Округ | |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Стрижів |
Створений | 1896 |
Площа | 532 км² (1900) |
Населення | 56 848 (1900) |
Найбільші міста | Стрижів, Фриштак |
Стрижівський повіт ((нім. Bezirk Strzyżów; пол. Powiat strzyżowski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії і Польщі. Повіт знаходився в Надсянні на польсько-українській етнічній межі.
Королівство Галичини та Володимирії
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Стрижів (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Кракові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Західної Галичини на противагу апеляційному суду у Львові як критерію належності до Східної Галичини).
Сам Стрижівський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі .
Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема 28 лютого 1867 р. до Ряшівського повіту був приєднаний повіт Стрижів (з 29 гмін), однак у Ряшівському повіті існував і надалі окремий Стрижівський судовий округ (повіт).
Повіт був заново утворений 15 вересня 1896 року злиттям вилучених судових округів: Фриштак — з повіту Ясло та Стрижів — з повіту Ряшів.
Повіт за переписом 1910 р. налічував 70 гмін (самоврядних громад) і 44 фільварки та займав площу 532 км². В 1900 році населення становило 56 848 осіб. За переписом 1910 р. населення становило 58 549 осіб. Українці становили 3% населення (1907). Греко-католицькі громади в селах повіту належали до Короснянського деканату.
Польща
Стрижівський повіт | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
Воєводство: | Львівське |
Утворений: | 1896 |
Населення: | 56 400 |
Площа: | 524 км² |
Густота: | 107,6 осіб/км² |
Населені пункти та ґміни | |
Повітовий центр: | м. Стрижів |
Мапа повіту | |
Повітова влада |
Включений до складу Львівського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.
1 квітня 1932 р. повіт ліквідовано, а його територія приєднана до повітів:
- Ряшівського — сільські ґміни Баричка, Близенька, Бонарівка, Бережанка, Чудець, Добрехів, Ґбиська, Глиник Харевський, Годова, Гродзисько, Гвоздянка, Гвозниця Долішня, Гвозниця Горішня, Явірник Небилецький, Конечкова, Лютча, Летовня, Малівка, Небилець, Нова Весь Чудецька, Поломя, Передмістя Чудецьке, Пстронгова, Тропє, Висока, Вижне, Заборів, Жарнова, Жизнів і місто Стрижів
- Коросненського — сільські ґміни Цешина, Фриштак, Глиник Долішній, Глиник Горішній, Глиник Середній, Ґоґолів, Гута Ґоґолівська, Ящурова, Язова, Калембіна, Кобилє, Кожухів, Кізлівок, Любля, Ланки, Маркушова, Неводна, Опарівка, Петруша Воля, Прибівка, Пстругівка, Пуланкі, Ружанка, Стемпіна, Шуфнарова, Тулковиці, Твєрдза, Відач, Вісьньова, Завадка під Вєлополем.
Див. також
Примітки
- Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 6 квітня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2017.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektórych powiatów na obszarze województwa lwowskiego. Dz.U. 1932 nr 6 poz. 36 [ 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strizhivskij povit Okrug Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Strizhiv Stvorenij 1896 Plosha 532 km 1900 Naselennya 56 848 1900 Najbilshi mista Strizhiv Frishtak Strizhivskij povit nim Bezirk Strzyzow pol Powiat strzyzowski istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi i Polshi Povit znahodivsya v Nadsyanni na polsko ukrayinskij etnichnij mezhi Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiProvisnik piznishogo povitu Sudovij povit Strizhiv administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij naprikinci 1850 r Povitova sudova vikonavcha vlada pidporyadkovuvalas utvorenomu togo zh roku apelyacijnomu sudu u Krakovi za pidporyadkovanistyu do yakogo poviti vvazhalis nalezhnimi do Zahidnoyi Galichini na protivagu apelyacijnomu sudu u Lvovi yak kriteriyu nalezhnosti do Shidnoyi Galichini Sam Strizhivskij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya v 1854 r buv stvorenij 29 veresnya 1855 r paralelno do nayavnogo sudovogo povitu u skladi Pislya skasuvannya okruzhnih vidomstv naprikinci zhovtnya 1865 r yih kompetenciya perejshla do povitovih upravlin Za rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya zbilsheni poviti zokrema 28 lyutogo 1867 r do Ryashivskogo povitu buv priyednanij povit Strizhiv z 29 gmin odnak u Ryashivskomu poviti isnuvav i nadali okremij Strizhivskij sudovij okrug povit Povit buv zanovo utvorenij 15 veresnya 1896 roku zlittyam viluchenih sudovih okrugiv Frishtak z povitu Yaslo ta Strizhiv z povitu Ryashiv Povit za perepisom 1910 r nalichuvav 70 gmin samovryadnih gromad i 44 filvarki ta zajmav ploshu 532 km V 1900 roci naselennya stanovilo 56 848 osib Za perepisom 1910 r naselennya stanovilo 58 549 osib Ukrayinci stanovili 3 naselennya 1907 Greko katolicki gromadi v selah povitu nalezhali do Korosnyanskogo dekanatu PolshaStrizhivskij povit Osnovni dani Krayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo Lvivske Utvorenij 1896 Naselennya 56 400 Plosha 524 km Gustota 107 6 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr m Strizhiv Mapa povitu Povitova vlada Vklyuchenij do skladu Lvivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR 1 kvitnya 1932 r povit likvidovano a jogo teritoriya priyednana do povitiv Ryashivskogo silski gmini Barichka Blizenka Bonarivka Berezhanka Chudec Dobrehiv Gbiska Glinik Harevskij Godova Grodzisko Gvozdyanka Gvoznicya Dolishnya Gvoznicya Gorishnya Yavirnik Nebileckij Konechkova Lyutcha Letovnya Malivka Nebilec Nova Ves Chudecka Polomya Peredmistya Chudecke Pstrongova Tropye Visoka Vizhne Zaboriv Zharnova Zhizniv i misto Strizhiv Korosnenskogo silski gmini Ceshina Frishtak Glinik Dolishnij Glinik Gorishnij Glinik Serednij Gogoliv Guta Gogolivska Yashurova Yazova Kalembina Kobilye Kozhuhiv Kizlivok Lyublya Lanki Markushova Nevodna Oparivka Petrusha Volya Pribivka Pstrugivka Pulanki Ruzhanka Stempina Shufnarova Tulkovici Tvyerdza Vidach Visnova Zavadka pid Vyelopolem Div takozhPolska Respublika 1918 1939 PrimitkiUkrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2017 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 7 stycznia 1932 r w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektorych powiatow na obszarze wojewodztwa lwowskiego Dz U 1932 nr 6 poz 36 23 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi