Округ | Ряшівський |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Ряшів |
Створений | 1854 |
Площа | 721,33 км² (1879) |
Населення | 104 364 (1869) |
Найбільші міста | Ряшів, Тичин, Блажова, Ґлоґув, Явірник Польський, Стрижів (1867—1899) |
Ряшівський повіт (нім. Bezirk Rzeszów; пол. Powiat rzeszowski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії та Польщі. Центром повіту було м. Ряшів.
Королівство Галичини та Володимирії
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Ряшів (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Кракові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Західної Галичини на противагу апеляційному суду у Львові як критерію належності до Східної Галичини).
Сам Ряшівський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Ряшів.
Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Ряшівського повіту (з 29 самоврядних громад-гмін) приєднані повіти Тичин (з 30 гмін) і Стрижів (з 29 гмін) та більша частина повіту Ґлоґув (Братковичі, Буди, Ґлоґув, Ясьонка, Ліп'є, Новавесь, Рогожниця, Рудна Велика, Рудна Мала, Требовиська з Гуркою, Воля-Циха, Висока, Забайка та Зачерне). Однак у повіті існували й надалі 4 окремі судові округи (повіти) — Ряшівський, Тичинський, Ґлоґувський і Стрижівський.
У 1880 р. площа повіту становила 770,19 км², населення — 133 409 осіб (118 218 римокатоликів, 1857 грекокатоликів, 89 протестантів і 13 245 юдеїв), повіт включав 117 гмін-громад, 197 поселень (з них 1 місто — Ряшів, 7 містечок — Тичин, Блажова, Ґлоґув, Явірник Польський, Стрижів, Небилець, Чудець). Було 106 фільварків, 21 906 житлових будинків, 58 гуралень, 24 броварні.
15 вересня 1896 р. Судовий округ Стрижів був вилучений з Ряшівського повіту та утворений повіт Стрижів.
Ряшівський повіт за переписом 1910 р. налічував 85 гмін (самоврядних громад) і 73 фільварки та займав площу 977 км². В 1900 році населення становило 133 135 осіб. За переписом 1910 р. населення становило 144 271 особа.
Польща
Ряшівський повіт | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
Воєводство: | Львівське |
Утворений: | 1867 |
Населення: | 185.100 |
Площа: | 1 270 км² |
Густота: | 146 осіб/км² |
Населені пункти та ґміни | |
Повітовий центр: | м. Ряшів |
Мапа повіту | |
Повітова влада |
Включений до складу новоутвореного Львівського воєводства у 1920 році.
1 січня 1925 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі сільська гміна Стрижівське Передмістя включене до міста Стрижів
01.04.1932 до Ряшівського повіту було приєднано частину з ліквідованого Стрижівського повіту.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 10 квітня 1934 р. села Цєрпіш і Крачкова передані з Ряшівського повіту Львівського воєводства до Ланьцутського повіту того ж воєводства
1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворена ґміна відповідала волості — об'єднувала громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувалась єдиним дуже великим селом.
Станом на 1934 рік:
Об'єднані сільські ґміни 1934—1939
- Ґміна Ґлоґув-Малопольський
- Ґміна Тшебовнісько
- Ґміна Свільча
- Ґміна Рацлавівка
- Ґміна Слоцина
- Ґміна Тичин
- Ґміна Гижне
- Ґміна Блажова
- Ґміна Чудець
- Ґміна Стрижів
- Ґміна Небилець
Міста
Населення
На 01.01.1939 у восьми селах (Біла, Близенька, Бонарівка, Гадлі Шклярські, Гвоздянка, Матисівка, Висока, Залісся) повіту попри півтисячолітню політику полонізації проживали ще рештки українського населення Надсяння — з 9 750 жителів було 1 715 україномовних українців-грекокатоликів і 1 420 польськомовних та 5 українців-латинників на фоні 6 465 поляків і 145 євреїв.
Примітки
- Powiat rzeszowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 154. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 29 grudnia 1924 r. o rozszerzeniu granic gminy miejskiej Strzyżowa w powiecie strzyżowskim. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 10 kwietnia 1934 r. o zmianie granic powiatów rzeszowskiego i łańcuckiego w województwie lwowskiem. (пол.)
- Dz.U. z 1934 r. Nr 64, poz. 552 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Ряшівського повіту в Львівському воєводстві на ґміни (сільські муніципалітети)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 112
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ryashivskij povit Okrug Ryashivskij Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Ryashiv Stvorenij 1854 Plosha 721 33 km 1879 Naselennya 104 364 1869 Najbilshi mista Ryashiv Tichin Blazhova Gloguv Yavirnik Polskij Strizhiv 1867 1899 Ryashivskij povit nim Bezirk Rzeszow pol Powiat rzeszowski istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi ta Polshi Centrom povitu bulo m Ryashiv Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiProvisnik piznishogo povitu Sudovij povit Ryashiv administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij naprikinci 1850 r Povitova sudova vikonavcha vlada pidporyadkovuvalas utvorenomu togo zh roku apelyacijnomu sudu u Krakovi za pidporyadkovanistyu do yakogo poviti vvazhalis nalezhnimi do Zahidnoyi Galichini na protivagu apelyacijnomu sudu u Lvovi yak kriteriyu nalezhnosti do Shidnoyi Galichini Sam Ryashivskij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya v 1854 r buv stvorenij 29 veresnya 1855 r paralelno do nayavnogo sudovogo povitu u skladi okrugu Ryashiv Pislya skasuvannya okruzhnih vidomstv naprikinci zhovtnya 1865 r yih kompetenciya perejshla do povitovih upravlin Za rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya zbilsheni poviti zokrema do poperednogo Ryashivskogo povitu z 29 samovryadnih gromad gmin priyednani poviti Tichin z 30 gmin i Strizhiv z 29 gmin ta bilsha chastina povitu Gloguv Bratkovichi Budi Gloguv Yasonka Lip ye Novaves Rogozhnicya Rudna Velika Rudna Mala Treboviska z Gurkoyu Volya Ciha Visoka Zabajka ta Zacherne Odnak u poviti isnuvali j nadali 4 okremi sudovi okrugi poviti Ryashivskij Tichinskij Gloguvskij i Strizhivskij U 1880 r plosha povitu stanovila 770 19 km naselennya 133 409 osib 118 218 rimokatolikiv 1857 grekokatolikiv 89 protestantiv i 13 245 yudeyiv povit vklyuchav 117 gmin gromad 197 poselen z nih 1 misto Ryashiv 7 mistechok Tichin Blazhova Gloguv Yavirnik Polskij Strizhiv Nebilec Chudec Bulo 106 filvarkiv 21 906 zhitlovih budinkiv 58 guralen 24 brovarni 15 veresnya 1896 r Sudovij okrug Strizhiv buv viluchenij z Ryashivskogo povitu ta utvorenij povit Strizhiv Ryashivskij povit za perepisom 1910 r nalichuvav 85 gmin samovryadnih gromad i 73 filvarki ta zajmav ploshu 977 km V 1900 roci naselennya stanovilo 133 135 osib Za perepisom 1910 r naselennya stanovilo 144 271 osoba PolshaRyashivskij povit Osnovni dani Krayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo Lvivske Utvorenij 1867 Naselennya 185 100 Plosha 1 270 km Gustota 146 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr m Ryashiv Mapa povitu Povitova vlada Vklyuchenij do skladu novoutvorenogo Lvivskogo voyevodstva u 1920 roci 1 sichnya 1925 r rozporyadzhennyam Radi Ministriv Polshi silska gmina Strizhivske Peredmistya vklyuchene do mista Strizhiv 01 04 1932 do Ryashivskogo povitu bulo priyednano chastinu z likvidovanogo Strizhivskogo povitu Rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav 10 kvitnya 1934 r sela Cyerpish i Krachkova peredani z Ryashivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva do Lancutskogo povitu togo zh voyevodstva 1 serpnya 1934 r zdijsneno novij podil na silski gmini vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvorena gmina vidpovidala volosti ob yednuvala gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalas yedinim duzhe velikim selom Ryashivskij povit Stanom na 1934 rik Ob yednani silski gmini 1934 1939 Gmina Gloguv Malopolskij Gmina Tshebovnisko Gmina Svilcha Gmina Raclavivka Gmina Slocina Gmina Tichin Gmina Gizhne Gmina Blazhova Gmina Chudec Gmina Strizhiv Gmina Nebilec Mista Gloguv z 1934 Tichin Blazhova Strizhiv RyashivNaselennyaNa 01 01 1939 u vosmi selah Bila Blizenka Bonarivka Gadli Shklyarski Gvozdyanka Matisivka Visoka Zalissya povitu popri pivtisyacholitnyu politiku polonizaciyi prozhivali she reshtki ukrayinskogo naselennya Nadsyannya z 9 750 zhiteliv bulo 1 715 ukrayinomovnih ukrayinciv grekokatolikiv i 1 420 polskomovnih ta 5 ukrayinciv latinnikiv na foni 6 465 polyakiv i 145 yevreyiv PrimitkiPowiat rzeszowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 154 pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 29 grudnia 1924 r o rozszerzeniu granic gminy miejskiej Strzyzowa w powiecie strzyzowskim pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 10 kwietnia 1934 r o zmianie granic powiatow rzeszowskiego i lancuckiego w wojewodztwie lwowskiem pol Dz U z 1934 r Nr 64 poz 552 Rozporyadzhennya Ministra Vnutrishnih Sprav vid 14 lipnya 1934 roku pro podil Ryashivskogo povitu v Lvivskomu voyevodstvi na gmini silski municipaliteti Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 marca 1934 r o podniesieniu niektorych miasteczek w wojewodztwie lwowskiem do rzedu miast objetych ustawa gminna z 1889 r pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 112 Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi