Новоайда́рський райо́н — колишній район в Луганській області України. Населення становить 25 263 особи (на 1 серпня 2013, в межах 2013 року). Площа району 1835,88 км². Адміністративний центр — смт Новоайдар. Утворений 7 березня 1923 року.
Новоайдарський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Луганська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УРСР), Україна | ||||
Область: | Луганська область | ||||
Код КОАТУУ: | 4423100000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 р. | ||||
Населення: | ▼ 40 270 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 1835,88 км² | ||||
Тел. код: | +380-6445 | ||||
Поштові індекси: | 93500—93543 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | смт Новоайдар | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 16 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 44 | ||||
Селища: | 1 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Макогон Віктор Васильович | ||||
Голова РДА: | Новикова Тетяна Володимирівна | ||||
Вебсторінка: | Новоайдарська РДА Новоайдарська райрада | ||||
Адреса: | 93500, Луганська область, смт Новоайдар, вул. Незалежності, 2 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Новоайдарський район у Вікісховищі |
Новоайдарський район має сільськогосподарський напрямок у розвитку. Районові належить 153 тис. га екологічно чистих земель, у тому числі 36 тис. га лісів з мисливськими угіддями.
Географія
Новоайдарський район розташований в географічному центрі Луганської області на сході України, за 80 км від російського кордону. На півдні район має три ексклави — села Лобачеве, Лопаскине і місто Щастя.
Районом протікає одна з найчистіших річок України Айдар, водна перлина Східної Слобожанщини. Район багатий на підземні водні запаси, озера, річки, має великі запаси крейди, мергелю, глини, піску.
Східна частина району багата на вугілля, недалеко від села Муратове відкрито газоконденсатне родовище.
На заході району розташовані масиви хвойного лісу.
Клімат регіону — помірно континентальний.
Флора
На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України:
- зозулині сльози яйцеподібні (Listera ovata), Капітанове;
- келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця;
- ковила волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (Stipa tirsa), дніпровська (Stipa borysthenica), Залеського (Stipa zalesskii), Лессінга (Stipa lessingiana), найкрасивіша (Stipa pulcherrima), пухнастолиста (Stipa dasyphylla) і українська (Stipa ucrainica) — численні популяції в степу;
- пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia) на крейдяних відслоненнях;
- півонія вузьколиста (Paeonia tenuifolia);
- полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca), крейдяні схили поблизу Новоайдару;
- рябчик малий (Fritillaria meleagroides), заплава Айдару;
- рястка Буше (Ornithogalum boucheanum), поблизу Муратового;
- сальвінія плавуча (Salvinia natans), води Айдару;
- сон лучний (Pulsatilla pratensis);
- тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) і змієлистий (Tulipa ophiophylla);
- шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина дібров;
- (Scutellaria creticola), Колядівка.
Історія
Вперше Новоайдар, як козацька слобода, з'являється на мапі України у 1687 році, коли на річці Айдар будують свої військові укріплені містечка козацькі вихідці з Дону, які звали себе новодонцями, про що в переписному листі козацьких містечок за 1707 рік вказано «тому 20 років збудовано Новоайдарський городок і в ньому 70 мешканців».
На початку XVIII століття новоайдарці активно підтримали збройне повстання Кіндрата Булавіна. Разом із придушенням повстання у 1708 році було знищено дотла й Новоайдарську слободу, а всіх її мешканців (жінок і дітей теж) було страчено. Лише через кілька десятиліть селяни Судженського уїзду Курської губернії відновлять поселення.
У 1779 році Новоайдарська слобода стала повітовим містом Азовської губернії і дістала сучасну назву Новоайдар. Згодом, після створення Української, а потім Дніпровської укріплених ліній оборонне значення Новоайдара було втрачено.
У 1918 році у запеклих боях між селянськими, білогвардійськими та червоногвардійськими загонами в Новоайдарі було встановлено радянську окупацію. 7 березня 1923 року село стало центром Новоайдарського району Старобільського округу.
У 1929 році в Новоайдарі було утворено перший колгосп «П'ятирічка».
Найяскравішим представником того часу стала Феодосія Стефанівна Перова. Вісімнадцятирічною дівчиною, закінчивши курси при Новоайдарській машинно-тракторній станції, вона організувала першу на Луганщині жіночу тракторну бригаду й кинула виклик на трудове змагання Прасковії Ангеліній. 1946 року Ф. С. Перова отримала звання Героя Соціалістичної праці.
12 липня 1942 року німецько-фашистські війська увійшли до Новоайдара. 190 днів тривала окупація. Лише 21 січня 1943 року танкові частини генерала Полубоярова визволили Новоайдар від німецьких військ. Одна з вулиць Новоайдара носить ім'я Полубоярова.
Понад 10 тисяч новоайдарців були призвані до радянської армії, в тому числі 389 жінок. Загинуло з 1941 по 1945 рік 6448 осіб. На Айдарщині 34 братських могили, в яких поховано понад 1500 воїнів. За героїзм та мужність сотні новоайдарців отримали високі державні нагороди, а О. С. Шопін, П. Г. Шевченко, М. М. Говорунов були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, Г. Ю. Кофанов, М. А. Гетьман стали повними кавалерами солдатського ордену Слави.
У 1947 році за високі врожаї зернових механізатора А. Я. Кузьменка було нагороджено орденом Леніна, високі нагороди держави отримали десятки селян.
У 1957 році Новоайдар отримує статус селища міського типу, тут починають будуватись двоповерхові житлові будинки та об'єкти соціальної та культурної сфери.
За час існування Новоайдарський район та населені пункти були піддані змінам в адміністративно-територіальному устрої. 1962 року у зв'язку з укрупненням сільських районів Новоайдарський район був ліквідований, а у 1965 році знову відновлений.
7 жовтня 2014 року до Новоайдарського району були приєднані Кримська і Трьохізбенська сільські ради, села Лобачеве і Лопаскине Слов'яносербського району, а також місто Щастя Луганської міської ради.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську (Щастинська), 1 селищну (Новоайдарська) та 16 сільських рад, які об'єднують 47 населених пунктів і підпорядковані Новоайдарській районній раді. Адміністративний центр — смт Новоайдар.
Список сіл району
(станом на 1 жовтня 2014 року)
Населення
Станом на [січня]] 2005 рік наявне населення — 27352 осіб, або 1,12 % від населення області, у тому числі
- міського — 8913 (смт Новоайдар)
- сільського — 18439
Етнічний склад населення району станом на 2001 рік був представлений наступним чином:
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %
російська | українська | вірменська | білоруська | |
---|---|---|---|---|
Новоайдарський район | 53,6 | 46,0 | 0,1 | 0,1 |
смт Новоайдар | 76,7 | 23,1 | 0,0 | 0,0 |
Олексіївська сільська рада | 9,5 | 90,3 | 0,2 | |
Бахмутівська сільська рада | 71,4 | 28,5 | 0,1 | |
Гречишкинська сільська рада | 81,8 | 17,2 | 0,8 | 0,1 |
Денежниківська сільська рада | 86,1 | 13,8 | ||
Дмитрівська сільська рада | 14,2 | 85,1 | ||
Колядівська сільська рада | 9,2 | 90,8 | ||
Муратівська сільська рада | 12,2 | 86,7 | 0,1 | 0,2 |
Новоахтирська сільська рада | 24,6 | 74,9 | 0,3 | |
Побєдівська сільська рада | 12,7 | 84,4 | 0,3 | 0,4 |
Райгородська сільська рада | 90,9 | 8,5 | 0,1 | |
Смолянинівська сільська рада | 9,7 | 90,2 | ||
Співаківська сільська рада | 83,7 | 16,3 | ||
Чабанівська сільська рада | 10,3 | 89,4 | 0,1 | |
Штормівська сільська рада | 12,8 | 86,6 | 0,1 | 0,1 |
Економіка
Промисловість
Промисловість району складають переробні підприємства:
- ЗАТ «Редан» — переробка молока і виробництво масла і сиру;
- Завод комбікормів — виробництво комбікормів і вирощування птаха;
- Державне лісомисливське господарство — вирощування і переробка лісу;
- ЗАТ СВФ «Агротон» — виробництво борошна, комбікормів;
- «Новоайдарська друкарня»- целюлозно-паперова промисловість.
Сільське господарство
Загальна площа сільгоспугідь 102,6 тис. га:
- у тому числі ріллі 73,4 тис. га;
- лісів і насаджень 26 тис. га;
- 35 колективних сільгосппідприємств;
- 64 фермерські господарства;
- 13,9 тис. особистих господарств громадян.
Структура земельного фонду
Станом на 1 січня 2005 року загальна земельна площа — 153 578 га, у тому числі: сільськогосподарські угіддя — 102 500,6 га із них:
- рілля — 71 002,6 га
- перелоги — 2 023,7 га
- багаторічні насадження — 1 813,4 га
- сіножаті — 5 199,2 га
- пасовища — 22 461,3 га
- Ліси та інші лісовкриті площі — 33 951,1 га
- Водний фонд — 827,6 га
- Інші землі — 1 135,7 га.
Пам'ятки
Заповідні зони
На заході району розташовані масиви хвойного лісу.
Район має вісім об'єктів природо-заповідного фонду, у тому числі:
- Пам'ятка природи загальнодержавного значення «Айдарська тераса» — 100 га
- Лісовий заказник місцевого значення «Айдарська тераса-2» — 92 га
- Заповідне урочище місцевого значення «Капітанівський ліс» — 542 га
- Заповідне урочище місцевого значення «Горіхове» — 41 га
- Природо-археологічний пам'ятник місцевого значення «Баранячі лоби» — природне утворення на розламі крейдяних гір Донецького кряжу — 2 га
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення — 150 га
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Дружба» с. Побєда — 50 га
- Ландшафтний заказник місцевого значення Нижній суходіл — 141,2 га
Політика
Інформація в цьому розділі застаріла. |
25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Новоайдарського району було створено 12 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 12,49 % (проголосували 1 155 із 9 248 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 39,57 % (457 виборців); Сергій Тігіпко — 17,14 % (198 виборців), Михайло Добкін та Юлія Тимошенко — по 7,62 % (по 88 виборців), Вадим Рабінович — 6,32 % (73 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,47 %.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 15 травня 2020 року № 314/2020-рп «Про призначення Т.Новикової головою Новоайдарської районної державної адміністрації Луганської області»
- (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
- Постанова Верховної Ради України від 7 жовтня 2014 року № 1692-VII «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, зміну і встановлення меж Новоайдарського і Слов'яносербського районів Луганської області»
- Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С. 465
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 20 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2018.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новоайдарський район |
- Новоайдарська районна рада Луганської області [ 14 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Портал Новоайдарського району [ 17 березня 2019 у Wayback Machine.]
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (листопад 2012) |
Кремінський район | Старобільський район | Біловодський район |
Сєвєродонецьк Попаснянський район | Станично-Луганський район | |
Попаснянський район | Слов'яносербський район | Станично-Луганський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novoajda rskij rajo n kolishnij rajon v Luganskij oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 25 263 osobi na 1 serpnya 2013 v mezhah 2013 roku Plosha rajonu 1835 88 km Administrativnij centr smt Novoajdar Utvorenij 7 bereznya 1923 roku Novoajdarskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Luganska oblastOsnovni daniKrayina SRSR URSR UkrayinaOblast Luganska oblastKod KOATUU 4423100000Utvorenij 7 bereznya 1923 r Naselennya 40 270 na 1 01 2019 Plosha 1835 88 km Tel kod 380 6445Poshtovi indeksi 93500 93543Naseleni punkti ta radiRajonnij centr smt NovoajdarMiski radi 1Selishni radi 1Silski radi 16Mista 1Smt 1Sela 44Selisha 1Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Makogon Viktor VasilovichGolova RDA Novikova Tetyana VolodimirivnaVebstorinka Novoajdarska RDA Novoajdarska rajradaAdresa 93500 Luganska oblast smt Novoajdar vul Nezalezhnosti 2MapaNovoajdarskij rajon u Vikishovishi Novoajdarskij rajon maye silskogospodarskij napryamok u rozvitku Rajonovi nalezhit 153 tis ga ekologichno chistih zemel u tomu chisli 36 tis ga lisiv z mislivskimi ugiddyami GeografiyaNovoajdarskij rajon roztashovanij v geografichnomu centri Luganskoyi oblasti na shodi Ukrayini za 80 km vid rosijskogo kordonu Na pivdni rajon maye tri eksklavi sela Lobacheve Lopaskine i misto Shastya Rajonom protikaye odna z najchistishih richok Ukrayini Ajdar vodna perlina Shidnoyi Slobozhanshini Rajon bagatij na pidzemni vodni zapasi ozera richki maye veliki zapasi krejdi mergelyu glini pisku Shidna chastina rajonu bagata na vugillya nedaleko vid sela Muratove vidkrito gazokondensatne rodovishe Na zahodi rajonu roztashovani masivi hvojnogo lisu Klimat regionu pomirno kontinentalnij Flora Na teritoriyi rajonu traplyayutsya roslini zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini zozulini slozi yajcepodibni Listera ovata Kapitanove keleriya Taliyeva Koeleria talievii endemik serednoyi techiyi Siverskogo Dincya kovila volosista Stipa capillata vuzkolista Stipa tirsa dniprovska Stipa borysthenica Zaleskogo Stipa zalesskii Lessinga Stipa lessingiana najkrasivisha Stipa pulcherrima puhnastolista Stipa dasyphylla i ukrayinska Stipa ucrainica chislenni populyaciyi v stepu pirij kovilolistij Elytrigia stipifolia na krejdyanih vidslonennyah pivoniya vuzkolista Paeonia tenuifolia polin sucilnobilij Artemisia hololeuca krejdyani shili poblizu Novoajdaru ryabchik malij Fritillaria meleagroides zaplava Ajdaru ryastka Bushe Ornithogalum boucheanum poblizu Muratovogo salviniya plavucha Salvinia natans vodi Ajdaru son luchnij Pulsatilla pratensis tyulpan dibrovnij Tulipa quercetorum i zmiyelistij Tulipa ophiophylla shafran sitchastij Crocus reticulatus zvichajna roslina dibrov Scutellaria creticola Kolyadivka IstoriyaVpershe Novoajdar yak kozacka sloboda z yavlyayetsya na mapi Ukrayini u 1687 roci koli na richci Ajdar buduyut svoyi vijskovi ukripleni mistechka kozacki vihidci z Donu yaki zvali sebe novodoncyami pro sho v perepisnomu listi kozackih mistechok za 1707 rik vkazano tomu 20 rokiv zbudovano Novoajdarskij gorodok i v nomu 70 meshkanciv Na pochatku XVIII stolittya novoajdarci aktivno pidtrimali zbrojne povstannya Kindrata Bulavina Razom iz pridushennyam povstannya u 1708 roci bulo znisheno dotla j Novoajdarsku slobodu a vsih yiyi meshkanciv zhinok i ditej tezh bulo stracheno Lishe cherez kilka desyatilit selyani Sudzhenskogo uyizdu Kurskoyi guberniyi vidnovlyat poselennya U 1779 roci Novoajdarska sloboda stala povitovim mistom Azovskoyi guberniyi i distala suchasnu nazvu Novoajdar Zgodom pislya stvorennya Ukrayinskoyi a potim Dniprovskoyi ukriplenih linij oboronne znachennya Novoajdara bulo vtracheno U 1918 roci u zapeklih boyah mizh selyanskimi bilogvardijskimi ta chervonogvardijskimi zagonami v Novoajdari bulo vstanovleno radyansku okupaciyu 7 bereznya 1923 roku selo stalo centrom Novoajdarskogo rajonu Starobilskogo okrugu U 1929 roci v Novoajdari bulo utvoreno pershij kolgosp P yatirichka Najyaskravishim predstavnikom togo chasu stala Feodosiya Stefanivna Perova Visimnadcyatirichnoyu divchinoyu zakinchivshi kursi pri Novoajdarskij mashinno traktornij stanciyi vona organizuvala pershu na Luganshini zhinochu traktornu brigadu j kinula viklik na trudove zmagannya Praskoviyi Angelinij 1946 roku F S Perova otrimala zvannya Geroya Socialistichnoyi praci 12 lipnya 1942 roku nimecko fashistski vijska uvijshli do Novoajdara 190 dniv trivala okupaciya Lishe 21 sichnya 1943 roku tankovi chastini generala Poluboyarova vizvolili Novoajdar vid nimeckih vijsk Odna z vulic Novoajdara nosit im ya Poluboyarova Ponad 10 tisyach novoajdarciv buli prizvani do radyanskoyi armiyi v tomu chisli 389 zhinok Zaginulo z 1941 po 1945 rik 6448 osib Na Ajdarshini 34 bratskih mogili v yakih pohovano ponad 1500 voyiniv Za geroyizm ta muzhnist sotni novoajdarciv otrimali visoki derzhavni nagorodi a O S Shopin P G Shevchenko M M Govorunov buli udostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu G Yu Kofanov M A Getman stali povnimi kavalerami soldatskogo ordenu Slavi U 1947 roci za visoki vrozhayi zernovih mehanizatora A Ya Kuzmenka bulo nagorodzheno ordenom Lenina visoki nagorodi derzhavi otrimali desyatki selyan U 1957 roci Novoajdar otrimuye status selisha miskogo tipu tut pochinayut buduvatis dvopoverhovi zhitlovi budinki ta ob yekti socialnoyi ta kulturnoyi sferi Za chas isnuvannya Novoajdarskij rajon ta naseleni punkti buli piddani zminam v administrativno teritorialnomu ustroyi 1962 roku u zv yazku z ukrupnennyam silskih rajoniv Novoajdarskij rajon buv likvidovanij a u 1965 roci znovu vidnovlenij 7 zhovtnya 2014 roku do Novoajdarskogo rajonu buli priyednani Krimska i Trohizbenska silski radi sela Lobacheve i Lopaskine Slov yanoserbskogo rajonu a takozh misto Shastya Luganskoyi miskoyi radi Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Novoajdarskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 misku Shastinska 1 selishnu Novoajdarska ta 16 silskih rad yaki ob yednuyut 47 naselenih punktiv i pidporyadkovani Novoajdarskij rajonnij radi Administrativnij centr smt Novoajdar Spisok sil rajonu stanom na 1 zhovtnya 2014 roku Nazva VhodzhennyaAjdar Mikolayivka Novoajdarska selishna radaBahmutivka Bahmutivska silska radaBezginove Grechishkinska silska radaVovkodayeve Kolyadivska silska radaGavrilivka Chabanivska silska radaGrechishkine Grechishkinska silska radaDemenkove Bahmutivska silska radaDenezhnikove Denezhnikivska silska radaDmitrivka Dmitrivska silska radaDubove Bahmutivska silska radaKapitanove Murativska silska radaKovpaki Shtormivska silska radaKolyadivka Kolyadivska silska radaMalovendelivka Novoajdarska selishna radaMihajlivka Bahmutivska silska radaMihajlyuki Oleksiyivska silska radaMuratove Murativska silska radaNizhnij Suhodil Chabanivska silska radaNovoohtirka Novoohtirska silska radaOknine Grechishkinska silska radaOleksandrivka Chabanivska silska radaOleksiyivka Oleksiyivska silska radaPeremozhne Shtormivska silska radaPetrenkove Shtormivska silska radaPopasne Novoohtirska silska radaPurdivka Chabanivska silska radaPutiline Grechishkinska silska radaRajgorodka Rajgorodska silska radaSmolyaninove Smolyaninivska silska radaSpivakivka Spivakivska silska radaStepnij Yar Novoohtirska silska radaTrudove Shtormivska silska radaCarivka Bahmutivska silska radaChabanivka Chabanivska silska radaChistopillya Pobyedivska silska radaShtormove Shtormivska silska radaNaselennyaStanom na sichnya 2005 rik nayavne naselennya 27352 osib abo 1 12 vid naselennya oblasti u tomu chisli miskogo 8913 smt Novoajdar silskogo 18439 Etnichnij sklad naselennya rajonu stanom na 2001 rik buv predstavlenij nastupnim chinom ukrayinci 56 1 rosiyani 42 7 bilorusi 0 4 inshi nacionalnosti 0 8 Etnomovnij sklad silskih ta miskih rad rajonu ridna mova naselennya za perepisom 2001 roku rosijska ukrayinska virmenska biloruskaNovoajdarskij rajon 53 6 46 0 0 1 0 1smt Novoajdar 76 7 23 1 0 0 0 0Oleksiyivska silska rada 9 5 90 3 0 2Bahmutivska silska rada 71 4 28 5 0 1Grechishkinska silska rada 81 8 17 2 0 8 0 1Denezhnikivska silska rada 86 1 13 8Dmitrivska silska rada 14 2 85 1Kolyadivska silska rada 9 2 90 8Murativska silska rada 12 2 86 7 0 1 0 2Novoahtirska silska rada 24 6 74 9 0 3Pobyedivska silska rada 12 7 84 4 0 3 0 4Rajgorodska silska rada 90 9 8 5 0 1Smolyaninivska silska rada 9 7 90 2Spivakivska silska rada 83 7 16 3Chabanivska silska rada 10 3 89 4 0 1Shtormivska silska rada 12 8 86 6 0 1 0 1EkonomikaPromislovist Promislovist rajonu skladayut pererobni pidpriyemstva ZAT Redan pererobka moloka i virobnictvo masla i siru Zavod kombikormiv virobnictvo kombikormiv i viroshuvannya ptaha Derzhavne lisomislivske gospodarstvo viroshuvannya i pererobka lisu ZAT SVF Agroton virobnictvo boroshna kombikormiv Novoajdarska drukarnya celyulozno paperova promislovist Silske gospodarstvo Silske gospodarstvo u Novoajdarskomu rajoni Zagalna plosha silgospugid 102 6 tis ga u tomu chisli rilli 73 4 tis ga lisiv i nasadzhen 26 tis ga 35 kolektivnih silgosppidpriyemstv 64 fermerski gospodarstva 13 9 tis osobistih gospodarstv gromadyan Struktura zemelnogo fondu Stanom na 1 sichnya 2005 roku zagalna zemelna plosha 153 578 ga u tomu chisli silskogospodarski ugiddya 102 500 6 ga iz nih rillya 71 002 6 ga perelogi 2 023 7 ga bagatorichni nasadzhennya 1 813 4 ga sinozhati 5 199 2 ga pasovisha 22 461 3 ga Lisi ta inshi lisovkriti ploshi 33 951 1 ga Vodnij fond 827 6 ga Inshi zemli 1 135 7 ga Pam yatkiZapovidni zoni Baranyachi lobi i Monument zhertvam Golodomoru 1932 1933 rr u Novoajdari Na zahodi rajonu roztashovani masivi hvojnogo lisu Rajon maye visim ob yektiv prirodo zapovidnogo fondu u tomu chisli Pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Ajdarska terasa 100 ga Lisovij zakaznik miscevogo znachennya Ajdarska terasa 2 92 ga Zapovidne urochishe miscevogo znachennya Kapitanivskij lis 542 ga Zapovidne urochishe miscevogo znachennya Gorihove 41 ga Prirodo arheologichnij pam yatnik miscevogo znachennya Baranyachi lobi prirodne utvorennya na rozlami krejdyanih gir Doneckogo kryazhu 2 ga Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya 150 ga Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva Druzhba s Pobyeda 50 ga Landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Nizhnij suhodil 141 2 gaPolitikaInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin 25 travnya 2014 roku vidbulisya Vibori Prezidenta Ukrayini U mezhah Novoajdarskogo rajonu bulo stvoreno 12 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 12 49 progolosuvali 1 155 iz 9 248 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 39 57 457 viborciv Sergij Tigipko 17 14 198 viborciv Mihajlo Dobkin ta Yuliya Timoshenko po 7 62 po 88 viborciv Vadim Rabinovich 6 32 73 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 47 PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 15 travnya 2020 roku 314 2020 rp Pro priznachennya T Novikovoyi golovoyu Novoajdarskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Luganskoyi oblasti ros Organizaciya ohrany rastenij Luganskoj oblasti zanesennyh v Krasnuyu knigu Ukrainy Metodicheskie ukazaniya Lugansk 1992 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 7 zhovtnya 2014 roku 1692 VII Pro zmini v administrativno teritorialnomu ustroyi Luganskoyi oblasti zminu i vstanovlennya mezh Novoajdarskogo i Slov yanoserbskogo rajoniv Luganskoyi oblasti Dnistryanskij M S Etnopolitichna geografiya Ukrayini Lviv Litopis 2006 S 465 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 20 bereznya 2022 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Novoajdarskij rajonNovoajdarska rajonna rada Luganskoyi oblasti 14 listopada 2017 u Wayback Machine Portal Novoajdarskogo rajonu 17 bereznya 2019 u Wayback Machine Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2012 Kreminskij rajon Starobilskij rajon Bilovodskij rajonSyevyerodoneck Popasnyanskij rajon Stanichno Luganskij rajonPopasnyanskij rajon Slov yanoserbskij rajon Stanichno Luganskij rajon