Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Петро Косач | ||||
|---|---|---|---|---|
 Петро Косач | ||||
| Прізвисько | філософ, волхв | |||
| Народився | 1 січня 1842 Мглин, Чернігівська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 15 (28) квітня 1909 (67 років) Київ, Російська імперія | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Діяльність | юрист, освітянин, дійсний статський радник, меценат | |||
| Alma mater | Юридичний факультет Київського університету Святого Володимира (1864) | |||
| Рід | Косачі | |||
| Батько | Косач Антон Григорович | |||
| Мати | ||||
| Брати, сестри | , Косач Олена Антонівна, Косач Олександра Антонівна, , Косач Григорій Антонович, | |||
| У шлюбі з | Косач Ольга Петрівна | |||
| Діти | Косач Михайло Петрович, Косач Лариса Петрівна, Косач-Кривинюк Ольга Петрівна, Косач-Шимановська Оксана Петрівна, Косач Микола Петрович, Косач-Борисова Ізидора Петрівна | |||
| Нагороди |
| |||
| ||||
Петро́ Анто́нович Ко́сач (20 грудня 1841 (1 січня 1842), Мглин) — 2 (15) квітня 1909, Київ) — український юрист, громадський діяч, освітянин, дійсний статський радник, меценат, член «Старої громади».
Батько Лесі Українки, Михайла Косача, Ольги Косач-Кривинюк, Оксани Косач, Миколи Косача та Ізидори Косач-Борисової, чоловік Олени Пчілки, старший брат Григорія, Олени, Олександри.
Життєпис
Походив із гербового заможного українсько-козацького шляхетства, яке після скасування Гетьманщини отримало всі права російського дворянства.
Дитинство та юність
Народився 20 грудня 1841 року (1 січня 1842 року) в місті Мглині Чернігівської губернії в родині колезького секретаря та землевласника Антона Григоровича Косача та , був найстаршою дитиною в родині. Семирічним втратив . Початкові знання здобував у пансіоні , яка виховувала племінника після смерти сестри, потім у Чернігівській гімназії проявив інтерес до математики, історії, літератури і вступив у 1859 році до Петербурзького університету на математичний факультет, але через рік перейшов на правничий. Після студентських заворушень був виключений з другого курсу, переїхав до Києва і вступив до Київського університету Св. Володимира на правничий факультет.
Брав участь у роботі української «Громади», пізніше перейменованої в «Стару громаду», до якої входили Михайло Драгоманов, Володимир Антонович, Павло Житецький, Костянтин Михальчук, Орест Левицький, Микола Лисенко, Михайло Старицький та ін. Члени об'єднання відкривали власним коштом бібліотеки, недільні школи для дорослих, у яких самі й викладали, видавали «метелики» (популярні книжечки українською мовою), записували українські пісні та думи. Коли в травні 1861 р. було перепоховання Тараса Шевченка, київські студенти шляхтичі Михайло Драгоманов, Петро Косач, Тадей Рильський, Михайло Старицький та Микола Лисенко упряглися в траурний віз і Ланцюговим мостом, а потім Дніпровською набережною доправили його до церкви Різдва на Подолі.
Петро Косач видав своїм коштом у Ляйпциґу перший збірник пісень свого доброго приятеля Миколи Лисенка, вважаючи це за суто дружню послугу і тримаючи це в таємниці. Згодом фінансував більшість видань Олени Пчілки та Лесі Українки.
Після закінчення університету 1864 року вступив до Київської палати карного суду кандидатом на судового слідчого. Після подання дисертації його затвердили в ступені кандидата законодавства, а 1865 року він уже виконував обов'язки помічника правителя канцелярії у судовому відділі, був призначений секретарем Київського губернського «по крестьянским делам присутствия».
1866 р. відряджений виконувати обов'язки голови Новоград-Волинського мирового з'їзду мирових посередників, на цій посаді згодом і був затверджений. На цей час мав чин статського радника VIII класу та майновий ценз 3 тис. руб. у вигляді нерухомості на Чернігівщині. До належних йому успадкованих земель у Мглині восени 1868 року купив за 2 тис. 573 руб. 85 коп. село Колодяжне з прилеглими до нього урочищами Коничівщина, Стадниця, Прислинське загальною площею 471,44 десятин.
Зрілість
28 липня (9 серпня) 1868 року в с. Пирогово одружився з сестрою свого приятеля Михайла Драгоманова дворянкою Ольгою Петрівною Драгомановою. Свідками з боку молодого були Володимир Антонович і Василь Кістяківський, з боку молодої — Олександр Кістяківський і Михайло Драгоманов. У подружжя народилося шестеро дітей: Михайло (1869–1903), Лариса (1871–1913), Ольга (1877–1945), Оксана (1882–1975), Микола (1884–1937), Ізидора (1888–1980).
З 6 березня 1873 р. Петро Антонович став дійсним членом Київського відділу Географічного товариства.
1878 р. переведений на посаду Луцько-Дубенського з'їзду мирових посередників у місті Луцьк, 1886 р. — на посаду голови Луцько-Дубенського повітового чиншових справ «присутствия», а 1891 р. — на посаду голови Ковельсько-Володимир-Волинського з'їзду мирових посередників у місті Ковель.
Був на посаді Ковельського повітового «предводителя дворянства» (до 1897), членом від влади Київського губернського в селянських справах «присутствия» (1899), призначений членом Київської тимчасово створеної «пропинационной комиссии» (1899), призначений у склад Київського комітету «попечительства о народной трезвости» (1901), чиновником особливих доручень по селянських справах при Київському, Подільському і Волинському генерал-губернаторі (1902).
Почавши службову кар'єру від колезького секретаря, потім титулярного радника, колезького асесора, надвірного радника, колезького радника, статського радника, 1899 року дослужився й отримав «за отличие» звання дійсного статського радника (чин IV класу «Табеля про ранги»), що відповідало чинові генерал-майора в армії, відтоді до нього зверталися «Ваше превосходительство».
Майже всі чималі кошти (а формулярний список про службу за 1899 рік вказує платню у розмірі 2 500 рублів), окрім тих, які йшли на утримання родини, він віддавав на навчання дітей, а також на українські громадські справи. П'ятеро дітей отримали вищу освіту, а Леся — приватну, досить дорогу як на ті часи; великі кошти виділялись на Лесине лікування та подорожі. Не шкодував грошей на утримання велелюдних гостей, що постійно перебували влітку в Колодяжному, а згодом і в Зеленому Гаю, адже розумів, що для розвитку дітей конче потрібне відповідне оточення та спілкування. Також допомагав матеріяльно своєму батькові, сестрі Олександрі, яка рано овдовіла, залишившись із двома синами.
Помер 2 квітня 1909 року. Похований на Байковому кладовищі поряд зі своєю сім'єю.
Нагороди
Нагороджений орденами Святого Станіслава ІІ ступеня, Святої Ганни ІІ ступеня, Святого Володимира IV ступеня.
Вшанування
Чернігівська «Просвіта» у 1990-тих роках пропонувала місцевій владі відзначити пам'ять Петра Косача спільно з владою міста Мглин Російської Федерації, де народився відомий громадський діяч. Василь Чепурний свідчить: «Але оскільки це нагадувало б російській владі про українську Стародубщину, наша влада забоялася…»
Див. також
Примітки
- Скрипка, Тамара (2013). Родові гнізда Драгоманових-Косачів (українська) . Київ: Темпора. с. 11.
Джерела та література
- Б. М. Янишин. Косач Петро Антонович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 205. — .
- Скрипка Т. Спогади про Лесю Українку. — К.: Темпора, 2017. — 368 с.: іл. —
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Родина Косачів |
- Історична Волинь
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
brati sestri Petro KosachPetro KosachPrizviskofilosof volhvNarodivsya1 sichnya 1842 1842 01 01 Mglin Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer15 28 kvitnya 1909 67 rokiv Kiyiv Rosijska imperiyaPohovannyaBajkove kladovisheDiyalnistyurist osvityanin dijsnij statskij radnik mecenatAlma materYuridichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Svyatogo Volodimira 1864 RidKosachiBatkoKosach Anton GrigorovichMatiBrati sestri Kosach Olena Antonivna Kosach Oleksandra Antonivna Kosach Grigorij Antonovich U shlyubi zKosach Olga PetrivnaDitiKosach Mihajlo Petrovich Kosach Larisa Petrivna Kosach Krivinyuk Olga Petrivna Kosach Shimanovska Oksana Petrivna Kosach Mikola Petrovich Kosach Borisova Izidora PetrivnaNagorodiOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Mediafajli u Vikishovishi Petro Anto novich Ko sach 20 grudnya 1841 1 sichnya 1842 18420101 Mglin 2 15 kvitnya 1909 Kiyiv ukrayinskij yurist gromadskij diyach osvityanin dijsnij statskij radnik mecenat chlen Staroyi gromadi Batko Lesi Ukrayinki Mihajla Kosacha Olgi Kosach Krivinyuk Oksani Kosach Mikoli Kosacha ta Izidori Kosach Borisovoyi cholovik Oleni Pchilki starshij brat Grigoriya Oleni Oleksandri ZhittyepisPohodiv iz gerbovogo zamozhnogo ukrayinsko kozackogo shlyahetstva yake pislya skasuvannya Getmanshini otrimalo vsi prava rosijskogo dvoryanstva Ditinstvo ta yunist Narodivsya 20 grudnya 1841 roku 1 sichnya 1842 roku v misti Mglini Chernigivskoyi guberniyi v rodini kolezkogo sekretarya ta zemlevlasnika Antona Grigorovicha Kosacha ta buv najstarshoyu ditinoyu v rodini Semirichnim vtrativ Pochatkovi znannya zdobuvav u pansioni yaka vihovuvala pleminnika pislya smerti sestri potim u Chernigivskij gimnaziyi proyaviv interes do matematiki istoriyi literaturi i vstupiv u 1859 roci do Peterburzkogo universitetu na matematichnij fakultet ale cherez rik perejshov na pravnichij Pislya studentskih zavorushen buv viklyuchenij z drugogo kursu pereyihav do Kiyeva i vstupiv do Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira na pravnichij fakultet Brav uchast u roboti ukrayinskoyi Gromadi piznishe perejmenovanoyi v Staru gromadu do yakoyi vhodili Mihajlo Dragomanov Volodimir Antonovich Pavlo Zhiteckij Kostyantin Mihalchuk Orest Levickij Mikola Lisenko Mihajlo Starickij ta in Chleni ob yednannya vidkrivali vlasnim koshtom biblioteki nedilni shkoli dlya doroslih u yakih sami j vikladali vidavali meteliki populyarni knizhechki ukrayinskoyu movoyu zapisuvali ukrayinski pisni ta dumi Koli v travni 1861 r bulo perepohovannya Tarasa Shevchenka kiyivski studenti shlyahtichi Mihajlo Dragomanov Petro Kosach Tadej Rilskij Mihajlo Starickij ta Mikola Lisenko upryaglisya v traurnij viz i Lancyugovim mostom a potim Dniprovskoyu naberezhnoyu dopravili jogo do cerkvi Rizdva na Podoli Petro Kosach vidav svoyim koshtom u Lyajpcigu pershij zbirnik pisen svogo dobrogo priyatelya Mikoli Lisenka vvazhayuchi ce za suto druzhnyu poslugu i trimayuchi ce v tayemnici Zgodom finansuvav bilshist vidan Oleni Pchilki ta Lesi Ukrayinki Pislya zakinchennya universitetu 1864 roku vstupiv do Kiyivskoyi palati karnogo sudu kandidatom na sudovogo slidchogo Pislya podannya disertaciyi jogo zatverdili v stupeni kandidata zakonodavstva a 1865 roku vin uzhe vikonuvav obov yazki pomichnika pravitelya kancelyariyi u sudovomu viddili buv priznachenij sekretarem Kiyivskogo gubernskogo po krestyanskim delam prisutstviya 1866 r vidryadzhenij vikonuvati obov yazki golovi Novograd Volinskogo mirovogo z yizdu mirovih poserednikiv na cij posadi zgodom i buv zatverdzhenij Na cej chas mav chin statskogo radnika VIII klasu ta majnovij cenz 3 tis rub u viglyadi neruhomosti na Chernigivshini Do nalezhnih jomu uspadkovanih zemel u Mglini voseni 1868 roku kupiv za 2 tis 573 rub 85 kop selo Kolodyazhne z prileglimi do nogo urochishami Konichivshina Stadnicya Prislinske zagalnoyu plosheyu 471 44 desyatin Zrilist 28 lipnya 9 serpnya 1868 roku v s Pirogovo odruzhivsya z sestroyu svogo priyatelya Mihajla Dragomanova dvoryankoyu Olgoyu Petrivnoyu Dragomanovoyu Svidkami z boku molodogo buli Volodimir Antonovich i Vasil Kistyakivskij z boku molodoyi Oleksandr Kistyakivskij i Mihajlo Dragomanov U podruzhzhya narodilosya shestero ditej Mihajlo 1869 1903 Larisa 1871 1913 Olga 1877 1945 Oksana 1882 1975 Mikola 1884 1937 Izidora 1888 1980 Z 6 bereznya 1873 r Petro Antonovich stav dijsnim chlenom Kiyivskogo viddilu Geografichnogo tovaristva 1878 r perevedenij na posadu Lucko Dubenskogo z yizdu mirovih poserednikiv u misti Luck 1886 r na posadu golovi Lucko Dubenskogo povitovogo chinshovih sprav prisutstviya a 1891 r na posadu golovi Kovelsko Volodimir Volinskogo z yizdu mirovih poserednikiv u misti Kovel Petro Kosach u litnomu vici Buv na posadi Kovelskogo povitovogo predvoditelya dvoryanstva do 1897 chlenom vid vladi Kiyivskogo gubernskogo v selyanskih spravah prisutstviya 1899 priznachenij chlenom Kiyivskoyi timchasovo stvorenoyi propinacionnoj komissii 1899 priznachenij u sklad Kiyivskogo komitetu popechitelstva o narodnoj trezvosti 1901 chinovnikom osoblivih doruchen po selyanskih spravah pri Kiyivskomu Podilskomu i Volinskomu general gubernatori 1902 Pochavshi sluzhbovu kar yeru vid kolezkogo sekretarya potim titulyarnogo radnika kolezkogo asesora nadvirnogo radnika kolezkogo radnika statskogo radnika 1899 roku dosluzhivsya j otrimav za otlichie zvannya dijsnogo statskogo radnika chin IV klasu Tabelya pro rangi sho vidpovidalo chinovi general majora v armiyi vidtodi do nogo zvertalisya Vashe prevoshoditelstvo Majzhe vsi chimali koshti a formulyarnij spisok pro sluzhbu za 1899 rik vkazuye platnyu u rozmiri 2 500 rubliv okrim tih yaki jshli na utrimannya rodini vin viddavav na navchannya ditej a takozh na ukrayinski gromadski spravi P yatero ditej otrimali vishu osvitu a Lesya privatnu dosit dorogu yak na ti chasi veliki koshti vidilyalis na Lesine likuvannya ta podorozhi Ne shkoduvav groshej na utrimannya velelyudnih gostej sho postijno perebuvali vlitku v Kolodyazhnomu a zgodom i v Zelenomu Gayu adzhe rozumiv sho dlya rozvitku ditej konche potribne vidpovidne otochennya ta spilkuvannya Takozh dopomagav materiyalno svoyemu batkovi sestri Oleksandri yaka rano ovdovila zalishivshis iz dvoma sinami Mogila Petra Kosacha Pomer 2 kvitnya 1909 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi poryad zi svoyeyu sim yeyu NagorodiNagorodzhenij ordenami Svyatogo Stanislava II stupenya Svyatoyi Ganni II stupenya Svyatogo Volodimira IV stupenya VshanuvannyaChernigivska Prosvita u 1990 tih rokah proponuvala miscevij vladi vidznachiti pam yat Petra Kosacha spilno z vladoyu mista Mglin Rosijskoyi Federaciyi de narodivsya vidomij gromadskij diyach Vasil Chepurnij svidchit Ale oskilki ce nagaduvalo b rosijskij vladi pro ukrayinsku Starodubshinu nasha vlada zaboyalasya Div takozhKosachiPrimitkiSkripka Tamara 2013 Rodovi gnizda Dragomanovih Kosachiv ukrayinska Kiyiv Tempora s 11 Dzherela ta literaturaB M Yanishin Kosach Petro Antonovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 205 ISBN 978 966 00 0855 4 Skripka T Spogadi pro Lesyu Ukrayinku K Tempora 2017 368 s il ISBN 978 617 569 208 0 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rodina Kosachiv Istorichna Volin