Куга́ (Schoenoplectus) — рід переважно багаторічних зіллястих рослин з родини осокових. У степовому говорі української мови «кугою» інколи називають очерет звичайний (Phragmites australis). Діалектна назва рослин роду — окуга. Етимологія: слово «куга» є запозиченням із тюркських мов; пор. крим. quga, карї. къогъа.
Куга | |
---|---|
Куга озерна | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
Рід: | Куга (Schoenoplectus) (Rchb.) Palla, 1888 |
Види | |
≈ 27 видів | |
Вікісховище: Schoenoplectus |
Опис
На відміну від рогозу, стебло куги майже безлисте, циліндричне. Квітки дрібні, зеленкуваті, зібрані у щиткоподібно-волотисті суцвіття завдовжки до 10 см, цвітуть у червні-липні.
Куга утворює великі зарості у прибережних частинах тихоплинних і стоячих водойм, на солончакових луках і болотах. Часто занурена у воду, інколи на глибину до 1 м.
В Україні 8 видів, у тому числі:
- куга гострокінцева (Schoenoplectus mucronatus (L.) Palla)
- куга колюча (Schoenoplectus americanus auct., non (Pers.) Volkart)
- куга лежача (Schoenoplectus supinus (L.) Palla)
- куга озерна (Schoenoplectus lacustris (L.) Palla = Scirpus lacustris L.)
- куга озерна сиза (куга Табернемонтана) (Schoenoplectus lacustris L. subsp. tabernaemontani (C.C.Gmelin) Syme = Scirpus Tabernaemontani Gmel.)
- куга тригранна (Schoenoplectus triqueter (L.) Palla)
- куга чорнонасінна (Schoenoplectus melanospermus C.A.Meyer)
- куга щетиняста (Schoenoplectus setaceus (L.) Palla)
Раніше нерідко і подеколи зараз рід куг відносили/відносять до роду комиш (Scirpus L.).
Білі основи стебел куги можна їсти сирими, а її кореневища містять велику кількість крохмалю. Їх сушать, розмелюють і додають у зернове борошно. Проте необхідно знати, що велика кількість очеретяного борошна у хлібі може викликати шлунково-кишкові розлади. Стебла і кореневища куги містять також багато цукрів — до 48 %, тому їх можна використовувати для отримання сиропу. З цією метою кореневища подрібнюють, заливають водою (1 л на 1 кг кореневищ) і кип'ятять протягом години. Отриманий відвар проціджують і випарюють до необхідної концентрації. З куги плетуть циновки і килимки, вимішують стебла рослини з глиною й отримують дешевий будівельний матеріал, яким обмащують каркасні стіни (звідси й назва таких будівель — мазанки).
Примітки
- . Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 23.05.2021.
- Яната A. A. Флора степи Мелитопольскаго и юго-западной части Днѣпровскаго уѣздовъ Таврической губернии. — Симферополь: Тип. Таврич. Губерн. Земства, 1913.
- Яната О. Народні Українські назви рослин Північної Таврії// Збірник Науково-Літературного відділу Товариства ім. Квітки-Основ'яненка у Харкові. — Т. 1. — С 1-58.
- Окуга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Болдирєв, Р.В. та ін (укл.). Етимологічний словник української мови. — Київ : Наук. думка, 1989. — Т. 3. — С. 122. — .
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Це незавершена стаття про осокові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет