Схеноплектус

Куга́ (Schoenoplectus) — рід переважно багаторічних зіллястих рослин з родини осокових. У степовому говорі української мови «кугою» інколи називають очерет звичайний (Phragmites australis). Діалектна назва рослин роду — окуга. Етимологія: слово «куга» є запозиченням із тюркських мов; пор. крим. quga, карї. къогъа.

Куга
Куга озерна
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Осокові (Cyperaceae)
Рід:	Куга (Schoenoplectus) (Rchb.) Palla, 1888
Види
≈ 27 видів
Вікісховище: Schoenoplectus

Опис

На відміну від рогозу, стебло куги майже безлисте, циліндричне. Квітки дрібні, зеленкуваті, зібрані у щиткоподібно-волотисті суцвіття завдовжки до 10 см, цвітуть у червні-липні.

Куга Табернемонтана

Куга утворює великі зарості у прибережних частинах тихоплинних і стоячих водойм, на солончакових луках і болотах. Часто занурена у воду, інколи на глибину до 1 м.

В Україні 8 видів, у тому числі:

• куга гострокінцева (Schoenoplectus mucronatus (L.) Palla)
• куга колюча (Schoenoplectus americanus auct., non (Pers.) Volkart)
• куга лежача (Schoenoplectus supinus (L.) Palla)
• куга озерна (Schoenoplectus lacustris (L.) Palla = Scirpus lacustris L.)
• куга озерна сиза (куга Табернемонтана) (Schoenoplectus lacustris L. subsp. tabernaemontani (C.C.Gmelin) Syme = Scirpus Tabernaemontani Gmel.)
• куга тригранна (Schoenoplectus triqueter (L.) Palla)
• куга чорнонасінна (Schoenoplectus melanospermus C.A.Meyer)
• куга щетиняста (Schoenoplectus setaceus (L.) Palla)

Раніше нерідко і подеколи зараз рід куг відносили/відносять до роду комиш (Scirpus L.).

Білі основи стебел куги можна їсти сирими, а її кореневища містять велику кількість крохмалю. Їх сушать, розмелюють і додають у зернове борошно. Проте необхідно знати, що велика кількість очеретяного борошна у хлібі може викликати шлунково-кишкові розлади. Стебла і кореневища куги містять також багато цукрів — до 48 %, тому їх можна використовувати для отримання сиропу. З цією метою кореневища подрібнюють, заливають водою (1 л на 1 кг кореневищ) і кип'ятять протягом години. Отриманий відвар проціджують і випарюють до необхідної концентрації. З куги плетуть циновки і килимки, вимішують стебла рослини з глиною й отримують дешевий будівельний матеріал, яким обмащують каркасні стіни (звідси й назва таких будівель — мазанки).

Примітки

1. . Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 23.05.2021.
2. Яната A. A. Флора степи Мелитопольскаго и юго-западной части Днѣпровскаго уѣздовъ Таврической губернии. — Симферополь: Тип. Таврич. Губерн. Земства, 1913.
3. Яната О. Народні Українські назви рослин Північної Таврії// Збірник Науково-Літературного відділу Товариства ім. Квітки-Основ'яненка у Харкові. — Т. 1. — С 1-58.
4. Окуга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. Болдирєв, Р.В. та ін (укл.). Етимологічний словник української мови. — Київ : Наук. думка, 1989. — Т. 3. — С. 122. — .

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .