Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полоній Po радіоактивний хімічний елемент з атомним номером 84 перший елемент відкритий за своїми радіоактивними властив

Полоній

Полоній

Полоній (Po) — радіоактивний хімічний елемент з атомним номером 84, перший елемент, відкритий за своїми радіоактивними властивостями П'єром Кюрі і Марією Склодовською-Кюрі у 1898 році при дослідженні уранової руди. Елемент названий на честь Польщі (лат. Polonia) — батьківщини Марії Склодовської-Кюрі.

Полоній (Po)
Атомний номер 84
Зовнішній вигляд простої речовини imageсріблясто-сірий металоїд
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 208,9824 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 176 пм
Енергія іонізації (перший електрон) 813,1(8,43) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Xe] 4f14 5d10 6s2 6p4
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 146 пм
Радіус іона (+6e) 67 пм
Електронегативність (за Полінгом) 2,0
Електродний потенціал Po←Po3+ 0,56В
Po←Po2+ 0,65В
Ступені окиснення 6, 4, 2
Термодинамічні властивості
Густина 9,32 г/см³
Молярна теплоємність 0,125 Дж/(К·моль)
Теплопровідність n/a Вт/(м·К)
Температура плавлення 527 К
Теплота плавлення (10) кДж/моль
Температура кипіння 1235 К
Теплота випаровування (102,9) кДж/моль
Молярний об'єм 22,7 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки кубічна
Період ґратки 3,350 Å
Відношення с/а n/a
Температура Дебая n/a К
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
image Полоній у Вікісховищі

Полоній — м'який, сріблясто-білий метал. Його густина 9,36 г/см³. За хімічними властивостями полоній найближчий до телуру. На повітрі Полоній окиснюється. Середній вміст (кларк) полонію в земній корі 2×10-14 % мас.

Історія

Відкритий П'єром та Марією Кюрі у 1898 році в урановій смоляній обманці. Елемент був названий на честь батьківщини Марії Склодовської-Кюрі — Польщі (лат. Polonia).

У 1902 році німецький вчений [en] відкрив новий елемент. Він назвав його радіотелуром. Кюрі, прочитавши нотатку про відкриття, повідомила, що це елемент полоній, відкритий ними чотирма роками раніше. Марквальд не погодився з такою оцінкою, заявивши, що полоній і радіотелур різні елементи. Після ряду експериментів з елементом, подружжя Кюрі довели, що полоній і радіотелур мають один і той же період напіврозпаду. Марквальд був змушений відступити.

Перший зразок полонію, вагою 0,1 мг, був виділений у 1910 році.

Присутність у природі

Радіонукліди полонію входять до складу природних радіоактивних рядів:

210Po (Т1/2 = 138,376 діб), 218Po (Т1/2 = 3,10 хв) і 214Po (Т1/2 = 1,643 × 10−4 с) — до ряду 238U;

216Po (Т1/2 = 0,145 с) і 212Po (Т1/2 = 2,99 × 10−7 с) — до ряду Th;

215Po (Т1/2 = 1,781 × 10−3 с) і 211Po(Т1/2 = 0,516 с) — до ряду 235U.

Тому полоній завжди присутній в уранових і торієвих мінералах. Рівноважний вміст полонію в земній корі 2 × 10−14% по масі.

Нуклеосинтез (трансмутація)


Ізотопи

Станом на початок 2006 року відомі 33 ізотопи полонію в діапазоні масових чисел від 188 до 220. Крім того, відомі 10 метастабільних збуджених станів ізотопів полонію. Стабільних ізотопів не виявлено. Найтриваліші ізотопи, 209Po і 208Po мають періоди напіврозпаду 102 і 2,9 роки відповідно. Деякі ізотопи полонію, що входять до радіоактивних рядів урану і торію, мають , які зараз переважно розглядаються як застарілі:

Ізотоп Назва Позначення Радіоактивний ряд
210Po Радій F RaF 238U
211Po Актиній C' AcC' 235U
212Po Торій C' ThC' 232Th
214Po Радій C' RaC' 238U
215Po Актиній A AcA 235U
216Po Торій A ThA 232Th
218Po Радій A RaA 238U

Властивості

Полоній — м'який сріблясто-білий радіоактивний метал.

Металевий полоній швидко окиснюється на повітрі. Відомі діоксид полонію (PoO2)x і монооксид полонію PoO. З галогенами утворює тетрагалогеніди. При дії кислот переходить у розчин з утворенням катіонів Ро2+ рожевого кольору:

Ро + 2HCl → PoCl2 + Н2↑.

При розчиненні полонію в соляній кислоті в присутності магнію утворюється [en]:

Ро + Mg + 2HCl → MgCl2 + H2Po,

який при кімнатній температурі знаходиться в рідкому стані (від −36,1 до 35,3 °C)

У індикаторних кількостях отримані кислотний триоксид полонію PoO3 та солі полонієвої кислоти, що не існує у вільному стані — полонати K2РоО4. Відомий також діоксид полонію PoO2. Утворює галогеніди PoX2, PoX4 и PoX6. Подібно до телуру полоній здатний утворювати хімічні сполуки з рядом металів — полоніди.

Полоній є єдиним хімічним елементом, який за низької температури утворює одноатомну[] просту кубічну кристалічну решітку.

Отримання

Полоній виділяють, використовуючи методи осадження, екстракції, хроматографії, електрохімії.

Вперше полоній виділили та очистили Марія та Пʼєр Кюрі з мінералу уранініту. Вони опрацювали декілька тон мінералу заради отримання мінімальної кількості полонію. У середньому, тонна уранових мінералів містить лише біля 100 мкг полонію. Лише у 1906 році була виведена схема отримання та очищення полонію з уранініту. Через незначну отриману кількість полонію, до 1944 року усі його хімічні властивості (з одним виключенням) були досліджені лише у мікрокількостях. Нова ера у методах видобування полонію почалася у другу світову війну, коли в рамках Мангеттенського проєкту вчені звернули увагу на полоній, що повинен був стати тригером для початку реакції для детонування ядерних бомб. Ці розробки були засекречені до 1980х. Проєкт з вивчення полонію отримав назву і розпочався у 1943 році. За декілька років вчені переробили 37 тон мінералів, і отримали 9 мг (або 1.5 ТБк) полонію, винайшовши три основних методи очищення полонію з уранініту. Найефективнишим з них вважається "вологий" метод, де подрібнений оксид свинцю переводили у шляхом обробки нітратною кислотою і нейтралізацією . І хоч ці методи і дозволили отримувати чистий полоній, його вартість таким чином залишалась дуже високою, бо потрібно працювати з тонами мінералів, що, окрім грошей, займало багато часу. Тому сьогодні цей метод вже не використовується для основного отримання полонію, але процедура очищення залишається дуже схожою. З 1944 року полоній отримують шляхом радіаційної обробки бісмуту.

Застосування

Полоній-210 в сплавах з берилієм і бором застосовується для виготовлення компактних і дуже потужних нейтронних джерел, що практично не створюють γ- випромінювання (та, на жаль, вони мають малий час напівжиття 210Po: Т1/2 = 138,376 діб). Альфа-частинки полонію-210 народжують нейтрони на ядрах берилію або бору в (α, n)-реакції. Джерела нейтронів мають вигляд герметичних металевих ампул, в які вкладена керамічна таблетка з карбіду бору або карбіду берилію, вкрита полонієм-210. Такі нейтронні джерела легкі і портативні, абсолютно безпечні в роботі і дуже надійні. Наприклад, латунна ампула діаметром два і заввишки чотири сантиметри щосекунди дає до 90 мільйонів нейтронів.

Полоній часто застосовувався раніше (іноді й зараз) для іонізації газів (зокрема повітря). У першу чергу іонізація повітря необхідна для боротьби із статичною електрикою (на виробництві, при роботі з особливо чутливою апаратурою) . Наприклад, для прецизійної оптики виготовляються пензлики видалення пилу. Інше застосування ефекту іонізації газу — в електродних сплавах автомобільних свічок запалювання для зменшення напруги виникнення іскри.

Важливою сферою застосування полонію є його використання у вигляді сплавів зі свинцем, ітрієм або самостійно для виробництва потужних і дуже компактних джерел тепла для автономних установок, які використовуються, наприклад, в космічній галузі. Один кубічний сантиметр полонію-210 виділяє близько 1320 Вт тепла. Ця потужність досить велика, вона легко приводить полоній в розплавлений стан, саме тому його сплавляють зі свинцем. Хоча ці сплави мають помітно меншу енергогустину (150 Вт/см³), однак вони зручніші до застосування і безпечні, оскільки полоній-210 випускає альфа-частинки, проникна здатність і довжина пробігу яких мінімальні. Наприклад, у радянськогому місяцеході для обігріву приладового відсіку застосовувався полонієвий обігрівач.

Полоній-210 може послужити в сплаві з легким ізотопом літію (6Li) як речовина, яка здатна істотно знизити критичну масу ядерного заряду і працювати свого роду ядерним детонатором. Тому полоній є стратегічним металом.

Біологічна роль

Полоній — надзвичайно токсичний метал. Має період напіврозпаду 138 днів і 9 годин. Його питома активність (166 ТБк/г) настільки велика, що, хоча він випромінює тільки альфа-частинки, брати його руками не можна, результатом буде променеве ураження шкіри і, можливо, всього організму: полоній досить легко проникає всередину крізь шкірні покриви. Він небезпечний і на відстані, що перевищує довжину пробігу альфа-частинок, оскільки його сполуки саморозігріваються і переходять в аерозольний стан. Гранично допустима концентрація у водоймах і в повітрі робочих приміщень — 11,1 × 10-3 Бк/л і 7,41 × 10-3 Бк/м³ відповідно. Саме тому з полонієм-210 працюють лише в герметичних боксах.

Полоній-210 в невеликих кількостях знаходиться в природі і накопичується тютюном, внаслідок чого є одним з помітних факторів, який завдає шкоду здоров'ю курця. Інші природні ізотопи полонію розпадаються дуже швидко, тому не встигають накопичуватися в тютюні. «Виробники тютюну виявили цей елемент більш як 40 років тому, спроби вилучити його були безуспішними», — йдеться в статті дослідників з американського Стенфордського університету й клініки Майо в Рочестері.

Точних відомостей про вплив радіаційного отруєння полонієм на людину не існують, оскільки досліди на людині не проводилися (проводилися лише вимірювання кінетики малих доз полонію в організмі людини, а також спостереження декількох відомих випадків гострого або хронічного отруєння полонієм). За оцінкою фахівців, що була опублікована у науковому журналі Journal of Radiological Protection, яка базується на , летальна доза полонію-210 для дорослої людини оцінюється в межах від 0,1–0,3 ГБк (0,6-2 мкг), при потраплянні ізотопу в організм через легені, до 1–3 ГБк (6-18 мкг), при потраплянні в організм через травний тракт.

Триваліші полоній-208 (період напіврозпаду 2,898 роки) і полоній-209 (період напіврозпаду 103 роки) мають дещо меншу радіотоксичність на одиницю маси, що обернено пропорційна періоду напіврозпаду. Відомостей про радіотоксичність інших, недовговічних ізотопів полонію мало. В організмі людини полоній поводиться подібно до своїх хімічних гомологів селену і телуру: концентрується в печінці, нирках, селезінці і кістковому мозку. Період напіввиведення з організму — від 30 до 50 діб, виділяється в основному через нирки. Є повідомлення про успішне використання [en] у для виведення полонію з організму щурів — 90% тварин, яким у вену вводилася смертельна доза полонію-210 (9 нг/кг ваги), вижили, тоді як в контрольній групі всі щури загинули протягом півтора місяця.

Цікаве

Колишній агент ФСБ Олександр Литвиненко був отруєний полонієм-210.

Література

Виноски

  1. E. Rutherford. Radioactive Substances and Their Radiations. — Лондон : Forgotten Books. — С. 20. — , 9781451001983.
  2. Игорь Иванов. (12 липня 2007). Разгадана загадка полония [Розгадано загадку полонію] (рос.) . с. 1. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 4 травня 2010. Обчислення, проведені чеськими дослідниками дали відповідь на запитання, яке давно мучило фізиків: чому полоній надає перевагу кубічній кристалічній ґратці?
  3. Bagnall, K. W. (1 січня 1962). Emeléus, H. J.; Sharpe, A. G. (ред.). The Chemistry of Polonium. Advances in Inorganic Chemistry and Radiochemistry. Т. 4. Academic Press. с. 197—229. doi:10.1016/s0065-2792(08)60268-x.
  4. Curie, P.; Debierne, A. (1 лютого 1910). Sur le polonium. Le Radium (фр.). Т. 7, № 2. с. 38—40. doi:10.1051/radium:019100070203801. ISSN 0370-3223. Процитовано 24 січня 2024.
  5. Herran, Nestor (6 вересня 2018). Polonium in the Playhouse: The Manhattan Project’s Secret Chemistry Work in Dayton, Ohio. Ambix. Т. 65, № 4. с. 407—408. doi:10.1080/00026980.2018.1518681. ISSN 0002-6980. Процитовано 24 січня 2024.
  6. Moyer, H. V. ed (1 січня 1955). POLONIUM (English) . № TID-5221. doi:10.2172/4367751. Процитовано 24 січня 2024.
  7. Robinson, P. L. (1 серпня 1958). Chemistry of the rare radioelements. Polonium-Actinium: K. W. Bagnall: Butterworths Scientific Publications, London, 1957. x + 177 pp., 30s. Journal of Inorganic and Nuclear Chemistry. Т. 7, № 1. с. 159—160. doi:10.1016/0022-1902(58)80046-9. ISSN 0022-1902. Процитовано 24 січня 2024.
  8. Reed, B. Cameron (1 травня 2019). Rousing the dragon: Polonium production for neutron generators in the Manhattan Project. American Journal of Physics (англ.). Т. 87, № 5. с. 377—383. doi:10.1119/1.5094138. ISSN 0002-9505. Процитовано 24 січня 2024.
  9. Іонізатори повітря
  10. . Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 1 квітня 2011.
  11. J. H. Dillon. Polonium Alloy for Spark Plug Electrodes[недоступне посилання з липня 2019]. J. Appl. Phys. 11, 291 (1940).
  12. . Архів оригіналу за 1 травня 2007. Процитовано 1 квітня 2011.
  13. . Архів оригіналу за 8 серпня 2010. Процитовано 1 квітня 2011.
  14. РІА Новини: Тютюн містить радіоактивний полоній-210. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 1 квітня 2011.(рос.)
  15. Polonium-210 as a poison [недоступне посилання]
  16. Rencováa J.; Svoboda V.; Holuša R.; Volf V. та ін. (1997). Reduction of subacute lethal radiotoxicity of polonium-210 in rats by chelating agents. International Journal of Radiation Biology. 72 (3): 341—8. doi:10.1080/095530097143338. PMID 9298114.

Посилання

  • Про полоній на сайті WebElements (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Polonij Po radioaktivnij himichnij element z atomnim nomerom 84 pershij element vidkritij za svoyimi radioaktivnimi vlastivostyami P yerom Kyuri i Mariyeyu Sklodovskoyu Kyuri u 1898 roci pri doslidzhenni uranovoyi rudi Element nazvanij na chest Polshi lat Polonia batkivshini Mariyi Sklodovskoyi Kyuri Polonij Po Atomnij nomer 84Zovnishnij viglyad prostoyi rechovini sriblyasto sirij metaloyidVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 208 9824 a o m g mol Radius atoma 176 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 813 1 8 43 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Xe 4f14 5d10 6s2 6p4Himichni vlastivostiKovalentnij radius 146 pmRadius iona 6e 67 pmElektronegativnist za Polingom 2 0Elektrodnij potencial Po Po3 0 56V Po Po2 0 65VStupeni okisnennya 6 4 2Termodinamichni vlastivostiGustina 9 32 g sm Molyarna teployemnist 0 125 Dzh K mol Teploprovidnist n a Vt m K Temperatura plavlennya 527 KTeplota plavlennya 10 kDzh molTemperatura kipinnya 1235 KTeplota viparovuvannya 102 9 kDzh molMolyarnij ob yem 22 7 sm molKristalichna gratkaStruktura gratki kubichnaPeriod gratki 3 350 AVidnoshennya s a n aTemperatura Debaya n a KH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Polonij u Vikishovishi Polonij m yakij sriblyasto bilij metal Jogo gustina 9 36 g sm Za himichnimi vlastivostyami polonij najblizhchij do teluru Na povitri Polonij okisnyuyetsya Serednij vmist klark poloniyu v zemnij kori 2 10 14 mas IstoriyaVidkritij P yerom ta Mariyeyu Kyuri u 1898 roci v uranovij smolyanij obmanci Element buv nazvanij na chest batkivshini Mariyi Sklodovskoyi Kyuri Polshi lat Polonia U 1902 roci nimeckij vchenij en vidkriv novij element Vin nazvav jogo radiotelurom Kyuri prochitavshi notatku pro vidkrittya povidomila sho ce element polonij vidkritij nimi chotirma rokami ranishe Markvald ne pogodivsya z takoyu ocinkoyu zayavivshi sho polonij i radiotelur rizni elementi Pislya ryadu eksperimentiv z elementom podruzhzhya Kyuri doveli sho polonij i radiotelur mayut odin i toj zhe period napivrozpadu Markvald buv zmushenij vidstupiti Pershij zrazok poloniyu vagoyu 0 1 mg buv vidilenij u 1910 roci Prisutnist u prirodiRadionuklidi poloniyu vhodyat do skladu prirodnih radioaktivnih ryadiv 210Po T1 2 138 376 dib 218Po T1 2 3 10 hv i 214Po T1 2 1 643 10 4 s do ryadu 238U 216Po T1 2 0 145 s i 212Po T1 2 2 99 10 7 s do ryadu Th 215Po T1 2 1 781 10 3 s i 211Po T1 2 0 516 s do ryadu 235U Tomu polonij zavzhdi prisutnij v uranovih i toriyevih mineralah Rivnovazhnij vmist poloniyu v zemnij kori 2 10 14 po masi Nukleosintez transmutaciya IzotopiStanom na pochatok 2006 roku vidomi 33 izotopi poloniyu v diapazoni masovih chisel vid 188 do 220 Krim togo vidomi 10 metastabilnih zbudzhenih staniv izotopiv poloniyu Stabilnih izotopiv ne viyavleno Najtrivalishi izotopi 209Po i 208Po mayut periodi napivrozpadu 102 i 2 9 roki vidpovidno Deyaki izotopi poloniyu sho vhodyat do radioaktivnih ryadiv uranu i toriyu mayut yaki zaraz perevazhno rozglyadayutsya yak zastarili Izotop Nazva Poznachennya Radioaktivnij ryad 210Po Radij F RaF 238U 211Po Aktinij C AcC 235U 212Po Torij C ThC 232Th 214Po Radij C RaC 238U 215Po Aktinij A AcA 235U 216Po Torij A ThA 232Th 218Po Radij A RaA 238UVlastivostiPolonij m yakij sriblyasto bilij radioaktivnij metal Metalevij polonij shvidko okisnyuyetsya na povitri Vidomi dioksid poloniyu PoO2 x i monooksid poloniyu PoO Z galogenami utvoryuye tetragalogenidi Pri diyi kislot perehodit u rozchin z utvorennyam kationiv Ro2 rozhevogo koloru Ro 2HCl PoCl2 N2 Pri rozchinenni poloniyu v solyanij kisloti v prisutnosti magniyu utvoryuyetsya en Ro Mg 2HCl MgCl2 H2Po yakij pri kimnatnij temperaturi znahoditsya v ridkomu stani vid 36 1 do 35 3 C U indikatornih kilkostyah otrimani kislotnij trioksid poloniyu PoO3 ta soli poloniyevoyi kisloti sho ne isnuye u vilnomu stani polonati K2RoO4 Vidomij takozh dioksid poloniyu PoO2 Utvoryuye galogenidi PoX2 PoX4 i PoX6 Podibno do teluru polonij zdatnij utvoryuvati himichni spoluki z ryadom metaliv polonidi Polonij ye yedinim himichnim elementom yakij za nizkoyi temperaturi utvoryuye odnoatomnu dzherelo prostu kubichnu kristalichnu reshitku OtrimannyaPolonij vidilyayut vikoristovuyuchi metodi osadzhennya ekstrakciyi hromatografiyi elektrohimiyi Vpershe polonij vidilili ta ochistili Mariya ta Pʼyer Kyuri z mineralu uraninitu Voni opracyuvali dekilka ton mineralu zaradi otrimannya minimalnoyi kilkosti poloniyu U serednomu tonna uranovih mineraliv mistit lishe bilya 100 mkg poloniyu Lishe u 1906 roci bula vivedena shema otrimannya ta ochishennya poloniyu z uraninitu Cherez neznachnu otrimanu kilkist poloniyu do 1944 roku usi jogo himichni vlastivosti z odnim viklyuchennyam buli doslidzheni lishe u mikrokilkostyah Nova era u metodah vidobuvannya poloniyu pochalasya u drugu svitovu vijnu koli v ramkah Mangettenskogo proyektu vcheni zvernuli uvagu na polonij sho povinen buv stati trigerom dlya pochatku reakciyi dlya detonuvannya yadernih bomb Ci rozrobki buli zasekrecheni do 1980h Proyekt z vivchennya poloniyu otrimav nazvu i rozpochavsya u 1943 roci Za dekilka rokiv vcheni pererobili 37 ton mineraliv i otrimali 9 mg abo 1 5 TBk poloniyu vinajshovshi tri osnovnih metodi ochishennya poloniyu z uraninitu Najefektivnishim z nih vvazhayetsya vologij metod de podribnenij oksid svincyu perevodili u shlyahom obrobki nitratnoyu kislotoyu i nejtralizaciyeyu I hoch ci metodi i dozvolili otrimuvati chistij polonij jogo vartist takim chinom zalishalas duzhe visokoyu bo potribno pracyuvati z tonami mineraliv sho okrim groshej zajmalo bagato chasu Tomu sogodni cej metod vzhe ne vikoristovuyetsya dlya osnovnogo otrimannya poloniyu ale procedura ochishennya zalishayetsya duzhe shozhoyu Z 1944 roku polonij otrimuyut shlyahom radiacijnoyi obrobki bismutu ZastosuvannyaPolonij 210 v splavah z beriliyem i borom zastosovuyetsya dlya vigotovlennya kompaktnih i duzhe potuzhnih nejtronnih dzherel sho praktichno ne stvoryuyut g viprominyuvannya ta na zhal voni mayut malij chas napivzhittya 210Po T1 2 138 376 dib Alfa chastinki poloniyu 210 narodzhuyut nejtroni na yadrah beriliyu abo boru v a n reakciyi Dzherela nejtroniv mayut viglyad germetichnih metalevih ampul v yaki vkladena keramichna tabletka z karbidu boru abo karbidu beriliyu vkrita poloniyem 210 Taki nejtronni dzherela legki i portativni absolyutno bezpechni v roboti i duzhe nadijni Napriklad latunna ampula diametrom dva i zavvishki chotiri santimetri shosekundi daye do 90 miljoniv nejtroniv Polonij chasto zastosovuvavsya ranishe inodi j zaraz dlya ionizaciyi gaziv zokrema povitrya U pershu chergu ionizaciya povitrya neobhidna dlya borotbi iz statichnoyu elektrikoyu na virobnictvi pri roboti z osoblivo chutlivoyu aparaturoyu Napriklad dlya precizijnoyi optiki vigotovlyayutsya penzliki vidalennya pilu Inshe zastosuvannya efektu ionizaciyi gazu v elektrodnih splavah avtomobilnih svichok zapalyuvannya dlya zmenshennya naprugi viniknennya iskri Vazhlivoyu sferoyu zastosuvannya poloniyu ye jogo vikoristannya u viglyadi splaviv zi svincem itriyem abo samostijno dlya virobnictva potuzhnih i duzhe kompaktnih dzherel tepla dlya avtonomnih ustanovok yaki vikoristovuyutsya napriklad v kosmichnij galuzi Odin kubichnij santimetr poloniyu 210 vidilyaye blizko 1320 Vt tepla Cya potuzhnist dosit velika vona legko privodit polonij v rozplavlenij stan same tomu jogo splavlyayut zi svincem Hocha ci splavi mayut pomitno menshu energogustinu 150 Vt sm odnak voni zruchnishi do zastosuvannya i bezpechni oskilki polonij 210 vipuskaye alfa chastinki pronikna zdatnist i dovzhina probigu yakih minimalni Napriklad u radyanskogomu misyacehodi dlya obigrivu priladovogo vidsiku zastosovuvavsya poloniyevij obigrivach Polonij 210 mozhe posluzhiti v splavi z legkim izotopom litiyu 6Li yak rechovina yaka zdatna istotno zniziti kritichnu masu yadernogo zaryadu i pracyuvati svogo rodu yadernim detonatorom Tomu polonij ye strategichnim metalom Biologichna rolPolonij nadzvichajno toksichnij metal Maye period napivrozpadu 138 dniv i 9 godin Jogo pitoma aktivnist 166 TBk g nastilki velika sho hocha vin viprominyuye tilki alfa chastinki brati jogo rukami ne mozhna rezultatom bude promeneve urazhennya shkiri i mozhlivo vsogo organizmu polonij dosit legko pronikaye vseredinu kriz shkirni pokrivi Vin nebezpechnij i na vidstani sho perevishuye dovzhinu probigu alfa chastinok oskilki jogo spoluki samorozigrivayutsya i perehodyat v aerozolnij stan Granichno dopustima koncentraciya u vodojmah i v povitri robochih primishen 11 1 10 3 Bk l i 7 41 10 3 Bk m vidpovidno Same tomu z poloniyem 210 pracyuyut lishe v germetichnih boksah Polonij 210 v nevelikih kilkostyah znahoditsya v prirodi i nakopichuyetsya tyutyunom vnaslidok chogo ye odnim z pomitnih faktoriv yakij zavdaye shkodu zdorov yu kurcya Inshi prirodni izotopi poloniyu rozpadayutsya duzhe shvidko tomu ne vstigayut nakopichuvatisya v tyutyuni Virobniki tyutyunu viyavili cej element bilsh yak 40 rokiv tomu sprobi viluchiti jogo buli bezuspishnimi jdetsya v statti doslidnikiv z amerikanskogo Stenfordskogo universitetu j kliniki Majo v Rochesteri Tochnih vidomostej pro vpliv radiacijnogo otruyennya poloniyem na lyudinu ne isnuyut oskilki doslidi na lyudini ne provodilisya provodilisya lishe vimiryuvannya kinetiki malih doz poloniyu v organizmi lyudini a takozh sposterezhennya dekilkoh vidomih vipadkiv gostrogo abo hronichnogo otruyennya poloniyem Za ocinkoyu fahivciv sho bula opublikovana u naukovomu zhurnali Journal of Radiological Protection yaka bazuyetsya na letalna doza poloniyu 210 dlya dorosloyi lyudini ocinyuyetsya v mezhah vid 0 1 0 3 GBk 0 6 2 mkg pri potraplyanni izotopu v organizm cherez legeni do 1 3 GBk 6 18 mkg pri potraplyanni v organizm cherez travnij trakt Trivalishi polonij 208 period napivrozpadu 2 898 roki i polonij 209 period napivrozpadu 103 roki mayut desho menshu radiotoksichnist na odinicyu masi sho oberneno proporcijna periodu napivrozpadu Vidomostej pro radiotoksichnist inshih nedovgovichnih izotopiv poloniyu malo V organizmi lyudini polonij povoditsya podibno do svoyih himichnih gomologiv selenu i teluru koncentruyetsya v pechinci nirkah selezinci i kistkovomu mozku Period napivvivedennya z organizmu vid 30 do 50 dib vidilyayetsya v osnovnomu cherez nirki Ye povidomlennya pro uspishne vikoristannya en u dlya vivedennya poloniyu z organizmu shuriv 90 tvarin yakim u venu vvodilasya smertelna doza poloniyu 210 9 ng kg vagi vizhili todi yak v kontrolnij grupi vsi shuri zaginuli protyagom pivtora misyacya CikaveKolishnij agent FSB Oleksandr Litvinenko buv otruyenij poloniyem 210 LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 VinoskiE Rutherford Radioactive Substances and Their Radiations London Forgotten Books S 20 ISBN 1451001983 9781451001983 Igor Ivanov 12 lipnya 2007 Razgadana zagadka poloniya Rozgadano zagadku poloniyu ros s 1 Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 4 travnya 2010 Obchislennya provedeni cheskimi doslidnikami dali vidpovid na zapitannya yake davno muchilo fizikiv chomu polonij nadaye perevagu kubichnij kristalichnij gratci Bagnall K W 1 sichnya 1962 Emeleus H J Sharpe A G red The Chemistry of Polonium Advances in Inorganic Chemistry and Radiochemistry T 4 Academic Press s 197 229 doi 10 1016 s0065 2792 08 60268 x Curie P Debierne A 1 lyutogo 1910 Sur le polonium Le Radium fr T 7 2 s 38 40 doi 10 1051 radium 019100070203801 ISSN 0370 3223 Procitovano 24 sichnya 2024 Herran Nestor 6 veresnya 2018 Polonium in the Playhouse The Manhattan Project s Secret Chemistry Work in Dayton Ohio Ambix T 65 4 s 407 408 doi 10 1080 00026980 2018 1518681 ISSN 0002 6980 Procitovano 24 sichnya 2024 Moyer H V ed 1 sichnya 1955 POLONIUM English TID 5221 doi 10 2172 4367751 Procitovano 24 sichnya 2024 Robinson P L 1 serpnya 1958 Chemistry of the rare radioelements Polonium Actinium K W Bagnall Butterworths Scientific Publications London 1957 x 177 pp 30s Journal of Inorganic and Nuclear Chemistry T 7 1 s 159 160 doi 10 1016 0022 1902 58 80046 9 ISSN 0022 1902 Procitovano 24 sichnya 2024 Reed B Cameron 1 travnya 2019 Rousing the dragon Polonium production for neutron generators in the Manhattan Project American Journal of Physics angl T 87 5 s 377 383 doi 10 1119 1 5094138 ISSN 0002 9505 Procitovano 24 sichnya 2024 Ionizatori povitrya Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 1 kvitnya 2011 J H Dillon Polonium Alloy for Spark Plug Electrodes nedostupne posilannya z lipnya 2019 J Appl Phys 11 291 1940 Arhiv originalu za 1 travnya 2007 Procitovano 1 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 8 serpnya 2010 Procitovano 1 kvitnya 2011 RIA Novini Tyutyun mistit radioaktivnij polonij 210 Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 1 kvitnya 2011 ros Polonium 210 as a poison nedostupne posilannya Rencovaa J Svoboda V Holusa R Volf V ta in 1997 Reduction of subacute lethal radiotoxicity of polonium 210 in rats by chelating agents International Journal of Radiation Biology 72 3 341 8 doi 10 1080 095530097143338 PMID 9298114 PosilannyaPro polonij na sajti WebElements angl

Дата публікації:
Топ