Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поли́н австрі́йський, або полине́ць (Artemisia austriaca) — багаторічна рослина родини айстрових. Невисокий напівчагарник сірувато-білого кольору зі специфічним гіркуватим запахом, відчутним при розтиранні стебел і листків. Квітки дрібні, зібрані в складні волотисті суцвіття. Вид поширений в Європі, Малій і Центральній Азії, у Казахстані, на півдні Сибіру та північному заході Китаю. Зростає у відкритих біотопах. Має обмежене значення як кормова, ефіроолійна та лікарська рослина, інколи поводить себе як бур'ян.
| Полин австрійський | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Полин (Artemisia) |
| Вид: | Полин австрійський (A. austriaca) |
| Біноміальна назва | |
| Artemisia austriaca Jacq., 1773 | |
Назва
У Словнику українських наукових і народних назв судинних рослин для цього виду наведені такі народні назви як: не́хворощ бі́ла, біле зі́лля, ві́ник, ві́нички, ві́нички бі́лі, ві́нички польові́, ві́ниччя(є), ві́ниччя(є) бі́ле, ві́ниччя полинкове́, ві́нчики, горлянки, душан, євша́н-зі́лля, метелиця, не́форощ, не́хворощ, не́хворощ сі́ра, поли́н, полине́ць чи́стий, полино́к, поли́нь, поли́нь ди́ка, поли́нь лугова́, полинь мілка́, поли́нь степова́, сон яло́вий, чорнополиця.
При цьому родова назва «полин» та співзвучні їй народні назви походять від праслов'янського роlvъ — «половий», який вказує на світлий колір цієї трави. Подібне тлумачення мають й епітети на кшталт «біла», «сіра».
Назва «душан», імовірно, походить від слова «дух» у значенні «запах», оскільки полин австрійський має відчутний специфічний аромат. Назва «віник» і їй подібні пояснюються тим, що з цієї трави колись виготовляли віники для обмітання осель: вважалося, що сильний запах полину має ритуальну дію і виганяє з оселі злих духів і шкідливих комах. На цілющі властивості цієї трави вказують і такі назви як «нехворощ», «зілля».
Епітет «мілка» і зменшувальна форма основної назви «полинець» вказують на незначну в порівнянні з іншими представниками роду висоту цього виду. Епітети «дика», «лугова», «степова» вказують на типові місця зростання — поза межами населених пунктів, на відкритих місцинах. Епітет «австрійський» вказує на країну, звідки цей вид вперше був описаний, однак цей термін не відповідає зоні розповсюдження виду, яка значно ширша, ніж терени Австрії.
Опис
Напівчагарник заввишки 20—60 см із специфічним гіркуватим запахом, відчутним при розтиранні надземних частин рослини. Хамефіт. Кореневище тонке, сланке, дерев'янисте. Усі надземні органи цього виду вкриті густим білуватим опушенням, яке утворюють тонкі шовковисті волоски. Стебла поодинокі або нечисленні, прямостоячі, у верхній частині розгалужені, густо улиснені, сірі, часто із червонуватим відтінком. Листки завдовжки 1,5—4 см, завширшки 1—3 мм, пірчасторозсічені на вузькі лінійні загострені частки, прикореневі та нижні стеблові — короткочерешкові, середні та верхні стеблові — сидячі, із частками при основі черешка. Первинні частки листків, в свою чергу, пальчасто або пірчасто розділені, нечисленні (1—2 пари), при цьому вторинні частки мають довжину 2—12 мм та ширину 0,5—1 мм. Листки цілокраї, опушені білими шовковистими притиснутими волосками з обох боків. Нижні приквіткові листки тридільні, верхні — цільні, лінійні, не виходять за межі волоті.
Суцвіття складне і являє собою численні дрібні , зібрані у широку або вузьку конічну волоть. Бічні відгалуження суцвіття спрямовані косо вгору, притиснуті або трохи відхилені від основної осі. Кошики завширшки близько 2 мм, широкояйцеподібні чи яйцеподібні, пониклі або відхилені, розташовані на довгих гілочках. Обгортка кошика дворядна: листочки зовнішнього ряду майже лінійні або лінійно-ланцетні, товстуваті, опушені сіруватими волосками, листочки внутрішнього ряду овальні, по краю плівчасті. Квітколоже голе або з поодинокими волосками, у різновиду Artemisia austriaca var. neglecta Krasch. опушене. Квітки актиноморфні, п'ятичленні. Бічні квітки у кошику нечисленні (3—7 штук), жіночі, ниткоподібно-трубчасті, серединні — численніші (до 15 штук), двостатеві, трубчасті. Колір оцвітини жовтий або червонувато-жовтий.
Плоди — сім'янки завдовжки 1—1,2 мм, завширшки 0,6—0,7 мм. Насінини оберненояйцеподібної форми, на верхівці мають вінчик з білою серединою. Їхня поверхня борозенчаста, блискуча, темно-коричнева із білими рубцями.
Мікроморфологія
Пилкові зерна триборозенчасто-орові, широкоеліптичні із відтягнутими кінцями, рідше сферичні. Обриси в полярному положенні трилопатеві із чітко вираженими лопатями, в екваторіальному — еліптичні. Борозни не надто широкі, довгі. зазвичай округлі, завширшки близько 2—3 мкм. Контур пилкових зерен практично рівний. Скульптура поверхні дрібношипчасто-бугорчаста: численні дрібні шипи розсіяні по всій поверхні, а між ними розташовані дрібні бугорки. Мембрана борозн та ор гладенька. двошарова, завтовшки 2—2,6 мкм.
Число хромосом 2n = 16, для популяцій поза межами Сибіру наводять 2n = 18, 32, 36.
Хімічний склад
Хімічний склад полину австрійського досліджений недостатньо. Відомо, що його трава містить алкалоїди, каротин, ефірні олії, специфічний гіркий глікозид абсинтін, органічні кислоти та їхні солі, смолу, вітамін C.
Поширення
Ареал полину австрійського, попри його видову назву, вельми широкий. Ця рослина зростає у центрі, на сході та південному заході Європи (Західне Середземномор'я), де є звичайним компонентом флори. В Європі, завдяки м'якшому клімату цього регіону, полин австрійський підіймається до доволі високих широт. Крім того, полинець трапляється в Малій Азії, на Кавказі, на всій території Казахстану. У Центральній Азії цей вид можна віднайти на півночі Ірану, у Таджикистані, Киргизстані. В азійській частині ареалу, де клімат суворіший, північна межа ареалу пролягає на нижчих широтах. Так, у Сибіру полинець відомий лише у південно-західній частині. Крайня східна межа розповсюдження сягає північного заходу Китаю (гори Тянь-Шань) і Монголії.
В Україні зона розповсюдження цього виду охоплює схід Волині, Розточчя, Поділля, Північне Причорномор'я — від Дністра на заході до лівобережного Придніпров'я на сході. Крім того, на сході України полин австрійський можна віднайти на Донецькому кряжі, у степах уздовж Сіверського Дінця. Крайня південна точка української частини ареалу включає Крим.
Екологія
Рослина морозо- та жаростійка, світлолюбна, посухостійка, але може зростати і на ділянках із помірним зволоженням, тобто поводить себе як ксерофіт і мезофіт одночасно. Мешкає на остепнених і солонцюватих луках, у лучних степах, на галявинах, у розріджених лісах (мішаних, березових, зрідка світлих хвойних), в деяких місцевостях може траплятися на узбіччях доріг і на надрічкових терасах, у степовій зоні оселяється на покинутих полях і пасовищах. Віддає перевагу легким — піщаним і супіщаним — ґрунтам, багатим на поживні речовини.
Розмножується насінням. Квітне у різних частинах ареалу з липня по жовтень, причому в західних регіонах цвітіння відбувається раніше (у липні — серпні), а у східних, як правило, дещо пізніше (у серпні — жовтні).
Використання
В азійській частині ареалу, де цей вид може утворювати досить щільні популяції, він має обмежене значення у відгодівлі худоби. Трава цього виду являє собою досить поживний корм, вона придатна для силосування, однак, при значному засміченні посівів цим полином його розглядають як бур'ян.
Проте, полин австрійський більш відомий як лікарська рослина. Офіційна медицина його не використовує, а в народній застосовують усю надземну частину («траву»), зібрану під час цвітіння, як правило, у липні — серпні. Найчастіше з неї виготовляють водний настій або відвар, який вживають всередину при хворобах печінки і селезінки, подагрі, малярії, порушеннях секреторної діяльності шлунка і кишечника. Завдяки гірким речовинам такі ліки збуджують апетит, посилюють діяльність органів травлення, до того ж, мають протиблювотну та м'яку жовчогінну й сечогінну дію. Подібно до інших видів полину (гіркого, ) для цієї рослини зазначають здатність виганяти глистів. Крім того, трава полину австрійського має жарознижуючу, потогінну, протисудомну дію, вирізняється слабкими заспокійливими властивостями. З менш знаних способів застосування цієї сировини є компреси. Для них використовують свіжі листки, які прикладають до литок і підошв при набряках, а розтерті із яєчним білком — до синяків та забоїв. Верхні частини стебел із суцвіттями прикладають до лоба і скронь при безсонні та головному болю. Лабораторні дослідження на тваринах показали, що спиртові препарати полину австрійського здатні зменшити негативні прояви відміни морфіну, тобто ця рослина в перспективі може бути застосована для лікування наркотично залежних людей. Водночас, слід зауважити, що ліки, виготовлені з полинцю, протипоказані вагітним жінкам.
Завдяки наявності у траві значної кількості ефірної олії (саме вона обумовлює специфічний запах цієї рослини), полинець інколи заготовляють для потреб парфумерної промисловості.
Таксономія
За даними сайту The Plant List для цього виду існують такі наукові синоніми:
|
|
|
Джерела
- Artemisia austriaca // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Флора Сибири. Т. 13. Asteraceae (Compositae) — И. М. Красноборова. — 1997, С.117. (рос.)
- Атлас пыльцевых зерен Астровых (Asteraceae) / Н. Р. Мейер-Меликян и др. — М.: Товарищество научных изданий КМК, 2004. — С. 21.(рос.)
- Artemisia austriaca. Флора Китаю ((англ.)) . Процитовано 22 лютого 2018.
- Особенности распространения видов рода Artemisia L. флоры Украины / А. В. Бойко // Промышленная ботаника. — 2013. — Вип. 13. — С. 73-79. (рос.)
- Evaluation of the Effects of Artemisia austriaca on Morphine Withdrawal Syndrome in Rats / M. Charkhpour, A. Delazar, H. Mohammadi, T. Gholikhani, A. Parvizpur // Pharmaceutical sciences — 2014. — № 20 (1). — С. 1—5. (англ.)
- Artemisia austriaca Jacq. The Plant List ((англ.)) . Процитовано 22 лютого 2018.
Посилання
- Полин австрійський // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 358. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poli n avstri jskij abo poline c Artemisia austriaca bagatorichna roslina rodini ajstrovih Nevisokij napivchagarnik siruvato bilogo koloru zi specifichnim girkuvatim zapahom vidchutnim pri roztiranni stebel i listkiv Kvitki dribni zibrani v skladni volotisti sucvittya Vid poshirenij v Yevropi Malij i Centralnij Aziyi u Kazahstani na pivdni Sibiru ta pivnichnomu zahodi Kitayu Zrostaye u vidkritih biotopah Maye obmezhene znachennya yak kormova efiroolijna ta likarska roslina inkoli povodit sebe yak bur yan Polin avstrijskij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Ajstrocviti Asterales Rodina Ajstrovi Asteraceae Rid Polin Artemisia Vid Polin avstrijskij A austriaca Binomialna nazva Artemisia austriaca Jacq 1773NazvaU Slovniku ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin dlya cogo vidu navedeni taki narodni nazvi yak ne hvorosh bi la bile zi llya vi nik vi nichki vi nichki bi li vi nichki polovi vi nichchya ye vi nichchya ye bi le vi nichchya polinkove vi nchiki gorlyanki dushan yevsha n zi llya metelicya ne forosh ne hvorosh ne hvorosh si ra poli n poline c chi stij polino k poli n poli n di ka poli n lugova polin milka poli n stepova son yalo vij chornopolicya Pri comu rodova nazva polin ta spivzvuchni yij narodni nazvi pohodyat vid praslov yanskogo rolv polovij yakij vkazuye na svitlij kolir ciyeyi travi Podibne tlumachennya mayut j epiteti na kshtalt bila sira Nazva dushan imovirno pohodit vid slova duh u znachenni zapah oskilki polin avstrijskij maye vidchutnij specifichnij aromat Nazva vinik i yij podibni poyasnyuyutsya tim sho z ciyeyi travi kolis vigotovlyali viniki dlya obmitannya osel vvazhalosya sho silnij zapah polinu maye ritualnu diyu i viganyaye z oseli zlih duhiv i shkidlivih komah Na cilyushi vlastivosti ciyeyi travi vkazuyut i taki nazvi yak nehvorosh zillya Epitet milka i zmenshuvalna forma osnovnoyi nazvi polinec vkazuyut na neznachnu v porivnyanni z inshimi predstavnikami rodu visotu cogo vidu Epiteti dika lugova stepova vkazuyut na tipovi miscya zrostannya poza mezhami naselenih punktiv na vidkritih miscinah Epitet avstrijskij vkazuye na krayinu zvidki cej vid vpershe buv opisanij odnak cej termin ne vidpovidaye zoni rozpovsyudzhennya vidu yaka znachno shirsha nizh tereni Avstriyi OpisListki zbilsheno Verhnya chastina pagoniv pid chas cvitinnya Okremi sucvittya koshiki u zbilshenomu viglyadi Napivchagarnik zavvishki 20 60 sm iz specifichnim girkuvatim zapahom vidchutnim pri roztiranni nadzemnih chastin roslini Hamefit Korenevishe tonke slanke derev yaniste Usi nadzemni organi cogo vidu vkriti gustim biluvatim opushennyam yake utvoryuyut tonki shovkovisti voloski Stebla poodinoki abo nechislenni pryamostoyachi u verhnij chastini rozgaluzheni gusto ulisneni siri chasto iz chervonuvatim vidtinkom Listki zavdovzhki 1 5 4 sm zavshirshki 1 3 mm pirchastorozsicheni na vuzki linijni zagostreni chastki prikorenevi ta nizhni steblovi korotkochereshkovi seredni ta verhni steblovi sidyachi iz chastkami pri osnovi chereshka Pervinni chastki listkiv v svoyu chergu palchasto abo pirchasto rozdileni nechislenni 1 2 pari pri comu vtorinni chastki mayut dovzhinu 2 12 mm ta shirinu 0 5 1 mm Listki cilokrayi opusheni bilimi shovkovistimi pritisnutimi voloskami z oboh bokiv Nizhni prikvitkovi listki tridilni verhni cilni linijni ne vihodyat za mezhi voloti Sucvittya skladne i yavlyaye soboyu chislenni dribni zibrani u shiroku abo vuzku konichnu volot Bichni vidgaluzhennya sucvittya spryamovani koso vgoru pritisnuti abo trohi vidhileni vid osnovnoyi osi Koshiki zavshirshki blizko 2 mm shirokoyajcepodibni chi yajcepodibni ponikli abo vidhileni roztashovani na dovgih gilochkah Obgortka koshika dvoryadna listochki zovnishnogo ryadu majzhe linijni abo linijno lancetni tovstuvati opusheni siruvatimi voloskami listochki vnutrishnogo ryadu ovalni po krayu plivchasti Kvitkolozhe gole abo z poodinokimi voloskami u riznovidu Artemisia austriaca var neglecta Krasch opushene Kvitki aktinomorfni p yatichlenni Bichni kvitki u koshiku nechislenni 3 7 shtuk zhinochi nitkopodibno trubchasti seredinni chislennishi do 15 shtuk dvostatevi trubchasti Kolir ocvitini zhovtij abo chervonuvato zhovtij Plodi sim yanki zavdovzhki 1 1 2 mm zavshirshki 0 6 0 7 mm Nasinini obernenoyajcepodibnoyi formi na verhivci mayut vinchik z biloyu seredinoyu Yihnya poverhnya borozenchasta bliskucha temno korichneva iz bilimi rubcyami Mikromorfologiya Pilkovi zerna triborozenchasto orovi shirokoeliptichni iz vidtyagnutimi kincyami ridshe sferichni Obrisi v polyarnomu polozhenni trilopatevi iz chitko virazhenimi lopatyami v ekvatorialnomu eliptichni Borozni ne nadto shiroki dovgi zazvichaj okrugli zavshirshki blizko 2 3 mkm Kontur pilkovih zeren praktichno rivnij Skulptura poverhni dribnoshipchasto bugorchasta chislenni dribni shipi rozsiyani po vsij poverhni a mizh nimi roztashovani dribni bugorki Membrana borozn ta or gladenka dvosharova zavtovshki 2 2 6 mkm Chislo hromosom 2n 16 dlya populyacij poza mezhami Sibiru navodyat 2n 18 32 36 Himichnij sklad Himichnij sklad polinu avstrijskogo doslidzhenij nedostatno Vidomo sho jogo trava mistit alkaloyidi karotin efirni oliyi specifichnij girkij glikozid absintin organichni kisloti ta yihni soli smolu vitamin C PoshirennyaAreal polinu avstrijskogo popri jogo vidovu nazvu velmi shirokij Cya roslina zrostaye u centri na shodi ta pivdennomu zahodi Yevropi Zahidne Seredzemnomor ya de ye zvichajnim komponentom flori V Yevropi zavdyaki m yakshomu klimatu cogo regionu polin avstrijskij pidijmayetsya do dovoli visokih shirot Krim togo polinec traplyayetsya v Malij Aziyi na Kavkazi na vsij teritoriyi Kazahstanu U Centralnij Aziyi cej vid mozhna vidnajti na pivnochi Iranu u Tadzhikistani Kirgizstani V azijskij chastini arealu de klimat suvorishij pivnichna mezha arealu prolyagaye na nizhchih shirotah Tak u Sibiru polinec vidomij lishe u pivdenno zahidnij chastini Krajnya shidna mezha rozpovsyudzhennya syagaye pivnichnogo zahodu Kitayu gori Tyan Shan i Mongoliyi V Ukrayini zona rozpovsyudzhennya cogo vidu ohoplyuye shid Volini Roztochchya Podillya Pivnichne Prichornomor ya vid Dnistra na zahodi do livoberezhnogo Pridniprov ya na shodi Krim togo na shodi Ukrayini polin avstrijskij mozhna vidnajti na Doneckomu kryazhi u stepah uzdovzh Siverskogo Dincya Krajnya pivdenna tochka ukrayinskoyi chastini arealu vklyuchaye Krim EkologiyaTipove oselishe polinu avstrijskogo na suhomu grunti u spivtovaristvi zi zlakami Roslina morozo ta zharostijka svitlolyubna posuhostijka ale mozhe zrostati i na dilyankah iz pomirnim zvolozhennyam tobto povodit sebe yak kserofit i mezofit odnochasno Meshkaye na ostepnenih i soloncyuvatih lukah u luchnih stepah na galyavinah u rozridzhenih lisah mishanih berezovih zridka svitlih hvojnih v deyakih miscevostyah mozhe traplyatisya na uzbichchyah dorig i na nadrichkovih terasah u stepovij zoni oselyayetsya na pokinutih polyah i pasovishah Viddaye perevagu legkim pishanim i supishanim gruntam bagatim na pozhivni rechovini Rozmnozhuyetsya nasinnyam Kvitne u riznih chastinah arealu z lipnya po zhovten prichomu v zahidnih regionah cvitinnya vidbuvayetsya ranishe u lipni serpni a u shidnih yak pravilo desho piznishe u serpni zhovtni VikoristannyaV azijskij chastini arealu de cej vid mozhe utvoryuvati dosit shilni populyaciyi vin maye obmezhene znachennya u vidgodivli hudobi Trava cogo vidu yavlyaye soboyu dosit pozhivnij korm vona pridatna dlya silosuvannya odnak pri znachnomu zasmichenni posiviv cim polinom jogo rozglyadayut yak bur yan Prote polin avstrijskij bilsh vidomij yak likarska roslina Oficijna medicina jogo ne vikoristovuye a v narodnij zastosovuyut usyu nadzemnu chastinu travu zibranu pid chas cvitinnya yak pravilo u lipni serpni Najchastishe z neyi vigotovlyayut vodnij nastij abo vidvar yakij vzhivayut vseredinu pri hvorobah pechinki i selezinki podagri malyariyi porushennyah sekretornoyi diyalnosti shlunka i kishechnika Zavdyaki girkim rechovinam taki liki zbudzhuyut apetit posilyuyut diyalnist organiv travlennya do togo zh mayut protiblyuvotnu ta m yaku zhovchoginnu j sechoginnu diyu Podibno do inshih vidiv polinu girkogo dlya ciyeyi roslini zaznachayut zdatnist viganyati glistiv Krim togo trava polinu avstrijskogo maye zharoznizhuyuchu potoginnu protisudomnu diyu viriznyayetsya slabkimi zaspokijlivimi vlastivostyami Z mensh znanih sposobiv zastosuvannya ciyeyi sirovini ye kompresi Dlya nih vikoristovuyut svizhi listki yaki prikladayut do litok i pidoshv pri nabryakah a rozterti iz yayechnim bilkom do sinyakiv ta zaboyiv Verhni chastini stebel iz sucvittyami prikladayut do loba i skron pri bezsonni ta golovnomu bolyu Laboratorni doslidzhennya na tvarinah pokazali sho spirtovi preparati polinu avstrijskogo zdatni zmenshiti negativni proyavi vidmini morfinu tobto cya roslina v perspektivi mozhe buti zastosovana dlya likuvannya narkotichno zalezhnih lyudej Vodnochas slid zauvazhiti sho liki vigotovleni z polincyu protipokazani vagitnim zhinkam Zavdyaki nayavnosti u travi znachnoyi kilkosti efirnoyi oliyi same vona obumovlyuye specifichnij zapah ciyeyi roslini polinec inkoli zagotovlyayut dlya potreb parfumernoyi promislovosti TaksonomiyaZa danimi sajtu The Plant List dlya cogo vidu isnuyut taki naukovi sinonimi Absinthium candidum M Bieb ex DC Absinthium frigidum Willd Besser Absinthium frigidum var biebersteinianum Besser Absinthium frigidum var fischerianum Besser Absinthium frigidum var frigidum Absinthium frigidum var geblerianum Besser Absinthium frigidum var gmelinianum Besser Absinthium frigidum var stevenianum Besser Absinthium frigidum var willdenowianum Besser Absinthium trifidum Schrank Artemisia aprica DC Artemisia austriaca var austriaca Artemisia biebersteinii Voss Artemisia chrysantha Fisch ex DC Artemisia frigida Eichw Artemisia involucrata Turcz ex Ledeb Artemisia jeniscensis Willd ex Spreng Artemisia jenisea Willd ex Ledeb Artemisia nivea Redowsky ex Willd Artemisia petraea Turcz ex Ledeb Artemisia procumbens Schrad ex DC Artemisia repens Pall ex Willd Artemisia virgata RichardsonDzherelaArtemisia austriaca Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Flora Sibiri T 13 Asteraceae Compositae I M Krasnoborova 1997 S 117 ros Atlas pylcevyh zeren Astrovyh Asteraceae N R Mejer Melikyan i dr M Tovarishestvo nauchnyh izdanij KMK 2004 S 21 ros Artemisia austriaca Flora Kitayu angl Procitovano 22 lyutogo 2018 Osobennosti rasprostraneniya vidov roda Artemisia L flory Ukrainy A V Bojko Promyshlennaya botanika 2013 Vip 13 S 73 79 ros Evaluation of the Effects of Artemisia austriaca on Morphine Withdrawal Syndrome in Rats M Charkhpour A Delazar H Mohammadi T Gholikhani A Parvizpur Pharmaceutical sciences 2014 20 1 S 1 5 angl Artemisia austriaca Jacq The Plant List angl Procitovano 22 lyutogo 2018 PosilannyaPolin avstrijskij Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 358 ISBN 5 88500 055 7