Підкарпатське воєводство (пол. Województwo podkarpackie) — воєводство у південно-східній Польщі; площа 17 846 км², 2 127,3 тис. мешканців (2015), головне місто Ряшів. До складу П. в. входять колишні українські етнічні землі: Лемківщина, західна Бойківщина, Посяння і північно-західна частина Галичини (Любачівський повіт). Після примусового виселення українців на території на заході та півночі Польщі, що до 1945 належали Німеччині та масової депортації українського населення Польщі до УРСР у 1944—1947 роках у Підкарпатському воєводстві живе ще близько 20 000 етнічних українців.
Підкарпатське воєводство | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
województwo podkarpackie | ||||||||||
На мапі Польщі | ||||||||||
Адміністративний центр | Ряшів | |||||||||
Населення: | 2 127 164 | |||||||||
Площа: | 17 845,76 | |||||||||
Густота: | 119,2 | |||||||||
Урбанізація: | 40,6 % | |||||||||
Номери автомобілів: | R | |||||||||
TERYT: 18 | Код ISO: PL-PK | |||||||||
| ||||||||||
Адмніністративний поділ | ||||||||||
| ||||||||||
Влада | ||||||||||
Уряд | ||||||||||
Воєвода: | Ева Ленярт | |||||||||
Маршалок: | Владислав Ортиль | |||||||||
Адреса: | ul. Grunwaldzka 15 35-959 Rzeszów (воєвода) al. Łukasza Cieplińskiego 4 | |||||||||
Мапа | ||||||||||
Офіційна сторінка |
Історія
У 1772 році утворили Королівство Галичини та Володимирії як нову адміністративну одиницю Габсбурзької монархії. Королівство постало в результаті анексії австрійцями Галичини після першого поділу Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). У 1815 р., згідно з рішеннями Віденського конгресу, Люблінську область і навколишній край (Нова, або Західна Галичина) Австрія віддала Польщі, якою управляла Російська імперія, а Тернопільський край та Південне Поділля були повернені Австрії Росією, яка володіла ними з 1809 року. Велике місто Краків і навколишня територія (колись також частина Нової, або Західної Галичини) стали Вільним містом Краковом.
У 1830-х у східній частині Галичині розпочалось національне пробудження серед русинів.
1846 року було найбільше селянське повстання в Галичині, власне, у Західній Галичині. Розгромили 474 панські двори, вбили 728 поміщиків, управителів, дрібних шляхтичів. В окремих округах розгромили від 19,2 до 89,1 % поміщицьких маєтків.
У 1848 р. революції відбулися у Відні й інших частинах Австрійської імперії. У Львові 2 травня 1848 була створена Головна Руська Рада (ГРР) — самоврядний орган русинів-українців на чолі з єпископом Григорієм Яхимовичем; 23 травня 1848 польськими шляхтичами українського походження «Руський Собор» — антипод Головної Руської Ради. Також була сформована Польська Національна Рада (раніше ГРР).
Перед оголошенням рішення Відня залишки панщини скасував губернатор Франц фон Штадіон у спробі зірвати революцію. Окрім того, польським закидам на Галицьку автономію протистояли запити русинів про національну рівність і розділення Галичини на Східну — русинську, і Західну — польську частину.
У 1859 р., після австрійської військової поразки в Італії, імперія розпочала конституційні експерименти. У 1860 р., Віденський Уряд, під впливом Агенора Голуховського, випустив свій Жовтневий Статут, який являв собою консервативне облаштування федеративної імперії, але негативний відгук на нього в німецькомовних землях призвів до змін в уряді і видання Лютневого Акту, який припиняв децентралізацію. Проте, у 1861 р., Галичині були надані Законодавчий Сейм (гал. Сойм). У цей же рік розпочались заворушення в Російській Польщі, які мали деяке поширення в Галичині. Сейм припиняв збори. У 1863 в «конгресовій» (російській) Польщі вибухнуло національне повстання, тому на 1864—1865 pр. австрійський уряд оголосив стан облоги в Галичині, тимчасово припинивши громадські свободи. У 1865 були повернені громадські свободи і продовжені переговори про автономію між польською аристократією і Віднем.
Тим часом серед частини русинів виник рух за з'єднання з Росією. Екстремісти цього руху були відомі як «москвофіли». Але більшість русинів покладали надії на національну рівність і поділ Галичини за етнічною ознакою.
Після австро-угорської угоди у лютому 1867 Австрійська імперія була перетворена на дуалістичну Австро-Угорщину. Хоча польські та чеські плани щодо входження відповідних частин монархії у федеральну структуру зазнали невдачі, але стійкий (хоч і повільний) процес лібералізації австрійського правління почався і в Галичині.
Представники польської аристократії й інтелігенції звернулися до цісаря з проханням про збільшення автономії для Галичини. Їхні вимоги не були прийняті відразу, але дали на майбутні роки вектор у напрямі збільшення автономії регіону. Від 1873 Галичина була de facto автономною провінцією Австро-Угорщини з польською і (в набагато меншій мірі) українською офіційними мовами. Германізацію було припинено, цензуру зменшено. Галичина адміністративно ввійшла до складу Цислейтанії, але Галицький Сейм і провінційна адміністрація мали обширні повноваження та прерогативи, особливо в освіті, культурі та місцевих справах.
Під час Першої світової війни Галичина стала місцем важких боїв між Росією і Центральними державами. Російські війська зайняли більшість краю в 1914, завдавши поразки австро-угорській армії на Східному фронті в перші місяці війни. Проте вони були витиснуті звідти навесні і влітку 1915 об'єднаними німецько-австро-угорськими силами.
Після утворення ЗУНР колишнє Королівство Галичини та Володимирії увійшло до її складу згідно з «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада 1918 року. У 1918 році Західна Галичина стала частиною відновленої Польщі, яка зброєю приєднала до себе українські самопроголошені держави Східної Галичини — Західно-Українську Народну Республіку та Лемко-Русинську Республіку. В 1919 році Польща ліквідувала Команчанську, Східно-Лемківську та Тарнобжезьку республіки. Протягом Польсько-радянської війни в Галичині також існувала Галицька Соціалістична Радянська Республіка. Незважаючи на супротив українців, польська анексія Східної Галичини була визнана міжнародною спільнотою 1923 року.
3 грудня 1920 року утворили Львівське воєводство з міста Львів і 19-ти повітів Східної Галичини (у 17 було переважно українське населення — Бібрка, Чесанів, Добромиль, Дрогобич, Городок, Яворів, Львів повіт, Лісько, Мостиська, Перемишль, Рава, Рудки, Самбір, Сокаль, Старий Самбір, Сянік, Жовква; у двох українці становили меншість — Березів, Ярослав) та 8-ми повітів Західної Галичини (у шести українці становили меншість — Коросно, Ланьцут, Нисько, Переворськ, Ряшів, Стрижів; два повіти були з чисто польським населенням — Тарнобжег, Кольбушова). Воєводство проіснувало до радянського вторгнення на територію Польщі до 27 листопада 1939 році.
У 1937—1939 роках розпочалося створення і модернізація підприємств із виробництва зброї. Ряшів став тоді важливим центром авіа та військової промисловості. Динамічний розвиток перервала Друга світова війна, як результат — місто було частково розгромлено. Після війни місто швидко розширювалось та модернізувалось.
Після примусового виселення українців на території на заході та півночі Польщі, що до 1945 належали Німеччині та масової депортації українського населення Польщі до УРСР (Операція «Вісла») у 1944—1947 роках утворилося Ряшівське воєводство, яке фактично після адміністративних реформ із територіальними змінами залишилось з такою назвою до 1998 року. З 1 січня 1999 року — Підкарпадське воєводство. До складу Підкарпатського воєводства входять колишні українські етнічні землі: Лемківщина, Західна Бойківщина, Посяння і північно-західна частина Галичини (Любачівський повіт).
Загальний опис
Підкарпатське воєводство розташоване на південному сході Польщі і створене досить недавно — у 1999 році після адміністративної реформи. Столиця воєводства — місто Ряшів. Саме Підкарпатське воєводство скидається на клин, що врізається між Словаччиною і Україною.
Тут на півдні вершини Бещад і Низького Бескиду, і схили Перемиського, Динівського, Стшижовського, Ченжковського узгір'їв і Розточчя у центральній частині, і розлогі рівнини на півночі. Ці терени ділять найбільші річки регіону — Сян і Віслок. Майже половина території воєводства — ліси, що охороняються. Тут містяться Бещадський і Маґурський Національні парки, 10 ландшафтних парків, 16 територій з цінними ландшафтами, 70 заповідників. У воєводстві чимало джерел мінеральної води.
Підкарпатське воєводство межує:
- на заході — з Малопольським воєводством,
- на півдні — зі Словаччиною (Пряшівський край),
- на сході — з Україною (Закарпатська та Львівська області),
- на півночі — з Люблінським воєводством,
- на північному заході — зі Свентокшиським воєводством.
Міста з населенням понад 40 000
Місто | Населення | Площа |
---|---|---|
Ряшів | 165 539 | 77,70 км² |
Перемишль | 66 909 | 43,66 км² |
Стальова Воля | 66 097 | 82,41 км² |
Мелець | 61 241 | 47,36 км² |
Тарнобжег | 50 115 | 85,83 км² |
Коросно | 47 817 | 43,48 км² |
Дембиця | 47 054 | 33,72 км² |
Ярослав | 40 677 | 34,46 км² |
Адміністративний поділ Підкарпатського воєводства
- Міста на правах повіту (Міські повіти):
- Сільські повіти:
- Бещадський => Устрики-Долішні
- Березівський => Березів
- Дембицький => Дембиця
- Кольбушовський => Колбушова
- Коросненський => Коросно
- Ліський => Лісько
- Лежайський => Лежайськ
- Любачівський => Любачів
- Ланцуцький => Ланцут
- Мелецький => Мелець
- Ніжанський => Нисько
- Перемишльський => Перемишль
- Переворський => Переворськ
- Ропчицько-Сензішовський => Ропчиці
- Ряшівський => Ряшів
- Сяніцький => Сянік
- Стальововольський => Стальова Воля
- Стрижівський => Стрижів
- Тарнобжезький => Тарнобжег
- Ярославський => Ярослав
- Ясельський => Ясло
- Села:
Населення
За даними перепису населення 2002 року, національний склад воєводства був таким:
Список міст Підкарпатського воєводства
Примітки
- Wyniki badań bieżących – Baza Demografia – Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 20 травня 2020.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 4 травня 2016.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Podkarpackie |
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Свентокшиське воєводство | Люблінське воєводство | |
Малопольське воєводство | Україна | |
Словаччина |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidkarpatske voyevodstvo pol Wojewodztwo podkarpackie voyevodstvo u pivdenno shidnij Polshi plosha 17 846 km 2 127 3 tis meshkanciv 2015 golovne misto Ryashiv Do skladu P v vhodyat kolishni ukrayinski etnichni zemli Lemkivshina zahidna Bojkivshina Posyannya i pivnichno zahidna chastina Galichini Lyubachivskij povit Pislya primusovogo viselennya ukrayinciv na teritoriyi na zahodi ta pivnochi Polshi sho do 1945 nalezhali Nimechchini ta masovoyi deportaciyi ukrayinskogo naselennya Polshi do URSR u 1944 1947 rokah u Pidkarpatskomu voyevodstvi zhive she blizko 20 000 etnichnih ukrayinciv Pidkarpatske voyevodstvo wojewodztwo podkarpackie Na mapi Polshi Administrativnij centr Ryashiv Naselennya 2 127 164 Plosha 17 845 76 Gustota 119 2 Urbanizaciya 40 6 Nomeri avtomobiliv R TERYT 18 Kod ISO PL PK Admninistrativnij podil poviti grodski zemski 4 21 gmini miski misko silski silski 16 29 114 Vlada Uryad Voyevoda Eva Lenyart Marshalok Vladislav Ortil Adresa ul Grunwaldzka 15 35 959 Rzeszow voyevoda al Lukasza Cieplinskiego 4 35 010 Rzeszow marshalok Mapa Oficijna storinkaIstoriyaU 1772 roci utvorili Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi yak novu administrativnu odinicyu Gabsburzkoyi monarhiyi Korolivstvo postalo v rezultati aneksiyi avstrijcyami Galichini pislya pershogo podilu Respubliki Oboh Nacij Rechi Pospolitoyi U 1815 r zgidno z rishennyami Videnskogo kongresu Lyublinsku oblast i navkolishnij kraj Nova abo Zahidna Galichina Avstriya viddala Polshi yakoyu upravlyala Rosijska imperiya a Ternopilskij kraj ta Pivdenne Podillya buli poverneni Avstriyi Rosiyeyu yaka volodila nimi z 1809 roku Velike misto Krakiv i navkolishnya teritoriya kolis takozh chastina Novoyi abo Zahidnoyi Galichini stali Vilnim mistom Krakovom U 1830 h u shidnij chastini Galichini rozpochalos nacionalne probudzhennya sered rusiniv 1846 roku bulo najbilshe selyanske povstannya v Galichini vlasne u Zahidnij Galichini Rozgromili 474 panski dvori vbili 728 pomishikiv upraviteliv dribnih shlyahtichiv V okremih okrugah rozgromili vid 19 2 do 89 1 pomishickih mayetkiv U 1848 r revolyuciyi vidbulisya u Vidni j inshih chastinah Avstrijskoyi imperiyi U Lvovi 2 travnya 1848 bula stvorena Golovna Ruska Rada GRR samovryadnij organ rusiniv ukrayinciv na choli z yepiskopom Grigoriyem Yahimovichem 23 travnya 1848 polskimi shlyahtichami ukrayinskogo pohodzhennya Ruskij Sobor antipod Golovnoyi Ruskoyi Radi Takozh bula sformovana Polska Nacionalna Rada ranishe GRR Pered ogoloshennyam rishennya Vidnya zalishki panshini skasuvav gubernator Franc fon Shtadion u sprobi zirvati revolyuciyu Okrim togo polskim zakidam na Galicku avtonomiyu protistoyali zapiti rusiniv pro nacionalnu rivnist i rozdilennya Galichini na Shidnu rusinsku i Zahidnu polsku chastinu U 1859 r pislya avstrijskoyi vijskovoyi porazki v Italiyi imperiya rozpochala konstitucijni eksperimenti U 1860 r Videnskij Uryad pid vplivom Agenora Goluhovskogo vipustiv svij Zhovtnevij Statut yakij yavlyav soboyu konservativne oblashtuvannya federativnoyi imperiyi ale negativnij vidguk na nogo v nimeckomovnih zemlyah prizviv do zmin v uryadi i vidannya Lyutnevogo Aktu yakij pripinyav decentralizaciyu Prote u 1861 r Galichini buli nadani Zakonodavchij Sejm gal Sojm U cej zhe rik rozpochalis zavorushennya v Rosijskij Polshi yaki mali deyake poshirennya v Galichini Sejm pripinyav zbori U 1863 v kongresovij rosijskij Polshi vibuhnulo nacionalne povstannya tomu na 1864 1865 pr avstrijskij uryad ogolosiv stan oblogi v Galichini timchasovo pripinivshi gromadski svobodi U 1865 buli poverneni gromadski svobodi i prodovzheni peregovori pro avtonomiyu mizh polskoyu aristokratiyeyu i Vidnem Tim chasom sered chastini rusiniv vinik ruh za z yednannya z Rosiyeyu Ekstremisti cogo ruhu buli vidomi yak moskvofili Ale bilshist rusiniv pokladali nadiyi na nacionalnu rivnist i podil Galichini za etnichnoyu oznakoyu Pislya avstro ugorskoyi ugodi u lyutomu 1867 Avstrijska imperiya bula peretvorena na dualistichnu Avstro Ugorshinu Hocha polski ta cheski plani shodo vhodzhennya vidpovidnih chastin monarhiyi u federalnu strukturu zaznali nevdachi ale stijkij hoch i povilnij proces liberalizaciyi avstrijskogo pravlinnya pochavsya i v Galichini Predstavniki polskoyi aristokratiyi j inteligenciyi zvernulisya do cisarya z prohannyam pro zbilshennya avtonomiyi dlya Galichini Yihni vimogi ne buli prijnyati vidrazu ale dali na majbutni roki vektor u napryami zbilshennya avtonomiyi regionu Vid 1873 Galichina bula de facto avtonomnoyu provinciyeyu Avstro Ugorshini z polskoyu i v nabagato menshij miri ukrayinskoyu oficijnimi movami Germanizaciyu bulo pripineno cenzuru zmensheno Galichina administrativno vvijshla do skladu Cislejtaniyi ale Galickij Sejm i provincijna administraciya mali obshirni povnovazhennya ta prerogativi osoblivo v osviti kulturi ta miscevih spravah Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Galichina stala miscem vazhkih boyiv mizh Rosiyeyu i Centralnimi derzhavami Rosijski vijska zajnyali bilshist krayu v 1914 zavdavshi porazki avstro ugorskij armiyi na Shidnomu fronti v pershi misyaci vijni Prote voni buli vitisnuti zvidti navesni i vlitku 1915 ob yednanimi nimecko avstro ugorskimi silami Pislya utvorennya ZUNR kolishnye Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi uvijshlo do yiyi skladu zgidno z Timchasovim osnovnim zakonom vid 13 listopada 1918 roku U 1918 roci Zahidna Galichina stala chastinoyu vidnovlenoyi Polshi yaka zbroyeyu priyednala do sebe ukrayinski samoprogolosheni derzhavi Shidnoyi Galichini Zahidno Ukrayinsku Narodnu Respubliku ta Lemko Rusinsku Respubliku V 1919 roci Polsha likviduvala Komanchansku Shidno Lemkivsku ta Tarnobzhezku respubliki Protyagom Polsko radyanskoyi vijni v Galichini takozh isnuvala Galicka Socialistichna Radyanska Respublika Nezvazhayuchi na suprotiv ukrayinciv polska aneksiya Shidnoyi Galichini bula viznana mizhnarodnoyu spilnotoyu 1923 roku 3 grudnya 1920 roku utvorili Lvivske voyevodstvo z mista Lviv i 19 ti povitiv Shidnoyi Galichini u 17 bulo perevazhno ukrayinske naselennya Bibrka Chesaniv Dobromil Drogobich Gorodok Yavoriv Lviv povit Lisko Mostiska Peremishl Rava Rudki Sambir Sokal Starij Sambir Syanik Zhovkva u dvoh ukrayinci stanovili menshist Bereziv Yaroslav ta 8 mi povitiv Zahidnoyi Galichini u shesti ukrayinci stanovili menshist Korosno Lancut Nisko Perevorsk Ryashiv Strizhiv dva poviti buli z chisto polskim naselennyam Tarnobzheg Kolbushova Voyevodstvo proisnuvalo do radyanskogo vtorgnennya na teritoriyu Polshi do 27 listopada 1939 roci U 1937 1939 rokah rozpochalosya stvorennya i modernizaciya pidpriyemstv iz virobnictva zbroyi Ryashiv stav todi vazhlivim centrom avia ta vijskovoyi promislovosti Dinamichnij rozvitok perervala Druga svitova vijna yak rezultat misto bulo chastkovo rozgromleno Pislya vijni misto shvidko rozshiryuvalos ta modernizuvalos Pislya primusovogo viselennya ukrayinciv na teritoriyi na zahodi ta pivnochi Polshi sho do 1945 nalezhali Nimechchini ta masovoyi deportaciyi ukrayinskogo naselennya Polshi do URSR Operaciya Visla u 1944 1947 rokah utvorilosya Ryashivske voyevodstvo yake faktichno pislya administrativnih reform iz teritorialnimi zminami zalishilos z takoyu nazvoyu do 1998 roku Z 1 sichnya 1999 roku Pidkarpadske voyevodstvo Do skladu Pidkarpatskogo voyevodstva vhodyat kolishni ukrayinski etnichni zemli Lemkivshina Zahidna Bojkivshina Posyannya i pivnichno zahidna chastina Galichini Lyubachivskij povit Zagalnij opisPidkarpatske voyevodstvo roztashovane na pivdennomu shodi Polshi i stvorene dosit nedavno u 1999 roci pislya administrativnoyi reformi Stolicya voyevodstva misto Ryashiv Same Pidkarpatske voyevodstvo skidayetsya na klin sho vrizayetsya mizh Slovachchinoyu i Ukrayinoyu Tut na pivdni vershini Beshad i Nizkogo Beskidu i shili Peremiskogo Dinivskogo Stshizhovskogo Chenzhkovskogo uzgir yiv i Roztochchya u centralnij chastini i rozlogi rivnini na pivnochi Ci tereni dilyat najbilshi richki regionu Syan i Vislok Majzhe polovina teritoriyi voyevodstva lisi sho ohoronyayutsya Tut mistyatsya Beshadskij i Magurskij Nacionalni parki 10 landshaftnih parkiv 16 teritorij z cinnimi landshaftami 70 zapovidnikiv U voyevodstvi chimalo dzherel mineralnoyi vodi Pidkarpatske voyevodstvo mezhuye na zahodi z Malopolskim voyevodstvom na pivdni zi Slovachchinoyu Pryashivskij kraj na shodi z Ukrayinoyu Zakarpatska ta Lvivska oblasti na pivnochi z Lyublinskim voyevodstvom na pivnichnomu zahodi zi Sventokshiskim voyevodstvom Mista z naselennyam ponad 40 000Misto Naselennya Plosha Ryashiv 165 539 77 70 km Peremishl 66 909 43 66 km Stalova Volya 66 097 82 41 km Melec 61 241 47 36 km Tarnobzheg 50 115 85 83 km Korosno 47 817 43 48 km Dembicya 47 054 33 72 km Yaroslav 40 677 34 46 km Administrativnij podil Pidkarpatskogo voyevodstvaMista na pravah povitu Miski poviti Ryashiv Korosno Peremishl Tarnobzheg Silski poviti Beshadskij gt Ustriki Dolishni Berezivskij gt Bereziv Dembickij gt Dembicya Kolbushovskij gt Kolbushova Korosnenskij gt Korosno Liskij gt Lisko Lezhajskij gt Lezhajsk Lyubachivskij gt Lyubachiv Lancuckij gt Lancut Meleckij gt Melec Nizhanskij gt Nisko Peremishlskij gt Peremishl Perevorskij gt Perevorsk Ropchicko Senzishovskij gt Ropchici Ryashivskij gt Ryashiv Syanickij gt Syanik Stalovovolskij gt Stalova Volya Strizhivskij gt Strizhiv Tarnobzhezkij gt Tarnobzheg Yaroslavskij gt Yaroslav Yaselskij gt Yaslo Sela Verbna Vilka Polkinska Komancha Pakoshivka Polkini RadruzhNaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2002 roku nacionalnij sklad voyevodstva buv takim polyaki 2 079 208 98 8 ukrayinci 3 271 0 2 cigani 717 lemki 147 amerikanci 129 rosiyani 128 nimci 116 italijci 108 ne vkazali 19 055 0 9 Spisok mist Pidkarpatskogo voyevodstvaDokladnishe Spisok mist Pidkarpatskogo voyevodstvaPrimitkiWyniki badan biezacych Baza Demografia Glowny Urzad Statystyczny demografia stat gov pl Procitovano 20 travnya 2020 pop stat mashke org Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 4 travnya 2016 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Podkarpackie Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Sventokshiske voyevodstvo Lyublinske voyevodstvo Malopolske voyevodstvo Ukrayina Slovachchina