Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Освіта в Туреччині регулюється національною системою створеною відповідно до після Турецької війни за незалежність Це ко

Освіта в Туреччині

Освіта в Туреччині

Освіта в Туреччині регулюється національною системою, створеною відповідно до після Турецької війни за незалежність. Це контрольована державою система, призначена для створення кваліфікованого професійного класу для соціально-економічних інститутів країни.

Реформа

Згідно з законом про уніфікацію освіти, ратифікованим 1924 року, всі школи передано у відання . На міністерство освіти покладено завдання реалізації сучасних підходів до навчання та підвищення рівня освіти шляхом відкриття початкових і середніх шкіл та інших інституцій і різних курсів. Нині міністерство виконує ці функції, розробляє відповідні норми та правила, організовує освітні школи для дітей шкільного віку, які потребують особливого догляду.

Обов'язкова освіта в Туреччині триває 12 років. Початкова та середня освіта фінансується державою і безкоштовна в державних школах у віці від 6 до 18 років, і 2001 року охоплення дітей у цьому віці становило майже 100 %. Середня або старша шкільна освіта не обов'язкова, але необхідно для вступу в університети. До 2011 року в Туреччині налічувалося 166 університетів. За винятком факультету відкритої освіти (тур. Açıköğretim Fakültesi) в університеті Анадолу, вступ регулюється державним іспитом ÖSYS, після якого випускники середніх шкіл вступають відповідно до успішності.

2002 року загальні витрати на освіту в Туреччині склали 13,4 млрд дол. США, включно з державним бюджетом, виділеним через Національне міністерство освіти, а також приватнми та міжнародними фондами.

Конституційні принципи турецької системи освіти

  1. Відповідність індивідуальним і суспільним потребам.
  2. Загальність і рівність.
  3. Свобода вибору.
  4. Право на освіту.
  5. Якість можливостей;
  6. Освіта для всіх протягом усього життя.
  7. Відповідність реформам Ататюрка, зокрема принципу секуляризму (принцип світськості, відділення церкви від держави).
  8. Будівництво демократії.
  9. Науковий підхід.
  10. Спільне навчання.
  11. Співпраця школи і батьків.
  12. Структура турецької національної системи освіти.

Історія

image
[tr] засновано 1884 року
image
Державна бібліотека Беязит
image
Стамбульський університет — найстаріший університет Туреччини
image
Початкова школа Митатпаша (1920-ті роки) для дівчаток в часи Османської імперії.
image
Грецький православний коледж Фанар (Phanar), школу грецької меншини, засновано в часи Осмнаськой імперії 1454 року.

Після заснування Турецької республіки, організація Міністерства освіти поступово розвивалася і його реорганізовано відповідно до Закону № 2287, виданого 1933 року. Міністерство кілька разів змінювало назви: Міністерство культури (1935—1941), Міністерство народної освіти, молоді та спорту (1983—1989). Відтоді воно називається Міністерством народної освіти. До Республіки навчальні заклади мали далеко не народний характер. Школи були організовані за трьома окремими каналами, які були вертикальними установами, незалежними одна від одної. Першими та найпоширенішими в цій організації були районні школи та медресе, засновані на навчанні Корану, арабської мови та запам'ятовуванні, другими були реформні школи та середні школи, що підтримували інновації, а третіми були коледжі та школи іншомовних меншин. Закон про освіту № 430 видано 3 березня 1924 року. За цим законом, три окремих канали об'єднано: перший закрито, другий був розвинуто, а третій передано під керування Міністерства освіти. Однією з цілей закону стало запровадження секуляризму в сфері освіти. Згідно із законом про організацію освіти № 789, виданим 22 березня 1926 року, Міністерству освіти доручено визначити ступінь і рівність державних і приватних шкіл, які вже відкриті або будуть відкриті Міністерством.

У 1923-24 роках у Туреччині налічувалося трохи більше 7000 учнів середніх шкіл, майже 3000 учнів старших класів, близько 2000 учнів технікумів і офіційно 18 000 учнів медресе, з яких 6000 заявили, що вони дійсно учнями, а решта — зареєструвались, щоб уникнути військової служби. Населення Туреччини, на той час, становило близько 13-14 млн осіб.

1 листопада 1928 року прийнято закон № 1353 про введення нового латинського алфавіту. 1931 року створено Асоціацію історії Туреччини, а 1932 року — Асоціацію турецької мови, щоб захистити турецьку мову від впливу іноземних мов, поліпшити її і запобігти неправильному використанню.

До 1997 року діти в Туреччині проходили обов'язкове п'ятирічне навчання. Реформи 1997 року ввели обов'язкову освіту протягом 8 років. Нове законодавство, прийняте в березні 2012 року, продовжило обов'язкову освіту до 12 років.

У липні 2017 року уряд Партії справедливості та розвитку (ПСР) представив нову навчальну програму для шкіл, зокрема, виключивши теорію еволюції і додавши концепцію джихаду, як частину ісламського права в книгах.

Дошкільна освіта

Дошкільна освіта включає необов'язкову освіту дітей у віці від 3 до 6 років, які не досягли віку початку обов'язкової початкової освіти. Послуги, пов'язані з дошкільною освітою, надають ясла, дитячі садки, практичні групи, які відкриває, перш за все, Міністерство народної освіти, а також денні центри, дитячі садки, будинки денного догляду і дитячі установи, відкривані різними міністерствами та установами, з метою догляду або навчання, що регулюється десятьма законами, двома статутами і десятьма положеннями. У 2001—2002 навчальному році 14 500 вчителів навчали 256 400 дітей у 10 500 дошкільних освітніх установах.

Початкова освіта

image
Намік Кемаль Лизесі в Ізмірі.

Навчання в початковій школі (тур. Ilköğretim Okulu) триває 4 роки. Початкова освіта охоплює дітей у віці від 6 до 14 років, є обов'язковою для всіх хлопчиків або дівчаток, і надається в державних школах безкоштовно. Установи початкової освіти — це школи, які забезпечують безперервне навчання протягом восьми років, по закінченні якого, випускники отримують диплом про початкову освіту. Перші чотири роки навчання у початковій школі, іноді називають «Перша школа, 1 рівень» (тур. Ilköğretim Okulu).

У першому, другому та третьому класах є чотири основних предмети, а саме: турецька мова, математика, хаят білгісі (буквально означає «знання життя») та іноземна мова. У четвертому класі «хаят білгісі» замінюють наука і суспільствознавство. Іноземна мова в школах різниться. Найпоширенішою є англійська, тоді як у деяких школах замість неї викладають німецьку, французьку або іспанську. Деякі викладають дві іноземних мови одночасно.

Раніше термін «середня школа» (тур. orta okul) використовувався для трирічного навчання, яке йшло після обов'язкових тоді 5 років у «першій школі» (тур. orta okul). Зараз другі чотири роки початкової освіти іноді називають «Перша школа, 2 рівень» (тур. Ilkokul 2. Kademe). Нині початкові школи можуть бути державними або приватними. Державні школи безкоштовні, а плата за навчання у різних відрізняється. У приватних школах зазвичай на вищому рівні, ніж у державних школах, викладаються іноземні мови, оскільки більшість приватних шкіл воліють наймати, як вчителів, носіїв мови.

У шостому і сьомому класах є п'ять основних предметів: турецька мова, математика, природознавство, суспільствознавство та іноземна мова. У восьмому класі суспільні науки замінює «Турецька історія революції і кемалізму» (Т. С. Інкілап «Історія революції і Ататюрка»).

У 2001–2002 навчальному році в 34 900 школах 375 500 вчителів навчали 10,3 млн учнів, а працювало.

Середня освіта

image
Коледж Роберт у Стамбулі
image
Бешикташ Анатолійського, середня школа в Стамбулі.
image
Стамбульську середню школу (Стамбульська чоловіча середня школа турецькою мовою) засновано 1886 року.
image
Вірменська середня школа «Гетронаган» — приватна школа вірменської меншини, заснована 1886 року. 2001 року в школі навчалося 182 учні.

Середня освіта включає всі загальноосвітні, професійні та технічні навчальні заклади, які забезпечують не менше трьох років навчання після закінчення початкової школи. Система вступу в старшу школу змінюється майже кожного року. Середня освіта спрямована на те, щоб дати учням хороший рівень загальних знань і підготувати їх до вищої освіти, до покликання, до життя і до бізнесу відповідно до їхніх інтересів, навичок та здібностей. У 2001–2002 навчальному році в 6000 навчальних закладів навчалося 2,3 мільйона студентів і працювало 134 800 вчителів. Загальна середня освіта охоплює освіту дітей у віці 15-17 років, протягом не менше трьох років після початкової освіти. Загальна середня освіта включає середні школи, середні школи з викладанням іноземної мови, середні анатолійські школи, середні школи природничих наук, середні анатолійські школи образотворчого мистецтва . Професійно-технічну середню освіту забезпечують навчальні заклади, які виховують учнів як робочу силу для підприємств та інших професійних сфер, готують їх до вищої освіти і відповідають цілям загальної середньої освіти. Середня професійно-технічна освіта включає школи технічної освіти для хлопчиків, школи технічної освіти для дівчаток, школи торгівлі та туризму, школи релігійної освіти, багатопрограмні середні школи, школи спеціальної освіти, приватні освітні школи і медичні школи .

Середню освіту часто називають вищою шкільною освітою, оскільки школи називають ліцеями (тур. Ilkokul 2. Kademe).

У державних і професійно-технічних ліцеях учні щодня відвідують шість занять, кожне з яких триває приблизно 40 хв. В анатолійських середніх та приватних середніх школах щоденна програма, як правило, довша, до восьми занять на день, включно з обіднім періодом. Усі дев'ятикласники навчаються одним і тим самим предметам по всій країні, з невеликими відмінностями в деяких випадках. Ці предмети: турецька мова, турецька література, математика, фізика, хімія, біологія, геометрія, всесвітня історія, географія, релігія і етика, фізичне виховання, іноземна мова (в більшості випадків англійська), друга іноземна мова (найчастіше німецька, але може бути французька, італійська, японська, арабська, російська чи китайська).

Коли учні вступають до 11 класу, вони зазвичай вибирають один з чотирьох курсів: турецька мова — математика, природознавство, суспільні науки та іноземні мови. У професійно-технічних ліцеях не пропонується ніяких курсів, а в наукових зво пропонуються тільки наукові курси. Для 10, 11 і 12 класів обов'язкові курси: турецька мова, турецька література, республіканська історія і пропаганда. На додаток до цього, залежно від обраного напряму та/або середньої школи, яку вони відвідують, учні можуть навчатися таким наукам: математика, геометрія, статистика, фізика, біологія, хімія, географія, філософія, психологія, соціологія, економіка, логіка, мистецтво та музика, рух і здоров'я, комп'ютер, фізичне виховання, перша і друга іноземна мова.

Раніше випускникам видавали диплом з обраного ними академічного курсу, що давало їм перевагу, якщо вони хотіли отримати вищу освіту у відповідних галузях. Станом на 2010 – 2011 навчальний рік усі учні старших класів отримують стандартний диплом середньої школи.

Наприкінці середньої школи, після 12-го класу, учні здають випускний іспит у школі, і вони повинні пройти його, щоб скласти вступний іспит в університет і там продовжити навчання.

Існує чотири типи оцінювання для різних академічних галузей, а саме:

  • Турецька мова — математика: міжнародні відносини, право, освіта, психологія, економіка, управління бізнесом тощо.
  • Наука: інженерія, інформатика, медицина та інші наукові професії.
  • Суспільні науки: історія, географія та освіта.
  • Іноземні мови: мова / лінгвістика та викладання мов.

Міжнародна освіта

image
[en] в Едірне.

Міжнародний бакалаврат доступний у Туреччині від 1994 року, коли перша школа була затверджена IB (Програмою Міжнародного бакалаврату). Нині одну або кілька програм IB пропонують 53 школи.

Професійна освіта

image
Професійна середня школа текстилю в [en].

Професійно-технічна середня освіта включає установи, які, як виховують студентів як робочу силу для підприємств та інших професійних галузей, так і готують їх до вищої освіти і реалізують цілі загальної середньої освіти. Професійно-технічна середня освіта охоплює технічні училища для хлопців, технічні училища для дівчат, школи торгівлі та туризму, школи релігійної освіти, багатопрофільні середні школи, спеціальні навчальні заклади, приватні навчальні заклади і медичні навчальні заклади. У 2001—2002 навчальному році в 3400 професійно-технічних училищах 66 100 вчителів навчали 821 900 учнів. У відповідності зі статтею 37 Закону № 3308 про професійну освіту, Міністерство народної освіти організує професійні курси для підготовки осіб, які залишили систему формальної освіти і не мають кваліфікації, необхідної для працевлаштування на вакантні посади у підприємницькому секторі. На основі програм професійної підготовки, міністерство виплачує страхові внески у зв'язку з нещасними випадками на виробництві, професійними захворюваннями в період професійної підготовки та іншими захворюваннями учасників курсів, пов'язаних з їх професійною діяльністю. Ці учасники, після отримання освіти, можуть здавати іспити з професійного навчання, а виконана ними робота оцінюється відповідно до Положення про оцінку сертифікатів і дипломів про учнівство і професійне навчання.

Особи, які працюють у 109 галузях, згадані в Законі № 3308, які здобули початкову освіту і не досягли 14 років, можуть проходити навчання як кандидати в підмайстри або підмайстри. Закон № 4702 надає можливість пройти навчання особам старшим від 19 років. Період навчання становить від 2 до 4 років, залежно від професії.

Підлітки, які не відвідували закладів формальної системи освіти або залишили її на будь-якому етапі, можуть здавати іспит на отримання професійної кваліфікації після 1 року адаптаційної підготовки, за умови, що вони досягли віку 16 років на дату включення цієї професії в сферу охоплення закону. Особи, які досягли 18-річного віку, можуть, безпосередньо, здавати іспит з професійного навчання, якщо є свідоцтво, яке підтверджує, що він / вона працює у відповідній професії.

Ті, хто закінчують професійно-технічні навчальні заклади або професійно-технічні училища, можуть здати іспит на отримання кваліфікації зі своєї професії. Випускникам технічних вузів чи 4-річних програм у професійно-технічних училищах та установах видається сертифікат, який дозволяє розпочати підприємницьку діяльність з привілеями та обов'язками кваліфікаційного сертифіката. 2001 році в 345 центрах професійної підготовки навчалося 248 400 учнів і викладало 5100 вчителів.

Нова система: 4+4+4

У березні 2012 року Великі національні збори ухвалили новий закон про початкову і середню освіту, зазвичай званий «4 + 4 + 4» (4 роки початкової освіти, перший рівень, 4 роки початкової освіти, другий рівень і 4 роки середньої освіти). Початкову освіту діти почнуть у вересні після досягнення 6-річного віку, і завершать протягом навчального року, в якому учням виповнюється 14 років.

Примітки

  1. M. T. Ozelli. The Evolution of the Formal Educational System and its Relation to Economic Growth Policies in the First Turkish Republic // International Journal of Middle East Studies. — 1974. — Vol. 5, iss. 01 (1 January). — P. 77—92. — ISSN 1471-6380 0020-7438, 1471-6380. — DOI:10.1017/S0020743800032803.
  2. Olgakk (28 лютого 2017). Система образования в Турции (рос.). Сайт о Турции. Процитовано 4 квітня 2019.
  3. Turkish News - Latest News from Turkey (англ.). Hürriyet Daily News. Процитовано 4 квітня 2019.
  4. Turkey - Education. Foreign Law Guide. Процитовано 4 квітня 2019.
  5. Turkey. The Constitution of the Republic of Turkey. — [Prime Ministry, Directorate General of Press and Information], 1990. — , 9789751902467.
  6. . National Education At The Beginning Of 2002. Ministry Of National Education. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012.
  7. ORGANISATION OF THE MINISTRY OF NATIONAL EDUCATION. web.archive.org. 23 жовтня 2012. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 4 квітня 2019.
  8. James Avis. Leftist ethnography, educative research and post-compulsory education and training // Research in Post-Compulsory Education. — 1997. — Т. 2, вип. 1 (1 березня). — С. 5—16. — ISSN 1747-5112 1359-6748, 1747-5112. — DOI:10.1080/13596749700200001.
  9. Turkish education ministry reveals new curriculum: Evolution out, ‘jihad’ in - Turkey News (англ.). Hürriyet Daily News. Процитовано 4 квітня 2019.
  10. . Education Statistics by the Ministry of Education for 2002;. accessed on 3 November 2012. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 16 квітня 2021.
  11. TURKEY. Процитовано 16 грудня 2017.
  12. 2002 report of the Ministry for Education. — 3 November 2012. з джерела 23 жовтня 2012. Процитовано 2021-04-16.
  13. 2002 report of the Ministry for Education on Higher Education // SAYFA BULUNAMADI. — 2012. — Число 3. — November. з джерела 23 жовтня 2012. Процитовано 2021-04-16.
  14. Daily Sabah - Latest & Breaking News from Turkey | Istanbul. www.dailysabah.com. Процитовано 15 квітня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Osvita v Turechchini regulyuyetsya nacionalnoyu sistemoyu stvorenoyu vidpovidno do pislya Tureckoyi vijni za nezalezhnist Ce kontrolovana derzhavoyu sistema priznachena dlya stvorennya kvalifikovanogo profesijnogo klasu dlya socialno ekonomichnih institutiv krayini ReformaZgidno z zakonom pro unifikaciyu osviti ratifikovanim 1924 roku vsi shkoli peredano u vidannya Na ministerstvo osviti pokladeno zavdannya realizaciyi suchasnih pidhodiv do navchannya ta pidvishennya rivnya osviti shlyahom vidkrittya pochatkovih i serednih shkil ta inshih institucij i riznih kursiv Nini ministerstvo vikonuye ci funkciyi rozroblyaye vidpovidni normi ta pravila organizovuye osvitni shkoli dlya ditej shkilnogo viku yaki potrebuyut osoblivogo doglyadu Obov yazkova osvita v Turechchini trivaye 12 rokiv Pochatkova ta serednya osvita finansuyetsya derzhavoyu i bezkoshtovna v derzhavnih shkolah u vici vid 6 do 18 rokiv i 2001 roku ohoplennya ditej u comu vici stanovilo majzhe 100 Serednya abo starsha shkilna osvita ne obov yazkova ale neobhidno dlya vstupu v universiteti Do 2011 roku v Turechchini nalichuvalosya 166 universitetiv Za vinyatkom fakultetu vidkritoyi osviti tur Acikogretim Fakultesi v universiteti Anadolu vstup regulyuyetsya derzhavnim ispitom OSYS pislya yakogo vipuskniki serednih shkil vstupayut vidpovidno do uspishnosti 2002 roku zagalni vitrati na osvitu v Turechchini sklali 13 4 mlrd dol SShA vklyuchno z derzhavnim byudzhetom vidilenim cherez Nacionalne ministerstvo osviti a takozh privatnmi ta mizhnarodnimi fondami Konstitucijni principi tureckoyi sistemi osvitiVidpovidnist individualnim i suspilnim potrebam Zagalnist i rivnist Svoboda viboru Pravo na osvitu Yakist mozhlivostej Osvita dlya vsih protyagom usogo zhittya Vidpovidnist reformam Atatyurka zokrema principu sekulyarizmu princip svitskosti viddilennya cerkvi vid derzhavi Budivnictvo demokratiyi Naukovij pidhid Spilne navchannya Spivpracya shkoli i batkiv Struktura tureckoyi nacionalnoyi sistemi osviti Istoriya tr zasnovano 1884 roku Derzhavna biblioteka Beyazit Stambulskij universitet najstarishij universitet Turechchini Pochatkova shkola Mitatpasha 1920 ti roki dlya divchatok v chasi Osmanskoyi imperiyi Greckij pravoslavnij koledzh Fanar Phanar shkolu greckoyi menshini zasnovano v chasi Osmnaskoj imperiyi 1454 roku Pislya zasnuvannya Tureckoyi respubliki organizaciya Ministerstva osviti postupovo rozvivalasya i jogo reorganizovano vidpovidno do Zakonu 2287 vidanogo 1933 roku Ministerstvo kilka raziv zminyuvalo nazvi Ministerstvo kulturi 1935 1941 Ministerstvo narodnoyi osviti molodi ta sportu 1983 1989 Vidtodi vono nazivayetsya Ministerstvom narodnoyi osviti Do Respubliki navchalni zakladi mali daleko ne narodnij harakter Shkoli buli organizovani za troma okremimi kanalami yaki buli vertikalnimi ustanovami nezalezhnimi odna vid odnoyi Pershimi ta najposhirenishimi v cij organizaciyi buli rajonni shkoli ta medrese zasnovani na navchanni Koranu arabskoyi movi ta zapam yatovuvanni drugimi buli reformni shkoli ta seredni shkoli sho pidtrimuvali innovaciyi a tretimi buli koledzhi ta shkoli inshomovnih menshin Zakon pro osvitu 430 vidano 3 bereznya 1924 roku Za cim zakonom tri okremih kanali ob yednano pershij zakrito drugij buv rozvinuto a tretij peredano pid keruvannya Ministerstva osviti Odniyeyu z cilej zakonu stalo zaprovadzhennya sekulyarizmu v sferi osviti Zgidno iz zakonom pro organizaciyu osviti 789 vidanim 22 bereznya 1926 roku Ministerstvu osviti dorucheno viznachiti stupin i rivnist derzhavnih i privatnih shkil yaki vzhe vidkriti abo budut vidkriti Ministerstvom U 1923 24 rokah u Turechchini nalichuvalosya trohi bilshe 7000 uchniv serednih shkil majzhe 3000 uchniv starshih klasiv blizko 2000 uchniv tehnikumiv i oficijno 18 000 uchniv medrese z yakih 6000 zayavili sho voni dijsno uchnyami a reshta zareyestruvalis shob uniknuti vijskovoyi sluzhbi Naselennya Turechchini na toj chas stanovilo blizko 13 14 mln osib 1 listopada 1928 roku prijnyato zakon 1353 pro vvedennya novogo latinskogo alfavitu 1931 roku stvoreno Asociaciyu istoriyi Turechchini a 1932 roku Asociaciyu tureckoyi movi shob zahistiti turecku movu vid vplivu inozemnih mov polipshiti yiyi i zapobigti nepravilnomu vikoristannyu Do 1997 roku diti v Turechchini prohodili obov yazkove p yatirichne navchannya Reformi 1997 roku vveli obov yazkovu osvitu protyagom 8 rokiv Nove zakonodavstvo prijnyate v berezni 2012 roku prodovzhilo obov yazkovu osvitu do 12 rokiv U lipni 2017 roku uryad Partiyi spravedlivosti ta rozvitku PSR predstaviv novu navchalnu programu dlya shkil zokrema viklyuchivshi teoriyu evolyuciyi i dodavshi koncepciyu dzhihadu yak chastinu islamskogo prava v knigah Doshkilna osvitaDoshkilna osvita vklyuchaye neobov yazkovu osvitu ditej u vici vid 3 do 6 rokiv yaki ne dosyagli viku pochatku obov yazkovoyi pochatkovoyi osviti Poslugi pov yazani z doshkilnoyu osvitoyu nadayut yasla dityachi sadki praktichni grupi yaki vidkrivaye persh za vse Ministerstvo narodnoyi osviti a takozh denni centri dityachi sadki budinki dennogo doglyadu i dityachi ustanovi vidkrivani riznimi ministerstvami ta ustanovami z metoyu doglyadu abo navchannya sho regulyuyetsya desyatma zakonami dvoma statutami i desyatma polozhennyami U 2001 2002 navchalnomu roci 14 500 vchiteliv navchali 256 400 ditej u 10 500 doshkilnih osvitnih ustanovah Pochatkova osvitaNamik Kemal Lizesi v Izmiri Navchannya v pochatkovij shkoli tur Ilkogretim Okulu trivaye 4 roki Pochatkova osvita ohoplyuye ditej u vici vid 6 do 14 rokiv ye obov yazkovoyu dlya vsih hlopchikiv abo divchatok i nadayetsya v derzhavnih shkolah bezkoshtovno Ustanovi pochatkovoyi osviti ce shkoli yaki zabezpechuyut bezperervne navchannya protyagom vosmi rokiv po zakinchenni yakogo vipuskniki otrimuyut diplom pro pochatkovu osvitu Pershi chotiri roki navchannya u pochatkovij shkoli inodi nazivayut Persha shkola 1 riven tur Ilkogretim Okulu U pershomu drugomu ta tretomu klasah ye chotiri osnovnih predmeti a same turecka mova matematika hayat bilgisi bukvalno oznachaye znannya zhittya ta inozemna mova U chetvertomu klasi hayat bilgisi zaminyuyut nauka i suspilstvoznavstvo Inozemna mova v shkolah riznitsya Najposhirenishoyu ye anglijska todi yak u deyakih shkolah zamist neyi vikladayut nimecku francuzku abo ispansku Deyaki vikladayut dvi inozemnih movi odnochasno Ranishe termin serednya shkola tur orta okul vikoristovuvavsya dlya tririchnogo navchannya yake jshlo pislya obov yazkovih todi 5 rokiv u pershij shkoli tur orta okul Zaraz drugi chotiri roki pochatkovoyi osviti inodi nazivayut Persha shkola 2 riven tur Ilkokul 2 Kademe Nini pochatkovi shkoli mozhut buti derzhavnimi abo privatnimi Derzhavni shkoli bezkoshtovni a plata za navchannya u riznih vidriznyayetsya U privatnih shkolah zazvichaj na vishomu rivni nizh u derzhavnih shkolah vikladayutsya inozemni movi oskilki bilshist privatnih shkil voliyut najmati yak vchiteliv nosiyiv movi U shostomu i somomu klasah ye p yat osnovnih predmetiv turecka mova matematika prirodoznavstvo suspilstvoznavstvo ta inozemna mova U vosmomu klasi suspilni nauki zaminyuye Turecka istoriya revolyuciyi i kemalizmu T S Inkilap Istoriya revolyuciyi i Atatyurka U 2001 2002 navchalnomu roci v 34 900 shkolah 375 500 vchiteliv navchali 10 3 mln uchniv a pracyuvalo Serednya osvitaKoledzh Robert u Stambuli Beshiktash Anatolijskogo serednya shkola v Stambuli Stambulsku serednyu shkolu Stambulska cholovicha serednya shkola tureckoyu movoyu zasnovano 1886 roku Virmenska serednya shkola Getronagan privatna shkola virmenskoyi menshini zasnovana 1886 roku 2001 roku v shkoli navchalosya 182 uchni Serednya osvita vklyuchaye vsi zagalnoosvitni profesijni ta tehnichni navchalni zakladi yaki zabezpechuyut ne menshe troh rokiv navchannya pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli Sistema vstupu v starshu shkolu zminyuyetsya majzhe kozhnogo roku Serednya osvita spryamovana na te shob dati uchnyam horoshij riven zagalnih znan i pidgotuvati yih do vishoyi osviti do poklikannya do zhittya i do biznesu vidpovidno do yihnih interesiv navichok ta zdibnostej U 2001 2002 navchalnomu roci v 6000 navchalnih zakladiv navchalosya 2 3 miljona studentiv i pracyuvalo 134 800 vchiteliv Zagalna serednya osvita ohoplyuye osvitu ditej u vici 15 17 rokiv protyagom ne menshe troh rokiv pislya pochatkovoyi osviti Zagalna serednya osvita vklyuchaye seredni shkoli seredni shkoli z vikladannyam inozemnoyi movi seredni anatolijski shkoli seredni shkoli prirodnichih nauk seredni anatolijski shkoli obrazotvorchogo mistectva Profesijno tehnichnu serednyu osvitu zabezpechuyut navchalni zakladi yaki vihovuyut uchniv yak robochu silu dlya pidpriyemstv ta inshih profesijnih sfer gotuyut yih do vishoyi osviti i vidpovidayut cilyam zagalnoyi serednoyi osviti Serednya profesijno tehnichna osvita vklyuchaye shkoli tehnichnoyi osviti dlya hlopchikiv shkoli tehnichnoyi osviti dlya divchatok shkoli torgivli ta turizmu shkoli religijnoyi osviti bagatoprogramni seredni shkoli shkoli specialnoyi osviti privatni osvitni shkoli i medichni shkoli Serednyu osvitu chasto nazivayut vishoyu shkilnoyu osvitoyu oskilki shkoli nazivayut liceyami tur Ilkokul 2 Kademe U derzhavnih i profesijno tehnichnih liceyah uchni shodnya vidviduyut shist zanyat kozhne z yakih trivaye priblizno 40 hv V anatolijskih serednih ta privatnih serednih shkolah shodenna programa yak pravilo dovsha do vosmi zanyat na den vklyuchno z obidnim periodom Usi dev yatiklasniki navchayutsya odnim i tim samim predmetam po vsij krayini z nevelikimi vidminnostyami v deyakih vipadkah Ci predmeti turecka mova turecka literatura matematika fizika himiya biologiya geometriya vsesvitnya istoriya geografiya religiya i etika fizichne vihovannya inozemna mova v bilshosti vipadkiv anglijska druga inozemna mova najchastishe nimecka ale mozhe buti francuzka italijska yaponska arabska rosijska chi kitajska Koli uchni vstupayut do 11 klasu voni zazvichaj vibirayut odin z chotiroh kursiv turecka mova matematika prirodoznavstvo suspilni nauki ta inozemni movi U profesijno tehnichnih liceyah ne proponuyetsya niyakih kursiv a v naukovih zvo proponuyutsya tilki naukovi kursi Dlya 10 11 i 12 klasiv obov yazkovi kursi turecka mova turecka literatura respublikanska istoriya i propaganda Na dodatok do cogo zalezhno vid obranogo napryamu ta abo serednoyi shkoli yaku voni vidviduyut uchni mozhut navchatisya takim naukam matematika geometriya statistika fizika biologiya himiya geografiya filosofiya psihologiya sociologiya ekonomika logika mistectvo ta muzika ruh i zdorov ya komp yuter fizichne vihovannya persha i druga inozemna mova Ranishe vipusknikam vidavali diplom z obranogo nimi akademichnogo kursu sho davalo yim perevagu yaksho voni hotili otrimati vishu osvitu u vidpovidnih galuzyah Stanom na 2010 2011 navchalnij rik usi uchni starshih klasiv otrimuyut standartnij diplom serednoyi shkoli Naprikinci serednoyi shkoli pislya 12 go klasu uchni zdayut vipusknij ispit u shkoli i voni povinni projti jogo shob sklasti vstupnij ispit v universitet i tam prodovzhiti navchannya Isnuye chotiri tipi ocinyuvannya dlya riznih akademichnih galuzej a same Turecka mova matematika mizhnarodni vidnosini pravo osvita psihologiya ekonomika upravlinnya biznesom tosho Nauka inzheneriya informatika medicina ta inshi naukovi profesiyi Suspilni nauki istoriya geografiya ta osvita Inozemni movi mova lingvistika ta vikladannya mov Mizhnarodna osvita en v Edirne Mizhnarodnij bakalavrat dostupnij u Turechchini vid 1994 roku koli persha shkola bula zatverdzhena IB Programoyu Mizhnarodnogo bakalavratu Nini odnu abo kilka program IB proponuyut 53 shkoli Profesijna osvita Profesijna serednya shkola tekstilyu v en Profesijno tehnichna serednya osvita vklyuchaye ustanovi yaki yak vihovuyut studentiv yak robochu silu dlya pidpriyemstv ta inshih profesijnih galuzej tak i gotuyut yih do vishoyi osviti i realizuyut cili zagalnoyi serednoyi osviti Profesijno tehnichna serednya osvita ohoplyuye tehnichni uchilisha dlya hlopciv tehnichni uchilisha dlya divchat shkoli torgivli ta turizmu shkoli religijnoyi osviti bagatoprofilni seredni shkoli specialni navchalni zakladi privatni navchalni zakladi i medichni navchalni zakladi U 2001 2002 navchalnomu roci v 3400 profesijno tehnichnih uchilishah 66 100 vchiteliv navchali 821 900 uchniv U vidpovidnosti zi statteyu 37 Zakonu 3308 pro profesijnu osvitu Ministerstvo narodnoyi osviti organizuye profesijni kursi dlya pidgotovki osib yaki zalishili sistemu formalnoyi osviti i ne mayut kvalifikaciyi neobhidnoyi dlya pracevlashtuvannya na vakantni posadi u pidpriyemnickomu sektori Na osnovi program profesijnoyi pidgotovki ministerstvo viplachuye strahovi vneski u zv yazku z neshasnimi vipadkami na virobnictvi profesijnimi zahvoryuvannyami v period profesijnoyi pidgotovki ta inshimi zahvoryuvannyami uchasnikiv kursiv pov yazanih z yih profesijnoyu diyalnistyu Ci uchasniki pislya otrimannya osviti mozhut zdavati ispiti z profesijnogo navchannya a vikonana nimi robota ocinyuyetsya vidpovidno do Polozhennya pro ocinku sertifikativ i diplomiv pro uchnivstvo i profesijne navchannya Osobi yaki pracyuyut u 109 galuzyah zgadani v Zakoni 3308 yaki zdobuli pochatkovu osvitu i ne dosyagli 14 rokiv mozhut prohoditi navchannya yak kandidati v pidmajstri abo pidmajstri Zakon 4702 nadaye mozhlivist projti navchannya osobam starshim vid 19 rokiv Period navchannya stanovit vid 2 do 4 rokiv zalezhno vid profesiyi Pidlitki yaki ne vidviduvali zakladiv formalnoyi sistemi osviti abo zalishili yiyi na bud yakomu etapi mozhut zdavati ispit na otrimannya profesijnoyi kvalifikaciyi pislya 1 roku adaptacijnoyi pidgotovki za umovi sho voni dosyagli viku 16 rokiv na datu vklyuchennya ciyeyi profesiyi v sferu ohoplennya zakonu Osobi yaki dosyagli 18 richnogo viku mozhut bezposeredno zdavati ispit z profesijnogo navchannya yaksho ye svidoctvo yake pidtverdzhuye sho vin vona pracyuye u vidpovidnij profesiyi Ti hto zakinchuyut profesijno tehnichni navchalni zakladi abo profesijno tehnichni uchilisha mozhut zdati ispit na otrimannya kvalifikaciyi zi svoyeyi profesiyi Vipusknikam tehnichnih vuziv chi 4 richnih program u profesijno tehnichnih uchilishah ta ustanovah vidayetsya sertifikat yakij dozvolyaye rozpochati pidpriyemnicku diyalnist z privileyami ta obov yazkami kvalifikacijnogo sertifikata 2001 roci v 345 centrah profesijnoyi pidgotovki navchalosya 248 400 uchniv i vikladalo 5100 vchiteliv Nova sistema 4 4 4 U berezni 2012 roku Veliki nacionalni zbori uhvalili novij zakon pro pochatkovu i serednyu osvitu zazvichaj zvanij 4 4 4 4 roki pochatkovoyi osviti pershij riven 4 roki pochatkovoyi osviti drugij riven i 4 roki serednoyi osviti Pochatkovu osvitu diti pochnut u veresni pislya dosyagnennya 6 richnogo viku i zavershat protyagom navchalnogo roku v yakomu uchnyam vipovnyuyetsya 14 rokiv PrimitkiM T Ozelli The Evolution of the Formal Educational System and its Relation to Economic Growth Policies in the First Turkish Republic International Journal of Middle East Studies 1974 Vol 5 iss 01 1 January P 77 92 ISSN 1471 6380 0020 7438 1471 6380 DOI 10 1017 S0020743800032803 Olgakk 28 lyutogo 2017 Sistema obrazovaniya v Turcii ros Sajt o Turcii Procitovano 4 kvitnya 2019 Turkish News Latest News from Turkey angl Hurriyet Daily News Procitovano 4 kvitnya 2019 Turkey Education Foreign Law Guide Procitovano 4 kvitnya 2019 Turkey The Constitution of the Republic of Turkey Prime Ministry Directorate General of Press and Information 1990 ISBN 9751902460 9789751902467 National Education At The Beginning Of 2002 Ministry Of National Education Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 ORGANISATION OF THE MINISTRY OF NATIONAL EDUCATION web archive org 23 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 21 grudnya 2012 Procitovano 4 kvitnya 2019 James Avis Leftist ethnography educative research and post compulsory education and training Research in Post Compulsory Education 1997 T 2 vip 1 1 bereznya S 5 16 ISSN 1747 5112 1359 6748 1747 5112 DOI 10 1080 13596749700200001 Turkish education ministry reveals new curriculum Evolution out jihad in Turkey News angl Hurriyet Daily News Procitovano 4 kvitnya 2019 Education Statistics by the Ministry of Education for 2002 accessed on 3 November 2012 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 16 kvitnya 2021 TURKEY Procitovano 16 grudnya 2017 2002 report of the Ministry for Education 3 November 2012 z dzherela 23 zhovtnya 2012 Procitovano 2021 04 16 2002 report of the Ministry for Education on Higher Education SAYFA BULUNAMADI 2012 Chislo 3 November z dzherela 23 zhovtnya 2012 Procitovano 2021 04 16 Daily Sabah Latest amp Breaking News from Turkey Istanbul www dailysabah com Procitovano 15 kvitnya 2019

Дата публікації:
Топ