Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Осо кові або Смикавцеві Cyperáceae велика родина однодольних рослин що складається з багаторічних рідко однорічних трав

Осокові

Осокові

Осо́кові або Смикавцеві (Cyperáceae) — велика родина однодольних рослин, що складається з багаторічних (рідко однорічних) трав, з вигляду схожих на злаки, що ростуть на берегах річок, на сирих луках, болотах або навіть у воді. Велика їх роль і у формуванні арктичних рослинних угруповань, де злаки представлені менш широко.

Осокові
image
Cyperus esculentus — типовий представник типового роду родини Осокові
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Juss., nom. cons., 1789
Типовий рід
Cyperus L. —
Підродини
Синоніми

Kobresiaceae

image Вікісховище: Cyperaceae

Велика родина, що включає приблизно 5000 (за іншими даними 5500) видів, 109 родів, 14 триб.

Опис

image
Види осокових:
1. R.Br.,
2. Vahl.
Ботанічна ілюстрація з книги «Deutschlands Flora in Abbildungen», 1796

Розміри осокових достатньо сильно різняться: від кількох сантиметрів у видів роду (Eleocharis) до трьох — чотирьох метрів у видів родів (), (), (Cyperus)

Кореневище або коротке вертикальне, або довге горизонтальне.

Стебло (соломина) зазвичай тригранної форми, рідко порожнисте, як у злаків, часто з сильно витягнутим верхнім коліном, на якому розташоване суцвіття. Стебла зі зближеними при основі вузлами, так що «справжні» подовжені міжвузля розвиваються переважно у генеративних пагонів.

Листя із замкнутою (не розколотою вздовж, як у злаків) піхвою, яка щільно охоплює стебло подібно трубці, і довгим стрічкоподібним відгином; лінійні, часто дуже жорсткі, з ріжучим краєм через дуже дрібні, звернених донизу зубчиків. У одних осокових на стеблі більш-менш рівномірно розміщене листя; у інших листя скупчене біля основи (більшість осік) або на вершині стебла, як, наприклад, у папірусу (Cyperus papyrus). Нижні (а іноді і все) листя часто має редуковані платівки — залишаються лише піхви. І листя, і стебла осокових багаті механічними тканинами, а також кремнеземом, що обумовлює їх застосування як покрівельного та виробного матеріалу.

Квітки дрібні, непоказні, у одних одностатеві, у інших двостатеві, сидять у пазухах приквіткових лусок та зібрані у суцвіття — колоски, що з'єднуються у складніші суцвіття — колосся, головки, кисті, волоті, парасольки. У разі одностатевих квіток чоловічі та жіночі часто перебувають у різних колосків, іноді навіть на різних особинах (дводомні осокові). Оцвітини зовсім немає (що відображає пристосування осокових до вітрозапиленню — анемофілія)) або вона є у вигляді ніжних лусочок, щетинок або волосків, у пухівки (Eriophorum) сильно розростаються при відцвітанні.
Формула квітки:image.

Цікаво влаштований пилок осокових: після мейозу три з чотирьох клітин редукуються, і пилкове зерно, являє собою так звану псевдомонаду, відповідну чотирьом «нормальним» пилкових зернам. Чоловічі квітки складаються практично лише з тичинок, а жіночі, зазвичай, влаштовані складніше. У пологів Осока (Carex) та (), наприклад, приквітковий лист (покривна луска) обростає навколо зав'язі, отже маточка, а потім і плід, що розвивається, виявляються оточеним особливою плівчатою капсулою — мішечком.

Плід осокових — горішок, Часто тригранний, з більш-менш твердим біляплодником.

Поширення та середовище існування

image
Осокове болото. Запорізька область

Рослини родини осокових широко розповсюджені по всій земній кулі, особливо у помірних та холодних областях.

До найрозповсюдженіших осокових належать представники роду Комиш (Scirpus), що утворюють великі зарості біля берегів прісних водойм. Дуже відомі рослини, що належать до великого роду Сить — наприклад, папірус, стебла якого з найдавніших часів до Середньовіччя служили джерелом паперу. Він, як і очерет, утворює великі зарості біля берегів африканських річок та озер. У тропіках широко розповсюджені й інші осокові: (), меч-трава (Cladium), мапанія, (). В арктичних та помірних областях домінують інші роди: ситняг, пухівка, осока, причому представники останнього роду за ступенем участі у рослинному покриві не поступаються злакам та Астровим, а подекуди їх перевершують. Найбільше видів осок мешкає на болотах, на сирих та болотистих луках, берегах водойм, де осоки формують специфічні спільноти та часто визначають вигляд місцевості.

Осокові у флорі України

За результатами дослідження провідного наукового співробітника Інституту екології Карпат НАН України доктора біологічних наук у флорі України налічується 153 види осокових, які належать до однієї підродини (Cyperoideae), 8 триб і 19 родів.

Хімічний склад

Епідерміс листя та стебел більшою чи меншою мірою просякнутий силікатною кислотою. У кореневищах деяких видів знайдено ефірну олію. Алкалоїди, зазвичай, відсутні та знайдені лише у осоці парвській (Carex brevicollis).

Використання людиною

Корисних рослин серед осокових дуже мало. Ці сухі і жорсткі трави, бідні поживними сполуками та багаті кремнеземом, дають погане сіно, яке згодовують тваринам в останню чергу.

Cyperus esculentus L., що зростає й місцями культивується в південній Європі, приносить їстівні підземні шишки (бульби), що містять багато олії та цукру і смаком нагадують мигдаль («земляний мигдаль»); їх часто вживають як найкращий сурогат кави. Їстівні шишки доставляють також та L. в Індії, Roxb. в Індії та Китаї й інші види.

Carex arenaria L. сіють на дюнах, переважно в Голландії, для утримання летючих пісків (довгі кореневища цієї осоки скріплюють та затримують пісок).

Стебла (солома) L. та деяких інших осокових йдуть на плетіння постілок. Папірус (Cyperus papyrus L.) — крупна (до 3 м заввишки) водна рослина (зростає у Єгипті, Малої Азії, у Калабрії та Сицилії), з якої у давнину виробляли папір — папірус; тепер має мале значення (місцями солома йде для плетіння).

Багато видів осокових використовуються для оформлення водойм у ландшафтному дизайні. Дуже популярною серед любителів «водних садів» є пухівка піхвова. Шовковисті та ніжні волоски-оцвітини цієї пухівки роблять її схожими на пухові кульки, що надає рослині ошатний вигляд.

Дуже корисна рослина . Вона відіграє важливу роль у природі, фільтруючи воду.

Класифікація

Таксономічне положення

  клас Дводольні   ще 15 родин, у тому числі Тонконогові (Poaceae)  
         
  відділ Покритонасінні     порядокТонконогоцвіті (Poales)    
              до 120 родів
  царство Рослини     клас Однодольні     родина Осокові  
           
  відділ Голонасінні   ще 10 порядків (за Системою APG III)  
     

Деякі роди

image
Пухівка широколиста (Eriophorum latifolium)
Докладніше:

Родина включає 116 родів та близько 5730видів.

Примітки

  1. Червона книга України 2010—2016
  2. Muasya A. M., Simpson D. A., Verboom G. A., Goetghebeur P., Naczi R. F., Chase M. W., Smets E. Phylogeny of Cyperaceae based on DNA sequence data: current progress and future prospects // The Botanical Review. — 2009. — Вип. 75. — № 1. — С. 2-21.
  3. Starr J. R., Ford B. A. Phylogeny and evolution in Cariceae (Cyperaceae): current knowledge and future directions // The Botanical Review. — 2009. — Вип. 75. — № 1. — С. 110–137. — DOI:10.1007/s12229-008-9020-x.
  4. Шипунов А. Б. Семейство Осоковые // Биология: Школьна энциклопедия / Белякова Г. и др. — М. : БРЭ, 2004. — .
  5. І. М. Данилик. Система родини Cyperaceae Juss. Флори України // ISSN 0372-4123. Український ботанічний журнал, 2012, т. 69, № 3. — С. 337—351.
  6. Гаммерман А. Ф., Гром И. И. Дикорастущие лекарственные растения СССР. — М. : Медицина, 1976.
  7. Белоусова Л. С., Денисова Л. В. Редкие растения мира. — Лесная промышленность, 1983. — 344 с. (Перевірено 19 лютого 2010)
  8. Осоковые на сайте The Plant List(англ.)(лат.) (Перевірено 11 червня 2013)
  9. За даними сайта Germplasm Resources Information Network (GRIN). Див. розділ Посилання.

Література

  • Гаммерман А. Ф., Грим И. И. Дикорастущие лекарственные растения СССР. — М. : Медицина, 1976. — 288 с.
  • Белоусова Л. С., Денисова Л. В. Редкие растения мира. — М. : Лесная промышленность, 1983. — 344 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oso kovi abo Smikavcevi Cyperaceae velika rodina odnodolnih roslin sho skladayetsya z bagatorichnih ridko odnorichnih trav z viglyadu shozhih na zlaki sho rostut na beregah richok na sirih lukah bolotah abo navit u vodi Velika yih rol i u formuvanni arktichnih roslinnih ugrupovan de zlaki predstavleni mensh shiroko OsokoviCyperus esculentus tipovij predstavnik tipovogo rodu rodini OsokoviBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Osokovi Cyperaceae Juss nom cons 1789Tipovij ridCyperus L PidrodiniCyperoideae Smikavcevi SinonimiKobresiaceaeVikishovishe Cyperaceae Velika rodina sho vklyuchaye priblizno 5000 za inshimi danimi 5500 vidiv 109 rodiv 14 trib OpisVidi osokovih 1 R Br 2 Vahl Botanichna ilyustraciya z knigi Deutschlands Flora in Abbildungen 1796 Rozmiri osokovih dostatno silno riznyatsya vid kilkoh santimetriv u vidiv rodu Eleocharis do troh chotiroh metriv u vidiv rodiv Cyperus Korenevishe abo korotke vertikalne abo dovge gorizontalne Steblo solomina zazvichaj trigrannoyi formi ridko porozhniste yak u zlakiv chasto z silno vityagnutim verhnim kolinom na yakomu roztashovane sucvittya Stebla zi zblizhenimi pri osnovi vuzlami tak sho spravzhni podovzheni mizhvuzlya rozvivayutsya perevazhno u generativnih pagoniv Listya iz zamknutoyu ne rozkolotoyu vzdovzh yak u zlakiv pihvoyu yaka shilno ohoplyuye steblo podibno trubci i dovgim strichkopodibnim vidginom linijni chasto duzhe zhorstki z rizhuchim krayem cherez duzhe dribni zvernenih donizu zubchikiv U odnih osokovih na stebli bilsh mensh rivnomirno rozmishene listya u inshih listya skupchene bilya osnovi bilshist osik abo na vershini stebla yak napriklad u papirusu Cyperus papyrus Nizhni a inodi i vse listya chasto maye redukovani plativki zalishayutsya lishe pihvi I listya i stebla osokovih bagati mehanichnimi tkaninami a takozh kremnezemom sho obumovlyuye yih zastosuvannya yak pokrivelnogo ta virobnogo materialu Kvitki dribni nepokazni u odnih odnostatevi u inshih dvostatevi sidyat u pazuhah prikvitkovih lusok ta zibrani u sucvittya koloski sho z yednuyutsya u skladnishi sucvittya kolossya golovki kisti voloti parasolki U razi odnostatevih kvitok cholovichi ta zhinochi chasto perebuvayut u riznih koloskiv inodi navit na riznih osobinah dvodomni osokovi Ocvitini zovsim nemaye sho vidobrazhaye pristosuvannya osokovih do vitrozapilennyu anemofiliya abo vona ye u viglyadi nizhnih lusochok shetinok abo voloskiv u puhivki Eriophorum silno rozrostayutsya pri vidcvitanni Formula kvitki starP3 3orP0 A3 0 Gunderline 3 underline 2 displaystyle starP 3 3 orP 0 A 3 0 G underline 3 underline 2 Cikavo vlashtovanij pilok osokovih pislya mejozu tri z chotiroh klitin redukuyutsya i pilkove zerno yavlyaye soboyu tak zvanu psevdomonadu vidpovidnu chotirom normalnim pilkovih zernam Cholovichi kvitki skladayutsya praktichno lishe z tichinok a zhinochi zazvichaj vlashtovani skladnishe U pologiv Osoka Carex ta napriklad prikvitkovij list pokrivna luska obrostaye navkolo zav yazi otzhe matochka a potim i plid sho rozvivayetsya viyavlyayutsya otochenim osoblivoyu plivchatoyu kapsuloyu mishechkom Plid osokovih gorishok Chasto trigrannij z bilsh mensh tverdim bilyaplodnikom Poshirennya ta seredovishe isnuvannyaOsokove boloto Zaporizka oblast Roslini rodini osokovih shiroko rozpovsyudzheni po vsij zemnij kuli osoblivo u pomirnih ta holodnih oblastyah Do najrozpovsyudzhenishih osokovih nalezhat predstavniki rodu Komish Scirpus sho utvoryuyut veliki zarosti bilya beregiv prisnih vodojm Duzhe vidomi roslini sho nalezhat do velikogo rodu Sit napriklad papirus stebla yakogo z najdavnishih chasiv do Serednovichchya sluzhili dzherelom paperu Vin yak i ocheret utvoryuye veliki zarosti bilya beregiv afrikanskih richok ta ozer U tropikah shiroko rozpovsyudzheni j inshi osokovi mech trava Cladium mapaniya V arktichnih ta pomirnih oblastyah dominuyut inshi rodi sitnyag puhivka osoka prichomu predstavniki ostannogo rodu za stupenem uchasti u roslinnomu pokrivi ne postupayutsya zlakam ta Astrovim a podekudi yih perevershuyut Najbilshe vidiv osok meshkaye na bolotah na sirih ta bolotistih lukah beregah vodojm de osoki formuyut specifichni spilnoti ta chasto viznachayut viglyad miscevosti Osokovi u flori UkrayiniZa rezultatami doslidzhennya providnogo naukovogo spivrobitnika Institutu ekologiyi Karpat NAN Ukrayini doktora biologichnih nauk u flori Ukrayini nalichuyetsya 153 vidi osokovih yaki nalezhat do odniyeyi pidrodini Cyperoideae 8 trib i 19 rodiv Himichnij skladEpidermis listya ta stebel bilshoyu chi menshoyu miroyu prosyaknutij silikatnoyu kislotoyu U korenevishah deyakih vidiv znajdeno efirnu oliyu Alkaloyidi zazvichaj vidsutni ta znajdeni lishe u osoci parvskij Carex brevicollis Vikoristannya lyudinoyuKorisnih roslin sered osokovih duzhe malo Ci suhi i zhorstki travi bidni pozhivnimi spolukami ta bagati kremnezemom dayut pogane sino yake zgodovuyut tvarinam v ostannyu chergu Cyperus esculentus L sho zrostaye j miscyami kultivuyetsya v pivdennij Yevropi prinosit yistivni pidzemni shishki bulbi sho mistyat bagato oliyi ta cukru i smakom nagaduyut migdal zemlyanij migdal yih chasto vzhivayut yak najkrashij surogat kavi Yistivni shishki dostavlyayut takozh ta L v Indiyi Roxb v Indiyi ta Kitayi j inshi vidi Carex arenaria L siyut na dyunah perevazhno v Gollandiyi dlya utrimannya letyuchih piskiv dovgi korenevisha ciyeyi osoki skriplyuyut ta zatrimuyut pisok Stebla soloma L ta deyakih inshih osokovih jdut na pletinnya postilok Papirus Cyperus papyrus L krupna do 3 m zavvishki vodna roslina zrostaye u Yegipti Maloyi Aziyi u Kalabriyi ta Siciliyi z yakoyi u davninu viroblyali papir papirus teper maye male znachennya miscyami soloma jde dlya pletinnya Bagato vidiv osokovih vikoristovuyutsya dlya oformlennya vodojm u landshaftnomu dizajni Duzhe populyarnoyu sered lyubiteliv vodnih sadiv ye puhivka pihvova Shovkovisti ta nizhni voloski ocvitini ciyeyi puhivki roblyat yiyi shozhimi na puhovi kulki sho nadaye roslini oshatnij viglyad Duzhe korisna roslina Vona vidigraye vazhlivu rol u prirodi filtruyuchi vodu KlasifikaciyaTaksonomichne polozhennya klas Dvodolni she 15 rodin u tomu chisli Tonkonogovi Poaceae viddil Pokritonasinni poryadokTonkonogocviti Poales do 120 rodiv carstvo Roslini klas Odnodolni rodina Osokovi viddil Golonasinni she 10 poryadkiv za Sistemoyu APG III Deyaki rodiPuhivka shirokolista Eriophorum latifolium Dokladnishe Rodina vklyuchaye 116 rodiv ta blizko 5730vidiv Panz ex Schult abo Asch Palla Carex L Osoka Cladium P Browne Mech trava Cyperus L tipovij smikavec Eleocharis R Br Sitnyag abo Eriophorum L Puhivka Kobresia Willd Vahl Ocheretnik Schoenoplectus Rchb Palla Shenoplektus L Scirpus L KomishPrimitkiChervona kniga Ukrayini 2010 2016 Muasya A M Simpson D A Verboom G A Goetghebeur P Naczi R F Chase M W Smets E Phylogeny of Cyperaceae based on DNA sequence data current progress and future prospects The Botanical Review 2009 Vip 75 1 S 2 21 Starr J R Ford B A Phylogeny and evolution in Cariceae Cyperaceae current knowledge and future directions The Botanical Review 2009 Vip 75 1 S 110 137 DOI 10 1007 s12229 008 9020 x Shipunov A B Semejstvo Osokovye Biologiya Shkolna enciklopediya Belyakova G i dr M BRE 2004 ISBN 5 85270 213 7 I M Danilik Sistema rodini Cyperaceae Juss Flori Ukrayini ISSN 0372 4123 Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2012 t 69 3 S 337 351 Gammerman A F Grom I I Dikorastushie lekarstvennye rasteniya SSSR M Medicina 1976 Belousova L S Denisova L V Redkie rasteniya mira Lesnaya promyshlennost 1983 344 s Perevireno 19 lyutogo 2010 Osokovye na sajteThe Plant List angl lat Perevireno 11 chervnya 2013 Za danimi sajta Germplasm Resources Information Network GRIN Div rozdil Posilannya LiteraturaGammerman A F Grim I I Dikorastushie lekarstvennye rasteniya SSSR M Medicina 1976 288 s Belousova L S Denisova L V Redkie rasteniya mira M Lesnaya promyshlennost 1983 344 s

Дата публікації:
Топ