm vid imeni Respubliki Polsha prijmaye rishennya pro stan vijni i ukladennya miru Sejm mozhe prijmati postanovu pro stan vijni tilki v razi zbrojnogo napadu na teritoriyu Respubliki Polsha abo v razi neobhidnosti vikonannya mizhnarodnih dogovoriv pro spilnu oboronu vid agresiyi Yaksho Sejm ne mozhe zibratisya na zasidannya rishennya pro stan vijni prijmaye Prezident Respubliki Golovnoyu funkciyeyu Sejmu ye zakonodavstvo Vin prijmaye Konstituciyu konstitucijni zakoni razom iz Senatom ta Prezidentom postanovi Prezident respublikiPrezident Respubliki pidpisuye zakon protyagom 21 dnya z dati podannya i viddaye nakaz pro jogo oficijnu publikaciyu Do pidpisannya zakonu Prezident maye pravo zvernutisya do Konstitucijnogo tribunalu Prezident ne mozhe vidmoviti u pidpisanni zakonu yaksho Tribunal viznav jogo vidpovidnim Konstituciyi Zamist zvernennya do Konstitucijnogo tribunalu vin maye pravo peredati zakon Sejmu na novij rozglyad Pislya povtornoyi postanovi Sejmu pro zakon bilshistyu 3 5 golosiv Prezident Respubliki zobov yazanij pidpisati jogo protyagom 7 dniv Glavoyu derzhavi ye Prezident Respubliki yakij vvazhayetsya yiyi verhovnim predstavnikom i garantom bezperervnosti derzhavnoyi vladi Prezident obirayetsya bezposeredno gromadyanami na 5 richnij strok i mozhe buti obranij povtorno tilki odin raz Prezident Respubliki predstavnik yak derzhavi v zovnishnih vidnosinah ratifikuye i denonsuye mizhnarodni dogovori pro sho povidomlyaye Sejm i Senat priznachaye i vidklikaye povnovazhnih predstavnikiv Respubliki prijmaye virchi i vidklichni gramoti diplomatichnih predstavnikiv Pri zdijsnenni svoyih povnovazhen zovnishnopolitichnih Prezident vzayemodiye z Golovoyu Radi ministriv i kompetentnim ministrom Prezident ye verhovnim golovnokomanduyuchim zbrojnimi silami Polshi Vin priznachaye na vishi vijskovi posadi prisvoyuye vijskovi zvannya viddaye nakaz pro mobilizaciyu nagorodzhuye ordenami i medalyami nadaye polske gromadyanstvo zastosovuye pravo pomiluvannya Prezident viddaye rozporyadzhennya shodo provedennya viboriv do Sejmu ta Senatu a v okremih vipadkah maye pravo skorotiti termin yih povnovazhen Prezident mozhe rozporyaditisya provesti vsenarodnij referendum z vazhlivih dlya derzhavi pitan sho vimagayut uchasti vsih gromadyan u prijnyatti rishennya takim referendumom napriklad bulo golosuvannya z pitannya vstupu Polshi do Yevropejskogo Soyuzu Prezident maye pravo vilnogo viboru v priznachenni golovi Radi ministriv prote she ne bulo vipadku shob prezident doviriv zavdannya formuvannya novogo uryadu politiku yakij ne koristuyetsya pidtrimkoyu bilshosti deputativ Sejmu Prezident takozh ocholyuye Zbrojni Sili priznachaye Komanduvacha Generalnim shtabom i komanduyuchih vsih rodiv vijsk a pid chas vijni priznachaye Golovnokomanduvacha Zbrojnimi Silami ta mozhe vidati nakaz pro zagalnu mobilizaciyu Prezident vikonuye svoyi zavdannya za dopomogoyu takih ustanov yak Kancelyariya prezidenta RP Byuro nacionalnoyi bezpeki ta Grupa radnikiv prezidenta RP Rada ministriv skladayetsya iz Golovi Radi ministriv i ministriv U jogo skladi mozhut buti takozh vice golovi Radi ministriv golovi pevnih v zakonah komitetiv Primitki Arhiv originalu za 2 grudnya 2016 Procitovano 2 grudnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http bookss co ua book konstitucijne pravo zarubizhnih kran 796 10 tema osnovi konstitucijnogo prava polshhi 2 grudnya 2016 u Wayback Machine http zen in ua p polsha respublika polsha derzhavnij ustrij Arhiv originalu za 8 travnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya